Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Монетизація глобальної економіки: тенденції та особливості
(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Аржевітін, Станіслав Михайлович; Arzhevitin, Stanislav; Аржевитин, Станислав Михайлович; Макаров, Олег Юрійович; Makarov, Oleh; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна
Монетарне забезпечення економіки постає необхідною передумовою для забезпечення сталого економічного розвитку, що є пріоритетним стратегічним напрямом політики будь-якої держави. Мета статті полягає у виявленні особливостей та тенденцій монетарного забезпечення світової економіки загалом та в розрізі груп країн, що сприятиме кращому розумінню взаємозв’язку між економічним розвитком і процесом монетизації економіки. Поняття «монетизація економіки» розрізняється як стан та як процес. У контексті управління монетизацію економіки слід розглядати як процес, що є продуктом реакції на заходи державних політик з управління попитом і пропозицією на гроші, що виражається у ремонетизації та демонетизації економіки, тоді як стан монетизації економіки запропоновано розглядати як критерій достатності забезпечення економіки грошима. Зазначено, що достатній рівень монетарного забезпечення економіки позитивно впливає на економічний розвиток, домінантною складовою якого визначено економічне зростання. З аналізу монетизації світової економіки у динаміці за 2000–2020 рр. виявлено загальну тенденцію до монетарного розширення економік світу. Базуючись на даних по 133 країнах, виявлено посилення кореляційного зв’язку між рівнем монетизації економіки та економічним розвитком за 2000, 2010 та 2020 роки, що засвідчує важливість забезпечення процесів ремонетизації економік для економічного розвитку глобальної економіки. Визначено, що монетизація світової економіки має загальну тенденцію до зростання, яке посилюється після проходження економічних криз. Підтверджено гіпотезу про наявність зв’язку між рівнем монетарного забезпечення економіки та економічним розвитком в інших країнах. Виявлено наявність позитивного зв’язку протягом останніх 20 років, що з часом посилюється. Окремі країни мають загалом високий рівень монетизації, однак не мають відчутного прогресу в економічному розвитку, що спричинено, передусім, немонетарними особливостями розвитку цих країн.
Monetary support of the economy represents a necessary prerequisite for ensuring sustainable economic development, which is a priority strategic direction of public policy of any State. The purpose of the article is to identify the features and trends of monetary provision of the world economy in general and in terms of groups of countries, which will contribute to a better understanding of the relationship between economic development and the process of monetization of the economy. The concept of «monetization of the economy» is distinguished as a state and as a process. In the context of management, the monetization of the economy should be considered as a process that is a product of a reaction to the measures of public policies to manage the supply and demand for money, which is expressed in the remonetization and demonetization of the economy, while the state of monetization of the economy is proposed to be considered as a criterion for the adequacy of monetary provision to the economy. It is noted that a sufficient level of monetary provision of the economy has a positive impact on economic development, the dominant component of which is defined as economic growth. The analysis of the monetization of the world economy in the dynamics for 2000–2020 reveals a general trend towards monetary expansion of world economies. Based on data for 133 countries, the article identifies an increasing correlation between the level of monetization of the economy and economic development in the years of 2000, 2010 and 2020, which shows the importance of ensuring the processes of remonetization of economies for the economic development of the global economy. It is determined that the monetization of the world economy has a general upward trend, which intensifies after the passage of economic crises. The hypothesis that there is a link between the level of monetary support of the economy and economic development in other countries is justified. The existence of a positive relationship over the past 20 years, which has been strengthening over time, has been revealed. Several countries have a generally high level of monetization, but do not have tangible progress in economic development, which is primarily due to the non-monetary features of the development of these countries.
Митна безпека у системі економічної безпеки держави
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-18) Пугач, Владислава Сергіївна; Puhach, Vladyslava; Бороденко, Тетяна Миколаївна
Дослідження митної безпеки є необхідним елементом забезпечення стабільності та економічної безпеки держави в умовах глобалізації та міжнародного обміну товарами і послугами. Актуальність цього дослідження виокремлюється з ростом міжнародних торговельних потоків та важливістю забезпечення безпеки та стійкості в економіці кожної держави.
The study of customs security is a necessary element of ensuring the stability and economic security of the state in the conditions of globalization and international exchange of goods and services. The relevance of this study is highlighted with the growth of international trade flows and the importance of ensuring security and stability in the economy of each state.
