Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Глобальні виклики та імперативи розвитку міжкультурної комунікації
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha
Статтю присвячено вивченню аспектів міжкультурної комунікації в сучасному глобальному середовищі. Метою статті виступає аналіз впливу глобалізаційних процесів на процес комунікації між культурами, виявлення викликів міжкультурної комунікації та обґрунтування шляхів їх подолання.
В статті розглянуто концепцію міжкультурної комунікації у сучасному глобалізованому світі. В дослідженні проаналізовано наявні теоретичні підходи до аналізу міжкультурного обміну. Виявлено, що міжкультурна комунікація є не тільки вербальним обміном інформацією, а й складним процесом взаємодії культур, який включає соціокультурні норми, поведінкові моделі та міжособистісну взаємодію. Визначено, що основним аспектом міжкультурної комунікації виступає здатність правильно інтерпретувати культурні відмінності та адаптувати свою поведінку до конкретного культурного контексту. У глобалізованому світі комунікація між культурами вимагає високого рівня міжкультурної компетентності, що включає вміння ефективно спілкуватися з людьми з різних культур, розуміти їхні погляди та норми, а також адаптувати свою комунікативну стратегію до специфічних вимог різних соціокультурних контекстів..
В статті проведено аналіз глобальних викликів у процесі міжкультурної комунікації, зокрема визначено, що глобальна міжкультурна комунікація призводить до культурної уніфікації, соціальної нерівності та породжує ризики конфліктів. Для подолання вказаних викликів глобальної міжкультурної комунікації запропоновано: розвивати міжкультурну освіту для формування толерантності, критичного мислення та здатність до конструктивної комунікації з людьми, що належать до різних культурних традицій; впроваджувати нові стратегії для сприяння ефективному міжкультурному діалогу через інтеграцію новітніх інформаційних технологій; створювати міжнародні платформи, розробляти міжнародні проекти, форуми та конференції для обміну досвідом та ідеями, що дозволять налагодити співпрацю між культурами та вирішувати глобальні проблеми зміни клімату, забезпечення миру та розвитку економік; впроваджувати міжкультурні бізнес-стратегії, спрямовані на врахування культурних особливостей, для зниження ризиків непорозумінь і конфліктів у міжнародних комунікаціях.
This article is dedicated to the study of aspects of intercultural communication in the contemporary global environment. The aim of the article is to analyze the impact of globalization processes on intercultural communication, identify the challenges of intercultural communication, and justify ways to overcome them.
The article discusses the concept of intercultural communication in the modern globalized world. The study analyzes existing theoretical approaches to the analysis of intercultural exchange. It is revealed that intercultural communication is not only a verbal exchange of information but also a complex process of cultural interaction, which includes sociocultural norms, behavioral patterns, and interpersonal interaction. It is defined that the primary aspect of intercultural communication is the ability to correctly interpret cultural differences and adapt one’s behavior to a specific cultural context. In a globalized world, communication between cultures requires a high level of intercultural competence, which includes the ability to communicate effectively with people from different cultures, understand their views and norms, and adapt one’s communication strategy to the specific demands of various sociocultural contexts.
The article analyzes global challenges in the process of intercultural communication, particularly identifying that global intercultural communication leads to cultural unification, social inequality, and creates risks of conflicts. To overcome the aforementioned challenges of global intercultural communication, it is proposed to: develop intercultural education to foster tolerance, critical thinking, and the ability for constructive communication with people from different cultural traditions; implement new strategies to promote effective intercultural dialogue through the integration of modern information technologies; create international platforms, develop international projects, forums, and conferences for exchanging experiences and ideas, which will enable collaboration between cultures and address global issues such as climate change, peacekeeping, and economic development; and implement intercultural business strategies that take cultural peculiarities into account, to reduce the risks of misunderstandings and conflicts in international communications.
Комплаєнс: сутність, міжнародні стандарти та перспективи розвитку для банків України
(Хмельницький національний університет, 2025) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia
У статті досліджено сутність комплаєнсу в банківській сфері України, проаналізовано міжнародні стандарти та визначено перспективи розвитку комплаєнс-менеджменту в умовах цифрових трансформацій та євроінтеграції. На основі теоретичного узагальнення виокремлено системний, процесний, ціннісний і функціональний підходи до розуміння комплаєнсу, що формують його комплексне визначення. Проведено огляд міжнародних стандартів, зокрема Базельських рекомендацій, ISO-37301-2021 та настанов Групи Світового банку, які визначають принципи організації комплаєнс-функції. Визначено ключові напрями розвитку комплаєнс-менеджменту в українських банках: розробка внутрішніх документів, формування культури доброчесності, протидія злочинним операціям, оцінка репутаційних ризиків, розвиток комплаєнс-мислення та стратегії комплаєнс-відповідальності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з формуванням комплаєнс-культури та вдосконаленням корпоративного управління.
