Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Психологічні чинники конформної поведінки студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-06-19) Юношева, Софія Олександрівна; Yunosheva, Sofiia; Вельдбрехт, Олена Олександрівна
У кваліфікаційній бакалаврській роботі досліджено явище конформної поведінки та її чинники. В першому розділі здійснено детальний аналіз літератури, який допоміг вивчити феномен конформності. Зокрема проаналізовано сутність конформності, її функції та чинники, що впливають на конформну поведінку; розглянуто особливості соціального впливу. Емпірично було виявлено чинники, що впливають на рівень конформності в українських студентів: рівень інтолерантності до невизначеності, рівень гнітючої тривоги, сприйняття соціальної підтримки та її компоненти – приналежність та матеріальна підтримка. Встановлено, що з-поміж компонентів нонконформної поведінки студентів найсильніше проявлені два: толерантність – повага до права інших людей на власну думку, погляди і переконання та самокритика – схильність до підвищеного аналізу і критичного мислення. В процесі роботи використано переклад трьох англомовних методик, використання яких значно розширить можливості українських дослідників у вивченні явищ конформності, креативності та соціальної підтримки (що є основою для майбутньої їх адаптації).
In this bachelor’s qualification work, the phenomenon of conformist behavior and its factors was studied. The first chapter contains a detailed analysis of the literature, which helped to study the phenomenon of conformity. In particular, the essence of conformity, its functions and factors influencing conformist behavior are analyzed; The features of social influence are considered. Empirically, factors influencing the level of conformity among students were identified: the level of intolerance to uncertainty, the level of inhibitory anxiety, the perception of social support and its components – belonging support and tangible support. It has been established that among the components of nonconformist behavior of students, two are most strongly manifested: tolerance - respect for the rights of other people in one’s own opinion, views and beliefs, and self-criticism - a tendency to increased analysis and critical thinking. In the process of work, a translation of three English- language questionnaires was used. The use of them could significantly expand the capabilities of Ukrainian researchers in studying the phenomena of conformity, creativity and social support (which is the basis for their future adaptation).
Взаємозв'язок прокрастинації та перфекціонізму особистості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-06-20) Шевченко, Єлизавета Юріївна; Shevchenko, Yelyzaveta; Колесніченко, Ліна Аліківна
У теоретичній частині дипломної роботи проаналізовано та узагальнено сучасні підходи до розуміння феноменів прокрастинації та перфекціонізму. Для кращого розуміння їх природи походження визначили їх компоненти, причини, типи та підтипи. Було визначено, що за такими типами перфекціонізму як загальний показник перфекціонізму, нарцисичний та його складових: орієнтованість на інших, гіперкритичний перфекціонізм; та жорсткий перфекціонізм, домінують низькі рівні. Це свідчить про те, що у респондентів переважає спокійне реагування на помилки та недосконалість інших та відсутність відчуття власної переваги над іншими. Щодо жорсткого перфекціонізму, його домінуючий низький рівень може бути пов’язаний з тим, що респонденти мають адекватні стандарти стосовно себе і лише в незначній мірі стикаються з проблемами, пов’язаними з самооцінкою. Середній рівень домінує у перфекціонізмі, орієнтованому на себе, та соціально-приписаному перфекціонізмі. Тобто людина час від часу прагне виконувати свою роботу якомога краще і виправдовувати очікування оточуючих. Щодо високого рівня, то переважають такий тип перфекціонізму, як самокритичний перфекціонізм та його складові: сумніви у власних діях та стурбованість помилками. Це свідчить про те, що особистостям часто властиво сумніватися у своїх можливостях і діях, а також сильно переживати через власні помилки. В результаті виходить, що досліджувані більш вимогливі до себе, аніж до інших.
