Browsing by Author "Apostol, Andrii"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Цифрова ідентифікація як інструмент підвищення ефективності управління соціально-економічними об’єктами у фінансовій сфері
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-28) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Апостол, Андрій; Apostol, Andrii
    Фінансовий сектор є одним із ключових драйверів і бенефіціарів цифрової трансформації, де цифрова ідентифікація відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки, прозорості та ефективності обслуговування клієнтів. Сучасні банківські та фінтех-сервіси все більше орієнтуються на віддалену верифікацію, eKYC (electronic Know Your Customer), швидку реєстрацію, управління ризиками, автоматизацію клієнтських процесів, протидії фінансовим злочинам та розширення доступу до фінансових послуг. The financial sector is one of the key drivers and beneficiaries of digital transformation, where digital identification plays a crucial role in ensuring security, transparency, and efficiency in customer service. Modern banking and fintech services are increasingly focused on remote verification, eKYC (electronic Know Your Customer), fast onboarding, risk management, automation of customer processes, combating financial crimes, and expanding access to financial services.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Цифрова ідентичність і економічна поведінка: дизайн довіри
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Апостол, Андрій Вікторович; Apostol, Andrii
    Стаття досліджує, чому цифрова ідентичність попри очевидні вигоди часто натрапляє на барʼєри прийняття, і пропонує практичні механізми їх подолання. Теоретична рамка поєднує обмежену раціональність, теорію ігор з мережевими ефектами та інструменти експериментальної економіки. Побудовано координаційну гру з множинними рівновагами, у якій виграш індивіда залежить від частки користувачів та індивідуальних витрат/страхів. Розглянуто три інтервенції — субсидії, соціальні сигнали та архітектура вибору — і показано, що вони знижують поріг критичної маси, переводячи систему зі статус-кво до рівноваги широкого прийняття. Емпіричну частину сформовано як порівняльний аналіз Естонії, Індії та України. Встановлено, що «дизайн довіри» — прозорі журнали доступу, оскарження несанкціонованого використання, зрозуміла комунікація ризиків — є визначальним для стійкого прийняття навіть за високої технологічної складності. Виявлено три групи барʼєрів: індивідуальні (страх втрати контролю, ефект статус-кво, цифрова нерівність), інституційні (правова невизначеність, низька підзвітність), бізнес-барʼєри (витрати інтеграції, відсутність короткострокових стимулів). Модель кількісно демонструє, що помірні субсидії та сильні соціальні сигнали істотно знижують критичний поріг прийняття; їх поєднання дає найбільший ефект. Запропоновано набір політик: цільові мікросубсидії для першого входу, поведінковий дизайн інтерфейсів за замовчуванням, локалізовані соціальні докази, а також пілотні RCT для оцінювання ефективності. Наукова новизна полягає у синтезі поведінкових, інституційних і стратегічних під-ходів у єдиній операціоналізованій моделі з чіткими параметрами інтервенцій та управлінськими метриками. Практична цінність — у дорожній карті переходу від координаційної пастки до позитивної рівноваги через «дизайн довіри», що поєднує право, технологію та nudge-інструменти. The paper examines why digital identity systems, despite clear efficiency gains, often face adoption barriers and proposes actionable mechanisms to overcome them. The theoretical framework integrates bounded rationality, game-theoretic coordination with network effects, and tools from experimental economics. We build a coordination game with multiple equilibria in which individual payoffs depend on the share of adopters and individual costs/fears. Three interventions are analyzed — subsidies, social signals, and choice architecture — and shown to reduce the critical mass threshold, shifting the system from status quo to a high-adoption equilibrium. The empirical component is a comparative analysis of Estonia, India, and Ukraine. We find that a «design of trust» — transparent access logs, remedies for unauthorized use, and clear risk communication — is decisive for sustained adoption even under technological complexity. Barriers cluster into three groups: individual (loss-of-control concerns, status-quo bias, digital divide), institutional (legal ambiguity, low accountability), and business-related (integration costs, lack of near-term incentives). The model quantifies how moderate subsidies and strong social signals materially lower the adoption threshold; their combination yields the largest effect. We propose a policy toolkit: targeted entry micro-subsidies, default-based behavioral interface design, localized social proof, and pilot RCTs to evaluate effectiveness. The contribution is a synthesized behavioral–institutional–strategic framework operationalized in a tractable model with explicit intervention parameters and managerial metrics. The practical value is a roadmap for moving from a coordination trap to a positive equilibrium via a trust-centered design that jointly leverages law, technology, and nudge instruments.