Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Фінансові стратегії транснаціональних корпорацій в умовах глобалізаційної нестабільності
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, Oleh; Швиданенко, Олег Анатолійович; Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, В. І.; Shvydanenko, V.
У статті досліджено концептуальні засади та практичні аспекти формування фінансових стратегій транснаціональних корпорацій (ТНК) в умовах глобалізаційної нестабільності. Підкреслено зростання впливу ТНК на світову економіку та їхню подвійну роль як рушіїв інновацій і джерел системних ризиків. Проведено діагностику 20 провідних ТНК зі списку Fortune Global 500 (2024) за абсолютними та відносними показниками. Виявлено домінування торговельно-дистриб’юторського, енергетичного, технологічного та фінансового секторів, а також лідерство компаній США при зростанні ролі державних корпорацій Китаю. Обґрунтовано, що сучасні фінансові стратегії ТНК мають бути адаптивними, цифровізованими та орієнтованими на стійкість і довгострокову конкурентоспроможність у турбулентному глобальному середовищі.
The article explores the conceptual foundations and practical aspects of forming financial strategies of transnational corporations (TNCs) under the conditions of globalization instability. It emphasizes the growing influence of TNCs on global economic dynamics and their dual role as drivers of innovation and sources of systemic risks. Based on UNCTAD methodology, the paper interprets the Transnationality Index (TNI) as a criterion for determining the degree of internationalization and integration of corporations into the global economy. A diagnostic analysis of the top 20 global TNCs from the Fortune Global 500 (2024) ranking was conducted according to absolute and relative indicators (sales, assets, profit, revenue growth, return on assets, and labor productivity). The study identifies sectoral patterns of global corporate development, highlighting the dominance of trade-distribution, energy, technological, and financial-investment sectors. The results demonstrate that U.S. corporations retain a leadership position (60%), while the growing share of Chinese state-owned TNCs reflects the shift of economic power toward Asia. The research reveals that technological companies show the highest efficiency due to innovationdriven strategies, whereas resource-based corporations ensure stability but face cyclical constraints. The constructed BCG-type matrix visualizes structural polarization within the global corporate system, where innovative and trade corporations generate growth zones, and energy and industrial companies sustain long-term stability. The findings also highlight the increasing onvergence between financial and technological strategies, as corporations seek to strengthen digitalization, automation, and data-driven decision-making in their financial management models. It is argued that adaptive, flexible, and sustainable financial strategies become decisive for maintaining profitability and competitiveness in an era of global uncertainty. Furthermore, the research underscores the necessity for multinational enterprises to integrate ESG principles and innovation-based investment approaches into their financial architectures.
Financial strategies for post-war recovery in Ukraine and Europe
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Hramotniev, Vitalii; Грамотнєв, Віталій Едуардович; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Lohvinov, Pavlo; Логвінов, Павло Вадимович; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег Миколайович
Post-conflict reconstruction is a fiscal and financial policy challenge: governments must mobilize large resources for recovery while preserving fiscal sustainability, external balance, and financial stability. This article investigates the determinants of reconstruction strategies and their outcomes, focusing on how actors’ strategic priorities align with the economic and financial instruments they deploy. The purpose is to specify the conditions under which reconstruction is effective and to identify the risks posed by ill-suited strategies. Building on comparative evidence from major post-war settlements, the study distinguishes two ideal-type configurations: (i) a control/extraction template that relies on reparations-style claims, compensation mechanisms, and restrictive trade and settlement arrangements, and (ii) an integration/investment template that relies on coordinated multi-year financing, trade normalization, risk-sharing instruments, and institution-building that supports credit intermediation and private capital formation. Principal results indicate that two drivers are pivotal in shaping strategy choice and performance: the magnitude of wartime damage and rivalry among principal actors. Outcomes, however, hinge on the depth of institutional design underpinning the financing architecture — credible economic rationale, enforceable commitments, and coordination capacity over a long horizon. A causal-dynamic framework is proposed to map shifts between templates under these drivers and to derive reconstruction scenarios for Europe and Ukraine following the Russian–Ukrainian war. The main conclusion is that a drift toward a weakly institutionalized, control-oriented configuration raises debt vulnerabilities and instability risks, whereas an institutionally robust, integration-oriented program with predictable funding and effective risk-sharing is more likely to sustain recovery, investment, and durable peace.
