Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Розвиток фінансової звітності в умовах цифровізації економіки: роль XBRL-технологій
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Олійник, Яна Вікторівна; Oliinyk, Yana; Саєнко, Дмитро Вікторович; Saienko, Dmytro; Козиряцький, Антон Павлович; Kozyriatskyi, Anton
У статті досліджено розвиток фінансової звітності в умовах цифровізації. Показано, що зростання обсягів даних та підвищення вимог до оперативності їх обробки зумовлюють поступовий перехід від традиційних форматів представлення звітної інформації до структурованих цифрових форматів. У цьому контексті особливу увагу приділено ролі XBRL-технологій як інструменту стандартизації, структуризації та електронного подання фінансових даних. Проаналізовано еволюцію форматів фінансової звітності в умовах цифрової трансформації та узагальнено нормативно-правове середовище регулювання електронного подання фінансової інформації. Розглянуто міжнародний досвід застосування XBRL-таксономій та окреслено національні особливості.
Обґрунтовано, що використання XBRL-технологій сприяє підвищенню прозорості, забезпечує можливість її автоматизованої обробки та формує інституційні передумови розвитку цифрової інфраструктури фінансової звітності.
The article investigates the development of financial reporting in the context of the digitalization of the economy, emphasizing the transformation of approaches to the formation, processing, and dissemination of financial information. In modern conditions, financial data is increasingly viewed as a strategic resource, which necessitates not only its reliability but also its suitability for automated processing and analytical use.
The purpose of the study is to determine the role of XBRL technologies in the evolution of digital financial reporting and to substantiate their significance in ensuring the standardization and integration of financial information. The methodological basis of the research includes a systematic approach, methods of analysis and generalization, comparative analysis, and structural-logical modeling.
The article demonstrates that the rapid growth in the volume of financial data and the increasing demand for its timeliness and comparability stimulate a gradual transition from traditional text-based and tabular reporting formats to structured digital formats. In this context, particular attention is paid to XBRL as a key technological tool that enables the standardized representation and machine-readable structuring of financial data.
The evolution of financial reporting formats under digital transformation is analyzed, and the regulatory framework governing electronic financial disclosure is systematized. The international experience of applying XBRL taxonomies, particularly within the European Union through the ESEF format, is examined. The specific features of implementing XBRL in Ukraine are also identified, highlighting both institutional progress and existing challenges.
It is substantiated that the use of XBRL technologies enhances the transparency, comparability, and accessibility of financial information, facilitates its automated processing, and creates institutional preconditions for the development of a digital infrastructure for financial reporting. The findings contribute to the theoretical understanding of financial reporting digitalization and have practical implications for improving regulatory and information systems in this area.
Трансформація торговельно-логістичних процесів сільськогосподарських підприємств на основі цифрових технологій
(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Дубовий, Єгор Юрійович; Dubovyi, Yehor
У статті досліджено диджиталізацію торговельнологістичних процесів сільськогосподарських підприємств як ключовий фактор їхньої стійкості в умовах цифрової трансформації.
Обґрунтовано, що перехід до цифрових систем зумовлений потребою зміцнення конкурентної тривалості та необхідністю вимірювання їхнього впливу на операційну й економічну ефективність. Проаналізовано впровадження інноваційних інструментів (IoT, блокчейн, Big Data) у логістичні ланцюги. Доведено, що цифровізація торгівлі та логістики дозволяє агропідприємствам мінімізувати витрати, оптимізувати збут та забезпечувати високу адаптивність до динамічних ринкових викликів. Отримані результати засвідчують, що системна інтеграція IT-рішень є фундаментальною умовою для зростання загальної ефективності господарської діяльності в аграрному секторі.
This research explores the systemic integration of digital solutions within the trade and logistical frameworks of agricultural enterprises as a primary strategic trajectory for adapting to contemporary economic transformations. This inquiry is driven by the accelerating dispersal of information-centric innovations and the urgent requirement to improve enduring competitiveness of agribusinesses facing market volatility, production seasonality, and substantial external stressors. Commercial operations and distribution networks are distinguished as the most sensitive functional areas to digital change, as they serve as the foundational bridge connecting biological production cycles with complex market mechanisms.
