Browsing by Author "Bortnikov, Hennadii"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item The official foreign exchange reserves of central banks: adequacy and accumulation criteria(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорович; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Liubich, Oleksandr; Любіч, Олександр; Bortnikov, Hennadii; Бортніков, Геннадій; Klymenko, Kateryna; Клименко, Катерина; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Кульбачный, Сергей ВладимировичThe study deals with determining the structure of international currency reserves of central banks in terms of adequacy and accumulation criteria. The authors argue that the exchange rate regime is not neutral to political regimes. Autocracies gravitate more toward fixed exchange rate regimes, while democracies, on the contrary, toward floating exchange rates. This is also related to the issue of central bank independence. The authors conducted a study of the evolution of metrics used to assess the adequacy of currency reserves. The features of indicators for assessing foreign exchange reserves (Reddy, Guidotti-Greenspan, ARA criteria) are determined, which focus on the issue of taking into account capital flows in determining the adequacy of reserves and their hypertrophy. The advantages of the ARA criterion are given, which are manifested in the desire of countries to accumulate foreign exchange reserves with a prudent purpose. Disagreements in the assessment of the volume and structure of foreign exchange reserves lie in the high volatility of global capital flows, which gives rise to the phenomenon of "excessive capital flows". Particular attention is paid to the problem of the theoretical approaches explaining the process of accumulation of currency reserves. In particular, evasion of structural reforms, "new" or monetary mercantilism, financial mercantilism, prudential and competitive accumulation. In Ukraine, for example, there is a demand for structural reforms, but the political time horizon limit is often an obstacle to their effective implementation. Attention is focused on the issue of independence of central banks in terms of political regimes, which is manifested in the peculiarities of the structure and accumulation of currency reserves. The originality of the article is due to the need to define new theoretical approaches to assess the adequacy of currency reserves in view of the political system that determines the regime of exchange rates and the design of institutions of macro-financial stability. Дослідження присвячене визначенню структури міжнародних валютних резервів центральних банків із погляду критеріїв адекватності та нагромадження. Автори доводять, що режим обмінних курсів не є нейтральним до політичних режимів. Автократії більше тяжіють до фіксованоорієнтованих режимів обмінних курсів, а демократії навпаки – до плаваючих валютних курсів. Із цим також пов’язана проблема незалежності центральних банків. Авторами проведене дослідження еволюції метрик, за допомогою яких оцінювали адекватність валютних резервів. Визначено особливості показників оцінки валютних резервів (критерії Редді, Гвідотті-Грінспена, ARA), які акцентують увагу на питанні врахування потоків капіталу у визначенні адекватності резервів та їх гіпертрофії. Наведено переваги критерію ARA, що проявляються в прагненні країн нагромаджувати валютні резерви із завбачливою метою. Розбіжності в оцінці обсягу та структури валютних резервів полягають у високій волатильності глобальних потоків капіталу, що породжує феномен «завеликих переливів капіталу». Проаналізовано теоретичні підходи, що пояснюють процес нагромадження валютних резервів. Зокрема, ухиляння від структурних реформ, «новий» або монетарний меркантилізм, фінансовий меркантилізм, завбачливе та конкурентне нагромадження. В Україні, наприклад, існує попит на структурні реформи, але політичний ліміт часового горизонту часто є перешкодою на шляху їх ефективного впровадження. Акцентовано увагу на питанні незалежності центральних банків у розрізі політичних режимів, що проявляється в особливостях структури та нагромадження валютних резервів. Оригінальність статті обумовлена необхідністю визначення нових теоретичних підходів щодо оцінки адекватності валютних резервів з огляду на політичний устрій, що визначає режим обмінних курсів та дизайн інститутів макрофінансової стабільності.Item Комітети монетарної політики в умовах спалаху пандемії коронавірусу(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, Hennadii; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Драчко-Єрмоленко, Євген Володимирович; Drachko-Yermolenko, YevhenВступ. В умовах системних шоків, таких як пандемія коронавірусу, прийняття рішень з монетарної політики потребує колегіальності. Комітети з монетарної політики (КМП) є вдалим інституційним підходом в умовах асиметрії інформації та наявних альтернатив реагування монетарними заходами на динамічні зміни в економіці й шоки. Проблематика. В Україні на рівні центрального банку та в науковій думці недооцінюються роль та статус КМП у забезпеченні фінансової стабільності, котрий більше сприймається як робочий орган Правління. Національного банку України (НБУ). Формування його складу лише з вищих керівників НБУ не гарантує від прийняття упереджених або недалекоглядних рішень, що може призводити до негативних наслідків для економічного зростання. Існує необхідність у приведенні засад