Browsing by Author "Cherneha, Vitalii"
Now showing 1 - 20 of 42
Results Per Page
Sort Options
Item Family Rights of the Child and Their Legislative Support(Universidad del Zulia, 2021) Cherneha, Vitalii; Чернега, Віталій Миколайович; Kuznetsova, Liudmila; Fedorchenko, Oleh; Kaminska, Olena; Bezpalko, SerhііThe objective of the study was to identify the legal mechanisms for the protection of the family rights of the child and to outline the main problems of their implementation. The child’s family rights system was found to contain the child’s intangible basic rights, which establish his or her legal status in the family. This system includes the child’s right to life, name, citizenship, knowledge of his parents, care of parents, coexistence with parents, preservation of his identity and citizenship, free expression of his own views. It states that the protection of the family rights of the child and the legal relations of parents and children is based on four principles. It is determined that the practical solution of issues related to the exercise of the family rights of the child is regulated by international law, which makes it possible to resolve issues related to the legal relationship between parents and children at the inter-State level. It is concluded that perspectives on legislative support for the family rights of the child demand further empirical research, as well as a theoretical and methodological justification for determining the legal mechanisms of their practical implementation. El objetivo del estudio fue determinar los mecanismos legales para la protección de los derechos familiares del niño y esbozar los principales problemas de su aplicación. Se encontró que el sistema de derechos familiares del niño contiene los derechos básicos intangibles del niño, que establecen su estatus legal en la familia. Este sistema incluye el derecho del niño a la vida, el nombre, la ciudadanía, el conocimiento de sus padres, el cuidado de los padres, la convivencia con los padres, la preservación de su identidad y ciudadanía, la libre expresión de sus propios puntos de vista. Se establece que la protección de los derechos familiares del niño y las relaciones jurídicas de padres e hijos se basa en cuatro principios. Se determina que la solución práctica de las cuestiones relacionadas con el ejercicio de los derechos familiares del niño está regulada por el derecho internacional, lo que permite resolver cuestiones relacionadas con la relación jurídica entre padres e hijos a nivel interestatal. Se concluye que las perspectivas sobre el apoyo legislativo a los derechos familiares del niño demandan de una mayor investigación empírica, así como una justificación teórica y metodológica para determinar los mecanismos legales de su implementación práctica.Item Forms and ways of defending family rights and interests in Ukraine(EDITORIAL PRIMMATE SAS, 2022-01) Cherneha, Vitalii; Чернега, Віталій Миколайович; Bohdanets, Alina; Богданець, Аліна Вікторівна; Kononets, OlenaThis study taps the potential of forms of defence of family rights and interests in Ukraine. It speaks in favourof the establishment of the Family Court in Ukraine by adopting the best foreign practices. It also presents an updated systematics in terms of ways to defend family rights and interests and contains the amendments to the Family and Civil Codes of Ukraineto harmonize family law terms with civil law ones, improve them and correctly name the ways of defending family and civil rights and interests. It points at and offers to remove legal impediments that prevent the extension of the limitation period in the case stipulated in Part 3, Article 138 of the Family Code of Ukraine. This study also seeks to show the existing problems and opportunities in terms of forms and ways of defending family rights and interests in Ukraine. For this end, the following methods of scientific inquiry have been used: analysis, analogy, deduction, induction, synthesis, historical, systematic, structural and functional, comparative, logical and semantic, formal and logical, modelling methods. У статті розкрито потенціал форм захисту сімейних прав та інтересів в Україні. Враховуючи зарубіжний досвід, обстояно позицію про створення в Україні Суду в сімейних справах. Презентовано модернізовану систематику способів захисту сімейних прав та інтересів. Задля узгодження сімейно-правової та цивільно-правової термінології, її вдосконалення, а також для коректного пойменування способів захисту сімейних і цивільних прав та інтересів, сформовано зміни до Сімейного та Цивільного кодексів України. Виявлено та запропоновано усунути законодавчі перешкоди щодо продовження позовної давності у випадку, встановленому частиною 3 статті 138 Сімейного кодексу України. Метою дослідження є розкриття проблем та потенціалу форм та способів захисту сімейних прав та інтересів в Україні. Для досягнення мети дослідження застосовано такі методи наукового пізнання: аналіз, аналогія, дедукція, індукція, синтез, історико-правовий, логіко-семантичний, системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий, формально-логічний, а також метод правового моделювання.Item Legal regulation of family relations in Ukraine and the Republic of Latvia: comparative and analytical research(EDITORIAL PRIMMATE SAS, 2022) Cherneha, Vitalii ; Чернега, Віталій Миколайович; Fedorchenko, Nataliia; Borsuk, Nataliia; Борсук, Наталія ЯківнаThe study seeks to find common and different features in approaches used by Ukrainian and Latvian legislators to regulate family relations, and to suggest how to develop family legislation of Ukraine. For this end, the following methods of scientific inquiry have been used: analysis, analogy, deduction, induction, synthesis, historical and legal, comparative and legal, legal modeling methods. It was found out that the Republic of Latvia lacks some legislative solutions in respect of which Ukraine has law enforcement practice. This study offers to supplement the Family Code of Ukraine with the provision saying that a marriage shall be considered not concluded unless it was registered by a civil registration officer. Considering the Latvian experience, the legislative support for appointing co-guardians in Ukraine has been proven expedient. Статтю присвячено порівняльно-аналітичному аспекту правового регулювання сімейних відносин в Україні та Латвійській Республіці. Розкрито різні підходи законодавців України та Латвійської Республіки щодо: інституту заручин та зобов’язань наречених у разі відмови від реєстрації шлюбу; регулювання шлюбних відносин; змісту шлюбного договору; визначення походження дитини; усиновлення; призначення опікуна (опікунів). Виявлено, що в Латвійській Республіці відсутні окремі законодавчі рішення, щодо яких склалася правозастосовна практика в Україні. Запропоновано закріпити в Сімейному кодексі України норму, яка встановлює, що шлюб вважається неукладеним, якщо його не було зареєстровано посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану. Враховуючи латвійський досвід, доведено доцільність законодавчого забезпечення призначення співопікунів в Україні. Метою дослідження є виявлення спільного та розбіжного у підходах українського та латвійського законодавців щодо регулювання сімейних відносин, а також формування пропозицій, спрямованих на розвиток сімейного законодавства України. Для цього застосовано такі методи наукового пізнання: аналіз, аналогія, дедукція, індукція, синтез, історико-правовий, порівняльно-правовий, а також метод правового моделювання.Item Mechanizm for legal regulation of intellectual property relations in Ukraine(Одеська національна юридична академія, 2023) Cherneha, Vitalii; Чернега, Віталій МиколайовичThe study seeks to develop a theoretical concept of the mechanism for the legal regulation of intellectual property relations in Ukraine. The combination of system and structural and functional analyses allowed: determining the structure of the mechanism for the legal regulation of intellectual property