Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Диверсифікація доходів державного бюджету України: роль доходів від операцій з капіталом
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2026) Ібрагімов, Е. Р.; Ibrahimov, E.; Славкова, Алла Аркадіївна; Slavkova, Alla
У статті досліджено роль доходів від операцій з капіталом у системі формування державного бюджету України в умовах економічної нестабільності. Проаналізовано їх динаміку за 2021–2025 роки, визначено абсолютні та відносні зміни, а також оцінено частку у загальних доходах і видатках державного бюджету. Встановлено, що ця категорія надходжень характеризується значною волатильністю та незначною питомою вагою у структурі бюджетних ресурсів. Проведений структурний аналіз засвідчив зміну пріоритетів у мобілізації коштів і трансформацію складових доходів від операцій з капіталом. Обґрунтовано основні проблеми їх формування та окреслено напрями підвищення ефективності управління державними активами. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бюджетної політики та зміцнення фінансової стійкості держави.
The article examines the peculiarities of the formation and realization of income from capital transactions in the Ukrainian state budget system in the context of current socio-economic transformations. The relevance of the topic is determined by the need to diversify the revenue base of the state budget, increase its financial stability, and reduce dependence on traditional sources of revenue and debt financing. The purpose of the article is to analyze the role of revenues from capital transactions in the system of forming revenues of the state budget of Ukraine in the context of modern economic challenges.
The study used statistical analysis, comparison, generalization, and a systematic approach. It analyzed capital transaction revenues for 2021–2025, determined their chain absolute and relative growth, and assessed their share in total state budget revenues and expenditures. It was found that this category of revenues is characterized by high volatility and significant fluctuations in conditions of martial law and macroeconomic instability. It was found that despite periods of growth in absolute terms, their share in the structure of budget revenues and expenditures remains insignificant.
Particular attention is paid to the structural analysis of income from capital transactions, which revealed the transformation of their components and a change in priorities in the mobilization of budget resources. It was found that the instability of the volume and structure of these revenues is associated with market factors, restrictions on investment activity, and the peculiarities of state asset management. Based on the analysis, the main problems in the formation of these revenues are outlined and directions for increasing their role in the process of diversifying the budget revenue base are identified.
The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using the formulated conclusions and recommendations to improve budgetary policy and increase the efficiency of state property management. The provisions obtained can be applied in further scientific research on ensuring the financial stability of Ukraine's public finances and forming strategic approaches to optimizing the structure of budgetary resources in the long term.
Reform of the customs payments administration system in Ukraine in the context of European integration: fiscal dimension and strategic priorities
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2026) Zakhozhai, Kostiantyn; Захожай, Костянтин Валерійови; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна Миколаївна
The article comprehensively examines the issue of reforming the system of customs duties administration in Ukraine through the prism of European integration processes and its impact on the financial stability of enterprises. Based on the analysis of the dynamics of customs revenues for 2021-2025, a steady upward trend has been identified: at the end of the studied period, in 2025, the total amount of the considered types of taxes reached a record level of UAH 716.1 billion. Using the method of comparative analysis, key parameters of customs administration in Ukraine were compared with those in EU member states (Poland and the Czech Republic). The results revealed a significant lag of the domestic system in terms of the level of digitalization and the time required for customs clearance. On the basis of a SWOT analysis, the strengths and weaknesses of the customs duties administration system were systematized, and its opportunities and threats were identified. It is proposed to approve a system of strategic priorities for reforming customs duties administration at three levels: critical (legislative definition; anti-corruption mechanisms), high (e-Customs; harmonization with the EU), and medium (interaction between the State Tax Service and the State Customs Service; principles in the Customs Code of Ukraine). It is emphasized that the implementation of the critical priorities should be carried out in the coming years. Five transmission channels through which customs administration affects the financial stability of enterprises have been identified (liquidity, costs, time, credit burden, and business certainty). Three key problems were also identified: the unpredictability of additional assessments of customs value, the duration of customs clearance, and the “freezing” effect of VAT. Strategic priorities for reforming the system in the medium term are proposed, including: legislative consolidation of the definition of “customs duties administration” in the Customs Code of Ukraine, completion of digitalization based on e-Customs principles, harmonization with EU jurisdiction, the introduction of a binding rulings system, and accelerated VAT refunds to support the financial stability of foreign economic activity entities. The necessity of developing and approving a methodology for the quantitative assessment of the impact of customs administration on the financial stability indicators of enterprises across different sectors is emphasized. The importance of studying specific mechanisms for implementing the acquis communautaire in the field of customs in Ukraine is substantiated. Particular attention is paid to analyzing international experience in the functioning of e-Customs systems in the context of their adaptation to martial law conditions and preparation for Ukraine’s accession to the EU.
