Browsing by Author "Chub, Oksana"
Now showing 1 - 20 of 30
Results Per Page
Sort Options
Item Simulation of HR policy security under uncertainty(Sciencedz, 2022-08) Dzhalladova, Irada; Джалладова, Ірада Агаєвна; Kaminskyi, Oleh; Камінський, Олег Євгенович; Novotna, V.; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВолодимирівнаItem Адаптація молоді до викликів ринку праці(Хмельницький національний університет, 2020) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана Владимировна; Ільєнко, Алла В’ячеславівна; Ilienko, Alla; Ильенко, Алла ВячеславовнаАктуальність теми дослідження визначається необхідністю розгляду питання адаптації української молоді до викликів ринку праці, який перебуває під дією різноманітних кризових явищ. Вони пов’язані з впливом як глобальних чинників, так і особливих внутрішніх. Метою дослідження є виявлення впливу кризових явищ на адаптацію молоді до викликів ринку праці. Об’єктом дослідження є процеси та чинники впливу на зайнятість молоді. В процесі дослідження теоретичних підходів до розуміння сутності понять «криза» та «адаптація» виявлено безпосередній зв’язок між цими явищами, де друге наслідує перше й впливає на розвиток особистості й утворення нових навичок для проходження перехідного періоду. Проведено аналіз вікового складу населення, що демонструє низький показник в категорії молодь. Продемонстровано динаміку рівня зайнятості молоді в періоди кризових коливань з 2007 по 2019 роки та виявлено негативні тенденції. Визначено, що внаслідок впливу численних криз структура українського ринку праці зазнала суттєвих втрат та проаналізовано основні чинники впливу. Визначено, що внаслідок впливу криз структура ринку праці зазнала суттєвих втрат через скорочення чисельності населення країни, старіння нації, посилення трудової міграції особливо серед молоді, що призводить до втрат трудового потенціалу країни. The relevance of the research topic is determined by the need to consider the issue of Ukrainian youth adaptation to the challenges on the labor market, which is under the influence of various crisis phenomena. They are related to the influence of both global and special internal factors. The aim of the study is to identify the impact of crisis phenomena on the youth adaptation to the labor market challenges. The object of research is the processes and factors influencing youth employment. The study of theoretical approaches to understanding the essence of the concepts such as "crisis" and "adaptation" revealed a direct connection between these phenomena, where the second imitates the first and affects the development of personality and the formation of new skills for transition. The analysis of the age population structure is carried out, which shows a low indicator in the category ''youth''. The dynamics of the level of youth employment in the periods of crisis fluctuations from 2007 to 2019 is demonstrated and negative trends are revealed. It is determined that due to the impact of crises, the labor market structure has suffered significant losses due to the decrease of the country population, aging of the nation, increased labor migration especially among young people, which leads to loss of labor country potential . Economic issues are the most acute for our state, and young people usually do not have enough experience and money savings to survive the period of trouble. Unemployed youth is a category with a high risk of social degradation, which is threatened by the development of marginal qualities, distortion of consciousness and civic views. Measures aimed at financial support for young people should be a priority, which should be targeted and provide additional employment guarantees. The fastest way is to develop and implement measures that will help young people adapt to the challenges of the organizational labor market. In this aspect, it is important to motivate and coordinate the cooperation of all social partners, which include employers, employment services, schools, higher education institutions and their career centers, NGOs, district education departments, and the authorities. An example is the Community of Employment Centers of leading Ukrainian universities from Kyiv, Kharkiv, Lviv, and Odessa, which was established in 2018 to share experiences of best and effective practices for promoting youth employment within our country. This collaboration has led to large-scale career activities for young people in all these cities, and during the pandemic, quickly find new options for cooperation with business, youth counseling and new career activities online. In order to mitigate the long-term effects of the coronary crisis on the youth labor market, a special program to support youth employment during the crisis should be considered. An example of such a comprehensive program, which can be taken as a model, is the EU program, which was established in 2013 and is aimed at young people aged 15 to 29. The terms of this program provide an opportunity to register young people who have completed the period of formal training and have not been employed for 4 months - for them the program offers employment opportunities, continuing education, internships, individual counseling and mentoring.Item Активна політика зайнятості молоді України(Харківський національний економічний університет, 2022) Махсма, Марія Борисівна; Makhsma, Mariia; Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, OksanaЦя стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання підвищення рівня зайнятості молоді України шляхом підвищення вмотивованості студентів до працевлаштування та розвитку в них затребуваних ринком професійних та соціальних навичок. Основною метою проведеного дослідження є оцінка сучасного стану молодіжного сегмента ринку праці та визначення напрямів активізації політики зайнятості молоді в умовах сучасних викликів. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми молодіжної зайнятості засвідчила, що в аналізі проблем зайнятості ефективним є застосування методів соціологічного опитування. Актуальність вирішення проблеми зайнятості молоді полягає в тому, що дана категорія населення належить до вразливих, що проявляється у вищому рівні її безробіття. Дослідження проблеми зайнятості молоді в статті здійснено в такій логічній послідовності: проаналізовано наявну статистичну базу показників робочої сили, зайнятості, безробіття молоді, вивчено результати соціологічного опитування працюючої студентської молоді, виявлено основні риси портрета сучасного працюючого студента та визначено причини низької мотивації певного прошарку студентства до зайнятості. На основі проведеного аналізу запропоновано заходи щодо сприяння зайнятості молоді. Об’єктом дослідження обрано працездатне населення України віком 15–35 років, зокрема вікові групи 15–24 років і 25–30 років. У статті наведено актуальні заходи щодо активізації зайнятості молоді в умовах сучасних викликів, зокрема запропоновано більш широке залучення роботодавців до підвищення якості підготовки робочої сили, підвищення мотивації студентів до зайнятості, розвиток у молодих фахівців соціальних компетентностей для забезпечення їх конкурентоспроможності тощо. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для обґрунтування управлінських рішень щодо підвищення якості підготовки молодих фахівців і сприяння підвищенню рівня зайнятості молоді. This article generalizes the arguments and counterarguments within the framework of the scientific discussion on the issue of increasing the level of employment of young people in Ukraine by increasing the students’ motivation for employment and developing professional and social skills demanded by the market. The main purpose of the research is to assess the current state of the youth segment of the labor market and determine the directions of intensification of youth employment policy in the face of challenges of the present time. A systematization of literary sources and approaches to solving the problem of youth employment showed that the use of sociological survey methods is effective in analyzing employment problems. The relevance of solving the problem of youth employment lies in the matter that this category of the population belongs to the vulnerable ones, which is manifested in the highest level of its unemployment. The study of the problem of youth employment in the article is carried out in the following logical sequence: the existing statistical base of indicators of labor force, employment, youth unemployment is analyzed; the results of a sociological survey of working student youth are studied; the main features of the portrait of a modern working student are identified, and the reasons for the low motivation of a certain stratum of students to employment are determined. Based on the analysis, measures to promote youth employment are proposed. The object of the research is the able-bodied population of Ukraine aged 15–35 years, in particular, age groups 15–24 years and 25–30 years. The article presents current measures to intensify youth employment in the face of present time challenges, in particular, it proposes a wider involvement of employers in improving the quality of labor training, increasing the students’ motivation for employment, developing social competencies among young professionals to ensure their competitiveness, etc. The results of the research can be useful for substantiating managerial decisions on improving the quality of training of young professionals and to promote the level of youth employment.Item Аналіз сфери туризму та екології в умовах невизначеності(Sergeieva&Co, 2022) Джалладова, Ірада Агаєвна; Dzhalladova, Irada; Джалладова, Ирада Агаевна; Камінський, Олег Євгенович; Kaminskyi, Oleh; Каминский, Олег Евгеньевич; Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаУ статті розглядається актуальна проблема забезпечення якості та надійності аналітики у сфері екологічної безпеки та туризму. Виявлено, що в умовах війни, невизначеності в стані української економіки, дестабілізації політичної ситуації, посилення впливу негативних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на довкілля аналітики стикаються з певним комплексом небезпек та загрози, які негативно впливають на якість їхніх прогнозів. У контексті вищевикладеного обґрунтовується необхідність використання байєсівської схеми «зміщення—інформація—шум» для аналізу сфери туризму та екології з метою визначення основних механізмів, які дозволять підвищити точність прогнозів за рахунок зменшення рівня упередженості та шуму. В роботі визначено, що домінуючим фактором підвищення достовірності прогнозів є зниження шуму. Обґрунтовано можливі шляхи зменшення негативного впливу шуму на прогнозування екологічної безпеки в умовах невизначеності. The article deals with the actual problem of ensuring the quality and reliability of analytics in the field of environmental safety and tourism. It was revealed that in the conditions of war, uncertainty in the state of the Ukrainian economy, destabilization of the political situation, and the growing influence of negative factors of the external and internal environment on the environment, analysts face a certain set of dangers and threats that negatively affect the quality of their forecasts. In the context of the above, the necessity of using