Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Тенденції розвитку ринку праці Чехії в умовах міграційної кризи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-12) Царик, Анастасія Віталіївна; Tsaryk, Anastasiia; Мусiєць, Тeтяна Вiктoрiвна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню тенденцій розвитку ринку праці Чехії в умовах міграційної кризи. У роботі проаналізовано зміни в структурі зайнятості, вплив іноземної робочої сили, адаптаційні процеси та виклики для економічної стійкості. Основою дослідження стали статистичні дані, аналітичні звіти та глибинні інтерв’ю з HR-фахівцями. На основі отриманих результатів запропоновано рекомендації для посилення стійкості ринку праці Чехії та розвитку українсько-чеського співробітництва.
The bachelor’s thesis explores the trends in the development of the Czech labour market under the conditions of a migration crisis. It analyzes changes in employment structure, the role of foreign labour, adaptation processes, and challenges to economic resilience. The study is based on official statistics, analytical reports, and in-depth interviews with HR professionals. The findings form the basis for policy recommendations aimed at strengthening Czech labour market resilience and fostering Ukrainian-Czech cooperation.
Глобальна криза зовнішньої заборгованості та механізми її вирішення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-13) Семенчук, Павло Олегович; Semenchuk, Pavlo; Савчук, Наталія Володимирівна
У роботі здійснено комплексне дослідження феномену глобальної зовнішньої заборгованості як структурного чинника дестабілізації світової фінансової системи. Проаналізовано еволюцію боргових моделей, їхній взаємозв’язок із фіскальними та монетарними дисбалансами, а також межі ефективності чинних механізмів управління суверенним боргом. Особлива увага приділена досвіду США, Японії, Франції та України — країн, що перебувають у різних фазах боргового циклу. Запропоновано концептуальну рамку стратегій реструктуризації, орієнтовану на підвищення стійкості до екзогенних шоків і зниження ризику боргового нависання. Робота має прикладне значення для формування адаптивної боргової політики в умовах геоекономічної турбулентності та трансформації глобального кредитного ландшафту.
This work presents a comprehensive analysis of the global external debt phenomenon as a structural driver of instability within the global financial system. The evolution of debt models is examined, along with their relationship to fiscal and monetary imbalances and the limitations of current sovereign debt management mechanisms. A special focus is placed on the experiences of the USA, Japan, France, and Ukraine, as countries representing different stages of the debt cycle. The paper proposes a conceptual framework for restructuring strategies designed to increase resilience against exogenous shocks and mitigate the risk of debt overhang. The findings are of applied value for developing adaptive debt policies amidst geoeconomic turbulence and a transforming global credit landscape.
Мережеві зв’язки міжнародних фінансових центрів: оцінка інтегрованості на основі методології GFCI
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2025) Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Гурова, Юлія Сергіївна; Hurova, Yuliia; Лавріненко, Олена Валеріївна; Lavrinenko, Olena
Стаття присвячена критичному аналізу методології оцінювання «мережевості» (connectivity) міжнародних фінансових центрів у рамках розрахунку Індексу оцінювання Global Financial Centers Index (GFCI) – провідного рейтингу конкурентоспроможності фінансових центрів світу. Дослідження розкриває філософську основу цього поняття, яке розглядає фінансовий центр не як ізольований кластер, а як вузол у глобальній мережі, сила якого визначається його зв’язками. У статті детально розглянуто джерела даних (експертне опитування), логіку розрахунку та класифікації центрів на глобальні, міжнародні та локальні. Особливу увагу приділено критичному аналізу вад запропонованого підходу, зокрема структурної упередженості вибірки, відсутності об’єктивних мережевих метрик, довільності порогових значень класифікації та обмеженості даних лише сприйняттям, а не реальними потоками.
Автори дійшли висновку, що показник «Мережевість» GFCI є цінним індикатором репутації та «м’якої сили», але не може вважатися об’єктивною мірою мережевої інтеграції. Його слід використовувати лише в комплексі з «твердими» даними. У статті також окреслено перспективи подальших досліджень, такі як розробка різноманітних гібридних моделей.
The article conducts a comprehensive and critical examination of the methodology used to quantify the “Connectivity” of International Financial Centers (IFCs) within the Global Financial Centers Index (GFCI), the world’s most authoritative benchmark for financial center competitiveness. Moving beyond a mere description, the research delves into the conceptual underpinnings, operational mechanics, and inherent limitations of this pivotal metric. The study posits that the GFCI’s introduction of Connectivity represents a paradigm shift, reframing a financial center from a standalone entity assessed by internal metrics to a dynamic node within a global network, where its power is derived from the quality, quantity, and intensity of its links to other nodes.
