Особливості податкового контролю у формі перевірок нерезидентів – платників податку на додану вартість
No Thumbnail Available
Date
2023
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Статтю присвячено дослідженню особливостей податкового контролю у формі перевірок
нерезидентів – платників податку на додану вартість.
Встановлено, що оскільки нерезиденти як платники податку на додану вартість мають низку податкових прав і обов’язків, такі нерезиденти можуть підлягати заходам податковому контролю. Це обумовлює
актуальність дослідження особливостей перевірки як форми контролю за дотриманням такими нерезидентами податкового законодавства.
З’ясовано, що спрощені податкові декларації, які складаються і подаються нерезидентами як платниками податку на додану вартість, підлягають виключно камеральній спеціальній перевірці, зміст і порядок проведення якої врегульовано спеціальними нормами Податкового кодексу України.
На основі порівняльного аналізу камеральної спеціальної перевірки з камеральною перевіркою,
зміст і порядок проведення якої врегульовано загальними нормами Податкового кодексу України, встановлені спільні ознаки цих перевірок, насамперед у частині підстави проведення, відсутності обов’язку
оформлювати рішення про проведення перевірки, відсутності обов’язку оформлювати документ (зокрема, довідку) за результатами перевірки, якщо не були встановлені порушення законодавства. Водночас
встановлено, що між цими перевірками є низка відмінностей. Основні відмінності камеральної спеціальної перевірки від камеральної перевірки полягають у відмінних строках проведення, порядку проведення
(зважаючи на можливість запитувати у платника податку інформацію і документи при проведенні камеральної спеціальної перевірки, на відміну від камеральної перевірки), порядку оформлення результатів
(у разі виявлення порушень за результатами камеральної спеціальної перевірки складається податкове
повідомлення, тоді як у разі виявлення порушень за результатами камеральної перевірки складається
акт, і вже на підставі інформації акту може складатися податкове повідомлення-рішення). Можливість
контролюючих органів запитувати в рамках камеральної спеціальної перевірки інформацію і документи
у платника податку суттєво відрізняє цю перевірку від камеральної та у цьому елементі камеральна
спеціальна перевірка більше тяжіє до документальної невиїзної перевірки.
Підсумовано, що камеральна спеціальна перевірка містить ознаки камеральної і документальної
перевірки. При цьому, особливості камеральної спеціальної перевірки обумовлені насамперед наявністю особливого правового регулювання оподаткування операцій з постачання електронних послуг,
яке встановлене для нерезидентів. Ці особливості повинні сприяти адмініструванню податку на додану
вартість, який нараховується і сплачується нерезидентами.
The article is devoted to the study of the peculiarities of tax control in the form of tax audits of
non-residents – value added tax payers.
It was established that since non-residents as value added tax payers have tax rights and obligations,
such non-residents may be subject to tax control measures. This determines the relevance of the study of the
peculiarities of the audit as a form of control of such non-residents.
It was found that simplified tax declarations, which shall be prepared and filed by non-residents as value
added tax payers, are subject exclusively to an office special audit, the nature and procedure of which is
regulated by special provisions of the Tax Code of Ukraine.
On the basis of a comparative analysis of an office special audit with an office audit, the nature and
procedure of which is regulated by general provisions of the Tax Code of Ukraine, common features of these
audits have been identified, primarily in terms of the grounds for audit’s initiation, the absence of an obligation to adopt a decision on conducting an audit, the absence of an obligation to document the results of the audit if
no violations of the law were found (in particular, by issuing a certificate). At the same time, it was established
that there are a number of differences between these audits. The main differences between an office special
audit and an office audit are the distinct time period of conducting these audits, the distinct procedure for
conducting them (first of all, taking into account the possibility to request the taxpayer to provide information
and documents when conducting an office special audit, as opposed to an office audit), the distinct procedure
for documenting the audit’s results (in case of finding violations during an office special audit a tax notice shall
be drawn up, while in case of finding violations during an office audit an act is drawn up which, in turn, may
serve a basis for issuing a tax assessment notice). The right of the controlling authorities to request information
and documents from the taxpayer as part of an office special audit significantly distinguishes this audit from an
office audit, and in this element, an office special audit tends more to a documentary office audit.
It was concluded that an office special audit contains features of office and documentary audits. At the same
time, the peculiarities of an office special audit result from the presence of a special regulation of taxation of
transactions for the supply of electronic services by non-residents. These peculiarities are aimed at facilitating
the administration of value added tax, which is accrued and paid by non-residents.
Description
Keywords
ПДВ, нерезидент, податковий контроль, податкові перевірки, камеральна спеціальна перевірка, VAT, non-resident, tax control, tax audits, office special audit
Citation
Лабадін В. І. Особливості податкового контролю у формі перевірок нерезидентів – платників податку на додану вартість / Лабадін В. І. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2023. – № 2. – С. 169–176.