Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Ризик-орієнтований підхід у формуванні сталого розвитоку національної економіки в умовах цифрової трансформації
(Хмельницький національний університет, 2025) Кмитюк, Тетяна Леонідівна; Kmytiuk, Tetiana; Білик, Тетяна Олександрівна; Bilyk, Tetiana; Качан, Олена Іванівна; Kachan, Olena
Сучасна економіка характеризується активним використанням цифрових технологій як одного з ключових факторів економічного зростання. Цифрова трансформація створює нові можливості для розвитку, проте водночас формує ризики та загрози для економічної стабільності, конкурентоспроможності національних економік, соціальної рівноваги та безпеки інформаційних систем, що зумовлює необхідність їх своєчасної ідентифікації та управління. У статті досліджено особливості ризик-орієнтованого підходу у формуванні сталого розвитку національної економіки в умовах цифровізації. Основну увагу зосереджено на систематизації ризиків, що виникають у процесі цифрової трансформації, та розробці інструментів їх кількісного оцінювання. Запропоновано класифікацію цифрових ризиків за ключовими групами, зокрема економічними, соціальними, технологічними, кібернетичними, екологічними та інституційними, що дозволяє комплексно охопити багатовимірний характер впливу цифровізації на сталий розвиток. Обґрунтовано доцільність застосування інтегрального підходу до оцінювання цифрових ризиків на основі розрахунку Digital Risk Index, який забезпечує можливість кількісного визначення рівня вразливості регіонів і секторів економіки до негативних проявів цифрової трансформації. Запропонований індекс дозволяє агрегувати різнотипні показники в єдину узагальнену оцінку, що підвищує аналітичну цінність результатів дослідження та створює підґрунтя для їх практичного використання. Показано, що впровадження ризик-орієнтованого підходу створює передумови для формування адаптивної системи управління сталим розвитком національної економіки та мінімізації негативних наслідків цифрової трансформації.
The modern economy is characterized by the active use of digital technologies as one of the key factors of economic growth. Digital transformation creates new opportunities for development, but at the same time it creates risks and threats to economic stability, competitiveness of national economies, social balance and security of information systems, which necessitates their timely identification and management. The article examines the features of a risk-oriented approach in shaping the sustainable development of the national economy in the context of digitalization. The main attention is focused on the systematization of risks arising in the process of digital transformation and the development of tools for their quantitative assessment. A classification of digital risks is proposed according to key groups, in particular economic, social, technological, cybernetic, environmental and institutional, which allows for a comprehensive coverage of the multidimensional nature of the impact of digitalization on sustainable development. The feasibility of using an integrated approach to assessing digital risks based on the calculation of the Digital Risk Index, which provides the ability to quantitatively determine the level of vulnerability of regions and sectors of the economy to the negative manifestations of digital transformation, is substantiated. The proposed index allows aggregating various indicators into a single generalized assessment, which increases the analytical value of the research results and creates a basis for their practical use. It is shown that the implementation of a risk-oriented approach creates the prerequisites for the formation of an adaptive system for managing the sustainable development of the national economy and minimizing the negative consequences of digital transformation.
Вплив глобальних трансформацій на соціально-економічне забезпечення розвитку сільських територій України у повоєнний період
(Хмельницький національний університет, 2025) Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha
У статті досліджено вплив глобальних трансформацій на соціально-економічне забезпечення розвитку сільських територій України в умовах воєнних викликів і післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що поєднання економічних, соціальних, екологічних, цифрових та інституційних змін формує нову архітектуру просторового розвитку та визначає стійкість сільських громад до зовнішніх шоків. Показано, що повномасштабна війна суттєво загострила структурні проблеми сільського простору, зокрема скорочення інвестиційної активності, відтік трудових ресурсів, руйнування інфраструктури та зниження рівня зайнятості.