Постконфліктне відновлення є викликом для фінансово-кредитної політики: уряди мають мобілізувати значні ресурси для відбудови, зберігаючи фіскальну стійкість, рівновагу зовнішніх рахунків і фінансову стабільність. У роботі досліджено чинники, що визначають вибір стратегій відновлення та їхні результати з акцентом на тому, як стратегічні пріоритети ключових акторів узгоджуються з економічними й фінансовими інструментами, які вони застосовують. Мета полягає у визначенні умов, за яких відновлення є результативним, а також у виявленні ризиків, що виникають у разі вибору невідповідних стратегій. Спираючись на порівняльні дані ключових випадків повоєнних урегулювань, дослідження виокремлює два узагальнені підходи: (i) домінаційно-орієнтований, що ґрунтується на репараційній логіці вимог, механізмах компенсації та обмежувальних торговельних і розрахункових домовленостях; та (ii) інтеграційно-інвестиційний, що передбачає скоординоване багаторічне фінансування, нормалізацію торгівлі, інструменти розподілу ризиків та інституційне будівництво, яке підтримує кредитне посередництво й формування приватного капіталу. Основні результати свідчать, що вирішальними детермінантами вибору стратегії та її результативності є два чинники: масштаб воєнних руйнувань і суперництво між ключовими акторами. Водночас остаточні результати визначаються глибиною інституційного проєктування, що лежить в основі архітектури фінансування: наявністю переконливого економічного обґрунтування, неухильного дотримання зобов’язань і спроможності до координації на довгостроковому горизонті. Запропоновано причиново-динамічну рамку для відображення переходів між підходами за цих умов і для формування сценаріїв відновлення Європи та України після російсько-української війни. Головний висновок полягає в тому, що дрейф у бік слабко інституціоналізованої, домінаційно-орієнтованої конфігурації підвищує боргову вразливість і ризики нестабільності, водночас інституційно стійка інтеграційно-орієнтована програма з передбачуваним фінансуванням і дієвими механізмами розподілу ризиків із більшою ймовірністю забезпечує стале відновлення, інвестиції та тривалий мир.
Диспозиція окремих країн АТЕС в глобальному економічному середовищі
(Ужгородський національний університет, 2023) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Москалюк, Наталія Петрівна; Moskaliuk, Nataliia; Громенкова, Світлана Вячеславівна; Hromenkova, Svitlana
Формування нового глобального устрою та системна глобальна взаємозалежність генерує нові чинники конкурентоспроможності суб’єктів ринку, зумовлюючи відповідну їх стратегічну поведінку для забезпечення високих конкурентних позицій та лідерства. Цим обумовлена актуальність теми дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей розвитку окремих країн світу та ключових детермінант випереджального розвитку країн Азії, які входять до Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. В статті використовувались наступні методи дослідження: моделі багатофакторної регресії, кластерного аналізу, методи компаративного аналізу. За допомогою моделі багатофакторної регресії та кластерного аналізу виділено чотири кластери країн за ключовими показниками інтелектуального лідерства. На основі авторської методики оцінки інтелектуального лідерства країн визначено кластеризацію країн глобальної економіки та визначено, що країни Азії характеризуються відмінними від інших країн світу особливостями розвитку, що визначаються історичними та економічними передумовами.
The formation of a new global system and systemic global interdependence generates new factors of competitiveness of market participants, determining their appropriate strategic behavior to ensure a high competitive position and leadership. This determines the relevance of the research topic. The aim of the study is to determine the peculiarities of the development of individual countries and key determinants of advanced development in Asia which are members of the Asia-Pacific Economic Cooperation. The following research methods were used in the article: models of multifactor regression, cluster analysis, methods of comparative analysis. Method (methodology). Using a multifactor regression model and cluster analysis, four clusters of countries were identified according to key indicators of intellectual leadership. For each cluster, the specialization of the two countries in terms of merchandise exports was analyzed, namely, 1 cluster – the United States and Germany; 2nd cluster – Israel and Italy; 3rd cluster – Brazil and Ukraine; Cluster 4 – China and the Republic of Korea. Based on the author’s methodology for assessing the intellectual leadership of countries, the clustering of countries in the global economy is determined. The evaluation algorithm was based on three stages: first – the resource level; secondly – the level of intermediate results of intellectual activity; third – the level of the final results of overall progress. Based on clustering, it is determined that Asian countries are characterized by different from other countries features of development, determined by historical and economic preconditions. addition, the normative basis for the development of human resources in Asian countries which are members of the Asia-Pacific Economic Cooperation, the peculiarities of the production of high-tech goods and the rating of high-tech exports of selected countries are determined. The superdynamic development of Asian countries indicates the formation of a specific cluster on the global economic map, characterized by faster development, significant attention to the development of key factors of intellectualization and increasing their own positions in global rankings.
Формирование нового глобального устройства и системная глобальная взаимозависимость генерирует новые факторы конкурентоспособности субъектов рынка, вызывая соответствующую их стратегическое поведение для обеспечения высоких конкурентных позиций и лидерства. Этим обусловлена актуальность темы исследования. Целью исследования является определение особенностей развития отдельных стран мира и ключевых детерминант опережающего развития стран Азии, входящих в Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество. С помощью модели многофакторной регрессии и кластерного анализа выделены четыре кластера стран по ключевым показателям интеллектуального лидерства. На основе авторской методики оценки интеллектуального лидерства стран определены кластеризацию стран глобальной экономики. На основе кластеризации определено, что страны Азии характеризуются отличными от других стран мира особенностями развития, определяются историческими и экономическими предпосылками.