relations; determining the functions of the components comprising the mechanism for the legal regulation of intellectual property relations; classifying regulatory intellectual property provisions. The formal and logical method helped develop several definitions (intellectual property provisions, intellectual property provisions as atypical: intellectual property provisions-objectives, intellectual property provisionsprinciples, intellectual property provisions-definitions, temporal intellectual property provisions, operative intellectual property provisions, conflicts of laws intellectual property provisions) and present scientific arguments for conclusions and suggestions by the subject of research. The sources of the legal regulation of intellectual property relations serve as the regulatory basis for this study. The legal regulation of intellectual property relations in Ukraine depends on its wellcoordinated mechanism. However, it is impossible to understand its potential without deep research of all the components thereof. The mechanism for the legal regulation of intellectual property relations is the set of civil law tools (means, ways, and forms) the coordinated interaction of which can bring harmony to intellectual property relations to protect interests of persons at intellectual property law (private interests), and social and public interests (public interests). In Ukraine it is comprised of intellectual property provisions, intellectual property agreements; jural facts; intellectual property legal relations; actions seeking to ensure that the intellectual property rights and interests are exercised and met respectively, and intellectual property obligations are fulfilled; legal consciousness; legal culture. Статтю присвячено механізму правового регулювання відносин інтелектуальної власності в Україні. Правове регулювання відносин інтелектуальної власності в Україні залежить від його злагодженого механізму. Однак зрозуміти його потенціал неможливо без глибокого дослідження всіх його елементів. Поєднання системного та структурно-функціонального аналізу дало змогу: визначити структуру механізму правового регулювання відносин інтелектуальної власності; визначити функції елементів механізму правового регулювання відносин інтелектуальної власності; розробити класифікацію регулятивних (уповноважувальних, зобов’язуючих та заборонних) норм права інтелектуальної власності. За допомогою формально-логічного методу розроблено низку дефініцій (норм права інтелектуальної власності, атипових норм права інтелектуальної власності: норм-цілей права інтелектуальної власності, норм-принципів права інтелектуальної власності, норм-дефініцій права інтелектуальної власності, темпоральних норм права інтелектуальної власності, оперативних та колізійних норм права інтелектуальної власності), а також забезпечено наукову аргументацію висновків і пропозицій за предметом дослідження. Нормативно-правову основу дослідження становлять джерела правового регулювання відносин інтелектуальної власності. Визначено, що механізмом правового регулювання відносин інтелектуальної власності є скупчення цивільно-правового інструментарію (засобів, способів і форм), злагоджена взаємодія якого спроможна впорядкувати відносини інтелектуальної власності задля охорони інтересів суб’єктів права інтелектуальної власності (приватних інтересів), держави і суспільства (публічних інтересів). Виснововано, що до складників механізму правового регулювання відносин інтелектуальної власності належать: норми права інтелектуальної власності, договори у сфері інтелектуальної власності; юридичні факти; правовідносини інтелектуальної власності; акти здійснення і захисту прав та інтересів і виконання бов’язків у сфері інтелектуальної власності; правова свідомість; правова культура.Item Rights of a child born through the use of assisted reproductive technologies in the EU countries and Ukraine(EDITORIAL PRIMMATE SAS, 2022) Cherneha, Vitalii; Чернега, Віталій Миколайович; Hrytsai, Iryna; Tarasevych, Tetiana; Savchenko, Viktor; Krushelnytska, HannaThis article aims to identify the features of the European Union and Ukraine legislation on the rights of children born through reproductive technologies and the practice of its application. To achieve this goal, first of all, an analysis of an array of sources in the field of the rights of children born with the help of reproductive technologies was carried out. The paper compares the legislation and practice of the European Union and Ukraine regarding the rights of children born with the use of reproductive technologies, which was achieved through comparative law. The historical-legal method has made it possible to outline the changes that have taken place in the approaches to the rights of children born with the help of reproductive technologies in countries whose legislation and practice have been specially studied. The synthesis method was applied, which helped to form a comprehensive vision of the rights of children born with the help of reproductive technologies in the European Union and Ukraine countries. The direction of research on ensuring and guaranteeing the right to life of children born with the help of reproductive technologies is promising. Метою цієї статті є виявлення особливостей законодавства країн Європейського Союзу та України щодо прав дітей, народжених за допомогою репродуктивних технологій, та практики його застосування. Для досягнення поставленої мети насамперед здійснено аналіз масиву джерел у сфері прав дітей, народжених за допомогою репродуктивних технологій. У роботі зіставлено законодавство та практику країн Європейського Союзу та України в аспекті прав дітей, народжених за допомогою репродуктивних технологій, що вдалося досягти внаслідок використання порівняльно-правового методу. Історико-правовий метод дав змогу окреслити зміни, що відбулися в підходах до прав дітей, народжених за допомогою репродуктивних технологій, в країнах, законодавство та практику яких спеціально досліджено. Застосовано метод синтезу, що сприяв сформувати комплекс небачення прав дітей, народжених за допомогою репродуктивних технологій, в країнах Європейського Союзу та Україні. Перспективним є напрям дослідження забезпечення та гарантій права на життя дітей, які були народжені за допомогою репродуктивних технологій.Item The mechanism for legal regulation of business entities’ tortious obligations in Ukraine(Malque Publishing, 2023) Cherneha, Vitalii; Чернега, Віталій МиколайовичThis study seeks to build a theoretical concept of the mechanism for the legal regulation of business entities' tortious obligations in Ukraine. To achieve the objective of the study described below, the following scientific cognition methods have been used: analysis, analogy, deduction, induction, synthesis, legal and historical, systematic and functional methods. The mechanism for legal regulation of business entities' tortious obligations constitutes a set of legal tools (civil law means, ways and forms), the coordinated interaction of which can regulate relations in tort. The mechanism for legal regulation of business entities' tortious obligations includes tort law provisions, jural facts, business entities' tortious obligations, exercising subjective rights and fulfilling obligations by business entities liable for torts. Based on the analysed Ukrainian legislation, the following types of business entities' tortious obligations have been distinguished: the obligation to reimburse the affected party for damages caused by the source of major hazard; the obligation of an individual and legal entity (business entity) to reimburse the affected party for damages caused by their/its employee; the obligation of a business entity to reimburse its employee for damages caused to their life and health; and the obligation to reimburse the affected party for damages caused by defective goods and services.Item Атипові норми підприємницького права(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено візії атипових норм підприємницького