The primary intent of this scrutiny is to appraise the specific parameters of digitalization in agricultural trade and to assess how it concretely affects business operations and economic outcomes. Grounded in a multifaceted methodology—including systems thinking, comparative analysis, and the historical-logical approach—the investigation offers a comprehensive examination of digital transition processes. Findings suggest that effective digitalization is complex and systemic; it involves a fundamental reconfiguration of organizational paradigms, replacing traditional trade models with integrated organizational platforms and advanced informatics.
The study substantiates that such integration contributes to significant operational improvements, specifically via the curtailment of expenditures for shipping and warehousing, the mitigation of inventory spoilage while improving the enhancement of transactional transparency throughout the entire logistical network. Additionally, the shift to digital systems is framed as a pivotal factor in strengthening the economic resilience and adaptive capacity of agricultural enterprises operating in precarious external environments. The professional significance produced by this research is derived from its applicability for formulating digital transformation roadmaps, refining logistical management, and developing sectoral policy measures aimed at accelerating technological progress within the broader agricultural sector.
Сприятлива екосистема біоінновацій як фактор розвитку фармацевтичного ринку
(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Якушева, Наталія Валентинівна; Yakusheva, Nataliia
Статтю присвячено розгляду сучасного фармацевтичного ринку та ролі біоінновацій при формуванні його сприятливої екосистеми. Досліджено поняття екосистеми біоінновацій та особливостей її формування у фармацевтичному бізнесі. Запропоновано новий підхід до осмислення цінності біоінновацій, бачення можливостей використання біології як основи комерційних технологій. Розглянуто форми створення диференційованої цінності завдяки біоінноваціям. Досліджено тенденції розвитку світового фармацевтичного ринку та України. Розглянуто ключові українські біоінновації зі штучним інтелектом, які користуються значним попитом на ринку. Визначено, що сприятлива екосистема біоінновацій створює умови для ефективної науково-дослідної роботи та сприяє інноваційному розвитку фармацевтичного ринку.
The article is devoted to consideration of the modern pharmaceutical market and the role of bioinnovations in the formation of its favorable ecosystem. The concept of the bioinnovation ecosystem and the peculiarities of its formation in the pharmaceutical business have been studied. A new approach to understanding the value of bioinnovations, a vision of the possibilities of using biology as the basis of commercial technologies is proposed. Forms of creating differentiated value thanks to bioinnovations are considered. Trends in the development of the world pharmaceutical market and Ukraine were studied. Key Ukrainian bioinnovations with artificial intelligence, which are in significant demand on the market, are considered. It was determined that a favorable ecosystem of bioinnovations creates conditions for effective research work and contributes to the innovative development of the pharmaceutical market. It has been established that although biological preparations provide significant advantages for ecology and global food supply, their use requires special regulatory approaches, additional research and careful analysis. The importance of bioinnovations for the market was determined and it was established that bioinnovations stimulate the creation of high-tech startups, investment attraction, which increases its dynamics and stability. It was found that thanks to the favorable ecosystem of bioinnovations, the pharmaceutical sector becomes more dynamic, competitive and able to quickly respond to the needs of the market and customers. In addition, it contributes to improving the quality and safety of drugs, optimizing resources and developing exports, which makes the economic growth of the pharmaceutical market sustainable and strategically important for the country.
Формування інноваційної підприємницької активності на основі інформаційної екологічності
(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Гонтарева, Ірина Вячеславівна; Hontareva, Iryna; Михайленко, Дар’я Геннадіївна; Mykhailenko, Daria
Інформаційна екологічність передбачає оптимізацією обсягів наданої інформації за рахунок рівня її готовності до сприйняття підприємцем. Головними джерелами інформації в інноваційному процесі є університети та державні установи, а головними споживачами виступають підприємці. Запропоновано структуру вирішення соціальних проблем за допомогою підприємництва, в якій деталізовано формування інноваційної підприємницької активності на стратегічному, організаційному та латентному рівнях. Виділено види інформації, які представляють підприємцям університети та урядові установи для підвищення рівня інноваційної підприємницької активності. Систематизовано процес появи та розвитку формальних та неформальних правил обміну інформацією та знаннями при формуванні інноваційної підприємницької активності.
