Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Трудова дисципліна в умовах цифрової трансформації: міжнародний досвід та українські перспективи
(Харківський національний економічний університет, 2025) Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Рудаков, Олександр Геннадійович; Rudakov, Oleksandr; Кириченко, Владислава Олегівна; Kyrychenko, Vladyslava
У статті досліджено сучасні підходи до управління трудовою дисципліною в умовах цифрової трансформації ринку праці. Проаналізовано досвід дисциплінарної політики трьох країн: України, Німеччини та США. Розкрито зміст класичних, мотиваційних і гібридних моделей трудової дисципліни, що поєднують контроль, підтримку, цифровий моніторинг та етичні стандарти. Акцентовано увагу на викликах, спричинених переходом до гібридної та дистанційної зайнятості, зокрема труднощах у контролі робочого часу, зниженні залученості працівників та необхідності перегляду класичних інструментів впливу. Особливу увагу приділено ролі цифрових технологій, емоційного інтелекту керівників, прозорих внутрішніх політик і зворотного зв’язку у формуванні дисципліни персоналу. Здійснено порівняльний аналіз нормативного забезпечення, змісту HR-практик і корпоративної культури в досліджуваних країнах. Підкреслено важливість формування довгострокової стратегії управління трудовою дисципліною, що базується на принципах взаємної довіри, прозорості процедур і гнучкості реагування на нові виклики. Визначено, що в Україні переважає адміністративна модель управління дисципліною, яка поступово еволюціонує під впливом міжнародних стандартів. Проаналізовано переваги профілактичного підходу до запобігання порушенням дисципліни через розвиток корпоративної культури та системне навчання. Запропоновано рекомендації щодо інтеграції успішних практик Німеччини та США в українські реалії. Використання зарубіжних практик управління дисципліною в Україні має враховувати правову систему, цифрову зрілість і менталітет працівників. Зроблено висновок про необхідність системної інтеграції культурних, правових і технологічних аспектів у процес формування ефективної дисциплінарної політики на підприємствах. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення систем управління персоналом в умовах динамічних змін і підвищення організаційної ефективності.
The article explores contemporary approaches to managing labor discipline in the context of the digital transformation of the labor market. The authors analyze the disciplinary policy experience of three countries: Ukraine, Germany, and the USA. The content of classical, motivational, and hybrid models of labor discipline, which combine control, support, digital monitoring, and ethical standards, is examined. The article emphasizes challenges arising from the shift to hybrid and remote work, including difficulties in monitoring working hours, reduced employee engagement, and the need to revise traditional tools of influence. Special attention is given to the role of digital technologies, managers’ emotional intelligence, transparent internal policies, and feedback in shaping staff discipline. A comparative analysis of regulatory frameworks, HR practices, and corporate culture in the studied countries is conducted. The importance of developing a long-term labor discipline management strategy based on the principles of mutual trust, procedural transparency, and flexibility in responding to new challenges has been emphasized. It has been determined that an administrative model of discipline management prevails in Ukraine, gradually evolving under the influence of international standards. The benefits of a preventive approach to avoiding discipline violations through the development of corporate culture and systematic training have been analyzed. Recommendations have been made for integrating successful practices from Germany and the USA into the Ukrainian context. The application of foreign disciplinary management practices in Ukraine must take into account the legal system, digital maturity, and employee mindset. The conclusion has been drawn on the necessity of systematically integrating cultural, legal, and technological aspects into the process of forming an effective disciplinary policy in enterprises. The research results can be used to improve human resource management systems under conditions of dynamic change and to enhance organizational efficiency.
