Browsing by Author "Drobotiuk, Olga"
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item China’s overseas special economic zones: experience of the Republic of Belarus(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, 2019) Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга Владимировна; Monashova, V.; Монашова, В. Ю.One of the key levers for attracting foreign capital and realizing the export potential in developing countries is special economic zones, within which a favorable investment climate is ensured due to the special tax regime, preferences in financial support for export and innovative activities of companies – preferential lending rates, government financing. In the early 1980s, the Chinese government began to actively create special economic zones in coastal cities, which in the future ensured the influx of foreign capital, the development of industry, the creation of new jobs, rapid economic growth and improving the quality of life of the population. In 2006, the Chinese government initiated the creation of overseas economic zones to expand its own experience in industrialization and facilitate trade and economic cooperation with other countries of the world. In the modern “One Belt, One Road” Initiative, the development of overseas zones of economic and trade cooperation and overseas industrial parks is one of the new forms of partnership between China and host countries. The article is devoted to topical issues in the development of trade and economic relations between the PRC and developing countries. The work explores the experience of creating foreign special economic China in developing countries, in particular in the Republic of Belarus. An analysis is made of the economic development of the Republic of Belarus as a result of the creation of the China–Belarus Great Stone Industrial Park on its territory. Одним із ключових рушіїв залучення іноземного капіталу та реалізації експортного потенціалу в країнах, що розвиваються, виступають спеціальні економічні зони, в межах яких забезпечується привабливий інвестиційний клімат за рахунок сприятливих податкових режимів, преференцій у фінансовій підтримці експортної, інноваційної діяльності компаній – пільгові ставки на кредитування, урядове фінансування. На початку 1980-х років уряд Китаю розпочав активно створювати спеціальні економічні зони в приморських містах, що забезпечило в майбутньому притік іноземного капіталу, розвиток промисловості, створення нових робочих місць, швидке економічне зростання та підвищення якості життя населення. У 2006 році уряд Китаю ініціював створення закордонних економічних зон із метою розширення власного досвіду індустріалізації та сприяння торговельно-економічній співпраці з іншими країнами світу. У сучасній ініціативі “Один пояс, один шлях” розвиток закордонних зон економічного та торговельного співробітництва та індустріальних парків є однією з нових форм співпраці між КНР та приймаючими країнами. Стаття присвячена актуальним питанням розвитку торговельно-економічних відносин КНР та країн, що розвиваються. У роботі досліджується досвід створення закордонних спеціальних економічних зон Китаю в країнах, що розвиваються, зокрема в Республіці Білорусь. Проаналізовано інвестиційний ефект на економічний розвиток Республіки Білорусь у результаті створення на її території китайсько-білоруського Індустріального парку “Великий камінь”. Одним из ключевых рычагов привлечения иностранного капитала и реализации экспортного потенциала в развивающихся странах выступают специальные экономические зоны, в пределах которых обеспечивается благоприятный инвестиционный климат за счет специального налогового режима, преференций в финансовой поддержке экспортной, инновационной деятельности компаний – льготных ставок по кредитованию, правительственного финансирования. В начале 1980-х годов правительство Китая начало активно создавать специальные экономические зоны в приморских городах, что обеспечило в будущем приток иностранного капитала, развитие промышленности, создание новых рабочих мест, быстрый экономический рост и повышение качества жизни населения. В 2006 году правительство Китая инициировало создание иностранных экономических зон с целью расширения собственного опыта индустриализации и содействия в торгово-экономическом сотрудничестве с другими странами мира. В современной инициативе “Один пояс, один путь” развитие зарубежных зон экономического и торгового сотрудничества и индустриальных парков является одной из новых форм сотрудничества между КНР и принимающими странами. Статья