Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Ціннісні орієнтації та самоідентичність молоді в умовах військової агресії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-17) Яріш, Ніла Орестівна; Yarish, Nila; Вельдбрехт, Олена Олександрівна
У роботі досліджено трансформації ціннісно-смислової сфери та самоідентичності молоді в умовах військової агресії на основі підходів Ш. Шварца, Р. Інґлхарта, Г. Теджфела та Дж. Марсіа. Емпірично виявлено унікальний ціннісний профіль української молоді: зафіксовано сильний позитивний зв'язок між традиційно полярними цінностями досягнення та безпеки (успіх переосмислено як інструмент захисту). Спростовано гендерні стереотипи — жінки продемонстрували статистично вищі показники за шкалами досягнення, стимулювання, саморегуляції, безпеки та гедонізму. Підтверджено автономність розвитку доменів ідентичності з найбільшою зрілістю у приватній сфері (романтична, гендерна). Доведено, що воєнний дистрес є спільним хронічним чинником тиску на молодь незалежно від статі чи поглядів. Результати є підґрунтям для розробки цільових програм психосоціальної підтримки та реабілітації молоді.
This study examines the transformations of value orientations and self-identity among youth under military aggression, building on the frameworks of S. Schwartz, R. Inglehart, H. Tajfel, and J. Marcia. Empirical findings reveal a unique value profile for Ukrainian youth, characterized by a strong correlation between traditionally polar values—achievement and security (success is reinterpreted as a tool for protection). Gender analysis challenges traditional stereotypes, showing that young women score significantly higher in achievement, stimulation, self-direction, security, and hedonism. The autonomous development of identity domains is confirmed, with the highest maturity found in the private sphere (romantic and gender domains). War-induced distress is identified as a shared, chronic exogenous factor affecting youth equally regardless of gender or views. These findings provide a practical basis for designing targeted psychosocial support and rehabilitation programs.
Зв'язок осмисленості життя та психологічної адаптації особистості в умовах війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-19) Янішевський, Роберт Олегович; Yanishevskyi, Robert; Музичко, Людмила Володимирівна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню взаємозв’язку осмислення життя та психологічною адаптацією особистості в умовах війни. Актуальність теми зумовлена підвищеним рівнем стресу, який переживає населення в умовах воєнного стану, що впливає на психічне здоров’я, адаптаційні можливості та якість життя. Метою дослідження було виявлення психологічних особливостей взаємозв’язку між рівнем осмисленості життя та психологічною адаптацією особистості в умовах воєнного стану. У дослідженні використано теоретичні, емпіричні та математико-статистичні методи. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 40 учасників із застосуванням комплексу психодіагностичних методик, зокрема тесту смисложиттєвих орієнтацій (Purpose in Life Test, PIL) Дж. Крамбо та Л. Махоліка (україномовна адаптація методики здійснена в дисертаційному дослідженні Т. Кулаєвої, 2023), шкали соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда, а також опитувальника смислу життя (Meaning in Life Questionnaire, MLQ) М. Ф. Стегера, П. Фрейзера, С. Ойші та М. Калера (2006; використано дослідницький переклад і попередню валідацію). У роботі проаналізовано сучасні теоретичні підходи до розуміння осмисленості життя та психологічної адаптації особистості; осмисленість життя визначено як важливий внутрішній ресурс, що підтримує здатність людини долати стресові ситуації; розглянуто його роль у процесі психологічної адаптації в умовах воєнного стану. Теоретичний аналіз здійснено в межах основних психологічних підходів до розуміння адаптаційних процесів особистості. Результати емпіричного дослідження засвідчили переважання середнього рівня осмисленості життя у більшості респондентів, що свідчить про загалом сформовану, але частково нестійку систему життєвих смислів. Водночас у частини вибірки виявлено знижений рівень переживання смислу життя, що може бути пов’язано з впливом воєнних подій та загальною соціальною невизначеністю. У структурі психологічної адаптації переважають середній і високий рівні, зокрема за показниками емоційного комфорту та самоприйняття. Виявлено взаємозв’язки між показниками адаптації та осмосленістю життя , а також зв’язки між дезадаптивними проявами і труднощами самоприйняття та прийняття інших, уникненням проблемних ситуацій і емоційною напруженістю. Встановлено, що вищий рівень осмисленості життя пов’язаний із нижчим рівнем емоційного дискомфорту, що свідчить про його захисну та ресурсну функцію в процесі психологічної адаптації. Отримані результати підтверджують, що осмисленість життя є важливим чинником психологічної стійкості та адаптації особистості в умовах воєнного стану, сприяючи емоційному благополуччю та більш ефективному подоланню життєвих труднощів.
This qualification thesis is devoted to the study of the relationship between meaning in life and psychological adaptation of the individual in wartime conditions. The relevance of the topic is determined by the increased level of stress experienced by the population under martial law, which affects mental health, adaptive capacity, and quality of life. The aim of the study was to identify the psychological features of the relationship between the level of meaning in life and psychological adaptation of the individual in wartime conditions. The research employed theoretical, empirical, and mathematical-statistical methods. The empirical study was conducted on a sample of 40 participants using a set of psychodiagnostic instruments, including the Purpose in Life Test (PIL) by J. Crumbaugh and L. Maholick (the Ukrainian-language adaptation of the instrument was carried out in the dissertation research of T. Kulaieva (2023)), the Social and Psychological Adaptation Scale by K. Rogers and R. Diamond, and the Meaning in Life Questionnaire (MLQ) by M. F. Steger, P. Frazier, S. Oishi, and M. Kaler (2006; a research translation and preliminary validation were used).
