Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Прямі іноземні інвестиції в контексті інвестиційної привабливості країн
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-18) Свєнціцкий, Владислав Віталійович; Svientsitskyi, Vladyslav; Мозговий, Олег Миколайович
Прямі іноземні інвестиції є одним із суттєвих факторів розвитку міжнародних економічних відносин. Головною ареною інвестиційної діяльності виступають країни з ефективною розвиненою економікою. Все більшу роль у залученні прямих іноземних інвестицій відіграють групи розвинених країн і країн, що розвиваються. Однак, групі країн, що розвиваються, необхідно докласти більше зусиль, щоб збільшити та диверсифікувати іноземні інвестиції та щоб максимізувати їх вплив на показники сталого розвитку національної економіки. Інвестування зарубіжних країн є дуже складним і комплексним процесом, оскільки прямі іноземні інвестиції здійснюють не тільки рух капіталу, а й трансфер технологій, маркетингових і менеджерських навичок. Важливою особливістю сучасного міжнародного руху капіталу є жорстка конкурентна боротьба за його залучення. Аналіз політичних, соціальних, економічних та технологічних факторів - все це, безумовно, впливає на вибір країни, в яку будуть спрямовані прямі іноземні інвестиції, оскільки мета інвесторів – придбати активи у тому місці, звідки вони будуть приносити максимум прибутку. Важиливо враховувати такі чинники, як зростання і стабільність економіки, рівень життя населення, багатство природними ресурсами, розмір податкових виплат, рівень корупції, відсоток безробітного населення, кваліфікація робочої сили, інвестиційний режим, ємність ринку та відкритість економіки. Серед макроекономічних факторів можна виділити позитивний вплив на приплив ПІІ низького рівня інфляції, ємності ринку, високого рівня життя населення, відкритості та стабільного зростання економіки. Інвестори хочуть вкладати кошти саме в ті країни, які мають великі запаси корисних копалин, також вони інвестують у великі економіки, що обумовлено позитивним зв'язком між ВВП та валовими ПІІ.
Foreign direct investment is one of the essential factors in the development of international economic relations.
Countries with an efficient developed economy are the main arena for investment activity. Groups of developed countries and developing countries play an increasingly important role in attracting foreign direct investment. However, the group of developing countries needs to make more efforts to increase and diversify foreign investment and to maximize its impact on indicators of sustainable development of the national economy. Investing by foreign countries is a very complex and complex process, since direct foreign investment involves not only the movement of capital, but also the transfer of technology, marketing and managerial skills. An important feature of the modern international movement of capital is the fierce competition for its attraction. Analysis of political, social, economic and technological factors - all this certainly affects the choice of the country to which direct foreign investment will be directed, since the goal of investors is to acquire assets in the place where they will bring maximum profit. It is important to take into account such factors as economic growth and stability, the standard of living of the population, the wealth of natural resources, the amount of tax payments, the level of corruption, the percentage of the unemployed population, the qualifications of the workforce, the investment regime, market capacity and the openness of the economy. Among the macroeconomic factors, it is possible to single out the positive influence on the FDI inflow of low inflation, market capacity, high standard of living of the population, openness and stable growth of the economy. Investors want to invest in countries that have large mineral reserves, and they also invest in large economies, which is due to the positive relationship between GDP and gross FDI.
Правове регулювання платформізації суспільних відносин на прикладі соціально-трудової сфери
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Сорока, Л. В.; Soroka, L.; Луценко-Миськів, Л. І.; Lutsenko-Myskiv, L.; Куркова, К. М.; Kurkova, K.
У статті автори обговорюють проблеми взаємозв’язку між кризою системи найманої праці та зростаючим розповсюдженням трудової експлуатації з використанням різних цифрових технологій та платформ. У статті визначено, що робота в сучасному суспільстві, де цифрова парадигма набуває безпрецедентної конфігурації через платформізацію будь-яких відносин, набуває нових ознак та якостей, які потребують нових підходів щодо забезпечення безпечного функціонування цифрового ринку. Адже сталий взаємозв’язок робітник-соціальний медіатор (посередник) – роботодавець у цифрову епоху змінився на новий: робітник – «Інтернет-платформа» – роботодавець. У статті автори підтримують широкий підхід до визначення поняття «Інтернет-платформа в соціально-трудовій сфері» та пропонують під нею розуміти «інструмент (сукупність інформаційно-технологічних засобів) для взаємодії між різними акторами, що забезпечує різноманітний спектр послуг та можливостей у сфері праці та соціального обслуговування за допомогою логіки алгоритму». Автори констатують, що за відсутності державного регулювання використання Інтернет-платформ, останні самі здійснюють таке регулювання і навіть застосовують різні санкції. Це є показником того, що цифровий або віртуальний світ не тільки створює нову реальність, правила життя в цій реальності, а й новий вид відповідальності – цифрову відповідальність. В статі автори приходять до висновку, що чинне законодавство України недостатньо врегульовує питання використання Інтернет-платформ загалом та у соціально-трудовій сфері – зокрема. Зокрема досі неприйнятий закон про штучний інтелект, що також додає проблем для правозастосовної практики.
