Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Цифрова зайнятість: сучасні реалії та фінансово-економічні ризики
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Червінська, Любов Петрівна; Chervinska, Liubov; Каліна, Ірина; Kalina, Iryna; Червінська, Тетяна Михайлівна; Chervinska, Tetiana; Бенедисюк, Марія; Benedysiuk, Mariia; Парфентьєва, Олена; Parfentieva, Olena; Миленький, Владислав; Mylenkyi, Vladyslav
У роботі розглянуто важливі питання, пов'язані з основними особливостями цифровізації зайнятості в ринкових умовах. Актуальність цієї статті обґрунтовує те, що внаслідок кардинальних змін у глобальній економіці, швидкого технологічного прориву, диджиталізації бізнесу й системи управління трудовою діяльністю, демографічних процесів, воєнних дій і низки інших різноманітних чинників останнім часом суттєво зростають масштаби цифрової зайнятості. Метою цієї роботи є складання загальної характеристики цифрової зайнятості в умовах України та формування підходів щодо вдосконалення подальшого її розвитку.
Автори означили трансформацію сучасних ринкових відносин і зміни в діяльності працівників на онлайн-платформах, систематизували основні особливості роботи на різних видах цифрових платформ, провели їх класифікацію. Також приділили відповідну увагу аналізові основних факторів, що призвело до появи нових нетипових форм зайнятості.
У роботі окреслено основні вигоди й недоліки гіг-економіки й для роботодавців, і для працівників. Систематизовано й оцінено основні фінансово-економічні наслідки й ризики, пов'язані з кіберзагрозами внаслідок цифровізації діяльності працівників. Також проаналізовано різні погляди фахівців щодо роботи онлайн-працівників на цифрових платформах, розкрито її позитивні й критичні для суспільства аспекти.
Оскільки в процесі дослідження виявлено відповідні наслідки та ризики цифрової зайнятості для суб’єктів ринку праці, держави, роботодавців, цифрових працівників, пов'язані перш за все з порушенням трудових прав працюючих, у роботі запропоновано підходи, спрямовані на розв’язання означених питань. Зокрема на основі: необхідності забезпечення рівності прав віддалених працівників з іншими працівниками; надання певних преференцій і стимулів для суб'єктів бізнесу, які використовують дистанційну форму роботи; гарантування прав на приватне життя, використання процедури відключення від роботи, поліпшення контролю роботодавців, забезпечення швидкісним інтернетом більшості вітчизняних громадян, поліпшення освітнього процесу в напрямі забезпечення кращої цифрової грамотності українців тощо.
This paper addresses important issues related to the main features of the digitalization of employment in a market environment. The relevance of this article is substantiated by the fact that due to dramatic changes in the global economy, rapid technological breakthroughs, digitalization of business and labour management systems, demographic processes and military actions, and a number of various factors, the scale of digital employment has been growing significantly in recent years. The purpose of this paper is to provide a general characterization of digital employment in Ukraine and to formulate approaches to improving its further development.
The authors outline the transformation of modern market relations and changes in the activities of employees on online platforms, systematize the main features of work on different types of digital platforms, and classify them. The author also pays special attention to the analysis of the main factors that led to the emergence of new atypical forms of employment.
The paper outlines the main advantages and disadvantages of the gig economy for both employers and employees. The main financial and economic consequences and risks associated with cyber threats due to the digitalization of employees' activities were systematized and assessed. The author also analyzes different points of view of experts on the work of online workers on digital platforms, and reveals its positive and critical aspects for society.
Since the study has identified the relevant consequences and risks of digital employment for labour market actors, the State, employers, and digital workers, primarily related to the violation of workers' labour rights, the paper proposes approaches aimed at addressing these issues. In particular, on the basis of: the need to ensure the equality of rights of remote workers with other workers, to provide certain preferences and incentives for business entities using remote work, to guarantee the right to privacy, to use the procedure of disconnection from work, to improve employer control, to provide high-speed Internet to the majority of domestic citizens, to improve the educational process in order to ensure better digital literacy of Ukrainians, etc.