Strategy for promoting innovative products in international markets
(Akademické sdružení MAGNANIMITAS, 2023) Prygara, Olga; Nagachevska, Tetiana; Starostina, Alla; Kuzioma, Olena; Moskaliuk, Nataliia; Москалюк, Наталія Петрівна
The study proposes methodological approaches for promoting innovative products in international markets. Peculiarities of international promotion and barriers to innovation diffusion in the market have been identified. The proposed strategy formation model for promoting innovations in international markets takes into consideration the characteristics of the innovation, consumer behavior patterns, and consumer resistance to innovations. A specific innovative product in the US market is selected to test the model, and marketing research is conducted. The marketing research outcomes include insights into consumer motivations, and perception of innovations in the US plant-based meat market, which can serve as valuable input for companies while their promotion.
Екстратериторіальне застосування міжнародного права прав людини
(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2025) Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, Viktoriia; Замрига, Артур Вікторович; Zamryha, Artur
В даній статті розкрито питання екстратериторіального застосування міжнародного права прав людини.
Екстратериторіальне застосування норм — це обов’язок держави дотримуватися міжнародних зобов’язань з прав людини за межами своєї території в тих випадках, коли вона фактично або юридично здійснює ефективний контроль (територіальний, персональний або функціональний) над об’єктом, територією чи особою. Таким чином, юрисдикція в цьому контексті розуміється не як суто географічна категорія, а як вияв влади держави, незалежно від просторових меж.
Для України, що перебуває в стані збройного конфлікту внаслідок агресії Російської Федерації, питання екстратериторіальної відповідальності є критичним: йдеться про зобов’язання держави щодо осіб, які перебувають під її контролем у межах або поза межами території (напр. військовополонені, окуповані території); важливим є також питання відповідальності Російської Федерації за дії на території України.
У цьому положенні чітко простежується прив’язка зобов’язань не лише до територіального суверенітету, а й до фактичного контролю над особами, тобто державна відповідальність може виникати не лише у межах національних кордонів. Це положення демонструє зрушення від традиційного, суто територіального розуміння юрисдикції до функціонального підходу, згідно з яким ключовим є не стільки місцезнаходження особи, скільки здатність держави здійснювати владу чи вплив на її становище.
Аналізуючи формулу "в межах її території та під її юрисдикцією", необхідно розмежовувати два виміри: територіальний: охоплює всі особи, які фізично перебувають на державній території, незалежно від громадянства, правового статусу або мотивів перебування. Тут застосовується презумпція повноти державного суверенітету та контролю. Персональний (функціональний): охоплює випадки, коли держава здійснює ефективний контроль над особою або територією поза своїми межами, наприклад, через збройні сили, окупацію, дії дипломатичних установ, затримання або ув’язнення. В цьому випадку міжнародна відповідальність держави виникає за будь-яке порушення прав, передбачених Пактом, навіть за межами її територіальної юрисдикції.
Відзначено, що юрисдикція у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права — це динамічна та багатовимірна правова категорія, що визначає просторові й функціональні межі дії міжнародних гарантій прав людини. Вона виходить за рамки суверенітету й територіальності, визнаючи за державами обов’язок дотримуватися прав навіть поза межами їхньої фізичної присутності, якщо наявний елемент ефективного контролю.
This article discusses the issue of extraterritorial application of international human rights law.
Extraterritorial application of norms is the obligation of a state to comply with international human rights obligations beyond its territory in cases where it actually or legally exercises effective control (territorial, personal or functional) over an object, territory or person. Thus, jurisdiction in this context is understood not as a purely geographical category, but as a manifestation of state power, regardless of spatial boundaries.
For Ukraine, which is in a state of armed conflict as a result of the aggression of the Russian Federation, the issue of extraterritorial responsibility is critical: it concerns the obligations of the state towards persons who are under its control within or outside the territory (e.g. prisoners of war, occupied territories); the issue of the responsibility of the Russian Federation for actions on the territory of Ukraine is also important.
This provision clearly links obligations not only to territorial sovereignty but also to actual control over persons, meaning that State responsibility may arise not only within national borders. This provision demonstrates a shift from the traditional, purely territorial understanding of jurisdiction to a functional approach, according to which the key is not so much the location of a person as the ability of the State to exercise power or influence over his or her situation. When analyzing the formula "within its territory and under its jurisdiction", it is necessary to distinguish between two dimensions: territorial: covers all persons who are physically present on the territory of the State, regardless of their nationality, legal status or reasons for being there. Here, the presumption of complete State sovereignty and control applies. Personal (functional): covers cases where the State exercises effective control over a person or territory beyond its borders, for example, through armed forces, occupation, actions of diplomatic institutions, detention or imprisonment. In this case, the international responsibility of the State arises for any violation of the rights provided for in the Covenant, even outside its territorial jurisdiction.
It is noted that jurisdiction in the International Covenant on Civil and Political Rights is a dynamic and multidimensional legal category that determines the spatial and functional limits of the action of international human rights guarantees. It goes beyond sovereignty and territoriality, recognizing the obligation of States to respect rights even beyond their physical presence, if there is an element of effective control.