the Bayesian scheme "bias— informationnoise" for the analysis of the sphere of tourism and ecology, in order to determine the main mechanisms that will improve the accuracy of forecasts by reducing bias and noise, is substantiated. It is determined that the dominant factor in improving the reliability of forecasts is noise reduction. Possible ways to reduce the negative impact of noise on the forecasting of environmental safety under conditions of uncertainty are substantiated.Item Вплив цифрової економіки на зайнятість молоді(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Вплив цифрової нерівності на зайнятість молоді(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2020-11-25) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Гідна праця для молоді як чинник економічного розвитку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017-04) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Зайнятість молоді в умовах становлення інформаційної економіки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-11) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Молодь як суб’єкт економічної активності на ринку праці(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2014) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаУточнено соціально-економічну сутність поняття «молодь» у контексті проблематики сегментування ринку праці. Систематизовано та доповнено класифікаційні ознаки молоді як суб’єкта ринку праці з урахуванням вітчизняного та європейського досвіду.Item Місце підрозділів сприяння працевлаштуванню та кар’єрного розвитку студентів на сучасному ринку праці(NGO European Scientific Platform, 2022-11-04) Сновидович, Ірина Григорівна; Snovydovych, Iryna; Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаРинок праці – це дуже мінливе середовище, яке реагує на будь-які внутрішні чи зовнішні зміни. Враховуючи наше непросте сьогодення, через повномасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України, зруйновано ряд виробничих потужностей, знищено підприємства критичної інфраструктури, зазнали руйнації житлові масиви багатьох міст, приміщення закладів освіти – все це катастрофічно впливає на економічне становище населення, а особливо на молодь. Спостерігається значне зростання рівня безробіття серед фахівців різних рівнів та галузей економіки, відбувається масове скорочення персоналу. Відповідно, можливості для працевлаштування молодих фахівців, які щойно закінчили ЗВО та не мають як достатнього досвіду роботи, так навичок працевлаштування – катастрофічно знизились. Загалом компанії дбають про те щоб вберегти критично важливий та вже сформований колектив фахівців, які мають відповідний досвід і навички ефективного виконання роботи віддалено, які опанували ще за час карантинних обмежень через пандемію COVID-2019.Item Новітні тенденції у диференціації заробітної плати за видами економічної діяльності в Україні(Хмельницький національний університет, 2020) Ільєнко, Алла В’ячеславівна; Ilienko, Alla; Ильенко, Алла Вячеславовна; Чуб, Оксана Володимирівна; Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаАктуальність теми дослідження пов’язана з об’єктом дослідження, тобто заробітною платою, що є джерелом для забезпечення простого та розширеного відтворення для економічно активного населення. В умовах постійних економічних криз, світової пандемії, високого рівня безробіття високу актуальність набуває збереження власного трудового потенціалу, збереження можливості працювати та вижити в стані невизначеності майбутнього. Як результат, виникає необхідність дослідженням диференціації заробітної плати в Україні через призму динаміки, дослідження стану в галузях, що виготовляють інноваційну продукцію та виконують соціальні функції держави (захист, освіта, охорона здоров’я тощо). В статті здійснено аналіз диспропорцій у оплаті праці найвище оплачуваних галузей та найнижче оплачуваних галузей, дослідження стану диспропорцій у оплаті у промисловості. В процесі дослідження статистичної інформації було виявлено наступні новітні тенденції:1) диференціація заробітної плати за видами економічної діяльності має середні показники : в 2019 році – це 4,56 рази, що дорівнює показнику 2010 року. З 2016 року відбувся значний спад з 8,76 раз до 4,56, що пов’язано з кризою; 2) порушено основний закон зв’язку зростання заробітної плати з продуктивністю; 3) найоплачуваними видами економічної діяльності за 2015-2019 роки, є: фінансова й страхова; інформація та телекомунікації; професійна, наукова та технічна; державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування; транспорт; оптова та роздрібна торгівля; промисловість; будівництво; 4) будівництво має найвищі темпи падіння (-0,14) середньомісячної зарплати, що показує відкладений попит на будівництво, відсутність резервів у середнього класу для інвестування в житло; 5) високий рівень середньомісячної заробітної плати за підвидами переробної промисловості спостерігається у підгалузях, яким притаманна одна з ознак орієнтовані на експорт, створюють інноваційний продукт, чи продукт \ послугу, які забезпечують першочергові потреби покупців; 6) найнижча зарплата за середній рівень в Україні видами економічної діяльності є: сільське господарство, лісове та рибне господарство; тимчасове розміщення й організація харчування; операція з нерухомим майном; діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; освіта; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок; надання інших видів послуг, що пов’язано з наступними причинами: сезонністю надання послуг, економічною кризою, державною формою власності підприємств (держава є роботодавець) тощо . The relevance of the research topic is related to the