посвящена актуальным вопросам развития торгово-экономических отношений КНР и развивающихся стран. В работе исследуется опыт создания зарубежных специальных экономических зон Китая в развивающихся странах, в частности в Республике Беларусь. Проведен анализ экономического развития Республики Беларусь в результате создания на ее территории китайско-белорусского Индустриального парка “Великий камень”.Item Chinese megacities: economic growth and development(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, 2019) Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга ВладимировнаThe last trend of urban development is urbanization, according to the United Nations Organization in 2018, in the world there were 33 cities with populations more than 10 mil-lion and the number of megacities is projected to rise to 43 in 2030. The urbanization pro-cess has the key consequences, including urban growth driven by the developing world; the interrelationship between the built environment and the natural environment; large-scale infrastructure needs; urban poverty pressures including growing populations living in informal settlements. The level of urbanization in China is higher than the global average and reached 59.6 % in 2018. Large-scale urbanization was facilitated by China’s state policy, which began with the launch of the Reform and Openness Policy in 1978. Each five-year plan included points for developing urban infrastructure and enhancing urbanization. One of the key elements of China’s current economic and social policy is its urbanization strategy, which was ad-opted in 2014 and outlined in the National Urbanization Plan for 2014–2020.The main points of research are to identify the key theories of urbanization and their classification; to determine the methodologies for assessing the global competitiveness of cities; to implement a retrospective analysis of the stages of China’s urbanization policy; to calculate a cluster analysis for the determination of the Chinese topcities.This research was funded by The German Academic Exchange Service and conducted at Cologne University, Institute of Geography (September – December 2015). This paper is with the last update in 2019. Однією з ключових тенденцій розвитку країн та міст – є урбанізація. Станом на 2018 рік середній рівень урбанізації в світі становить 55,3 % та до 2030 року цей показник зросте до 60 %. За даними ООН, налічується 33 міста з населенням понад 10 мільйонів у 2018 році, а у 2030 прогнозується зростання до 43 мегаполісів. Глобальна урбанізація має суттєві наслідки, що впливають на темпи зростання міст та їхніх економік у країнах, що розвиваються; взаємозв’язок між створеним людиною середовищем та навколишнім; масштабні потреби у інфраструктурі; зростання бідності в містах, включаючи зростаюче населення, яке живе в неформальних поселеннях. Рівень урбанізації в Китаї перевищує середньосвітовий показник та досягнув 59,6 % у 2018 році. Масштабній урбанізації сприяла державна політика КНР, яка розпочалася разом із стартом Політики реформ та відкритості у 1978 році. Кожний п’ятирічний план містив пункти з розвитку міської інфраструктури та посилення урбанізації. Одним із ключових елементів сучасної економічної та соціальної політики Китаю є стратегія урбанізації, яка була прийнята у 2014 році та викладена у Національному плані урбанізації на 2014–2020 роки. Основними пунктами дослідження є визначення ключових теорій урбанізації та їхня класифікація; систематизація методології оцінки глобальної конкурентоспро-можності міст; проведення ретроспективного аналізу етапів політики урбанізації Китаю; визначення групи провідних міст КНР на основі кластерного аналізу. Пропоноване дослідження фінансувалося Німецькою службою академічного обміну (ДААД) та проводилось у Кельнському університеті, Інститут географії (вересень – грудень 2015 року). Ця стаття представлена з останніми оновленнями у 2019 році. Одной из ключевых тенденций развития стран и городов является урбанизация. По состоянию на 2018 год средний уровень урбанизации в мире составляет 55,3 % и к 2030 году этот показатель вырастет до 60 %. По данным ООН, насчитывается 33 города с населением более 10 млн в 2018 году, а в 2030 прогнозируется рост до 43 городов. Глобальная урбанизация имеет существенные последствия, влияющие на темпы роста городов и их экономик в развивающихся странах; взаимосвязь между созданной человеком средой и окружающей; масштабные потребности в инфраструктуре; рост бедности в городах, включая растущее население, которое живет в неформальных поселениях. Уровень урбанизации в Китае превышает среднемировой показатель и достиг 59,6 % в 2018 году. Масштабной урбанизации способствовала государственная политика КНР, которая началась вместе со стартом Политики реформ и открытости в 1978 году. Каждый пятилетний план содержал пункты по развитию городской инфраструктуры и усилению урбанизации. Одним из ключевых элементов современной экономической и социальной политики Китая является стратегия урбанизации, которая была принята в 2014 году и изложена в Национальном плане урбанизации на 2014–2020 годы.