Browsing by Author "Batorshyna, Adilia"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Institutional, Financial and Economic Challenges and Prospects of Cooperation between Ukraine and MENA Region(Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna, 2020) Ananiev, Mykola; Ананьєв, Микола Юрійович; Ананьев, Николай Юрьевич; Batorshyna, Adilia; Баторшина, Аділя Фатехівна; Баторшина, Адиля Фатеховна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Hordieieva, Tamara; Гордєєва, Тамара Федорівна; Гордеева, Тамара Фёдоровна; Kornieiev, Volodymyr; Kyian, Yehor; Киян, Єгор Михайлович; Киян, Егор Михайлович; Lavrinenko, Olena; Лавріненко, Олена Валеріївна; Лавриненко, Елена Валерьевна; Lukianenko, Dmytro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Lutsyshyn, Zorіana; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергій Ілліч; Лихолет, Сергей Ильич; Mashtabei, Viktor; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег Миколайович; Мозговой, Олег Николаевич; Musiiets, Tetiana; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Мусиец, Татьяна Викторовна; Smaliichuk, Hanna; Смалійчук, Ганна Володимирівна; Смалийчук, Анна Владимировна; Subochev, Oleksii; Субочев, Олексій Валерійович; Субочев, Алексей Валерьевич; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Tokar, Volodymyr; Токар, Володимир Володимирович; Токарь, Владимир Владимирович; Voloboieva, Iryna; Волобоєва, Ірина Олександрівна; Волобоева, Ирина Александровна; Yurkevych, Oksana; Юркевич, Оксана Миколаївна; Юркевич, Оксана Николаевна; Zalizniuk, ViktoriiaItem Експортний потенціал електроенергетики України та шляхи його реалізації(Громадська організація «Європейська асоціація економістів», 2024) Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Ільницька, Надіря Фатехівна; Ilnytska, Nadiria; Бірюк, Сергій Олексійович; Biriuk, Serhii; Герасименко, Ірина Олександрівна; Herasymenko, IrynaСтаття присвячена аналізу експортного потенціалу електроенергетики України та шляхів його реалізації в умовах сучасних економічних, політичних і технологічних викликів. Експортний потенціал електроенергетичної галузі України є ключовим стратегічним активом, враховуючи вигідне географічне положення країни та значні енергетичні ресурси, включаючи ядерні, гідроелектричні, вітрові та сонячні потужності. Однак, незважаючи на свій значний потенціал, можливості експорту електроенергії з України залишаються значною мірою нереалізованими через низку внутрішніх та зовнішніх проблем, таких як застаріла інфраструктура, економічна нестабільність, нормативні бар’єри та інтенсивна конкуренція на міжнародному ринку. Це дослідження спрямоване на усунення цих прогалин шляхом надання всебічного аналізу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що впливають на експортний потенціал електроенергії України. У роботі досліджуються ключові чинники, що впливають на розвиток галузі, зокрема внутрішні та зовнішні бар’єри, що стримують ефективне використання енергетичних ресурсів України для зовнішньої торгівлі. Значна увага приділяється аналізу поточного стану енергетичної інфраструктури, зокрема атомної, гідроелектричної, вітрової та сонячної енергетики, а також оцінці впливу російської агресії на енергетичний сектор країни. У статті проаналізовано досвід провідних країн світу щодо експорту електроенергії та розглянуто можливості для інтеграції України до європейської енергосистеми ENTSO-E. Крім того, наведено рекомендації щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, модернізації електричних мереж, покращення регуляторної політики та залучення іноземних інвестицій. Дослідження виявляє критичні невирішені проблеми та вирішує їх шляхом оцінки поточної енергетичної інфраструктури України, вивчення міжнародних ринкових тенденцій та формулювання стратегічних рекомендацій щодо розширення експортних можливостей. У результаті дослідження сформульовано стратегічні напрями для підвищення конкурентоспроможності України на світових енергетичних ринках та ефективного використання її експортного потенціалу, що сприятиме економічному зростанню та енергетичній безпеці держави в довгостроковій перспективі. The export potential of Ukraine’s electric power industry represents a pivotal strategic asset, given the country’s advantageous geographical position and substantial energy resources, including nuclear, hydroelectric, wind, and solar capacities. However, despite its significant potential, Ukraine’s electric power export capabilities remain largely unrealized due to a range of internal and external challenges, such as outdated infrastructure, economic instability, regulatory barriers, and intense competition on the international market. This study aims to bridge these gaps by providing a comprehensive analysis of both internal and external factors that impact Ukraine’s electric power export potential. The research draws on a wide array of sources, including reports from the Energy Community, Bloomberg New Energy Finance, international energy agencies, and the work of both Ukrainian and international scholars. The study identifies critical unresolved issues in the existing literature and addresses them by evaluating Ukraine’s current energy infrastructure, examining international market trends, and formulating strategic recommendations to enhance export capabilities. Key objectives of the research include analyzing international experience and current global trends in the electric power market, assessing the state of Ukraine’s energy infrastructure, formulating strategic directions to improve export opportunities, and identifying the opportunities and threats associated with Ukraine’s