Strategic management and improvement of national export support and promotion systems to ensure sustainable development
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Kudlaienko, Serhii; Кудлаєнко, Сергій; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Lunova, Tetiana; Луньова, Тетяна; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр Миколайович; Sharuk, Tetiana; Шарук, Тетяна Михайлівна; Dendeberia, Daryna; Дендеберя, Дарина
The article provides an overview of the main components of national export support and promotion systems. The objective of this article is to substantiate and propose directions and mechanisms for improving the system of support and promotion of Ukrainian exports through strategic management to ensure sustainable development. The study applied a range of methods to ensure a comprehensive analysis. Systemic and structural approaches were employed to examine economic processes and trends relevant to enhancing the effectiveness of Ukraine’s national export support and promotion framework. Methods of analysis and synthesis were used to examine the current state and modernisation of the export strategy. Quantitative and qualitative comparative techniques were used to evaluate macroeconomic indicators across various countries, trace structural shifts in the global economy, and indicators of economic activity of Ukraine. Additionally, deduction and theoretical generalisation served as the basis for formulating proposals aimed at increasing the efficiency of national mechanisms for export promotion. For a better understanding of market trends, an analysis of key sectors of export of goods and services was carried out. Considerable attention was paid to the study of the current state of Ukrainian international trade, in particular, the dynamics of exports and imports, with a classification of the main trends affecting these processes. A separate direction of the research was the modernization of the Export Strategy of Ukraine, within which potential export sectors were identified and a Roadmap for entering foreign markets was developed. The system of modernization of Ukrainian exports is presented and possible scenarios for the development of export activity are modeled. Additionally, the article has developed an econometric model that allows assessing the impact of exports on the gross domestic product of Ukraine. The coefficient of determination reveals that 51% of the variation in GDP is explained by export performance, while the remaining 49% depends on other factors. Based on the results of the analysis, it was established that exports have a significant impact on GDP, but other factors, such as domestic consumption and investments, also play a significant role. The conclusions of this study may serve as a valuable foundation for developing an effective and resilient foreign trade policy, strengthening institutional mechanisms of export promotion, and supporting sustainable economic development in Ukraine.
У статті представлено огляд основних компонентів національних систем підтримки та просування експорту. Метою дослідження є обґрунтування напрямів і механізмів удосконалення системи підтримки та просування українського експорту шляхом стратегічного управління для забезпечення сталого розвитку. У дослідженні було застосовано низку методів для забезпечення комплексного аналізу. Для вивчення економічних процесів і тенденцій, що стосуються підвищення ефективності національної системи підтримки та просування експорту України, було застосовано системний і структурний підходи. Методи аналізу та синтезу були використані для вивчення поточного стану й модернізації експортної стратегії. Кількісні та якісні порівняльні методи були використані для оцінки макроекономічних показників у різних країнах, відстеження структурних зрушень у світовій економіці й показників економічної активності України. Дедукція й теоретичне узагальнення були основою для формулювання пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності національних механізмів просування експорту. Для кращого розуміння ринкових тенденцій було проведено аналіз ключових секторів експорту товарів і послуг. Значна увага була приділена вивченню сучасного стану міжнародної торгівлі України, зокрема динаміки експорту й імпорту, з класифікацією основних тенденцій. Окремим напрямом дослідження стала модернізація Експортної стратегії України, у рамках якої було визначено потенційні експортні сектори та розроблено Дорожню карту виходу на зовнішні ринки. Представлено систему модернізації українського експорту та змодельовано можливі сценарії розвитку експортної діяльності. Крім того, розроблено економетричну модель, яка дозволяє оцінити вплив експорту на валовий внутрішній продукт України. Коефіцієнт детермінації свідчить, що 51% змін валового внутрішнього продукту зумовлені коливаннями обсягів експорту, а решту 49% пояснює вплив інших чинників. За результатами аналізу було встановлено, що експорт має значний вплив на ВВП, але значну роль також відіграють інші фактори, такі як внутрішнє споживання та інвестиції. Висновки цього дослідження можуть слугувати цінною основою для розробки ефективної та стійкої зовнішньоторговельної політики, зміцнення інституційних механізмів просування експорту й підтримки сталого економічного розвитку в Україні.
