Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Взаємозв’язок психологічного клімату та згуртованості сімей різного типу
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-17) Сімонов, Максим Євгенович; Simonov, Maksym; Ставицька, Світлана Олексіївна
У дипломній роботі досліджено взаємозв’язок психологічного клімату та згуртованості сімей різного типу. Метою дослідження є аналіз взаємозв’язку психологічного клімату та згуртованості сім’ї. Теоретична частина роботи включає огляд сучасних наукових підходів до вивчення психологічного клімату та згуртованості сім’ї. Емпіричне дослідження здійснювалося з використанням комплексу методів: теоретичних, емпіричних та статистичних. Основні результати дослідження: встановлено, що психологічний клімат сім'ї та згуртованість – це два тісно пов'язані поняття, які значно впливають на розвиток та благополуччя кожного члена родини. Виявлено безпосередній прямий взаємозв’язок між рівнем згуртованості і сприятливим чи несприятливим психологічним кліматом. Цей взаємозв’язок дуже добре підтверджується і на сім’ях різних типів. За різними методиками зберігається тенденція достатньо високого рівня згуртованості серед молодих сімей, за ними у порядку спадання йдуть зрілі пари і останніми йдуть сім’ї з підлітками. Данні емпіричного дослідження лише підтверджують, що стадія життєвого циклу сім'ї та склад сім'ї матимуть значний вплив на тип сімейної системи. І це явище має цілком логічне пояснення. Сім’ї будуть завжди змінювати свою систему функціонування, щоб адаптуватися до потреб розвитку, ситуації та стадії життєвого циклу сім'ї. Теоретичне та практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що детально розглянуто і розкрито зміст «психологічного клімату» та «сімейної згуртованості», включаючи їх взаємозв’язок, що дозволить більш точно оцінювати ситуацію в сім’ї і більш ефективно вирішувати сімейні проблеми.
The thesis investigates the relationship between psychological climate and family cohesion of different types. The purpose of the study is to analyze the relationship between psychological climate and family cohesion. The theoretical part of the work includes a review of modern scientific approaches to the study of psychological climate and family cohesion. Empirical research was carried out using a set of methods: theoretical, empirical and statistical. The main results of the study: it was found that the psychological climate of the family and cohesion are two closely related concepts that significantly affect the development and well-being of each family member. A direct relationship was found between the level of cohesion and a favorable or unfavorable psychological climate. This relationship is also very well confirmed in families of different types. According to various methods, the trend of a sufficiently high level of cohesion among young families persists, followed in descending order by mature couples and last of all by families with teenagers. The empirical research data only confirm that the stage of the family life cycle and the composition of the family will have a significant impact on the type of family system. And this phenomenon has a completely logical explanation. Families will always change their functioning system to adapt to the needs of development, the situation and the stage of the family life cycle. The theoretical and practical significance of the results obtained is that the content of the "psychological climate" and "family cohesion" has been examined in detail and revealed, including their interrelationships, which will allow a more accurate assessment of the situation in the family and more effective solution of family problems.
Управління дебіторською заборгованістю в системі забезпечення фінансової стійкості підприємства
(Вінницький національний технічний університет, 2026-03) Дзюбенко, Любов Миколаївна; Dziubenko, Liubov; Савчук, Аліна О.; Savchuk, Alina
Досліджено вплив дебіторської заборгованості на фінансову стійкість підприємства. Розкрито її двоїсту природу як інструменту стимулювання збуту та чинника ризику ліквідності. Визначено стратегічні напрями управління: оцінка надійності дебіторів, встановлення лімітів кредитування та використання факторингу. Запропоновано комплексний підхід до кредитної політики задля оптимізації інкасації та балансу між ліквідністю і прибутковістю.
The impact of accounts receivable on an enterprise's financial stability is investigated. Its dual nature as a sales promotion tool and a liquidity risk factor is revealed. Strategic management directions are defined: counterparty reliability assessment, credit limits, and factoring. A comprehensive approach to credit policy is proposed to optimize collection and balance liquidity and profitability.
