Browsing by Author "Chepizhko, Oksana"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Macroeconomic factors influencing on the reorganization of banks in the conditions of economic imbalances
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Іryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Chepizhko, Oksana; Чепіжко, Оксана
    Іn the context of increasing economic imbalances, the goals of bank reorganization are being transformed and are acquiring new content, which increases the relevance of macroeconomic factors. The article is aimed at identifying the impact of macroeconomic factors on the choice of reorganization method by building a neural network like the Kohonen map. A cluster analysis method has been applied to build a neural network of the type of self-organization maps of Kohonen. As a result, has allowed four clusters. The first cluster includes developing countries. The most common methods are M&A agreements and buyback operations. Among the priority factors of influence are a high level of GDP per capita, a growing share of the urban population, and significant tax revenues. The second cluster includes developing countries, for which consolidation methods such as partial absorption, and acquisition of fixed assets are a priority. Among the main factors influencing, it is worth highlighting commodity trade, inflation, and the GDP deflator. The third cluster includes highly developed, developing countries, for which the dominance of share buyback agreements, which is primarily related to the share of foreign direct investments, the volume of GDP and the volume of tax revenues. The fourth cluster includes mainly developed countries, that are not included in the third cluster. Due to the determining influence of significant volumes of domestic crediting, foreign direct investments, GDP and a significant share of gross accumulation, practically all methods of reorganization are common in these countries (M&A, buybacks can be singled out among the most common transactions). В умовах посилення економічних дисбалансів цілі реорганізації банків трансформуються та набувають нового наповнення, що посилює актуальність впливу саме макроекономічних факторів. Метою дослідження є виявлення впливу макроекономічних факторів на вибір методу реорганізації шляхом побудови нейронної мережі на зразок карти Кохонена. Застосовано кластерний підхід для побудови нейронної мережі типу самоорганізаційних карт Кохонена. У результаті було виділено чотири кластери. До першого кластера ввійшли країни, що розвиваються. Найпоширенішими методами є угоди M&A та операції зворотного викупу. Серед пріоритетних макроекономічних факторів впливу – високий рівень ВВП на душу населення, зростаюча частка міського населення, значні податкові надходження. До другого кластера ввійшли нові індустріальні країни, для яких пріоритетними є такі методи консолідації, як часткове поглинання, придбання основних засобів. Серед основних макроекономічних факторів впливу варто виділити товарну торгівлю, інфляцію та дефлятор ВВП. Третій кластер включає високорозвинені країни та країни, що розвиваються, для яких характерне домінування угод зворотного викупу акцій, що пов'язано насамперед із часткою прямих іноземних інвестицій, обсягом ВВП та обсягом податкових надходжень. До четвертого кластера ввійшли переважно розвинуті країни, які не ввійшли до третього кластера. Визначальний вплив чинять обсяги внутрішнього кредитування, прямі іноземні інвестиції, ВВП та валові нагромадження, що сприяє розвиткові майже всіх способів реорганізації (серед найпоширеніших угод можна виокремити M&A та зворотний викуп).
  • No Thumbnail Available
    Item
    Проблеми оцінки активів у процесі ліквідації банку
    (Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Степанець, Вікторія Сергіївна; Stepanets, Viktoriia; Чепіжко, Оксана Вікторівна; Chepizhko, Oksana
    Мета статті полягає у виявленні проблемних питань оцінювання майна (активів) банків, які перебувають у процесі ліквідації, та обґрунтування пропозицій щодо їх вирішення з урахуванням необхідності захисту прав кредиторів банку. Хоча банкрутство банків завдає значних економічних і моральних втрат, але процеси виведення з ринку неплатоспроможних банків, їх реорганізація чи ліквідація відбуваються постійно. Тому перед регуляторами та банками, які визнані неплатоспроможними, постає багато питань, зокрема й щодо адекватної оцінки банківських активів і визначення ліквідаційної маси. У статті розглянуто підходи до оцінки активів та особливості їх застосування в українській практиці, а також особливості продажу активів банків, що ліквідуються, за голландською моделлю аукціону. Наголошено, що недосконалість управління активами банків у процесі їх функціонування призводить до розбіжностей в оцінці цих неякісних активів у процедурі ліквідації. Встановлено, що співвідношення між оціночною вартістю активів і їх балансовою вартістю для банків, визнаних неплатоспроможними, в середньому становить 26,2 %, а медіанне значення дорівнює 22,3 % Це призводить до виникнення низки проблем, серед яких – неможливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) забезпечити погашення частини зобов’язань банку, які могли б бути погашені у разі своєчасного прийняття конкурсних пропозицій за ринковою вартістю. Зазначено, що найбільш ліквідні активи, якими є об’єкти нерухомості та майно, займають незначну частку в структурі ліквідаційної маси – близько 5 %, а конверсія при продажу нерухомості досить часто сягає 200 %. Запропоновано відповідно до європейської практики наділити Фонд повноваженнями проводити моніторинг активів банків у процесі їх функціонування. Наголошено на доцільності оцінювати активи не з позиції ведення бізнесу «як звичайно», а з погляду об’єктивної необхідності розпродажу активів, орієнтуючись на швидкий продаж активів за ринковою ціною. З метою вдосконалення процесу оцінювання активів неплатоспроможного банку та орієнтуючись на швидкий та прозорий продаж активів банку, запропоновано імплементувати у вітчизняну практику міжнародний досвід використання угод про розподіл збитків. The aim of the article is to identify problematic issues of valuation of property (assets) of banks that are in the process of liquidation, and substantiate proposals for the desired solution, taking into account the need to protect the rights of bank creditors. Although the bankruptcy of banks causes significant economic and moral losses, the processes of removing insolvent banks from the market, their reorganization or liquidation are constantly taking place. Therefore, regulators and banks that have been declared insolvent face many questions, including the adequate valuation of