У респондентів домінує середній рівень прокрастинації. Це означає, що прокрастинація є досить поширеним явищем, але не досягає крайніх рівнів у більшості опитаних. Результати показують, що більшість респондентів мають середні рівні на всіх компонентах прокрастинації, окрім недооцінки готовності до виконання завдань, де переважає високий рівень. Дані можуть вказувати важливість правильної оцінки свого часу, здібностей для подолання прокрастинації. В дослідженні було підтверджено їх взаємозв’язок. Встановлно що, чим більш людина вимоглива до себе, тяжко витримує власні помилки та боїться їх здійснити, часто сумнівається в правильності своїх рішень та ефективності своїх дій, схильна атакувати себе за результати діяльності, які не відповідають її високим стандартам та орієнтується на очікуванні інших щодо неї частіше переживає різні прояви прокрастинації.
In the theoretical part of the thesis, modern approaches to understanding the phenomena of procrastination and perfectionism are analyzed and summarized. For a better understanding of their nature, their origins, components, causes, types and subtypes have been identified. It was determined that the following types of perfectionism as a general indicator of perfectionism, narcissism and its components: orientation towards others, hypercritical perfectionism; and rigid perfectionism, low levels dominate. This shows that the respondents have a calm response to the mistakes and imperfections of others and lack of a sense of their own superiority over others. Regarding strict perfectionism, its dominant low level may be related to the fact that the respondents have adequate standards for themselves and only to a small extent face problems related to self-esteem. The middle level is dominated by self-oriented perfectionism and socially-attributed perfectionism. That is, a person from time to time strives to perform his work as well as possible and meet the expectations of others. As for the high level, such a type of perfectionism as self-critical perfectionism and its components: doubts about one's own actions and concern about mistakes prevail. This shows that individuals often doubt their abilities and actions, as well as feel strongly about their own mistakes. As a result, it turns out that the researched are more demanding of themselves than of others. Respondents are dominated by an average level of procrastination. This means that procrastination is quite common, but does not reach extreme levels in the majority of respondents. The results show that the majority of respondents have average levels on all components of procrastination, except underestimation of readiness to complete tasks, where a high level prevails. Data can indicate the importance of the correct assessment of one's time, abilities to overcome procrastination. Their relationship was confirmed in the study. It has been established that the more a person is demanding of himself, has a hard time enduring his own mistakes and is afraid to make them, often doubts the correctness of his decisions and the effectiveness of his actions, tends to attack himself for performance results that do not meet his high standards, and is oriented towards others' expectations of him often experiences various manifestations of procrastination.
Соціальні чинники психічних станів особистості в умовах війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-06-20) Чепель, Вікторія Станіславівна; Chepel, Victoriia; Ставицька, Світлана Олексіївна
У дипломній роботі досліджено вплив соціальних чинників на психічні стани особистості в умовах війни. Перший розділ присвячено теоретико-методологічним засадам дослідження соціальних чинників, та психічних станів таких як: депресія, тривога, фрустрація. Другий розділ присвячено емпіричному дослідженні впливу соціальних чинників на психічні стани особистості. Проведено кількісний та якісний аналіз. Дослідження проводилося на студентах денної та заочної форм навчання. Вибірка склала 60 осіб. Результати мого дослідження показали, що зв’язки між психічними станами є, а ось дисперсійний аналіз показав, що немає прямого впливу соціальних чинників на психічні стани.
The thesis examines the influence of social factors on the mental states of an individual in the conditions of war. The first chapter is devoted to the theoretical and methodological principles of the study of social factors and mental states such as: depression, anxiety, frustration. The second chapter is devoted to the empirical study of the influence of social factors on the mental states of the individual. Quantitative and qualitative analysis was carried out. The study was conducted on full-time and part-time students. The sample consisted of 60 people. The results of my research showed that there are connections between mental states, but the analysis of variance showed that there is no direct influence of social factors on mental states.
