Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
error.top-level-communites
Recent Submissions
ESG-орієнтація як стратегічний вектор трансформації банківської діяльності
(Видавничий дім «Інтернаука», 2025) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Лещенко, Руслан Ігорович; Leshchenko, Ruslan
Вступ. Сучасний розвиток глобальної економіки детермінує актуалізацію ESG-принципів (Environmental, Social, Governance) у трансформації ризик-менеджменту банків. В умовах війни та відбудови України, а також у контек-сті євроінтеграційних процесів, інтеграція ESG набуває стратегічного значення для забезпечення фінансової стійкості та доступу до міжнародного капіталу.
Мета. Дослідження спрямоване на системний аналіз теоретико-методологічних засад та практичних аспектів ESG-орієнтації банків, ідентифікацію ключових драйверів і бар’єрів трансформації, а також формування концептуальної моделі інтеграції ESG-принципів у діяльність банківських установ.
Матеріали і методи. Методологічною основою стали загальнонаукові підходи: системний аналіз — для структурування ESG-компонентів у банківській діяльності; порівняння — для зіставлення міжнародних і вітчизняних практик; логічне
узагальнення — для формулювання висновків. Емпіричну базу склали офіційні звіти українських та зарубіжних банків, документи міжнародних інституцій (EBA, NGFS, UNEP FI) і регулятора (НБУ).
Результати. Доведено, що ESG-трансформація не є суто філантропічною ініціативою або маркетинговим інструментом, а формує нову парадигму ведення банківського бізнесу, сприяючи підвищенню довгострокової фінансовій стійкості
та конкурентоспроможності. Основними драйверами ESG-трансформації визначено: посилення регуляторного тиску, зростання попиту інвесторів і клієнтів, мітігацію ризиків (кліматичних, репутаційних, кредитних), розвиток ринку «зелених» фінансових інструментів. Запропоновано концептуальну модель інтеграції ESG-принципів у ключові процеси банку: корпоративне управління, стратегічне планування, управління ризиками, кредитно-інвестиційну діяльність та звітність.
Проаналізовано диференціацію рівня ESG-інтеграції серед українських банків: від декларативного до системного впровадження за міжнародними стандартами. Показано, що проактивна ESG-стратегія є критично важливою для формування стійкої, майбутньоорієнтованої банківської системи, здатної ефективно функціонувати в умовах глобальної невизначеності.
Перспективи. Подальші дослідження мають бути зосереджені на розробці кількісних моделей оцінки впливу ESG-факторів на кредитний ризик та фінансову стійкість банків, інтеграції кліматичних сценаріїв у ризик-менеджмент та розширенні механізмів «зеленого» фінансування у післявоєнній відбудові економіки України.
Introduction. The current development of the global economy necessitates the increasing relevance ESG principles (Environmental, Social, and Governance) more important in transforming banks’ risk management. In the context of the war and Ukraine’s reconstruction, as well as in the process of European integration, ESG becomes strategically important for ensuring financial stability and access to international capital.
Objective. The study aims to conduct a systematic analysis of the theoretical and methodological foundations, along with the practical aspects of ESG orientation in banks, to identify key drivers and barriers of transformation, and to develop a conceptual model for integrating ESG principles into the activities of banking institutions.
Materials and methods. The methodological foundation is grounded in general scientific approaches: systems analysis — to structure ESG components in banking activities; comparative analysis — to contrast international and domestic practices; and logical generalization — to formulate conclusions. The empirical base consists of official reports of Ukrainian and foreign banks, documents of international institutions (EBA, NGFS, UNEP FI), and regulatory documents issued by the National Bank of Ukraine (NBU).
Results. The findings demonstrate that ESG transformation is neither a purely philanthropic initiative nor a marketing tool, but rather a new paradigm of banking business that enhances long-term financial stability and competitiveness. The main drivers of ESG transformation are identified as: increased regulatory pressure, growing demand from investors and customers, mitigation of financial risks (climatic, reputational, credit), and the development of the market for green financial instruments.
A conceptual model for integrating ESG principles into key banking processes is proposed: corporate governance, strategic planning, risk management, credit and investment activities, and reporting. The differentiation in the level of ESG integration among Ukrainian banks has been analyzed: ranging from declarative approaches to systematic implementation in accordance with international standards. It has been demonstrated that a proactive ESG strategy is critical for the building of a sustainable, future-oriented banking system capable of functioning effectively under conditions of global uncertainty.
Prospects. Further research should focus on developing quantitative models for assessing the impact of ESG factors on credit risk and financial stability of banks, integrating climate scenarios into risk management process, and expanding green financing mechanisms in the post-war reconstruction of Ukraine’s economy.
