Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Взаємозвʼязок резилієнтності та психічного здоровʼя української молоді в умовах воєнного стану
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Яроцька, Катерина Вікторівна; Yarotska, Kateryna; Ловка, Ольга Володимирівна
У кваліфікаційній роботі охарактеризовано резилієнтність та психічне здоров’я особистості, здійснено аналіз проблематики взаємозв’язку між ними. Проведено емпіричне дослідження взаємозвʼязку резилієнтності та психічного здоровʼя української молоді в умовах воєнного стану, в результаті отримано підтвердження наявності переважно прямого сильного взаємозв’язку між явищами. Окрім цього здійснено перевірку та аналіз кореляцій між складовими резилієнтності, стратегіями поведінки людини в стресових умовах, характеристиками психічного здоров’я та ресурсами особистості. Одержані результати було застосовано для розробки програми тренінгового заходу та
рекомендацій для покращення резилієнтності.
The qualification work characterizes resilience and mental health of the individual, analyzes the issues of the relationship between them. An empirical study of the relationship between resilience and mental health of Ukrainian youth under martial law was conducted, as a result of which confirmation of the presence of a predominantly direct strong relationship between the phenomena was obtained. In addition, the correlations between the components of resilience, strategies of human behavior in stressful conditions, characteristics of mental health and individual
resources were checked and analyzed. The results obtained were used to develop a training program and recommendations for improving resilience.
Когнітивний стиль як чинник переживання стресу в умовах військового конфлікту
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Сокол, Ілона Андріївна; Sokol, Ilona; Вельдбрехт, Олена Олександрівна
Проблема переживання стресу є надзвичайно актуальною у сучасному контектсті, коли українське суспільство стикається з масштабною та затяжною травматизацією через військові дії. Вивчення взаємозв’язків когнітивного стилю зі стресостійкістю, вигоранням та психологічною адаптацією дозволяє глибше зрозуміти індивідуальні особливості реагувння на стресові події. Це має вагоме значення для психологічної підтримки у стресових умовах. У роботі було проведено адаптацію англомовної методики «Rational-Experiential Inventory-40 (REI-40)» для української вибірки, що дозволяє фахівцям обирати валідні інструменти для діагностики когнітивних стилів. Дослідження підтверджує та розширює положення когнітивної теорії стресу, яка розглядає суб’єктивне переживання стресових ситуацій як результат когнітивних процесів: оцінки значущості подій, їх співвіднесення з власними ресурсами, оцінки наявних спроб подолання труднощів.
The problem of experiencing stress is extremely relevant in the modern context, when Ukrainian society is faced with large-scale and prolonged traumatization due to military actions. The study of the relationships between cognitive style with stress resistance, burnout and psychological adaptation allows for a deeper understanding of individual characteristics of reactions to stressful events. This is of great importance for psychological support in stressful conditions. The work adapted the English-language methodology «Rational-Experiential Inventory-40 (REI-40)» for the Ukrainian sample, which allows specialists to choose valid tools for diagnosing cognitive styles. The study confirms and expands the provisions of the cognitive theory of stress, which considers the subjective experience of stressful situations as a result of cognitive processes: assessing the significance of events, their correlation with one’s own resources, and assessing existing attempts to overcome difficulties.
Соціально-психологічні чинники афіліативних тенденцій у студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Репіна, Марта Анатоліївна; Repina, Marta; Савченко, Олена Вячеславівна
У роботі розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на афіліативні тенденції студентів. Виконано адаптацію методики «Affiliative Tendency and Avoidance Scale» (ATAS) українською мовою. Результати дослідження свідчать про значний вплив емоційної підтримки, соціальної взаємодії та культури спілкування на афіліативні тенденції студентів. Розроблено рекомендації для поліпшення міжособистісної взаємодії в студентських колективах.
The work examines the social-psychological factors influencing students' affiliative tendencies. The «Affiliative Tendency and Avoidance Scale» (ATAS) methodology was adapted into Ukrainian. Research results indicate the significant impact of emotional support, social interaction, and communication culture on students' affiliative tendencies. Recommendations were developed to improve interpersonal interaction in student groups.
