Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Current trends in the military-industrial integration of the EU countries and implications for Ukraine
(Громадська спілка «Редакція журналу «Зовнішні справи», 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко Катерина Андріївна
In the face of common security challenges, the issue of protecting civilised countries from external military aggression is of utmost importance for the entire European continent. The research aims to analyse the existing integration processes in Europe and extrapolate them to the military-industrial complex of Ukraine since the Ukrainian state is an outpost of the European Union, where the entire range of modern military technologies is used. The objectives of the study are to identify trends in the military industries of the leading European countries and to assess the prospects for their further integration in the context of the current external military aggression. The key indicators were collected and analysed using statistical and regression analysis, as well as the longitudinal method. The study provided results on the development of defence spending in individual countries, data on the participation of EU countries in joint projects, the scope of sanctions imposed on the aggressor country, indicators of Ukraine's participation in the common customs area, and the volume of military assistance from partner countries. The analysis of the data led to the conclusion that the defence capability of both Ukraine and the entire European Union has significantly improved. It was also found that the replacement of outdated Soviet standards with modern Western ones has led to a significant increase in defence capabilities. In addition, the study found that the unjustified armed aggression against Ukraine strengthened relations between the countries of the European Defence Agency and gave them an impetus to develop collective defence capabilities and conclude joint agreements involving military-industrial complexes. From a practical point of view, the obtained indicators of changes on the continent made it possible to draw conclusions about the directions of further integration and to correct the identified shortcomings.
У час спільних безпекових викликів, для усього європейського континенту найактуальнішим постає питання захисту цивілізованих країн від зовнішньої військової агресії. Мета роботи – проаналізувати існуючі інтеграційні процеси в Європі та екстраполювати їх на військово-промисловий комплекс України, оскільки саме вона зараз є аванпостом Євросоюзу, де використовується весь спектр сучасних військових технологій. Завданнями дослідження, у свою чергу, є визначення тенденцій, що відбувались у військовій промисловості передових країн Європи, та оцінка перспектив їх подальшої інтеграції у контексті наявної зовнішньої військової агресії. За допомогою методів статистичного та регресивного аналізу, а також лонгітюдного метода були зібрані та проаналізовані ключові показники. У процесі дослідження були отримані результати щодо розвитку оборонних витрат окремих країн, дані щодо участі країн ЄС у спільних проектах, обсяг санкцій, застосованих до країни-агресора, показники участі України у спільному митному просторі, а також обсяги військової допомоги від країн-партнерів. Аналіз отриманих даних привів до висновків про суттєве покращення обороноздатності як України, так і усього Європейського Союзу. Також було виявлено, що заміна застарілих радянських стандартів на сучасні західні призвели до суттєвого збільшення оборонного потенціалу. Крім того, у процесі дослідження вдалося з’ясувати, що невиправдана збройна агресія проти України зміцнила відносини і між країнами Європейського оборонного агентства та дала їм поштовх щодо розвитку колективних оборонних спроможностей та укладення спільних угод за участю військово-промислових комплексів. З практичної точки зору, отримані індикатори змін на континенті дали змогу зробити висновки щодо напрямків подальшої інтеграції, а також виправити виявлені недоліки.
