Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Використання штучного інтелекту в запобіганні вчинення засудженими в установах виконання покарань України кримінального правопорушення
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Хайнацький, Є. С.; Khainatskyi, Ye.
У статті досліджується використання штучного інтелекту в запобіганні вчинення засудженим в установах виконання покарань нового кримінального правопорушення. Висловлено застереження, що застосування в установах виконання покарань України має відповідати Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, оскільки не професійне його використання може причинити ризики та завдати шкоді в процесі соціалізації, ресоціалізації та реінтеграції осіб, які відбувають покарання в пенітенціарних закладах України. Виокремлено проблемні та відповідно не вирішені питання щодо використання штучного інтелекту в запобіганні вчинення засудженим в установах виконання покарань нового кримінального правопорушення, зокрема: нейтралізація ризиків при застосування ШІ персоналом установ виконання покарань ДКВС України у роботі із засудженими; визначення особливого статусу ШІ в частині запобігання вчинення засудженим в установах виконання покарань нового кримінального правопорушення; аналіз іноземних практик використання ШІ в пенітенціарних системах зарубіжних країн з метою впровадження його кращих практик в пенітенціарну систему України. Сформульовано авторське визначення спеціалізований технічний засіб (СТЗ) – це один із інструментів ШІ, який застосовуються персоналом установ виконання покарань ДКВС України для запобігання вчиненню засудженими нових кримінальних правопорушень шляхом спостереження та контролю за їхньою поведінкою, моніторингу пересувань, зав'язків та інших дій, що можуть свідчити про наміри вчинення засудженим нового кримінальне правопорушення.
The article examines the use of artificial intelligence in preventing the commission of new criminal offenses by convicts in penal institutions. A warning is expressed that the application of artificial intelligence in the penal institutions of Ukraine must comply with the Concept for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine, since its unprofessional use may create risks and cause harm in the processes of socialization, resocialization, and reintegration of persons serving sentences in Ukraine’s penitentiary facilities. Problematic and unresolved issues regarding the use of artificial intelligence in preventing new criminal offenses by convicts in penal institutions are identified, in particular: the neutralization of risks associated with the use of AI by the staff of the State Criminal-Executive Service of Ukraine in working with convicts; the determination of the special status of AI in the area of preventing new criminal offenses in penal institutions; the analysis of foreign practices of AI implementation in penitentiary systems abroad with the aim of adopting their best practices into Ukraine’s penitentiary system. An authorial definition is proposed: a specialized technical means (STM) is one of the tools of AI, which is applied by the personnel of the penal institutions of the State Criminal-Executive Service of Ukraine to prevent convicts from committing new criminal offenses through observation and control of their behavior, monitoring of movements, connections, and other actions that may indicate intentions to commit a new criminal offense.
Ризик-менеджмент в міжнародних економічних відносинах
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-12) Косташ, Роман Янович; Kostash, Roman; Ткаленко, Cвітлана Іванівна
The work explores the theoretical foundations and principles of risk management in international economic relations, emphasizing its importance for ensuring the stability and sustainability of global business. The author investigates various types of risks (economic, political, social, technological) that arise in international trade and business, as well as methods and tools for managing these risks. A particular focus is placed on the necessity of a comprehensive and adaptive model of risk management that can respond to the challenges of globalization and geopolitical instability. The paper analyzes the factors influencing the level of risk in international economic relations and examines methods of risk assessment, including financial stability analysis, political stability of countries, and operational capabilities of international partners. The author proposes a conceptual model for managing these risks, integrating various strategies and tools to enhance risk mitigation processes. Upon completing the research, the author concludes that current risk management practices need to be enhanced, especially in terms of forecasting and monitoring risks in international business. The work outlines the potential directions for improving risk management, which can be applied by national governments, international organizations, and global businesses to improve stability in international economic relations. Based on the findings, the author formulates recommendations for creating an effective risk management system to boost the resilience and security of international economic activities.
Соціально-економічні чинники піратства і правові механізми протидії
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Подобний, О. О.; Podobnyi, O.
