Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Оцінювання цифрової зрілості бізнес-організації: сутність та інструментарій оцінювання
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Лігоненко, Лариса Олександрівна; Lihonenko, Larysa; Зеленько, К. М.; Zelenko, K.
У сучасних умовах цифрова трансформація виступає ключовою передумовою стійкого розвитку та конкурентоспроможності бізнес-організацій. Стаття присвячена дослідженню сутності цифрової зрілості як інтегральної характеристики готовності підприємства до системного використання цифрових технологій у трансформації бізнес-моделі, організаційної культури та операційної діяльності. Метою дослідження є систематизація теоретичних підходів до трактування цифрової зрілості бізнес-організації та аналіз сучасного інструментарію її оцінювання з метою вдосконалення діагностики цифрового розвитку підприємств. Методика дослідження ґрунтується на методах теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, систематизації наукових підходів і моделей оцінювання цифрової зрілості, а також логічного та структурно-функціонального аналізу. Результати дослідження полягають у формуванні авторського тлумачення цифрової зрілості як комплексної здатності організації ефективно інтегрувати цифрові технології у стратегію, процеси та організаційну культуру з метою створення доданої цінності для клієнтів і стейкхолдерів та досягнення конкурентних переваг. Виокремлено ключові компоненти цифрової зрілості: стратегічне бачення і лідерство, технологічна інфраструктура, цифрові навички та культура, процеси й операційна модель, клієнтський досвід. Ідентифіковано п’ять рівнів цифрової зрілості: початковий, розвитку, визначений, керований та оптимізований. Проаналізовано сучасні моделі оцінювання цифрової зрілості (Open DMAT, Digital Capability Models, DINA, Матриця цифрової зрілості MIT & Capgemini), визначено їх переваги та обмеження. Наукова новизна полягає в уточненні поняття цифрової зрілості бізнес-організації та систематизації інструментарію її оцінювання з урахуванням стратегічних і організаційних аспектів цифрової трансформації. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання сформульованих рекомендацій для вибору адекватних інструментів оцінювання цифрової зрілості залежно від галузевої специфіки, масштабу організації та цілей цифрового розвитку, що сприятиме формуванню ефективної стратегії цифрової трансформації.
In contemporary conditions, digital transformation constitutes a key prerequisite for the sustainable development and competitiveness of business organizations. The article focuses on examining the essence of digital maturity as an integral characteristic of an organization’s readiness to systematically use digital technologies in the transformation of its business model, organizational culture, and operational activities. The purpose of the study is to systematize theoretical approaches to defining the digital maturity of business organizations and to analyze modern tools for its assessment in order to improve the diagnosis of enterprises’ digital development. The research methodology is based on methods of theoretical generalization, comparative analysis, systematization of scientific approaches and digital maturity assessment models, as well as logical and structural-functional analysis. The results of the study consist in the formulation of an authorial interpretation of digital maturity as the comprehensive capability of an organization to effectively integrate digital technologies into its strategy, processes, and organizational culture in order to create added value for customers and stakeholders and to achieve competitive advantages. The key components of digital maturity are identified as strategic vision and leadership, technological infrastructure, digital skills and culture, processes and operational model, and customer experience. Five levels of digital maturity are distinguished: initial, developing, defined, managed, and optimized. Contemporary digital maturity assessment models—Open DMAT, Digital Capability Models, the DINA model, and the MIT & Capgemini Digital Maturity Matrix—are analyzed, and their advantages and limitations are identified. The scientific novelty of the study lies in refining the concept of digital maturity of business organizations and systematizing the tools for its assessment with due regard to the strategic and organizational aspects of digital transformation. The practical significance of the results consists in the possibility of applying the formulated recommendations to select appropriate digital maturity assessment tools depending on industry specifics, organizational scale, and digital development objectives, which contributes to the development of an effective digital transformation strategy.
Державні політики сприяння розвитку культурних та креативних індустрій: світовий досвід та українські реалії
(Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ, 2026) Лігоненко, Лариса Олександрівна; Lihonenko, Larysa
У 21 сторіччі культурні та креативні індустрії (ККІ) виступають двигуном економічного розвитку, інструментом інтеграції суспільства та міжнародної культурної кооперації. Ефективність державних програм їхньої підтримки зумовлює успіх країн у світовій креативній конкуренції. Метою статті є узагальнення сучасних моделей та інструментарію підтримки ККІ у світі та Україні з метою розробки рекомендацій щодо подальшого вдосконалення національних політик сприяння розвитку ККІ. Для досягнення поставленої мети в статті проаналізовано найбільш ефективні політики державної підтримки розвитку ККІ, визначені експертами у звіті UNESCO (2025). Розкрито зміст цих політик, які агреговані у такі групи як : 1) фінансові механізми та державно-приватні партнерства (Singapore Arts Plan (Сінгапур),Creative Europe (ЄС)); 2) базовий дохід та формалізація неформального сектору (Basic Income for the Arts (Ірландіі), Kala Sanskriti Vikas Yojana (Індія)); 3)гендерна рівність та соціальна інклюзія (Film Agreement (Швеція), CNC Tax Credit (Франція),жіночі кооперативи (Руанда));4) захист інтелектуальної власності та цифрова справедливість (ремінерація митцям від цифрових платформ); 5) інтеграція культури з туризмом (High Value, Low Impact (Бутан)). Через призму цього закордонного досвіду та в розрізі виокремлених груп політик систематизована інформація про наявні інструменти підтримки та сприяння розвитку ККІ в Україні, проведено їх порівняльний аналіз з світовими еталонами ефективності. Це дозволило виявити, що незважаючи на вивчення та впровадження закордонного досвіду, головним слабким місцем та обмежувачем отримання позитивного ефекту є мізерний розмір бюджету на їх реалізацію, а також недосконалі практики та недостатні масштаби їх впровадження. Зокрема рекомендовано впровадження державно-приватного партнерства в сфері ККІ, подальший розвиток національних організацій колективного управління правами (ОКУ) та налагодження їх ефективної співпраці з цифровими платформами та соціальними мережами), підвищення прозорості алгоритмів сплати роялті ; нормування використання туристичного збору на цілі підтримки ККІ.
