Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Стратегічне планування відновлення Ірпеня: формування моделі сталого меморіального та рекреаційного туризму в умовах відбудови
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-15) Кондратенко, Валерія Юріївна; Kondratenko, Valeriia; Царук, Володимир Васильович
У кваліфікаційній бакалаврській роботі досліджено теоретичні та практичні засади стратегічного планування відновлення міста Ірпінь шляхом формування моделі сталого меморіального та рекреаційного туризму. Проаналізовано сутність меморіального туризму, його роль у збереженні історичної пам’яті та формуванні національної ідентичності, а також вивчено міжнародний досвід розвитку меморіальних туристичних дестинацій. Оцінено туристично-рекреаційний потенціал Ірпеня та вплив воєнних подій на розвиток громади. Запропоновано концептуальні засади та механізми реалізації моделі сталого туризму як інструменту післявоєнного відновлення міста.
The bachelor’s qualification thesis examines the theoretical and practical foundations of strategic recovery planning for the city of Irpin through the development of a sustainable memorial and recreational tourism model. The study analyzes the essence of memorial tourism, its role in preserving historical memory and shaping national identity, and explores international experience in the development of memorial tourism destinations. The tourism and recreational potential of Irpin and the impact of wartime events on the community are assessed. The thesis proposes conceptual principles and implementation mechanisms for a sustainable tourism model as an effective tool for the city’s post-
war recovery and long-term development.
Використання соціальних мереж у просуванні екскурсійних послуг туристичних компаній Уманської громади
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-15) Коваленко, Софія Олександрівна; Kovalenko, Sofiia; Ілляшенко, Інна Олегівна
Робота присвячена дослідженню використання соціальних мереж у просуванні екскурсійних послуг туристичних компаній Уманської громади. Розглянуто теоретичні основи SMM у туризмі, досліджено міжнародний досвід цифрового просування, проаналізовано присутність місцевих компаній у соціальних мережах. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення контент-стратегії, таргетингу та комунікації зі споживачами.
The thesis examines the use of social media in promoting excursion services of tourism companies in the Uman community. It covers the theoretical foundations of SMM in tourism, analyses international experience in digital promotion, and evaluates local companies' social media presence. Practical recommendations are proposed for improving content strategy, targeted advertising, and consumer communication.
Modernizing EU banking in the digital age
(Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку», 2024) Savchuk, Nataliia; Савчук, Наталія Володимирівна
This study presents a pioneering, comprehensive overview that sheds light on the modernizing forces reshaping the European Union's banking landscape, accentuating digital transformation's dichotomous nature. Uniquely, it furnishes a counterbalanced perspective, illuminating both the prospects and quandaries, thereby enriching comprehension of navigating this multifaceted terrain with sagacity.
The research undertakes an exhaustive analysis, seamlessly integrating qualitative and quantitative data to scrutinize key modernizing undercurrents redefining EU banking operations. It meticulously examines the ramifications of digital transformation, open banking architectures, blockchain technology integration, artificial intelligence deployment, symbiotic collaborations with financial technology upstarts, mobile banking propagation, cloud computing assimilation, regulatory technology solutions, customer data analytics exploitation, and the proliferation of digital payment systems.
The findings unveil that while these digital innovations engender substantial upsides — elevated customer experience, augmented operational efficacy, catalyzed innovation — they concurrently unleash risks: cybersecurity vulnerabilities, labyrinthine regulatory complexities, and potential personnel displacement. Adroitly managing these hazards is pivotal for sustainable sectoral metamorphosis.
These insights illuminate pathways for policymakers, regulators, and banking professionals to craft strategies synchronizing innovation with judicious risk mitigation. Pragmatic strides encompass fortifying cybersecurity protocols, cultivating fertile FinTech synergies, and ensuring financial inclusion via universally accessible solutions.
Acknowledged constraints arise from the rapidly metamorphosing digital technology and regulatory landscapes. Consequently, persistently monitoring these ever-shifting terrains and dexterously adapting research endeavors to accurately reflect the fluid dynamics will be of paramount importance going forward.
У статті проведено комплексне дослідження, яке проливає світло на модернізаційні процеси, що змінюють банківський ландшафт Європейського Союзу, підкреслюючи дихотомічну природу цифрової трансформації. Унікальність дослідження полягає в тому, що воно представляє збалансовану перспективу, висвітлюючи як можливості, так і виклики, тим самим покращуючи розуміння алгоритму дій і заходів для адаптації до нових умов банківської діяльності.
