The gender approach in the physical education system
Loading...
Date
2017
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Abstract
Because of global changes in gender roles the ideas of gender education gradually penetrate into educational establishments. However, on the lessons of physical education students study in accordance with general programs of
state requirements for the level of general education despite gender differences. It is necessary to study the differences of organization educational process in accordance to gender, the introduction of which, will help students to the full self–realization in the institute. The purpose of the research – is to summarize the data of the main gender differences that should be consider in physical educational process of students. The analysis of literature sources about the difference in gender educational process of pupils of different ages showed that there is a gender imbalance in attending motor activity during extra–curricular time and differences in self–assessment of own possibilities. Beginning from the secondary school age, girls and boys have different sports preferences and motives for attending physical education lessons. It has been clarified that the gender approach in physical culture – is the process of physical education of young students according to their motor preferences and motivational attitudes depending on gender with a view to better meeting their needs. Regardless of gender, younger schoolchildren prefer to spontaneous gaming and good grades become the main motivation for the classes. Beginning from the secondary school age, boys become to prefer martial arts and game sports and girls would choose health–improving types of fitness. The desire to increasing the level of physical training motivate boys to visit classes and for girls is to reduce body weight and improve the figure. It is necessary to consider systematized data about motor activity priorities and motivational attitudes to visit classes of physical education in accordance with age and gender.
У зв’язку з глобальними змінами ґендерних ролей ідеї гендерного виховання поступово проникають у навчальні заклади. Утім, незважаючи на статеві відмінності, на уроках фізичного виховання учні навчаються за спільними програмами відповідно до державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Потрібно вивчити гендерні підходи до організації навчально-виховного процесу, упровадження яких сприяє повноцінній самореалізації учнів у навчальному закладі. Мета дослідження – узагальнення даних про основні гендерні відмінності, які потрібно враховувати в процесі фізичного виховання учнівської молоді. Аналіз літературних джерел із питань гендерного виховання учнів різного віку засвідчив, що існує стійкий гендерний дисбаланс у відвідуванні занять руховою активністю в позаурочний час та відмінності в самооцінці власних фізичних можливостей. Дівчата й хлопчики, починаючи із середнього шкільного віку, мають різні спортивні вподобання та мотиви відвідування уроків фізичної культури. Уточнено, що ґендерний підхід до фізичної культури – це процес фізичного виховання учнівської молоді з урахуванням рухових уподобань і мотиваційних установок учнів залежно від статі з метою більш повного задоволення їхніх потреб. Молодші школярі, незалежно від статі, схильні до спонтанної ігрової діяльності, а головними мотивами занять є прагнення отримати хороші оцінки. Починаючи із середнього шкільного віку, хлопчикам подобаються одноборства та ігрові види спорту, а дівчатам – оздоровчі види фітнесу. У хлопчиків та юнаків у структурі мотивації до відвідування уроків переважає мотив підвищення фізичної підготовленості, а в дівчат – бажання зменшити масу тіла й покращити статуру. Систематизовані дані щодо рухових пріоритетів і мотиваційних установок до відвідування уроків фізичної культури учнівської молоді залежно від віку та статі потрібно враховувати під час організації процесу їх фізичного виховання.
В связи с глобальными изменениями гендерных ролей идеи гендерного воспитания постепенно проникают в учебные заведения. Однако, несмотря на половые различия, на уроках физического воспитания ученики учатся по общим программам в соответствии с государственными требованиями к уровню общеобразовательной подготовки учащихся. Необходимо изучить гендерные подходы к организации учебно-воспитательного процесса, внедрение которых способствует полноценной самореализации учащихся в учебном заведении. Цель исследования – обобщение данных об основных гендерных различиях, которые следует учитывать в процессе физического воспитания учащейся молодежи. Анализ литературных источников по вопросам гендерного воспитания учащихся разного возраста показал, что существует устойчивый гендерный дисбаланс в посещении занятий двигательной активностью во внеурочное время и различия в самооценке собственных возможностей. Девочки и мальчики, начиная со среднего школьного возраста, имеют разные спортивные предпочтения и мотивы посещения уроков физической культуры. Уточняется, что гендерный подход к физической культуре – это процесс физического воспитания учащейся молодежи с учетом двигательных предпочтений и мотивационных установок учащихся в зависимости от пола с целью более полного удовлетворения их потребностей. Младшие школьники, независимо от пола, склонны к спонтанной игровой деятельности, а главными мотивами занятий является стремление получить хорошие оценки. Начиная со среднего школьного возраста, мальчикам нравятся единоборства и игровые виды спорта, а девочкам – оздоровительные виды фитнеса. У мальчиков и юношей в структуре мотивации к посещению уроков преобладает мотив повышения физической подготовленности, а в девушек – желание уменьшить массу тела и улучшить фигуру. Систематизированные данные по двигательным приоритетам и мотивационным установкам к посещению уроков физической культуры учащейся молодежи в зависимости от возраста и пола следует учитывать при организации процесса их физического воспитания.