In the article, the authors discuss the problems of the relationship between the crisis of the wage labor system and the growing prevalence of labor exploitation using various digital technologies and platforms. The article defines that work in modern society, where the digital paradigm acquires an unprecedented configuration due to the platformization of any relationship, acquires new features and qualities that require new approaches to ensure the safe functioning of the digital market. After all, in the digital age, the permanent relationship between worker-social mediator (mediator) and employer has changed to a new one: worker «Internet platform» – employer.
In the article, the authors support a broad approach to the definition of the term «Internet-platform in the social and labor sphere» and propose to understand it as «a tool (a set of information and technological means) for interaction between various actors, which provides a diverse range of services and opportunities in the sphere of labor and social service using algorithm logic.» The authors state that in the absence of state regulation of the use of Internet-platforms, the latter themselves carry out such regulation and even apply various sanctions. This is an indicator that the digital or virtual world not only creates a new reality, the rules of life in this reality, but also a new type of responsibility – digital responsibility. In the article, the authors come to the conclusion that the current legislation of Ukraine does not sufficiently regulate the issue of the use of Internet platforms in general and in the social and labor sphere – in particular. In particular, the law on artificial intelligence has not yet been adopted, which also adds problems for law enforcement practice.
Оцінка банками очікуваних кредитних збитків в умовах глобальної фінансової нестабільності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-18) Можна, Валерія Олегівна; Mozhna, Valeriia; Мусієць, Тетяна Вікторівна
Дипломна робота «Оцінка очікуваних кредитних збитків банками в умовах глобальної фінансової нестабільності», автором якої є Валерія Можна, складається з 3 частин. У першій частині роботи було досліджено загальну нормативну базу для оцінки банками очікуваних кредитних збитків, встановлену Базель III та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». У цій частині також розглядається важливість питання оцінки очікуваних кредитних збитків для світової банківської системи. Акцентовано увагу на впливі цієї проблеми на світову фінансову кризу 2008-2009 рр. Крім того, було вивчено загальну нормативну базу для оцінки очікуваних кредитних збитків банками, встановлену Базель III та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Розглянуто підходи та моделі оцінки очікуваних кредитних збитків, які можуть бути використані банками. У другій частині статті досліджено фактори вибору банками моделей оцінки кредитного ризику та очікуваних збитків. Також визначено вплив глобальної нестабільності на параметри ризику, яківикористовуються для розрахунку очікуваних кредитних збитків, на прикладі впливу пандемії COVID-19 та війни в Україні. Автор проаналізував та порівняв професійне судження українських банків для оцінки очікуваних кредитних збитків у 2022 році для подолання невизначеності, спричиненої війною, на основі фінансової звітності. У третій частині роботи увага зосереджена на оцінці підходів українських банків до оцінки очікуваних кредитних збитків, досліджених у розділі 2. Аналіз поля для застосування професійного судження в рамках Базель III та Також проведено МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та надано рекомендації щодо вдосконалення стандарту МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
The diploma thesis «Estimation of expected credit losses by banks in conditions of global financial instability», written by Valeriia Mozhna, consists of 3 parts. In the first part of the work, the general regulatory framework for the assessment of expected credit losses by banks, established by Basel III and IFRS 9 Financial Instruments, was investigated. This part also examines the importance of the issue of estimating expected credit losses for the global banking system. Attention is focused on the impact of this problem on the global financial crisis of 2008-2009. In addition, the general regulatory framework for estimating expected credit losses by banks, established by Basel III and IFRS 9 Financial Instruments, was studied. Approaches and models for estimating expected credit losses that can be used by banks are considered. In the second part of the paper, the factors of banks' choice of credit risk assessment models and expected losses are investigated. The impact of global instability on the risk parameters used to calculate expected credit losses is also determined, using the example of the impact of theCOVID-19 pandemic and the war in Ukraine. The author analyzed and compared the professional judgment applied by Ukrainian banks to estimate expected credit losses in 2022 to overcome the uncertainty caused by the war, based on financial statements. In the third part of the work, attention is focused on the assessment of the approaches of Ukrainian banks to the assessment of expected credit losses studied in chapter 2. An analysis of the field for the application of professional judgment in the framework of Basel III and IFRS 9 "Financial Instruments" was also carried out, and recommendations were made to improve the IFRS 9 "Financial Instruments" standard.
