Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Процесуальна правосуб’єктність державних службовців у публічно-правових спорах: теоретико-правовий аспект
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Лазоренко, Ю. О.; Lazorenko, Yu.
У статті досліджується процесуальний статус державних службовців як учасників публічно-правових спорів щодо проходження державної служби. Констатується, що практика адміністративного судочинства засвідчує наявність суттєвих прогалин у розумінні адміністративно-процесуального статусу державних службовців, оскільки зазначена категорія не отримала законодавчого закріплення, що стає причиною недооцінки судами основних вимог, які містяться у зверненнях державних службовців до адміністративних судів, а відтак породжує конфліктність у системі службових відносин. Автор обґрунтовує, що процесуальний статус державного службовця є складною правовою конструкцією, яка включає адміністративну процесуальну правосуб’єктність, процесуальні права, процесуальні обов’язки та процесуальні гарантії, при цьому процесуальний статус не є тотожним матеріальному правовому статусу, хоча і тісно пов’язаний з ним. Особливу увагу приділено питанню темпоральних обмежень права на звернення до адміністративного суду, зокрема проблемі правової невизначеності щодо моменту початку обчислення місячного строку для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби. Для усунення виявленої колізії між частиною п’ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 11 Закону України «Про державну службу» запропоновано: по-перше, викласти частину п’яту статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції, яка визначає момент початку обчислення строку з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги відповідно до законодавства про публічну службу; по-друге, доповнити частину четверту статті 11 Закону України «Про державну службу» положенням про те, що звернення державного службовця зі скаргою до керівника державної служби є обов’язковим досудовим порядком вирішення спору. На думку автора, такі зміни забезпечать правову визначеність щодо строків звернення державних службовців до адміністративного суду.
The article examines the procedural status of civil servants as participants in public law disputes concerning civil service. It is noted that the practice of administrative proceedings reveals significant gaps in understanding the administrative procedural status of civil servants, as this category has not been legally defined, which results in courts underestimating the main requirements contained in civil servants’ applications to administrative courts and consequently generates conflicts in the system of service relations. The author substantiates that the procedural status of a civil servant is a complex legal construct that includes administrative procedural legal capacity, procedural rights, procedural obligations, and procedural guarantees, while the procedural status is not identical to the substantive legal status, although closely related to it. Special attention is paid to the issue of temporal limitations on the right to apply to an administrative court, particularly the problem of legal uncertainty regarding the starting point for calculating the one-month period for applying to the court in cases concerning civil service. To eliminate the identified conflict between part five of Article 122 of the Code of Administrative Procedure of Ukraine and Article 11 of the Law of Ukraine “On Civil Service”, it is proposed: firstly, to set forth part five of Article 122 of the Code of Administrative Procedure of Ukraine in a new wording that determines the starting point for calculating the period from the date of receiving the decision on the results of the complaint review in accordance with civil service legislation; secondly, to supplement part four of Article 11 of the Law of Ukraine “On Civil Service” with a provision stating that a civil servant’s appeal to the head of the civil service constitutes a mandatory pre-trial procedure for dispute resolution. According to the author, such amendments will ensure legal certainty regarding the time limits for civil servants’ applications to administrative courts.
Адміністративно-правове забезпечення реалізації регіональної політики як напряму внутрішньої політики української держави
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Коренев, А. О.; Korenev, A.
Мета статті полягає у всебічному аналізі адміністративно-правового забезпечення реалізації державної регіональної політики як напряму внутрішньої політики України, з’ясуванні його теоретико-правових засад, структури та функціональних елементів, а також у визначенні шляхів підвищення ефективності публічного управління у сфері регіонального розвитку. У статті здійснено комплексне дослідження адміністративно-правового забезпечення реалізації державної регіональної політики як складової внутрішньої політики України. Визначено, що державна регіональна політика виконує системоутворюючу роль у забезпеченні збалансованого соціально-економічного розвитку, територіальної цілісності та формуванні конкурентоспроможних регіонів. Проаналізовано нормативно-правову основу, яка визначає порядок формування й реалізації державної регіональної політики, її суб’єктний склад, принципи взаємодії та інституційні механізми управління. Окрему увагу приділено Державній стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки як ключовому документу, що задає стратегічні орієнтири політики збалансованого розвитку та просторової інтеграції регіонів. Розкрито проблеми реалізації регіональної політики в умовах децентралізації, воєнних дій і післявоєнного відновлення, серед яких – недостатня узгодженість між державними та місцевими програмами, обмеженість фінансових ресурсів і слабка інституційна спроможність органів публічної влади. Доведено, що ефективність регіональної політики залежить від удосконалення адміністративно-правового механізму, який охоплює нормативно- правові, організаційні, фінансові та контрольно-аналітичні елементи. Обґрунтовано необхідність посилення координації між рівнями влади, підвищення прозорості використання коштів Державного фонду регіонального розвитку, запровадження цифрових інструментів управління та наближення національної системи публічного адміністрування до європейських стандартів. Зроблено висновок, що адміністративно-правове забезпечення державної регіональної політики має розвиватися у напрямі інтеграції з політикою згуртованості ЄС, удосконалення механізмів партнерства між державою, регіонами та громадами, а також формування інституційно стійкої моделі управління, здатної забезпечити відновлення і сталий розвиток регіонів України.