права. З’ясовано, що стан наукової думки щодо атипових норм підприємницького права є невідповідним із запитами (потребами) часу. Предметом дослідження є атипові норми підприємницького права. Метою дослідження є розв’язання наукової проблеми, яка полягає в розробленні теоретичної концепції атипових норм підприємницького права. Поняття атипових норм підприємницького права визначено як утілені в законодавстві своєрідні правила (норми-цілі підприємницького права, норми-принципи підприємницького права, норми-дефініції підприємницького права, темпоральні, оперативні та колізійні норми підприємницького права), що мають двоелементну структуру (гіпотезу та диспозицію) і не встановлюють конкретних правових моделей поведінки суб’єктів підприємництва, а функціональний потенціал яких у механізмі правового регулювання підприємницьких відносин залежить від певного виду таких норм підприємницького права. Визначено, що до атипових норм підприємницького права належать: по-перше, норми-цілі підприємницького права; по-друге, норми-принципи підприємницького права; по-третє, норми-дефініції підприємницького права; по-четверте, темпоральні норми підприємницького права; по-п’яте, оперативні норми підприємницького права; по-шосте, колізійні норми підприємницького права. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціально-юридичних наукових методах пізнання. За допомогою історико-правового методу окреслено еволюцію атипових норм підприємницького права (норм-дефініцій підприємницького права й оперативних норм підприємницького права). За допомогою формально-логічного методу розроблено такі авторські дефініції: а) атипові норми підприємницького права; б) норми-цілі підприємницького права; в) норми-принципи підприємницького права; г) норми-дефініції підприємницького права; ґ) темпоральні норми підприємницького права; д) оперативні норми підприємницького права; е) колізійні норми підприємницького права. Поєднання системного та структурно-функціонального аналізу дало змогу визначити види атипових норм підприємницького права. Нормативно-правовою базою дослідження норм-цілей підприємницького права, норм-принципів підприємницького права, норм-дефініцій підприємницького права, темпоральних норм підприємницького права, оперативних норм підприємницького права, колізійних норм підприємницького права є акти цивільного та господарського законодавства. The article is devoted to the vision of atypical business law provisions. It was found that the state of scientific opinion regarding atypical business law provisions is irrelevant to the demands (needs) of the time. The subject of the study is atypical business law provisions. The purpose of the study is to solve a scientific problem, which consists in developing a theoretical concept of atypical business law provisions. The concept of atypical civil law provisions is defined as peculiar rules embodied in legislation (business law goalsprovisions, business law principles-provisions, business law definition-provisions, temporal business law provisions, conflict business law provisions, operational business law provisions), which have a two-element structure (hypothesis and disposition ) and do not establish specific legal models of behavior of business entities’, and the functional potential of which in the mechanism of legal regulation of business relations depends on a certain type of such business law provisions. It was determined that the atypical provisions business law include: first, business law goals-provisions; secondly, civil law principles-provisions; thirdly, business law definition-provisions; fourthly, temporal business law provisions; fifth, operative business law provisions; sixth, conflicting business law provisions. The research is based on general scientific and special legal scientific methods of cognition. Using the historical-legal method, the evolution of atypical business law provisions (business law definition-provisions andoperational business law provisions) is outlined. Using the formal-logical method, the following author’s definitions were developed: a) atypical business law provisions; b) business law goals-provisions; c) business law principles-provisions; d) business law definition-provisions; e) businesslaw temporal provisions; e) businesslaw operational provisions; e) conflict business law provisions. The combination of systemic and structural-functional analysis made it possible to determine the types of atypical business law provisions. Acts of legislation are the normative-legal base for the study of business law goals-provisions, business law principles-provisions, business law definitionprovisions, business law temporal provisions, conflict business law provisions, business law operational provisions.Item Атипові норми трудового права Латвійської та Литовської Республік: компаративно-правовий аспек(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено компаративно-правовому аспекту атипових норм трудового права Латвійської та Литовської Республік. Виявлено, що різними є підходи латвійського та литовського (європейських) законодавців до системи норм-принципів трудового права. Виявлено, що суттєво відрізняються підходи до систем норм-дефініцій трудового права Латвійської та Литовської Республік. Компаративний аналіз системи норм-дефініцій трудового права Латвійської та Литовської Республік дав змогу висновувати, що система норм-дефініцій трудового права Литовської Республіки є значно ширшою. Не збігаються усі підходи до норм-строків трудового права Латвійської та Литовської Республік. Акцентовану увагу на те, що латвійський законодавець, на відміну від литовського законодавця, не закріплює приписів про позовну давність. Виявлено, що в Трудовому законі Латвійської Республіки не фігурують ті процесуальні, процедурні та запобіжні строки, що втілені в Трудовому кодексі Литовської Республіки. Наголошено, що значне місце в системі атипових норм трудового права посідають оперативні норми трудового права Латвійської та Литовської Республік. Цей вид спеціалізованих норм трудового права, за висновками автора, здебільшого фігурує в Перехідних положеннях Трудового закону Латвійської Республіки та Трудового кодексу Литовської Республіки. У рамках цієї наукової розвідки також наведено прикладні ілюстрації колізійних норм трудового права Латвійської та Литовської Республік. Зрештою, окреслено систему атипових норм трудового права (норм-принципів трудового права, норм-дефініцій трудового права, норм-строків трудового права, оперативних та колізійних норм трудового права) країн-членкинь Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку, зокрема, Латвійської та Литовської Республік. The article compares atypical labour provisions in the Republic of Latvia and the Republic of Lithuania. It reveals different approaches of the Latvian and Lithuanian (European) legislators to the system of provisions-principles labour law. It was found out that the approaches to the systems of provisions-definitions in labour law of the Republic of Latvia and the Republic of Lithuania significantly differ. The comparative analysis of the provisions-definitions labour law of the Republic of Latvia and the Republic of Lithuania helped concluding that the system of provisions-definitions labour law of the Republic of Lithuania is much wider. The approaches to the provisions specifying periods labour legislation of the Republic of Latvia and the Republic of Lithuania are also different. The focus was made on the fact that the Latvian legislators, unlike the Lithuanian ones, do not stipulate the limitation of action period. The article explains that the Labour Law of the Republic of Latvia does not set the same periods for proceedings, procedures, and preventive actions which are present in the Labour Law of the Republic of Lithuania. The author emphasizes that a significant place in the system of atypical labour provisions is occupied by the operational labour provisions of the Republic of Latvia and Lithuania. According to the conclusions made by the author, this