Основными пунктами исследования является определение ключевых теорий урбанизации и их классификация; систематизация методологии оценки глобальной конкурентоспособности городов; проведение ретроспективного анализа этапов политики урбанизации Китая; определение группы ведущих городов КНР на основе кластерного анализа.Данное исследование финансировалось Немецкой службой академических обменов (ДААД) и проводилось в Кельнском университете, Институт географии (сентябрь – декабрь 2015 года). Эта статья представлена с последними обновлениями в 2019 году.Item Intellectual challenges to economic globalism(ISMA, 2020) Lukianenko, Dmitro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Bilozubenko, Vladimir; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Віктор Іванович; Чужиков, Виктор Иванович; Chuzhykov, Andrii; Чужиков, Андрій Вікторович; Чужиков, Андрей Викторович; Djakons, Deniss; Djakona, Antonina; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк Ольга Владимировна; Fedirko, Oleksandr; Федірко, Олександр Анатолійович; Федирко, Александр Анатольевич; Hrishnova, Olena; Грішнова, Олена Анетонівна; Гришнова, Елена Антоновна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Khanin, Igor; Kholiavko, Nataliia; Kuklin, Oleg; Lukianenko, Olga; Лук’яненко, Ольга Дмитрівна; Лукьяненко, Ольга Дмитриевна; Miroshnychenko, Olga; Panchenko, Yevgen; Панченко, Євген Григорович; Панченко, Евгений Григорьевич; Polyakov, Maxim; Shevchenko, Gennady; Sidenko, Svitlana; Shnyrkov, Olexandr; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила Іванівна; Цимбал, Людмила Ивановна; Djakons, RomansThe monograph presents the results of many years of work of scientists from leading universities of Ukraine and Latvia. The research of the processes of intellectualization was carried out on the basis of fundamental provisions of economic science in the context of the latest trends in scientific, technological, economic and social progress. The phenomenon of intellectual capital, current issues of globalization of intellectual activity and its peculiarities in Europe and East Asia are covered. Particular attention is given to shaping the digital landscape of the knowledge economy. The monograph is offered for scholars, teachers, graduate students and students, as well as for anyone interested in the problems of becoming an intellectual economy of the 21st century.Item Scenarios for the higher education development in Ukraine: flourishing, stagnation or degradation(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга ВладимировнаThe paper is devoted to the development of scenarios for higher education in Ukraine up to the year 2030. The relevance of the study results from the necessity of creating a roadmap for the development of higher education in Ukraine as part of the medium and long-term strategies. The basis of the study is theoretical generalization of the methodology of scenario forecasting and empirical results obtained on the basis of an expert survey on the development of higher education in Ukraine till 2030. The scenarios for the development of higher education in Ukraine by 2030 were designed according to the Delphi method: flourishing, stagnation and degradation. A benchmarking of the research results against similar results received in the EU was carried out.Item Trends in the chinese poultry meat market: prospects for the Ukrainian exporters(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, 2020) Osadchuk, V.; Осадчук, Валерія Євгенівна; Shaidetska, V.; Шайдецька, Варвара Олександрівна; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга ВладимировнаIn recent decades, an increase in an average income and population has increased the production of all types of meat, of which poultry accounts for the largest share. In particular, chicken consumption is increasing significantly in fast-growing and densely populated countries such as China and India. Lower prices among other types of meat, the fast growth of chickens, efficient