Толерантність до невизначеності у студентів як чинник їхньої життєстійкості в умовах війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-06-20) Філоненко, Костянтин Віталійович; Filonenko, Kostiantyn; Музичко, Людмила Володимирівна
У валіфікаційній бакалаврській роботі розглянуто питання толерантності до невизначеності як категорію когнітивної психології, досліджено життєстійкість особистості у забезпеченні життєдіяльності у мовах війни, створена вибірка дослідження та проаналізовано та інтерпретовано отримані результати.
In the qualification bachelor's work, the issue of tolerance to uncertainty as a category of cognitive psychology was considered, the vitality of the individual in ensuring life in the languages of war was investigated, a research sample was created, and the obtained results were analyzed and interpreted.
Вплив тривожності на соціально-психологічну адаптацію особистості в умовах війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-06-20) Тарасова, Анна Віталіївна; Tarasova, Anna; Ставицька, Світлана Олексіївна
У кваліфікаційній бакалаврській роботі досліджено вплив тривожності на соціально-психологічну адаптацію особистості в умовах війни. Перший розділ присвячено теоретико-методологічним засадам дослідження тривожності та соціально-психологічної адаптації. У цьому розділі здійснено детальний аналіз літератури, який допоміг вивчити феномен соціально-психологічної адаптації особистості та особливості прояву тривожності в умовах війни. Вивчення теоретичних джерел дозволило окреслити основні напрями дослідження та сформувати методологічну базу для подальшого емпіричного аналізу. Другий розділ роботи зосереджено на емпіричному дослідженні впливу тривожності на адаптацію особистості. Розроблено методику дослідження, проведено кількісний та якісний аналіз результатів. Дослідження проводилося серед студентів різних українських університетів, вибірка склала 80 осіб. Емпіричні дані збиралися шляхом онлайн-опитування, що дозволило отримати детальну інформацію про рівень тривожності та адаптації учасників дослідження. Основні результати показали, що соціально-психологічна адаптація особистості в умовах війни є складним процесом, що включає інтеграцію в суспільство та ідентифікацію із соціальною групою. Виявлено, що тривожність у воєнний період проявляється через підвищений рівень емоційного напруження та страху, що ускладнює процес прийняття рішень та знижує раціональність мислення. Більшість опитаних мають середній або високий рівень соціально-психологічної адаптації, проте більше половини студентів демонструють високі рівні реактивної тривоги та особистісної тривожності, що негативно впливає на їх психологічний стан. Кореляційний аналіз підтвердив значущий зв'язок між рівнем тривожності та показниками адаптації. В той час як дисперсійний аналіз показав, що тривожність впливає на всі аспекти соціально-психологічної адаптації на високому рівні статистичної значущості.
In the qualifying bachelor's work, the influence of anxiety on the social and psychological adaptation of the individual in the conditions of war was investigated. The first chapter is devoted to the theoretical and methodological principles of studying anxiety and social-psychological adaptation. In this section, a detailed analysis of the literature was carried out, which helped to study the phenomenon of social and psychological adaptation of the individual and the peculiarities of the manifestation of anxiety in war conditions. The study of theoretical sources made it possible to outline the main research areas and form a methodological base for further empirical analysis. The second part of the work focuses on the empirical study of the impact of anxiety on personality adaptation. Research methodology was developed, quantitative and qualitative analysis of results was carried out. The study was conducted among students of various Ukrainian universities, the sample consisted of 80 people. Empirical data was collected through an online survey, which allowed us to obtain detailed information about the level of anxiety and adaptation of the study participants. The main results showed that the socio-psychological adaptation of an individual in the conditions of war is a complex process that includes integration into society and identification with a social group. It was found that anxiety during the war period is manifested due to an increased level of emotional tension and fear, which complicates the decision-making process and reduces the rationality of thinking. Most of the interviewees have an average or high level of socio-psychological adaptation, but more than half of the students demonstrate high levels of reactive anxiety and personal anxiety, which negatively affects their psychological state. Correlation analysis confirmed a significant relationship between anxiety levels and adaptation indicators. While the analysis of variance showed that anxiety affects all aspects of social-psychological adaptation at a high level of statistical significance.