Browsing by Author "Borodenko, Tetiana"
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Macroeconomic and financial dimensions of Ukraine’s digital services trade: taxonomy, institutions, and global integration(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Osadchuk, Valeriia; Осадчук, Валерія Євгеніївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина МихайлівнаThe article provides a comprehensive analysis of the structural, dynamic, and institutional characteristics of Ukraine’s digital services trade within the context of global digital transformation and evolving international financial markets. Given the increasing role of intangible assets, digitally deliverable services, and financial technologies in global economic relations, the study aims to assess the export potential of Ukraine’s digital services sector and to identify key macrofinancial, regulatory, and institutional determinants shaping its development. The methodological framework integrates internationally recognized statistical classifications (EBOPS, CPC, ISIC) with descriptive and comparative analysis, time-series evaluation, and PEST analysis, ensuring analytical consistency, cross-country comparability, and relevance for macroeconomic and financial policy assessment. The empirical analysis is based on UNCTADstat data for the period 2011–2023 and focuses on digitally delivered services as the most measurable component of digital trade. The results reveal a more than 100-fold increase in Ukraine’s digital trade surplus over the study period, accompanied by a significant structural reconfiguration of the national export portfolio. By 2023, digitally delivered services accounted for approximately 60% of total service exports, reflecting the dominance of telecommunications, information technology, and professional consulting services. These trends indicate a deepening integration of Ukraine into global digital value chains and highlight the growing role of digital and financial infrastructure in supporting export resilience. Despite persistent geopolitical shocks, macroeconomic volatility, and financial constraints caused by the ongoing war, Ukraine demonstrates a high level of digital and financial adaptability, supported by targeted government policies, regulatory reforms, the development of e-governance and FinTech ecosystems, and institutional convergence with the European Union. The study confirms that digital services have become a structural driver of export growth, balance-of-payments sustainability, and innovation-based competitiveness. The scientific contribution lies in refining the classification and macrofinancial interpretation of digitally delivered services, while the practical implications relate to strengthening financial institutions, improving regulatory coherence, expanding access to finance, and enhancing Ukraine’s participation in global digital and financial markets. У статті здійснено комплексний аналіз структурних, динамічних та інституційних характеристик торгівлі цифровими послугами України в контексті глобальної цифрової трансформації й еволюції міжнародних фінансових ринків. З огляду на зростання ролі нематеріальних активів, цифрово наданих послуг і фінансових технологій у глобальних економічних відносинах, метою дослідження є оцінка експортного потенціалу сектора цифрових послуг України та ідентифікація ключових макрофінансових, регуляторних і інституційних детермінант його розвитку. Методологічна основа дослідження поєднує загальновизнані міжнародні статистичні класифікації (EBOPS, CPC, ISIC) з описовим і порівняльним аналізом, аналізом динамічних рядів і PEST-аналізом, що забезпечує аналітичну узгодженість, міжкраїнну порівнюваність і релевантність для макроекономічної та фінансової політики. Емпіричний аналіз базується на даних UNCTADstat за період 2011–2023 рр. і зосереджується на цифрово наданих послугах як найбільш вимірюваному компоненті цифрової торгівлі. Отримані результати засвідчують більш ніж стократне зростання позитивного сальдо цифрової торгівлі України протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося суттєвою структурною перебудовою національного експортного портфеля. Станом на 2023 рік цифрово надані послуги становили близько 60% загального експорту послуг, що відображає домінування телекомунікаційних, інформаційно-технологічних і професійно-консультаційних послуг. Зазначені тенденції свідчать про поглиблення інтеграції України в глобальні цифрові ланцюги створення вартості й зростання ролі цифрової й фінансової інфраструктури в забезпеченні експортної стійкості. Незважаючи на тривалі геополітичні шоки, макроекономічну волатильність і фінансові обмеження, зумовлені війною, Україна демонструє високий рівень цифрової та фінансової адаптивності, що підтримується цілеспрямованою державною політикою, регуляторними реформами, розвитком екосистем електронного врядування та фінансових технологій, а також інституційною конвергенцією з Європейським Союзом. Дослідження підтверджує, що цифрові послуги перетворилися на структурний драйвер зростання експорту, стійкості платіжного балансу та інноваційно орієнтованої конкурентоспроможності. Науковий внесок полягає в уточненні класифікаційних і