production, promotion of the beneficial properties of chicken and absence of religious restrictions are the main reasons for the growing popularity of this type of meat. Ukrainian export of chicken meat will grow and exceed import in both volume and value, despite the possible threats and the unstable situation with the Covid-19. China’s import orientation and the growing Chinese demand for finished products, together with the growth of production capacity and several advantages of Ukrainian chicken meat, give grounds to consider this trade cooperation beneficial for both parties. The purpose of this article is to analyze the World, Chinese and Ukrainian chicken market, key trends and prospects, to provide recommendations for trade activities of these two countries in the market. The authors highlight the following main opportunities for poultry export from Ukraine to China: the introduction of new technologies in production, intensive investment in the development and construction of production facilities, the growth of poultry livestock and the emergence of new species. These opportunities will strengthen the price competitiveness of Ukrainian producers, Ukraine’s market position among competing countries and improve cooperation with China. Протягом останніх десятиліть збільшення середніх доходів та кількості населення підвищило виробництво всіх видів м’яса, з якого курятина становить найбільшу частку. Зокрема, споживання курятини суттєво збільшується в густонаселених країнах, які швидко зростають, такі як Китай та Індія. Нижча ціна з-поміж інших видів м’яса, швидкі темпи росту курей, ефективне виробництво, відсутність релігійних обмежень та просування корисних властивостей курятини – основні причини зростаючої популярності даного виду м’яса. В Україні зростатиме експорт курячого м’яса, який переважатиме імпорт як за обсягом, так і у вартісному вираженні всупереч можливих загроз та нестабільну ситуацію з пандемією Covid-19. Імпортна орієнтованість Китаю та зростання китайського попиту на готову продукцію, разом із зростанням виробничих потужностей та низки переваг м’яса курятини українських виробників, дають підстави вважати їх торгівельну співпрацю вигідною для обох сторін. Метою даної статті є дослідження світового, китайського й українського ринку курятини, ключових тенденції та перспектив, надання рекомендацій щодо торгівельної діяльності цих двох країн на ринку. Серед основних можливостей експорту курятини з України в Китай автори виділяють: упровадження новітніх технологій на виробництві, інтенсивні капіталовкладення в розвиток та будівництво виробничих об’єктів, зростання поголів’я птиць та поява нових видів. Ці можливості посилять цінову конкурентоспроможність українських виробників, зміцнять позицію України на ринку серед країн-конкурентів та покращить співробітництво з Китаєм. В течение последних десятилетий увеличение средних доходов и численности населения увеличило производство всех видов мяса, из которого курятина составляет наибольшую часть. В частности, потребление курятины существенно увеличивается в густонаселенных странах, которые быстро растут такие, как Китай и Индия. Низкая цена среди других видов мяса, быстрые темпы роста кур, эффективное производство, отсутствие религиозных ограничений и продвижение полезных свойств курятины – основные причины растущей популярности данного вида мяса. В Украине будет расти экспорт куриного мяса, который превысит импорт как по объему, так и в стоимостном выражении, вопреки угрозам и нестабильной ситуации с пандемией Covid-19. Импортная ориентированность Китая и рост китайского спроса на готовую продукцию вместе с ростом производственных мощностей и ряда преимуществ мяса курицы украинских производителей дают основания считать их торговое сотрудничество выгодным для обеих сторон. Целью данной статьи является исследование мирового, китайского и украинского рынка курятины, ключевых тенденций и перспектив, предоставление рекомендаций по торговой деятельности этих двух стран на рынке. Среди основных возможностей экспорта курятины из Украины в Китай авторы выделяют: внедрение новейших технологий на производстве, интенсивные капиталовложения в развитие и строительство производственных объектов, рост поголовья птиц и появление новых видов. Эти возможности усилят ценовую конкурентоспособность украинских производителей, укрепят позиции Украины на рынке среди стран-конкурентов и улучшат сотрудничество с Китаем.Item КНЕУ – Шанхайський університет: шляхи до співпраці(Інститут вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга ВладимировнаItem Сталий розвиток Китайської Народної Республіки: інклюзивні інновації(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, 2018) Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга ВладимировнаСтаття присвячена теоретичним та практичним аспектам економічного розвитку на основі інклюзивних інновацій. У статті подано трактування поняття “інклюзивна інновація”, авторами яких є економісти та експерти міжнародних організацій. Проаналізовано соціально-економічні показники Китаю та регіонів, а також визначено роль інклюзивних інновацій у китайській економіці. У дослідженні систематизовано ключові проекти розвитку інклюзивних інновацій у КНР. This article focuses on theoretical and practical issues of economic inclusive innovation-based growth. The topic presents interpretations of the concepts “inclusive innova-tion” by economist and experts from international organizations. The social and economic indicators of China and Chinese region were reviewed and the impact of inclusive innovation on Chinese economy was identified. This study systematizes the key government project for development of inclusive innovation in PRC. Статья посвящена теоретическим и практическим аспектам экономического развития на основе инклюзивных инноваций. В статье представлены трактовки понятия “инклюзивная инновация”, авторами которых являются экономисты и эксперты международных организаций. Проанализированы социально-экономические показатели Китая и его регионов, а также определена роль инклюзивных инноваций в китайской экономике. Исследование систематизирует ключевые государственные проекты развития инклюзивных инноваций в КНР.Item Стипендіальні та грантові програми для навчання та проведення досліджень закордоном(Інститут вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга ВладимировнаItem Сценарії розвитку вищої освіти України: розквіт, стагнація чи деградація(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга ВладимировнаСтаттю присвячено розробленню сценаріїв розвитку вищої освіти України в перспективі до 2030 року. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розробки дорожньої карти розвитку вищої освіти України в межах середньо- та довгострокової стратегії. Основою дослідження є теоретичне узагальнення методології сценарного прогнозування та емпіричні результати, які отримано на базі експертного опитування щодо розвитку вищої освіти в Україні в 2030 році. На основі методу Делфі розроблено сценарії розвитку вищої освіти України 2030: розквіт, стагнація чи деградація, а також здійснено бенчмаркінг результатів дослідження з країнами ЄС.Item Цифрова економіка: вплив інформаційно-комунікаційних технологій на людський капітал та формування компетентностей майбутнього(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Севастюк, Аліна Олексіївна; Лігоненко, Лариса Олександрівна; Lihonenko, Larysa; Лигоненко, Лариса Александровна; Денісова, Ольга Олександрівна; Denisova, Olha; Денисова, Ольга Александровна; Горбова, Юлія Сергіївна; Horbova, Yulia; Горбова, Юлия Сергеевна; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Владимировна; Жибер, Тетяна Василівна; Zhyber, Tetiana; Жибер, Татьяна Васильевна; Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaga, Iryna; Кулага, Ирина Владимировна; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strylchuk, Yulia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаМісія університету – здійснення вагомого вкладу у суспільний розвиток через дослідження, генерування нових знань, їх поширення та підготовку конкурентних фахівців і креативних особистостей. У науково-аналітичному звіті систематизовано закономірності, особливості та передумови і наслідки процесів цифрової трансформації національних економічних моделей. Проаналізовано моделі цифрової економіки, потреби та думки громадян щодо впливу ІКТ на людський капітал та формування навичок майбутнього. Цей звіт виконано в рамках дослідницького проекту, ключовим завданням якого є підготовка рекомендацій для створення дорожньої карти розвитку людського капіталу та формування компетентностей майбутнього. Призначено для керівників органів державного управління, компаній та закладів вищої освіти, дослідників, підприємців, управлінців, викладачів, студентів та широкого загалу читачів, які цікавляться питаннями конкурентоспроможності національної економіки та розвитку моделі цифрової економіки України.Item Цифрова трансформація економіки Китаю(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-04) Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Владимировна