type of specialized labour provisions can be mainly found in the Transitional Provisions of the Labour Law of the Republic of Latvia and the Labour Code of the Republic of Lithuania. This peace of research also presents the applied illustrations of conflict of provisions in labour law of the Republic of Latvia and the Republic of Lithuania. Finally, the author describes the system of atypical labour provisions (provisions-principles labour law, provisions-definitions labour law, provisions specifying periods labour law, operational and conflict of provisions labour law) of the member states of the European Union and Organization for Economic Co-operation and Development, including the Republic of Latvia and the Republic of Lithuania.Item Атипові норми цивільного права(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено візії атипових норм цивільного права. З’ясовано, що стан наукової думки щодо атипових норм цивільного права є іррелевантним із запитами (потребами) часу. Предметом дослідження є атипові норми цивільного права. Метою дослідження є розв’язання наукової проблеми, яка полягає в розробленні теоретичної концепції атипових норм цивільного права. Поняття атипових норм цивільного права визначено як утілені в цивільному законодавстві своєрідні правила (норми-цілі цивільного права, норми-принципи цивільного права, норми-дефініції цивільного права, темпоральні, оперативні та колізійні норми цивільного права), що мають двоелементну структуру (гіпотезу та диспозицію) і не встановлюють конкретних правових моделей поведінки учасників цивільних відносин, а функціональний потенціал яких у механізмі правового регулювання цивільних відносин залежить від певного виду таких норм цивільного права. Визначено, що до атипових норм цивільного права належать: по-перше, норми-цілі цивільного права; по-друге, норми-принципи цивільного права; по-третє, норми-дефініції цивільного права; по-четверте, темпоральні норми цивільного права; по-п’яте, оперативні норми цивільного права; по-шосте, колізійні норми цивільного права. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціально-юридичних наукових методах пізнання. За допомогою історико-правового методу окреслено еволюцію атипових норм цивільного права (норм-дефініцій цивільного права й оперативних норм цивільного права). За допомогою формально-логічного методу розроблено такі авторські дефініції: а) атипові норми цивільного права; б) норми-цілі цивільного права; в) норми-принципи цивільного права; г) норми-дефініції цивільного права; ґ) темпоральні норми цивільного права; д) оперативні норми цивільного права; е) колізійні норми цивільного права. Поєднання системного та структурно-функціонального аналізу дало змогу визначити види атипових норм цивільного права. Нормативно-правовою базою дослідження норм-цілей цивільного права, норм-принципів цивільного права, норм-дефініцій цивільного права, темпоральних норм цивільного права, оперативних норм цивільного права, колізійних норм цивільного права є акти цивільного законодавства України. The article is devoted to the vision of atypical civil law provisions. It was found that the state of scientific opinion regarding atypical civil law provisions is irrelevant to the demands (needs) of the time. The subject of the study is atypical civil law provisions. The purpose of the study is to solve a scientific problem, which consists in developing a theoretical concept of atypical civil law provisions. The concept of atypical civil law provisions is defined as peculiar rules embodied in civil legislation (civil law goals-provisions, civil law principles-provisions, civil law definition-provisions, temporal civil law provisions, conflict civil law provisions, operational civil law provisions), which have a two-element structure (hypothesis and disposition ) and do not establish specific legal models of behavior of participants in civil relations, and the functional potential of which in the mechanism of legal regulation of civil relations depends on a certain type of such civil law provisions. It was determined that the atypical civil law provisions include: first, civil law goals-provisions; secondly, civil law principles-provisions; thirdly, civil law definitionprovisions; fourthly, temporal civil law provisions; fifth, operative civil law provisions; sixth, conflicting civil law provisions. The research is based on general scientific and special legal scientific methods of cognition. Using the historical-legal method, the evolution of atypical civil law provisions (civil law definition-provisions and operative norms of civil law) is outlined. Using the formal-logical method, the following author’s definitions were developed: a) atypical civil law provisions; b) civil law goalsprovisions; c) civil law principles-provisions; d) civil law definition-provisions; e) civil law temporal provisions; e) civil law operational provisions; e) conflict civil law provisions. The combination of systemic and structural-functional analysis made it possible to determine the types of atypical civil law provisions. Acts of civil legislation of Ukraine are the normative-legal base for the study of civil law goalsprovisions, civil law principles-provisions, civil law definition-provisions, civil law temporal provisions, conflict civil law provisions, civil law operational provisions.Item Верховенство права в сучасному господарському процесуальному праві України(ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління», 2019-12) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiItem Візія механізму правового регулювання цивільних відносин(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено одній з надзвичайно актуальних проблем української цивілістики – візії механізму правового регулювання цивільних відносин. Здійснено дайджест праць українських цивілістів-сучасників, присвячених різнобічним аспектам механізму правового регулювання цивільних відносин, а також з’ясовано, що стан наукової думки щодо механізму правового регулювання цивільних відносин є іррелевантним із запитами (потребами) часу. Тому в рамках цієї наукової публікації: по-перше, автором удосконалено визначення поняття механізму правового регулювання цивільних відносин; по-друге, цивілістичній спільноті представлено «архітектоніку» такого галузевого виду механізму правового регулювання. Поняття механізму правового регулювання цивільних відносин визначено як скупчення цивільно-правового інструментарію (цивільно-правових засобів, способів і форм), злагоджена взаємодія якого спроможна впорядкувати цивільні відносини задля максимальної охорони інтересів суб’єктів цивільного права. Визначено, що до складників механізму правового регулювання цивільних відносин: по-перше, норми цивільного права, правові звичаї, правочини і квазіправочини (цивільні домовленості); по-друге, юридичні факти; по-третє, цивільні правовідносини; по-четверте, акти здійснення та захисту цивільних прав і виконання обов’язків; по-п’яте, правова свідомість; по-шосте, правова культура. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціально-юридичних наукових методах пізнання. За допомогою історико-правового методу окреслено еволюцію наукових поглядів на механізм правового регулювання цивільних відносин. За допомогою формально-логічного методу розроблено авторську дефініцію механізму правового регулювання цивільних відносин. Поєднання системного та структурно-функціонального аналізу дало змогу визначити складники механізму правового регулювання цивільних відносин, зокрема: норми цивільного права, правові звичаї, правочини і квазіправочини (цивільні домовленості); юридичні факти; цивільні правовідносини; акти здійснення та захисту цивільних прав і виконання обов’язків; правову свідомість; правову культуру. Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення доктринальних уявлень за предметом дослідження. Використання загальнонаукових та спеціальних юридичних методів пізнання комбінувалося залежно від завдань, коло яких доцільно було розв’язати згідно із обраним предметом дослідження. The article presents the mechanism for legal regulation of civil relations. The standing of scientific thought as to the mechanism for legal regulation of civil relations was found to be inconsistent with the contemporary requests (needs). Therefore, in this article: first, the author improved the definition of the mechanism for legal regulation of civil relations; second, the architectonics of this field type of the legal regulation mechanism was presented to civil law community. The mechanism for legal regulation of civil relations was defined as the set of civil legal tools (civil legal means, ways, and forms) the coordinated interaction of which makes it possible to regulate civil relations to protect the interests of entities subject to civil law the best possible way. It was determined that the mechanism for legal regulation of civil relations comprises the following elements: first, civil provisions, legal customs, deeds, and quasi deeds (civil arrangements); second, jural facts; third, civil relations; fourth, actions to ensure the exercise and protection of civil rights and fulfilment of obligations; fifth, legal consciousness; sixth, legal culture. The study is based on general scientific and special legal methods of cognition. The historical and legal method was used to describe the evolution of scholarly views toward the mechanism for legal regulation of civil relations. The formal and logical method contributed to the development of the author’s definition of the mechanism for legal regulation of civil relations. Combining the systems analysis and structural and functional analysis enabled the author to determine the elements of the mechanism for legal regulation of civil relations. The legal and comparative method was applied to compare doctrinal ideas by the subject of research.Item Досягнення, проблеми та перспективи української науки господарського процесуального права на початку III тисячоліття(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено досягненням, проблемам та перспективам української науки господарського процесуального права на початку III тисячоліття. У роботі розглянуто політематичні дослідження у галузі господарського процесуального права, що відтворені в дисертаціях на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата юридичних наук. Окрему увагу сконцентровано на тематиці дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора юридичних наук та доктора філософії, присвячених різнобічним аспектам господарського процесуального права, які були затверджені вченими радами закладів вищої освіти, юридичних факультетів (інститутів) та науково-дослідних установ юридичного профілю України протягом кількох останніх років. Попри оновлення господарського процесуального законодавства України, не всі норми та інститути господарського процесуального права (юрисдикція господарських судів, відводи, суб’єкти господарського процесуального права, електронні докази, висновок есперта в галузі права, заходи процесуального примусу, наказне провадження, судовий контроль за виконанням судових рішень, відновлення господарським судом втраченого судового провадження та ін.) були предметом наукових розвідок, чимало з них потребують системного осмислення фахівцями. Резонно підсилити професійний інтерес до студіювання значно ширшого кола господарських спорів, що мають певну специфіку вирішення та розгляду. Крім того, доцільно провадити дослідження з компаративного господарського процесуального права, оскільки наявна незначна кількість захищених та затверджених тем дисертаційних робіт, в яких домінує порівняльно-правовий метод наукового пізнання. Насамперед цікавими є особливості реалізації судових рішень у країнах Європейського Союзу, Сполучених Штатах України та Великої Британії, а також специфіка вирішення комерційних спорів у різних сферах господарювання у зазначених зарубіжних державах. The article covers gains, problems, and perspectives of the Ukrainian сommercial procedure studies in the early 3d millennium. It addresses polythematic studies of the Ukrainian сommercial procedure law presented in dissertations. A special attention was drawn to the subjects of the dissertations dedicated to various aspects of сommercial procedure law approved by the academic boards of the higher education institutions, faculties of law (law departments), and scientific and research law centres in Ukraine over recent several years. Despite the updates to the сommercial procedure legislation of Ukraine, not all the сommercial procedure regulations and institutions (jurisdiction of economic courts, disqualifications, entities subject toсommercial procedure law, electronic evidence, legal expert's opinions, measures of procedural compulsion, writ proceedings, judicial control of the execution of judgements, resuming the lost proceedings by сommercial court, etc.) were the subject of the scientific research; many of them require a systematic analysis to be carried out by experts. It is expedient to encourage experts to study a bigger range of economic disputes having some considering and settling specifics. In addition, it is worth conducting comparative сommercial procedure studies as there are a few defended and approved topics of theses where the comparing method of scientific cognition prevails. First of all, it is interesting to explore the specifics of executing the court decisions in the European Union, the United States of America, Ukraine, and the Great Britain, as well as the specifics of settling сommercial disputes in various business areas in the foreign countries above.Item Застосування норм цивільного права до регулювання сімейних відносин(ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», 2020) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено теоретичним та практичним аспектам застосування норм цивільного права до регулювання сімейних відносин в Україні. Розглянуто позиції учених різних юридичних шкіл нашої держави на прикладне значення застосування норм цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин. Підтримано доктринальний підхід, за яким норми цивільного права до регулювання сімейних відносин застосовуються не безпосередньо, а субсидіарно. Доведено, що в ч. 1 ст. 8 СК України законодавцеві якнайкраще не перелічувати коло учасників відповідних відносин, а також не диференціювати види відносин, що належать до предмета сімейно-правового регулювання, бо це не відповідає меті аналізованої норми сімейного права. Здійснено порівняльно-аналітичний аналіз положень чинних редакцій частини першої статті 8 Сімейного кодексу України та частини першої статті 9 Цивільного кодексу України. Обґрунтовано недоцільність у статті 8 Сімейного кодексу України вказувати про те, що норми Цивільного кодексу України можуть застосовуватися для регулювання сімейних відносин у випадках, передбачених Сімейним кодексом України, а також у випадках, якщо вони не передбачені Сімейним кодексом України, але за умови, що це не суперечить загальним засадам регулювання сімейних відносин, закріпленим у статті 7 Сімейного кодексу України. Констатовано, що із розвитком сімейного законодавства перелік відсилань до Цивільного кодексу України з об’єктивних обставин було розширено. Акцентовано увагу на тому, що, крім Цивільного кодексу України, до регулювання сімейних відносин у разі їх неврегульованості головним джерелом правового регулювання відповідної сфери суспільного життя – Сімейним кодексом України можуть застосовуватися інші нормативно-правові акти. Запропоновано авторський варіант редакції статті 8 Сімейного кодексу України. The article is devoted to theoretical and practical aspects of application of Civil Law rules to regulation of family relations in Ukraine. The positions of scientists of different law schools of our country on the applied importance of applying the rules of Civil Law to the regulation of family relations are considered. A doctrinal approach is supported, by whom the rules of Civil Law are applied not directly but indirectly to the regulation of