international cooperation in the electric power sector. The findings of the study underscore the importance of a multidimensional approach to enhance Ukraine’s export potential, which includes modernizing the energy infrastructure, increasing investments, improving regulatory frameworks, and fostering international partnerships. The research also highlights the critical role of renewable energy sources, particularly wind and solar, which offer Ukraine a competitive edge on the international stage due to growing global demand for clean energy. The study concludes that leveraging Ukraine’s export potential in the electric power sector requires addressing significant challenges, such as the modernization of outdated infrastructure, overcoming economic and regulatory barriers, and effectively integrating into European energy markets. By adopting these strategies, Ukraine can not only secure its domestic energy needs but also position itself as a competitive player in the global electricity market, contributing to economic growth, energy security, and sustainable development.Item Національні уряди та міжнародні фінансові організації: інтереси та конкуперація(Громадська організація «Європейська асоціація економістів», 2024) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrВ умовах браку наукових публікацій, у яких поєднуються питання реалізації національних економічних інтересів та розвитку міжнародних фінансових організацій, в роботі поглиблено розкриття системи чинників, тенденцій та конкурентної взаємодії держав з міжнародними фінансовими організаціями для підвищення ефективності реалізації національних економічних інтересів у процесі загострення кризових, посткризових та трансформаційних викликів. Окреслено теоретико-методологічні рамки, системну трансформацію моделі фінансової трилеми реалізації національних економічних інтересів та запропоновано авторське визначення формули національних економічних інтересів у фінансовому секторі. Визначено, що прагнення реалізації національних економічних інтересів в умовах глобалізації та глобальної конкуренції штовхає держави до взаємодії з іншими державами як на двосторонній основі, так і на платформах міжнародних фінансових організацій. Виявлено, що особливо яскраво виражених кількісних та якісних змін забезпеченість світової економіки фінансовим ресурсами зазнала в останні два десятиліття, коли зросли як обсяги доступних ресурсів, так і різноманіття їх джерел. Продемонстровано, що технології, особливо цифрові, призводять як до зростання кількості та обсягів міжнародних фінансових операцій, так і зменшення їх собівартості, що у сукупності призводить до зростання конкуренції та централізації капіталу у фінансовому секторі. Підсумовано, що міжнародні фінансові організації долучені до створення глобального публічного блага та намагаються діяти в інтересах світової економіки; найбільший внесок у розвиток міжнародних фінансових організацій зробили США, що обумовило їх унікальну лідерську позицію в глобальній фінансовій архітектурі; МВФ робить найбільший внесок у забезпечення глобальної монетарної стабільності. In the context of a shortage of scientific publications that combine the issues of implementing national economic interests and developing international financial organizations, the work provides an in-depth disclosure of the system of factors, trends and competitive interaction of countries with international financial organizations to improve the efficiency of implementing national economic interests in the process of aggravation of crisis, post-crisis and transformation challenges. The theoretical and methodological framework, systemic transformation of the financial trilemma model for implementing national economic interests are outlined, and the author’s definition of the formula for national economic interests in the financial sector is proposed. It is determined that the intention to implement national economic interests in the context of globalization and global competition forces countries to interact with other countries both on a bilateral basis and on the platforms of international financial organizations. It is revealed that the provision of the world economy with financial resources has undergone particularly pronounced quantitative and qualitative changes in the last two decades, when both the volumes of available resources and the diversity of their sources have increased. It is demonstrated that technologies, especially digital ones, lead to both an increase in the number and volume of international financial transactions and a decrease in their cost, which in total leads to an increase in competition and the centralization of capital in the financial sector. It is concluded that international financial organizations are involved in the creation of a global public well-being and try to act in the interests of the world economy; the United States has made the greatest contribution to the development of international financial organizations, which determined its unique leadership position in the global financial architecture; the IMF makes the greatest contribution to ensuring global monetary stability.Item Нормативно-правове забезпечення гендерної рівності в сфері вищої освіти України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-30) Ільницька, Надіря Фатехівна; Ilnytska, Nadiria; Ильницкая, Надиря Фатеховна; Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Баторшина, Адиля ФатеховнаItem Сценарії розвитку глобального фінансового сектору: озеленення, діджиталізація, інституціоналізація(Institute of Eastern European Research and Consulting, 