Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Особистісні ресурси подолання професійних стресів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-17) Іванченко, Анастасія Олександрівна; Ivanchenko, Anastasia; Вельдбрехт, Олена Олександрівна
У роботі досліджено взаємозвʼязок між особистісними ресурсами та професійним стресом. Проведено теоретичний аналіз понять «професійний стрес» та «особистісні ресурси», а також факторів, що впливають на психоемоційний стан працівників. Особистісні ресурси визначено як внутрішні психологічні чинники, що сприяють адаптації до професійних викликів. В емпіричному дослідженні встановлено, що більшість учасників перебувають під впливом помірного стресового навантаження, викликаного професійними обставинами. Виявлено, що високий рівень особистісних ресурсів корелює зі зниженням сприйнятого стресу. Отримані результати мають практичне значення для розробки програмпсихологічної підтримки та тренінгів, які можуть допомогти працівникам ефективніше справлятися з професійними викликами, покращувати психоемоційний стан і запобігати розвитку хронічного стресута вигорання.
The study examines the relationship between personal resources and occupational stress. A theoretical analysis of the concepts of "occupational stress" and "personal resources," as well as factors influencing the psycho-emotional state of employees, was conducted. Personal resources are defined as internal psychological factors that facilitate adaptation to professional challenges. The empirical research revealed that the majority of participants experience moderate stress levels caused by professional circumstances. It was found that a high level of personal resources correlates with a decrease in perceived stress. The results have practical significance for developing psychological support programs and training sessions aimed at helping employees cope more effectively with professional challenges, improve their psycho-emotional well- being, and prevent the development of chronic stress and burnout.
Взаємозв’язок емоційного інтелекту та психологічної ресурсності у студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-19) Зубенко, Катерина Віталіївна; Zubenko, Kateryna; Корват, Лариса Володимирівна
Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню взаємозв'язку емоційного інтелекту та психологічної ресурсності у студентів. Встановлено, що емоційний інтелект та психологічна ресурсність мають значущий прямий взаємозв'язок. Результати дослідження показали, що студенти з вищим рівнем емоційного інтелекту демонструють кращі показники психологічної ресурсності, що має як теоретичну цінність, так і практичне значення для психологічної підтримки студентів в освітньому середовищі.
The bachelor's thesis is devoted to the theoretical and empirical study of the relationship between emotional intelligence and psychological resourcefulness in students. It was found that emotional intelligence and psychological resourcefulness have a significant direct correlation. The research results showed that students with higher levels of emotional intelligence demonstrate better indicators of psychological resourcefulness, which has both theoretical value and practical significance for psychological support of students in the educational environment.
Багатомірність трансформаційних процесів світового продовольчого ринку в системі глобального економічного розвитку
(Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку», 2023) Лихолет, Сергій Ілліч; Lykholet, Serhii; Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ляшенко, І. В.; Liashenko, I.
В статті досліджуються теоретичні та прикладні рекомендації щодо трансформації глобального продовольчого ринку в системі глобального економічного розвитку. Розвиток сучасного глобального продовольчого ринку за умов стрімкої інтернаціоналізації ринків продовольчих товарів може бути досягнуто на основі виробництва продукції, що має високу частку доданої вартості та забезпечує конкурентоспроможність її виробника на внутрішньому та зовнішньому ринках, а основою такої продукції є сучасні передові технології.
Досліджено роль та місце трансформації глобального продовольчого ринку у парадигмі глобального економічного розвитку. З оглядом на його багатовимірність, надано характеристику глобальному продовольчому ринку за такими складовими компонентами: людська, регіональна, інституціональна, регуляторна, галузева, ресурсна, підприємницька, фінансова, ринкова. Це дозволило системно підкреслити високу актуальність обраної проблематики.
The article examines theoretical and applied recommendations for transformation of the global food market in the system of global economic development. The development of modern global food market under conditions of its rapid internationalization can be achieved on the basis of high share added value production, that ensures the competitiveness of its producers in the domestic and foreign markets, and the basis of modern advanced technologies introduced in agricultural and food products.