Штраф за цивільним процесуальним кодексом Німеччини
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Петренко, Н. Д.; Petrenko, N.
Статтю присвячено підставам притягнення особи до відповідальності у цивільному судочинстві Німеччини та штрафу як одній із форм відповідальності.
Узагальнено підстави для накладення штрафу: 1) якщо сторона не з’явилася на слухання у випадку, коли суд розпорядився, щоб сторони з’явилися особисто; 2) якщо належним чином викликаний свідок не з’явився; 3) якщо свідок відмовляється давати показання або бути приведеними до присяги; 4) неявка експерта до суду або відмова надати звіт; 5) якщо особа не виконує обов’язку вчинити дії (надати інформацію про доходи чи майно тощо); якщо боржник порушує визначений судом обов’язок вчинити або припинити дії, утриматися від вчинення дій.
Встановлено, що можливість накладення штрафу завжди залежить від наявності певних умов. У разі неявки сторони доцільність накладення штрафу має залежати від значення неявки учасника для перебігу судового провадження (наприклад, чи має вона наслідком затягування судового спору, перешкоджання мирному врегулюванню спору, ускладнення з’ясування фактичних обставин справи), а також – наскільки це відомо – від ступеня порушення обов’язку (наприклад, ступінь вини; перша чи повторна неявка), обґрунтування неявки неповажними причинами чи ненадання пояснень причин неявки, особисті та економічні обставини учасника справи.
Німецьке процесуальне законодавство не завжди розцінює штраф як захід відповідальності, а тому дозволяє накладати його повторно: наприклад, на судового експерта за неявку чи ухилення від надання висновку. Однак якщо свідок відмовляється давати показання або бути приведеними до присяги штраф не може бути накладений повторно.
Відзначено, що в деяких випадках накладенню штрафу має передувати попередження: у разі несвоєчасного подання висновку експертом, на нього може бути накладено штраф, однак цьому має передувати попередження експерта про надання певного строку. Для притягнення до відповідальності боржника, що порушує визначений судом обов’язок вчинити або припинити дії, утриматися від вчинення дій, так само необхідно попередження.
The article is devoted to the grounds of holding a person liable in German civil proceedings and a fine as one of the forms of liability.
The grounds for imposing a fine can be summarized as follows: 1) if a party has not appeared at a hearing in the event that the court ordered the parties to appear in person; 2) if a duly summoned witness has not appeared; 3) if the witness refuses to testify or be sworn in; 4) non-appearance of an expert in court or refusal to provide an expert opinion; 5) if a person does not fulfill the obligation to perform actions (provide information about income or property, etc.); if a debtor violates the obligation determined by the court to perform or cease actions, to refrain from performing actions.
It was established that the possibility of imposing a fine always depends on the presence of certain conditions. In case of non-appearance of a party, the expediency of imposing a fine should depend on the significance of the participant’s non-appearance for the course of the court proceedings (for example, whether it has the effect of prolonging the litigation, hindering the peaceful settlement of the dispute, complicating the clarification of the actual circumstances of the case), as well as– as far as is known– on the degree of breach of duty (for example, the degree of guilt; first or repeated non-appearance), justification of the non-appearance with improper reasons or failure to provide explanations for the reasons for the non-appearance, personal and economic circumstances of the participant in the case.
German procedural law does not always consider a fine as a measure of holding a person liable, and therefore allows it to be imposed repeatedly: for example, on a forensic expert for failure to appear or evading to provide their expert opinion. However, if a witness refuses to testify or be sworn in, the fine cannot be imposed again.
