Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Особливості розвитку та принципи функціонування інноваційної екосистеми
(Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку», 2023) Тищенко, Д. О.; Tyshchenko, D.; Бабенко, Артем Станіславович; Babenko, Artem; Вовк, Є. О.; Vovk, Ye.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що інноваційне розвиток забезпечує формування конкурентних переваг та зростання найважливіших економічних показників. Це відбувається за рахунок формування сприятливих умови господарювання, розвитку інституційних засад інноваційної економіки та її інфраструктури, підвищення рівня життя населення. Визначено, що ідея "національних інноваційних систем" була "перенесена" на регіони та окремі сектори. В результаті відбулося виокремлення локальних, регіональних, технологічних та секторних інноваційних систем. На основі систематизації науково-практичної літератури було визначено підприємницьку екосистему як динамічну структуру, що складається з взаємопов'язаних "популяцій" (малі фірми, корпорації, університети, організації публічного сектора та ін.), всередині якої присутні процеси кооперації та конкуренції одночасно. Виявлені в результаті проведених досліджень тенденції, пріоритети і ціннісні орієнтири є визначальними для подальшого формування основних цілей існування екосистеми.
The purpose of the article is to determine the evolution of views on the content of the innovative ecosystem and the features of its development and principles of its functioning.
As a result of the conducted research, it was determined that innovative development ensures the formation of competitive advantages and provides the possibility of increasing the level of the most important economic indicators (GDP per capita, national income, employment, income, consumption growth, etc.), which form favorable economic conditions; development of the institutional foundations of the innovative economy and its infrastructure and, in general, raising the standard of living of the population. It was determined that in the future the idea of "national innovation systems" (NIS) was developed and transferred to regions and sectors of the economy. Participants of such a system are enterprises, universities and institutions. As a result, in addition to national innovation systems, local, regional, technological and sectoral innovation systems began to be distinguished. It is proposed to consider the innovation ecosystem (IES), where the entrepreneurial ecosystem was as a complex system (containing numerous relatively independent, but largely interconnected components).
Based on the systematization of scientific and practical literature, it was determined that the entrepreneurial ecosystem is defined as a dynamic structure consisting of interconnected "populations" of organizations (small firms, corporations, universities, public sector organizations, etc.), within which there are processes of cooperation and competition simultaneously.
The scientific novelty of the research results lies in the outline of the main elements of the evolution of views on the content of the innovation ecosystem and the peculiarities of its development and principles of its functioning.
The trends, priorities and value orientations revealed as a result of the research are decisive for the further formation of the main goals of the existence of the ecosystem: the creation and development of a symbiotic community; increasing "ecosystem productivity"; creation of a cycle of exchange of flows of energy, matter, etc. resources between ecosystem participants.
Підвищення якості освітніх послуг як основний стратегічний напрям розвитку вищої та фахової передвищої освіти
(2023) Скидан, Максим Ігорович; Skydan, Maksym
Метою дослідження є дослідити та запропонувати стратегії покращення якості освітніх послуг як основного стратегічного напряму розвитку закладів вищої та фахової передвищої освіти. Стаття спрямована на розгляд різних аспектів освіти, включаючи розробку навчальної програми, методологію викладання та служби підтримки студентів, з головною метою: сприяти інституційному зростанню та досконалості, зрозуміти поточний стан освітніх послуг у закладах вищої та фахової передвищої освіти шляхом ретельного вивчення та оцінки; визначити ключові сфери удосконалення освітніх послуг, конкретні сфери, які потребують удосконалення, такі як розробка навчальних програм, методології викладання та служби підтримки студентів, щоб підвищити загальну якість освіти; встановити зв’язок між якісною освітою та результатами; підкреслити зв’язок між якісними освітніми послугами та позитивними інституційними результатами, демонструючи важливість інвестування в освіту для довгострокового розвитку економіки; надати всебічний і дієвий план, якому вищі та заклади фахової передвищої освіти можуть слідувати для підвищення якості своїх освітніх послуг; налагодити процеси сприяння культурі постійного вдосконалення та довгострокового зростання закладів освіти.
The purpose of the study is to investigate and propose strategies for improving the quality of educational services as the main strategic direction of the development of institutions of higher and professional pre-higher education. The article seeks to address various aspects of education, including curriculum development, teaching methodology and student support services, with the primary objective of promoting institutional growth and excellence. To understand the current state of educational services in institutions of higher and vocational pre-tertiary education through careful study and evaluation. Identify key areas for improvement in educational services, identify specific areas that need improvement, such as curriculum development, teaching methodologies and student support services, to improve the overall quality of education. Establish a link between quality education and outcomes, emphasize the link between quality education services and positive institutional outcomes, demonstrating the importance of investing in education for long-term economic development. To provide a comprehensive and effective plan that universities and vocational pre-higher education institutions can follow to improve the quality of their educational services. Establishing processes of promoting the culture of continuous improvement and long-term growth of educational institutions. By focusing on improving educational services, we strive not only to meet the challenges of today, but also to anticipate and proactively meet the educational needs of the future. In the ever-evolving field of higher and professional higher education, we are at a critical juncture marked by both unprecedented opportunities and formidable challenges. The rapid development of technology has opened an era when traditional educational paradigms are changing. From artificial intelligence to virtual reality, digital transformation is not only changing the nature of professions, but also challenging the very foundations of how we transfer knowledge and skills. As industries are rapidly transforming and the skills needed for professional success are developing at an unprecedented pace, the mismatch between academic curricula and labor market needs poses a serious challenge that requires a review of educational strategies to ensure that graduates are well prepared for the demands of today's workforce.