У дослідженні здійснено якісний аналіз ключових тенденцій у модернізації, що спричиняють переосмислення банківської діяльності у Європейському Союзі. Досліджено наслідки цифрової трансформації, зокрема появу відкритої архітектури банківських установ, інтеграцію технології блокчейн, впровадження штучного інтелекту, симбіотичну співпрацю з лідерами фінансових технологій, поширення мобільного банкінгу, асиміляцію хмарних обчислень, регуляторні технологічні рішення, використання аналітики клієнтських даних і поширення цифрових платіжних систем.
Результати дослідження показують, що хоча цифрові інновації створюють значні переваги — підвищення рівня задоволеності клієнтів, підвищення операційної ефективності, каталізацію інновацій — вони водночас створюють ризики: загрози кібербезпеці, ускладнення регулювання та втрата робочих місць через автоматизацію та поширення штучного інтелекту. Вміле управління цими ризиками має вирішальне значення для стійких перетворень у банківській діяльності ЄС.
Висновки з дослідження можуть бути використані політиками, представниками регуляторних органів і банківськими фахівцями в процесі розробки стратегій синхронізації інновацій із розумним управлінням ризиками. Прагматичні кроки охоплюють удосконалення протоколів кібербезпеки, розвиток фінансових технологій та забезпечення фінансової інклюзії за допомогою загальнодоступних рішень.
Обмеження дослідження пояснюються метаморфозою цифрових технологій та регуляторних ландшафтів. Отже, постійний моніторинг цих мінливих умов і активна адаптація дослідницьких зусиль для точного відображення динаміки перетворень у банківській діяльності ЄС матимуть першочергове значення в майбутніх дослідженнях.
Боргова політика України в умовах збройного конфлікту
(Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку», 2024) Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana
У статті досліджується боргова політика України в умовах збройного конфлікту, який триває з 2014 року. Проводиться глибокий аналіз значного зростання державного боргу, спричиненого збільшенням державних витрат через військові потреби та соціальні реформи.
Дослідження висвітлює, як уряд змушений був перенаправити фінансові ресурси на оборону та гуманітарну допомогу, що посилило боргове навантаження. Також розглядається вплив пандемії COVID-19 на національний бюджет та рівень державного боргу, що демонструє, як глобальні кризи ще більше ускладнюють фіскальну стабільність. Аналіз зростання заборгованості показує, що найбільший приріст був зафіксований саме у 2023 році у доларовому еквіваленті та у 2022 році у гривневому еквіваленті, абсолютно найбільше збільшення було відзначено у 2023 році — 1446,2 млрд грн Отже, саме в ті роки, коли відбувалися воєнні дії, сукупний державний та гарантований державою борг зростав найвищими темпами.
У статті наведено основні напрямками, які можуть підтримати рівень боргового навантаження. Це, в першу чергу, забезпечення фінансової стабільність шляхом збалансованості доходів і видатків, щоб уникнути надмірного дефіциту бюджету,
Визначено, що пріоритетним завданням у сфері забезпечення боргової безпеки стає пошук шляхів зниження боргового навантаження та додаткового пільгового фінансування бюджету.
The article examines Ukraine's debt policy in the context of the ongoing armed conflict since 2014. It provides an in-depth analysis of the significant increase in national debt driven by rising government expenditures due to military needs and social reforms. It is identified that Ukraine was forced to gradually increase the share of defense spending within the total budget expenditures, which rose 2.5 times compared to the pre-war year of 2013. However, the onset of the full-scale war in 2022 led to an even greater rise in this share, which increased by 11.5 times, accounting for 42.24% of the budget in 2022 and reaching 52.3% in 2023. The study underscores how the government was compelled to redirect financial resources towards defense and humanitarian aid, thereby intensifying the debt burden.
The impact of the COVID-19 pandemic on the national budget and debt levels is also considered, illustrating how global crises further complicate financial stability. The analysis of debt growth shows that the most significant increase was recorded in 2023 in dollar terms and in 2022 in hryvnia terms, with the absolute highest increase noted in 2023 at 1446.2 billion UAH. Thus, during the years of military actions, the total state and state-guaranteed debt grew at the highest rates.
An analysis of the structure of total state and state-guaranteed debt in terms of credit sources indicates that during the study period, external debt steadily increased (except for a slight decrease in 2019). However, the largest growth in external debt, both in absolute and relative terms, occurred in 2023, amounting to 23.39 billion USD, or nearly 33%. The debt security indicator, which is the ratio of total debt to GDP, never reached even an acceptable level (30%) during the study period and has annually exceeded the critical threshold of 60% since 2014 (except for 2019 and 2021 when it was at a safe level).
Throughout the entire period of analysis, to attract funds to the budget, the government had to offer such yields on government bonds that endangered the stability of the country's financial system.
The maximum weighted average yield on government bonds in the primary market was recorded in 2023, reaching 18.7%. In the structure of creditors, a significant part of the state and stateguaranteed debt consists of concessional loans from international financial organizations (44%), domestic securities (29%), external securities (16%), and loans from commercial banks (2%).
Given the continuous growth of the debt, the priority task in ensuring debt security becomes finding ways to reduce the debt burden. The article outlines the main directions that can support the level of debt burden. Primarily, this includes ensuring financial stability by balancing revenues and expenditures to avoid excessive budget deficits. It is determined that the foremost task in ensuring debt security is not only finding ways to reduce the debt burden but also securing additional concessional financing for the budget.
Reshaping the european banking landscape through fintech and technological innovation
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2024) Savchuk, Nataliia; Савчук, Наталія Володимирівна
The article explores the transformative impact of financial technology (fintech) on the European banking landscape, focusing on the interplay between research and development (R&D) expenditure and fintech growth. It aims to address how innovation ecosystems and strategic investments drive fintech proliferation, posing challenges to traditional financial systems while offering unprecedented opportunities for efficiency and economic growth.
The research employs comparative analysis and Spearman correlation to examine the relationship between fintech density and R&D expenditure across European countries and the United States. Key performance indicators, including
fintech density, funding, workforce integration, and unicorn prevalence, are evaluated to identify regional strengths and challenges.
Top-performing nations, such as the United Kingdom, Sweden, and Malta, benefit from robust R&D ecosystems, skilled workforces, and strategic investments. Smaller economies like Estonia and Luxembourg demonstrate how targeted niche strategies can yield high-impact outcomes. Spearman correlation analysis reveals a weak, statistically non-significant association between R&D spending and fintech density, indicating that other factors, such as policy frameworks and venture capital ecosystems, significantly influence fintech growth.
The findings offer actionable insights for policymakers and industry leaders, emphasizing the need for targeted investments, workforce development, and supportive regulatory frameworks to foster fintech growth and competitiveness.
This article contributes to the literature by highlighting the nuanced relationship between R&D expenditure and fintech density, emphasizing the importance of diverse innovation strategies and offering a roadmap for enhancing the European banking landscape through fintech and technological innovation.
The study is limited by the cross-sectional nature of the data and the exclusion of variables such as digital literacy and regulatory environments. Future research should incorporate longitudinal data and broader metrics to provide a deeper understanding of fintech proliferation and its determinants.
Стаття досліджує трансформаційний вплив фінансових технологій (фінтех) на європейський банківський ландшафт, зосереджуючись на взаємозв’язку між витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) і зростанням фінтеху. Мета полягає в тому, щоб визначити, як інноваційні екосистеми та стратегічні інвестиції стимулюють розвиток фінтеху, створюючи виклики для традиційних фінансових систем, але водночас відкриваючи безпрецедентні можливості для підвищення ефективності та економічного зростання.
У дослідженні використано порівняльний аналіз і кореляцію Спірмена для вивчення взаємозв’язку між щільністю фінтех-компаній і витратами на НДДКР у європейських країнах і США. Ключові показники ефективності,
такі як щільність фінтеху, фінансування, інтеграція робочої сили та поширення «єдинорогів», оцінюються для визначення регіональних сильних сторін і викликів.
Країни-лідери, серед яких Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Швеція та Мальта, отримують переваги завдяки розвиненим екосистемам, НДДКР, висококваліфікованій робочій силі та стратегічним інвестиціям. Менші економіки, Естонія та Люксембург, демонструють, як цільові ніші можуть давати значні результати. Аналіз кореляції Спірмена виявляє слабкий, статистично незначущий зв’язок між витратами на НДДКР і щільністю фінтеху, що свідчить про те, що інші чинники, такі як нормативно-правова база та екосистеми венчурного капіталу, мають істотний вплив на розвиток фінтеху.
Результати дослідження пропонують практичні висновки для політиків та лідерів індустрії, підкреслюючи важливість цільових інвестицій, розвитку робочої сили та регуляторних рамок підтримки для стимулювання зростання фінтеху та підвищення конкурентоспроможності.
Наукове значення статті полягає у висвітленні взаємозв’язку між витратами на НДДКР і щільністю фінтеху з акцентом на необхідності розробки інноваційних стратегій та формуванні алгоритму вдосконалення європейського банківського ландшафту через фінтех та технологічні інновації.
Дослідження обмежене перехресним характером даних і виключенням з аналізу таких змінних, як цифрова грамотність і нормативно-правове регулювання. Майбутні дослідження повинні враховувати довгострокові дані та розширений перелік показників для виявлення особливостей фінтеху та його детермінант.