family relations. It is proved that in Part 1 of Article 8 of the Family Code of Ukraine to the legislator is best not to list the number of participants in the relevant relations, nor to differentiate the types of relations that are subject to Family Law, because this is not consistent with the purpose of the analyzed rule of Family Law. The comparative-analytical analysis of the provisions of the current wording of part one of Article 8 of the Family Code of Ukraine and part of Article 9 of the Civil Code of Ukraine was carried out. The inappropriateness in Article 8 of the Family Code of Ukraine is justified, stating that the provisions of the Civil Code of Ukraine may be applied to regulate family relations in cases provided for by the Family Code of Ukraine, and in cases where they are not provided for by the Family Code of Ukraine, provided that does not contradict the general principles of regulation of family relations enshrined in Article 7 of the Family Code of Ukraine. It is noted that with the development of Family Law the list of references to the Civil Code of Ukraine was objectively expanded. Attention is drawn to the fact that, in addition to the Civil Code of Ukraine, other normative acts may apply to the regulation of family relations in the event of their failure to regulate the main source of legal regulation of the relevant sphere of public life – the Family Code of Ukraine. An author’s version of Article 8 of the Family Code of Ukraine has been proposed.Item Заходи процесуального примусу в господарському процесуальному праві(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, Vitalii; Чернега, Виталий НиколаевичУ статті пропонується авторська дефініція заходів процесуального примусу в господарському процесуальному праві та виокремлюються їх ознаки. Розкривається система («квартет») заходів процесуального примусу в господарському процесуальному праві. Автор окреслює підстави і порядок застосування відповідних процесуальних дій, що вчиняються господарським судом, за законодавством України.Item Зобов’язуючі норми сімейного права як об’єкти наукової класифікації(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2019) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено зобов’язуючим нормам сімейного права як об’єктам наукової класифікації. Зобов’язуючі норми сімейного права диференційовано на дві групи: а) норми сімейного права, в яких фігурують такі слова або словосполучення, які відкрито вказують на веління (вимоги) про необхідність учинення сприятливих дій суб’єктів права; б) норми сімейного права, зміст яких уможливлює збагнути веління (вимоги) про необхідність учинення сприятливих дій суб’єктів права. Першу групу зобов’язуючих норм сімейного права поділено на три підгрупи: а) норми сімейного права, в яких фігурують такі слова або словосполучення, які відкрито та безумовно зобов’язують суб’єктів права вчиняти сприятливі дії (наприклад, дружина, чоловік взаємно зобов’язані брати участь у витратах, пов’язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя); б) норми сімейного права, в яких фігурують такі слова або словосполучення, які відкрито та обумовлено зобов’язують суб’єктів права вчиняти сприятливі дії (наприклад, баба, діда зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть із поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу); в) норми сімейного права, в яких фігурують такі слова або словосполучення, які відкрито зобов’язують суб’єктів права вчиняти сприятливі дії, але встановлюють винятки з універсальних правил поведінки (приміром, патронатний вихователь зобов’язаний сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною). Другу групу зобов’язуючих норм сімейного права диференційовано на три підгрупи: а) норми сімейного права, зміст яких уможливлює безумовно зобов’язати суб’єктів права вчиняти сприятливі дії; б) норми сімейного права, зміст яких уможливлює обумовлено зобов’язати суб’єктів права вчиняти сприятливі дії; в) норми сімейного права, зміст яких уможливлює зобов’язати суб’єктів права вчиняти сприятливі дії, але встановлюють винятки з універсальних правил поведінки. The article deals with the binding rules of Family Law as objects of scientific classification. Binding rules of Family Law are differentiated into two groups: a) Family Law rules, which include such words or phrases that openly indicate the command of the need to take favorable actions of the subjects of law; b) Family Law rules, the content of which makes it possible to comprehend the command of the need to take favorable actions of the subjects of law. The first group of binding rules of Family Law is divided into three subgroups: a) Family Law rules, which include such words or phrases that openly and unconditionally oblige the subjects of the right to take favorable actions (for example, spouse, husband and wife involved in the costs associated with the illness or injury of the other spouse); b) Family Law rules which include such words or phrases that openly and conditionally oblige the subjects of the right to act favorably (for example, grandparents are obliged to maintain their grandchildren who have not reached the age of majority if they do not have a mother, the father, or if the parents are unable to provide them with proper maintenance for good reason, provided that the grandparents can provide financial assistance); c) Family Law rules, which include such words or phrases that openly oblige the subjects of the right to act favorably, but establish exceptions to the universal rules of conduct (for example, the patronage caregiver is obliged to promote the contact of the child with parents, other legal representatives, relatives, unless the parents are deprived of parental rights or are judicially restricted in their right to communicate with the child). The second group of binding rules of Family Law is differentiated into three subgroups: a) Family Law rules, the content of which can unconditionally oblige the subjects of the right to take favorable actions; b) Family Law rules, the content of which makes it possible to oblige the subjects of the right to take favorable actions; c) Family Law rules, the content of which makes it possible to oblige the subjects of the right to take favorable actions, but set exceptions to the universal rules of conduct.Item Класифікація заборонних норм сімейного права(Видавничий дім «Інтернаука», 2021) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаття присвячується заборонним нормам сімейного права як об’єктам наукової класифікації. За способом закріплення український законодавець дозволяє виокремити дві групи заборонних норм сімейного права: а) ті, що прямо встановлюють заборону (наприклад, не допускається примушування жінки та чоловіка до шлюбу); б) ті, що опосередковано встановлюють заборону. Першу групу заборонних норм сімейного права доцільно поділити на три підгрупи: а) норми сімейного права, що встановлюють пряму безумовну заборону (наприклад, забороняється посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім’ї громадян України, іноземців); б) норми сімейного права, що встановлюють пряму обумовлену заборону (приміром, шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, у двоюрідного брата та сестри, у тітки, дядьки та племінника, племінниці, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб); в) норми сімейного права, що встановлюють пряму заборону, але мають винятки із загального правила (наприклад, релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану). Другу групу заборонних норм сімейного права резонно поділити на ті, що: а) опосередковано встановлюють безумовну заборону (приміром, особа, позбавлена батьківських прав втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми); б) опосередковано встановлюють обумовлену заборону (наприклад, право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини). The article is devoted to the prohibitive rules of family law as objects of scientific classification. According to the method of consolidation, the Ukrainian legislator allows