Compliance with the law is crucial to prevent legal, financial, and reputational risks, especially in the digital age. Ukrainian banks are looking for effective tools to develop compliance management systems. The theoretical generalisation enabled identifying the following approaches to understanding the essence of ‘compliance’: systemic, process, value, and functional. The presented approaches form a comprehensive understanding of the essence of the ‘compliance in a bank’ concept. An analytical review of international regulatory documents on the basics of integrity is carried out. The key principles of compliance management are highlighted in the Basel Recommendations. These principles define the basis for the activities of the compliance unit and establish the most important principles for introducing the compliance function into corporate banking governance practices. In the context of European integration, international standards should become an integral part of compliance management development in all Ukrainian banks. The review of the international standards and guidelines allowed us to determine the prospects for the development of compliance management in Ukrainian banks. The development of compliance management in a bank should be based on a system of norms, rules, requirements, and standards set out in the relevant internal documents in written form and approved by the authorised departments. Interaction between employees, managers, top executives, and owners should be based on practice-oriented standards and rules. The key role of compliance procedures in internal conflicts is to minimise ‘grey areas’ and to protect the rights and interests of each party of the conflict. The bank should become a reliable partner and a space where stakeholders can achieve other important economic and/or social effects through synergy. Banks should prevent the achievement of criminal goals and counteract cash flows that may violate the rules of other areas of legislation. The formation of a compliance mindset among the population and the introduction of a compliance strategy into the bank's corporate governance should become long-term trends in the development of effective compliance management systems.
Оподаткування операцій із криптовалютами: порівняльний аналіз міжнародних підходів і наслідки для обліку та аудиту
(Хмельницький національний університет, 2025) Бондар, Микола Іванович; Bondar, Mykola; Остап'юк, Наталія Анатоліївна; Ostapiuk, Nataliia; Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana
У статті здійснено аналіз оподаткування операцій з криптовалютами в контексті формування ефективної фіскальної політики та забезпечення прозорості цифрової економіки. Автори узагальнюють міжнародний досвід регулювання податкового статусу криптовалют та аналізують підходи, що застосовуються у США, Великій Британії, Німеччині, Японії та інших країнах. Наводяться приклади, як криптовалюти класифікуються як майно, фінансовий актив або інші категорії залежно від правової системи, що суттєво впливає на застосування прямих та непрямих податків.
Особливу увагу приділено аналізу правової бази України щодо оподаткування криптовалютних операцій. Визначено наявні суперечності між законодавчими актами, включаючи Закон України «Про віртуальні активи» та Податковий кодекс України, зокрема в частині порядку декларування доходів, податкової бази та джерел даних для контролю. Автори підкреслюють, що національне законодавство потребує суттєвого оновлення для забезпечення чіткості податкових зобов’язань та уникнення подвійного трактування норм.
У статті також розглянуто проблемні аспекти бухгалтерського обліку та аудиту операцій з криптовалютами в українських реаліях. Підкреслюється, що наразі відсутні затверджені методичні рекомендації для обліку цифрових активів, а аудит таких операцій ускладнюється недостатньою регламентацією процедур перевірки, верифікації криптогаманців та визначення справедливої вартості.
Автори пропонують низку практичних рекомендацій для вдосконалення національного податкового законодавства та гармонізації підходів до обліку й контролю за криптовалютними операціями. Зокрема, акцентується на необхідності прийняття окремих податкових норм для цифрових активів, впровадження прозорих правил звітності та визначення критеріїв оцінки таких активів у рамках національних стандартів обліку та аудиту.
The article analyzes the taxation of cryptocurrency transactions in the context of developing effective fiscal policy and ensuring transparency in the digital economy. The authors summarize international experience in regulating the tax status of cryptocurrencies and analyze the approaches used in the US, UK, Germany, Japan, and other countries. Examples are given of how cryptocurrencies are classified as property, financial assets, or other categories depending on the legal system, which significantly affects the application of direct and indirect taxes.
Particular attention is paid to the analysis of Ukraine's legal framework for the taxation of cryptocurrency transactions. Existing contradictions between legislative acts, including the Law of Ukraine “On Virtual Assets” and the Tax Code of Ukraine, in particular regarding the procedure for declaring income, the tax base, and data sources for control, are identified. The authors emphasize that national legislation needs to be substantially updated to ensure clarity of tax obligations and avoid double interpretation of the rules.
The article also examines problematic aspects of accounting and auditing of cryptocurrency transactions in the Ukrainian context. It is emphasized that there are currently no approved methodological guidelines for accounting for digital assets, and the audit of such transactions is complicated by insufficient regulation of procedures for checking, verifying crypto wallets, and determining fair value.
The authors offer a number of practical recommendations for improving national tax legislation and harmonizing approaches to accounting and control of cryptocurrency transactions. In particular, they emphasize the need to adopt separate tax rules for digital assets, introduce transparent reporting rules, and define criteria for valuing such assets within the framework of national accounting and auditing standards.