Determinants of household financial behavior and a model of their influence on financial decision-making
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Maiorova, Tetiana; Майорова, Тетяна Володимирівна; Tymoshenko, Iryna; Тимошенко, Ірина Павлівна; Urvantseva, Svitlana; Урванцева, Світлана Володимирівна; Мякишевська, Олена; Мякишевська, Олена Миколаївна; Shuplat, Olena; Шуплат, Олена Михайлівна; Vasylyshen, Yurii; Василишен, Юрій Володимирович
Household financial behavior is a multidimensional socio-economic phenomenon that influences macroeconomic stability, domestic demand, savings, and investment. In this article, the authors have deepened the theoretical foundations of household financial behavior in the context of identifying and systematizing the determinants that shape it, and have developed a conceptual-analytical model of the influence of these determinants on the probability of households making certain financial decisions.
Based on the results of the study, the authors proposed a classification of the determinants of household financial behavior, which enabled their identification, specification, and systematization. The substantive characteristics of these determinants have been defined as a combination of objective and subjective factors that, through their interaction, contribute to the motives, priorities, and methods of households’ financial decision-making, thereby affecting their ability to generate, allocate, and utilize financial resources.
The methodological tool employed in the research was logistic regression, which allowed the authors to develop methodological recommendations for constructing a conceptual-analytical model to determine the influence of household financial behavior determinants from all groups on households’ financial decision-making. The logistic regression-based model is distinguished by its universality and adaptability, which makes it possible, in accordance with the applied research objectives, to include in the analysis a relevant set of factors from different groups (internal, meso-level, external) and to assess the probability of decisions in such areas of household financial activity as income generation and distribution; consumption expenditures and payments; savings formation; investment activity; borrowing or insurance.
The practical significance of the research results for Ukrainian households, especially for the post-war period, is argued, since the most important task will be not only to rebuild the facilities destroyed by the war, but also to restore the financial stability of the population by expanding their opportunities for savings, investment, bank lending, insurance, and obtaining other financial services for the sustainable recovery and development of the country.
Фінансова поведінка домогосподарств – це багатовимірне соціально-економічне явище, що впливає на макроекономічну стабільність, внутрішній попит, заощадження та інвестиції. У статті визначено, що домогосподарства не лише виступають споживачами фінансових послуг, а й формують фінансове середовище, визначаючи розподіл ресурсів і рівень фінансової інклюзії. Автори поглибили теоретичні основи фінансової поведінки домогосподарств у контексті виявлення та систематизації детермінант, що її формують, а також розробили концептуально-аналітичну модель впливу цих детермінант на ймовірність ухвалення домогосподарствами певних фінансових рішень.
За результатами дослідження розроблено авторську класифікацію детермінант фінансової поведінки домогосподарств, яка дала змогу їх ідентифікувати, деталізувати та систематизувати. Визначено змістову характеристику детермінант фінансової поведінки домогосподарств як сукупності об’єктивних і суб’єктивних факторів, які у взаємодії беруть участь у мотивах, пріоритетах і способах ухвалення фінансових рішень домогосподарствами, впливаючи на їхню здатність формувати, розподіляти та використовувати фінансові ресурси.
Методологічним інструментом дослідження виступила логістична регресія, яка дала можливість авторам розробити методичні рекомендації з побудови концептуально-аналітичної моделі визначення впливу детермінант фінансової поведінки з усіх груп на ухвалення домогосподарством фінансових рішень. Запропонована на базі логістичної регресії модель відзначається універсальністю та адаптивністю, що дасть змогу відповідно до поставленого прикладного завдання включити в аналіз необхідний набір факторів з різних груп (внутрішні, мезонінні, зовнішні) і визначити ймовірність рішень щодо таких напрямів фінансової діяльності домогосподарств як: формування й розподіл доходів; здійснення споживчих витрат і платежів; формування заощаджень; інвестиційна діяльність, кредитування або страхування. Аргументовано практичну значущість результатів дослідження для домогосподарств України, особливо для повоєнного періоду, оскільки найважливішим завданням буде не лише відбудувати зруйновані війною об’єкти, а й відновити фінансову стійкість населення шляхом розширення його можливостей для заощаджень, інвестування, банківського кредитування, страхування та отримання інших фінансових послуг для сталого відновлення й розвитку країни.
