Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи

Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Трансформація сутності поняття глобальні бренди та глобальний соціально-економічний розвиток
(Класичний приватний університет, 2019) Гурова, Юлія Сергіївна; Hurova, Yuliia
Актуальність статті зумовлена об’єктивною необхідністю трансформації визначення сутності поняття «глобальні бренди» та вдосконалення їхніх стратегій за умови сучасного стану соціально-економічного та інноваційного глобального розвитку задля утримання компаніями конкурентних позицій на глобальних ринках. Сучасне глобальне конкурентне середовище, в якому мають місце інтелект, знання, розвиток високих технологій, щоденно диктує нові вимоги до життєдіяльності компаній. Саме в інтелектуальній та технологічній площинах створюється найбільша частка вартості продукції, тому їх розвиток для компанії є вирішальним. Водночас вони прискорюють процеси і вимагають від компаній реактивних миттєвих відповідних дій. Це посилює функціональне навантаження на економічну категорію «глобальний бренд» та примушує до трансформаційних змін як самої її сутності, так і цілей, завдань, алгоритму її стратегії. У статті прослідковано етапи трансформації сутності визначення «глобальні бренди», визначено новий склад учасників глобальних ринків, а саме: суб’єкти-індивіди – впливові особи, такі як провідні політики, економісти, фінансисти, суспільні діячі, успішні підприємці, власники та топ-менеджери компаній-лідерів світового рівня; компанії різних форм міжнародного бізнесу, особливо ТНК, МНК, глобальні компанії; світові міста, у тому числі світові традиційні та новітні фінансові центри; національні економіки – лідери глобального економічного розвитку; інтеграційні угруповання та блоки країн; синергічний дует вищезазначених суб’єктів. Доведено їх приналежність до групи глобальних брендів. Визначено основний перелік цілей та стратегії минулих часових періодів та сучасні.
Тhe relevance of this article is postulated by the objective need to transform the essence of the concept "global brands" and to improve their strategies, provided the current state of socio-economic and innovative global development in order to keep companies’ competitive positions in global markets. The current global competitive environment, in which intellect, knowledge, and the development of high technologies take place, dictates daily the new requirements of the activities of companies. The largest share of the value of production is created through the lens of intellect and technologies, therefore, their development for the company is decisive. At the same time, they accelerate the processes and require companies to reactive appropriate actions. Top management of companies is extremely aware of the importance of innovative and creative approaches to thoroughly developing the company's brand, updating and improving the brand itself and its strategy. This increases the functional load on the economic category of "global brand" and forces transformational changes of both its essence and goals, objectives, algorithm of its strategy. In this article, the stages of the transformation of the essence of the definition of "global brands" are traced, the new members of the global markets are identified, such as: individual actors – influential individuals such as leading politicians, economists, financiers, public figures, successful entrepreneurs, owners and top managers of world-class leading companies; companies of different forms of international business, especially transnational corporations, multinational corporations, global companies; world cities, including the world's traditional and newest financial centers; national economies – leaders of global economic development; integration groups and blocs of countries; synergistic duet of the abovementioned subjects. Their affiliation to a group of global brands is proved. The main list of goals and strategies of past time periods and modern ones is determined. If the main overall goal of the then transnational corporations’ strategies was the maximum expansion of markets, it provided the transnational corporations with powerful competitive positions on the world market. At the present stage, innovative competitive strategies of companies, research and development strategies are traditional, as well as all creative strategies in all sectors of the enterprise.
Актуальность данной статьи обусловлена объективной необходимостью трансформации определения сущности понятия «глобальные бренды» и совершенствования их стратегий в условиях современного состояния социально-экономического и инновационного глобального развития для удержания компаниями конкурентных позиций на мировых рынках. Современная глобальная конкурентная среда, в которой имеют место интеллект, знания, развитие высоких технологий, ежедневно диктует новые требования жизнедеятельности компаний. Именно в интеллектуальной и технологической плоскости создается наибольшая доля стоимости продукции, поэтому их развитие для компании является решающим. В то же время они ускоряют процессы и требуют от компаний реактивных мгновенных ответных действий. Это усиливает функциональную нагрузку на экономическую категорию «глобальный бренд» и принуждает к трансформационным изменениям как самой ее сущности, так и целей, задач, алгоритма ее стратегии. В статье отслежены этапы трансформации сущности определения «глобальные бренды», определен новый состав участников глобальных рынков, а именно: субъекты-индивиды – влиятельные лица, такие как ведущие политики, экономисты, финансисты, общественные деятели, успешные предприниматели, владельцы и топ-менеджеры компаний-лидеров мирового уровня; компании различных форм международного бизнеса, особенно ТНК, МНК, глобальные компании; мировые города, в том числе мировые традиционные и новейшие финансовые центры; национальные экономики – лидеры глобального экономического развития; интеграционные группировки и блоки стран; синергический дуэт вышеупомянутых субъектов. Доказана их принадлежность к группе брендов. Определен основной перечень целей и стратегии прошлых временных периодов и современных.