У зв’язку з глобальними змінами ґендерних ролей ідеї гендерного виховання поступово проникають у навчальні заклади. Утім, незважаючи на статеві відмінності, на уроках фізичного виховання учні навчаються за спільними програмами відповідно до державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Потрібно вивчити гендерні підходи до організації навчально-виховного процесу, упровадження яких сприяє повноцінній самореалізації учнів у навчальному закладі. Мета дослідження – узагальнення даних про основні гендерні відмінності, які потрібно враховувати в процесі фізичного виховання учнівської молоді. Аналіз літературних джерел із питань гендерного виховання учнів різного віку засвідчив, що існує стійкий гендерний дисбаланс у відвідуванні занять руховою активністю в позаурочний час та відмінності в самооцінці власних фізичних можливостей. Дівчата й хлопчики, починаючи із середнього шкільного віку, мають різні спортивні вподобання та мотиви відвідування уроків фізичної культури. Уточнено, що ґендерний підхід до фізичної культури – це процес фізичного виховання учнівської молоді з урахуванням рухових уподобань і мотиваційних установок учнів залежно від статі з метою більш повного задоволення їхніх потреб. Молодші школярі, незалежно від статі, схильні до спонтанної ігрової діяльності, а головними мотивами занять є прагнення отримати хороші оцінки. Починаючи із середнього шкільного віку, хлопчикам подобаються одноборства та ігрові види спорту, а дівчатам – оздоровчі види фітнесу. У хлопчиків та юнаків у структурі мотивації до відвідування уроків переважає мотив підвищення фізичної підготовленості, а в дівчат – бажання зменшити масу тіла й покращити статуру. Систематизовані дані щодо рухових пріоритетів і мотиваційних установок до відвідування уроків фізичної культури учнівської молоді залежно від віку та статі потрібно враховувати під час організації процесу їх фізичного виховання.
В связи с глобальными изменениями гендерных ролей идеи гендерного воспитания постепенно проникают в учебные заведения. Однако, несмотря на половые различия, на уроках физического воспитания ученики учатся по общим программам в соответствии с государственными требованиями к уровню общеобразовательной подготовки учащихся. Необходимо изучить гендерные подходы к организации учебно-воспитательного процесса, внедрение которых способствует полноценной самореализации учащихся в учебном заведении. Цель исследования – обобщение данных об основных гендерных различиях, которые следует учитывать в процессе физического воспитания учащейся молодежи. Анализ литературных источников по вопросам гендерного воспитания учащихся разного возраста показал, что существует устойчивый гендерный дисбаланс в посещении занятий двигательной активностью во внеурочное время и различия в самооценке собственных возможностей. Девочки и мальчики, начиная со среднего школьного возраста, имеют разные спортивные предпочтения и мотивы посещения уроков физической культуры. Уточняется, что гендерный подход к физической культуре – это процесс физического воспитания учащейся молодежи с учетом двигательных предпочтений и мотивационных установок учащихся в зависимости от пола с целью более полного удовлетворения их потребностей. Младшие школьники, независимо от пола, склонны к спонтанной игровой деятельности, а главными мотивами занятий является стремление получить хорошие оценки. Начиная со среднего школьного возраста, мальчикам нравятся единоборства и игровые виды спорта, а девочкам – оздоровительные виды фитнеса. У мальчиков и юношей в структуре мотивации к посещению уроков преобладает мотив повышения физической подготовленности, а в девушек – желание уменьшить массу тела и улучшить фигуру. Систематизированные данные по двигательным приоритетам и мотивационным установкам к посещению уроков физической культуры учащейся молодежи в зависимости от возраста и пола следует учитывать при организации процесса их физического воспитания.
Description
Keywords
gender differences, approach, physical education, motivation, priority, gender, movement, гендерні відмінності, підхід, фізичне виховання, мотивація, пріоритет, стать, рух, гендерные различия, подход, физическое воспитание, мотивация, приоритет, пол, движение
Citation
Dudko M. The gender approach in the physical education system / Mykhail Dudko, Inna Khrypko, Natalia Bishevets // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. – 2017. – № 1. – С. 12–17.