Fiscal Resilience amid Exchange Rate Fluctuations: The Case of Taxation in Foreign Economic Operations
(Харківський національний економічний університет, 2025) Kornieiev, Volodymyr; Корнєєв, Володимир Вікторович; Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія Василівна; Khmel, Nazar; Хмель, Назар Богданович
The article examines the effect of currency fluctuations on the mechanisms of taxing foreign economic transactions in Ukraine. The aim of the study is to evaluate the role of customs payments in shaping the revenue component of Ukraine’s consolidated budget for 2020–2024, analyse how exchange rate volatility influences the accrual and payment of VAT on imports, identify the implications of crisis shocks for customs taxation, forecast tax earnings from key customs payments for 2025–2026 under baseline, optimistic, and pessimistic scenarios, and develop practical recommendations to enhance the fiscal sustainability of tax revenues amid currency fluctuations. The results indicated that customs payments declined by 36.2% in 2022, compared to the previous year due to reduced imports and the introduction of customs benefits. In 2023–2024, there was a gradual recovery driven by strengthened customs administration. An analysis of VAT on imports revealed a direct relationship with the USD/UAH exchange rate: every 1% increase in the US Dollar exchange rate resulted in an average revenue increase of 0.6%. The baseline forecast assumes an exchange rate of UAH/USD 45.19 by the end of 2025 and UAH/USD 47.00 in 2026, leading to VAT revenues from imports rising to UAH 593.2 billion in 2025 and UAH 753.4 billion in 2026. Optimistic and pessimistic scenarios illustrated how varying rates of devaluation could affect fiscal indicators and actual trade volumes. Based on these findings, recommendations were made, including supporting the expected exchange rate through efficient monetary policy, implementing automatic VAT refunds to exporters, adopting the reverse charge mechanism in B2B transactions, expanding the use of currency hedging tools, and digitalising customs and tax administration. These measures aim to enhance fiscal sustainability, increase tax revenues, and bolster Ukraine’s economic security amid global financial market volatility.
У статті досліджено вплив валютних коливань на механізми оподаткування зовнішньоекономічних операцій в Україні. Метою дослідження є оцінити роль митних платежів у формуванні доходної частини Зведеного бюджету України за 2020–2024 роки; проаналізувати вплив нестабільності валютного курсу на нарахування та сплату ПДВ із імпортних операцій, визначити наслідки кризових шоків для митного оподаткування; спрогнозувати податкові надходження від основних митних платежів на 2025–2026 роки за базовим, оптимістичним і песимістичним сценаріями; розробити практичні рекомендації з підвищення фіскальної стійкості податкових надходжень в умовах валютних коливань. Результати показали, що у 2022 році обсяги митних платежів зменшилися на 36,2 % порівняно з попереднім роком через скорочення імпорту та введення митних пільг, тоді як у 2023–2024 роках спостерігалося поступове відновлення завдяки посиленню митного адміністрування. Аналіз динаміки ПДВ з імпорту вказав на прямий зв’язок зі зміною курсу грн/дол.: кожне підвищення курсу долара на 1 % забезпечувало додаткове зростання надходжень у середньому на 0,6 %. Прогноз за базовим сценарієм передбачає курс 45,19 грн/дол. до кінця 2025 року та 47,00 грн/дол. у 2026 році, що спричинить збільшення надходжень ПДВ із імпорту до 593,2 млрд грн у 2025 році і до 753,4 млрд грн у 2026 році. Оптимістичний і песимістичний сценарії відобразили вплив різних темпів девальвації на фіскальні показники та реальні обсяги торгівлі. На основі отриманих даних запропоновано рекомендації: підтримка передбачуваного валютного курсу через ефективну монетарну політику, автоматичне відшкодування ПДВ експортерам, впровадження механізму reverse charge у B2B-операціях, розширення застосування інструментів валютного хеджування та цифровізація митно-податкового адміністрування. Запровадження цих заходів сприятиме підвищенню фіскальної стійкості та податкових надходжень, а також зміцненню економічної безпеки України в умовах глобальної волатильності фінансових ринків.