роботи цього колегіального органу у відповідність з найкращою практикою центральних банків. Мета – узагальнення міжнародного досвіду в інституційному розвитку національних центральних банків у напрямі корпоративного устрою комітету з монетарної політики для забезпечення більшої ефективності його роботи та застосування найкращої практики в Україні. Методи. Використано контент-аналіз, методи наукової абстракції, порівняльного аналізу статистичної інформації, оприлюдненої центральними банками країн, що не входять до системи Європейського центрального банку. Результати. Пандемія коронавірусу не викликала суттєвих змін в організації діяльності комітетів, але підвищила важливість залучення сторонніх експертів для оцінювання та прогнозу ситуації. Аналіз біографічних даних таких осіб показав, що це фахівці високої кваліфікації, визнані в країні та міжнародною спільнотою. У рішеннях окремих органів політики на особливу увагу заслуговує посилання на очікування учасників ринку (наприклад, передбачення рішення щодо збереження, підвищення або зниження облікової ставки), а також вимога від членів органу дотримуватись періоду “мовчання” принаймні один тиждень, що означає утримання від коментарів з висловлюванням позиції до проведення засідання. Безумовно, становить інтерес практика участі в засіданнях комітету представників Міністерства фінансів без права голосу. Висновки. Комітети з монетарної політики працюють насамперед заради забезпечення цінової стабільності, але з перспективою для економічного розвитку. Основні функції КМП у більшості європейських країн не обмежені встановленням облікової ставки, а охоплюють вимоги до резервування, затвердження програм підтримки ліквідності й рефінансування банків, операції центрального банку на валютному ринку та з цінними паперами. Для України оптимальним вбачається сформувати КМП не при Правлінні, а при самому Національному банку для підвищення його статусу до рівня органу прийняття рішень. Для цього слід внести зміни у Закон “Про Національний банк України” та розробити регламент або положення про КМП. Участь зовнішніх експертів у складі комітету потрібна для ухвалення зважених рішень. Їхній рівень кваліфікації має бути підтвердженим науковим ступенем доктора з економіки або фінансів і статусом професора, солідним переліком наукових публікацій та досвідом участі в міжнародних дослідженнях. Бажаним є досвід керівної роботи в державних фінансових корпораціях, центральному банку та відомствах або великих фінансових установах. Участь політиків у складі комітету, на наш погляд, є недоцільною, оскільки в сучасних умовах це лише підриватиме незалежність центробанку. Introduction. In conditions of systemic shocks, such as the coronavirus pandemic, monetary policy decision-making requires collegiality. Monetary policy committees (MPCs) are a successful institutional solution in the conditions of information asymmetry and available alternatives for responding with monetary measures to dynamic changes in the economy and shocks. Problem Statement. In Ukraine, at the level of the central bank and in the scientific opinion, the role and status of the MPCs in ensuring financial stability is underestimated, which is perceived more as a working body of the Board of the National Bank of Ukraine (NBU). The formation of its composition which includes only top managers of the NBU does not guarantee against the adoption of biased or short-sighted decisions, which can lead to negative consequences for economic growth. There is a need to bring the principles of this collegial body into line with the best practices of central banks. Purpose.To generalize international experience in the institutional development of national central banks in the direction of the corporate structure of the monetary policy committee to ensure greater efficiency of its work and the application of best practices in Ukraine. Methods. Content analysis, methods of scientific abstraction, comparative analysis of statistical information published by central banks of countries that are not part of the European Central Bank system were used. Results. The coronavirus pandemic did not cause significant changes in the organization of committee activities, but it increased the importance of involving external experts to assess and forecast the situation. The analysis of the biographical data of such persons showed that they are highly qualified specialists, recognized in the country and by the international community. In the decisions of individual political bodies the reference to the expectations of the market participants (for example, the prediction of the decision related to maintainance , increase or decrease of the discount rate) deserves special attention as well as the requirement for the members of the body to observe a period of “silence” for at least one week, which means refraining from comments on the statement of position before the meeting. Of course, the practice of involvement the representatives of the Ministry of Finance in meetings of the committee without voting rights is of interest. Conclusions. Monetary policy committees work primarily to ensure price stability, but with a perspective for economic development. The main functions of MPCs in most European countries are not limited to setting the discount rate, but cover reserve requirements, approval of liquidity support programs and refinancing of banks, operations of the central bank in