У статті досліджено соціально-економічні чинники морського піратства та правові механізми його протидії в міжнародному і національному контексті. Піратство розглядається як складне багатовимірне явище, що поєднує економічні, соціальні, правові й безпекові фактори. Показано, що бідність, безробіття, нерівний доступ до ресурсів, деградація морських екосистем та «ресурсне прокляття» формують сприятливе середовище для криміналізації прибережних спільнот. Наголошено на зростанні ролі гібридних моделей піратства, що поєднують традиційні атаки з кіберінструментами, зокрема GPS-спуфінгом та маніпуляцією AIS. У правовому аспекті проаналізовано ключові міжнародні документи ‒ Конвенцію ООН з морського права 1982 р. (UNCLOS), Конвенцію SUA 1988 р., а також рекомендації Міжнародної морської організації (IMO) і кращі морські практики (BMP). Підкреслено проблеми юрисдикції та переслідування піратських злочинів, які ускладнюються колізіями національного законодавства і браком міжнародної координації. Особливу увагу приділено українському контексту, де головні загрози в Чорному морі мають військово-політичний характер, але глобальні тренди піратства істотно впливають на страхування, фрахтові ставки, кадрову політику судноплавних компаній та безпеку моряків. Запропоновано напрями вдосконалення державної політики: імплементація рекомендацій IMO і BMP у національні стандарти безпеки, посилення кримінально-процесуальних механізмів переслідування, проведення тренінгів для екіпажів і менеджерів безпеки, участь у міжнародних координаційних центрах, розвиток співпраці з зацікавленими міжнародними організаціями, а також підвищення кіберстійкості портової та суднової інфраструктури. Отримані результати доводять, що ефективна протидія піратству можлива лише за умови інтеграції соціально-економічних і правових стратегій.
The article examines the socio-economic factors of maritime piracy and the legal mechanisms for its prevention in both international and national contexts. Piracy is considered as a multidimensional phenomenon that combines economic, social, legal, and security aspects. It is shown that poverty, unemployment, unequal access to resources, degradation of marine ecosystems, and the “resource curse” create a favorable environment for the criminalization of coastal communities. The study highlights the growing importance of hybrid piracy models that combine traditional attacks with cyber tools, such as GPS spoofing and AIS manipulation. In the legal dimension, key international instruments are analyzed ‒ the 1982 United Nations Convention on the Law of the Sea (UNCLOS), the 1988 SUA Convention, as well as recommendations of the International Maritime Organization (IMO) and Best Management Practices (BMP). The article emphasizes the challenges of jurisdiction and prosecution of piracy-related crimes, which are complicated by inconsistencies in national legislation and insufficient international coordination. Special attention is paid to the Ukrainian context, where the main threats in the Black Sea are military-political in nature, but global piracy trends significantly affect insurance costs, freight rates, crew safety, and the personnel policy of shipping companies. The proposed directions of state policy include the implementation of IMO and BMP recommendations into national safety standards, strengthening procedural mechanisms of criminal prosecution, developing training programs for crews and maritime security managers, expanding participation in international monitoring and coordination centers, enhancing cooperation with relevant international organizations, and improving the cyber resilience of port and vessel infrastructure. The findings demonstrate that effective counter-piracy measures require the integration of socio-economic and legal strategies.
Шахрайство з фінансовими ресурсами
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Оксентюк, А. М.; Oksentiuk, A.