The Relationship Between Chess Thinking and Financial Competence: Cognitive and Behavioral Aspects
(Scientific Center of Innovative Research, 2026) Kornieiev, Volodymyr; Корнєєв, Володимир Вікторович
The article examines the relationship between chess thinking and financial competence through cognitive and behavioral perspectives. The relevance of the topic is determined by the growing need for educational tools that develop not only academic knowledge but also forecasting ability, self-control, strategic planning, and responsible decision-making. The purpose of the study is to provide a theoretical justification of the mechanisms through which chess practice may contribute to the development of prerequisites for financially competent behavior. The methodological framework includes an interdisciplinary approach, logical and analytical methods, comparison, systematization, and generalization of scholarly sources on cognitive development, financial literacy, self-control, and behavioral economics. The study demonstrates that chess thinking has a functional affinity with several components of financial competence, including the evaluation of alternatives, forecasting consequences, impulse control, decision-making under uncertainty, planning, and responsibility for outcomes. It is shown that chess can shape cognitive and behavioral prerequisites for financially literate behavior, although it does not replace direct financial education. Based on the analysis of the literature and the synthesis of statistical evidence, the paper proposes a model of transition from chess-related cognitive practices to elements of financial competence. The practical significance of the findings lies in the possibility of integrating chess-based methods into financial literacy programs, economic education, and self-management skills development. Prospects for further research are associated with the empirical testing of the proposed model on different age groups.
Фінансові інновації та регуляторні зміни грошового обігу в умовах цифровізації
(Державний Науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, 2026) Корнєєв, Володимир Вікторович; Kornieiev, Volodymyr
Предмет дослідження – сучасні зміни й новації грошового обігу в умовах цифровізації, переформатування підходів до його регулювання та стандартизації.
Метою статті є вивчення особливостей сучасного грошового обігу у міжнародній і вітчизняній практиці, оцінювання впливу цифровізації на зміну структури грошового обігу у контексті змін регулювання та стандартизації.
Методологія проведення роботи – методи когнітивної діалектики й систематизації пізнання забезпечили дослідницьку спрямованість роботи. Методи порівняння, аналізу і синтезу були базовими при вивченні положень неокейнсіанства й монетаризму, що відобразилось у їх комбінованому та/чи розподільному застосуванні. Водночас методи коротко- і довгострокового прогнозування дали можливість визначити перспективи і тенденції нової структури грошового обігу; методи спостереження та формалізації спонукали до формулювання фокусованих проміжних і загальних висновків.
Результати роботи – розглянуті питання впровадження фінансових інновацій поєднано з розвитком фінансових технологій. Це інституційний вектор наявних змін в умовах цифровізації. Такі зміни модернізуть грошовий обіг в частині як його технологічності, так і розширення спектру сервісних пропозицій. В сучасних умовах одним з базових питань постає фінансова безпека платіжних та інвестиційних трансакцій.
Обгрунтована необхідність фокусованого державного регулювання грошового обігу і підтримки впровадження нових фінансових технологій. Транспарентність грошового обігу водночас є формою забезпечення безпечності проведення операцій, коли капітал і ресурси мають первинного власника і кінцевого бенефіціара.
Проаналізовані підходи до міжнародної і європейської практики підтримки фінансових і сервісних інновацій, до регулювання і стандартизації бізнес-угод в системі грошового обігу з використанням криптовалют.
Підкреслена позитивна роль цифрових валют центробанків у легалізації грошового капіталу. Обгрунтована необхідність посилення: а) державного регулювання обігу віртуальних і криптоактивів; б) стандартизації грошового обігу задля забезпечення його транспарентності. Модернізація грошового обігу покликана визначити можливості і перспективи його нової структури, легітимного допуску учасників до операцій на ринках капіталу.
Висновки. Фінансові технології і нові фінансові інструменти модернізують грошовий обіг, насичують сервісними можливостями інвестиційний і споживчий попит, грошові системи стають більш гнучкими операційно. Це відбувається як інструментально, так і через зниження бар’єрів доступу до фінансових послуг. Інклюзивність розвитку і співіснування економічних контракторів забезпечується в значній мірі прогресом фінансових технологій.