The level of information ecology is understood as the minimum amount of data provided, which ensures their integrity, perception and interpretability. Information ecology involves optimizing the amount of information provided due to the level of its readiness for perception by the entrepreneur. Entrepreneurs manifest their activity in various organizational and legal forms, in different areas of economic activity and with varying level of innovation. The largest amount of information needs to be found and processed when choosing an innovative direction of development. The main sources of information in the innovation process are universities and government institutions, and the main users are entrepreneurs. A structure for solving social problems through entrepreneurship is proposed, which details the formation of innovative entrepreneurial activity at the strategic, organizational and latent levels. Types of information that universities and government institutions present to entrepreneurs to increase the level of innovative entrepreneurial activity are highlighted. As a result of the scientific activity of Universities, academic and applied information appears. Part of this information comes in the form of joint R&D mainly to the strategic level of entrepreneurship, and at the organizational level, the knowledge of spinoffs and spillovers that they have accumulated while working at universities is implemented.
Government institutions are sources of regulatory information, information on measures to support innovative entrepreneurship and updated information in the form of real actions for the business environment. The process of the emergence and development of formal and informal rules for the exchange of information and knowledge in the formation of innovative entrepreneurial activity is systematized.
Key words:
Гнучкі бюджетні моделі як інструмент управління підприємством в умовах підвищеної невизначеності
(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Рудь, Юлія Анатоліївна; Rud, Yuliia
Стаття присвячена дослідженню інструментарію бюджетування підприємств в умовах високої невизначеності зовнішнього економічного середовища. Актуальність дослідження зумовлена функціонуванням українських компаній в умовах військового стану, валютної нестабільності та змін податкового законодавства. Метою є визначення напрямів трансформації підходів до бюджетування для забезпечення фінансової стійкості підприємств. Методологічною основою є аналіз наукових праць вітчизняних дослідників. Результати свідчать про доцільність впровадження сценарного планування, переходу до гнучких бюджетів, скорочення горизонту планування, формування резервних фондів та інтеграції управління ризиками. Обґрунтовано важливість автоматизації бюджетних процесів із використанням сучасних цифрових технологій.
The article is devoted to improving the budgeting toolkit of enterprises under conditions of high uncertainty in the external economic environment. The relevance of the study is determined by the fact that modern Ukrainian companies operate under martial law, exchange rate volatility, changes in tax legislation, and other destabilizing factors that reduce the effectiveness of traditional financial planning methods.
The purpose of the research is to identify key directions for transforming approaches to enterprise budgeting systems in order to ensure financial sustainability under unstable conditions. The methodological basis includes the analysis of scientific publications by domestic scholars who investigate budgeting in crisis environments.
The study reviews the works of researchers who analyze the flexibility and adaptability of budgeting systems, fiscal policy under wartime conditions, and financial forecasting under macroeconomic volatility.
Particular attention is given to approaches to budgeting reform and the integration of budgeting into enterprise management systems.
The results indicate that the main directions for improving budgeting include the implementation of scenario planning with the development of optimistic, realistic, and pessimistic scenarios. An important element is the transition to flexible budgets that are automatically adjusted depending on the actual volume of enterprise activity. The necessity of shortening the planning horizon and shifting from annual to quarterly or monthly budgeting is substantiated.
The importance of forming reserve funds at the level of 5–15 % of the total budget is determined. The study also proves the need to integrate risk management directly into the budgeting process through the identification of key risks for each cost item. Additionally, the role of automation of budgeting processes through the implementation of specialized software and cloud technologies is emphasized.