The purpose of the article is to comprehensively analyze the administrative and legal support for the implementation of state regional policy as a direction of domestic policy of Ukraine, to clarify its theoretical and legal foundations, structure and functional elements, as well as to identify ways to increase the efficiency of public administration in the field of regional development. The article carries out a comprehensive study of the administrative and legal support for the implementation of state regional policy as a component of the domestic policy of Ukraine. It is determined that state regional policy plays a system-forming role in ensuring balanced socio-economic development, territorial integrity and the formation of competitive regions. The regulatory and legal framework that determines the procedure for the formation and implementation of state regional policy, its subject composition, principles of interaction and institutional mechanisms of management is analyzed. Special attention is paid to the State Strategy for Regional Development for 2021–2027 as a key document that sets strategic guidelines for the policy of balanced development and spatial integration of regions. The problems of implementing regional policy in the conditions of decentralization, military operations and postwar reconstruction are revealed, including insufficient coordination between state and local programs, limited financial resources and weak institutional capacity of public authorities. It is proven that the effectiveness of regional policy depends on the improvement of the administrative and legal mechanism, which includes regulatory, organizational, financial and control and analytical elements. The need to strengthen coordination between levels of government, increase transparency in the use of funds from the State Regional Development Fund, introduce digital management tools and bring the national public administration system closer to European standards is substantiated. It is concluded that the administrative and legal support of state regional policy should develop in the direction of integration with the EU cohesion policy, improve partnership mechanisms between the state, regions and communities, as well as form an institutionally stable management model capable of ensuring the restoration and sustainable development of the regions of Ukraine.
Завдання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів: зміст і сутність
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Дмитренко, В. І.; Dmytrenko, V.
У статті детально проаналізовано зміст і сутність завдань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що дало змогу автору виокремити їх загальні ознаки, зокрема: – комплексний міжгалузевий характер, який пояснюється багатоманітністю сфер і галузь у яких дана служба реалізує поставлені перед нею завдання (ветеринарна медицина, безпечність харчових продуктів, санітарне законодавство, карантин і захист рослин, ринковий і метрологічний нагляд, захист прав споживачів тощо); – пріоритет публічних інтересів, оскільки всі завдання перш за все спрямовані на охорону та захист суспільних цінностей як от здоров’я населення, безпечність продукції, права споживачів і. т. д.; – легальне закріплення всього спектру завдань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, включаючи їх деталізацію в різних законах і підзаконних нормативно-правових актах без дискреції у ключових питаннях; – більшість із завдань реалізуються шляхом здійснення контрольно-наглядової діяльності, яка є частиною реалізації державної політики в сферах віднесених до компетенції Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; – мають профілактичний характер, оскільки вони спрямовані на попередження шкоди життю та здоров’ю населення, його економічним інтересам, довкіллю і. т. п.; – обумовлюються тріадою основних функцій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ‒ дозвільних, реєстраційних і сервісних, адже реалізація державної політики не обмежується контрольно-наглядовою діяльністю та встановленням заборон, вона надає і сервісні послуги з сертифікації, реєстрації, ведення державних реєстрів, видачі дозволів і свідоцтв (зокрема у сферах насінництва, ідентифікації тварин, реєстрації потужностей агропромислового комплексу).
The article analyzes in detail the content and essence of the tasks of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection, which allowed the author to identify their general features, in particular: – a complex interdisciplinary nature, which is explained by the diversity of areas and industries in which this service implements its tasks (veterinary medicine, food safety, sanitary legislation, quarantine and plant protection, market and metrological supervision, consumer rights protection, etc.); – the priority of public interests, since all tasks are primarily aimed at protecting and defending public values such as public health, product safety, consumer rights, etc.; – legal consolidation of the entire range of tasks of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection, including their detailing in various laws and subordinate regulatory legal acts without discretion in key issues; – most of the tasks are implemented through control and supervision activities, which are part of the implementation of state policy in the areas of competence of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection; – are preventive in nature, since they are aimed at preventing harm to the life and health of the population, its economic interests, the environment, etc.; – are determined by the triad of main functions of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection – permitting, registration and service, because the implementation of state policy is not limited to control and supervision activities and the establishment of bans, it also provides service services for certification, registration, maintenance of state registers, issuance of permits and certificates (in particular, in the areas of seed production, animal identification, registration of capacities of the agro-industrial complex).