У сучасному світі оновлення фінансових систем без цифровізації і фінтеху неможливе. Сфери обігу грошей і використання криптовалют технологічні новації стосуються безпосередньо, зокрема в частині платіжного та інвестиційного сервісу. Криптовалютні ринки з часу своєї появи – з 2016 року, інструментально змінили грошовий обіг. При цьому транспарентність і регульованість грошового обігу з присутністю криптовалют на сьогодні ніяк не є достатніми. Цифрові валюти центробанків (CBDC) покликані змінити цифровий ландшафт грошового обігу і забезпечити його транспарентність.
Міжнародна фінансова, платіжна системи будуть перебудовані, вже перебудовуються. Цифрові активи центробанків (після тестування) і приватні криптовалюти (після офіційної легалізації) стануть переважною формою розрахунків та збереження резервів. Вивчення та впровадження цифрових національних валют центробанками держав – це позитив, і не лише регуляторний, а й ширше – інституційний, наслідки якого будуть незабаром відчутними для всіх причетних сторін. В Україні перспективними напрямами фінансово-технологічних змін є подальша цифровізація грошового обігу і фінансових послуг, впровадження нових технологій обслуговування фінансовими установами клієнтів і партнерів, посилення кібербезпеки при здійсненні інвестиційних та платіжних операцій.
Предмет дослідження – сучасні зміни й новації грошового обігу в умовах цифровізації, переформатування підходів до його регулювання та стандартизації.
Метою статті є вивчення особливостей сучасного грошового обігу у міжнародній і вітчизняній практиці, оцінювання впливу цифровізації на зміну структури грошового обігу у контексті змін регулювання та стандартизації.
Методологія проведення роботи – методи когнітивної діалектики й систематизації пізнання забезпечили дослідницьку спрямованість роботи. Методи порівняння, аналізу і синтезу були базовими при вивченні положень неокейнсіанства й монетаризму, що відобразилось у їх комбінованому та/чи розподільному застосуванні. Водночас методи коротко- і довгострокового прогнозування дали можливість визначити перспективи і тенденції нової структури грошового обігу; методи спостереження та формалізації спонукали до формулювання фокусованих проміжних і загальних висновків.
Результати роботи – розглянуті питання впровадження фінансових інновацій поєднано з розвитком фінансових технологій. Це інституційний вектор наявних змін в умовах цифровізації. Такі зміни модернізуть грошовий обіг в частині як його технологічності, так і розширення спектру сервісних пропозицій. В сучасних умовах одним з базових питань постає фінансова безпека платіжних та інвестиційних трансакцій.
Обґрунтована необхідність фокусованого державного регулювання грошового обігу і підтримки впровадження нових фінансових технологій. Транспарентність грошового обігу водночас є формою забезпечення безпечності проведення операцій, коли капітал і ресурси мають первинного власника і кінцевого бенефіціара.
Проаналізовані підходи до міжнародної і європейської практики підтримки фінансових і сервісних інновацій, до регулювання і стандартизації бізнес-угод в системі грошового обігу з використанням криптовалют.
Підкреслена позитивна роль цифрових валют центробанків у легалізації грошового капіталу. Обґрунтована необхідність посилення: а) державного регулювання обігу віртуальних і криптоактивів; б) стандартизації грошового обігу задля забезпечення його транспарентності. Модернізація грошового обігу покликана визначити можливості і перспективи його нової структури, легітимного допуску учасників до операцій на ринках капіталу.
Висновки. Фінансові технології і нові фінансові інструменти модернізують грошовий обіг, насичують сервісними можливостями інвестиційний і споживчий попит, грошові системи стають більш гнучкими операційно. Це відбувається як інструментально, так і через зниження бар’єрів доступу до фінансових послуг. Інклюзивність розвитку і співіснування економічних контракторів забезпечується в значній мірі прогресом фінансових технологій.
