Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Порівняльний аналіз кращих європейських практик використання природної та історичної спадщини як основи стратегічного розвитку туристичної дестинації (на прикладі НПП «Дністровський каньйон»)
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Михайлуца, Вікторія Романівна; Mykhailutsa, Viktoriia; Богославець, Оксана Григорівна
Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу кращих європейських практик використання природної та історичної спадщини для стратегічного розвитку туристичних дестинацій та розробка рекомендацій щодо їх адаптації та впровадження в національному природному парку «Дністровський каньйон».
Вплив Smart HRM на ефективність HR-системи підприємства в цифровій економіці
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Саркісян, Нораір; Sarkisian, Norair; Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha
У статті здійснено комплексне дослідження концепції Smart HRM як інноваційної моделі управління персоналом, що формується під впливом цифрової трансформації сучасного бізнес-середовища. Акцентовано увагу на трансформації функцій HRM у напрямі стратегічного партнерства з бізнесом завдяки використанню таких цифрових технологій, як аналітика великих даних (Big Data), хмарні сервіси, штучний інтелект, автоматизовані системи управління талантами та електронні платформи для навчання персоналу. Здійснено порівняльний аналіз традиційної та цифрової моделі управління персоналом, виокремлено ключові переваги переходу до Smart HRM, зокрема: підвищення продуктивності праці, персоналізація навчання і розвитку, прозорість та обґрунтованість прийняття рішень.
На прикладі реального підприємства ТОВ «Інтелсофт Груп» проаналізовано результати впровадження Smart HRM у період 2021–2024 рр. Оцінка динаміки ключових HR-показників (плинності кадрів, залученості, середньої тривалості закриття вакансій, участі у навчанні) засвідчила суттєве підвищення ефективності HR-системи підприємства. Запропоновано формулу інтегральної оцінки ефективності HRM на основі результативності, мотивації та участі у навчальних програмах.
У статті також окреслено ключові виклики цифровізації HRM: дефіцит цифрових навичок, ризики кібербезпеки, організаційна інерція та опір змінам з боку персоналу. Обґрунтовано доцільність впровадження Smart HRM як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах цифрової економіки. Запропоновано напрями подальших досліджень у сфері цифрової трансформації управління людськими ресурсами в українських компаніях.
The article provides a comprehensive analysis of the Smart HRM concept as an innovative model of human resource management emerging in response to digital transformation. The research emphasizes the shift of HRM functions from administrative support to strategic business partnership through the integration of digital technologies such as Big Data analytics, artificial intelligence, cloud platforms, automated talent management systems, and e-learning tools. A theoretical comparison between traditional and Smart HRM approaches is presented, highlighting key advantages including increased productivity, personalized learning and development, transparent and data-driven decision-making.
The article includes a case study of the Ukrainian IT company “Intelsoft Group” which implemented Smart HRM solutions between 2021 and 2024. The analysis of key performance indicators — employee turnover, engagement index, vacancy closure period, and participation in corporate learning — demonstrated a significant increase in HR system effectiveness. An integral formula for evaluating HRM efficiency is proposed, considering productivity, motivation, and learning involvement.
The paper also outlines critical challenges of Smart HRM implementation, such as lack of digital competencies, cybersecurity risks, organizational inertia, and employee resistance to change. The findings confirm that Smart HRM plays a vital role in enhancing business resilience and competitiveness in the digital economy. Future research should focus on assessing enterprise readiness for digital HRM transformation and developing professional competencies of HR specialists in a digital environment.
In addition, the article offers practical recommendations for enterprises aiming to implement Smart HRM, emphasizing the importance of aligning digital tools with corporate strategy, investing in staff digital literacy, and fostering a culture of continuous learning and innovation. These factors are crucial for building sustainable HR ecosystems capable of supporting organizational growth under conditions of rapid technological change.
Управління інноваціями в українському IT-секторі в умовах глобальної нестабільності
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Петрик, Максим М.; Petryk, Maksym; Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha
У цій статті розглядаються інноваційні методи управління в українському секторі IT під час війни та глобальної нестабільності. Непередбачуваність, обмеженість ресурсів, еміграція персоналу та втрата інфраструктури були основними викликами. Проаналізовано зміну організаційної структури компанії, впровадження децентралізованого управління, створення віртуальних груп досліджень і розробки та використання гнучких методів (agile). Застосування штучного інтелекту (AI), генеративних моделей, low-code платформ і засобів кібербезпеки є прикладами технологічних інновацій, які отримали значну увагу. Після повномасштабної війни соціологічні опитування показали позитивну динаміку залучення компаній до інновацій. Успішні адаптації були показані в кейсах компаній MacPaw, Reface та Ajax Systems. Дослідження дозволило розробити практичні рекомендації щодо стратегічного планування, психологічної стійкості команд, інтеграції в цифрові платформи ЄС і розширення правового режиму Diia.City. Усе, що було виявлено, може бути використано для створення стратегій, які можуть допомогти впоратися з кризовими ситуаціями. Отримані висновки мають прикладне значення для розробки антикризових інноваційних стратегій у цифрових галузях.