Інструменти фінансування екологічного розвитку ЄС
(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia; Васюк, Наталия Олеговна
Метою статті є наукове обґрунтування ролі сучасних інструментів фінансування ЄС у стимулюванні екологічного розвитку. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі інструментів фінансування екологічного розвитку в ЄС, їх порівнянні та науковому узагальненні для обґрунтування подальших пріоритетів реалізації стратегії ЄС «Європейський зелений курс». Авторами досліджено моделі управління фінансовими ресурсами в ЄС ? пряме, спільне та непряме управління. Встановлено, що держави – члени ЄС та їхні компетентні органи розробляють власні національні програми, координують відбір проєктів, а також забезпечують оперативне управління такими програмами та здійсненням платежів. У статті показано, що найбільш вживаним фінансовим інструментом, який використовується в рамках програм і фондів ЄС для надання фінансових коштів, є гранти. Встановлено, що останнім часом у деяких сферах політики ЄС (насамперед, у регіональній, підприємницькій та інноваційній) активно розвиваються такі інструменти, як бюджетні гарантії та банківські інструменти фінансування (позики, кредитні гарантії, інвестицій в акціонерний капітал), які націлені переважно на прибуткові та економічно життєздатні проєкти. У сучасному плановому фінансовому періоді з 2021 р. по 2027 р. більшість фінансових програм і фондів ЄС мають екологічну складову. Водночас низка програм ЄС створені спеціально для цілей сталого розвитку, екологізації виробництва, запобігання та адаптації до змін клімату, а також захисту навколишнього природного середовища, серед яких програма «LIFE», Інноваційний фонд, Фонд справедливого переходу та Фонд модернізації. Авторами показано, що інструменти фінансування екологічного розвитку в ЄС охоплюють широке коло потенційних бенефіціарів, до складу яких входять не лише державні органи та бізнес-сектор, але й дослідницькі установи та громадські організації.
The aim of the article is to scientifically substantiate the role of modern EU financing instruments in stimulating ecological development. The research methodology is based on the content analysis of ecological development financing instruments in the EU, their comparison and scientific generalization to substantiate further priorities for the implementation of the EU strategy «European Green Deal». The authors have examined the models of management of financial resources in the EU – direct, joint and indirect management. It is found that the EU Member States and their competent authorities develop their own national programs, coordinate the selection of projects, as well as ensure the operational management of such programs and the implementation of payments. The article shows that the most used financial instrument used within the framework of the EU programs and funds for the provision of financial resources are grants. It is determined that recently in some areas of the EU policies (first of all, in regional, entrepreneurial, and innovation) such instruments as budget guarantees and bank financing instruments (loans, credit guarantees, equity investments) have been actively developing, aimed mainly at profitable and economically viable projects. In the current planned financial period from 2021 to 2027, most EU financial programs and funds have an ecological component. At the same time, a number of the EU programs are created specifically for the purposes of sustainable development, greening of production, prevention and adaptation to climate change, as well as environmental protection, including the LIFE program, the Innovation Fund, the Just Transition Fund and the Modernization Fund. The authors show that the instruments for financing ecological development in the EU cover a wide range of potential beneficiaries, which include not only government agencies and the business sector, but also research institutions and public organizations
Політика публічних закупівель у реалізації стратегії цифрової трансформації: пріоритети ЄС та України
(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна
Метою статті є дослідження політики публічних закупівель і наукове обґрунтування її пріоритетів у контексті реалізації стратегії цифрової трансформації в ЄС та Україні. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі політики цифровізації публічних закупівель, що використовуються в практиці ЄС та України, а також в її науковому узагальненні для обґрунтування пріоритетів реалізації стратегії цифрової трансформації. Авторами досліджено модель взаємодії суб’єктів ринку публічних закупівель у ЄС із використанням цифрових інструментів. Встановлено, що гармонізовані правила ЄС у сфері застосування єдиних цифрових інструментів публічних закупівель покликані забезпечити справедливість, прозорість і недискримінаційність у визначенні учасників державних контрактів, до яких допущено не тільки компанії ЄС, але й представників країн – членів СОТ, які підписали Угоду про державні закупівлі. В статті розкрито етапи запровадження цифрових інструментів публічних закупівель у ЄС та в Україні. Встановлено, що в ЄС процес цифровізації публічних закупівель розпочався з другої половини 2000-х років із запровадження електронного щоденника тендерів, значно активізувавшись у другій половині 2010-х років із прийняттям пакета директив ЄС у сфері публічних закупівель і поетапним впровадженням цифрових інструментів (інвойсів, форм, заявок на тендери, європейського єдиного закупівельного документа тощо). Сучасний етап трансформації цифрового інструментарію публічних закупівель у ЄС ознаменувався упровадженням з 2023 року єдиного простору цих державних закупівель в ЄС. Обґрунтовано пріоритетні напрями цифрової конвергенції систем публічних закупівель ЄС та України, які включають розробку інструментів співпраці для здійснення спільних публічних закупівель, сприяння конкуренції, протидії корупції, а також посилення професіоналізації систем публічних закупівель.
