Browsing by Author "Aksonova, Oksana"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Trade-economic cooperation of Ukraine and China within COVID-19 Pandemic and in post-pandemic time(E3S Web of Conferences, 2021-04-16) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Циганкова, Татьяна Михайловна; Horbachova, Iryna; Aksonova, Oksana; Osadchuk, ValeriiaModern trends of trade-economic relations of the countries within the COVID-19 pandemic have been systemized in the development of mutual relations in particular economy sectors have been identified. Direct connection between the increase of export volume to China and Ukraine GDP growth has been established in the study based on the correlation-regression analysis. Weaknesses and strengths as well as opportunities and threats of mutual relations within the pandemic have been defined. The influence of the world crisis, creating a free trade area, and other factors on foreign trade circulation between Ukraine and China have been studied with the tools of empirical gravity model of international trade. Foreign trade circulation up until 2022 with and without creating a Free Trade Area has been forecast based on the modelled data. Perspective directions of trade-economic relations have been defined; the strategy of extending the trade-economic integration of Ukraine and China within the COVID-19 pandemic and in post-pandemic time within customs tariffs liberalization, intensification of symmetric interdependence and complementarity between the countries, within creating a free trade area, diversifying trade turnovers, overcoming the pandemic, reduction of crisis consequences, and strengthening cooperation in new industries of post-pandemic time has been grounded.Item Глобальні виклики та імперативи розвитку міжкультурної комунікації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, OlhaСтаттю присвячено вивченню аспектів міжкультурної комунікації в сучасному глобальному середовищі. Метою статті виступає аналіз впливу глобалізаційних процесів на процес комунікації між культурами, виявлення викликів міжкультурної комунікації та обґрунтування шляхів їх подолання. В статті розглянуто концепцію міжкультурної комунікації у сучасному глобалізованому світі. В дослідженні проаналізовано наявні теоретичні підходи до аналізу міжкультурного обміну. Виявлено, що міжкультурна комунікація є не тільки вербальним обміном інформацією, а й складним процесом взаємодії культур, який включає соціокультурні норми, поведінкові моделі та міжособистісну взаємодію. Визначено, що основним аспектом міжкультурної комунікації виступає здатність правильно інтерпретувати культурні відмінності та адаптувати свою поведінку до конкретного культурного контексту. У глобалізованому світі комунікація між культурами вимагає високого рівня міжкультурної компетентності, що включає вміння ефективно спілкуватися з людьми з різних культур, розуміти їхні погляди та норми, а також адаптувати свою комунікативну стратегію до специфічних вимог різних соціокультурних контекстів.. В статті проведено аналіз глобальних викликів у процесі міжкультурної комунікації, зокрема визначено, що глобальна міжкультурна комунікація призводить до культурної уніфікації, соціальної нерівності та породжує ризики конфліктів. Для подолання вказаних викликів глобальної міжкультурної комунікації запропоновано: розвивати міжкультурну освіту для формування толерантності, критичного мислення та здатність до конструктивної комунікації з людьми, що належать до різних культурних традицій; впроваджувати нові стратегії для сприяння ефективному міжкультурному діалогу через інтеграцію новітніх інформаційних технологій; створювати міжнародні платформи, розробляти міжнародні проекти, форуми та конференції для обміну досвідом та ідеями, що дозволять налагодити співпрацю між культурами та вирішувати глобальні проблеми зміни клімату, забезпечення миру та розвитку економік; впроваджувати міжкультурні бізнес-стратегії, спрямовані на врахування культурних особливостей, для зниження ризиків непорозумінь і конфліктів у міжнародних комунікаціях. This article is dedicated to the study of aspects of intercultural communication in the contemporary global environment. The aim of the article is to analyze the impact of globalization processes on intercultural communication, identify the challenges of intercultural communication, and justify ways to overcome them. The article discusses the concept of intercultural communication in the modern globalized world. The study analyzes existing theoretical approaches to the analysis of intercultural exchange. It is revealed that intercultural communication is not only a verbal exchange of information but also a complex process of cultural interaction, which includes sociocultural norms, behavioral patterns, and interpersonal interaction. It is defined that the primary aspect of intercultural