It was noted that in some cases, the imposition of a fine should be preceded by a warning: in the case of late submission of an opinion by an expert, a fine may be imposed on them, but this should be preceded by giving a warning to the expert about giving a certain period. In order to bring to justice a debtor who violates the court-defined obligation to perform or stop actions, to refrain from performing actions, a warning is also necessary.
Врегулювання спорів про майно та власність у зоні конфлікту: правовий статус тимчасово окупованих територій
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Литвиненко, Є. В.; Lytvynenko, Ye.; Лимонько, А. О.; Lymonko, A.
Проведено аналіз питання врегулювання спорів про майно та власність на тимчасово окупованих територіях у контексті збройних конфліктів. Автори досліджують правовий статус такої території та вплив такого статусу у вирішенні питаннь щодо власності. У статті аналізується міжнародні правила, включаючи Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них, які регулюють захист цивільного населення та його майна в умовах конфлікту. Також досліджуються спеціальні механізми, включаючи роль міжнародних організацій у вирішенні спорів та відновленні порядку на окупованих територіях. Наголошено, про важливість дотримання принципів прав людини та міжнародного гуманітарного права для захисту прав та інтересів громадянського населення в умовах конфлікту. Розглянуті приклади з практики, дають підстави стверджувати про необхідність розробки та застосування ефективних механізмів врегулювання спорів та відновлення порушених прав у контексті тимчасово окупованих територій.
Особлива увага приділяється ролі міжнародних правових інструментів у врегулюванні подібних ситуацій, зокрема, Женевським конвенціям та Додатковим протоколам до них, які визначають права та обов’язки сторін конфлікту та забезпечують захист цивільного населення. Розглянуто та досліджено, як саме ці міжнародні норми впливають на регулювання питань власності та майна.
Крім того, висвітлюється та підтверджується важливість участь міжнародних організацій у вирішенні таких спорів та відновленні стабільності на окупованих територіях. Аналізується їхня роль у сприянні дотриманню принципів прав людини та міжнародного гуманітарного права, що є ключовим для забезпечення безпеки та захисту прав громадян в умовах конфлікту.
Можна констатувати, що на сьогодні існує необхідність у комплексному підході до вирішення питань власності та майна на тимчасово окупованих територіях, який базується на принципах міжнародного права та сприяє відновленню правового порядку та захисту прав людини в умовах збройних конфліктів. Обґрунтовано важливість дотримання принципів прав людини та міжнародного гуманітарного права як основи для захисту прав та інтересів громадянського населення в умовах конфлікту. Визначаються основні проблеми та виклики, які виникають при вирішенні питань власності в зоні тимчасової окупації, і запропоновано можливі шляхи їх вирішення.
An analysis of the settlement of disputes over property and ownership in temporarily occupied territories in the context of armed conflicts has been carried out. The authors examine the legal status of such territory and the impact of such status in resolving property issues. The article analyzes international rules, including the Geneva Conventions and their Additional Protocols, which regulate the protection of the civilian population and their property in conflict. Special mechanisms are also being explored, including the role of international organizations in resolving disputes and restoring order in the occupied territories. The importance of observing the principles of human rights and international humanitarian law to protect the rights and interests of the civilian population in conflict conditions was emphasized. The considered examples from practice give grounds for asserting the need to develop and apply effective mechanisms for settling disputes and restoring violated rights in the context of temporarily occupied territories.
Special attention is paid to the role of international legal instruments in the settlement of similar situations, in particular, the Geneva Conventions and Additional Protocols to them, which determine the rights and obligations of the parties to the conflict and ensure the protection of the civilian population. It has been considered and researched how exactly these international norms affect the regulation of property and property issues.
In addition, the importance of the participation of international organizations in resolving such disputes and restoring stability in the occupied territories is highlighted and confirmed. Their role in promoting compliance with the principles of human rights and international humanitarian law, which is key to ensuring security and protecting the rights of citizens in conflict, is analyzed.
It can be stated that today there is a need for a comprehensive approach to solving property and property issues in the temporarily occupied territories, which is based on the principles of international law and contributes to the restoration of legal order and the protection of human rights in the conditions of armed conflicts. The importance of observing the principles of human rights and international humanitarian law as a basis for protecting the rights and interests of the civilian population in conflict conditions is substantiated. The main problems and challenges that arise when solving property issues in the zone of temporary occupation are determined, and possible ways to solve them are proposed.