макрофінансових підходів до інтерпретації цифрово наданих послуг, а практичне значення пов’язане зі зміцненням фінансових інституцій, підвищенням регуляторної узгодженості, розширенням доступу до фінансування та поглибленням участі України в глобальних цифрових і фінансових ринках.Item Public-private partnership as a lever for local finance development(Baltija Publishing, 2023) Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна МиколаївнаItem Reform of the customs payments administration system in Ukraine in the context of European integration: fiscal dimension and strategic priorities(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2026) Zakhozhai, Kostiantyn; Захожай, Костянтин Валерійови; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна МиколаївнаThe article comprehensively examines the issue of reforming the system of customs duties administration in Ukraine through the prism of European integration processes and its impact on the financial stability of enterprises. Based on the analysis of the dynamics of customs revenues for 2021-2025, a steady upward trend has been identified: at the end of the studied period, in 2025, the total amount of the considered types of taxes reached a record level of UAH 716.1 billion. Using the method of comparative analysis, key parameters of customs administration in Ukraine were compared with those in EU member states (Poland and the Czech Republic). The results revealed a significant lag of the domestic system in terms of the level of digitalization and the time required for customs clearance. On the basis of a SWOT analysis, the strengths and weaknesses of the customs duties administration system were systematized, and its opportunities and threats were identified. It is proposed to approve a system of strategic priorities for reforming customs duties administration at three levels: critical (legislative definition; anti-corruption mechanisms), high (e-Customs; harmonization with the EU), and medium (interaction between the State Tax Service and the State Customs Service; principles in the Customs Code of Ukraine). It is emphasized that the implementation of the critical priorities should be carried out in the coming years. Five transmission channels through which customs administration affects the financial stability of enterprises have been identified (liquidity, costs, time, credit burden, and business certainty). Three key problems were also identified: the unpredictability of additional assessments of customs value, the duration of customs clearance, and the “freezing” effect of VAT. Strategic priorities for reforming the system in the medium term are proposed, including: legislative consolidation of the definition of “customs duties administration” in the Customs Code of Ukraine, completion of digitalization based on e-Customs principles, harmonization with EU jurisdiction, the introduction of a binding rulings system, and accelerated VAT refunds to support the financial stability of foreign economic activity entities. The necessity of developing and approving a methodology for the quantitative assessment of the impact of customs administration on the financial stability indicators of enterprises across different sectors is emphasized. The importance of studying specific mechanisms for implementing the acquis communautaire in the field of customs in Ukraine is substantiated. Particular attention is paid to analyzing international experience in the functioning of e-Customs systems in the context of their adaptation to martial law conditions and preparation for Ukraine’s accession to the EU. У статті комплексно досліджено проблематику реформування системи адміністрування митних платежів в Україні крізь призму євроінтеграційних процесів та її вплив на фінансову стійкість підприємств. На основі аналізу динаміки митних надходжень за 2021-2025 роки встановлено стійку тенденцію до їх зростання: у кінці досліджуваного періоду, у 2025 році, загальний обсяг розглядуваних видів податків становив рекордні 716,1 млрд грн. Із застосуванням методу порівняльного аналізу проведено зіставлення ключових параметрів митного адміністрування в Україні та країнах-членах ЄС (Польща, Чехія), за результатами якого виявлено суттєве відставання вітчизняної системи за рівнем цифровізації та часом митного оформлення. На основі SWOT-аналізу систематизовано сильні та слабкі сторони системи адміністрування митних платежів, визначено можливості і загрози. Запропоновано затвердити систему стратегічних пріоритетів реформування адміністрування митних платежів за трьома рівнями: критичний (законодавча дефініція; антикорупційні механізми), високий (е-Customs; гармонізація з ЄС), середній (взаємодія ДПСУ-ДМСУ; принципи у МКУ). Наголошено на тому, що реалізація критичних пріоритетів має бути здійснена найближчими роками. Виявлено п'ять трансмісійних каналів впливу митного адміністрування на фінансову стійкість підприємств (ліквідності, витрат, часу, кредитного навантаження, ділової визначеності) та ідентифіковано три ключові проблеми: непередбачуваність донарахувань митної вартості, тривалість оформлення та ефект «заморожування» ПДВ. Запропоновано стратегічні пріоритети реформування системи на середньострокову