communication is the ability to correctly interpret cultural differences and adapt one’s behavior to a specific cultural context. In a globalized world, communication between cultures requires a high level of intercultural competence, which includes the ability to communicate effectively with people from different cultures, understand their views and norms, and adapt one’s communication strategy to the specific demands of various sociocultural contexts. The article analyzes global challenges in the process of intercultural communication, particularly identifying that global intercultural communication leads to cultural unification, social inequality, and creates risks of conflicts. To overcome the aforementioned challenges of global intercultural communication, it is proposed to: develop intercultural education to foster tolerance, critical thinking, and the ability for constructive communication with people from different cultural traditions; implement new strategies to promote effective intercultural dialogue through the integration of modern information technologies; create international platforms, develop international projects, forums, and conferences for exchanging experiences and ideas, which will enable collaboration between cultures and address global issues such as climate change, peacekeeping, and economic development; and implement intercultural business strategies that take cultural peculiarities into account, to reduce the risks of misunderstandings and conflicts in international communications.Item Еволюція наукових підходів до аналізу міжкультурної комунікації в економічній науці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, OksanaУ статті розглянуто еволюцію наукових підходів до аналізу міжкультурної комунікації в економічній науці та визначено її роль у розвитку сучасних міжнародних економічних відносин. Показано, що формування теоретичних засад міжкультурної комунікації відбувалося у тісному зв’язку з розвитком соціальних, гуманітарних та економічних наук, а також під впливом процесів глобалізації світової економіки. Встановлено, що початковий етап досліджень, який сформувався у середині ХХ століття, базувався переважно на психологічних та антропологічних підходах до аналізу культури. У цей період основна увага приділялася вивченню культурних цінностей, норм поведінки та особливостей комунікації представників різних культур. Класичні праці дослідників заклали фундамент для розуміння впливу національної культури на організаційну поведінку, управлінські практики та міжнародну економічну взаємодію. Другий етап розвитку досліджень, що охоплює кінець ХХ — початок ХХІ століття, характеризується активною інтеграцією економічних, соціологічних та міждисциплінарних підходів. Міжкультурна комунікація почала розглядатися як важливий фактор ефективності міжнародної торгівлі, інвестиційної діяльності та інституційного розвитку. Особлива увага приділялася проблемам культурних бар’єрів у міжнародному бізнесі, механізмам адаптації бізнес-процесів до культурних особливостей партнерів, а також трансферу технологій у глобальному економічному середовищі. Сучасний етап досліджень пов’язаний із застосуванням цифрових та когнітивно-аналітичних методів, включаючи аналіз великих даних, мережеве моделювання та використання інструментів штучного інтелекту. Це дозволяє здійснювати багаторівневий аналіз комунікативних процесів та оцінювати ефективність міжкультурної взаємодії в умовах цифрової економіки. У роботі також розглянуто ключові концептуальні підходи до дослідження міжкультурної комунікації: антропологічний, лінгвістичний, когнітивний, психолінгвістичний та інституційно-економічний. Зроблено висновок, що сучасні дослідження поєднують різні методологічні підходи, формуючи комплексну наукову основу для аналізу взаємодії культур у міжнародному економічному середовищі та підвищення ефективності глобальної економічної співпраці. The article examines the evolution of scientific approaches to the analysis of intercultural communication in economic science and defines its role in the development of modern international economic relations. It shows that the formation of the theoretical foundations of intercultural communication took place in close connection with the development of social, humanitarian and economic sciences, as well as under the influence of the processes of globalisation of the world economy. It has been established that the initial stage of research, which took shape in the mid-20th century, was based mainly on psychological and anthropological approaches to the analysis of culture. During this period, the main focus was on studying cultural values, behavioural norms and communication characteristics of representatives of different cultures. The classical works of researchers laid the foundation for understanding the influence of national culture on organisational