Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Стратегічні напрями стабілізації фінансового середовища в Європі
(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Александрова, Наталія Миколаївна; Aleksandrova, Nataliia; Драб, Наталія Леонідівна; Drab, Nataliia; Лобецька, Інна Михайлівна; Lobetska, Inna; Давиденко, Тетяна Вікторівна; Davydenko, Tetiana
За останні роки спостерігаються істотні зміни у структурі та функціонуванні міжнародного фінансового середовища, що віддзеркалюється у реструктуризації та консолідації банківської системи як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, що суттєво змінило природу банківського бізнесу. Фінансові аналітики завертають увагу на консолідацію сектора банківських послуг, що має прояв у скороченні числа кредитних установ та основних форм концентрації банківського капіталу.
Світові міжнародні фінансові організації працюють над сприянням фінансовій стабільності та розвитку диверсифікованих, ефективних та інклюзивних фінансових систем на глобальному та національному рівнях.
Після пандемії COVID-19 макроекономічна невизначеність у всьому світі залишається високою, що збільшує ризики зниження майбутнього зростання реального ВВП, прибутковості ринку акцій і облігацій, а також банківського кредитування в Європейську союзі. Макрофінансова вразливість, така як високе співвідношення боргу державного та приватного секторів до ВВП, може взаємодіяти з високою макроекономічною невизначеністю, щоб посилити вплив несприятливих шоків на майбутнє зростання виробництва. Крім того, висока макроекономічна невизначеність погіршує міжчасовий компроміс, викликаний послабленням фінансових умов для ризику зниження середньострокового зростання виробництва, особливо коли це супроводжується низькою волатильністю фінансового ринку (розрив макроринку). Вплив макроекономічної невизначеності має тенденцію поширюватися через кордони через торговельні та фінансові зв’язки, підвищуючи ризик міжнародного зараження в умовах серйозних негативних потрясінь. У розділі також представлені докази того, що макропруденційна політика, більші резерви міжнародних резервів і підвищена гнучкість обмінного курсу можуть допомогти пом’якшити внутрішні та транскордонні наслідки макроекономічної невизначеності.
In recent years, we have experienced significant changes in the structure and functioning of the international financial environment, reflected in the restructuring and consolidation of the banking system in both developed and developing countries, which has significantly changed the nature of the banking business as a whole. Financial analysts draw attention to the consolidation of the banking sector, which is manifested in a reduction in the number of credit institutions and the main forms of concentration of bank capital.
On the other hand, the world's international financial organizations are working to promote financial stability and the development of diversified, efficient and inclusive financial systems at the global and national levels.
After the COVID-19 pandemic, macroeconomic uncertainty around the world remains high, which increases the risks of a decline in future real GDP growth, stock and bond market yields, as well as bank lending in the European Union. Macro financial vulnerabilities, such as high public and private debt-to-GDP ratios, can interact with high macroeconomic uncertainty to amplify the impact of adverse shocks on future output growth. In addition, high macroeconomic uncertainty worsens the intertemporal trade-off that looser financial conditions pose for the risk of lower medium-term output growth, especially when accompanied by low financial market volatility (macromarket discontinuity). The impact of macroeconomic uncertainty tends to spread across borders through trade and financial linkages, increasing the risk of international contagion in the face of severe adverse shocks. The chapter also presents evidence that macroprudential policies, larger international reserve holdings, and increased exchange rate flexibility can help mitigate the domestic and cross-border effects of macroeconomic uncertainty.
Implementing online collaborative learning practices in the process of mastering a foreign language (English, Spanish)
(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Aleksandrova, Nataliia; Александрова, Наталія Миколаївна; Aleinikova, Maryna; Алейнікова, Марина Геннадіївна; Hrytsiak, Lesia; Грицяк, Леся Данилівна
The purpose of the article is to present a general review of research literature from the field of interactive collaborative learning to highlight productive interaction between learners and educators as facilitators of the foreign language acquisition process. This writing is mainly aimed at pointing out key learning mechanisms, summarizing core features of collaborative practices, which are supposed to promote and enhance interaction among learners and present group awareness tools and collaboration scripts as two complementary approaches to support groups during collaborative interaction. The methodological basis of the study was a critical review of gathered information concerning collaborative learning by using qualitative research methods.
