Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Стан та вдосконалення обліку загальновиробничих витрат на ПРАТ «МХП»
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-06-17) Масалова, Дарія Олександрівна; Masalova, Dariia; Примаченко, Олена Леонідівна
Бакалаврська робота присвячена дослідженню аналізу поточного стану та розробка рекомендацій щодо удосконалення системи обліку загальновиробничих витрат у ПРАТ «МХП». В ході дослідження використовувалися законодавчі акти та інші урядові документи, що стосуються економічної політики, стандарти бухгалтерського обліку (НП(С)БО), а також статистичні дані та звітна інформація підприємства. Крім цього, були враховані дослідження вчених у галузі обліку та контролю за операційними витратами, а також матеріали науково-практичних конференцій та семінарів.
The bachelor's thesis is devoted to the analysis of the current state and the development of recommendations for the improvement of the accounting system of general production costs in PRJSC «MHP». In the course of the study, legislative acts and other government documents related to economic policy, accounting standards (NP(S)BO), as well as statistical data and reporting information of the enterprise were used. In addition, the studies of scientists in the field of accounting and control of operating costs, as well as materials of scientific and practical conferences and seminars, were taken into account.
Актуальні проблеми кримінального процесуального законодавства щодо неповнолітніх в контексті запровадження ювенальної юстиції в Україні
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana
У даній статті розглянуто актуальні проблеми кримінального процесуального законодавства щодо неповнолітніх в контексті запровадження ювенальної юстиції в Україні.
Розглянуто можливість реформування чинного кримінального процесуального законодавства щодо неповнолітніх у контексті запровадження ювенальної юстиції в Україні. Обґрунтовано потребу у запровадженні оновленої моделі кримінального провадження щодо неповнолітніх в Україні.
Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо особливостей кримінального провадження щодо неповнолітніх в Україні. Доведено, що інститут кримінального провадження щодо неповнолітніх в України побудований за радянським зразком, основа якого була закладена в 30-ті роки ХХ століття. Прийнятий 2012 року КПК України не усунув усіх прогалин цього провадження.
Визначено, що одним із позитивних моментів у створенні таких судів стало запровадження традиції вивчення особи неповнолітнього правопорушника, систематизація даних про нього, які використовувались у судочинстві після ліквідації цих судових органів.
До негативних сторін такого суду можемо віднести велику кількість повноважень і завантаженість, адже до його функцій належали як правопорушення малолітніх, так і делікти, вчинені проти них; крім цього судді суду у справах неповнолітніх здійснювали нагляд за роботою установ, що здійснювали перевиховання неповнолітніх злочинців.
Відмічено, що в Україні судочинство у справах неповнолітніх здійснюють судді, які працюють у суді загальної юрисдикції і обираються зборами суддів. До них законодавством визначено вимоги щодо стажу роботи; досвіду та морально-ділових та професійних якостей. Вважаємо таку вимогу закону занадто «м’якою» і такою, що не враховує вимоги міжнародних стандартів і позитивний досвід зарубіжних країн.
Автором відзначено, що на сьогодні в Україні існують лише окремі складові частини ювенальної юстиції у вигляді органів і служб у справах неповнолітніх, центрів пробації та надання соціальної і психологічної допомоги, у зв'язку з чим пропонується дореформування вже існуючої моделі.
This article examines the current problems of criminal procedural legislation regarding minors in the context of the introduction of juvenile justice in Ukraine.
The possibility of reforming the current criminal procedural legislation regarding minors in the context of the introduction of juvenile justice in Ukraine is considered. The need to introduce an updated model of criminal proceedings against minors in Ukraine is substantiated.
Theoretical provisions and practical recommendations regarding the peculiarities of criminal proceedings against minors in Ukraine have been developed. It has been proven that the institution of criminal proceedings against minors in Ukraine is built according to the Soviet model, the foundation of which was laid in the 30s of the 20th century. The Criminal Procedure Code of Ukraine adopted in 2012 did not eliminate all the gaps in this proceeding.
It was determined that one of the positive points in the creation of such courts was the introduction of the tradition of studying the identity of a minor offender, the systematization of data about him, which were used in court proceedings after the liquidation of these judicial bodies.
The negative sides of such a court include a large number of powers and workload, because its functions included both juvenile offenses and torts committed against them; in addition, juvenile court judges supervised the work of institutions that reeducated juvenile criminals.
It is noted that in Ukraine, juvenile justice is conducted by judges who work in the court of general jurisdiction and are elected by the assembly of judges. The legislation defines the requirements for them regarding work experience; experience and moral, business and professional qualities. We consider such a requirement of the law to be too "soft" and one that does not take into account the requirements of international standards and the positive experience of foreign countries.
The author noted that today in Ukraine there are only separate components of juvenile justice in the form of bodies and services for juvenile affairs, probation centers and the provision of social and psychological assistance, in connection with which the pre-reform of the existing model is proposed.