Взаємозв’язок емоційного інтелекту та адаптації студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-19) Мандзій, Олександра Олександрівна; Mandzii, Oleksandra; Ковалькова, Тетяна Олександрівна
У дипломній роботі досліджено взаємозв’язок емоційного інтелекту та адаптації студентів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення особливостей емоційного інтелекту як чинника успішної адаптації студентської молоді до умов вищого навчального закладу. Теоретична частина роботи містить аналіз сучасних наукових уявлень про структуру, функції та компоненти емоційного інтелекту, його значення в професійному та особистісному розвитку студентів. Особлива увага приділяється вивченню адаптації як складного багаторівневого процесу, що включає когнітивні, поведінкові та емоційні аспекти, а також визначенню впливу емоційного інтелекту на її перебіг. Емпіричне дослідження проводилось із застосуванням комплексу методів: теоретичних (аналіз, синтез, узагальнення), емпіричних (методика Н. Холла, опитувальник «ЕмІн», методика адаптації Роджерса–Даймонда) та статистичних (кореляційний аналіз за Пірсона). У результаті виявлено наявність статистично значущих зв’язків між рівнем емоційного інтелекту та показниками адаптації студентів. Зокрема, встановлено, що вищий рівень емоційного інтелекту корелює з кращою здатністю до саморегуляції, міжособистісної взаємодії та зниженням емоційного стресу. Теоретична значущість дослідження полягає в уточненні ролі емоційного інтелекту як психологічного ресурсу адаптації особистості. Практичне значення результатів полягає у можливості використання отриманих даних у психолого-педагогічній роботі з метою підвищення адаптивності студентів, через впровадження тренінгових програм розвитку емоційного інтелекту.
The diploma work explores the relationship between emotional intelligence and adaptation of students. The purpose of the study is a theoretical justification and empirical study of the features of emotional intelligence as a factor in the successful adaptation of student youth to the conditions of a higher educational institution. The theoretical part of the work contains an analysis of modern scientific ideas about the structure, functions and components of emotional intelligence, its significance in the professional and personal development of students. Particular attention is paid to the study of adaptation as a complex multi-level process, including cognitive, behavioral and emotional aspects, as well as determining the influence of emotional intelligence on its course. Empirical research was conducted using a set of methods: theoretical (analysis, synthesis, generalization), empirical (N. Hall's method, EmIn questionnaire, Rogers-Diamond adaptation method) and statistical (Pearson correlation analysis). As a result, the presence of statistically significant links between the level of emotional intelligence and the indicators of adaptation of students was revealed. In particular, it was found that a higher level of emotional intelligence correlates with a better ability to self-regulate, interpersonal interaction and reduce emotional stress. The theoretical significance of the study is to clarify the role of emotional intelligence as a psychological resource of personality adaptation. The practical significance of the results lies in the possibility of using the data obtained in psychological and pedagogical work in order to increase the adaptability of students, through the introduction of training programs for the development of emotional intelligence.
Взаємозв’язок між суб’єктивним благополуччям та особистісними характеристиками студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-20) Личката, Марія Євгенівна; Lychkata, Mariia; Креденцер, Оксана Валеріївна
У дипломній роботі досліджено феномен суб’єктивного благополуччям та його взаємозв’язок з особистісними характеристиками студентів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричний аналіз зв’язку між суб’єктивним благополуччям та індивідуальними психологічними рисами студентської молоді. Теоретична частина роботи включає аналіз сучасних наукових підходів до вивчення суб’єктивного благополуччя, його структури та чинників, що впливають на його формування. Емпіричне дослідження проводилося з використанням комплексу методів: теоретичних (аналіз, узагальнення, систематизація), емпіричних (психодіагностичні методики) та статистичних (описова статистика, кореляційний аналіз за Пірсоном). У результаті встановлено зв’язки між суб’єктивним благополуччям та особистісними характеристиками студентів. Теоретична значущість роботи полягає у уточненні сутності взаємозв’язку між суб’єктивним благополуччям та особистісними рисами. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання для розробки профілактичних та корекційних програм, спрямованих на підвищення рівня суб’єктивного благополуччя студентів у закладах вищої освіти.
This thesis investigates the phenomenon of subjective well-being and its relationship with personality characteristics among university students. The aim of the study is to theoretically substantiate and empirically analyze the connection between subjective well-being and individual psychological traits of students. The theoretical section includes an analysis of contemporary scientific approaches to studying subjective well-being, its structure, and the factors influencing its formation. The empirical study was conducted using a combination of theoretical (analysis, generalization, systematization), empirical (psychodiagnostic methods), and statistical methods (descriptive statistics, Pearson correlation analysis). The results revealed significant correlations between subjective well-being and personality characteristics of students. The theoretical significance of the study lies in clarifying the nature of the relationship between subjective well-being and personality traits. The practical value of the findings is in their potential application for developing preventive and corrective programs aimed at enhancing the subjective well-being of students in higher education institutions.
Ціннісні аспекти психологічної експертизи конфліктів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-17) Кравченко, Альона Сергіївна; Kravchenko, Alona; Романюк, Лариса Василівна
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню ціннісних аспектів у процесі психологічної експертизи конфліктів. У ній досліджуються механізми впливу особистісних цінностей на поведінку учасників конфлікту, методи їх діагностики, а також надаються практичні рекомендації для експертної діяльності. Результати можуть бути використані фахівцями у галузі психологічного консультування та медіації.
The qualification thesis is devoted to the study of value aspects in the process of psychological examination of conflicts. It investigates the mechanisms of the influence of personal valueson the behavior of conflict participants, methods of their diagnosis, and provides practical recommendations for expert activity. The results can be used by professionals in psychological counseling and mediation.
Особливості прояву прокрастинації студентів з інтернет-залежністю
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-18) Кір’янов, Андрій Леонідович; Kirianov, Andrii; Музичко, Людмила Володимирівна
Кваліфікаційну роботу присвячено вивченню взаємозв’язку прокрастинації та інтернет-залежності у студентської молоді. Отримані результати можуть стати основою для створення профілактичних програм у закладах вищої освіти з метою зменшення проявів прокрастинації та покращення психологічного стану студентів.
This bachelor’s qualification thesis explores the connection between procrastination and internet addiction among university students. The findings may serve as a basis for developing preventive programs in higher education institutions aimed at reducing procrastination and improving students’ psychological well-being.