перспективу, зокрема: законодавче закріплення дефініції «адміністрування митних платежів» у Митному кодексі України, завершення цифровізації на засадах е-Customs, гармонізація з юрисдикцією ЄС, впровадження системи binding rulings та прискореного ПДВ-відшкодування для підтримки фінансової стійкості суб'єктів ЗЕД. Наголошено на необхідності розробки та затвердження методики кількісної оцінки впливу митного адміністрування на показники фінансової стійкості підприємств різних галузей. Доведено важливість дослідження конкретних механізмів імплементації acquis communautaire у сфері митної справи в Україні. Акцентовано увагу на важливості аналізу міжнародного досвіду функціонування е-Customs систем у контексті їх адаптації до умов воєнного стану та підготовки до вступу нашої держави у ЄС.Item Вплив банків на ринок державних цінних паперів в умовах повномасштабного вторгнення: виклики та стратегії адаптації(Західноукраїнський національний університет, 2024) Буряченко, Андрій Євгенович; Buriachenko, Andrii; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, TetianaItem Дистанційне навчання – невід’ємна складова навчального процесу(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-26) Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Татьяна НиколаевнаItem Діяльність небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг(Мукачівський державний університет, 2023) Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Татьяна Николаевна; Буряченко, Андрій Євгенович; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрей Евгеньевич; Гапонюк, Микола Анатолійович; Haponiuk, Mykola; Гапонюк, Николай АнатольевичУ статті висвітлено сучасний стан розвитку ринку фінансових послуг в Україні, де основна увага зосереджена на різноманітності та значущості ролі небанківських фінансово-кредитних установ як ключових посередників у фінансовому середовищі. Акцентовано увагу на тому, що кількісно та функціонально різноманітні фінансові посередники, такі як кредитні спілки, ломбарди та фінансові компанії, відіграють важливу роль у забезпеченні фінансових послуг для учасників ринку. Детально розглядається специфіка діяльності цих установ, визначаючи різні цільові орієнтації. На основі проведеного аналізу висловлюється думка про необхідність застосування регулювання небанківських фінансових установ в Україні та впровадження широкого спектру заходів для відновлення та розвитку ринку фінансових послуг. Зазначається, що розв'язання цих проблем вимагає детального аналізу та вивчення тенденцій розвитку небанківських фінансових установ, що може стати основою для створення ефективної системи порівняльних показників ефективності їх діяльності. Зроблено акцент на тому, що ефективний розвиток кредитної діяльності в небанківському фінансовому секторі передбачає не тільки підвищення рівня захисту позичальників через удосконалення державного регулювання, але й підвищення фінансової грамотності споживачів. У цілому, стаття надає комплексний огляд сучасного стану та перспектив розвитку небанківських фінансово-кредитних установ в Україні, а також визначає ключові проблеми та напрями для досягнення стабільного та ефективного функціонування ринку фінансових послуг у майбутньому. This article highlights the current state of the financial services market in Ukraine, with a primary focus on the diversity and significance of non-banking financial institutions as key intermediaries in the financial environment. Attention is drawn to the quantitatively and functionally diverse financial intermediaries, such as credit unions, pawnshops, and financial companies, which play a crucial role in providing a variety of financial services to market participants. The specific activities of these institutions are examined in detail, identifying different target orientations. It is noted that credit unions aim to provide accessible credit to their members. Pawnshops and financial companies are oriented towards generating high profits from their credit activities. Based on the conducted analysis, the opinion is expressed regarding the necessity of applying specific approaches to regulate non-banking financial institutions in Ukraine and implementing a wide range of measures to restore and develop the financial services market. It is emphasized that addressing these issues requires a detailed analysis and study of the trends in the development of non-banking financial institutions, which can serve as a basis for creating an effective system of comparative performance indicators. The article emphasizes that the effective development of credit activities in the non-banking financial sector entails not only raising the level of borrower protection through the improvement of government regulation but also increasing the financial literacy of consumers. It is pointed out that the active application of regulatory requirements to non-banking credit institutions has led to the purification of the credit services market from inactive participants. However, the further development of this sector requires a systematic and comprehensive approach to the regulation and functioning of its aspects. The article provides an overview of the current state and prospects for the development of non-banking