Банківська діяльність та банківські послуги: питання термінологічного співвідношення та взаємозв’язку
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023) Богдан, Богдана Володимирівна; Bohdan, Bohdana; Шуліка, Євген Євгенович; Shulika, Yevhen
Наукова стаття містить результати правового аналізу норм чинного законодавства України, яким визначено такі терміни, як: «банківська діяльність», «банківські послуги», «банківські операції», «фінансові послуги», а також наведено спробу розкрити сутність даних термінів у доктринальному та правовому аспекті, виявити їх співвідношення та взаємозв’язок.
Досліджено історичне становлення правового регулювання визначення терміну «банківська діяльність», проаналізовано еволюційні зміни, яких протягом тривалого часу зазнавали відповідні норми чинного законодавства, проаналізовано їх переваги та недоліки.
Акцентовано увагу на тому, що «банківська діяльність» як об’єкт фінансово-правового регулювання досліджувалась науковцями в широкому та вузькому розумінні. В широкому розумінні наразі відсутня єдність наукових поглядів щодо змісту терміну «банківська діяльність», яка розглядається як сукупність видів операцій, що можуть здійснюватись не лише банками, а й іншими фінансовими установами. У вузькому розумінні банківська діяльність здійснюється лише через надання банківських операцій, завдяки яким банки виокремлюються серед інших фінансових установ, які надають фінансові послуги. Така наукова позиція кореспондує з нормами чинного законодавства в контексті «виключності» і особливості банківських послуг та змісту банківської діяльності.
Зазначено, що держава в особі Національного банку Україні через імперативні норми здійснює регулювання банківської діяльності, яке регламентується фінансово-правовими нормами.
Доведено, що наразі чинне законодавство України досі містить неузгоджені змістовно між собою норми, а виявлені невідповідності змістовного термінологічного наповнення потребують внесення суттєвих змін, оскільки впливають на коло суб’єктів здійснення банківських послуг.
Виявлено неузгодженість окремих норм банківського та господарського законодавства України, внаслідок чого обґрунтовано необхідність уніфікації термінології, якою визначається сутність банківської діяльності та зміст банківських послуг.
The scientific article contains the results of legal analysis of the norms of the current legislation of Ukraine, which defines such terms as: "banking activity", "banking services", "banking operations," "financial services," as well as an attempt to reveal the essence of these terms in the doctrinal and legal aspect, to identify their relationship and interconnection.
The historical formation of the legal regulation of the definition of the term "banking activity" has been investigated, evolutionary changes have been analyzed, which have been subjected to the relevant norms of the current legislation for a long time, their advantages and disadvantages have been analyzed.
Emphasis is placed on the fact that "banking activity" as an object of financial and legal regulation was studied by scientists in a broad and narrow sense. In the broad sense, there is currently no unity of scientific views on the meaning of the term "banking activity", which is considered as a set of types of transactions that can be carried out not only by banks, but also by other financial institutions. In a narrow sense, banking activity is carried out only through the provision of banking operations, thanks to which banks are allocated among other financial institutions that provide financial services. This scientific position corresponds with the norms of the current legislation in the context of "exclusivity" and the peculiarities of banking services and the content of banking activities.
It is noted that the state represented by the National Bank of Ukraine through imperative norms regulates banking activity, which is regulated by financial and legal norms.
It has been proved that the current legislation of Ukraine still contains non-consistent substantive norms, and the identified inconsistencies in the content of terminological content require significant changes, since they affect the circle of subjects of banking services.
The inconsistency of certain norms of banking and economic legislation of Ukraine has been revealed, as a result of which the necessity of unification of terminology, which determines the essence of banking activity and the content of banking services, has been substantiated.
Контроль та нагляд публічної адміністрації за дотриманням прав працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023) Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, Viktoriia; Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Кожура, Людмила Олександрівна; Kozhura, Liudmyla
В даній статті розкрито питання контролю публічної адміністрації за дотриманням прав працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами.
Нормативно-правовим регулюванням здійснення контролю уповноваженими суб’єктами публічної адміністрації є система законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які встановлюють вимоги до охорони праці працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами: закони України «Про відходи» та «Про управління відходами», Правила безпеки при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів; Правила охорони праці під час збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів; Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення; Умови і вимоги безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів; Норми радіаційної безпеки України; Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України»; Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення.
Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людини від негативного впливу відходів, забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами.
Сфера поводження з відходами є однією з сфер, яка впливає на стан навколишнього природнього середовища та здоров'я людини на території України. На сьогодні, норми які регламентують здійснення контролю та повноваження суб’єктів по здійсненню контролю за дотриманням прав працівників, задіяних в сфері поводження з відходами міститься в різних нормативно-правових актах, хоча, логічним є висвітлення даного питання саме в базовому нормативно-правовому акті.
До суб’єктів публічної адміністрації, які мають повноваження здійснювати контроль за дотриманням прав працівників, задіяних в сфері поводження з відходами варто віднести: Державну службу України з питань праці; Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Державна інспекція ядерного регулювання України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
This article discusses the issue of public administration control over compliance with the rights of workers employed in the field of waste management.