the foreign exchange market and with securities. For Ukraine, it is considered optimal to form MPCs not under the Board, but under the National Bank itself in order to raise its status to the level of a decision-making body. For this amendments should be made to the Law “On the National Bank of Ukraine” and regulations or provisions on the MPCs should be developed. The participation of external experts in the committee is necessary for making informed decisions. Their level of qualification should be confirmed by a doctorate in economics or finance and the status of professor, a solid list of scientific publications and experience of participation in international research. Management experience in public financial corporations, central banks and departments or large financial institutions is desirable. In our opinion, the participation of politicians in the committee is inappropriate, because in the current conditions it will only undermine the independence of the central bank.Item Міжнародний досвід реформування монетарних режимів(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023-05) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорьевич; Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, HennadiiВступ. Досліджено два основні монетарні режими в процесі проведення монетарної реформи центральних банків: режим, базований на цілях, і режим, що ґрунтується на правилах. Найпоширенішим правилом монетарної політики є таргетування інфляції. Застосування ключової ставки як інструменту монетарної політики здатне забезпечити стабільність цін та економічного зростання. Проблематика. Використовуючи правило процентної ставки таргетування інфляції, центральний банк має певні переваги над цільовими змінними. Якщо переваги неочікувано змінюються, вони не враховуються економічними агентами так швидко та діють як екзогенний шок для економіки. Це дає змогу центробанку перевіряти свою політику на відповідність правилу, котре є потенційно стійким у багатьох випадках макроекономічних моделей. Мета – оцінка реформ монетарних режимів Резервного банку Нової Зеландії та Федеральної резервної системи, в основу яких покладено законодавчо закріплені правила та інструменти монетарної політики, що дає змогу центробанку ефективно ухвалювати монетарні рішення для досягнення цінової стабільності та стійкої зайнятості. Методи. За допомогою правила Тейлора перевірено гіпотезу про наявність зв’язку між цільовим показником інфляції та змінними параметрами функції Тейлора, що включають розрив між ВВП та потенційним ВВП, а також визначення облікової (ключової) ставки на основі кількісних параметрів цільової функції. Це підтверджує доцільність застосування правила Тейлора при здійсненні режиму інфляційного таргетування. Результати. Реформування монетарних режимів мало на меті прояснити політичну відповідальність центральних банків, посилити їхню незалежність у прийнятті рішень, що стосуються цілей монетарної політики. Реформи повинні були сприяти підвищенню рівня прозорості шляхом поліпшення ефективності комунікативної політики, що полягала у передачі політичних рішень від центробанку до громадськості та сигналізувала про майбутні політичні наміри. Загалом відповідальність у режимі таргетування інфляції посилюється публічним характером взятих зобов’язань щодо оголошеної цілі й вимог, котрі висуваються центральним банком стосовно її реалізації. Досягнення цілі стає показником ефективної діяльності центрального банку. Висновки. Багато елементів, котрі вперше були застосовані в Новій Зеландії та США (громадська прихильність до цільового рівня інфляції, високий рівень прозорості та підзвітності) сьогодні вважаються найкращими методами монетарної політики. Оприлюднення цілей публічно сприяє покращанню підзвітності, особливо якщо перед центробанком поставлено єдину мету політики – цінову стабільність або ціль на інфляцію. У протилежному випадку широка незалежність в ухваленні рішень може зробити центробанк менш підзвітним, а тому вона має чітко корелювати з цілями, а не з вибором інструментів, що є найкращою стратегією реформування центрального банку. Introduction. The article studies two main monetary regimes in the process of monetary reform of central banks: a target-based regime and a rule-based regime. Inflation targeting is the most common rule of monetary policy. Using the key rate as a monetary policy tool can ensure price stability and economic growth. Problem Statement. Using the interest rate rule of inflation targeting, the central bank has certain advantages over the target variables. If preferences change unexpectedly, they are not taken into account by economic agents as quickly and act as an exogenous shock to the economy. This allows the central bank to test its policy against a rule that is potentially persistent in many cases of macroeconomic models. The purpose is to evaluate the reforms of the monetary regimes of the Reserve Bank of New Zealand and the Federal Reserve System, which are based on legally established rules and instruments of monetary policy, which enables the central bank to make effective monetary decisions to achieve price stability and sustainable employment. Methods. The Taylor rule was used to test the hypothesis that there is a relationship between the inflation target and the variables of the Taylor function, including the gap between GDP and potential GDP, as well as the determination of the key rate based on the quantitative