to distinguish two groups of prohibitive rules of family law: a) those that directly establish a prohibition (for example, forcing a woman and a man to marry is not allowed); b) those that indirectly establish a ban. The first group of prohibitive rules of family law should be divided into three subgroups: a) rules of family law that establish a direct unconditional prohibition (for example, intermediary, commercial activities for the adoption of children, their transfer into custody, care or upbringing of Ukrainian citizens are prohibited, foreigners); b) rules of family law establishing a direct conditional prohibition (for example, marriage cannot be declared invalid in case of pregnancy of the wife or birth of a child to an adoptive parent and adopted child, to a cousin, aunt, uncle and nephew, niece, or if the person who has not reached the age of marriage, has reached it or has been granted the right to marry); c) rules of family law that establish a direct prohibition, but have exceptions to the general rule (for example, a religious marriage rite is not a basis for a woman and a man to have the rights and responsibilities of a spouse, unless restoration of state registration of civil status acts). The second group prohibition rules of family law can reasonably be divided into those that: a) indirectly establish an unconditional prohibition (for example, a person deprived of parental rights loses the right to benefits and state assistance provided to families with children); b) indirectly establish a conditional prohibition (for example, the wife’s right to maintenance is terminated if the court decision excludes information about the husband as a father from the birth certificate of the child). Статья посвящается запрещающим нормам семейного права как объектам научной классификации. По способу закрепления украинский законодатель позволяет выделить две группы запрещающих норм семейного права: а) те, которые прямо устанавливают запрет (например, не допускается принуждение женщины и мужчины в брак); б) те, что косвенно устанавливают запрет. Первую группу запрещающих норм семейного права целесообразно разделить на три подгруппы: а) нормы семейного права, устанавливающие прямой безусловный запрет (например, запрещается посредническая, коммерческая деятельность по усыновлению детей, передаче их под опеку, попечительство или на воспитание в семьи граждан Украины, иностранцев); б) нормы семейного права, устанавливающие прямой обусловленный запрет (например, брак не может быть признан недействительным в случае беременности жены или рождения ребенка в усыновителя и усыновленного им ребенка, у двоюродного брата и сестры, у тети, дяди и племянника, племянницы, или если тот, кто не достиг брачного возраста, достиг его или ему было предоставлено право на брак); в) нормы семейного права, устанавливающие прямой запрет, но имеют исключения из общего правила (например, религиозный обряд брака не является основанием для возникновения у женщины и мужчины прав и обязанностей супругов, кроме случаев, когда религиозный обряд брака состоялся до создания или восстановления органов государственной регистрации актов гражданского состояния). Вторую группу запрещающих норм семейного права резонно разделить на те, которые: а) косвенно устанавливают безусловный запрет (например, лицо, лишенное родительских прав лишается права на льготы и государственные пособия, предоставляемые семьям с детьми); б) косвенно устанавливают обусловленный запрет (например, право жены на содержание прекращается, если по решению суда исключены сведения о мужчине как отца из актовой записи о рождении ребенка).Item Корпоративний секретар акціонерного товариства: законодавчі ретропідходи та новели(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-25) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, Vitalii; Чернега, Виталий НиколаевичItem Механізм правового регулювання мультимодальних перевезень(Міжнародний гуманітарний університет, 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено візії механізму правового регулювання мультимодальних перевезень. Поняття механізмому правового регулювання мультимодальних перевезень визначено автором як скупнення юридичного інструментарію (правових засобів, способів і форм) у сфері мультимодальних перевезень, злагоджена взаємодія якого спроможна впорядкувати ці відносини. З’ясовано, що до структури механізму правового регулювання мультимодальних перевезень належать: по-перше, норми права у сфері мультимодальних перевезень; правові акти саморегулювання мультимодальних перевезень; по-друге, юридичні факти; по-третє, правовідносини у сфері мультимодальних перевезень; по-четверте, акти здійснення і захисту прав та інтересів і виконання обов’язків у сфері мультимодальних перевезень; по-п’яте, правову свідомість; по-шосте, правову культуру. Окреслено нормативний «підмурок» механізму правового регулювання мультимодальних перевезень. Доведено, що крім регулятивних норм, важливе місце в системі норм права у сфері мультимодальних перевезень посідають атипові норми права. Охарактеризовано правові акти саморегулювання мультимодальних перевезень є договори мультимодальних перевезень. Юридичні факти як елемент механізму правового регулювання мультимодальних перевезень зумовлюють виникнення, зміну та припинення цих правовідносин. Наголошено, що договір мультимодального перевезення можна розглядати не лише як нормативно-правовий акт локальної дії та документ. Правовідносинами у сфері мультимодальних перевезень є врегульовані правовими засобами відносини, що виникають між учасниками мультимодального перевезення під час надання послуги мультимодального перевезення. Актами здійснення і захисту прав та інтересів і виконання обов’язків у сфері мультимодальних перевезень є фактична поведінка учасників таких правовідносин. Предметом наступних наукових розвідок має стати розкриття потенціалу правової свідомості та правової культури в механізмі правового регулювання мультимодальних перевезень. The article presents the mechanism for legal multimodal transport regulation. The author defines the mechanism for legal regulation multimodal transport as the set of legal tools (legal means, ways, and forms) in terms of multimodal transport the coordinated interaction of which makes it possible to regulate these relations. It was found out that the structure of the mechanism for legal regulation multimodal transport consists of the following: first, multimodal transport regulations; multimodal transport self-regulation instruments; second, jural facts; third, multimodal transport legal relations; fourth, actions to protect rights and interests in terms of fulfilling multimodal transport obligations; fifth, legal consciousness; sixth, legal culture. The article presents the regulatory basis of the mechanism for legal regulation multimodal transport. It was proven that in addition to regulatory provisions an important role in the system of multimodal transport regulations is taken by atypical legal provisions. The author described the legal instruments for multimodal transport self-regulation which are multimodal transport agreements. The jural facts as the element of the mechanism for legal regulation multimodal transport result in the occurrence, change and termination of these relations. It was underlined that a multimodal transport agreement may be considered not only as the regulatory act with local effect and document. The legal multimodal transport relations are defined as the relations regulated by legal means which arise between and among parties involved in multimodal transportation when multimodal transport services are provided. Actions to protect rights and interests in terms of fulfilling multimodal transport obligations mean the actual behaviour of participants in legal relations. The next pieces of research should focus on the potential of legal consciousness and legal culture in the mechanism for legal regulation multimodal transport.Item Минуле, сучасне та майбутнє компаративної