Аналіз ефективності функціональних стратегій торговельних підприємств: динамічний підхід
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Юрчишин, Ярослав; Yurchyshyn, Yaroslav; Парасій-Вергуненко, Ірина Михайлівна; Parasii-Verhunenko, Iryna; Безверхий, Костянтин Вікторович; Bezverkhyi, Kostiantyn; Матюха, Микола; Matiukha, Mykola; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Негоденко, Вікторія; Nehodenko, Viktoriia
Результативність стратегічного управління значною мірою залежить від якості аналітичного забезпечення, яке дає змогу правильно оцінити внутрішні можливості підприємства, врахувати його здатність адаптуватись до наслідків впливу зовнішнього середовища, сформувати відповідні стратегії розвитку з урахуванням внутрішнього економічного потенціалу та своєчасно скоригувати управлінські стратегічні й тактичні рішення.
Метою дослідження є розроблення методики аналізу ефективності функціональних стратегій торговельних підприємств на основі оцінки траєкторії руху ключових динамічних показників у системі координат за відповідний період.
Методологічну основу проведеного дослідження становили фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних учених із проблем оцінки ефективності діяльності різних суб’єктів господарювання, у т. ч. торговельних. Для реалізації поставленої мети та виконання основних завдань дослідження використані такі методичні прийоми: аналіз і синтез, індукція та дедукція, метод асоціацій та аналогій, порівняння, моделювання, коефіцієнтний аналіз, аналіз у системі координат, ряди динаміки, графічні прийоми.
У результаті проведеного дослідження запропоновано інноваційну методику аналізу ефективності чотирьох найважливіших функціональних стратегій: операційної, фінансової, маркетингової, кадрової. Сутність цієї методики полягає у візуалізації стратегічної поведінки ключових показників динаміки, які визначають результативність функціональних стратегій. При цьому аналітична оцінка базується на відстежуванні та інтерпретації траєкторії руху вектора у відповідних сегментах системи координат, яка залежить від темпів приросту ключових результативних показників і темпів приросту показників, які характеризують вхідні ресурси, що необхідні для досягнення поставлених стратегічних цілей.
Застосування цього методу значно розширює інформативність аналітичних досліджень за допомогою не просто розрахунку статичних результативних показників, а й оцінювання динамічних змін у довгостроковій перспективі факторних показників, що дає змогу оцінити правильність тактичних дій управлінського персоналу та обґрунтувати найбільш ефективні заходи щодо досягнення стратегічних цілей.
The effectiveness of strategic management largely depends on the quality of analytical support, which allows to correctly assess the internal capabilities of an enterprise, take into account its ability to adapt to the effects of the external environment, formulate appropriate development strategies taking into account the internal economic potential and timely adjust management strategic and tactical decisions.
The purpose of the study is to develop a methodology for analyzing the effectiveness of functional strategies of trade enterprises based on an assessment of the trajectory of key dynamic indicators in the coordinate system for the relevant time period.
The methodological basis of the study was formed by the fundamental works of domestic and foreign scholars on the problems of assessing the efficiency of various business entities, including trade ones. The following methodological techniques were used to achieve the goal and solve the main tasks of the study: analysis and synthesis, induction and deduction, the method of associations and analogies, comparison, modeling, coefficient analysis, analysis in the coordinate system, dynamic series, and graphical techniques.
As a result of the study, an innovative methodology for analyzing the effectiveness of the four most important functional strategies is proposed: operational, financial, marketing, and personnel. The essence of this methodology is to visualize the strategic behavior of key dynamic indicators that determine the effectiveness of functional strategies. In this case, the analytical assessment is based on tracking and interpreting the trajectory of the vector in the relevant segments of the coordinate system, which depends on the growth rate of key performance indicators and the growth rate of indicators characterizing the input resources required to achieve the set strategic goals.
The use of this method significantly expands the information content of analytical studies by calculating not only static performance indicators, but also assessing dynamic changes in long-term factor indicators, allowing to assess the correctness of tactical actions of management personnel and justify the most effective measures to achieve strategic goals.
Macroeconomic and financial dimensions of Ukraine’s digital services trade: taxonomy, institutions, and global integration
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Osadchuk, Valeriia; Осадчук, Валерія Євгеніївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина Михайлівна
The article provides a comprehensive analysis of the structural, dynamic, and institutional characteristics of Ukraine’s digital services trade within the context of global digital transformation and evolving international financial markets. Given the increasing role of intangible assets, digitally deliverable services, and financial technologies in global economic relations, the study aims to assess the export potential of Ukraine’s digital services sector and to identify key macrofinancial, regulatory, and institutional determinants shaping its development.