Specifically, this writing details how collaborative practices can be enhanced to provide foreign language learners with opportunities for interaction that fosters their acquiring new domain-specific knowledge, collaboration skills as well as develop critical thinking and personal responsibility. By introducing practices experienced at Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman we provide an overview on the topic of collaborative learning and how meaningful interaction between learners can be fostered. To allow educators to design and incorporate collaborative learning activities into their own online teaching experience, the authors provide a theoretical basis for understanding the mechanisms behind effective collaborative learning as well as examples and practical considerations.
У статті автори детально аналізують зміст і сутність технології онлайн навчання у співпраці як одного із прикладів інтерактивної взаємодії студентів та викладача у процесі оволодіння іноземною мовою. На основі аналізу сучасної літератури та останніх публікацій іноземних авторів виокремлено основні характеристики навчання у співпраці. Обґрунтовано доцільність застосування практик навчання у співпраці як механізму підвищення мотивації навчання та вивчення іноземної мови. Узагальнено особливості залучення практик навчання у співпраці, які мають сприяти та покращити не лише практичні вміння взаємодіяти в невеликих групах з метою досягнення конкретних цілей, а й вдосконалити мовленнєву та фахову компетентність студентів. Методологічною основою дослідження став критичний аналіз зібраної інформації про технологію онлайн навчання у співпраці за допомогою якісних методів дослідження.
У статті автори пропонують рекомендації щодо покращення застосування практики навчання у співпраці, ілюструють можливості для взаємодії між учасниками навчального процесу, що уможливить підвищення рівня мовленнєвої компетентності студентів, отримання нових предметних знань, навичок співпраці, а також сприятиме розвитку критичного мислення та особистої відповідальності. На основі аналізу проектів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, автори демонструють досвід навчання у співпраці і яким чином ця взаємодія може сприяти розвитку особистісних якостей студентів. Автори надають теоретичну основу для розуміння механізмів ефективного навчання у співпраці, а також приклади та практичні рекомендації застосування технології онлайн навчання у співпраці.
Розвиток креативного сектору в Україні в контексті євроінтеграції
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2024-04-17) Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Kateryna
Current trends in the military-industrial integration of the EU countries and implications for Ukraine
(Громадська спілка «Редакція журналу «Зовнішні справи», 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко Катерина Андріївна
In the face of common security challenges, the issue of protecting civilised countries from external military aggression is of utmost importance for the entire European continent. The research aims to analyse the existing integration processes in Europe and extrapolate them to the military-industrial complex of Ukraine since the Ukrainian state is an outpost of the European Union, where the entire range of modern military technologies is used. The objectives of the study are to identify trends in the military industries of the leading European countries and to assess the prospects for their further integration in the context of the current external military aggression. The key indicators were collected and analysed using statistical and regression analysis, as well as the longitudinal method. The study provided results on the development of defence spending in individual countries, data on the participation of EU countries in joint projects, the scope of sanctions imposed on the aggressor country, indicators of Ukraine's participation in the common customs area, and the volume of military assistance from partner countries. The analysis of the data led to the conclusion that the defence capability of both Ukraine and the entire European Union has significantly improved. It was also found that the replacement of outdated Soviet standards with modern Western ones has led to a significant increase in defence capabilities. In addition, the study found that the unjustified armed aggression against Ukraine strengthened relations between the countries of the European Defence Agency and gave them an impetus to develop collective defence capabilities and conclude joint agreements involving military-industrial complexes. From a practical point of view, the obtained indicators of changes on the continent made it possible to draw conclusions about the directions of further integration and to correct the identified shortcomings.
У час спільних безпекових викликів, для усього європейського континенту найактуальнішим постає питання захисту цивілізованих країн від зовнішньої військової агресії. Мета роботи – проаналізувати існуючі інтеграційні процеси в Європі та екстраполювати їх на військово-промисловий комплекс України, оскільки саме вона зараз є аванпостом Євросоюзу, де використовується весь спектр сучасних військових технологій. Завданнями дослідження, у свою чергу, є визначення тенденцій, що відбувались у військовій промисловості передових країн Європи, та оцінка перспектив їх подальшої інтеграції у контексті наявної зовнішньої військової агресії. За допомогою методів статистичного та регресивного аналізу, а також лонгітюдного метода були зібрані та проаналізовані ключові показники. У процесі дослідження були отримані результати щодо розвитку оборонних витрат окремих країн, дані щодо участі країн ЄС у спільних проектах, обсяг санкцій, застосованих до країни-агресора, показники участі України у спільному митному просторі, а також обсяги військової допомоги від країн-партнерів. Аналіз отриманих даних привів до висновків про суттєве покращення обороноздатності як України, так і усього Європейського Союзу. Також було виявлено, що заміна застарілих радянських стандартів на сучасні західні призвели до суттєвого збільшення оборонного потенціалу. Крім того, у процесі дослідження вдалося з’ясувати, що невиправдана збройна агресія проти України зміцнила відносини і між країнами Європейського оборонного агентства та дала їм поштовх щодо розвитку колективних оборонних спроможностей та укладення спільних угод за участю військово-промислових комплексів. З практичної точки зору, отримані індикатори змін на континенті дали змогу зробити висновки щодо напрямків подальшої інтеграції, а також виправити виявлені недоліки.