In the 21st century, cultural and creative industries (CCIs) have emerged as a key driver of economic development, a mechanism for social integration, and a vital instrument of international cultural cooperation. The effectiveness of state support programs determines the success of nations in the global competition for creativity. The purpose of this article is to synthesize contemporary models and instruments of CCI support worldwide and in Ukraine, with the aim of developing recommendations for the further improvement of national policies that promote CCI development. To achieve this goal, the study analyzes the most effective state policy approaches to supporting CCI development, as identified by experts in the UNESCO report (2025). The content of these policies is elaborated and grouped into several categories, including: 1) financial mechanisms and public–private partnerships (Singapore Arts Plan, Singapore; Creative Europe, EU); 2) basic income schemes and formalization of the informal sector (Basic Income for the Arts, Ireland; Kala Sanskriti Vikas Yojana, India); 3) gender equality and social inclusion (Film Agreement, Sweden; CNC Tax Credit, France; women’s cooperatives, Rwanda); 4) intellectual property protection and digital equity (artists’ remuneration from digital platforms); 5) integration of culture and tourism (High Value, Low Impact, Bhutan). Based on this international experience and the identified policy categories, the research systematizes existing support and promotion instruments for the CCI sector in Ukraine and conducts a comparative analysis with international best practices and benchmarks of policy effectiveness. This analysis revealed that, despite the study and partial implementation of international experience, the primary constraints hindering the attainment of positive outcomes remain the significantly insufficient budgetary allocations for program execution, imperfect implementation practices, and insufficient scale of deployment. Specifically, the study recommends: establishing public-private partnerships within the cultural and creative industries (CCIs); advancing the development of national collective management organizations (CMOs) with a focus on fostering their effective collaboration with digital platforms and social media; enhancing the transparency of royalty payment algorithms; legislatively mandating the allocation of tourist levies exclusively for CCI support purposes.
Employment barriers and labour market integration of Ukrainian migrants in the European Union
(Springer Nature, 2026-07) Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Moskaliuk, Nataliia; Москалюк, Наталія Петрівна; Tsymbaliuk, Danylo
This article examines the labour market integration of Ukrainian migrants in EU member states as a consequence of forced displacement following Russia’s full-scale invasion in February 2022. Unlike most existing studies, which document employment status as a binary outcome, this paper focuses on the quality of integration. The empirical basis comprises data from an original online survey of 256 Ukrainians residing in EU countries between May and October 2025. An Integration Index (Iint) was developed, combining a binary employment indicator with a multi-dimensional quality assessment across three dimensions: formal-legal, professional-economic, and socio-psychological. The overall employment rate was 76.2%; however, 42.58% of employed respondents were over-qualified for their positions, revealing a gap between quantitative and qualitative integration outcomes. A regression model (R² = 0.813; F = 106.48; p < 0.001) identified satisfaction with the benefits package (b = 0.136) and job–qualification match (b = 0.1068) as the primary predictors, while the legality of employment was statistically non-significant. K-means clustering identified three integration groups: low (34.6%), medium (36.8%), and high (28.6%). Age was a significant predictor (F = 5.691; p < 0.001), with integration peaking in the 30–40-year cohort; educational attainment and length of residence had no significant effect. Receipt of social transfers was associated with substantially lower Iint (0.458 vs. 1.065; d = 0.952). An inverse relationship between integration level and return intentions was confirmed (F = 4.662; p < 0.05). Integration also varied by country of destination (F = 9.19; p < 0.001), with the lowest levels in Germany and Austria and the highest in Central Europe, the Baltic states, and the Nordic countries. The findings underscore the importance of prioritising qualification recognition, language support, and anti-discrimination measures in EU integration policy.
Вплив філософії цінності на маржинальність продажів
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2019-04) Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Почапський, Олександр
Проблема економічної свободи у філософії економіки
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019-04) Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Мюллер, Анна