Institutional and financial mechanisms of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine
(Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2025) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна
The research relevance is determined by the need for environmental integration into national policies for the reconstruction of Ukraine in the context of a full-scale war and European integration within the framework of the European Green Deal. The study aimed to analyse the institutional and financial mechanisms for implementing the principles of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine. The research methodology was based on an interdisciplinary approach that combined quantitative analysis of environmental finance, case studies of post-crisis countries, and a comparative assessment of institutional compatibility. As a result, the institutional architecture of the European Green Deal was systematised, emphasising key executive and financial actors, and the mechanisms of their interaction with the Ukrainian authorities were identified. The study analysed the chronology of political decisions in 2020-2023 on decarbonisation, energy efficiency and the development of renewable energy sources. In particular, by 2023, Ukraine increased the share of renewable energy to 22% in its generation structure, and reduced CO2 emissions per capita from 4.6 tonnes (2020) to 3.6 tonnes (2023), but maintained uneven integration of environmental criteria into recovery plans. A comparative analysis of the experience of Croatia (renewable energy sources 70%, share of green projects in national programmes over 35%) and Georgia (renewable energy sources 80.3%) identified effective models of institutional coordination, including the creation of a single body for environmental management. Key barriers have been identified: dispersed responsibilities, poor coordination between ministries, an unstable regulatory framework, and limited access to climate finance. The study emphasised that effective green recovery in Ukraine requires improved mechanisms of financial involvement and adaptation of the regulatory framework to EU standards. The practical significance of the study was to formulate recommendations for the modernisation of institutions. The findings can be used in the development of a national green recovery strategy and the process of approval by international donors, considering the criteria of long-term environmental sustainability.
Актуальність дослідження полягала у необхідності екологічної інтеграції в національні політики відбудови України в умовах повномасштабної війни та євроінтеграції в межах Європейського зеленого курсу. Метою дослідження було проаналізувати інституційні та фінансові механізми реалізації принципів Європейського зеленого курсу у процесах раннього відновлення та післявоєнної трансформації України. Методологія дослідження ґрунтувалася на міждисциплінарному підході, що поєднував кількісний аналіз екологічного фінансування, кейс-стаді посткризових країн, порівняльну оцінку інституційної сумісності. У результаті було систематизовано інституційну архітектуру Європейського зеленого курсу з акцентом на ключових виконавчих і фінансових суб’єктах та визначено механізми їх взаємодії з українськими органами влади. Проаналізовано хронологію політичних рішень у 2020-2023 роках щодо декарбонізації, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії. Зокрема, до 2023 року Україна збільшила частку відновлюваної енергії до 22 % у структурі генерації, зменшила викиди CO2 на душу населення з 4,6 т (2020) до 3,6 т (2023), але зберігала нерівномірну інтеграцію екологічних критеріїв у плани відновлення. Порівняльний аналіз досвіду Хорватії (відновлювані джерела енергії – 70 %, частка «зелених» проєктів у національних програмах – понад 35 %) та Грузії (відновлювані джерела енергії – 80,3 %) дозволив виокремити ефективні моделі інституційної координації, зокрема створення єдиного органу для екологічного управління. Ідентифіковано ключові бар’єри: розпорошеність повноважень, слабка координація між міністерствами, нестабільна регуляторна база та обмежений доступ до кліматичного фінансування. У дослідженні було підкреслено, що ефективна зелена відбудова України потребує удосконалення механізмів фінансового залучення та адаптації регуляторної бази до стандартів ЄС. Практичне значення дослідження полягало у формулюванні чітких рекомендацій щодо модернізації інституцій. Отримані результати можуть бути використані при розробці національної стратегії зеленої відбудови та в процесі погодження з міжнародними донорами, з урахуванням критеріїв довгострокової екологічної стійкості.
Determining priorities for Ukraine’s post-war reconstruction in the conditions of preparation for EU membership
(Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Serhii; Лещенко, Сергій Володимирович
The priorities for Ukraine’s post-war reconstruction in preparation for its membership in the European Union are to ensure integration, efficient use of resources, socio-economic growth, and sustainable development. Finding ways to effectively develop the economic and other sectors, adapt to European norms and create a sustainable framework for integration into the European space was the purpose of this study. The methodology is based on the empirical research method. The reform priority coefficient was calculated using a formula for determining the priority areas for improving the economic, demographic, and political sectors of Ukraine. The study identified priority areas for Ukraine’s post-war development, including mechanisms such as ensuring sustainable economic growth, modernising infrastructure, developing trade relations with EU countries, supporting innovation and entrepreneurship, improving the quality of education and healthcare, which can be used by scientists and the state to ensure the country’s effective development and obtaining the status of a full EU member. The importance of ensuring social protection of the population, including raising living standards and ensuring access to basic social services, was identified. The study found that effective economic diplomacy and the expansion of international relations with EU member states are crucial factors for Ukraine’s successful preparation for EU membership. The focus is on ensuring strategic orientation, efficient use of resources and achieving the country’s socio-economic development in line with European standards and values. In practice, these results can become the basis for developing strategic decisions and programmes in line with EU criteria.
