Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Стратегічні підходи до управління міжнародними корпораціями в умовах глобальних викликів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ольшанський, Гліб Владиславович; Olshanskyi, Hlib
У статті досліджено стратегічні підходи до управління міжнародними корпораціями в умовах сучасних глобальних викликів, які зумовлені технологічними змінами, геополітичною нестабільністю, цифровізацією та розвитком штучного інтелекту.
Узагальнено еволюцію стратегічного управління від планових моделей до ресурсно-орієнтованих, динамічних і мережевих підходів. Визначено ключові завдання стратегічного менеджменту міжнародних корпорації, переваги його застосування та чинники формування стійких конкурентних переваг. Обґрунтовано необхідність переходу міжнародних корпорацій до інтеграції глобальної координації з локальною адаптацією, використання цифрових платформ, великих даних та інновацій. Результати дослідження можуть бути використано для розробки рекомендацій щодо стратегічної адаптації діяльності міжнародних корпорацій і посилення їхньої ролі у відновленні економіки України.
The intensification of global economic, political, and technological transformations driven by rapid technological change has complicated the ability of multinational corporations (MNCs) to predict strategic directions under dynamic external environments. Geopolitical conflicts, energy and logistics disruptions, shifts in trade regimes, digitalization, and accelerated adoption of artificial intelligence increasingly undermine traditional long-term strategic planning models based on stable forecasts and centralized decision-making. This requires the development of new strategic approaches, flexible adaptation mechanisms, and resilient business models. For scholars and management practitioners, it is important to design tools enabling MNCs to balance global coordination with local responsiveness, strengthen supply chain resilience, ensure cybersecurity, and meet ESG requirements, while integrating innovation, digital platforms, and big-data analytics into decision-making.
The study examines the evolution of strategic approaches to MNC management, showing a transition from structural and planning-based models to flexibility-oriented, resource-based, and dynamic capabilities approaches. Contemporary strategies emphasize regionalization, digital transformation, and the formation of global ecosystem partnerships. Strategic management enables MNCs to enhance competitiveness, increase adaptability to global challenges, optimize resource allocation, reduce risks, and strengthen innovation capacity. The findings highlight that effective strategic management is essential for ensuring the long-term competitiveness of MNCs and supporting the economic recovery of countries such as Ukraine through investment inflows, technology transfer, and job creation. The research results provide a basis for developing new methodological tools to improve MNC resilience and strategic effectiveness under global uncertainty.
Інституційна структура сучасної корпоративної дипломатії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, Volodymyr
За умов наростаючої геоекономічної невизначеності, істотного посилення турбулентності глобального економічного середовища та значного загострення міжнародної конкуренції за джерела сировини і ринки збуту багатонаціональні підприємства потребують всебічної підтримки своїх економічних інтересів на світових товарних та інвестиційних ринках каналами корпоративної дипломатії. У статті розкрито змістовну сутність корпоративної дипломатії та її інституційну структуру, а також обґрунтовано її місце і роль у партнерському діалозі держав і глобальних корпорацій. Комплексно охарактеризовано діяльність торговельних палат, бізнес-асоціацій, незалежних об’єднань і недержавних некомерційних організацій у налагодженні співробітництва органів державної виконавчої влади та підприємницьких структур у сфері розроблення й імплементації зовнішньоекономічної політики різних держав і регіонів.
Over the past few decades, the global economy has undergone profound transformational changes that have impacted all structural subsystems. These changes have increasingly encompassed the fundamental processes of capital and production monopolization. In the first quarter of the 21st century, these processes have assumed a distinctly global dimension, extending across national economies, stages of social reproduction, and all sectors of the world economic system. Under conditions of mounting geo-economic uncertainty, heightened volatility in the global economic environment, and intensified international competition for access to raw materials and consumer markets, multinational corporations are progressively reliant on institutional mechanisms that support their economic interests in international commodity and investment markets – most notably, through the practice of corporate diplomacy. This article conceptualizes the essence of corporate diplomacy and delineates its institutional architecture. Particular emphasis is placed on its role and significance within the broader framework of strategic dialogue between nationstates and global corporations. It is argued that contemporary corporate diplomacy functions at both national and regional levels, encompassing flexible formats of public-private partnership that aim to facilitate the internationalization of national producers. The coordinating role of the state is underscored as central to this process, alongside the pivotal contribution of various representative, advisory, consultative, and dialogical platforms that foster inclusive engagement between governmental and business actors. The article offers a comprehensive assessment of the roles played by chambers of commerce, business associations, independent consortia, and non-governmental, non-profit organizations in facilitating cooperation between executive state agencies and business entities in the formulation and implementation of foreign economic policy at both national and regional levels.