Взаємозвязок особливостей сприйняття стресу та здатності до відновлення особистості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Проніна, Поліна Андріївна; Pronina, Polina; Колесніченко, Ліна Аліківна
У сучасному суспільстві стрес є невід’ємною частиною життя, оскільки людина постійно стикається з новими викликами, змінами та несприятливими обставинами. Інтенсивні темпи життя, високі вимоги до професійної діяльності, соціальні конфлікти, глобальні кризи, такі як пандемія COVID-19 або повномасштабне вторгнення Росії в Україну, спричиняють значне зростання рівня стресу серед населення. У зв’язку з цим зростає потреба в дослідженні сприйняття стресу та можливостей відновлення після переживання стресу. На нашу думку, відновлення пов'язане з резильєнтністю. Резильєнтність забезпечує адаптацію до стресових умов, зберігаючи при цьому психологічну рівновагу, ефективність діяльності та мотивацію до подальшого розвитку. Вивчення резильєнтності набуває особливої актуальності в умовах нестабільного середовища, де відсутність цієї здатності може призводити до емоційного виснаження, депресивних станів, втрати працездатності та порушення міжособистісних стосунків. Крім того, актуальність дослідження обумовлюється необхідністю дослідження взаємозв’язку між стресом, здатністю до відновлення та цінністю життя. З цією метою були теоретично проаналізовані підходи до розуміння стресу, його видів та факторів, а також підходи до розуміння та фактори здатності до відновлення. Була проведена адаптація англомовної методики «Perceived Stress Questionnaire (PSQ)» (Levenstein S., Prantera C., Varvo V., Scribano M. L., Andreoli A., Luzi C., Arcà M., Berto E., Milite G. & Marcheggiano A.,). Емпірично досліджено та встановлено зв’язок між показниками короткотривалого, довготривалого стресу та показниками резильєнтності (зокрема, такими як позитивне мислення; мислення, орієнтоване на віру та надію; загальний показник резильєнтності), а також з показниками сприйняття цінності життя (зокрема, активний пошук цінності життя (що спрямований на майбутнє); прийняття цінності життя (що спрямоване на отримання задоволення від повсякденності); знецінення життя; загальний показник цінності життя). Крім цього, проаналізовані відмінності у сприйнятті стресу (як довготривалого, так і короткотривалого) та здатності до відновлення залежно від статі, віку, соціально-економічного статусу та зміни емоційного й фізичного стану респондентів за останній рік.
In modern society, stress is an integral part of life, as people are constantly faced with new challenges, changes and unfavorable circumstances. Intense pace of life, high demands on professional activities, social conflicts, global crises such as the COVID-19 pandemic or Russia's full-scale invasion of Ukraine are causing a significant increase in stress levels among the population. In this regard, there is a growing need to study the perception of stress and the possibilities of recovery from stress. In our opinion, recovery is related to resilience. Resilience ensures adaptation to stressful conditions while maintaining psychological balance, performance, and motivation for further development. The study of resilience is especially relevant in an unstable environment, where the lack of this ability can lead to emotional exhaustion, depression, disability, and disruption of interpersonal relationships. In addition, the relevance of the study is determined by the need to investigate the relationship between stress, resilience, and the value of life. To this end, approaches to understanding stress, its types and factors, as well as approaches to understanding and factors of resilience were theoretically analyzed. The English-language methodology “Perceived Stress Questionnaire (PSQ)” (Levenstein S., Prantera C., Varvo V., Scribano M. L., Andreoli A., Luzi C., Arcà M., Berto E., Milite G. & Marcheggiano A.,) was adapted to the Ukrainian sample.
The relationship between indicators of short-term and long-term stress and indicators of resilience (in particular, such as positive thinking; thinking focused on faith and hope; general indicator of resilience), as well as indicators of perception of the value of life (in particular, active search for the value of life (aimed at the future); acceptance of the value of life (aimed at enjoying everyday life); devaluation of life; general indicator of the value of life) was empirically investigated and established. In addition, differences in the perception of stress (both long-term and short-term) and the ability to recover were analyzed depending on gender, age, socioeconomic status, and changes in the emotional and physical state of respondents over the past year.
Взаємозвʼязок саморефлексії та проявів посттравматичного зростання у внутрішньо переміщених осіб
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Погребняк, Сергій Олегович; Pohrebniak, Serhii; Корват, Лариса Володимирівна
Внутрішньо переміщені особи стикаються з психологічними труднощами, повʼязаними з втратою дому, соціального статусу, переживанням травматичних подій та адаптацією до нових умов життя. У цих умовах посттравматичне зростання стає важливим психологічної підтримки, адже воно дозволяє особам переосмислити свої життєві цінності, зміцнити особистісні ресурси та віднайти нові можливості для розвитку. Мета кваліфікаційної магістерської роботи – вивчити взаємозвʼязок саморефлексії та проявів посттравматичного зростання у внутрішньо переміщених осіб. Проведена україномовна адаптація методики «Шкала саморефлексії та інсайту» (А.М.Грант, Дж. Франклін). Було визначено кореляційні зв'язки саморефлексії та проявів посттравматичного зростання у внутрішньо переміщених осіб. Було сформовано програму дводенного треннгу для покращення посттравматичного зростання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Internally displaced persons face psychological difficulties related to their internal home, social status, experiencing traumatic events, and adapting to new living conditions. In these conditions, post-traumatic growth becomes an aspect of psychological support, as it allows individuals to rethink their life values, strengthen personal resources, and find new opportunities for development. The meta-qualification master's thesis is to study the relationship between self-reflection and manifestations of post-traumatic growth in internally displaced persons. The Ukrainian-language adaptation methodology "Self-Reflection and Insight Scale" (A.M. Grant, J. Franklin) was conducted. Correlations between self-reflection and manifestations of post-traumatic growth in internally displaced persons were determined. A two-day training program was developed to improve the post-traumatic growth of internally displaced persons (IDPs).