The regulatory and legal regulation of control by authorized entities of the public administration is a system of legislative and sub-legislative legal acts that establish requirements for occupational health and safety of employees employed in the field of waste management: the Laws of Ukraine "On Waste" and "On Waste Management", Safety rules for procurement and processing of scrap and waste of ferrous and non-ferrous metals; Rules of labor protection during collection, removal and disposal of household waste; Hygienic requirements for handling industrial waste and determining their class of danger to public health; Conditions and safety requirements (licensing conditions) for carrying out activities on processing, storage and disposal of radioactive waste; Radiation safety standards of Ukraine; Basic sanitary rules for ensuring radiation safety of Ukraine"; Hygienic requirements for handling industrial waste and determining its class of danger to public health.
The main principles of state policy in the field of waste management are priority protection of the natural environment and human health from the negative impact of waste, provision of social protection for workers employed in the field of waste management.
The sphere of waste management is one of the spheres that affects the state of the environment and human health on the territory of Ukraine. Today, the norms regulating the exercise of control and the powers of subjects to exercise control over the observance of the rights of employees involved in the field of waste management are contained in various normative legal acts, although it is logical to cover this issue in the basic normative legal act.
Public administration entities that have the authority to monitor compliance with the rights of employees involved in the field of waste management include: the State Labor Service of Ukraine; State Service for Food Safety and Consumer Protection; The State Inspection of Nuclear Regulation of Ukraine, local state administrations and local self-government bodies.
Соціальні та трудові права осіб, що отримали тимчасовий захист або статус біженця за кордоном
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023) Омельченко, Андрій Володимирович; Omelchenko, Andrii
Через збройний напад Росії на Україну Європейський Союз запровадив спеціальний захист українців у країнах ЄС, який передбачає спрощену процедуру перетину кордону та перебування в цих країнах. Важливими міжнародно-правовими джерелами у досліджуваній сфері є Конвенція про статус біженців 1951 р. та Директива ЄС 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року «Про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому». Зазначена Директива ЄС вперше на практиці запрацювала саме для українців і визначила взірець заходів тимчасового захисту, які раніше державами не застосовувалися. Запровадження механізму тимчасового захисту поставило на порядок денний питання, пов’язане із визначенням мінімального обсягу соціальних прав переміщених осіб, адже кожна держава має власні національні системи їхньої реалізації. Саме внутрішньодержавні соціальні програми кожної із країн ЄС застосовуються щодо осіб, які отримали тимчасовий захист. У статті досліджується правовий статус українців, котрі покидають Україну через війну, у випадку отримання ними тимчасового захисту або статусу біженця. Статус тимчасового захисту можна отримати в будь-якій безпечній країні, яка входить до ЄС, на відміну від статусу біженця, який можна отримати лише в тій безпечній країні, кордон якої особа перетнула вперше. Тимчасовий захист дає українцям практично ті ж права, які мають громадяни країни перебування в ЄС, і можливість повернутися додому, як тільки це стане безпечно. У випадку отримання статусу біженця повернутися до країни громадянства можна буде лише за умови, що підстави для надання такого статусу припинили своє існування. У статті окремо аналізуються положення Законів України «Про зовнішню трудову міграцію», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», права трудових мігрантів. Зроблено висновок про те, що отримання тимчасового захисту або статусу біженця працівником не позбавляє таку особу громадянства України та не обмежує обсяг її трудових прав на території України.
Due to Russia's armed attack on Ukraine, the European Union introduced special protection for Ukrainians in EU countries, which provides for a simplified procedure for crossing the border and staying in these countries.
Important international legal sources in the researched area are the Convention on the Status of Refugees of 1951 and EU Directive 2001/55/EC of July 20, 2001 "On minimum standards for providing temporary protection in the event of a mass influx of displaced persons and on measures promoting balance efforts between member states to receive such persons and responsibility for the consequences of such reception". For the first time, the specified EU Directive worked in practice specifically for Ukrainians and defined a model of temporary protection measures that had not been applied by states before.
The introduction of the mechanism of temporary protection put on the agenda the issue related to the determination of the minimum amount of social rights of displaced persons, because each state has its own national systems for their implementation. It is the domestic social programs of each of the EU countries that apply to persons who have received temporary protection.
The article examines the legal status of Ukrainians who leave Ukraine due to the war, in case they receive temporary protection or refugee status. Temporary protection status can be obtained in any safe country that is part of the EU, unlike refugee status, which can only be obtained in the safe country that the person crossed the border for the first time.
Temporary protection gives Ukrainians practically the same rights as citizens of the host country in the EU, and the opportunity to return home as soon as it becomes safe to do so. In the case of receiving refugee status, it will be possible to return to the country of citizenship only if the grounds for granting such status have ceased to exist.
The article separately analyzes the provisions of the Laws of Ukraine "On External Labor Migration", "On the Organization of Labor Relations in Martial Law", and the rights of labor migrants. It was concluded that receiving temporary protection or refugee status by an employee does not deprive such a person of Ukrainian citizenship and does not limit the scope of his labor rights on the territory of Ukraine.