parameters of the target function. This confirms the expediency of applying the Taylor rule when implementing the inflation targeting regime. Results. Reforms of monetary regimes were aimed at clarifying the political responsibility of central banks, strengthening their independence in making decisions related to monetary policy objectives. The reforms were supposed to contribute to increasing the level of transparency by improving the effectiveness of the communication policy, which consisted in transmitting policy decisions from the central bank to the public and signaling future political intentions. In general, the responsibility in the inflation targeting regime is enhanced by the public nature of the assumed obligations related to the announced goal and the requirements put forward by the central bank regarding its implementation. Achieving the goal becomes an indicator of the central bank's effective activity. Conclusions. Many of the aspects that were introduced in New Zealand and the US – the public commitment to an inflation target, high levels of transparency and accountability – are now considered the best practice in monetary policy. Making targets public promotes accountability, especially if the central bank has a single policy objective – price stability or an inflation target. Otherwise, broad independence in decision-making may make the central bank less accountable, and therefore independence should be clearly linked to the objectives rather than the choice of instruments, which is the best strategy for central bank reform.Item Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті забезпечення макроекономічної стабільності(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, HennadiiВступ. У 2020 р. пандемія COVID-19 швидко охопила практично всі країни, викликала спад в економіці й погіршила монетарну стабільність. За масштабами наслідків цей стрес перевищив наслідки глобальної фінансової кризи. Цілком логічним був перегляд параметрів монетарної політики, включно зі зниженням (або збереженням низьких) облікових ставок, прийняттям операцій довгострокового рефінансування, зменшенням норми обов’язкових резервів. Всі ці заходи мали стимулювати економіку, і потрібно дослідити, наскільки ефективною була трансмісія монетарної політики. Проблематика. Реалізація монетарної політики в умовах пандемії породжує нові наукові дискусії щодо каналів передачі, а також поєднання загального й особливого в розрізі країн. Мета – науково-практична оцінка механізму монетарної трансмісії для досягнення інфляційної цілі та забезпечення сталого економічного зростання національної економіки. Методи. Використано системний аналіз для опису моделей трансмісійного механізму монетарної політики; абстрактно-логічний – для узагальнення та побудови логічних зв’язків між окремими ланками трансмісійного механізму монетарної політики; статистико-економічний – для аналізу впливу монетарної трансмісії на інфляцію в рамках режиму інфляційного таргетування (ІТ). Результати. Під каналами передачі (трансмісії) розуміється ланцюг передачі впливу від ключової (облікової) ставки до наступної ланки монетарної трансмісії. Через свої властивості (системність, узгодженість, мікрообґрунтованість) неокейнсіанська логіка добре узгоджується з основними макроекономічними моделями, що належать до класу структурних (у т. ч. як класичні DSGE, так і напівструктурні моделі). Модель, використовувана Національним банком України (НБУ) для опису трансмісії і побудови середньострокового прогнозу розвитку вітчизняної економіки, також належить до структурних. У неокейнсіанській логіці структурна модель поєднує три найпотужніших канали трансмісії – процентний, валютний і канал очікувань. Імпульс ключової ставки миттєво позначається на ставці 10-денних міжбанківських кредитів, і тому вона є операційною ціллю монетарної політики НБУ. Від ставки міжбанківських кредитів вплив монетарної політики транслюється далі – на ставки на інших сегментах грошового ринку. Зміна процентних ставок діє на прийняття суб’єктами економіки рішень про споживання та інвестиції. Від ринкових процентних ставок і дохідності фінансових активів імпульс монетарної політики поширюється на показники кредитної активності, а також балансові показники компаній та банків. Зміна ключової ставки позначається на цінах та вартості активів на балансах компаній. Від кредитної сфери імпульс плавно переходить до економічної активності та інфляції. Сукупний попит, очікування, валютний курс, витрати виробників реагують на монетарну політику. Остання впливає на очікування і, відповідно, на інфляцію – за рахунок формування “якоря” для її сподіваного рівня в середньостроковому періоді. Висновки. Досягнення цілі за інфляцією за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності. Перехід НБУ до ІТ був виправданим, що підтверджується перевіреною гіпотезою різкого зниження рівня інфляції та волатильності цін у середньостроковій перспективі. Стабілізація цін відбувалася через канал очікувань. Вчасне реагування на виклики пандемії мало супроводжуватися пом’якшенням монетарної політики в напрямі здешевлення вартості фінансових ресурсів та відновлення довгострокового кредитування економіки. Набутий досвід дав змогу банківській системі вистояти в умовах наступного шоку – повномасштабної російської агресії проти України, використовуючи відпрацьовані підходи. Як показали дослідження, інфляційна ціль 5% ± 1 в. п., що є