financial and credit institutions in Ukraine, identifying key issues and directions for the effective functioning of the financial services market in the future.Item Зелені проекти як інструмент для відбудови міст в післявоєнний період(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Татьяна НиколаевнаItem Комунальний транспорт в Україні в умовах воєнного стану: тарифи та забезпечення фінансової стійкості(Мукачівський державний університет, 2024) Буряченко, Андрій Євгенович; Buriachenko, Andrii; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana; Захожай, Костянтин Валерійович; Zakhozhai, KostiantynУ статті розглянуто основні проблеми, які вплинули на діяльність комунальних транспортних підприємств з 2018 року. Окрім пандемії та військового вторгнення існує ряд неприйнятих евроінтеграційних законодавчих зміни, які необхідні для набуття Україною членства в ЄС та для створення можливостей для місцевих організаторів перевезень перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту. Регулювання системи тарифоутворення Міністерством інфраструктури обмежує можливості місцевих органів самоврядування в інтеграції новаторських підходів у тарифоутворенні, що негативно впливає на фінансовий стан транспортних підприємств. Оскільки постійні витрати залишаються відносно не змінними, а пасажиропотік зменшується, то виникає додаткова необхідність зростання тарифів на проїзд, яка пов’язана не так зі збільшенням вартості ресурсу (наприклад електроенергії), а зі зростанням саме частки постійних витрат, які тиснуть на формування тарифу. Управління тарифоутворенням, орієнтоване на споживача, полягає в комплексному врахуванні його потреб у якісному транспортному обслуговуванні з визначеним обсягом і тривалістю. З одного боку, це дозволяє сформувати доходи, які достатні для покриття витрат на перевізну діяльність та містять інвестиційну складову для розвитку та підвищення якості транспортного обслуговування. З іншого боку, це управлінське завдання, вирішення якого сприяє позитивним наслідкам для всіх зацікавлених сторін. PEST-аналіз міського транспорту в Україні виявляє низку важливих факторів, які впливають на його функціонування та розвиток, а відповідно і на формування тарифів і на фінансову стійкість комунальних підприємств. Політична підтримка, економічна стабільність, соціальні потреби, технологічні інновації є ключовими аспектами, які необхідно враховувати для забезпечення ефективної та стійкої роботи міського транспорту в Україні. Модель забезпечення фінансової стійкості комунального транспорту в умовах воєнного стану повинна бути гнучкою та адаптивною до змін у зовнішньому середовищі. Вона має включати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію витрат, підвищення доходів, забезпечення державної підтримки та залучення міжнародної допомоги. In the article, the main issues that have affected the operations of municipal transport enterprises since 2018 are examined. Besides the pandemic and military invasion, there are a number of unadopted Euro-integration legislative changes necessary for Ukraine to gain EU membership and create opportunities for local transport organizers to transition to modern principles of ordering and financing public transport services. Regulation of the fare-setting system by the Ministry of Infrastructure limits the capabilities of local self-government bodies in integrating innovative approaches to fare-setting, which negatively impacts the financial condition of transport enterprises. Since fixed costs remain relatively unchanged while passenger traffic decreases, there is an additional need for fare increases, which is not so much related to the increased cost of resources (such as electricity) but to the rising proportion of fixed costs that pressure fare formation. Consumer-oriented fare management involves a comprehensive consideration of the need for quality transport services with specified volume and duration. On one hand, this allows for the formation of revenues sufficient to cover transportation activities' costs and includes an investment component for development and quality improvement of transport services. On the other hand, it is a managerial task, the solution of which promotes positive outcomes for all stakeholders. A PEST analysis of urban transport in Ukraine reveals several important factors influencing its operation and development, and consequently, fare formation and financial stability of municipal enterprises. Political support, economic stability, social needs, and technological innovations are key aspects that need to be considered to ensure effective and sustainable operation of urban transport in Ukraine. The model for ensuring the financial stability of municipal transport under martial law conditions must be flexible and adaptive to changes in the external environment. It should include a set of measures aimed at cost optimization, revenue enhancement, securing state support, and attracting international aid.Item Макрофінанси(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Буряченко, Андрій Євгенович; Buriachenko, Andrii; Славкова, Алла Аркадіївна; Slavkova, Alla; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, TetianaПрактикум містить систематизований