The aim of the article is to study the policy of public procurement and the scientific substantiation of its priorities in the context of the implementation of the digital transformation strategy in the EU and in Ukraine. The research methodology is based on the content analysis of the digitalization policy of public procurement used in the practice of both the EU and Ukraine, as well as in its scientific generalization to substantiate the priorities for the implementation of the digital transformation strategy. The authors examined the model of interaction of subjects of the public procurement market in the EU with the use of digital tools. It is found that the harmonized EU rules in the field of application of common digital public procurement instruments are designed to ensure fairness, transparency and non-discrimination in determining participants in public contracts, to which not only EU companies are admitted, but also the representatives of WTO Member States that have signed the Agreement on Government Procurement. The article discloses the stages of introduction of digital public procurement tools in the EU and in Ukraine. It is determined that in the EU, the process of digitalization of public procurement began in the second half of the 2000s with the introduction of an electronic diary of tenders, significantly intensifying in the second half of the 2010s with the adoption of a package of the EU directives in the field of public procurement and the phased introduction of digital tools (invoices, forms, applications for tenders, the European single procurement document, etc.). The current stage of transformation of digital public procurement tools in the EU was marked by the introduction of a single space for these public procurement in the EU from 2023. The priority directions of digital convergence of the public procurement systems of the EU and Ukraine are substantiated, including the development of cooperation tools for joint public procurement, promotion of competition, countering the corruption, as well as strengthening the professionalization of the public procurement systems.
Проблеми оцінки активів у процесі ліквідації банку
(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Александровна; Степанець, Вікторія Сергіївна; Stepanets, Viktoriia; Чепіжко, Оксана Вікторівна; Chepizhko, Oksana
Мета статті полягає у виявленні проблемних питань оцінювання майна (активів) банків, які перебувають у процесі ліквідації, та обґрунтування пропозицій щодо їх вирішення з урахуванням необхідності захисту прав кредиторів банку. Хоча банкрутство банків завдає значних економічних і моральних втрат, але процеси виведення з ринку неплатоспроможних банків, їх реорганізація чи ліквідація відбуваються постійно. Тому перед регуляторами та банками, які визнані неплатоспроможними, постає багато питань, зокрема й щодо адекватної оцінки банківських активів і визначення ліквідаційної маси. У статті розглянуто підходи до оцінки активів та особливості їх застосування в українській практиці, а також особливості продажу активів банків, що ліквідуються, за голландською моделлю аукціону. Наголошено, що недосконалість управління активами банків у процесі їх функціонування призводить до розбіжностей в оцінці цих неякісних активів у процедурі ліквідації. Встановлено, що співвідношення між оціночною вартістю активів і їх балансовою вартістю для банків, визнаних неплатоспроможними, в середньому становить 26,2 %, а медіанне значення дорівнює 22,3 % Це призводить до виникнення низки проблем, серед яких – неможливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) забезпечити погашення частини зобов’язань банку, які могли б бути погашені у разі своєчасного прийняття конкурсних пропозицій за ринковою вартістю. Зазначено, що найбільш ліквідні активи, якими є об’єкти нерухомості та майно, займають незначну частку в структурі ліквідаційної маси – близько 5 %, а конверсія при продажу нерухомості досить часто сягає 200 %. Запропоновано відповідно до європейської практики наділити Фонд повноваженнями проводити моніторинг активів банків у процесі їх функціонування. Наголошено на доцільності оцінювати активи не з позиції ведення бізнесу «як звичайно», а з погляду об’єктивної необхідності розпродажу активів, орієнтуючись на швидкий продаж активів за ринковою ціною. З метою вдосконалення процесу оцінювання активів неплатоспроможного банку та орієнтуючись на швидкий та прозорий продаж активів банку, запропоновано імплементувати у вітчизняну практику міжнародний досвід використання угод про розподіл збитків.
The aim of the article is to identify problematic issues of valuation of property (assets) of banks that are in the process of liquidation, and substantiate proposals for the desired solution, taking into account the need to protect the rights of bank creditors. Although the bankruptcy of banks causes significant economic and moral losses, the processes of removing insolvent banks from the market, their reorganization or liquidation are constantly taking place. Therefore, regulators and banks that have been declared insolvent face many questions, including the adequate valuation of banking assets and the determination of the liquidation estate. The article discusses approaches to asset valuation and features of their application in Ukrainian practice, as well as peculiarities of the sale of assets of banks in liquidation according to the Dutch auction model. It is noted that the imperfection of management of banks’ assets in the process of their functioning leads to discrepancies in the valuation of these low-quality assets in the liquidation procedure. It is determined that the ratio between the estimated value of assets and their book value for banks declared insolvent is on average 26.2 %, and the median value is 22.3 % This leads to a number of problems, including the inability of the Deposit Guarantee Fund (DGF) to ensure the repayment of part of the bank’s liabilities, which could be repaid in case of timely acceptance of tender offers at market value. It is noted that the most liquid assets, which are real estate and property, occupy an insignificant share in the structure of the liquidation mass – about 5 %, and the conversion rate in the sale of real estate quite often reaches 200 %. It is proposed, in accordance with European practice, to empower the Fund to monitor the assets of banks in the process of their functioning. The expediency of valuating assets not from the position of doing business «as usual» but from the point of view of the objective need to sell assets, focusing on the quick sale of assets at a market price, is emphasized. In order to improve the process of valuating the assets of an insolvent bank and focusing on the quick and transparent sale of the bank’s assets, it is proposed to implement the international experience of using loss-sharing agreements into domestic practice.