Правове регулювання запровадження та використання штучного інтелекту
| dc.contributor.author | Кузьменко, Оксана Володимирівна | |
| dc.contributor.author | Kuzmenko, Oksana | |
| dc.contributor.author | Кузьменко, Оксана Владимировна | |
| dc.contributor.author | Чорна, Вікторія Григорівна | |
| dc.contributor.author | Chorna, Viktoriia | |
| dc.contributor.author | Островський, С. О. | |
| dc.contributor.author | Ostrovskyi, S. | |
| dc.date.accessioned | 2024-04-19T11:51:47Z | |
| dc.date.available | 2024-04-19T11:51:47Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | В даній статті проаналізовано правове регулювання запровадження та використання штучного інтелекту. Активне впровадження штучного інтелекту в різноманітні сфери життя суспільства приносить не лише переваги, але й ставить перед нами питання про можливі ризики та відповідальність за дії, здійснені за допомогою цих технологій. Відомо, що згідно з прийнятими міжнародними правовими нормами, збитки, спричинені незаконними діями, повинні бути компенсовані особою, яка відповідає за ці дії. Проте, у контексті штучного інтелекту, який не вважається суб’єктом правовідносин, виникає складність визначення відповідальності. Питання про юридичну відповідальність штучного інтелекту залишається предметом дискусій серед фахівців. З одного боку, існує думка про можливість застосування засад цивільної відповідальності до штучного інтелекту, якщо він діє автономно без безпосередньої участі людини. З іншого боку, підходи до визначення відповідальності за кримінальні або адміністративні порушення не можуть бути однаково застосовані, оскільки вони вимагають наявності усвідомленої поведінки. Однією з унікальних характеристик штучного інтелекту є його здатність до самонавчання, що може імітувати деякі функції людського мозку. Це ставить під сумнів аргумент про неможливість штучного інтелекту усвідомлювати неправомірність своїх дій. Водночас, поточні розробки в області самонавчання не дозволяють стверджувати про наявність у штучного інтелекту свідомості аналогічної людській. Питання правового регулювання діяльності штучного інтелекту вимагає комплексного підходу, який би забезпечував не тільки захист прав людини та суспільних інтересів, але й сприяв подальшому розвитку та інтеграції інноваційних технологій. Розробка та впровадження ефективного правового механізму, здатного адаптуватися до швидких технологічних змін, стане ключовим завданням для юристів, законодавців та всього міжнародного співтовариства. This article analyzes the legal regulation of the introduction and use of artificial intelligence. The active implementation of artificial intelligence in various spheres of social life brings not only advantages, but also raises questions about possible risks and responsibility for actions carried out with the help of these technologies. It is known that according to accepted international legal norms, damages caused by illegal actions must be compensated by the person responsible for these actions. However, in the context of artificial intelligence, which is not considered a subject of legal relations, the difficulty of determining responsibility arises. The issue of legal liability of artificial intelligence remains a subject of debate among experts. On the one hand, there is an opinion about the possibility of applying the principles of civil liability to artificial intelligence, if it acts autonomously without direct human involvement. On the other hand, the approaches to determining responsibility for criminal or administrative violations cannot be equally applied, since they require conscious behavior. One of the unique characteristics of artificial intelligence is its ability to self-learn, which can mimic some of the functions of the human brain. This calls into question the argument about the impossibility of artificial intelligence to realize the illegality of its actions. At the same time, current developments in the field of self-learning do not allow us to claim that artificial intelligence has a consciousness similar to that of a human. The issue of legal regulation of the activity of artificial intelligence requires a comprehensive approach that would ensure not only the protection of human rights and public interests, but also contribute to the further development and integration of innovative technologies. The development and implementation of an effective legal mechanism capable of adapting to rapid technological changes will be a key task for lawyers, legislators and the entire international community. It is emphasized that the introduction of legal regulation of artificial intelligence is critically important for ensuring its safe and ethical use. | |
| dc.identifier.citation | Кузьменко О. В. Правове регулювання запровадження та використання штучного інтелекту / Кузьменко О. В., Чорна В. Г., Островський С. О. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2024. – № 1. – С. 173–177. | |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.32782/klj/2024.1.23 | |
| dc.identifier.issn | 2786-5037 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/43664 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | |
| dc.subject | штучний інтелект | |
| dc.subject | правове регулювання | |
| dc.subject | розумова діяльність | |
| dc.subject | стратегія розвитку | |
| dc.subject | використання штучного інтелекту | |
| dc.subject | artificial intelligence | |
| dc.subject | legal regulation | |
| dc.subject | mental activity | |
| dc.subject | development strategy | |
| dc.subject | use of artificial intelligence | |
| dc.subject.udc | 349 | |
| dc.title | Правове регулювання запровадження та використання штучного інтелекту | |
| dc.title.alternative | Legal regulation of introduction and use of artificial intelligence | |
| dc.type | Article |