According to the WTO, food export are the component of agricultural products. The specific weight of global food exports in the total export of goods is constantly increasing both due to the increase in food prices and the increase in terms of volumes. It is predicted that this trend will continue in the future, and this will definitely affect the transformation of the global food market.
The role and place for transformation of the global food market in the global economic development paradigm is studied. Given its multidimensionality, the global food market was analyzed through the following components: human, regional, institutional, regulatory, industry, resource, entrepreneurial, financial and market environmental components. This made it possible to emphasize the high relevance of the issues.
The development of the global food market usually depends on the leading countries that export these goods, namely: the USA, the Netherlands, Brazil, Germany, China, France, Spain, Canada, Italy and Belgium. From this list, we can conclude that the vast majority of them are economically developed countries. Only the People's Republic of China and Brazil are among countries whose economies are developing.
In international trade as a whole, there is an insignificant number of leading countries, the first ten account for half of the volume of world trade. The situation is the same with food trade. However, there is an increase in world trade volumes in the food trade, and such dynamics, in our opinion, will continue. Technological changes, the fourth industrial revolution, innovations will pour into the global food market and lead to its significant transformation. The above gives high relevance to the selected topic for the research.
Соціально-психологічні детермінанти мотивації навчальної діяльності студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-19) Заруба, Марія Сергіївна; Zaruba, Mariia; Ловка, Ольга Володимирівна
У роботі досліджено соціально-психологічні чинники, що впливають на мотивацію навчальної діяльності студентів в умовах сучасних змін. Актуальність теми зумовлена потребою глибшого розуміння детермінант навчальної активності та шляхів її підвищення.
У теоретичному розділі проаналізовано поняття мотивації, її види (внутрішня, зовнішня, амотивація), а також сучасні підходи до вивчення академічної мотивації, зокрема теорія самодетермінації та концепція соціально-психологічних установок. Емпіричне дослідження проводилося серед студентів 1-го та 4-го курсів із використанням трьох методик: шкали академічної мотивації (Гордєєва), тесту внутрішньої/зовнішньої мотивації (Зіверт), тесту соціально-психологічних установок (Потьомкіна в українському перекладі), а також розробленого анкетування соціально-психологічних детермінант. Обробка даних здійснювалась за допомогою SPSS. Результати показали переважання внутрішньої мотивації у студентів. Регресійний аналіз виявив, що модель впливу соціально-психологічних детермінант на інтегрований показник академічної мотивації є статистично значущою (p=0.035) і пояснює 32.6% її варіативності. Зокрема, значущими предикторами виступили стосунки в академічній групі, серед студентів (з позитивним впливом) та стосунки з викладачами (з негативним впливом).
Кореляційний аналіз підтвердив, що стосунки в академічній групі та стосунки з викладачами мають сильні обернені зв'язки з амотивацією та екстернальною мотивацією, зменшуючи ці менш адаптивні форми. Виявлено також позитивний взаємозв'язок між стосунками в студентській групі та з викладачами. Ці дані підкреслюють, що взаємодія з однолітками та викладачами є ключовою для формування адаптивних мотиваційних профілів, хоча на загальний рівень мотивації впливають і інші, невраховані фактори.