У процесі дослідження проаналізовано динаміку ключових соціально-економічних показників розвитку сільських територій України у 2015–2024 рр., що дозволило виявити тенденції зміни інвестицій, рівня оплати праці та зайнятості в аграрному секторі. Соціально-економічне забезпечення розвитку сільських територій розглянуто як комплексну систему, що охоплює економічну, соціальну, інфраструктурну, інституційну та екологічну компоненти, взаємодія яких формує основу інноваційно орієнтованої моделі сталого розвитку. Запропоновано багаторівневу модель управління розвитком сільських територій у післявоєнний період, яка поєднує національний, регіональний, економічний, соціально-освітній та екологічний рівні. Обґрунтовано, що її реалізація сприятиме диверсифікації економіки, розвитку людського капіталу, цифровізації управління, впровадженню принципів «зеленої» економіки та підвищенню якості життя сільського населення. Зроблено висновок, що адаптація сільських територій України до глобальних трансформацій є ключовою передумовою їх стійкого розвитку та інтеграції до європейського простору сталого зростання.
The article examines the impact of global transformations on the socio-economic support for the development of rural areas in Ukraine under wartime challenges and post-war recovery. It is substantiated that the combination of economic, social, environmental, digital, and institutional changes forms a new architecture of spatial development and determines the resilience of rural communities to external shocks. It is shown that the full-scale war has significantly intensified structural problems of rural territories, including declining investment activity, labor outmigration, infrastructure destruction, and reduced employment.
The study analyzes the dynamics of key socio-economic indicators of rural development in Ukraine during 2015–2024, which made it possible to identify trends in investment flows, wage levels, and employment in the agricultural sector. Socio-economic support for rural development is interpreted as a comprehensive system that includes economic, social, infrastructural, institutional, and environmental components, the interaction of which creates the basis for an innovation-oriented model of sustainable development. A multi-level model of rural development management in the post-war period is proposed, integrating national, regional, economic, social-educational, and environmental levels. It is argued that the implementation of this model will promote economic diversification, human capital development, digitalization of governance, the introduction of green economy principles, and improvement of the quality of life of the rural population. The study concludes that the adaptation of Ukraine’s rural areas to global transformations is a key prerequisite for their sustainable development and integration into the European space of sustainable growth.
Стратегічні напрями забезпечення стабільності фінансової екосистеми України
(Хмельницький національний університет, 2025) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Литвиненко, Олексій Костянтинович; Lytvynenko, Oleksii
У статті досліджено трансформацію фінансової екосистеми України в сучасних умовах та систематизовано ключові чинники її стійкості. Показано, що поєднання монетарних і регуляторних заходів, стійкості банківського сектору, розвитку фінансових технологій, безперервності платіжної інфраструктури та масштабної міжнародної фінансової підтримки забезпечило збереження функціональності фінансової системи в умовах екстремальних шоків. Особливу увагу приділено ролі цифровізації, фінтех-рішень та євроінтеграційних процесів у підтриманні довіри та доступу до фінансових послуг. Узагальнено стратегічні напрями зміцнення стійкості фінансової екосистеми та обґрунтовано доцільність формування інтегрального індексу її стійкості як напряму подальших досліджень.
The article examines the transformation of Ukraine’s financial ecosystem under the conditions of a full-scale war and identifies the key drivers of its resilience. The study argues that, despite severe economic shocks, infrastructure destruction, and heightened uncertainty, Ukraine’s financial system has demonstrated a remarkable capacity to maintain core functions. This resilience has been ensured through a combination of unconventional monetary and regulatory measures implemented by the National Bank of Ukraine, institutional strength of the banking sector, rapid digitalization of financial services, operational continuity of payment infrastructure, and unprecedented international financial assistance. The paper emphasizes that digital finance and FinTech solutions have played a critical role in preserving access to financial services for households and businesses amid population displacement, power outages, and security risks. The widespread adoption of cashless payments, mobile banking, digital government platforms, and emergency initiatives such as «Power Banking» significantly enhanced the adaptive capacity of the financial ecosystem. At the same time, the study highlights the trade-offs between macrofinancial stabilization and long-term credit expansion, underlining the constraints imposed on investment and reconstruction financing. Special attention is given to Ukraine’s ongoing regulatory convergence with the European Union, including the harmonization of payment systems, financial monitoring standards, and sustainable finance regulations. The integration of ESG principles and the expansion of green and social finance instruments are considered essential components of post-war recovery and long-term competitiveness.