2025) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrМета. На основі узагальнення сценаріїв розвитку глобальної фінансової архітектури навести додаткові аргументи, які необхідно враховувати в теоретичних та практичних аспектах взаємодії країн у рамках глобального фінансового сектору (ГФС). Результати. Автори узагальнили ключові фінансові та кліматичні сценарії розвитку СГФ; продемонстрували необхідність функціональної та організаційної реформи взаємодії держав з міжнародними фінансовими організаціями. Наголосили на доцільності врахування інституційної зрілості, диверсифікації, фрагментації та конвергенції в процесі вдосконалення архітектури СГФ. Фінансовий націоналізм визначено серед сучасних детермінант розвитку СГФ поряд з правовими, технологічними, знаннєвими та екологічними блоками факторів. Окреслено, що інституційна диверсифікація повинна передбачати інтеграцію як суто спеціалізованих гравців у фінансовому секторі (регіональні банки розвитку, клуби кредиторів, фонди національного добробуту), так і гравців приватного сектору. Зазначено, що очікується зростання значення азійських країн у СГФ через частку розвинених країн з потенційною зміною лідера. Наукова новизна. Подальшого розвитку надано аргументацію іманентних особливостей формування якісно нової, поліцентричної моделі міжнародного фінансового порядку, формування якої відбуватиметься через процеси зеленої та цифрової трансформацій, що мають найбільший вплив на зміни у світовій фінансовій архітектурі шляхом впровадження інституційних інновацій. Практична цінність. Використання результатів дослідження дозволить національним урядам та учасникам інфраструктури світової фінансової системи формулювати більш ефективні стратегії конкурентної поведінки. Світова економіка, завдяки поєднанню фінансових механізмів з ефективним використанням цифровізації для підвищення ефективності світового фінансового сектору, зможе отримати вигоду від покращення регулювання світової економічної діяльності в контексті вирішення глобальних екологічних проблем, зокрема, мінімізації загрози втрати до 2/3 світового ВВП. Purpose. Based on the generalisation of the scenarios for the development of the global financial architecture, to provide additional arguments that need to be taken into account in the theoretical and practical aspects of interaction of countries within the global financial sector (GFS). Results. The authors summarised the key financial and climate scenarios for the development of the GFS; demonstrated the need for functional and organisational reform of the interaction of states with international financial organisations. Emphasised the feasibility of taking into account institutional maturity, diversification, fragmentation and convergence in the process of improving the GFS architecture. Financial nationalism is identified among the current determinants of the development of the GFS along with legal, technological, knowledge and environmental blocks of factors. Outlined that institutional diversification should involve the integration of both purely specialised players in the financial sector (regional development banks, creditor clubs, national welfare funds) and private sector players. It is noted that the importance of Asian countries in the GFS is expected to increase due to the share of developed countries with a potential change of leader. Scientific novelty. It has been further developed the argumentation of immanent features of the formation of a qualitatively new, polycentric model of the international financial order, the formation of which will occur through the processes of green and digital transformations, which have the greatest impact on changes in the global financial architecture by introducing institutional innovations. Practical value. The use of the research results will allow national governments and infrastructure participants in the global financial system to formulate more effective competitive behaviour strategies. The world economy, due to combining of financial mechanisms with the effective use of digitalisation to increase the efficiency of the global financial sector, will be able to benefit from improved regulation of global economic activity in the context of solving global environmental problems, in particular, minimising the threat of losing up to 2/3 of global GDP.Item Фінансовий вимір управління глобальними публічними благами: взаємодія національних економік та міжнародних організацій(Громадська організація «Міжнародна асоціація науковців», 2025) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrВступ. Стаття присвячена вивченню конкурентної взаємодії національних економік та міжнародних організацій щодо управління процесами створення та підтримання глобальних публічних благ на прикладі глобальної фінансової стабільності. Мета дослідження – вивчення внеску та переваг участі національних економік у функціонуванні та трансформації світової фінансової системи для обґрунтування шляхів кращої реалізації національних економічних інтересів. Попри прогрес щодо формування світової фінансової архітектури у складі відповідної інфраструктури та міжнародних організацій, реалізація національних економічних інтересів країн стикається з питанням управління фінансовими ресурсами, їх накопичення, визначення пріоритетів, умов використання та розподілу результатів. Матеріали та методи. Дослідження спирається на теоретико-методологічний базис інституційної парадигми, міжнародної політичної економії, концепції національної сили та світового економічного порядку, а також неоконсерватизму та доктрини ліберального інтервенціонізму. Ключовим методичним інструментарієм виступили