banking assets and the determination of the liquidation estate. The article discusses approaches to asset valuation and features of their application in Ukrainian practice, as well as peculiarities of the sale of assets of banks in liquidation according to the Dutch auction model. It is noted that the imperfection of management of banks’ assets in the process of their functioning leads to discrepancies in the valuation of these low-quality assets in the liquidation procedure. It is determined that the ratio between the estimated value of assets and their book value for banks declared insolvent is on average 26.2 %, and the median value is 22.3 % This leads to a number of problems, including the inability of the Deposit Guarantee Fund (DGF) to ensure the repayment of part of the bank’s liabilities, which could be repaid in case of timely acceptance of tender offers at market value. It is noted that the most liquid assets, which are real estate and property, occupy an insignificant share in the structure of the liquidation mass – about 5 %, and the conversion rate in the sale of real estate quite often reaches 200 %. It is proposed, in accordance with European practice, to empower the Fund to monitor the assets of banks in the process of their functioning. The expediency of valuating assets not from the position of doing business «as usual» but from the point of view of the objective need to sell assets, focusing on the quick sale of assets at a market price, is emphasized. In order to improve the process of valuating the assets of an insolvent bank and focusing on the quick and transparent sale of the bank’s assets, it is proposed to implement the international experience of using loss-sharing agreements into domestic practice.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Трансформація фінансового сектора: чинники, форми, напрями
    (Харківський національний економічний університет, 2022) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Чепіжко, Оксана Вікторівна; Chepizhko, Oksana
    Визначальною тенденцією останніх десятиліть стало стрімке зростання обсягів фінансового бізнесу. Очевидно, що цей новий виток розвитку сформований під впливом певних чинників, реалізується в різних формах і напрямах. У пошуку оптимального співвідношення між цими базовими компонентами стратегії розвитку фінансового сектора трансформуються, ускладнюються та набувають нового змісту. Мета статті полягає у визначенні пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного фінансового бізнесу на основі поглибленого розуміння чинників і форм трансформаційних зрушень у фінансовій сфері. Визначено, що трансформації притаманні такі властивості, як еволюційність, комплексність, цілеспрямованість, строковість, ациклічність, адитивність. Зазначено, що трансформаційні процеси повинні мати випереджаючий характер, середньо- та довгостроковий горизонт планування та динамічно імплементувати неминучі перетворення, обираючи правильний вектор таких змін. Фінансовий сектор виступає як об’єкт трансформації. Виходячи з цього, обов’язковим є розуміння чинників, які приводять до трансформації та мети досягнення кінцевого результату трансформації. Запропоновано систематизувати їх на дві групи: такі, що приводять до трансформації фінансового сектора, та чинники, які її супроводжують. Акцентовано увагу на ризик-ландшафті трансформації фінансового сектора, що визначається характером і формою структурних, інституційних, організаційних, функціональних і регуляторних змін і проявляється у відмінностях між поставленими стратегічними цілями та реально отриманим результатом. Виділено два ключові напрями трансформації фінансового сектора – організаційний і функціональний. Організаційна трансформація передбачає перетворення інституційної структури фінансового сектора й організації ведення фінансової діяльності. Функціональна трансформація передбачає переосмислення функцій фінансового та банківського секторів, їх ролі, концепцій і правил регулювання. Обґрунтовано, що саме ці напрями потребують модернізації, оновлення та більш чіткого визначення відповідних організаційних і процедурних форм їх реалізації. За результатами узагальнення визначено перспективні напрями трансформації фінансового сектора України. The decisive tendency of recent decades has been the rapid growth of the volume of financial business. Obviously this new round of development is formed under the influence of certain factors, is implemented in various forms and directions. In search of the optimal correlation between these basic components of the strategy for the development of the fiance sector, they are transformed, complicated and acquire a new meaning. The purpose of the article is to determine the priority directions for the development of domestic financial business on the basis of an in-depth understanding of the factors and forms of transformation changes in the financial sector. It is determined that speaking of transformation such properties as evolution, complexity, purposefulness, maturity, acyclicity, and additiveness are appropriate. It is noted that transformation processes should be proactive, have medium- and long-term planning horizons and dynamically implement inevitable transformations, choosing the right vector of such changes. The financial sector acts as an object of transformation. Based on this, it is imperative to understand the factors that lead to transformation and the goal of achieving the final result of transformation. It is proposed to systematize them into two groups: those that lead to the transformation of the financial sector, and the factors that accompany it. Emphasis is placed on the risk landscape of financial sector transformation, which is determined by the nature and form of structural, institutional, organizational, functional, and regulatory changes and is manifested in the differences between the set strategic goals and the actual result. Two key directions of transformation of the financial sector are highlighted: organizational and functional. The organizational transformation involves the transformation of the institutional structure of the financial sector and the organization of conduct of financial activities. The functional transformation involves rethinking the functions of the financial and banking sectors, their role, conceptions, and rules of regulation. It is substantiated that these directions precisely require modernization, updating and a closer definition of the relevant organizational and procedural forms of their implementation. Based on the results of the carried out generalization, promising directions for the transformation of the financial sector of Ukraine are identified.