This theoretical framework is directly borrowed from social and informational network theory, where a node’s centrality dictates its influence and value. The article meticulously reconstructs the GFCI’s measurement logic based on published reports. It establishes that Connectivity is not a singular composite index but a categorical variable (Global/International/Local) determined by a key threshold: the percentage of weighted assessments a center receives from professionals based in other financial centers. Centers with ≥42% external assessments are classified as “Global”, those between 20.5% and 42% as “International”, and those below 20.5% as “Local”.
The primary data source is the GFCI’s proprietary biannual survey of financial sector professionals (e.g., bankers, asset managers, regulators). The methodology employs rigorous controls to eliminate “home bias” by excluding self-assessments, applies temporal weighting to prioritize recent opinions, and implements filters to exclude outliers. While innovative, the article identifies and
scrutinizes several systemic flaws that challenge the metric’s objectivity and validity. A primary critique is severe structural sampling bias. The respondent pool for GFCI 37 was disproportionately composed of professionals from Asia/Pacific (50%) and Western Europe (32%), with only 3% from North America. This geographic skew means Connectivity scores reflect the perceptions and awareness of a predominantly Asian-European cohort, not a balanced global consensus, potentially overrating centers prominent in these regions.
Secondly, the methodology is criticized for its reliance on perception over tangible reality. Connectivity measures reputational flows – “who knows whom” – while completely ignoring objective, verifiable data on real network integration. It does not account for the volume of cross-border capital flows, the density of interbank credit lines, the number of international corporate HQs or legal firm partnerships, or the frequency of direct flights to other financial hubs. A center with deep, substantive business linkages may score poorly if it is not top-of-mind for survey respondents, and vice-versa.
Thirdly, the arbitrariness of classification thresholds (42%, 20.5%) is highlighted. The report provides no economic, statistical, or theoretical rationale for these specific cut-off points, rendering the categorization scheme seemingly convenient rather than analytically rigorous. Finally, the survey design is faulted for measuring popularity or awareness rather than the depth or intensity of connections. A respondent’s rating does not distinguish between superficial recognition and a deep, operational business relationship.
Consequently, the article concludes that the GFCI Connectivity metric is more accurately a measure of perceived prominence and reputational “soft power” within a specific, potentially biased expert community than an objective assessment of genuine network integration. It argues that the indicator should not be used in isolation as a definitive gauge of a center’s networked strength, as it creates a risk of a self-fulfilling prophecy where a high ranking drives further attention. Instead, it should be employed cautiously as a supplementary, reputational indicator, always triangulated with hard data on financial flows,
corporate presence, and physical infrastructure links. The article concludes by proposing avenues for future research, including the development of hybrid models that combine subjective surveys with objective big data to map the global financial architecture and real economic outcomes.
Роль золота у сценаріях розвитку глобальної фінансової системи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-13) Самура, Ярослав Олександрович; Samura, Yaroslav; Савчук, Наталія Володимирівна
У кваліфікаційній роботі досліджено роль золота в сучасній глобальній фінансовій системі, його значення як резервного активу та фінансового інструменту. Проаналізовано етапи демонетизації золота, еволюцію ринку золота та перспективи його розвитку. Особлива увага приділена впливу золота на монетарну стабільність світової економіки. Робота базується на аналітичних даних, науковій літературі та міжнародних джерелах.
The qualification paper explores the role of gold in the modern global financial system, its significance as a reserve asset and financial instrument. It analyzes the stages of gold demonetization, the evolution of the gold market, and its future prospects. Special attention is paid to the influence of gold on global monetary stability. The study is based on analytical data, academic literature, and international sources.
Україна в процесах міжнародної трудової міграції
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-13) Прус, Назар Сергійович; Prus, Nazar; Мусієць, Тетяна Вікторівна
У кваліфікаційній роботі досліджено роль України в сучасних процесах міжнародної трудової міграції в умовах війни та глобалізації. Проаналізовано еволюцію теоретичних підходів до міграції, сучасні тенденції міграційних потоків, їхній вплив на національну економіку та демографічну ситуацію. Увагу приділено міжнародному досвіду регулювання міграційних процесів та формуванню пропозицій для вдосконалення міграційної політики України у повоєнний період. Результати дослідження можуть бути використані в державному управлінні та подальших наукових розробках у сфері економіки праці та демографії.
This bachelor’s paper explores Ukraine’s role in current processes of international labor migration amid war and globalization. It analyzes the evolution of migration theories, global trends in labor mobility, and their impact on Ukraine’s economy and demographics. Particular focus is given to international regulatory practices and the development of recommendations for enhancing Ukraine’s migration policy in the post-war period. The findings may support policymaking and further research in labor economics and population studies.