This article explores the innovation management strategies employed by Ukrainian IT companies during the ongoing war and global instability. In response to unpredictable circumstances, such as infrastructure destruction, cyberattacks, labor migration, and economic uncertainty, Ukrainian IT firms have exhibited extraordinary flexibility and innovation capacity. The study investigates structural transformations in organizational models, including the shift to decentralized management, the formation of autonomous R&D teams across different time zones, and the utilization of virtual collaboration hubs. The adoption of agile frameworks and remote-first policies has enabled rapid adaptation and continuity in development cycles despite adverse conditions.
Particular attention is paid to the role of emerging technologies—such as artificial intelligence (AI), machine learning, generative models, and low-code/no-code platforms—in maintaining operational efficiency and fostering product innovation. These tools have become essential for automating customer service, enhancing cybersecurity, and optimizing internal logistics, especially in the context of humanitarian initiatives. The research also analyzes sociological surveys, including those conducted by DOU and Lviv IT Cluster, indicating a rise in R&D investment and innovation engagement across the sector. Case studies of MacPaw, Reface, and Ajax Systems exemplify successful adaptation strategies, from geographic relocation and contingency infrastructure to participation in global digital resilience initiatives.
The findings emphasize the importance of integrating innovation with strategic foresight, psychological resilience, and legal frameworks such as Diia.City. Key recommendations include fostering mental health support, increasing R&D funding through public-private partnerships, deepening EU digital integration, and expanding innovation-focused regulation. The conclusions provide actionable insights for developing crisis-resilient innovation strategies, particularly relevant for digital industries operating under prolonged stress. This research highlights how the Ukrainian IT sector, despite extraordinary hardship, can become a global model for innovation-led recovery and sustainable transformation.
Формування стратегічних орієнтирів розвитку аграрного бізнесу в умовах змін інституційного середовища
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Ставнічук, Віталій В.; Stavnichuk, Vitalii
У статті розкрито сучасні підходи до формування стратегій розвитку підприємств агропромислового комплексу в умовах економічної нестабільності, посиленої конкуренції та інституційних трансформацій. Визначено, що ефективне стратегічне управління в АПК потребує системного використання адаптивних механізмів, що охоплюють аналітичну, нормативну та управлінську складові. Запропоновано структурну модель стратегування, яка враховує особливості галузі та забезпечує циклічний характер стратегічного процесу з постійним моніторингом і коригуванням цілей. Проведено порівняльний аналіз стратегічних пріоритетів підприємств різного масштабу, що засвідчив домінування орієнтації на зростання та інновації у великих підприємствах, тоді як малі переважно обирають стратегії стабілізації. Обґрунтовано доцільність використання багатофакторної системи показників ефективності реалізації стратегій, з урахуванням фінансових, технологічних та екологічних критеріїв. Результати дослідження можуть бути використані у практиці стратегічного планування в АПК, а також у розробці державної політики підтримки різних типів аграрних підприємств.
The article presents an approach to the formation of strategic development guidelines for agribusiness in Ukraine under the conditions of institutional transformation caused by war, decentralization, and regulatory reforms. The relevance of the research stems from the need for post-war recovery of the agricultural sector and the enhancement of its resilience to internal and external challenges. The study proposes a strategic planning model based on the forecasting of institutional changes, which integrates regional characteristics, the potential for cooperation with territorial communities, and the scope of state support mechanisms.
The methodology is grounded in simplex modeling and the use of integrated performance indicators, including the internal rate of return (IRR), net present value (NPV), and a partnership interaction index. The model was applied to evaluate four development scenarios for the period 2024–2028: “institutional breakthrough,” “gradual development,” “regional imbalance,” and “institutional instability.” The empirical section includes a comparative analysis of an agribusiness platform in Vinnytsia region (Ukraine) and agricultural cooperatives in Lublin Voivodeship (Poland), highlighting the importance of institutional stability and cooperation with local authorities.
The study identifies six priority directions for enhancing strategic management in Ukraine’s agrarian sector: institutional adaptation of strategies, deeper collaboration with local communities, regional diversification of planning tools, integration of innovation and digitalization, targeted public support, and decentralized financial mechanisms. A sensitivity analysis demonstrates the relative vulnerability of each scenario to fluctuations in institutional conditions and investment risks. The results may be applied in national agricultural policy design, the formation of corporate strategies by agroholdings, and the development of regional support programs.
Специфіка туристичної Smart спеціалізації громад пристоличного регіону (на прикладі Вишгородської громади)
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Мартиненко, Микита Валерійович; Martynenko, Mykyta; Богословець, Оксана Григорівна
Наукова новизна дослідження полягає в комплексному підході до вивчення туристичної SMART-спеціалізації як фактора економічного зростання громад. Дослідження ґрунтується на поєднанні економічного, соціального та технологічного підходів, що дозволяє оцінити потенціал інноваційних рішень у туризмі з точки зору місцевого розвитку. Робота також аналізує вплив глобальних тенденцій цифрової трансформації на регіональні та локальні стратегії розвитку туризму.