Дана стаття присвячена дослідженню кримінально-правової характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами.В статті зауважено, визначено, що шахрайство, як базове кримінальне правопорушення, полягає у заволодінні майном шляхом обману або зловживання довірою та підкреслено, що шахрайство має численні спеціальні видив залежності від об’єкту злочинного посягання. Зауважено, що ключова відмінність шахрайства від інших кримінальних правопорушень проти власності полягає в тому, що потерпілий добровільно передає майно винній особі внаслідок обману або зловживання довірою, а у випадку інших кримінальних правопорушень проти власності безпосереднє вилучення майна злочинцем здійснюється у більшості випадків без згоди власника. Здійснено кримінально-правову кваліфікацію шахрайства, яка охоплює об’єкт (право власності), предмет (чуже майно), об’єктивну сторону (заволодіння майном або придбання права на нього шляхом обману та/або зловживання довірою), суб’єктивну сторону (прямий умисел і корисливий мотив) та суб’єкт кримінального правопорушення (осудна фізична особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності). Підкреслено, що шахрайство з фінансовими ресурсами у кримінальному законодавстві визначено як спеціальний склад кримінального правопорушення, що відрізняється від загального шахрайства специфічним предметом – чітко визначеними видами фінансових ресурсів на яке здійснюється злочинне посягання. Зауважено, що в об’єктивна сторона шахрайства з фінансовими ресурсами набуває нових, складніших форм, які використовують можливості інформаційних технологій для приховування злочинної діяльності та полегшення доступу до відповідних фондів. Підкреслено, що формами вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами з використання інформаційних технологій може включати подання неправдивих електронних документів, використання вразливостей програмного забезпечення або баз даних, застосування методів соціальної інженерії у цифровому просторі, а також створення фіктивних компаній для отримання бюджетних коштів та інше.
The article noted that the development of information technologies has significantly changed the nature of fraud with financial resources, which makes it relevant to study its criminal aspects. It is determined that fraud, as a basic criminal offense, is the seizure of property by deception or abuse of trust and emphasized that fraud has numerous special views of dependence on the object of criminal encroachment. It is noted that the key difference between fraud and other criminal offenses against property is that the victim voluntarily transfers the property to the guilty person as a result of deception or abuse of trust, and in the case of other criminal offenses against property, the direct seizure of property by the offender is carried out in most cases without the owner’s consent. The criminal law qualification of fraud, which covers an object (property right), subject (alien property), objective side (seizure of property or acquisition of the right to it by deception and/or abuse of trust), subjective side (direct intent and selfish motive) and subject of criminal law. It is emphasized that fraud with financial resources in criminal law is defined as a special composition of a criminal offense, which differs from general fraud with a specific subject – clearly defined types of financial resources on which criminal assault is carried out.It is noted that in the context of information technology development, the objective side of fraud with financial resources takes on new, more complex forms that use the possibilities of information technologies to conceal criminal activity and facilitate access to the relevant funds. It is emphasized that the forms of fraud with financial resources for the use of information technology may include the submission of false electronic documents, the use of software or databases, the use of social engineering methods in digital space, as well as the creation of fictitious companies for budgetary funds and more.
Перспективи аграрного сектору України у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-12) Ковальчук, Тамара Сергіївна; Kovalchuk, Tamara; Вінська, Оксана Йосипівна
У дипломній роботі розглянуто теоретичні основи функціонування аграрного сектору та концепцію продовольчої безпеки. Проаналізовано сучасний стан, структурні характеристики та динаміку розвитку аграрного сектору України в контексті глобальної продовольчої безпеки. Окреслено роль аграрного сектору в умовах міжнародних викликів, включаючи збройні конфлікти, зміну клімату та порушення логістичних ланцюгів. На основі теоретичного узагальнення та статистичного аналізу обґрунтовано стратегічні напрямки зміцнення позицій України у світовій продовольчій системі. Запропоновано практичні рекомендації щодо модернізації інфраструктури шляхом інновацій, підвищення експортного потенціалу та поглиблення міжнародного співробітництва в аграрній сфері. Дипломна робота складається з трьох розділів, що охоплюють теоретичні основи, аналітичну оцінку поточної ситуації та запропоновані стратегічні рішення. Результати можуть бути застосовані при розробці ефективної аграрної політики в умовах глобальної трансформації.
The thesis examines the theoretical foundations of the functioning of the agricultural sector and the concept of food security. It analyzes the current state, structural characteristics, and development dynamics of Ukraine’s agricultural sector in the context of global food security. The role of the agricultural sector under international challenges, including armed conflict, climate change, and disruption of logistics chains, is outlined. Based on theoretical generalization and statistical analysis, strategic directions are justified to strengthen Ukraine’s position in the global food system. Practical recommendations are proposed to modernize infrastructure through innovations, enhance export potential, and deepen international cooperation in the agricultural domain. The thesis consists of three chapters covering theoretical foundations, analytical assessment of the current situation, and proposed strategic solutions. The results can be applied in developing effective agricultural policy under conditions of global transformation.