Вплив штучного інтелекту на ринок праці в ІТ-секторі
(Видавничий дім «Інтернаука», 2025-08) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa
Вступ. Штучний інтелект (ШІ) став найбільш динамічною та трансформаційною з передових технологій, що глибоко змінила глобальний ІТ-сектор. Його стрімкий розвиток не тільки прискорює інновації та продуктивність, але й змінює структури зайнятості та вимоги до кваліфікації, створюючи як можливості, так і ризики для економік та ІКТ-фахівців у всьому світі.
Мета. Метою дослідження є визначення впливу ШІ на ринок праці в ІТ-секторі, зосередившись на змінах у структурі зайнятості, попиті на нові навички та появі нових професійних профілів.
Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є емпіричні дослідження, аналітичні звіти, галузеві опитування та міжнародні прогнози. Для виявлення тенденцій на ринку праці, оцінки трансформацій у кваліфікації та аналізу наслідків для розвитку трудових ресурсів в ІТ-секторі були використані порівняльні та аналітичні методи.
Результати. Швидка інтеграція ШІ та пов’язаних з ним цифрових технологій безпосередньо впливає на еволюцію технічних навичок, необхідних ІКТ-фахівцям. У міру того, як системи ШІ все частіше беруть на себе рутинні завдання, такі як програмування, управління даними та створення базового контенту, попит на традиційні технічні компетенції поступово знижується. Натомість нові набори навичок, пов’язані з етикою ШІ, грамотністю, швидким інжинірингом, архітектурою великих мовних моделей та аналітикою даних, стають критично важливими для підтримки інновацій та забезпечення відповідального впровадження нових технологій. Наразі в розвитку ШІ домінують розвинені економіки та провідні корпорації, що створює ризик поглиблення глобальної нерівності.
Перспективи подальших досліджень включають більш глибоке емпіричне вивчення довгострокових наслідків автоматизації на основі ШІ для стабільності зайнятості та розподілу доходів в ІТ-секторі; порівняльні дослідження між розвиненими та країнами з перехідною економікою для виявлення розбіжностей у траєкторіях адаптації; а також міждисциплінарний аналіз етичних, регуляторних та соціальних наслідків інтеграції ШІ у професійну практику. Крім того, майбутні дослідження можуть бути присвячені моделям безперервного навчання та адаптивності робочої сили, а також ролі міжнародного співробітництва у зменшенні глобальних асиметрій у розвитку та використанні ШІ.
Introduction. Artificial intelligence (AI) has become the most dynamic and transformative of advanced technologies, profoundly changing the global ICT sector. Its rapid development is not only accelerating innovation and productivity, but also changing employment structures and skill requirements, creating both opportunities and risks for economies and ICT professionals around the world.
Purpose. The purpose of the study is to determine the impact of AI on the labour market in the ICT sector, focusing on changes in the structure of employment, demand for new skills and the emergence of new professional profiles.
Materials and methods. The research materials include empirical studies, analytical reports, industry surveys, and international forecasts. Comparative and analytical methods were used to identify trends in the labour market, assess changes in qualifications, and analyse the implications for human resource development in the IСT sector.
Results. The rapid integration of AI and related digital technologies is directly influencing the evolution of the technical skills required of ICT professionals. As AI systems increasingly take over routine tasks such as programming, data management and basic content creation, the demand for traditional technical competencies is gradually declining. Instead, new skill sets related to AI ethics, literacy, rapid engineering, large language model architecture, and data analytics are becoming critical to supporting innovation and ensuring the responsible deployment of new technologies. Currently, developed economies and leading corporations dominate AI development, creating the risk of deepening global inequality.
Discussion. Prospects for further research include a deeper empirical examination of the long-term effects of AI-driven automation on employment stability and income distribution in the ICT sector; comparative studies across advanced and emerging economies to identify divergent adaptation trajectories; and interdisciplinary analyses of the ethical, regulatory, and social implications of AI integration into professional practices. Additionally, future studies could explore models of lifelong learning and workforce adaptability, as well as the role of international cooperation in mitigating global asymmetries in AI development and use.
Глобальні виклики та імперативи розвитку міжкультурної комунікації
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha
Статтю присвячено вивченню аспектів міжкультурної комунікації в сучасному глобальному середовищі. Метою статті виступає аналіз впливу глобалізаційних процесів на процес комунікації між культурами, виявлення викликів міжкультурної комунікації та обґрунтування шляхів їх подолання.