object of research (wages), which is a source for simple and extended reproduction for the economically active population. In the conditions of constant economic crises, world pandemic, high level of unemployment, preservation of one's own labor potential, preservation of the opportunity to work and survive in a state of the future uncertainty becomes very important. As a result, there is a need to study the differentiation of wages in Ukraine through the prism of dynamics, the study of the situation in economic branches, which produce innovative products and perform the state social functions (protection, education, health care, etc.). In this article was analyzed the disparities in wages from the highest paid industries to the lowest paid industries, was researched the state of disparities in economic branch wages. The study of statistical data is revealed the following latest trends: 1) wage differentiation by type of economic branch has average indicators: in 2019, it is 4.56 times, which is equal to 2010. There has been a significant decline from 8.76 times (2016) to 4.56(2019) due to the crisis ; 2) the basic law of connection between growth of a salary and productivity is broken; 3) the most wage level in types of economic branches from 2015 to 2019 are: financial and insurance; information and telecommunications; professional, scientific and technical; public administration and defense, compulsory social insurance; transport; wholesale and retail trade; industry; construction; 4) construction has the highest rate of decline (-0.14) of the average monthly salary, which shows the delayed demand for construction, the lack of reserves in the middle class for investment in housing; 5) a high level of average monthly wages by subspecies of the processing industry is observed in the subsectors, which are characterized by one of the features export-oriented, create an innovative product or product / service that meet the priority customer needs ; 6) the lowest salary for the average level in Ukraine by types of economic branches are: agriculture, forestry and fisheries; temporary accommodation and catering; real estate transaction; activities in the field of administrative and support services; education; health care and social assistance; arts, sports, entertainment and recreation; provision of other service types due to the following reasons: seasonality of service provision, economic crisis, state ownership of enterprises (the state is the employer), etc.Item Організація тренінгових занять з використанням цифрових технологій(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-26) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Освіта як складова розвитку суспільства(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016-03) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Оцінка впливу соціально-культурної інфраструктури на зайнятість сільського населення України(Харківський національний економічний університет, 2021) Махсма, Марія Борисівна; Makhsma, Mariia; Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, OksanaДана стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання сприяння зайнятості сільського населення та підвищення якості його життя шляхом розвитку соціальної інфраструктури. Основною метою проведеного дослідження є оцінка впливу рівня розвитку соціально-культурної інфраструктури на кількість зайнятого населення та визначення перспектив підвищення зайнятості селян. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми забезпечення зайнятості сільського населення засвідчила, що в аналізі проблем зайнятості ефективним є застосування методів економіко-математичного моделювання. Актуальність вирішення проблеми сільської зайнятості полягає в тому, що в сільській місцевості вона стоїть гостріше, ніж у містах, і проявляється у вищому рівні безробіття. Дослідження впливу факторів розвитку соціальної інфраструктури на сільську зайнятість у статті здійснено в такій логічній послідовності: проаналізовано наявну статистичну базу показників соціальної, освітньої, культурної, побутової інфраструктури; визначено найвпливовіші показники розвитку соціальної сфери; побудовано економетричну модель впливу зазначених факторів на обсяги зайнятості. На основі побудованої моделі запропоновано заходи щодо розвитку сільської соціальної інфраструктури. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи економіко-математичного моделювання. Об’єктом дослідження обрано Україну в розрізі 24 областей, оскільки це дало змогу сформувати репрезентативний масив даних для побудови адекватної моделі. У статті наведено результати моделювання взаємозв’язків зайнятості з факторними індикаторами, які засвідчили, що найвпливовішими факторами розвитку сільської зайнятості в позааграрній сфері є кількість шкіл, дошкільних і клубних закладів, організацій торгівлі й абонентів Інтернету. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для обґрунтування управлінських рішень щодо забезпечення зайнятості сільського населення та підвищення рівня та якості його життя. This article generalizes the arguments and counterarguments within the terms of scientific discussion on promoting the employment of rural population and improving the quality of its life through the development of social infrastructure. The main purpose of the carried out research is to assess the impact of the level of development of the socio-cultural infrastructure on the number of employed population and define the prospects for increasing employment of peasants. A systematization of literary sources and approaches to solving the problem of ensuring employment of rural population showed that in the analysis of employment problems, the use of methods of economic and mathematical modeling is effective. The relevance of solving the problem of rural employment is that in rural areas it is sharper than in cities, and manifests itself in a higher level of unemployment. The study of the influence of factors of social infrastructure development on rural employment in the article is carried out in the following logical sequence: the available statistical database of indicators of social, educational, cultural, household infrastructure is analyzed; the most influential indicators of social sphere development are determined; an econometric model of influence of these factors on the volumes of employment is built. On the basis of the built model, measures for the development of rural social infrastructure are proposed. The methodical instrumentarium of the research are methods of economic and mathematical modeling. Ukraine was chosen as the object of the study in the context of 24 regions, as this made it possible to form a representative data array to build an adequate model. The article provides the results of modeling the interrelationship of employment with factor indicators, which showed that the most influential factors in the development of rural employment in the non-agrarian sphere are the number of schools, preschool and club establishments, trade organizations and Internet subscribers. The results of the carried out research can be useful for substantiating managerial decisions on ensuring the employment of rural population and improving the level and quality of its life.Item Передумови ефективної зайнятості молоді(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаРозглянуто тенденції зайнятості на молодіжному ринку праці. Узагальнено проблеми переходу молоді на ринок праці. Визначено передумови забезпечення ефективної зайнятості молоді.Item Проблеми і тенденції зайнятості молоді в сучасних умовах(Херсонський державний університет, 2019-10) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Психологічні детермінанти та освітні бар’єри формування підприємницької інтенції студентської молоді(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-03-27) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, OksanaПроаналізовано психологічні та освітні чинники, що впливають на формування підприємницької інтенції студентської молоді. Виділено ключові психологічні бар’єри, серед яких страх невдачі, невпевненість у власних компетентностях та сприйняття конкуренції, а також освітні обмеження, пов’язані з недостатністю практичного досвіду та менторської підтримки. Акцентовано на ролі університетської освіти у розвитку підприємницьких компетентностей та необхідності інтеграції практичних кейсів і наставництва для підвищення впевненості студентів у започаткуванні власної справи. The psychological and educational factors influencing the formation of entrepreneurial intentions among students are analysed. Key psychological barriers are identified, including fear of failure, lack of confidence in one's own competencies and perception of competition, as well as educational limitations related to insufficient practical experience and mentoring support. The role of university education in the development of entrepreneurial competencies and the need to integrate practical cases and mentoring to increase students' confidence in starting their own business are emphasised.Item Роль освіти в умовах постійних викликів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022-05-11) Маляр, М. Т.; Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Чуб, Оксана ВладимировнаItem Соціальні технології: можливості та перспективи використання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-27) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, OksanaItem Сприяння зайнятості молоді в умовах воєнного часу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, OksanaУ статті розглядаються проблеми, з якими стикаються молодь, яка шукає роботу в Україні під час війни. Зазначається, що молодь належить до однієї з найбільш вразливих категорій на ринку праці, а труднощі з її працевлаштуванням виникають через брак досвіду, недостатню професійну адаптованість, брак якісних робочих місць та невідповідність між потребами молодих людей і пропозиціями роботодавців. Метою дослідження є розгляд практичних аспектів сприяння зайнятості молоді в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність співпраці ключових інститутів сфери зайнятості, підтримки стейкхолдерів в напрямі підвищення якості освіти, працевлаштування та соціалізації молоді Акцентовано увагу щодо руйнівного впливу воєнного конфлікту на психоемоційний стан молоді, що потребує подальшого аналізу і розробки програм зі збереження ментального здоров’я. The article examines the problems faced by young people seeking employment in Ukraine during the war. It is noted that young people are one of the most vulnerable categories in the labor market, and difficulties in finding work arise due to lack of experience, professional maladjustment, lack of quality jobs, and a discrepancy between the needs of young people and employers’ offers. The aim of the study is to examine the practical aspects of promoting youth employment under martial law. The study substantiates the need for cooperation between key employment institutions and the support of stakeholders to improve the quality of education, employment, and socialization of young people. Attention is drawn to the destructive impact of military conflicts on the psycho-emotional state of young people, which requires further analysis and development of mental health programs.