The methodological framework integrates internationally recognized statistical classifications (EBOPS, CPC, ISIC) with descriptive and comparative analysis, time-series evaluation, and PEST analysis, ensuring analytical consistency, cross-country comparability, and relevance for macroeconomic and financial policy assessment. The empirical analysis is based on UNCTADstat data for the period 2011–2023 and focuses on digitally delivered services as the most measurable component of digital trade.
The results reveal a more than 100-fold increase in Ukraine’s digital trade surplus over the study period, accompanied by a significant structural reconfiguration of the national export portfolio. By 2023, digitally delivered services accounted for approximately 60% of total service exports, reflecting the dominance of telecommunications, information technology, and professional consulting services. These trends indicate a deepening integration of Ukraine into global digital value chains and highlight the growing role of digital and financial infrastructure in supporting export resilience. Despite persistent geopolitical shocks, macroeconomic volatility, and financial constraints caused by the ongoing war, Ukraine demonstrates a high level of digital and financial adaptability, supported by targeted government policies, regulatory reforms, the development of e-governance and FinTech ecosystems, and institutional convergence with the European Union.
The study confirms that digital services have become a structural driver of export growth, balance-of-payments sustainability, and innovation-based competitiveness. The scientific contribution lies in refining the classification and macrofinancial interpretation of digitally delivered services, while the practical implications relate to strengthening financial institutions, improving regulatory coherence, expanding access to finance, and enhancing Ukraine’s participation in global digital and financial markets.
У статті здійснено комплексний аналіз структурних, динамічних та інституційних характеристик торгівлі цифровими послугами України в контексті глобальної цифрової трансформації й еволюції міжнародних фінансових ринків. З огляду на зростання ролі нематеріальних активів, цифрово наданих послуг і фінансових технологій у глобальних економічних відносинах, метою дослідження є оцінка експортного потенціалу сектора цифрових послуг України та ідентифікація ключових макрофінансових, регуляторних і інституційних детермінант його розвитку.
Методологічна основа дослідження поєднує загальновизнані міжнародні статистичні класифікації (EBOPS, CPC, ISIC) з описовим і порівняльним аналізом, аналізом динамічних рядів і PEST-аналізом, що забезпечує аналітичну узгодженість, міжкраїнну порівнюваність і релевантність для макроекономічної та фінансової політики. Емпіричний аналіз базується на даних UNCTADstat за період 2011–2023 рр. і зосереджується на цифрово наданих послугах як найбільш вимірюваному компоненті цифрової торгівлі.
Отримані результати засвідчують більш ніж стократне зростання позитивного сальдо цифрової торгівлі України протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося суттєвою структурною перебудовою національного експортного портфеля. Станом на 2023 рік цифрово надані послуги становили близько 60% загального експорту послуг, що відображає домінування телекомунікаційних, інформаційно-технологічних і професійно-консультаційних послуг. Зазначені тенденції свідчать про поглиблення інтеграції України в глобальні цифрові ланцюги створення вартості й зростання ролі цифрової й фінансової інфраструктури в забезпеченні експортної стійкості. Незважаючи на тривалі геополітичні шоки, макроекономічну волатильність і фінансові обмеження, зумовлені війною, Україна демонструє високий рівень цифрової та фінансової адаптивності, що підтримується цілеспрямованою державною політикою, регуляторними реформами, розвитком екосистем електронного врядування та фінансових технологій, а також інституційною конвергенцією з Європейським Союзом.
Дослідження підтверджує, що цифрові послуги перетворилися на структурний драйвер зростання експорту, стійкості платіжного балансу та інноваційно орієнтованої конкурентоспроможності. Науковий внесок полягає в уточненні класифікаційних і макрофінансових підходів до інтерпретації цифрово наданих послуг, а практичне значення пов’язане зі зміцненням фінансових інституцій, підвищенням регуляторної узгодженості, розширенням доступу до фінансування та поглибленням участі України в глобальних цифрових і фінансових ринках.