behaviour, management practices and international economic interaction. The second stage of research development, covering the late 20th and early 21st centuries, is characterised by the active integration of economic, sociological and interdisciplinary approaches. Intercultural communication began to be seen as an important factor in the effectiveness of international trade, investment activities and institutional development. Particular attention was paid to the problems of cultural barriers in international business, mechanisms for adapting business processes to the cultural characteristics of partners, and technology transfer in the global economic environment. The current stage of research is associated with the use of digital and cognitive-analytical methods, including big data analysis, network modelling, and the use of artificial intelligence tools. This allows for a multi-level analysis of communication processes and an assessment of the effectiveness of intercultural interaction in the digital economy. The paper also considers key conceptual approaches to the study of intercultural communication: anthropological, linguistic, cognitive, psycholinguistic, and institutional-economic. It is concluded that contemporary research combines various methodological approaches, forming a comprehensive scientific basis for analysing cultural interaction in the international economic environment and improving the effectiveness of global economic cooperation.Item Ключові теоретичні основи та підходи до міжкультурної комунікації(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Аксьонова, Оксана В.; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, OlhaУ статті представлено результати комплексного дослідження ключових теоретичних основ та підходів до міжкультурної комунікації в контексті міжнародних економічних відносин. Актуальність роботи зумовлена необхідністю подолання комунікаційних бар'єрів у глобалізованому бізнес-середовищі, що трансформується під впливом цифровізації та євроінтеграційних процесів. У межах дослідження виокремлено та систематизовано три магістральні наукові напрями: антропологічно-лінгвістичний, когнітивно-психолінгвістичний та інституційно-економічний. Проаналізовано фундаментальні моделі Е. Холла, Г. Хофстеде та Ф. Тромпенаарса, які складають методологічний фундамент для аналізу культурних контекстів, дистанції влади, індивідуалізму та інших вимірів, що безпосередньо впливають на прийняття управлінських рішень та стратегічне планування в транснаціональних корпораціях. Особливу увагу приділено ідентифікації та класифікації бар’єрів (вербальних, невербальних, ціннісних, психологічних та організаційних), а також розробці стратегій їх подолання через впровадження принципів diversity & inclusion та підвищення міжкультурної компетентності персоналу. Досліджено вплив цифрової трансформації на взаємодію у віддалених міжнародних командах, виявлено специфічні цифрові та технологічні бар’єри. Обґрунтовано необхідність адаптації комунікаційних стратегій (зокрема локалізації контенту) для мінімізації репутаційних та фінансових ризиків на глобальних ринках. Наукова новизна роботи полягає в інтеграції класичних моделей із сучасними цифровими інструментами аналізу (Big Data, мережевий аналіз), що дозволяє сформувати системну методологічну базу для підвищення ефективності міжнародних проектів у динамічному соціокультурному просторі. This article presents the results of a comprehensive study of the key theoretical foundations and approaches to intercultural communication in the context of international economic relations. The relevance of this work stems from the need to overcome communication barriers in a globalised business environment that is undergoing transformation under the influence of digitalisation and European integration processes. Within the scope of the study, three main scientific directions have been identified and systematised: anthropological-linguistic, cognitive-psycholinguistic and institutional-economic. The fundamental models of E. Hall, G. Hofstede and F. Trompenaars are analysed; these form the methodological foundation for analysing cultural contexts, power distance, individualism and other dimensions that directly influence managerial decision-making and strategic planning in transnational corporations. Particular attention is paid to the identification and classification of barriers (verbal, non-verbal, value-based, psychological and organisational), as well as the development of strategies to overcome them through the implementation of diversity and inclusion principles and the enhancement of staff intercultural competence. The study examined the impact of digital transformation on collaboration within remote international teams and identified specific digital and technological barriers. It demonstrated the need to adapt communication strategies (in particular, content localisation) to minimise reputational and financial risks in global markets. The scientific novelty of the work lies in the integration of classical models with modern digital analysis tools (Big Data, network analysis), which allows for the formation of a systematic methodological framework to enhance the effectiveness of international projects within a dynamic socio-cultural space.Item Стратегії міжкультурної комунікації в умовах глобалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, OksanaУ статті досліджено стратегії міжкультурної комунікації в умовах глобалізації, що є важливим аспектом міжнародної взаємодії в сучасному світі. Глобалізація сприяє активному обміну інформацією, ідеями та технологіями між різними культурами, але водночас супроводжується численними викликами, зокрема мовними бар’єрами, соціокультурними відмінностями та проблемами адаптації. Автор аналізує ключові фактори, що впливають на ефективність міжкультурної комунікації, та пропонує стратегії їхнього подолання. У роботі акцентовано увагу на використанні цифрових технологій як засобу оптимізації міжкультурної взаємодії. Інтернет, соціальні мережі та онлайн-платформи значно розширюють можливості для комунікації, однак водночас створюють нові труднощі, зокрема пов’язані з відсутністю невербальних сигналів та різним рівнем цифрової грамотності у представників різних культур. Розглянуто роль цифровізації у подоланні мовних бар’єрів та забезпеченні ефективного міжнародного співробітництва. Досліджено вплив культурних відмінностей на процеси управління, ведення переговорів та побудову ділових відносин. Особливу увагу приділено адаптації комунікативних стилів залежно від специфіки національних традицій і норм. Наведено практичні рекомендації щодо розвитку міжкультурної компетентності серед керівників міжнародних компаній, освітян та представників дипломатичних структур. Автор аналізує вплив міжкультурної комунікації на сталий розвиток, наголошуючи на необхідності інклюзії та толерантності в міжнародній взаємодії. Визначено стратегічні підходи до формування ефективних комунікаційних моделей, що сприяють взаєморозумінню між культурами. Також розглянуто міжнародний досвід вирішення комунікаційних проблем у бізнесі, освіті та міжнародних організаціях. Зроблено висновок, що ефективна міжкультурна комунікація є важливим фактором успішної міжнародної взаємодії, особливо в умовах цифровізації та глобалізаційних трансформацій. Використання стратегій адаптації, впровадження цифрових інструментів та розвиток міжкультурної компетентності сприятимуть покращенню якості комунікації та підвищенню конкурентоспроможності організацій на міжнародному рівні. The article explores strategies for intercultural communication in the context of globalization, which is a crucial aspect of international interaction in the modern world. Globalization facilitates the active exchange of information, ideas, and technologies among different cultures, but it also presents numerous challenges, including language barriers, sociocultural differences, and adaptation issues. The author analyzes key factors influencing the effectiveness of intercultural communication and proposes strategies to overcome these challenges. The study emphasizes the use of digital technologies as a means of optimizing intercultural interaction. The Internet, social media, and online platforms significantly expand communication opportunities but also create new difficulties, such as the absence of nonverbal cues and varying levels of digital literacy among representatives of different cultures. The role of digitalization in overcoming language barriers and ensuring effective international cooperation is examined. The study also investigates the impact of cultural differences on management processes, negotiations, and business relations. Special attention is given to the adaptation of communication styles according to national traditions and norms. Practical recommendations are provided for developing intercultural competence among business executives, educators, and diplomatic representatives. The author analyzes the influence of intercultural communication on sustainable development, highlighting the importance of inclusion and tolerance in international interaction. Strategic approaches to forming effective communication models that promote mutual understanding between cultures are identified. Additionally, international experiences in addressing communication challenges in business, education, and global organizations are reviewed. The study concludes that effective intercultural communication is a key factor in successful international interaction, particularly in the context of digitalization and globalization transformations. The implementation of adaptation strategies, digital tools, and the development of intercultural competence will enhance