Визначення пріоритетів післявоєнної відбудови України в умовах підготовки до членства в Європейському Союзі полягає в необхідності забезпечення інтеграції, ефективного використання ресурсів, соціально-економічного зростання та сталого розвитку країни. Знаходження шляхів ефективного розвитку економічного та інших секторів, адаптації до європейських норм та створенні стійких засад для інтеграції в європейський простір було метою цього дослідження. Методологія побудована на використанні емпіричного методу дослідження. Коефіцієнт пріоритетності реформування вирахувано за допомогою створеної формули визначення пріоритетних напрямків вдосконалення економічних, демографічних та політичних секторів України. Визначено пріоритетні напрямки розвитку України в післявоєнний час, враховуючи такі механізми, як забезпечення сталого економічного зростання, модернізація інфраструктури, розвиток торговельних зв’язків із країнами ЄС, підтримка інновацій та підприємництва, покращення якості освіти та здоров’я, які можуть бути використані науковцями та державою для забезпечення ефективного розвитку країни й отримання статусу повноправного члена ЄС. Визначена важливість забезпечення соціального захисту населення, включно з підвищенням рівня життя, забезпеченням доступу до основних соціальних послуг. Дослідження виявило, що ефективна економічна дипломатія та розширення міжнародних відносин із державами-членами ЄС є важливими факторами для успішної підготовки України до членства в ЄС. Акцентовано на забезпеченні стратегічної орієнтації, ефективному використанні ресурсів та досягненні соціально-економічного розвитку країни відповідно до європейських стандартів та цінностей. На практиці ці результати можуть стати основою для розробки стратегічних рішень та програм відповідно до критеріїв ЄС.
Challenges of implementing the EU’s economic initiatives for the Global South
(Мукачівський державний університет, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна
The topic of the study related to the implementation of economic initiatives is relevant, as the countries of the Global South have developing economies and exciting potential for growth and cooperation. Their economic strengthening could have an impact on the geopolitical picture of the world. The European Union, as one of the largest economic blocs in the world, has interests in supporting and cooperating with these countries to ensure stability and growth. The purpose of this study was to analyse and highlight the importance, complexities, and prospects of implementing economic initiatives that the European Union is implementing in the countries of the Global South. Among the methods used were analytical, statistical, functional methods, as well as methods of system analysis, deduction, synthesis, and comparison. The study highlighted the importance of the European Union’s economic initiatives for the Global South, the significance of cooperation between these regions and the benefits for both sides. The study analysed the main challenges faced by the economic initiatives of the European Union in the context of the Global South, namely, political, economic, social, and cultural factors that complicate the implementation of these initiatives. Potential opportunities for the development of the countries of the Global South as a result of the EU’s economic initiatives have been explored, namely opportunities to attract foreign investment, support economic growth and reduce poverty in these countries. Based on the analysis, particular recommendations were made to improve the implementation of the European Union’s economic initiatives for the countries of the Global South. The practical value lies in the use of the identified results, solving issues related to the implementation of initiatives to bring this process to a new level.