У статті комплексно досліджено проблематику реформування системи адміністрування митних платежів в Україні крізь призму євроінтеграційних процесів та її вплив на фінансову стійкість підприємств. На основі аналізу динаміки митних надходжень за 2021-2025 роки встановлено стійку тенденцію до їх зростання: у кінці досліджуваного періоду, у 2025 році, загальний обсяг розглядуваних видів податків становив рекордні 716,1 млрд грн. Із застосуванням методу порівняльного аналізу проведено зіставлення ключових параметрів митного адміністрування в Україні та країнах-членах ЄС (Польща, Чехія), за результатами якого виявлено суттєве відставання вітчизняної системи за рівнем цифровізації та часом митного оформлення. На основі SWOT-аналізу систематизовано сильні та слабкі сторони системи адміністрування митних платежів, визначено можливості і загрози.
Запропоновано затвердити систему стратегічних пріоритетів реформування адміністрування митних платежів за трьома рівнями: критичний (законодавча дефініція; антикорупційні механізми), високий (е-Customs; гармонізація з ЄС), середній (взаємодія ДПСУ-ДМСУ; принципи у МКУ). Наголошено на тому, що реалізація критичних пріоритетів має бути здійснена найближчими роками.
Виявлено п'ять трансмісійних каналів впливу митного адміністрування на фінансову стійкість підприємств (ліквідності, витрат, часу, кредитного навантаження, ділової визначеності) та ідентифіковано три ключові проблеми: непередбачуваність донарахувань митної вартості, тривалість оформлення та ефект «заморожування» ПДВ. Запропоновано стратегічні пріоритети реформування системи на середньострокову перспективу, зокрема: законодавче закріплення дефініції «адміністрування митних платежів» у Митному кодексі України, завершення цифровізації на засадах е-Customs, гармонізація з юрисдикцією ЄС, впровадження системи binding rulings та прискореного ПДВ-відшкодування для підтримки фінансової стійкості суб'єктів ЗЕД. Наголошено на необхідності розробки та затвердження методики кількісної оцінки впливу митного адміністрування на показники фінансової стійкості підприємств різних галузей. Доведено важливість дослідження конкретних механізмів імплементації acquis communautaire у сфері митної справи в Україні.
Акцентовано увагу на важливості аналізу міжнародного досвіду функціонування е-Customs систем у контексті їх адаптації до умов воєнного стану та підготовки до вступу нашої держави у ЄС.
Світові фінансові кризи та їх макроекономічні наслідки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-13) Чирик, Валерія Сергіївна; Chyryk, Valeriia; Баторшина, Аділя Фатехівна
Робота присвячена дослідженню причин виникнення світових фінансових криз та їх макроекономічних наслідків. У межах дослідження проаналізовано природу фінансових криз, розглянуто їх вплив на національні економіки, а також проведено порівняльний аналіз ключових глобальних кризових явищ XX–XXI століття. Отримані результати дозволяють глибше зрозуміти економічні механізми кризових процесів та окреслити стратегічні підходи до мінімізації їх впливу в умовах глобалізації.
The thesis is devoted to the study of the causes of global financial crises and their macroeconomic consequences. The study analyzes the nature of financial crises, considers their impact on national economies, and conducts a comparative analysis of key global crisis phenomena of the XX-XXI centuries. The results obtained allow for a deeper understanding of the economic mechanisms of crisis processes and outline strategic approaches to minimizing their impact in the context of globalization.
Комплаєнс-менеджмент у системі управління якістю бізнес-організації
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2026) Овсієнко, Ольга Вікторівна; Ovsiienko, Olha; Осокіна, Алла Вікторівна; Osokina, Alla; Шатілова, Олена Володимирівна; Shatilova, Olena
У статті досліджено концептуальні засади та управлінську значущість комплаєнс‑менеджменту в системі управління якістю в умовах зростання регуляторної складності, динамічності вимог стейкхолдерів та підвищення ризиконасиченості бізнес‑середовища. Обґрунтовано доцільність розгляду комплаєнс‑менеджменту не як автономної чи суто контрольної управлінської функції, а як інтегрованої складової системи управління якістю, здатної забезпечувати стійку відповідність бізнес‑процесів нормативним, етичним та внутрішньокорпоративним вимогам.
Виокремлено ключові функції комплаєнс‑менеджменту, а саме: превентивну, моніторингово‑коригувальну, проактивну, комунікативно‑освітню та репутаційно‑довірчу. Визначено їхній управлінський вплив на підвищення обґрунтованості рішень, зниження регуляторних, операційних і репутаційних ризиків, а також на забезпечення стабільності та адаптивності бізнес‑процесів у динамічному зовнішньому середовищі.
Доведено необхідність інтеграції комплаєнс‑функції з іншими управлінськими підсистемами у межах процесного підходу та логіки PDCA, що дозволяє формувати превентивний, цілісний та довгостроково орієнтований механізм управління якістю.
The article examines the role of compliance management within the quality management system of business organizations operating under increasing regulatory complexity and heightened stakeholder expectations. The study substantiates the view that compliance management should not be treated as an autonomous or auxiliary component of corporate governance, but rather as a functionally integrated element of the quality management system that ensures sustained conformity of business processes to external regulatory frameworks and internal organizational requirements, thereby supporting high and stable process quality.