communication quality and increase the competitiveness of organizations on the international level.Item Інноваційно-інвестиційне співробітництво України та Китаю(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Осадчук, Валерія Євгенівна; Osadchuk, ValeriiaУ статті проаналізовано процес розвитку україно-китайських відносин в інноваційно-інвестиційній сфері за період стратегічного партнерства та можливості подальшого розширення співпраці через покращення інвестиційного клімату та іміджу України. В умовах світової економічної нестабільності, зростання потреби у фінансових ресурсах і за відсутності сильного внутрішнього інвестора постає нагальність у залученні іноземних інвестицій. Нині Китай є не лише країною-лідером, а й найбільшим донором і реципієнтом інвестицій, який проводить політику зовнішньої відкритості, стимулює міждержавне взаємовигідне співробітництво через вкладання власних фінансових ресурсів в їх розбудову. Україно-китайська співпраця не збавляє темпи розвитку, має значний прогрес, вийшла на якісно новий рівень і все ще криє в собі колосальні резерви, з одного боку, проте з другого — має і низку загрози. З огляду на масштаби стратегічних планів Китаю щодо розбудови інфраструктури як України, так і інших держав, значної уваги потребує питання розширення і посилення взаємодії країн та реалізації спільних інноваційно-інвестиційних проектів. Метою роботи є дослідження розвитку інноваційно-інвестиційного співробітництва України та Китаю за десять років стратегічного партнерства, його вплив на позиції Україні на міжнародній арені і визначення подальших напрямів активізації міжнародної співпраці. Досліджено стан співробітництва цих двох країн, структуру надходжень інвестицій в економіки один одного. Визначено перспективні та провальні спільні проекти залучення китайських інвестицій, й ті, які перебувають на стадії реалізації, проаналізовано досвід співпраці з Китаєм інших країн. Встановлено, що дана співпраця має як позитивні, так і негативні наслідки: з одного боку, може стимулювати економічне зростання та посилення конкурентоспроможності України на глобальному ринку, однак, з другого боку, несе загрозу залежності від сильного економічного партнера, погіршення міжнародних зв’язків з іншими країнами. Встановлено залежність між позиціями в рейтингу Doing business і обсягом надходжень китайських інвестицій в українську економіку за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Досліджено інвестиційний клімат України, її імідж через розгляд міжнародних рейтингів, надано рекомендації щодо його покращення. З’ясовано доцільність участі України в ініціативі «Один пояс — один шлях» і визначено сценарії розвитку співробітництва. Обґрунтовано підходи до поглиблення двосторонніх відносин і торговельно-економічної співпраці України з КНР які позитивно впливатимуть на інвестиційний клімат та збільшать інтерес як китайських інвесторів, так і інших країн та сприятимуть виходу вітчизняних суб’єктів ЗЕД на зарубіжний ринок товарів і послуг. The article analyzes the development process of Ukrainian-Chinese relations in the innovation and investment sphere over the period of strategic partnership and the possibility of further expansion of cooperation through the investment climate and image of Ukraine improvement. In the context of global economic instability, growing demand for financial resources and the absence of a strong domestic investor, it becomes necessary to attract foreign investment. Currently, China is not only a leading country, but also the largest donor and recipient of investments, which pursues a policy of external openness, stimulates mutually beneficial interstate cooperation by investing its own financial resources in their development. Ukrainian-Chinese cooperation does not slow down the pace of development, has significant progress, has reached a qualitatively new level and still contains colossal reserves on the one hand, but on the other, it also has threats. Given the scale of China's strategic plans for the development of infrastructure in both Ukraine and other states, expanding and strengthening interaction between countries and the implementation of joint innovation and investment projects require significant attention. The purpose of work is the study of the development of innovation and investment cooperation between Ukraine and China over 10 years of strategic partnership, its impact on Ukraine's position in the international arena and the identification of further directions for enhancing international cooperation. The state of cooperation between these two countries, the structure of investment receipts in each other's economy have been investigated. Promising and failed joint projects for attracting Chinese investments have been identified and the experience of cooperation of other countries with China has been analyzed. It has been established that this