В статті розглянуто концепцію міжкультурної комунікації у сучасному глобалізованому світі. В дослідженні проаналізовано наявні теоретичні підходи до аналізу міжкультурного обміну. Виявлено, що міжкультурна комунікація є не тільки вербальним обміном інформацією, а й складним процесом взаємодії культур, який включає соціокультурні норми, поведінкові моделі та міжособистісну взаємодію. Визначено, що основним аспектом міжкультурної комунікації виступає здатність правильно інтерпретувати культурні відмінності та адаптувати свою поведінку до конкретного культурного контексту. У глобалізованому світі комунікація між культурами вимагає високого рівня міжкультурної компетентності, що включає вміння ефективно спілкуватися з людьми з різних культур, розуміти їхні погляди та норми, а також адаптувати свою комунікативну стратегію до специфічних вимог різних соціокультурних контекстів..
В статті проведено аналіз глобальних викликів у процесі міжкультурної комунікації, зокрема визначено, що глобальна міжкультурна комунікація призводить до культурної уніфікації, соціальної нерівності та породжує ризики конфліктів. Для подолання вказаних викликів глобальної міжкультурної комунікації запропоновано: розвивати міжкультурну освіту для формування толерантності, критичного мислення та здатність до конструктивної комунікації з людьми, що належать до різних культурних традицій; впроваджувати нові стратегії для сприяння ефективному міжкультурному діалогу через інтеграцію новітніх інформаційних технологій; створювати міжнародні платформи, розробляти міжнародні проекти, форуми та конференції для обміну досвідом та ідеями, що дозволять налагодити співпрацю між культурами та вирішувати глобальні проблеми зміни клімату, забезпечення миру та розвитку економік; впроваджувати міжкультурні бізнес-стратегії, спрямовані на врахування культурних особливостей, для зниження ризиків непорозумінь і конфліктів у міжнародних комунікаціях.
This article is dedicated to the study of aspects of intercultural communication in the contemporary global environment. The aim of the article is to analyze the impact of globalization processes on intercultural communication, identify the challenges of intercultural communication, and justify ways to overcome them.
The article discusses the concept of intercultural communication in the modern globalized world. The study analyzes existing theoretical approaches to the analysis of intercultural exchange. It is revealed that intercultural communication is not only a verbal exchange of information but also a complex process of cultural interaction, which includes sociocultural norms, behavioral patterns, and interpersonal interaction. It is defined that the primary aspect of intercultural communication is the ability to correctly interpret cultural differences and adapt one’s behavior to a specific cultural context. In a globalized world, communication between cultures requires a high level of intercultural competence, which includes the ability to communicate effectively with people from different cultures, understand their views and norms, and adapt one’s communication strategy to the specific demands of various sociocultural contexts.
The article analyzes global challenges in the process of intercultural communication, particularly identifying that global intercultural communication leads to cultural unification, social inequality, and creates risks of conflicts. To overcome the aforementioned challenges of global intercultural communication, it is proposed to: develop intercultural education to foster tolerance, critical thinking, and the ability for constructive communication with people from different cultural traditions; implement new strategies to promote effective intercultural dialogue through the integration of modern information technologies; create international platforms, develop international projects, forums, and conferences for exchanging experiences and ideas, which will enable collaboration between cultures and address global issues such as climate change, peacekeeping, and economic development; and implement intercultural business strategies that take cultural peculiarities into account, to reduce the risks of misunderstandings and conflicts in international communications.
Комплаєнс: сутність, міжнародні стандарти та перспективи розвитку для банків України
(Хмельницький національний університет, 2025) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia
У статті досліджено сутність комплаєнсу в банківській сфері України, проаналізовано міжнародні стандарти та визначено перспективи розвитку комплаєнс-менеджменту в умовах цифрових трансформацій та євроінтеграції. На основі теоретичного узагальнення виокремлено системний, процесний, ціннісний і функціональний підходи до розуміння комплаєнсу, що формують його комплексне визначення. Проведено огляд міжнародних стандартів, зокрема Базельських рекомендацій, ISO-37301-2021 та настанов Групи Світового банку, які визначають принципи організації комплаєнс-функції. Визначено ключові напрями розвитку комплаєнс-менеджменту в українських банках: розробка внутрішніх документів, формування культури доброчесності, протидія злочинним операціям, оцінка репутаційних ризиків, розвиток комплаєнс-мислення та стратегії комплаєнс-відповідальності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з формуванням комплаєнс-культури та вдосконаленням корпоративного управління.