Взаємозв’язок між переживанням дитячих травм та психологічним імунітетом особистості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-17) Сидорова, Марія Євгенівна; Sydorova, Mariia; Колесніченко, Ліна Аліковна
У роботі досліджено взаємозв’язок між переживанням дитячих травм та психологічним імунітетом особистості. Здійснено теоретичний аналіз понять «дитяча травма» та «психологічний імунітет», розглянуто їх особливості, види та структуру. Дитяча травма визначається як переживання стресової події, що загрожує безпеці чи нормальному розвитку дитини та залишає тривалий слід у психіці особистості. Психологічний імунітет -здатність людини протистояти травмуючим і стресовим подіям, спираючись на внутрішні ресурси та стратегії адаптації. Встановлено, що кожен п’ятий респондент має досвід травматизації, а найбільш вразливою сферою є емоційна занедбаність. Більшість опитаних мають середній рівень прояву ресурсів психологічного імунітету, однак за низкою показників переважають низькі значення. Виявлено непрямі значущі кореляційні зв’язки між дитячими травмами та такими складовими психологічного імунітету, як позитивне мислення, почуття саморозвитку, самоефективність та соціальний моніторинг. Отримані результати мають практичне значення для організації психологічної допомоги та профілактики негативного впливу дитячих травм на психічне здоров’я особистості.
The work explores the relationship between the experience of childhood trauma and the psychological immunity of the individual. A theoretical analysis of the concepts of "childhood trauma" and "psychological immunity" is carried out, their features, types and structure are considered. Childhood trauma is defined as experiencing a stressful event that threatens the safety or normal development of the child and leaves a lasting mark on the psyche of the individual. Psychological immunity -the ability of a person to withstand traumatic and stressful events, relying on internal resources and adaptation strategies. It is established that every fifth respondent has experience of traumatization, and the most vulnerable area is emotional abandonment. The majority of respondents have an average level of manifestation of psychological immunity resources, but low values prevail in a number of indicators. Indirect significant correlation links between childhood traumas and such components of psychological immunity as positive thinking, self-development, self-efficacy and social monitoring have been identified. The results obtained are of practical importance for the organization of psychological assistance and prevention of the negative impact of childhood injuries on the mental health of the individual.
Взаємозв’язок копінг-стратегій та психологічних ресурсів особистості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-18) Развадовська, Роксоляна Вячеславівна; Razvadovska, Roksolianа; Корват, Лариса Володимирівна
У кваліфікаційній бакалаврській роботі досліджено взаємозв’язок копінг- стратегій та психологічних ресурсів особистості. Метою є визначення особливостей цього взаємозв’язку. Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел, розкрито сутність і структуру основних понять, обґрунтовано методологічні підходи до дослідження. Проведено емпіричне дослідження із використанням опитувальників Brief- COPE, SACS (С. Хобфолла), психологічної ресурсності (О. Штепа) та «Особистісні ресурси» (О. Савченко, С. Сукач). Результати опрацьовано методами математичної статистики з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона. Встановлено статистично значущі взаємозв’язки між копінг-стратегіями та рівнями психологічних ресурсів. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів для психологічного консультування та підвищення адаптаційних здібностей особистості.
The qualification bachelor's thesis investigated the relationship between coping strategies and psychological resources of the individual. A theoretical analysis of the concept of coping and resource provision of the individual was conducted, and methodological approaches were substantiated. The empirical study was carried out using the Brief-COPE, SACS, psychological resourcefulness (O. Shtepa) and «Personal Resources» questionnaires (O. Savchenko, S. Sukach). Statistically significant relationships between coping strategies and psychological resources were identified. The results can be used in psychological counseling and to increase the adaptive abilities of the individual.
Спроможність виконавця як ключова умова ефективностівикористання публічних фінансових ресурсівприневизначеності
(Вінницький національний технічний університет, 2026-03) Жибер, Тетяна Василівна; Zhyber, Tetiana
Публікацію присвячено дослідженню спроможності виконавців бюджетних програм як однієї з ключових передумов забезпечення ефективного використання публічних фінансових ресурсів в умовах невизначеності. Запропоновано умови забезпечення спроможності виконавців бюджетних програм до змін у системі публічних фінансів України та окреслено перспективи її посилення.
The publication is devoted to the study of the capacity of budget program implementers as one of the key conditions for ensuring the efficient use of public financial resources under conditions of uncertainty. The conditions for ensuring the capacity of budget program executors to make changes in the public finance system of Ukraine are proposed and the prospects for its strengthening are outlined.