описова аналітика, смарт-моделювання та використання кейс-методу. Для аргументації поглядів автори використали статистичні бази й аналітичні матеріали експертів міжнародних організацій та національних дослідницьких центрів. Результати і обговорення. Виявлено, що у дослідженнях здебільшого оминається питання конкурентної взаємодії національних економік та міжнародних організацій для підтримання глобальної фінансової стабільності. Продемонстровано, що поділ країн за рольовими типами на донорів та реципієнтів фінансових ресурсів міжнародних організацій має передбачати відповідні підходи до процесів управління фінансовими ресурсами та результатами їх використання, й іншими функціями. Визначено, що глибина участі держав у діяльності міжнародних фінансових організацій детермінується як наявністю фінансових ресурсів, так і рівнем розвитку внутрішніх процесів, що підтримують взаємозв’язок між політикою та економікою. Виявлено, що різна ефективність як міжнародних фінансових організацій, так і національних урядів утворює простір, де накопичуються протиріччя, що стримують підтримання глобальної фінансової стабільності сукупними зусиллями та перекладають на країн-лідерів світової економіки функцію з її підтримання на умовах конкурентної взаємодії. Циклічність розвитку світової економіки утворює додатковий виклик для реалізації національних економічних інтересів, а її масштаби – для ресурсної спроможності міжнародних фінансових організацій. Винесено на обговорення доцільність смартизації процесів ідентифікації національних економічних інтересів та представництва держав у міжнародних фінансових організаціях через підвищення якості інтелектуальної взаємодії між стейкхолдерами. Висновки. Доведено, що конкурентна взаємодія урядів, як представників національних економік, та міжнародних фінансових організацій має підпорядковуватись меті з підтримання глобальної фінансової стабільності, як однієї з форм глобальних суспільних благ. Така взаємодія відповідає 17-й Цілі сталого розвитку ООН та наближатиме світову економіку до ідеалів сталого розвитку. Introduction. The article is devoted to the study of the competitive interaction of national economies and international organizations in managing the processes of creating and maintaining global public goods on the sample of global financial stability. The purpose is to study the distribution of contributions and benefits of national economies’ participation in the functioning and transformation of the global financial system to substantiate recommendations for the better implementation of national economic interests. Despite progress in the formation of the world financial architecture as part of the relevant infrastructure and international organizations, the implementation of national economic interests of countries faces the issue of managing financial resources, their accumulation, determining priorities and conditions of use, as well as the distribution of results. Materials and methods. The study is based on the theoretical and methodological basis of the institutional paradigm, international political economy, concept of national power and world economic order, neoconservatism and the doctrine of liberal interventionism. The key methodological tools were descriptive analytics, smart modeling and the use of the case method. To argue the views the authors used statistical databases and analytical materials of experts from international organizations and national research centers. Results and discussion. It was found that studies mostly bypass the issue of competitive interaction between national economies and international organizations to maintain global financial stability. It was demonstrated that the division of countries by role types into donors and recipients of financial resources of international organizations should provide for appropriate approaches to the processes of managing these financial resources and the results of their use, as well as other functions. It was determined that the depth of state participation in the activities of international financial organizations is determined not only by the availability of financial resources, but also by the level of development of internal processes that support the relationship between politics and economics, which enable high-quality management for national economic interests. It was found that the different efficiency of both international financial organizations and national governments creates a space where contradictions accumulate, which hinder the maintenance of global financial stability through joint efforts and shift the function of maintaining it under competitive interaction to the leading countries of the world economy. The cyclical nature of the development of the world economy creates an additional challenge for the implementation of national economic interests, and its scale - for the resource capacity of international financial organizations. The feasibility of smartizing the processes of identifying national economic interests and representing states in international financial organizations by improving the quality of intellectual interaction between stakeholders is put forward for discussion. Conclusions. It is proven that the competitive interaction of governments, as representatives of national economies, and international financial organizations should be subordinated to the goal of maintaining global financial stability, as one of the forms of global public goods. Such interaction corresponds to the 17th UN Sustainable Development Goal and will bring the world economy closer to the ideals of sustainable development.