Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Трансформація космічної економіки в контексті сталого розвитку країн
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Нямещук, Ганна Валеріївна; Niameshchuk, Hanna
Метою наукової статті є обґрунтування необхідності трансформаційних процесів економіки космосу в контексті сталого розвитку країн. Для досягнення визначеної мети поставлено такі завдання: ідентифікувати основних стейкхолдерів, що опікуються питаннями сталого провадження діяльності щодо використання космічного простору, та основні форми їх взаємодії; з’ясувати сутність та основні виклики такої діяльності сучасному глобалізованому суспільству; визначити основні напрями забезпечення сталого розвитку космічної діяльності.
Цифровізація менеджменту персоналу: концептуальні аспекти та тенденції
(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2024) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Рубель, Ксенія О.; Rubel, Kseniia
Цифрова трансформація продовжує перетворювати робоче місце, тому розуміння поточних практик та тенденцій у цифровізації менеджменту персоналу є важливим для успіху організації, які прагнуть пристосуватися до технологічних досягнень, підтримувати віддалені робочі процеси, приймати рішення на основі даних, покращувати досвід та залучення працівників і зберігати конкурентну перевагу на ринку. Цифровізація є ключовим трендом у сучасному бізнес-середовищі, що зумовлює необхідність трансформації підходів до менеджменту персоналу в організаціях. Впровадження цифрових рішень в менеджменті персоналу стає запорукою підвищення конкурентоспроможності компаній. Дослідження досягло узагальнення концептуальних аспектів та тенденцій цифровізації HR бізнес-процесів та формування концепту цифровізації менеджменту персоналу на основі аналізу тенденцій використання цифрових HR технологій. У статті проаналізовано підходи до визначення поняття "цифрова трансформація"; розглянуто основні тренди цифровізації в HR сфері; виділено ключові способи цифровізації HR процесів. На основі узагальнення досліджень обґрунтовано концепт цифровізації менеджменту персоналу як стратегічний підхід до впровадження цифрових технологій. Для досягнення мети використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації. Наведено визначення поняття "цифрова трансформація" в контексті менеджменту персоналу. Охарактеризовано основні тренди та способи цифровізації HR бізнес-процесів. Сформульовано концепт цифровізації менеджменту персоналу та визначено його принципи. Доведено переваги цифровізації для ефективного управління людськими ресурсами. Результати можна використовувати для подальшого розвитку теорії менеджменту персоналу в умовах цифрової трансформації. Висновки та рекомендації можуть бути застосовані HR фахівцями для впровадження цифрових інструментів в управління персоналом організацій. Доведено практичну цінність цифровізації для підвищення ефективності HR процесів. Перспективним є подальше вивчення окремих цифрових інструментів та їх впливу на менеджмент персоналу в різних галузях. Обмеженням є швидка зміна цифрових трендів. Стаття є теоретичною.
Digital transformation continues to transform the workplace, so understanding current HR management digitalization practices and trends is essential to the success of organizations looking to adapt to technological advancements, support remote workflows, make data-driven decisions, improve employee experience and engagement, and maintain a competitive edge in the marketplace. Digitalization, as a key trend in today's business environment, necessitates the HR management approaches transformation. The introduction of digital HR solutions is the way to the company’s competitiveness increasing. The study achieved a generalization of conceptual aspects and trends in the HR business processes digitalization; determination of the essence and principles of the HR digitalization concept based on the analysis of digital HR technologies trends use. The article analyzes approaches to the definition of "digital transformation"; the main HR digitalization trends are considered; the HR processes digitalization keyways are highlighted. The HR digitalization concept as a strategic approach to the introduction of digital technologies is substantiated. To achieve the goal, general scientific and special methods were used: analysis and synthesis, comparison, generalization, systematization. A definition of the concept is given "digital transformation" in the context of personnel management. The main trends and ways of HR processes digitalization are characterized. The HR management digitalization concept is formulated, and its principles are defined. The benefits of digitalization for effective HR management have been proven. The results can be used for further development of the HRM theory in the context of digital transformation. Conclusions and recommendations can be applied by HR specialists to implement digital tools in the HR practices. The practical value of digitalization for improving the efficiency of HR processes has been proven. Further study of individual digital HR tools and their impact on personnel management in various industries is promising. The article is theoretical.
Сучасні практики використання штучного інтелекту для цифровізації рекрутингу
(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2023) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Пєркова, Маргарита В.; Pierkova, Marharyta
Метою статті визначено аналіз сучасних практик використання цифрового інструментарію технологій штучного інтелекту в системі рекрутингу персоналу та подальший розвиток наукових засад щодо цифровізації рекрутингу в українській практиці. Зазначено, що питання ефективності використання сучасних практик цифровізації рекрутингу персоналу потребують подальшого змістовного дослідження, аналізу та уточнення. В роботі розглядаються переваги та виклики впровадження цифрових технологій штучного інтелекту в рекрутингу персоналу. Досліджено зміст професійної діяльності рекрутера та сучасний цифровий інструментарій, який використовується в його роботі. Зазначено, що найсучаснішим механізмом, що має значний потенціал для охоплення широкого спектру завдань рекрутера є штучний інтелект. Систематизовано напрямки застосування технологій штучного інтелекту в діяльності рекрутерів: розміщення та просування вакансій на джоб-порталах; пошук кандидатів та скринінг резюме; застосування чат-ботів для проведення інтерв’ю; відбір кандидатів шляхом оцінки особистісних якостей і здійснення прогнозної аналітики. Доведено, що алгоритми, закладені в механізм роботи штучного інтелекту, здатні самостійно проводити ґрунтовний аналіз даних, оцінювати кандидатів з використанням геймифікації, вести комунікацію з потенційними працівниками компаній і прогнозувати їхню продуктивність на майбутній посаді. Проаналізовано та сформовано можливості використання ChatGPT в рекрутингу. Показано, що використання цифрових технологій може створити ризики, пов’язані з конфіденційністю інформації.
Digitalization of recruitment is becoming important and requires a detailed study of the full range of possible methods of implementing digital platforms and technologies in recruiters' activities. Given the growing importance of digitalization and the rapid development of AI technologies, researching current practices for using AI to digitalize recruitment is important for organizations seeking to optimize sourcing, selection and hiring processes, increase efficiency, and ensure successful talent acquisition. Analysis of modern practices of using digital tools of artificial intelligence technologies in the recruitment system and the development of scientific principles for the digitalization of recruitment in Ukrainian practice are the goals of writing an article. It is determined that the issues of efficiency of using modern practices of digitalization of personnel recruitment require further meaningful research, analysis, and clarification. The content of the professional activity of the recruiter and modern digital tools used in his work are investigated. It is noted that the most modern mechanism that has significant potential to cover a wide range of recruiter tasks is artificial intelligence. The paper considers the advantages and challenges of introducing digital technologies of artificial intelligence to automate the processes of recruiting personnel. The directions of application of artificial intelligence technologies in the recruiters' activities are systematized: placement and promotion of vacancies on job portals; search for candidates and CV screening; the use of chatbots for interviews; selection of candidates by assessing personal qualities and implementing predictive analytics. Unlike those available on the software market, artificial intelligence, in addition to transferring typical recruiter tasks into the digital space, does not require the employee to enter large amounts of information into the system. It is proved that the algorithms incorporated in the artificial intelligence mechanism can independently conduct a thorough analysis of data, evaluate candidates using gamification, communicate with potential employees of companies and predict their productivity in future positions. The possibilities of using ChatGPT in recruiting are analysed and formed. It is shown that the use of digital technologies can create risks associated with the confidentiality of information.
Економічний механізм державного регулювання трансферу технологій
(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2023) Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, Oleh; Лихолет, Сергій Ілліч; Lykholet, Serhii; Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna
Метою дослідження є розробка методичних положень щодо формування та розвитку економічного механізму державного регулювання в сфері трансферу технологій в контексті формування інноваційної моделі соціально-економічного розвитку країни. Обґрунтовано методичний підхід щодо оцінки впливу трансферу технологій на підвищення ефективності національного господарства, який дозволив розробити алгоритм та рекомендації моделювання трансферу технологій в національному господарстві, який базується на принципі «Притягнення попиту». Ефективність такого моделювання підтверджується практикою провідних країн світу, що обрали інновації як основу стабільного зростання економіки. Порівняно з моделлю «Відштовхування від технологій» модель «Притягнення попиту» має перевагу в тому, що науковий сектор має в більшій мірі орієнтуватись на потреби підприємницького сектору, нові ідеї мають перетворюватись на ринкові продукти і приносити прибуток. Це особливо актуально за умов обмеженості фінансових ресурсів, що виділяються на інноваційну діяльність в Україні.
The purpose of the study is to develop methodological provisions regarding the development of the economic mechanism for state regulation in the field of technology transfer in the context of innovative model for country's socio-economic development. A methodical approach to assessing the impact of technology transfer on improving the efficiency of the national economy is proposed, which made it possible to develop an algorithm and recommendations for modeling technology transfer in the national economy, which based on the principle of “Demand-Pull”. The effectiveness of such modeling is confirmed by the practice of the world's leading countries that have chosen innovation as the basis for stable economic growth. Compared to the “Technology-Push” model, the “Demand-Pull” model has the advantage that the scientific sector should be more oriented to the needs of business sector; new ideas should turn into marketable products and bring profit. This is especially relevant given the limited financial resources allocated to R&D in Ukraine. The organizational and economic mechanism of the state regulation for technology transfer is a set of organizational forms and economic methods, macro and micro level tools with a complex of normative, legal, informational and methodological support for the transfer of new knowledge from scientific development to its implementing into production. Key elements of the organizational and economic mechanism for technology transfer can be considered: forms; methods; tools; levers; regulatory and legal support; information support. Generalization of the forms and methods for regulation of technology transfer makes it possible to suggest the dynamic model scheme of organizational and economic mechanism for technology transfer state regulation approach. The analysis of their advantages and disadvantages makes it possible to form an idea about the possibilities of technology transfer and to draw conclusions about the prospects of introducing such organizational form as a “turnkey business”, which involves innovation projects based on domestic technological universities capable to compete at the international level.
Стратегічні пріоритети та ключові напрями конкурентного розвитку України в умовах глобальних економічних викликів
(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2023) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Анапріюк, Карина А.; Anapriiuk, Karyna
У статті розглянуто актуальність дослідження міжнародної конкурентоспроможності країни, що пов’язана із посиленням конкурентної боротьби та котра спонукає держави до безперервного пошуку нових можливостей економічного зростання та інклюзивного розвитку. Проаналізовано звіти міжнародних інституцій, що досліджують міжнародну конкурентоспроможність, соціальний прогрес країн світу, принципи глобальної конкурентоспроможності у період глобальних економічних трансформацій та дозволяють уряду розробити дорожні карти, а також вжити необхідних заходів для довгострокового планування та відновлення економіки з метою досягнення сталого та всеосяжного розвитку нашої держави. Досліджено питання конкурентоспроможності України в умовах глобальних ризиків сучасного економічного середовища та поглиблено дослідження Індексу соціального прогресу як одного із ключових показників конкурентного розвитку національної економіки. Авторами роботи було розроблено стратегічні рекомендації та пріоритети подальшого конкурентного розвитку держави у післявоєнний період.
The article examines the relevance of studying the international competitiveness of a country, which is associated with increased competition and which encourages states to continuously seek new opportunities for economic growth and inclusive development. The article analyses reports of international institutions that study international competitiveness, social progress of countries, principles of global competitiveness in the period of global economic transformations and allow the government to develop roadmaps and take the necessary measures for long-term planning and economic recovery in order to achieve sustainable and comprehensive development of our country. The article pays attention to the work of experts from reputable international organisations that study the competitive positions of countries, provide recommendations for their enhancement and develop reports covering certain aspects of economic development. The article examines the issue of Ukraine's competitiveness in the context of global risks of the current economic environment and provides an in-depth study of the Social Progress Index as one of the key indicators of competitive development of the national economy. As a result of the war, Ukraine has suffered enormous damage to its economy, social welfare and infrastructure, and the country is facing a new reality that requires an adaptive approach to the recovery and development of different regions. The authors of this paper have formed the attributes of a competitive state according to the methodology of the Global Federation of Competitiveness Councils, identified the priorities for sustainable development of Ukraine, highlighted the main areas of encouragement and support for the government Ukraine on the way to a safer, more prosperous and sustainable country and proposed measures to improve the innovative competitiveness of the state. Social progress has become an important factor in economic leadership, comprehensive competitive development and national security. The military situation has increased the importance of innovation and the development of the country's scientific and technological potential and has become an important condition for the country's post-war revival. The analysis in this paper shows that Ukraine has the potential to position itself as a key player in the global economy of the future.