Based on the synthesis of empirical evidence and policy analysis, the article systematizes strategic directions for strengthening financial ecosystem resilience in conflict-affected economies. Furthermore, it introduces a conceptual framework for a Financial Ecosystem Resilience Index (FERI), which aggregates macrofinancial, institutional, digital, and behavioral dimensions of resilience. Although the index is not empirically estimated in this study, its formalization and quantitative application are proposed as promising avenues for future research. The Ukrainian case provides valuable insights for policymakers and researchers seeking to design resilient financial systems under conditions of prolonged crisis and uncertainty.
Концептуальні підходи до формування інноваційної моделі розвитку аграрних підприємств в умовах сталості
(Хмельницький національний університет, 2025) Садовник, Олександр Володимирович; Sadovnyk, Oleksandr; Востряков, Олександр Володимирович; Vostriakov, Oleksandr; Скічко, Олексій Олексійович; Skichko, Oleksii
У статті розглянуто концептуальні підходи до формування інноваційної моделі розвитку аграрних підприємств в умовах посилення глобальних трансформацій, цифровізації та кліматичних викликів. Обґрунтовано актуальність переходу аграрного сектору України до моделі сталого розвитку, що поєднує економічну ефективність, соціальну відповідальність та екологічну збалансованість. Визначено ключові проблеми галузі, серед яких деградація ґрунтів, нестабільність ринків, обмеженість ресурсів, зростання вимог до екологічності виробництва та недостатній рівень розвитку інноваційної інфраструктури.
Запропоновано інтегровану науково-практичну модель інноваційного розвитку аграрних підприємств, яка ґрунтується на поєднанні системного, екосистемного, механізмового та модельного підходів. Розкрито зміст ключових компонентів моделі — технологічного, організаційного, економічного, соціального та екологічного — та охарактеризовано їх вплив на довгострокову стійкість підприємств. Показано роль організаційно-економічного механізму, що забезпечує узгодженість між стратегічними цілями сталого розвитку, ресурсним потенціалом та управлінськими рішеннями.
Особливу увагу приділено значенню цифровізації, розвитку людського капіталу, формуванню інноваційної культури, взаємодії науки, бізнесу та держави, а також інтеграції українських аграрних підприємств до європейського економічного простору відповідно до вимог Green Deal. Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню інноваційної активності, конкурентоспроможності та екологічної стійкості аграрних підприємств, створюючи передумови для їхнього довготривалого збалансованого розвитку та зміцнення продовольчої безпеки країни.
The article examines conceptual approaches to forming an innovative model for the development of agricultural enterprises under conditions of growing global transformations, digitalisation, and climate-related challenges. The relevance of transitioning Ukraine’s agricultural sector to a sustainable development model integrating economic efficiency, social responsibility, and environmental balance is substantiated. Key sectoral challenges are identified, including soil degradation, market volatility, resource constraints, increasing environmental requirements, and insufficient development of innovation infrastructure.
An integrated scientific-practical model of innovative development is proposed, based on the combination of systemic, ecosystem, mechanism-based and model-based approaches. The content of the model’s technological, organisational, economic, social and environmental components is revealed, along with their contribution to strengthening long-term enterprise resilience. The organisational-economic mechanism ensuring alignment between sustainability goals, resource potential and managerial decisions is outlined. Special attention is paid to the role of digitalisation, human capital development, formation of an innovation-oriented culture, and strengthened cooperation between science, business and the state. The study also highlights the importance of aligning the development of Ukrainian agricultural enterprises with the European Green Deal and modern sustainability standards. The results confirm that implementing the proposed model enhances innovation activity, competitiveness and environmental resilience, creating favourable conditions for long-term balanced development of agricultural enterprises and contributing to national food security.