Інноваційні чинники підвищення конкурентоспроможності торговельних мереж в Україні
(Хмельницький національний університет, 2025) Кузьменко, Олена Михайлівна; Kuzmenko, Olena; Круль, Дмитро; Krul, Dmytro
У статті комплексно досліджено інноваційні чинники, що визначають конкурентоспроможність торговельних мереж України в умовах цифрової трансформації, глобалізації та зростаючої ринкової турбулентності. Розглянуто ключові напрями інноваційного розвитку, серед яких цифровізація бізнес-процесів, впровадження омніканальних стратегій, автоматизація та роботизація операцій, використання сучасних логістичних технологій, екологічні та соціальні ініціативи. Проаналізовано конкретні приклади інноваційних практик провідних торговельних мереж — «Сільпо», «АТБ», «Novus» та «METRO Україна», що охоплюють як технологічні рішення (AR/VR, мобільні застосунки, цифрові програми лояльності), так і організаційні зміни (нові формати торгівлі, оптимізація ланцюгів постачання). Визначено основні бар’єри інноваційного розвитку: обмежений доступ до фінансування, низький рівень цифрових компетентностей персоналу, технічна застарілість ІТ-інфраструктури, регуляторні обмеження та опір змінам усередині компаній. Запропоновано шляхи їх подолання, включаючи інвестиції в людський капітал, модернізацію інфраструктури та посилення партнерства між державою та бізнесом. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій сталого розвитку торговельних мереж, підвищення їх ринкових позицій і конкурентних переваг на внутрішньому та міжнародному ринках.
This article provides a comprehensive analysis of the innovative factors that determine the competitiveness of retail chains in Ukraine in the context of digital transformation, globalization, and growing market turbulence. The study identifies and explores the main directions of innovative development, including the digitalization of business processes, implementation of omnichannel strategies, automation and robotization of operations, adoption of advanced logistics technologies, as well as environmental and social initiatives. Specific innovative practices of leading Ukrainian retail chains such as “Silpo,” “ATB,” “Novus,” and “METRO Ukraine” are analyzed in detail. These practices cover both technological solutions (e.g., AR/VR in-store experiences, mobile applications, digital loyalty programs) and organizational changes (new retail formats, supply chain optimization). The article also identifies key barriers to innovative development, such as limited access to financing, low levels of digital literacy among staff, outdated IT infrastructure, regulatory constraints, and resistance to change within companies. Strategies to overcome these barriers are proposed, including investments in human capital, modernization of infrastructure, and enhanced cooperation between the state and the business sector. The findings highlight that innovation is a decisive factor for strengthening market positions and achieving sustainable competitive advantages in the retail sector. They can be applied to develop effective strategies for sustainable growth, ensuring that retail chains remain adaptive and resilient in the face of economic instability and evolving consumer demands. This research contributes to both theoretical understanding and practical guidance for retail business leaders, policymakers, and scholars interested in the dynamics of innovation-driven competitiveness in emerging markets.
Управління проєктами у сфері IT: адаптивні моделі в кризових умовах
(Хмельницький національний університет, 2025) Петрик, Максим М.; Petryk, Maksym; Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha
У статті досліджуються особливості управління ІТ-проєктами в умовах кризових викликів, зокрема повномасштабної війни в Україні. Розглянуто адаптивні моделі проєктного менеджменту, зокрема Agile, Scrum та Kanban, та їхню ефективність у нестабільному середовищі. Проведено аналіз змін у підходах до управління командами, ризиками, комунікацією та дотриманням термінів. На основі аналізу практик українських ІТ-компаній виокремлено ключові чинники успішного управління проектами в умовах невизначеності.
This article explores the transformation of project management practices in the IT sector in response to crisis situations, with a specific focus on Ukraine during the full-scale war. The war has presented Ukrainian IT companies with numerous challenges, including disrupted infrastructure, forced relocations, cybersecurity threats, power outages, and workforce stress due to constant psychological pressure and mobilization. In this context, traditional linear project management approaches have proven insufficient to cope with the heightened uncertainty and instability. Therefore, many organizations have shifted towards adaptive models such as Agile, Scrum, Kanban, and hybrid frameworks that allow for flexibility, iterative planning, and rapid feedback loops.
The study analyses how Ukrainian IT teams reorganized their operations under stress: shortening sprint cycles, decentralizing decision-making, adopting asynchronous communication models, and relying more heavily on cloud infrastructure and tools such as Jira, Trello, Slack, and Confluence. The role of psychological resilience and team support systems is emphasized, particularly through initiatives like mental health programs, mentorship sessions, and the implementation of “no-meeting days.” Empirical data from over 15 Ukrainian companies illustrates the critical success factors for project management during crises: flexible workload distribution, horizontal leadership structures, agile risk management, and digital maturity.
This paper contributes to the field by contextualizing agile project management within an active war zone and offers practical recommendations for companies worldwide facing high-risk and high-volatility environments. It emphasizes the importance of cultivating antifragility in teams and systems — turning crises into opportunities for structural evolution and organizational learning. The findings are relevant not only for project managers and executives but also for researchers seeking to understand innovation processes in turbulent settings.