цивілістики(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено минулому, сучасному та майбутньому компаративної цивілістики. Констатовано, що нині під час рекодифікації Цивільного кодексу України надбання компаративної цивілістики є корисними для потужної динаміки національного цивільного законодавства та практики його застосування. Адже саме в компаративних цивілістичних дослідженнях розкриваються концептуальні подібності і розбіжності певних цивільно-правових явищ об’єктивної реальності та на основі них формуються висновки та рекомендації, спрямовані на розвиток норм цивільного права, забезпечуючи мету правового регулювання цивільних відносин в Україні. У роботі розглянуто політематичні цивільно-правові порівняльні дослідження, що відтворені в дисертаціях на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата юридичних наук (доктора філософії в галузі права). Окрему увагу сконцентровано на тематиці дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії, присвячених різнобічним аспектам компаративної цивілістики, які були затверджені вченими радами закладів вищої освіти, юридичних факультетів (інститутів) та науково-дослідних установ юридичного профілю України протягом кількох останніх років. Доцільно розширити наявну географію порівняльних досліджень: цивільно-правового регулювання відносин у сфері дошкільної, середньої, передвищої та вищої освіти; цивільно-правового регулювання корпоративних відносин; об’єктів права інтелектуальної власності; цивільно-правове регулювання іпотечних відносин; договірних та недоговірних цивільних зобов’язань; спадкових правовідносин. Резонно студіювати ширше коло об’єктів права інтелектуальної власності (наприклад, сортів рослин, порід тварин тощо). Урізноманітнити компаративну цивілістику вивченням непойменових договорів. Доцільно досліджувати спеціальні делікти в цивільному праві, зокрема: компенсацію шкоди, завданої шкідливим програм забезпеченням; компенсацію шкоди, завданої вірусами та іншими біологічними організмами; компенсацію шкоди, завданої навколишньому природному середовищу; тощо. The article covers the past, present, and future of the comparative civil studies. It states that today, during the recodification of the Civil Code of Ukraine, the gains of comparative civil studies contribute a lot to the powerful dynamics of the national civil legislation and practices of its application. The point is that it is the comparative civil studies that reveal the conceptual similarities and differences between and among certain civil law phenomena of the objective reality, and they underlie the conclusions and recommendations seeking to develop civil regulations and ensuring that the goal of the legal regulation of civil relations in Ukraine is achieved. The article covers polythematic comparative civil pieces of research presented in dissertations. A special attention was drawn to the subjects of the dissertations dedicated to various aspects of comparative civil studies approved by the academic board of the higher education institutions, faculties of law (law departments), and scientific and research law centres in Ukraine over recent several years. It is expedient to expand the existing geography of comparative studies: the civil law regulation of relations associated with primary, secondary, high school, and higher education; civil law regulation of corporate relations; intellectual property items; civil law regulation of mortgagor-mortgagee relations; contractual and non-contractual civil obligations; inheritance relations. It is worth studying the bigger range of intellectual property items (for instance, plant varieties, breeds of animals etc.), making the comparative civil studies more varied by studying unnamed agreements. It is also expedient to study special delicts in civil law, including: the reimbursement for damages caused by malicious software; the reimbursement for damages caused by viruses and other biologicals; the reimbursement for environmental damages, etc.Item Морально-правові засади в спадковому праві України(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Чернега, Віталій Миколайович; Cherneha, VitaliiСтаттю присвячено морально-правовим засадам у спадковому праві. Принципи справедливості, добрососовісності, розумності та відповідності моральним засадам суспільства втілюють у спадковому праві ідею моральності й є вимогами, за допомогою яких український законодавець формує конкретні моделі норм спадкового права, а суб’єкти спадкового права координують свої вчинки з уявленнями про найвищі людські чесноти, ідеї добра та справедливості. Сформульовано поняття морально-правових засад у спадковому праві. Зміст морально-правового принципу (справедливості, добросовісності, розумності, відповідності моральним засадам суспільства) є невичерпним, що обумовлює його існування як оціночної категорії спадкового права. Диферентний вплив принципу справедливості в спадковому праві виявляється у двох напрямах: а) преферентний; б) респонсивний. Принцип розумності в спадковому праві забезпечує правове регулювання спадкових відносин на підставі вимоги об’єктивного віддзеркалення дійсності, доцільності, помірності, поміркованості та розсудливості. Його складниками є вимоги об’єктивного віддзеркалення дійсності, доцільність та розсудливість (відповідність здоровому глузду). На основі вимоги розумності забезпечується об’єктивне тлумачення оціночних категорій спадкового права. Вимога розумності спричиняє вибір такого засобу, який обумовить досягення найкращого ефекту в забезпеченні інтересів учасників спадкових відносин. Принцип відповідності моральним засадам суспільства забезпечує правове регулювання спадкових відносин на підстві загальноприйнятних уявлень про добро, людяність, гідність, совість (моральний обов’язок), та інші загальнолюдські цінності, які набули значення панівних у соціумі. Принцип справедливості у диферентному аспекті свого впливу може вступати у колізію з вимогою відповідності моральним засадам суспільства. The article covers moral and legal principles of inheritance law. Principles of justice, good faith, reasonability, and compliance with the moral principles of society embody the idea of morality in inheritance law and constitute the requirements based on which the Ukrainian legislators establish specific patterns of inheritance law provisions, and the entities subject to inheritance law coordinate their actions with the ideas of the highest human virtues, goodness, and justice. The article defines moral and legal principles in inheritance law. The content of the moral and legal principle (of justice, good faith, reasonability, and compliance with the moral principles of society) is inexhaustible which determines its existence as an evaluation category in inheritance law. The trimming effect of the principle of justice in inheritance law is manifested in two directions: а) preferential; b) responsive. The principle of reasonability in inheritance law facilitates the legal regulation of inheritance relations based on the requirements associated with objective mirroring of the reality, expedience, moderation, temperance, and prudence. It includes the requirements as to objective mirroring of the reality, expedience, and prudence (reasonableness). The required reasonableness ensures the objective interpretation of evaluation categories in inheritance law. It results in choosing the remedy that will be the condition for achieving the best effect possible when it comes to meeting the interests of participants in inheritance relations. The principle of compliance with the moral principles of society contributes to the legal regulation of inheritance relations based on general ideas of goodness, humanity, dignity, conscience (natural duty), and other universal human values that became predominating in the society. The principle of justice, when it comes to the trimming aspect of its effect, may be in conflict with the requirement as to the compliance with moral principles of society.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »