Випуск № 27
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 27 by Author "Khoroshun, Oleksandr"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Новітні імперативи та правила міжнародної торгівлі зерновими в умовах геополітичної нестабільності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Хорошун, Олександр І.; Khoroshun, OleksandrМеханізми регулювання міжнародної торгівлі зерновими знаходяться під впливом перманентно змінюваних екстернальних чинників формування глобального торговельного середовища та є особливо чутливими до таких глобальних викликів як поширення пандемії чи окремий військовий конфлікт. Російське військове вторгнення в Україну поставило під загрозу не тільки геополітичну стабільність, а й глобальну продовольчу безпеку. Метою статті є ідентифікація та критичний аналіз глобальних імперативів розвитку ринку зернових, виокремлення особливостей міжнародної торгівлі зерновими в умовах численних загроз глобальній продовольчій безпеці та обґрунтування стратегічних напрямів ефективної участі України в міжнародній торгівлі зерновими. У статті проаналізовано ступінь залежності країн з різних регіонів світу та відмінним рівнем економічного розвитку від імпорту окремих товарних груп та позицій зернових культур зі сторін-учасниць збройного конфлікту, а також динаміку зміни світових цін на зазначену продукцію. Охарактеризовано вектори зміни торговельних політик країн-учасниць глобальної торговельної системи стосовно регулювання міжнародної торгівлі зерновими, а також виокремлено проблемні аспекти експорту Україною продовольчої продукції з урахуванням неможливості користування традиційними шляхами постачання товарів закордон. Ключовою ідеєю статті є те, що інструментарій регулювання міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема зерновими та олійними культурами, змінюється в бік нетарифного регулювання. В сучасних умовах серед найбільш поширених інструментів регулювання торгівлі є кількісна обмеження, включаючи повну заборону експорту (експортний бан), а також вимоги щодо ліцензування та суб-сидування національного виробництва. Водночас на рівні з обмежувальними торговельними заходами країни вдаються до запровадження лібералізаційних заходів торгівлі зерновими з метою забезпечення продовольчої безпеки навіть най-менш розвинених країн. Для України, незважаючи на зменшення посівних площ, спричинених російською військовою агресією, обсягів власного виробництва зернових та олійних культур достатньо як для забезпечення власних потреб, так й експорту задля уникнення глобальної продовольчої кризи. При цьому світовий супротив продукції російського походження є відмінною нагодою для розширення географії та частки українського експорту в загальносвітовому за умови вирішення логістичних проблем, викликаних блокуванням діяльності чорноморських портів. Mechanisms for regulating international grain trade are under the influence of permanently changing external factors shaping the global trade environment and are particularly sensitive to such global challenges as the spread of a pandemic or a separate military conflict. The Russian military invasion of Ukraine threatened not only world geopolitical stability, but also global food security. The purpose of the article is to identify and critically analyze the global imperatives for the development of the grain market, to highlight the imperatives of international grain trade in the face of numerous threats to global food security and to substantiate the strategic directions of Ukraine’s effective participation in international grain trade. The article analyzes the degree of dependence of countries from different regions of the world with a various level of economic development on the import of certain product groups and positions of grain crops from the parties to the armed conflict, as well as the dynamics of changes in world prices for the specified products. The vectors of changes in the trade policies of the countries participating in the global trade system regarding the regulation of international grain trade are characterized, as well as the problematic aspects of Ukraine’s export of food products are highlighted, taking into account the impossibility of using traditional ways of supplying goods abroad. The key idea of the article is that the toolkit for regulating international trade in agricultural products, in particular grain and oil crops, is changing towards non-tariff regulation. Under current circumstances, among the most common instruments of trade regulation are quantitative restrictions, including a complete export ban, as well as requirements for licensing and subsidizing national production. At the same time, together with trade-restrictive measures, countries resort to the introduction of grain trade liberalization measures in order to ensure food security of even the least developed countries. For Ukraine, despite the decrease in cultivated areas caused by Russian military aggression, the volume of its own production of grain and oil crops is sufficient both to meet its own needs and to export in order to avoid a global food crisis. At the same time, global opposition to products of Russian origin is an excellent opportunity to expand the geography and share of Ukrainian exports in the world, provided that the logistical problems caused by the blockade of the Black Sea ports are solved.