Третя місія університету в контексті інтернаціоналізації та євроінтеграції: формування інклюзивного освітнього й наукового середовища
(Хмельницький національний університет, 2026) Рєпіна, Інна Миколаївна; Riepina, Inna; Востряков, Олександр Володимирович; Vostriakov, Oleksandr; Будяєв, Максим Олександрович; Budiaiev, Maksym
У статті досліджено еволюцію та сучасний зміст третьої місії університету в умовах інтернаціоналізації та євроінтеграції системи вищої освіти. Обґрунтовано, що в сучасному європейському освітньому просторі третя місія університету виходить за межі традиційного трансферу знань і набуває інтегруючого характеру, поєднуючи освітню, наукову та соціальну діяльність закладів вищої освіти. Особливу увагу приділено формуванню інклюзивного освітнього й наукового середовища як ключового напряму реалізації третьої місії в контексті міжнародної співпраці та європейських цінностей. На основі системного та інституційного підходів проаналізовано наукові підходи до трактування третьої місії університету, інтернаціоналізації та соціального виміру вищої освіти. Узагальнено європейські та українські практики реалізації третьої місії, виявлено основні проблеми її інституціоналізації в умовах євроінтеграції. Розроблено авторську концептуальну модель третьої місії університету, у якій третя місія визначена як інституційне ядро, що поєднує процеси інтернаціоналізації та формування інклюзивного освітнього й наукового середовища.
Практична значущість результатів полягає у можливості їх використання під час формування стратегій розвитку університетів, удосконалення політик інтернаціоналізації та впровадження інклюзивних практик у закладах вищої освіти в умовах європейської інтеграції.
The ongoing transformation of higher education systems under the influence of globalization, internationalization, and European integration has led to a fundamental reconsideration of the role of universities in contemporary socio-economic development. In addition to their traditional functions of teaching and research, universities are increasingly expected to contribute to social cohesion, sustainable development, and inclusive growth. Within this context, the concept of the university’s third mission has gained particular relevance, reflecting the expanding societal role of higher education institutions and their responsibility toward diverse stakeholders at local, national, and international levels.
The purpose of this article is to provide a theoretical and methodological substantiation of the university’s third mission in the context of internationalization and European integration, with a special focus on the formation of an inclusive educational and research environment. The study addresses the growing need to integrate social responsibility and inclusivity into internationalization strategies of universities, especially in countries undergoing European integration processes, such as Ukraine.
The research is grounded in systemic and institutional approaches, which make it possible to conceptualize the third mission as an integrated and cross-cutting institutional function rather than a peripheral or supplementary activity. General scientific methods of analysis, synthesis, abstraction, and logical generalization are applied to examine contemporary academic perspectives on the third mission of universities, internationalization, and the social dimension of higher education. Comparative and structural-functional analysis is used to explore European and Ukrainian practices of implementing the third mission, while content analysis of strategic and policy documents of the European Union and Ukraine allows the identification of key priorities related to inclusivity, openness, and international cooperation.
The findings of the study demonstrate that internationalization should not be interpreted solely as a mechanism for enhancing the global competitiveness and visibility of universities. Instead, it should be closely linked to the social mission of higher education and the principles of inclusivity that underpin the European Higher Education Area and the European Research Area. Inclusive educational and research environments are shown to be a critical outcome of the effective implementation of the third mission, ensuring equal access to education, research participation, academic mobility, and international collaboration for diverse social groups.
An original conceptual model of the university’s third mission is proposed, in which the third mission is defined as the institutional core that integrates internationalization processes with the formation of an inclusive educational and research environment. This model emphasizes the bidirectional relationship between international engagement and social responsibility, highlighting the role of universities as agents of European integration and inclusive development.
The practical significance of the research lies in its potential application for shaping university development strategies, improving internationalization policies, and designing institutional mechanisms aimed at strengthening the third mission of universities. The results may be useful for university administrators, policymakers, and stakeholders involved in higher education reform and European integration processes.