cooperation has both positive and negative consequences: on the one hand, it can stimulate economic growth and increase the competitiveness of Ukraine in the global market, however, on the other hand, it carries a threat of dependence on a strong economic partner, deterioration of international relations with other countries. The relationship between the positions in the Doing business rating and the volume of Chinese investments in the Ukrainian economy was established usingcorrelation-regression analysis. The investment climate of Ukraine, its image through the consideration of international ratings have been investigated, recommendations for its improvement are given. The expediency of Ukraine's participation in the One Belt One Road initiative was clarified and scenarios for the development of cooperation were determined. Approaches to deepening bilateral relations and trade and economic cooperation between Ukraine and China have been substantiated, which will have a positive effect on the investment climate and increase the interest of both Chinese investors and other countries and facilitate the entry of domestic subjects of foreign economic activity into the foreign market of goods and services.Item Інституційно-економічні механізми розвитку міжкультурної комунікації в умовах трансформації міжнародних відносин(Мукачівський державний університет, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, OlhaУ статті розглядаються інституційно-економічні механізми розвитку міжкультурної комунікації в умовах трансформації міжнародних відносин. Здійснено аналіз основних проблем, що гальмують ефективну комунікацію між суб’єктами міжнародного співробітництва, зокрема нормативно-правові бар’єри, економічні чинники, цифрові виклики та необхідність підготовки фахівців у цій сфері. Актуальність дослідження обумовлена зростаючою роллю міжкультурної комунікації у глобалізованому світі, що вимагає адаптації інституційних механізмів до сучасних умов міжнародних відносин. Відзначено, що ефективна взаємодія між культурами є ключовим фактором розвитку міжнародного бізнесу, дипломатії, науки та освіти. У дослідженні висвітлено роль міжнародних організацій, таких як ЮНЕСКО, ООН та Європейська рада, у формуванні нормативно-правової бази для міжкультурного діалогу. Визначено необхідність інтеграції державних політик та програм, спрямованих на стимулювання культурного обміну та міжнародного співробітництва. The article examines the institutional and economic mechanisms for the development of intercultural communication in the context of the transformation of international relations. An analysis of the main challenges hindering effective communication between subjects of international cooperation is conducted, including regulatory barriers, economic factors, digital challenges, and the need for training specialists in this field. The relevance of the study is determined by the growing role of intercultural communication in a globalized world, which requires the adaptation of institutional mechanisms to modern conditions of international relations. It is noted that effective interaction between cultures is a key factor in the development of international business, diplomacy, science, and education. The study highlights the role of international organizations such as UNESCO, the UN, and the European Council in shaping the regulatory framework for intercultural dialogue. The necessity of integrating state policies and programs aimed at stimulating cultural exchange and international cooperation is emphasized. Special attention is given to economic incentives that promote the development of intercultural communication. The mechanisms for financing international cultural projects, the role of businesses in supporting cultural dialogue, and investments in educational programs for developing intercultural competencies are analyzed. Digital transformation of communication processes is considered a crucial factor in the development of intercultural interaction. The opportunities and threats associated with the use of digital platforms, artificial intelligence, and social networks in global communication processes are identified. As a result, the need for a comprehensive approach to the development of intercultural communication is justified through the combination of institutional, economic, and digital mechanisms. The proposed findings can be used to improve international cooperation strategies, contributing to the harmonization of intercultural relations and economic development. Additionally, further research should focus on the impact of emerging technologies on cross-cultural dialogue and the role of education in fostering global intercultural competence. The study’s conclusions provide practical implications for policymakers, businesses, and educational institutions seeking to enhance global collaboration.