Попит на страхові послуги юридичних осіб: виклики воєнного стану
(Мукачівський державний університет, 2024) Бабенко, Артем Станіславович; Babenko, Artem; Андрущенко, Дмитро Ігорович; Andrushchenko, Dmytro
Стаття присвячена аналізові трансформацій, які відбуваються на ринку страхових послуг України в умовах воєнного стану. Актуалізовано позиції сучасних вчених щодо факторів, які обумовлюють розвиток страхування в окремій країні. Ідентифіковано чинники, що визначають попит на страхові послугу з боку різних груп позичальників, в тому числі – з боку юридичних осіб. Проведена оцінка стану страхового ринку України на кінець 2021 року. Детерміновано ключові дисбаланси, що характеризували страховий бізнес в Україні на початок відкритої агресії проти нашої держави. Досліджено вплив воєнного стану на ключові показники розвитку вітчизняного ринку страхування. Виділено основні вектори трансформацій попиту на страхові послуги з боку юридичних осіб. Визначено причини таких змін та їх вплив на середньострокові перспективи вітчизняного страхового ринку. Обґрунтовано канали позитивного впливу страхового ринку на поствоєнну відбудову України за умови реалізації комплексу стимулюючих заходів.
The article deals with the analysis of the transformations taking place in the insurance services market in Ukraine under martial law conditions. The positions of modern scientists regarding the factors determining the development of insurance in a particular country have been updated. Factors determining the demand for insurance services from various groups of borrowers, including legal entities, have been identified. It is articulated that the volatile macroeconomic dynamics have become a key restraining factor for the development of insurance in Ukraine in recent decades. An assessment of the state of Ukraine's insurance market at the end of 2021 was carried out. The key imbalances that characterized the insurance business in Ukraine at the beginning of the open aggression against our state have been determined. It was concluded that the quantitative and qualitative parameters of the domestic insurance market as of the end of 2021 did not meet the economic challenges facing Ukraine. The influence of martial law on the key indicators of the development of the domestic insurance market was studied. The main vectors of transformations of the demand for insurance services on the part of legal entities are highlighted. The reasons for such changes and their impact on the medium-term prospects of the domestic insurance market are determined. Given the catastrophic scale of destruction caused by the war, the national economy in the post-war period will face an acute shortage of resources. It will be extremely difficult to meet the need for financial resources exclusively at the expense of foreign capital. Accordingly, the question arises about the formation of effective internal mechanisms for financing post-war reconstruction and their institutional support. The process of institutionalization also involves the emergence of powerful insurance companies whose resources will be directed to the development of the domestic economy. The article substantiates the channels of positive influence of the insurance market on the post-war reconstruction of Ukraine under the condition of implementation of a set of stimulating measures, among other things, in the part of state regulation of the insurance market.
Міжнародний досвід повоєнного відновлення: тригери соціально-економічного розвитку в умовах децентралізації
(Хмельницький національний університет, 2024) Дугінець, Ганна; Duhinets, Hanna; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Панченко, Володимир; Panchenko, Volodymyr
Мета статті полягає у дослідженні міжнародного досвіду повоєнного відновлення, що дозволить ідентифікувати джерела і форми фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку з урахуванням специфіки децентралізації. При розробці проєктів відновлення та прогнозуванні конкретних результатів слід враховувати концептуальні розбіжності між шорттермістськими та лонгтермістськими підходами до розвитку. При стратегічному менеджменті інвестиційних проєктів має бути переосмислено категорії «ризик» і «вразливість, які розроблялась без урахування загроз воєнного вторгнення. В центрі стратегування має опинитись підхід на основі критерія «стійкості», що свідчить про спроможність аналізованої системи після того, як відбулось збурення (ендогенне чи екзогенне за своєю природою) набувати заданих/бажаних характеристик, що відповідають критеріям «продуктивність системи» і «міцність системи».
Встановлено, що в умовах децентралізації реалізація проєктів, що сприяють сталому розвитку громад, має базуватись на засадах партисипативності, що означає максимальне залучення всіх стейкхолдерів, а головне, населення до процесів прийнятті рішень, що позитивно впливає на показники підзвітності місцевих органів самоврядування. Досягнення соціальної згуртованості є запорукою відродження малих міст в часи зростаючої глобальної конкуренції за кваліфіковану і високопродуктивну робочу силу. Принцип партисипативності дозволяє узгодити інтереси представників малого і середнього бізнесу, громадських організацій, населення (із врахуванням вікової, гендерної структури), врівноважити коротко- і довгостроковий горизонти планування. Баланс між шорттермістськими і лонгтермістськими підходами до стратегування соціально-економічного, інноваційного розвитку громад є запорукою становлення конкурентоспроможної економічної структури регіонів. Реалізації проєктів із управління відходами сприятимуть відповідні європейські фонди, метою яких є просування впровадження циркулярних бізнес-моделей як ефективних та економічно вигідних.