У сучасному світі оновлення фінансових систем без цифровізації і фінтеху неможливе. Сфери обігу грошей і використання криптовалют технологічні новації стосуються безпосередньо, зокрема в частині платіжного та інвестиційного сервісу. Криптовалютні ринки з часу своєї появи – з 2016 року, інструментально змінили грошовий обіг. При цьому транспарентність і регульованість грошового обігу з присутністю криптовалют на сьогодні ніяк не є достатніми. Цифрові валюти центробанків (CBDC) покликані змінити цифровий ландшафт грошового обігу і забезпечити його транспарентність.
Міжнародна фінансова, платіжна системи будуть перебудовані, вже перебудовуються. Цифрові активи центробанків (після тестування) і приватні криптовалюти (після офіційної легалізації) стануть переважною формою розрахунків та збереження резервів. Вивчення та впровадження цифрових національних валют центробанками держав – це позитив, і не лише регуляторний, а й ширше – інституційний, наслідки якого будуть незабаром відчутними для всіх причетних сторін. В Україні перспективними напрямами фінансово-технологічних змін є подальша цифровізація грошового обігу і фінансових послуг, впровадження нових технологій обслуговування фінансовими установами клієнтів і партнерів, посилення кібербезпеки при здійсненні інвестиційних та платіжних операцій.
The subject of the research are modern changes and innovations in monetary circulation in the context of digitalization, reformatting approaches to its regulation and standardization.
The purpose of the article is studying the features of modern monetary circulation in international and domestic practice, assessing the impact of digitalization on changing the structure of monetary circulation in the context of changes in regulation and standardization..
The methodology of the work – – methods of cognitive dialectics and systematization of knowledge provided the research focus of the work. Methods of comparison, analysis and synthesis were basic in the study of the provisions of neo-Keynesianism and monetarism, which was reflected in their combined and/or distributive application. At the same time, methods of short- and long-term forecasting made it possible to determine the prospects and trends of the new structure of monetary circulation; methods of observation and formalization prompted the formulation of focused intermediate and general conclusions.
The results of the work - The issues of implementing financial innovations are considered in conjunction with the development of financial technologies. This is an institutional vector of existing changes in the context of digitalization. Such changes will modernize monetary circulation in terms of both its technological capabilities and the expansion of the range of service offerings. In modern conditions, one of the basic issues is the financial security of payment and investment transactions.
The need for focused state regulation of monetary circulation and support for the implementation of new financial technologies is substantiated. Transparency of monetary circulation is at the same time a form of ensuring the safety of transactions when capital and resources have a primary owner and ultimate beneficiary.
The approaches to international and European practice of supporting financial and service innovations, to the regulation and standardization of business transactions in the monetary circulation system using cryptocurrencies are analyzed.
The positive role of digital currencies of central banks in the legalization of monetary capital is emphasized. The need to strengthen: a) state regulation of the circulation of virtual and crypto assets; b) standardization of monetary circulation in order to ensure its transparency is substantiated. The modernization of monetary circulation is designed to determine the possibilities and prospects of its new structure, the legitimate admission of participants to operations in capital markets.
Conclusions. Financial technologies modernize money circulation, saturate investment and consumer demand with service capabilities, financial systems become more flexible operationally. This happens both instrumentally and through the reduction of barriers to access to financial services. The inclusiveness of development and coexistence of economic contractors is ensured to a large extent by the progress of financial technologies.
In the modern world, the renewal of financial systems without digitalization and fintech is impossible. Technological innovations directly affect the sphere of money circulation and the use of cryptocurrencies, in particular in terms of payment and investment services. Cryptocurrency markets have instrumentally changed money circulation since their appearance - since 2016. At the same time, the transparency and regulation of money circulation with the presence of cryptocurrencies are not sufficient today. Central bank digital currencies (CBDC) are designed to change the digital landscape of money circulation and ensure its transparency.