Облік та аудит дебіторської заборгованості підприємства: методичні підходи й організація
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-16) Яковлєва, Марина Олексіївна; Yakovlieva, Maryna; Бугай, Надія Олександрівна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, організаційних та методичних аспектів обліку і аудиту дебіторської заборгованості АТ «УКРТЕЛЕКОМ». Автор проаналізував економічну сутність і класифікацію дебіторської заборгованості, нормативно-правове забезпечення її обліку та аудиту, а також особливості відображення в обліковій політиці підприємства. В роботі розглянуто порядок документального оформлення операцій, ведення синтетичного й аналітичного обліку та узагальнення інформації у фінансовій звітності. Обґрунтовано методичні підходи для проведення аудиту дебіторської заборгованості. У роботі запропоновано шляхи удосконалення обліку та аудиту дебіторської заборгованості АТ «УКРТЕЛЕКОМ».
The master's thesis is devoted to the study of theoretical, organisational and methodological aspects of accounting and auditing of accounts receivable at JSC «UKRTELECOM». The author analysed the economic essence and classification of accounts receivable, the regulatory and legal framework for their accounting and auditing, as well as the peculiarities of their reflection in the accounting policy of the enterprise. The thesis examines the procedure for documenting transactions, maintaining synthetic and analytical accounting, and summarising information in financial statements. Methodological approaches for auditing accounts receivable are substantiated. The thesis proposes ways to improve the accounting and auditing of accounts receivable at JSC «UKRTELECOM».
Принципи адміністративної процедури в законодавстві України та проблеми їх практичного застосування
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Гришина, Н. В.; Hryshyna, N.
У статті досліджується місце та значення принципів адміністративної процедури у діяльності публічної адміністрації України. Розкрито роль адміністративної процедури як правової форми реалізації повноважень суб’єктів публічної адміністрації у відносинах з фізичними та юридичними особами. Проаналізовано норми Закону України «Про адміністративну процедуру», якими закріплено принципи здійснення адміністративних процедур, та визначено їх значення для забезпечення законності, обґрунтованості та своєчасності ухвалення адміністративних актів. У статті обґрунтовується, що зазначений Закон містить загальні норми права, які застосовуються до всіх видів адміністративних справ, тоді як галузеве та спеціальне законодавство встановлює особливості здійснення адміністративних процедур у окремих сферах публічно-правових відносин. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регулюють адміністративно-процедурну діяльність, та виокремлено загальний, галузевий і спеціальний рівні правового регулювання. Показано взаємозв’язок між загальними принципами адміністративної процедури та спеціальними нормами, що застосовуються у реєстраційних, дозвільних і ліцензійних процедурах. Окрему увагу приділено рівню обізнаності державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо принципів адміністративної процедури. На підставі результатів соціологічних опитувань 2024–2025 років встановлено, що найбільш засвоєними є принципи, які тривалий час застосовуються у правозастосовній діяльності, тоді як принципи, запроваджені Законом України «Про адміністративну процедуру», потребують подальшого роз’яснення. Зроблено висновок про необхідність системного навчання та підвищення рівня правової обізнаності як умови належного застосування принципів адміністративної процедури та забезпечення ефективного захисту прав осіб у відносинах з публічною адміністрацією.
The article examines the place and significance of the principles of administrative procedure in the activities of public administration in Ukraine. The role of administrative procedure as a legal form for the exercise of powers by public administration entities in relations with individuals and legal entities is revealed. The provisions of the Law of Ukraine “On Administrative Procedure” that establish the principles of conducting administrative procedures are analyzed, and their importance for ensuring legality, reasonableness, and timeliness in the adoption of administrative acts is determined. The article substantiates that the said Law contains general norms of law applicable to all types of administrative cases, while sectoral and special legislation establishes specific features of administrative procedures in particular areas of public-law relations. An analysis of normative legal acts regulating administrative-procedural activity is carried out, and general, sectoral, and special levels of legal regulation are identified. The relationship between the general principles of administrative procedure and special norms applied in registration, permit, and licensing procedures is demonstrated. Particular attention is paid to the level of awareness of civil servants and officials of local selfgovernment bodies regarding the principles of administrative procedure. Based on the results of sociological surveys conducted in 2024–2025, it is established that the principles most firmly assimilated are those long applied in law enforcement practice, whereas the principles introduced by the Law of Ukraine “On Administrative Procedure” require further clarification. The article concludes that systematic training and an increased level of legal awareness are necessary conditions for the proper application of the principles of administrative procedure and for ensuring effective protection of the rights of individuals in relations with public administration.