The purpose of the article is to study the international experience of post-war reconstruction, which will allow identifying sources and forms of financial support for socio-economic development, taking into account the specifics of decentralization. When developing recovery projects and forecasting specific results, conceptual differences between short-term and long-term approaches to development should be taken into account. In the strategic management of investment projects, the categories of “risk” and “vulnerability”, which were developed without taking into account the threats of military invasion, should be rethought. At the center of strategizing should be an approach based on the criterion of “resilience”, which indicates the ability of the analyzed system after a disturbance (endogenous or exogenous in nature) to acquire the specified/desired characteristics that meet the criteria of “system productivity” and “system strength”. If it does not recover after a shock, the system is at risk of collapse. If the shock, due to its duration or intensity, cannot be absorbed by the system, then the stability of the system can be restored (return to the equilibrium that preceded the disturbance) in the medium and long term. What is important here is the "system robustness" - the system's ability to maintain productivity during a crisis, as well as the "system's absorptive capacity" - the ability to return to equilibrium after a shock in the short term.
Participatory approaches to managing the financial provision of sustainable development of rural communities contribute to achieving positive results in the implementation of these tasks. They promote the active participation of the population in decision-making, which increases the transparency of activities and accountability of local self-government bodies, allows for better consideration of the real needs and priorities of the community, attracts additional resources and investments, and strengthens trust between residents and the authorities. Participatory approaches involve the involvement of all stakeholders in making management decisions in the financial sphere. European experience proves the high efficiency of the functioning of communities that use participatory management in their activities and shows that it contributes to their long-term economic development, social cohesion and environmental sustainability. Participatory management of community financial resources consists in the fact that the population, involved in developing a development strategy for their community, mobilizes more efforts to obtain the desired result. In addition to residents of the relevant community, various types of public organizations, business structures, regional political parties, local leaders, etc. can participate in management.
Waste collection should be carried out in accordance with the waste hierarchy and should aim for maximum recycling and reuse using methods and technologies that make circularity efficient and cost-effective. Conversely, approaches that do not promote circularity or create incentives to restrict collection-sorting-recycling practices should be avoided.
Процеси інституціоналізації фінансового сектору України та роль ринку корпоративних цінних паперів
(Хмельницький національний університет, 2024) Бабенко, Артем Станіславович; Babenko, Artem
У статті досліджуються особливості процесу інституціоналізації фінансового сектору України та роль у ньому ринку корпоративних цінних паперів. Визначено, що для сучасного вітчизняного фінансового сектору характерні суттєві інституційні дисбаланси, визначені, насамперед, недостатньою ефективністю державної політики у цій сфері. Протягом багатьох років ключовими гравцями вітчизняного фінансового сектору були банки, що суттєво знизило рівень фінансової інклюзії. Розвиток небанківських фінансових інституцій був фрагментарним, що суттєво підривало довіру населення до фінансового сектору. Процес інституціоналізації вітчизняного фінансового ринку відбувався на тлі слабкості ринку корпоративних цінних паперів. В статті констатовано, що така ситуація стала наслідком відсутності інтересу акціонерних товариств у ринкових методах залучення капіталу. Поряд з цим, і вітчизняні фінансові інституції не зацікавлені у інвестуванні у корпоративні цінні папери. Така ситуація формує цілий ряд загроз для економічного розвитку України і вимагає від держави відповідних дій, спрямованих на активізації ринку корпоративних цінних паперів.
This article deals with the characteristics of the institutionalization process of the financial sector in Ukraine and the role of the corporate securities market in it. It is determined that the modern domestic financial sector is characterized by significant institutional imbalances, primarily due to the insufficient effectiveness of state policy in this area. For many years, banks have been the key players in the domestic financial sector, which significantly reduced the level of financial inclusion. The development of non-banking financial institutions has been fragmentary, significantly undermining public trust in the financial sector. In particular, this concerns the activities of credit unions in Ukraine, where the market volumes of private pension provision have been minimal for a long time. Some existing institutional imbalances were overcome through the rapid digitalization of certain segments of the financial market, but the overall level of financial inclusion remains low. The process of institutionalization of the domestic financial market occurred against the background of the weakness of the corporate securities market. The article notes that this situation was a consequence of the lack of interest from joint-stock companies in market methods of capital attraction. Along with this, domestic financial institutions are not interested in investing in corporate securities. Thus, the reluctance of public corporations to place their securities on the market coincides with a peculiar investment strategy of financial institutions. As a result, the volumes of the primary corporate securities market in Ukraine are minimal (especially in the stock market), and government securities dominate the secondary market for a long time. This situation poses a series of threats to Ukraine's economic development and requires appropriate actions from the state aimed at the activation of the corporate securities market. It can now be stated that domestic public corporations are non-competitive in the global financial space, which destructively affects their market positions.