The key functions of compliance management are identified and analyzed. The preventive function involves embedding compliance considerations at the design stage of business processes, integrating regulatory, contractual, and reputational requirements into process architecture to secure quality by design and prevent systemic management deficiencies. The monitoring‑corrective function relates to ongoing processes and emphasizes not only the detection of deviations but also the implementation of corrective and adaptive measures that support continuous improvement in accordance with the PDCA cycle. The proactive function focuses on anticipating regulatory and institutional developments, enabling organizations to prepare business processes for emerging compliance requirements without diminishing operational performance, thus strengthening strategic risk management and organizational resilience. The communicative‑educational function fosters a compliance‑ and quality‑oriented organizational culture through information dissemination and personnel training, reducing human‑factor errors that may jeopardize process quality. The reputational‑trust function reflects the external dimension of quality by maintaining stakeholder confidence and organizational predictability, reinforcing the stability and reliability of business outcomes.
The impact of these functions on the quality of management decisions, the mitigation of regulatory and reputational risks, and the enhancement of stability and adaptability of business processes in a dynamic environment is examined. The study demonstrates the necessity of integrating compliance management with other managerial subsystems within a process‑oriented quality management framework, thereby ensuring a preventive, coherent, and sustainability‑focused approach to managing organizational performance.
Аналітика стійкості економічної системи
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2026) Євдокимова, Ніна Миколаївна; Yevdokymova, Nina; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia
У статті досліджено сутність категорії стійкості економічних систем в умовах зростаючої глобальної нестабільності, зумовленої фінансовими кризами, пандеміями, геополітичними конфліктами та кліматичними змінами. Обґрунтовано, що сучасні виклики потребують переосмислення традиційних підходів до аналізу адаптивності національних економік. Водночас, попри наявність значної кількості наукових праць у цій сфері, недостатньо розкритою залишається проблема
інтеграції класичних макроекономічних моделей із сучасними інструментами аналітики, зокрема Big Data, штучного інтелекту та алгоритмів машинного навчання.
Метою дослідження є систематизація факторів економічної стійкості, аналіз актуальних методів її оцінювання та обґрунтування шляхів підвищення ефективності аналітичного забезпечення управлінських рішень у сфері макроекономіки. У статті розкрито взаємозв’язки між макроекономічною, фінансовою, соціальною та інституційною стійкістю як складовими адаптивного потенціалу економічної системи. Виокремлено та охарактеризовано інструментарій оцінювання системних ризиків, зокрема сценарний аналіз, аналіз чутливості, SWOT-аналіз та індексні підходи. Окрему увагу приділено узагальненню досвіду країн, які успішно інтегрували цифрові технології в економічне планування та антикризове управління.
За результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо посилення економічної стійкості на основі поєднання інноваційних технологій, інституційної модернізації, удосконалення механізмів антикризового управління та розвитку кадрового потенціалу у сфері економічної аналітики.
The article examines the essence of the category of economic system resilience and clarifies its analytical content in the context of escalating global instability driven by financial crises, pandemics, geopolitical shocks, energy disruptions, and climate-related risks. The paper argues that the growing frequency, simultaneity, and nonlinearity of shocks require a rethinking of conventional approaches to evaluating national economic adaptability, because standard macroeconomic diagnostics often capture equilibrium effects while underestimating cascading risks, institutional constraints, and data-driven early-warning signals. Although resilience has been widely discussed in the literature, the integration of classical macroeconomic frameworks with innovative analytical instruments – Big Data ecosystems, Artificial Intelligence, and machine learning algorithms – remains methodologically fragmented and insufficiently operationalized for policy use.
The objective of the study is to systematize the determinants of economic resilience, assess contemporary methods for measuring and forecasting it, and
substantiate practical ways to strengthen analytical support for macroeconomic decision-making. The article conceptualizes resilience as a multidimensional construct formed by macroeconomic, financial, social, and institutional components, and demonstrates how their interaction shapes the adaptive capacity of an economic system before, during, and after shocks. As a methodological basis, the paper synthesizes scenario analysis (baseline, adverse, and optimistic pathways), sensitivity analysis for key variables, SWOT diagnostics for identifying internal capabilities and external threats, and index-based approaches that enable cross-country benchmarking and monitoring over time. The study also discusses the role of classical models (e.g., IS–LM, AD–AS, DSGE) as an interpretative framework of economic logic and proposes their functional complementarity with data-intensive tools that improve timeliness, granularity, and predictive performance.
Particular attention is paid to international experience where digital technologies are embedded into economic planning and crisis-response systems, highlighting transferable mechanisms as well as limitations of direct replication in countries with weaker institutions or fragmented statistical infrastructures. The paper concludes with practical recommendations aimed at enhancing resilience through (i) the development of integrated data architectures and early-warning systems, (ii) the responsible adoption of AI-driven analytics alongside transparent model governance, (iii) institutional modernization and accountability mechanisms that reduce information distortions, and (iv) human-capital development in economic analytics and risk management. The proposed synthesis of theory-based macro models and advanced digital analytics is presented as a feasible pathway to improve risk identification, policy coordination, and long-term stability under persistent uncertainty.