Роль бізнес-консалтингу в євроінтеграції українських підприємств та підвищенні ефективності бізнесу
(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лігоненко, Лариса Олександрівна; Lihonenko, Larysa; Калінка, Євгеній Олександрович; Kalinka, Yevhenii
У статті досліджено роль бізнес-консалтингу як рушійної сили у процесі європейської інтеграції українських підприємств. Доведено, що консалтинг виступає ефективним інструментом для швидкої адаптації вітчизняного бізнесу до високих вимог єдиного ринку ЄС. Це стосується стратегічного планування, успішного впровадження міжнародних стандартів управління та інтеграції ESG-принципів. Встановлено, що залучення консалтингових послуг суттєво сприяє підвищенню ефективності та результативності діяльності підприємств. Наведено конкретні приклади залучення консалтингових компаній для розробки експортних стратегій, забезпечення сертифікації продукції за стандартами ЄС та проведення трансформації управлінських моделей. Зроблено висновок, що бізнес-консалтинг є критично важливим чинником успішної євроінтеграції.
This article thoroughly examines the crucial role of business consulting in facilitating the European integration process for Ukrainian enterprises, a topic of growing national significance. It firmly establishes that consulting services are an effective and essential tool for companies seeking to adapt their operations to the rigorous demands of the European Union's single market. This necessity is particularly evident in critical areas such as strategic planning, the adoption of international management standards (ISO, etc.), and ensuring full compliance with Environmental, Social, and Governance (ESG) principles. These steps are fundamental for achieving international competitiveness. The research clearly demonstrates that engaging specialized consulting services leads directly to a marked improvement in both the efficiency and overall effectiveness of Ukrainian businesses. By providing expert, tailored guidance, consultants help enterprises navigate complex regulatory frameworks, restructure internal processes, and adopt global best practices, which are paramount for successful entry into the highly competitive EU market. This expertise mitigates risks and accelerates market entry. Furthermore, the study presents concrete, illustrative examples of how consulting firms are actively involved in pivotal aspects of integration. These contributions include the development of comprehensive export strategies, streamlining processes for product certification to meet stringent EU standards (such as CE marking), and implementing a fundamental transformation of managerial models to align with robust European corporate governance. In conclusion, the findings unequivocally confirm that business consulting is an undeniable and vital factor for the successful European integration of Ukrainian enterprises. It acts as a powerful catalyst, bridging the gap between current operational practices and the high-level standards required to thrive within the EU's extensive economic structure, thereby ensuring long-term competitiveness and sustainable growth.
Конфліктостійкість механізмів реалізації політики економічної безпеки в умовах воєнного часу
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Попович, Ростислав Ігорович; Popovych, Rostyslav
У статті запропоновано вимірювальний підхід до конфліктостійкості механізмів реалізації політики економічної безпеки України в умовах війни. Розроблено композитний Індекс конфліктостійкості реалізації (ІКРІ), що поєднує логіку PAAR (превенція, поглинання, адаптація, відновлення) з поперечними вимірами врядування та доброчесності й цифрової безперервності. ІКРІ формують стандартизовані часткові індикатори з перевіркою внутрішньої узгодженості та чутливості ваг. Емпірична перевірка на панельних даних (двофакторні фіксовані ефекти, подієвий аналіз) показує: вищі значення ІКРІ асоціюються з більшою часткою дотриманих SLA, меншою частотою процедурних порушень і коротшим часом відновлення після шоків; ефекти робастні до альтернативних специфікацій. Практична цінність полягає у можливості діагностувати вузькі місця імплементації, пріоритезувати інвестиції в елементи PAAR і поперечні підсилювачі, стандартизувати SOP/SLA і підвищити підзвітність через публічні KPI-дашборди.