The international financial and payment systems will be rebuilt, are already being rebuilt. Digital assets of central banks (after testing) and private cryptocurrencies (after official legalization) will become the predominant form of payments and storage of reserves. The study and implementation of digital national currencies by central banks of states is a positive, and not only regulatory, but also, more broadly, institutional, the consequences of which will soon be felt by all parties involved. In Ukraine, promising areas of financial and technological changes are the further digitalization of money circulation and financial services, the introduction of new technologies for servicing clients and partners by financial institutions, and strengthening cybersecurity when carrying out investment and payment transactions.
Фінансове забезпечення миру та справедливості в Україні в контексті досягнення цілей сталого розвитку
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Швець, Наталія; Shvets, Nataliia; Коваленко, Юлія; Kovalenko, Yuliia; Чала, Вероніка; Chala, Veronika; Романчукевич, Віталій Вікторович; Romanchukevych, Vitalii; Бабенко, Артем Станіславович; Babenko, Artem
У сучасних умовах продовження збройної агресії росії на території України забезпечення миру та справедливості є одним із першочергових завдань на порядку денного існування держави. Водночас, поряд із соціальними аспектами вирішальне значення мають фінансові ресурси, що забезпечуватимуть досягнення миру та справедливості в контексті досягнення Цілей сталого розвитку (які підтримані Україною 2019 року). Саме тому метою цього науково-практичного дослідження є оцінка сучасних викликів у царині фінансового забезпечення миру та справедливості в Україні й обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму фінансового забезпечення, який би поєднував різні ефективні форми та інструменти фінансування.У результаті проведеного дослідження обґрунтована актуальна необхідність фінансування виконання завдань, передбачених досягненням 16 Цілі ЦСР, проаналізовано тенденції фінансування миру та справедливості за роки війни, оцінена визначальна роль міжнародної фінансової допомоги у фінансуванні досягнення 16 Цілі ЦСР та визначено величину фінансового шоку від можливого недоотримання міжнародної фінансової допомоги, левову частку якої спрямовують саме на досягнення цієї цілі. Доведено, що розмір фінансового шоку від нестабільності офіційної міжнародної фінансової допомоги прямо пропорційно впливає на фінансові можливості держави із забезпечення миру та справедливості в суспільстві, особливо в період активної фази війни. Автори обґрунтували заходи з диверсифікації фінансового забезпечення досягнення 16 Цілі ЦСР в Україні з метою зниження рівня можливого фінансового шоку від нерегулярності надходження офіційної міжнародної фінансової допомоги.
In today's conditions, the continuation of Russia's armed aggression on the territory of Ukraine, ensuring peace and justice, is one of the priority tasks on the agenda of the state's existence. At the same time, along with social aspects, financial resources that will ensure the achievement of peace and justice in the context of achieving the Sustainable Development Goals (supported by Ukraine in 2019) are of crucial importance. That is why the purpose of this scientific and practical research is to assess modern challenges in the field of financial support for peace and justice in Ukraine and to substantiate practical recommendations for improving the mechanism of financial support, which would combine various effective forms and funding tools.As a result of the research, the actual necessity of financing the implementation of the tasks provided for the achievement of 16 SDG Goals is justified, the trends in the financing of peace and justice during the war years are analyzed, the determining role of international financial aid in financingthe achievement of 16 SDG Goals is assessed, and the magnitude of the financial shock from a possible failure to meet the international financial goal is determined. It has been proven that the size of the financial shock from the instability of official international financial aid directly affects the financial capabilities of the state to ensure peace and justice in society, especially during the active phase of the war. The authors justified themeasures to diversify financial support for achieving 16 SDG Goals in Ukraine in order to reduce the level of a possible financial shock from the irregularity of the receipt of official international financial aid.