The study explores socio-psychological factors influencing students’ academic motivation in the context of contemporary societal changes. The relevance of the topic stems from the need for a deeper understanding of the determinants of learning activity and ways to enhance it. The theoretical section analyzes the concept of motivation, its types (intrinsic, extrinsic, and amotivation), as well as modern approaches to the study of academic motivation, including the theory of self-determination and the concept of socio-psychological attitudes. The empirical study was conducted among 1st and 4th year students using three methods: the Academic Motivation Scale (Gordeeva), the Intrinsic/Extrinsic Motivation Test (Sivert), the Socio-Psychological Attitudes Test (Potemkin in Ukrainian translation), and the developed questionnaire of socio-psychological determinants. The data was processed using SPSS. The results showed the prevalence of intrinsic motivation among students. The regression analysis revealed that the model of the influence of socio-psychological determinants on the integrated indicator of academic motivation is statistically significant (p=0.035) and explains 32.6% of its variability. In particular, significant predictors were the relationships in the academic group, among students (with a positive influence) and relationships with teachers (with a negative influence). Correlation analysis confirmed that academic group relationships and relationships with teachers have strong inverse relationships with amotivation and extrinsic motivation, reducing these less adaptive forms. A positive relationship was also found between relationships in the student group and with teachers. These findings emphasize that interactions with peers and teachers are key to the formation of adaptive motivational profiles, although other unaccounted-for factors also influence overall motivation.
Трансформація монетарної парадигми в Європейському Союзі
(Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку», 2025) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Viktor; Старченко, А. В.; Starchenko, A.
Пропоновану статтю присвячено складним поліструктурним змінам в глобальному і європейському соціумі, що зумовило швидкі зрушення у панівній до недавнього часу постіндустріальній парадигмі. Це природним чином відобразилося на секторальних і горизонтальних парадигмах, центральне місце в яких посідає монетарна теорія. Авторами проаналізовані новітні парадигми: Homo oeconomicus, Homo sociologicus, Homo urbanus, Homo retis (мережна парадигма) і цілий ряд інших, що дозволило провести ретельний аналіз доказової бази сучасного монетаризму. Обгрунтовано зростаючу значущість на поч. ХХІ ст. нових (модерних) методологій: теорії оптимальних валютних зон, неолібералізму, неокейнсіанства та неофункціоналізму. Це сприяло співставленню їх з теоретичними концепціями (молоді парадигми) Європейського Союзу (різношвидкісна Європа, Європа а la carte, концентричних кіл, піонерних груп, близька кооперація, кооперація, що зростає). Наведені аргументи дозволили визначити важливий тренд гібридної дифузії сучасних теорій, глибинна цифровізація яких вже найближчим часом сформує нову парадигму Homo informaticus. Зміни ж в монетарній моделі ЄС відбуватимуться під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, центральне місце серед яких посідатимуть глобальні процеси цифровізації.
The article is devoted to the actual problem of identifying modern paradigms in the global economic environment, in particular, the role and significance of the impact of monetary theory on society and its interaction with theories of European integration. The authors have comprehensively analyzed the mutual influence of modern and archaic paradigmatic approaches to substantiating the essence of modern monetarism, in particular, the theory of optimal currency areas, which has found its practical implementation in the euro area created in the EU. However, these actions in the context of global uncertainty require further clarification and new arguments. Given this, the authors have developed the so-called paradigm model of European monetarism, which is based on a profound transformation of post-industrial methodology. It includes sectoral (Homo oeconomicus, Homo sociologicus, Homo hybridus, media and artistic paradigms), as well as horizontal (Homo creativus, Homo retis, Homo cybernaticus, Homo urbanus, Homo ecologicus) paradigms. At the same time, the authors substantiate the possible creation of new paradigms, some of which may be immature. Researchers are convinced that the trends of the global diffusion of modern economic theories and theoretical concepts of European integration (multi-speed Europe, Europe a la carte, concentric circles, pioneer groups, close cooperation, growing cooperation, etc.) may prove to be promising in the near future. It is determined that the processes of hybridization and digitalization will inevitably lead in the near future to the formation of new paradigms associated with digital dominance in the global society of Homo informaticus, within which the monetary component should be linked to the dominant processes of sustainable development and the growing turbulence of the global economy. The indispensable qualitative indicators of the new hybrid paradigm should have the following selective features: global priority of freedom of action, combined with the selective limitation of influences; hybridization of rational and irrational judgments (decisions) that form the basis of global international projects; formation of polystructural markets (regional, local, sectoral, global) and dominant monetary systems, including virtual ones; widespread use of analytical, empirical and abstract systemic approaches to identification of new paradigms, development of new theories and concepts.