Compliance with the law is crucial to prevent legal, financial, and reputational risks, especially in the digital age. Ukrainian banks are looking for effective tools to develop compliance management systems. The theoretical generalisation enabled identifying the following approaches to understanding the essence of ‘compliance’: systemic, process, value, and functional. The presented approaches form a comprehensive understanding of the essence of the ‘compliance in a bank’ concept. An analytical review of international regulatory documents on the basics of integrity is carried out. The key principles of compliance management are highlighted in the Basel Recommendations. These principles define the basis for the activities of the compliance unit and establish the most important principles for introducing the compliance function into corporate banking governance practices. In the context of European integration, international standards should become an integral part of compliance management development in all Ukrainian banks. The review of the international standards and guidelines allowed us to determine the prospects for the development of compliance management in Ukrainian banks. The development of compliance management in a bank should be based on a system of norms, rules, requirements, and standards set out in the relevant internal documents in written form and approved by the authorised departments. Interaction between employees, managers, top executives, and owners should be based on practice-oriented standards and rules. The key role of compliance procedures in internal conflicts is to minimise ‘grey areas’ and to protect the rights and interests of each party of the conflict. The bank should become a reliable partner and a space where stakeholders can achieve other important economic and/or social effects through synergy. Banks should prevent the achievement of criminal goals and counteract cash flows that may violate the rules of other areas of legislation. The formation of a compliance mindset among the population and the introduction of a compliance strategy into the bank's corporate governance should become long-term trends in the development of effective compliance management systems.
Оподаткування операцій із криптовалютами: порівняльний аналіз міжнародних підходів і наслідки для обліку та аудиту
(Хмельницький національний університет, 2025) Бондар, Микола Іванович; Bondar, Mykola; Остап'юк, Наталія Анатоліївна; Ostapiuk, Nataliia; Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana
У статті здійснено аналіз оподаткування операцій з криптовалютами в контексті формування ефективної фіскальної політики та забезпечення прозорості цифрової економіки. Автори узагальнюють міжнародний досвід регулювання податкового статусу криптовалют та аналізують підходи, що застосовуються у США, Великій Британії, Німеччині, Японії та інших країнах. Наводяться приклади, як криптовалюти класифікуються як майно, фінансовий актив або інші категорії залежно від правової системи, що суттєво впливає на застосування прямих та непрямих податків.
Особливу увагу приділено аналізу правової бази України щодо оподаткування криптовалютних операцій. Визначено наявні суперечності між законодавчими актами, включаючи Закон України «Про віртуальні активи» та Податковий кодекс України, зокрема в частині порядку декларування доходів, податкової бази та джерел даних для контролю. Автори підкреслюють, що національне законодавство потребує суттєвого оновлення для забезпечення чіткості податкових зобов’язань та уникнення подвійного трактування норм.
У статті також розглянуто проблемні аспекти бухгалтерського обліку та аудиту операцій з криптовалютами в українських реаліях. Підкреслюється, що наразі відсутні затверджені методичні рекомендації для обліку цифрових активів, а аудит таких операцій ускладнюється недостатньою регламентацією процедур перевірки, верифікації криптогаманців та визначення справедливої вартості.
Автори пропонують низку практичних рекомендацій для вдосконалення національного податкового законодавства та гармонізації підходів до обліку й контролю за криптовалютними операціями. Зокрема, акцентується на необхідності прийняття окремих податкових норм для цифрових активів, впровадження прозорих правил звітності та визначення критеріїв оцінки таких активів у рамках національних стандартів обліку та аудиту.
The article analyzes the taxation of cryptocurrency transactions in the context of developing effective fiscal policy and ensuring transparency in the digital economy. The authors summarize international experience in regulating the tax status of cryptocurrencies and analyze the approaches used in the US, UK, Germany, Japan, and other countries. Examples are given of how cryptocurrencies are classified as property, financial assets, or other categories depending on the legal system, which significantly affects the application of direct and indirect taxes.
Particular attention is paid to the analysis of Ukraine's legal framework for the taxation of cryptocurrency transactions. Existing contradictions between legislative acts, including the Law of Ukraine “On Virtual Assets” and the Tax Code of Ukraine, in particular regarding the procedure for declaring income, the tax base, and data sources for control, are identified. The authors emphasize that national legislation needs to be substantially updated to ensure clarity of tax obligations and avoid double interpretation of the rules.
The article also examines problematic aspects of accounting and auditing of cryptocurrency transactions in the Ukrainian context. It is emphasized that there are currently no approved methodological guidelines for accounting for digital assets, and the audit of such transactions is complicated by insufficient regulation of procedures for checking, verifying crypto wallets, and determining fair value.
The authors offer a number of practical recommendations for improving national tax legislation and harmonizing approaches to accounting and control of cryptocurrency transactions. In particular, they emphasize the need to adopt separate tax rules for digital assets, introduce transparent reporting rules, and define criteria for valuing such assets within the framework of national accounting and auditing standards.