The study analyzes contemporary theoretical approaches to understanding meaning in life and psychological adaptation of the individual; meaning in life is defined as an important internal resource that supports a person’s ability to cope with stressful situations; its role in the process of socio-psychological adaptation under wartime conditions is examined. The theoretical analysis is conducted within major psychological approaches to understanding adaptive processes of the personality. The empirical results revealed a predominance of a medium level of meaning in life among the majority of respondents, indicating a generally formed but partially unstable system of life meanings. At the same time, a reduced level of experienced meaning in life was identified in part of the sample, which may be associated with the impact of wartime events and overall social uncertainty. Within the structure of socio-psychological adaptation, medium and high levels prevail, particularly in terms of emotional comfort and self-acceptance. Relationships were identified between adaptation indicators, self-acceptance, and emotional state, as well as associations between maladaptive manifestations and difficulties in self- and other-acceptance, avoidance of problem situations, and emotional tension. It was found that a higher level of meaning in life is associated with a lower level of emotional discomfort, indicating its protective and resource function in the process of psychological adaptation. The obtained results confirm that meaning in life is an important factor of psychological resilience and adaptation of the individual in wartime conditions, contributing to emotional well-being and more effective coping with life difficulties.
Психологічні особливості емоційної регуляції молоді в умовах війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-16) Щербіна, Карина Юріївна; Shcherbina, Karyna; Тімакова, Анжела Вікторівна
Дипломна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей емоційної регуляції молоді віком 18–30 років (у порівнянні з групою дорослих 40–55 років) в умовах довготривалого стресу, спричиненого війною.
The thesis is devoted to the study of the psychological features of emotional regulation of young people aged 18–30 (compared to the group of adults aged 40–55) in conditions of long-term stress caused by the war.
Взаємозв'язок психологічного капіталу та самоконтролю поведінки студентів у соціальних ситуаціях
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-12) Шукатко, Марія Андріївна; Shukatko, Mariia; Завірюха, Валентина Василівна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню взаємозв’язку психологічного капіталу та самоконтролю поведінки студентів у соціальних ситуаціях. У першому розділі роботи здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння феномену психологічного капіталу та особливостей самоконтролю поведінки студентської молоді. Розглянуто сутність, структуру та компоненти психологічного капіталу, а також психологічний зміст самоконтролю поведінки та умови його формування в процесі соціальної взаємодії. В емпіричній частині досліджено рівень сформованості психологічного капіталу та особливості самоконтролю поведінки студентів, проаналізовано взаємозв’язки між показниками психологічного капіталу, соціо-емоційної компетентності та компонентами саморегуляції. Визначено характер кореляційних зв’язків між досліджуваними змінними та встановлено психологічні чинники, що сприяють ефективному самоконтролю поведінки у соціальних ситуаціях. У роботі викладено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку психологічного капіталу та самоконтролю поведінки студентів, які можуть бути використані психологами закладів вищої освіти для розробки програм розвитку психологічної стійкості, саморегуляції, соціо-емоційної компетентності та підтримки психологічного благополуччя студентської молоді.
The qualification thesis is devoted to the study of the relationship between psychological capital and students' self-control in social situations. The first chapter provides a theoretical analysis of scientific approaches to understanding the phenomenon of psychological capital and the characteristics of students' self-control. The essence, structure, and components of psychological capital are examined, as well as the psychological content of self-control and the conditions for its development in the process of social interaction. The empirical part of the study investigates the level of psychological capital and the characteristics of students' self-control, analyzes the relationships between indicators of psychological capital, socio-emotional competence, and self-regulation components. The nature of the correlations between the studied variables is determined, and the psychological factors contributing to effective self-control in social situations are identified. The thesis presents the results of an empirical study of the relationship between psychological capital and students' self-control. These findings may be used by psychologists in higher education institutions to develop programs aimed at strengthening psychological resilience, self-regulation, socio-emotional competence, and supporting students' psychological well-being.
Взаємозв’язок рівня нарцисизму з емоційним інтелектом у студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-12) Шевчук, Марина Олександрівна; Shevchuk, Maryna; Креденцер, Оксана Валеріївна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню взаємозв'язку між рівнем нарцисизму та емоційним інтелектом у студентської молоді. Емпірично визначено вплив різних стратегій нарцисичної регуляції (захоплення та суперництво) на показники емоційної обізнаності та емпатії. Розроблено практичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту та корекції дезадаптивних проявів нарцисизму (конкурентної агресії) у студентів.
The qualification work is devoted to the study of the relationship between the level of narcissism and emotional intelligence in student youth. The influence of different strategies of narcissistic regulation (admiration and rivalry) on the indicators of emotional awareness and empathy is empirically determined. Practical recommendations for the development of emotional intelligence and correction of maladaptive manifestations of narcissism (competitive aggression) in students have been developed.