виклад теоретико-методичних засад функціонування макрофінансів у формі схем, таблиць і практичних інструментів. Розроблений матеріал забезпечує органічне поєднання теоретичних знань та прикладних навичок, спрямованих на формування у здобувачів умінь аналізувати макрофінансові процеси, оцінювати стан фінансової системи держави, розвитку фінансового ринку, здійснювати бюджетне планування, аналіз податкових і боргових показників, визначати фактори макрофінансової стабільності та приймати обґрунтовані управлінські рішення у сфері публічних і міжнародних фінансів. Практикум підготовлено відповідно до освітньо-професійних програм підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня спеціальності D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» і є складовою формування фахових компетентностей у сфері макроекономічного фінансового аналізу, публічного фінансового менеджменту, фінансового ринку та глобального фінансового регулювання.Item Стале інвестування в Україні: ESG під час військового конфлікту(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-18) Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, TetianaItem Управління суб'єктами фінансової системи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana; Буряченко, Андрій Євгенович; Buriachenko, Andrii; Гапонюк, Микола Анатолійович; Haponiuk, MykolaПрактикум містить систематизований виклад теоретико-методологічних засад управління суб’єктами фінансової системи у формі схем і таблиць та практичні інструменти. Розроблений матеріал забезпечує поєднання теоретичних знань і прикладних навичок, формування у здобувачів умінь аналізувати фінансову інформацію, планувати бюджети, оцінювати ризики та приймати управлінські рішення. Практикум підготовлено відповідно до освітньо-професійних програм підготовки здобувачів магістерського рівня спеціальності D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.Item Фінансове забезпечення діяльності нефінансових корпорацій в Україні(Мукачівський державний університет, 2025) Буряченко, Андрій Євгенович; Buriachenko, Andrii; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, TetianaУ статті досліджено теоретичні засади та сучасні тенденції фінансового забезпечення діяльності нефінансових корпорацій в Україні в умовах макроекономічної нестабільності. Визначено сутність поняття «нефінансові корпорації» у статистичному, інституційному та прикладному аспектах. Проаналізовано трансформацію структури джерел фінансування підприємств у 2020–2024 рр., виявлено зміщення акценту від банківського кредитування до самофінансування. Показано проциклічність банківської моделі та необхідність контрциклічного підходу, що інтегрує державні, ринкові й міжнародні джерела капіталу. Обґрунтовано напрями гібридної моделі фінансового забезпечення, яка поєднує інструменти монетарної, фіскальної та ринкової політики для підвищення стійкості корпоративного сектору у воєнний і післявоєнний періоди. Особливу увагу приділено ролі державних програм кредитної підтримки, діяльності міжнародних фінансових інституцій та розвитку парабанківських механізмів. The article explores the theoretical foundations and current trends of financial support for non-financial corporations (NFCs) in Ukraine under conditions of macroeconomic instability. It defines the concept of NFCs from statistical, institutional, and applied perspectives, emphasizing their multifunctional nature as both producers of market goods and indirect participants in financial intermediation processes. The study analyzes the transformation of corporate financing structures in 2020–2024, revealing a pronounced shift from traditional bank lending to internal sources of funding and self-financing due to rising credit risks, liquidity shortages, and elevated interest rates. The procyclical behavior of the banking sector is highlighted, showing that during economic downturns, access to capital becomes increasingly limited, reinforcing recessionary effects. The paper substantiates the need for a countercyclical financial framework that integrates banking, fiscal, and market mechanisms along with international development finance. The authors propose a hybrid model of financial support that combines monetary policy tools, targeted state programs, credit guarantees, and capital market instruments to enhance the resilience and investment capacity of the corporate sector in wartime and postwar recovery phases. Particular emphasis is placed on the role of government credit initiatives, cooperation with international financial institutions such as the EBRD and the World Bank, and the development of non-bank and digital financial channels, including leasing, factoring, and crowdfunding platforms. The results confirm that sustainable financial support for NFCs requires diversification of funding sources, institutional strengthening of the capital market, and the creation of a transparent, innovation-oriented financial ecosystem. The paper concludes that improving the interaction between real and financial sectors, increasing financial literacy among managers, and fostering investment-oriented regulation are crucial preconditions for stabilizing the Ukrainian economy and stimulating long-term inclusive growth.