оптимальною з точки зору НБУ, не впливає на економічне зростання. Застосування інструменту ключової ставки демонструє запізнілу реакцію ринкових суб’єктів з лагом 9–18 місяців. Основна увага регулятора зосереджується навколо інфляційної цілі, а після її досягнення – на заходах із утримання інфляції в межах запланованого таргету. Розв’язання дилеми між запланованим показником інфляції та підтримкою економічного зростання потребує внесення нормативних змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність центрального банку. Introduction. In 2020, the COVID-19 pandemic quickly spread to almost all countries, causing a downturn in the economy and worsening monetary stability. In terms of the scale of its effects, this stress even exceeded the impact of the global financial crisis. It was quite logical to revise the parameters of monetary policy, including lowering (or keeping low) key policy rates, accepting long-term refinancing operations, and reducing the required reserve ratio. All of these measures were intended to stimulate the economy, and the recent practice deserves an examination of how effective the transmission of monetary policy has been. Problem Statement. The implementation of monetary policy in the context of the pandemic is giving rise to new academic discussions about transmission channels, as well as the combination of the general and the particular in the context of countries. The purpose is to examine the transmission mechanism of monetary transmission to achieve the inflation target and ensure sustainable economic growth of the national economy. Methods. General scientific and specific methods of scientific cognition were used. In particular, the study used system analysis to describe models of the monetary policy transmission mechanism; abstract and logical analysis to summarize and build logical links between individual links in the monetary policy transmission mechanism; and statistical and economic analysis to analyze the impact of monetary transmission on inflation under the inflation targeting regime. Methods. System analysis was used to describe models of the transmission mechanism of monetary policy; abstract-logical – for summarizing and building logical connections between separate links of the transmission mechanism of monetary policy; statistical and economic - to analyze the impact of monetary transmission on inflation within the framework of the inflation targeting (IT) regime. Results. Transmission channels are defined as the chain of transmission of the impact from the key policy rate (discount rate) to the next link in the monetary transmission chain. Because of its properties (systematicity, consistency, and microfoundedness), neo-Keynesian logic is well suited to the main macroeconomic models that belong to the class of structural models (including both classical DSGE and semi-structural models). The model used by the National Bank of Ukraine to describe the transmission and build a medium-term forecast of the domestic economy also belongs to the class of structural models. A structural model in the neo-Keynesian logic combines the three most powerful transmission channels - interest rate, exchange rate, and expectations channels. An impulse in the key policy rate is instantly reflected in the 10-day interbank lending rate, and this rate is therefore the NBU's operational target for monetary policy. From the interbank lending rate, the impact of monetary policy is transmitted further to rates in other segments of the money market. Changes in interest rates affect the consumption and investment decisions of economic agents. From market interest rates and financial asset yields, the monetary policy impulse spreads further to lending activity and balance sheet indicators of companies and banks. Changes in the key policy rate affect prices and the value of assets on companies' balance sheets. From the credit sector, the impulse is smoothly transferred to economic activity and inflation. Aggregate demand, expectations, the exchange rate, and producer costs respond to monetary policy. Monetary policy affects expectations and, consequently, inflation by creating an “anchor” for its expected level in the medium term. Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for achieving macroeconomic stability. The NBU's transition to IT was justified, as evidenced by the proven hypothesis of a sharp decline in inflation and price volatility in the medium term. Prices stabilized through the expectations channel. A timely response to the challenges of the pandemic should be accompanied by an easing of monetary policy aimed at reducing the cost of financial resources and restoring long-term lending to the economy. The experience gained enabled the banking system to withstand the next shock - a full-scale Russian aggression against Ukraine, using proven approaches. Studies have shown that the inflation target of 5% ± 1 p.p., which is optimal from the NBU's point of view, does not affect economic growth. The use of the key policy rate instrument demonstrates a delayed reaction of market participants with a lag of 9-18 months. The regulator focuses on the inflation target and, once it is achieved, on measures to support inflation within the planned target. Resolving the dilemma between the planned inflation rates and maintaining economic growth requires regulatory changes to the laws governing the central bank.