Institutional and financial mechanisms of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine
(Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2025) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна
The research relevance is determined by the need for environmental integration into national policies for the reconstruction of Ukraine in the context of a full-scale war and European integration within the framework of the European Green Deal. The study aimed to analyse the institutional and financial mechanisms for implementing the principles of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine. The research methodology was based on an interdisciplinary approach that combined quantitative analysis of environmental finance, case studies of post-crisis countries, and a comparative assessment of institutional compatibility. As a result, the institutional architecture of the European Green Deal was systematised, emphasising key executive and financial actors, and the mechanisms of their interaction with the Ukrainian authorities were identified. The study analysed the chronology of political decisions in 2020-2023 on decarbonisation, energy efficiency and the development of renewable energy sources. In particular, by 2023, Ukraine increased the share of renewable energy to 22% in its generation structure, and reduced CO2 emissions per capita from 4.6 tonnes (2020) to 3.6 tonnes (2023), but maintained uneven integration of environmental criteria into recovery plans. A comparative analysis of the experience of Croatia (renewable energy sources 70%, share of green projects in national programmes over 35%) and Georgia (renewable energy sources 80.3%) identified effective models of institutional coordination, including the creation of a single body for environmental management. Key barriers have been identified: dispersed responsibilities, poor coordination between ministries, an unstable regulatory framework, and limited access to climate finance. The study emphasised that effective green recovery in Ukraine requires improved mechanisms of financial involvement and adaptation of the regulatory framework to EU standards. The practical significance of the study was to formulate recommendations for the modernisation of institutions. The findings can be used in the development of a national green recovery strategy and the process of approval by international donors, considering the criteria of long-term environmental sustainability.
Актуальність дослідження полягала у необхідності екологічної інтеграції в національні політики відбудови України в умовах повномасштабної війни та євроінтеграції в межах Європейського зеленого курсу. Метою дослідження було проаналізувати інституційні та фінансові механізми реалізації принципів Європейського зеленого курсу у процесах раннього відновлення та післявоєнної трансформації України. Методологія дослідження ґрунтувалася на міждисциплінарному підході, що поєднував кількісний аналіз екологічного фінансування, кейс-стаді посткризових країн, порівняльну оцінку інституційної сумісності. У результаті було систематизовано інституційну архітектуру Європейського зеленого курсу з акцентом на ключових виконавчих і фінансових суб’єктах та визначено механізми їх взаємодії з українськими органами влади. Проаналізовано хронологію політичних рішень у 2020-2023 роках щодо декарбонізації, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії. Зокрема, до 2023 року Україна збільшила частку відновлюваної енергії до 22 % у структурі генерації, зменшила викиди CO2 на душу населення з 4,6 т (2020) до 3,6 т (2023), але зберігала нерівномірну інтеграцію екологічних критеріїв у плани відновлення. Порівняльний аналіз досвіду Хорватії (відновлювані джерела енергії – 70 %, частка «зелених» проєктів у національних програмах – понад 35 %) та Грузії (відновлювані джерела енергії – 80,3 %) дозволив виокремити ефективні моделі інституційної координації, зокрема створення єдиного органу для екологічного управління. Ідентифіковано ключові бар’єри: розпорошеність повноважень, слабка координація між міністерствами, нестабільна регуляторна база та обмежений доступ до кліматичного фінансування. У дослідженні було підкреслено, що ефективна зелена відбудова України потребує удосконалення механізмів фінансового залучення та адаптації регуляторної бази до стандартів ЄС. Практичне значення дослідження полягало у формулюванні чітких рекомендацій щодо модернізації інституцій. Отримані результати можуть бути використані при розробці національної стратегії зеленої відбудови та в процесі погодження з міжнародними донорами, з урахуванням критеріїв довгострокової екологічної стійкості.