In wartime Ukraine, public organizations face layered shocks to policy execution: kinetic attacks, cyber intrusions, energy disruptions, supply-chain breaks, and staff dislocation. Reading resilience merely as continuity or post-shock recovery is too narrow. This article reframes implementation resilience as a managed capability to anticipate, absorb, adapt, and recover while maintaining the core objectives of economic security policy.
We systematize the determinants that move institutions along an implementation-resilience continuum. Internal execution capacity–SOP/SLA discipline, cross-skilled teams, data-driven monitoring, and learning routines–enables coordinated action under pressure. External governance quality–integrity and accountability safeguards, legal predictability, interagency interoperability, and reliable digital infrastructure–defines the opportunity and constraint set for delivering services when shocks occur.
The paper develops a conceptual model in which a PAAR core (Prevention, Absorption, Adaptation, Recovery) interacts with two cross-cutting enablers: Governance & Integrity and Digital Continuity. Complementarities amplify adaptive potential–e.g., rapid SOP updates translate into measurable service gains only when auditability and interoperable registries shorten the lag from decision to execution. Misalignments for example, strong early-warning capacity but fragmented data backbones– produce brittle performance: organizations «survive» shocks yet cannot stabilize or learn fast enough.
Practically, we propose a composite Implementation Conflict Resilience Index (ICRI) that renders the model operational. It guides ministries and agencies to diagnose bottlenecks, prioritize capacity investments with the highest marginal returns, and institutionalize transparent KPI dashboards.
The argument is salient for countries under sustained threat and for postwar reconstruction alike: aligning internal execution capacity with credible, digitally enabled governance can convert recurrent stressors into a trajectory of more reliable delivery and long-run economic security.
Соціокультурні та політико-правові детермінанти стійкості й антикрихкості бізнесу в умовах глобальної нестабільності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Палієв, Валерій Ілліч; Paliiev, Valerii
У статті досліджено соціокультурні і політико-правові детермінанти стійкості й антикрихкості бізнесу в умовах глобальної нестабільності. На основі підходів Н. Н. Талеба та системної теорії розмежовано «стійкість» (адаптація, відновлення, збереження функцій) і «антикрихкість» (зростання й інновації завдяки кризам). Соціокультурні чинники – цінності, довіра, соціальний капітал, культурні моделі, гнучкість організаційних культур – формують внутрішній потенціал. Політико-правові – інституції, верховенство права, антикорупційні практики, політичні ризики, регуляторні інновації, міжнародна інтеграція – визначають зовнішні умови. Показано, що їхня взаємодія породжує синергії й суперечності та може забезпечити перехід від стійкості до антикрихкості. Запропоновано концептуальну модель управлінських стратегій.
In a context of persistent global instability, firms face layered risks from economic shocks, political conflict, technological disruption, pandemics, and rapid socio-cultural change. Interpreting resilience only as post-shock recovery and continuity is too narrow. Building on Nassim Nicholas Taleb’s concept of antifragility, this article argues that organizations can gain from volatility by converting stressors into innovation and durable growth.
The study systematizes the socio-cultural and politico-legal determinants that shape movement along a robustness continuum toward antifragility. Socio-cultural determinants–societal values, interpersonal trust, social capital, prevailing behavioral norms, and the flexibility of organizational cultures–form the internal capacity for coordinated action and rapid learning. Politico-legal determinants–quality of institutions, rule of law, anti-corruption safeguards, political risk, regulatory innovation, and international integration–constitute the external opportunity and constraint set.
We develop a conceptual model that explains how the interaction of these domains conditions outcomes: complementarities can amplify adaptive potential and enable firms to turn crises into opportunities for strategic renewal; misalignments–for example, high cultural openness to innovation under regulatory volatility–can trap organizations in resilience without reaching antifragility.
Practically, the model guides leaders and policymakers toward mutually reinforcing interventions: trust-building and learning routines inside firms; predictable, transparent, and innovation-friendly governance outside them. The argument is especially salient for economies undergoing systemic transformation, where aligning socio-cultural capabilities with stable politico-legal frameworks can catalyze innovative growth and long-run competitiveness.