Тема дослідження, пов’язана з реалізацією економічних ініціатив, є актуальною, оскільки країни Глобального Півдня мають розвиваючу економіку та великий потенціал для росту та співпраці. Їх економічне зміцнення може мати вплив на геополітичну картину світу. Європейський Союз, як один з найбільших господарських блоків у світі, має інтереси в підтримці та співпраці з цими країнами для забезпечення стабільності та зростання. Мета роботи полягає в аналізі та висвітленні важливості, складнощів і перспектив реалізації економічних ініціатив, які Європейський Союз впроваджує в країнах Глобального Півдня. Серед використаних методів було застосовано аналітичний, статистичний, функціональний методи, а також методи системного аналізу, дедукції, синтезу та порівняння. У процесі проведення дослідження було виділено важливість економічних ініціатив Європейського Союзу для країн Глобального Півдня, значення співпраці між цими регіонами та вигоди для обох сторін. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються економічні ініціативи Європейського Союзу в контексті країн Глобального Півдня, а саме: політичні, економічні, соціальні та культурні фактори, які ускладнюють реалізацію цих ініціатив. Було досліджено потенційні можливості для розвитку країн Глобального Півдня внаслідок економічних ініціатив Європейського Союзу, а саме можливості для залучення іноземних інвестицій, підтримку економічного зростання та зменшення бідності в цих країнах. На основі проведеного аналізу були наведені конкретні рекомендації щодо поліпшення реалізації економічних ініціатив Європейського Союзу для країн Глобального Півдня. Практична цінність полягає у використанні виявлених результатів, вирішенні питань, пов’язаних з реалізацією ініціатив для того, щоб вивести даний процес на новий рівень.
Current challenges of agricultural trade liberalisation between Ukraine and the EU
(Інститут аграрної економіки УААН, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна
Agriculture is the main specialisation of Ukraine in the international arena, which is associated with its geographical features and relatively inexpensive labour. Despite this, it remains relevant to find opportunities for the development of this industry in the country through the use of all available methods. The purpose of the study is to describe the current challenges that arise in the trade relations between these subjects of international entities. This paper examines how the situation in the agricultural sector can be improved by liberalising trade between Ukraine and the European Union. The main methods used are analysis, prediction, abstraction, and deduction. Within the framework of this study, trends in trade in agricultural products between Ukraine and the European Union are evaluated. The paper establishes that this union became the largest Ukrainian trading partner after the outbreak of war. This was caused both by actions on the part of the European Union in support of Ukraine and by the blockade of seaports, which limited the country's export options to only the land route. The study describes the features of changes in the structure of external trade between the unions in the agricultural sector and proposes specific methods to address existing issues in international interactions between countries to better understand the specific features of economic relations between Ukraine and the European Union. In addition, the study includes recommendations on how to improve relations between these subjects of international relations in the future and solve the difficulties that still exist between them in the trade in agricultural products.
Сільське господарство є основною спеціалізацією України на міжнародній арені, що пов’язано із географічними особливостями розміщення країни та порівняно недорогою робочою силою. Зважаючи на це, актуальним залишається знаходження можливостей для розвитку даної галузі в країни за допомогою використання усіх доступних методів. Метою статті було описати актуальні виклики, що виникають під час взаємин у розрізі торгівлі між даними суб’єктами міжнародних відносин. В рамках даної роботи вивчається те, яким чином можна покращити ситуацію в аграрному секторі за рахунок лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Основними методами, що використовувались під час роботи, були аналіз, прогнозування, абстрагування та дедукція. В рамках даного дослідження було оцінено тенденції торгівлі аграрною продукцією між Україною та Європейським Союзом. Визначено, що, після початку війни, дане об’єднання стало найбільшим українським торговим партнером. Це було викликано як діями з боку Європейського Союзу на підтримку України, так і блокадою морських портів, що залишила лише сухопутній шлях вивезення продукції з країни. В рамках дослідження були описані особливості зміни структури зовнішньої торгівлі між об’єднаннями в сфері аграрного сектору, а також були запропоновані окремі методи вирішення існуючих проблем у міжнародній взаємодії між країнами. Дана робота дає змогу краще зрозуміти особливості економічних відносин між Україною та країнами-членами Європейського Союзу. Крім цього, результати дослідження мають рекомендації стосовно того, яким чином можна покращити взаємостосунки між даними суб’єктами міжнародних відносин у майбутньому, а також дозволить вирішити труднощі, що досі існують між ними стосовно проблем, пов’язаних із торгівлею продукцією аграрного сектору.