Browsing by Author "Fedorenko, Tetiana"

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Економічна природа культурних індустрій та їх продуктів
    (ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana; Федоренко, Татьяна Александровна
    У статті проаналізовано економічний та неекономічний вплив сектору культурних індустрій на соціально-економічну систему, зокрема соціальний розвиток, створення нової системи цінностей, розвиток талантів і культури, сприяння національній ідентичності. Розглянуто підходи до визначення поняття культурних індустрій, розкрито їх економічну природу, особливості попиту та пропозиції культурних продуктів. Проведено оцінку темпів зростання культурних і креативних індустрій відповідно до динаміки світової економіки. Окреслено напрями державної підтримки культурних галузей у кризовий період. The article is devoted to the economic and non-economic impact of the cultural industries on socio-economic growth. Attention is drawing to social development, the creation of new values, products, and national identity formation. Culture and economics are interdependent and complementary. Culture determines the way society develops, and then as society progresses, new values, new cultural meanings, and products are formed. In a post-industrial society, knowledge, creativity, and skills are added to the standard growth factors. The causality between culture and other variables, such as policy, institutions, and economic development, is two-way. The research has revealed the economic aspects of cultural products, their demand, and supply aspects. Cultural and creative industries have a specific nature, different from the general trends of industrial production. The main differences are in values concept, the marginal cost of making an additional product copy, and the equivalence of exchange. Another one is newness or difference of cultural product. This aspect significantly distinguishes the cultural sector from the traditional industry model. We tried to interpret the phenomena of cultural and creative industry dynamics following the world economy. Creative work is unstable and vulnerable to macroeconomic trends. The creative industries have been sensitive to the COVID-19 pandemic. The closure of cultural institutions (theaters, museums, cinemas) affected the entire value chain – creation, production, distribution, and consumption. The crisis has become a catalyst for the digitization of cultural products. In conclusion, the cultural sector requires government support, such as financial resources, export consulting, and the copyright and intellectual property protected in law. В статье рассмотрены подходы к определению взаимосвязи между экономикой и культурой. Современная экономическая парадигма рассматривает креативные ресурсы и культурные индустрии ключевым элементом развития общества. Продукты культуры уже давно стали товаром, ценность которого определяется логикой товарного производства и обмена. Проанализированы экономические аспекты продуктов культуры: ценность, предельная стоимость изготовления дополнительной единицы продукта, соотношение категорий ценности и стоимости. Творческая деятельность является нестабильной, степень ее уязвимости существенно зависит от подвида культурной индустрии (производство, распространение), сопутствующей экономической деятельности и макро-экономической ситуации в целом. Культурные отрасли оказались очень чувствительными к пандемии COVID-19. Закрытие учреждений культуры (театры, музеи, кинотеатры) повлияло на всю цепочку формирования стоимости – создание, производство, распределение и потребление. Дальнейшее развитие культурного сектора требует обеспечения доступности финансовых ресурсов, обучения представителей культурного сектора, обеспечения защиты авторских прав и соблюдения интеллектуальной собственности, а также содействие и поддержку в выходе на международные рынки.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Культура як фактор економічного зростання в умовах нестабільної держави
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11-28) Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana; Кириленко, Володимир Іванович,
    Дисертацію присвячено вирішенню нового наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження впливу фактора культури на економічне зростання країни. The research objective is to establish the specific correspondence between the economy and culture in modern societies. The work discovers the theoretical and practical aspects of economic growth and its dependence on cultural patterns.
  • Thumbnail Image
    Item
    Культурний та креативний імперативи економічного зростання
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana
    Економічні досягнення провідних країн можуть бути зразками для наслідування, проте питання полягає в тому наскільки дієвими вони виявляться насправді. Відповідь на це питання лежить у культурній площині. Зазначимо, що кожна країна має свій унікальний культурний ландшафт, якій визначає траєкторію її розвитку, тому важливо визначити які культурні норми впливають на економічне зростання, а також знайти чинники, що його стримуватимуть. У сфері міжкультурних досліджень використовуються різні концепції оцінки культурних особливостей, зокрема Е. Гола, Р. Льюїса, Ґ. Гофстеда, Р. Інґлгарта, М. Гельфанд залежно від академічних сфер. Синтез концепцій дає змогу виявити та максимально використовувати їх переваги для аналізу особливостей економічного зростання різних країн. Водночас різниця підходів до аналізу культур робить їх взаємодоповнюваними, що допомагає краще оцінити культурні відмінності країн та цінності, котрі сприятимуть зростанню. The economic achievements of leading countries can be role models, but the question is how effective they are. The answer to this issue lies in the cultural sphere. Let us note that each country has its unique landscape, which determines the development trajectory, so it is principal to define what cultural norms affect economic growth, along with factors that will restrain it. In the field of intercultural research, dominant concepts of cultural characteristics are used, in particular, E. Hall, R. Lewis, G. Hofstede, R. Inglehart, and M. Gelfand, depending on academic fields. The concept synthesis makes it possible to identify and maximize their benefits for the economic growth analysis of different countries. At the same time, the difference in cultural analysis approaches makes them complementary, which helps us a sight better interpret the cultural differences and values that will promote growth.Culture becomes critical in a bad-governed state and weak institutions. Today, the fact of large-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine is added to these factors. It becomes evident that Ukrainians defend not only territorial integrity, social order, but also culture, values, language, and historical memory.Ukrainians have strong freedom values with powerful historical roots. Freedom is necessary for prosperity. This cultural attitude stimulates creativity and ingenuity and is a source of innovative development. At the same time, the line between liberty and permissiveness is indistinct. Сulture becomes the restriction of freedom, the framework that prevents the transition to chaos. That is why it is considerable to analyze cultural norms and assess their impact on the social and economic development.
  • Thumbnail Image
    Item
    Основні показники економічної діяльності культурних та креативних індустрій в Україні
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana
    У статті представлено узагальнений підхід до оцінки валової доданої вартості культурного та креативного продукту. Розглянуто напрями державної політики в галузі культури, розподіл повноважень між суб’єктами державного управління на центральному та місцевому рівнях. Проаналізовано фінансування культури, визначено основні проблеми культурних підприємств, розглянуто можливість залучення додаткових джерел фінансування. На початку 2000-х років культурні та творчі індустрії демонстрували високі темпи розвитку сектору, зайнятості та валової доданої вартості (ВДВ). Це можна розглядати як прямий вплив сектору на розвиток економіки. Існує ще непрямий вплив, який можна розглядати через призму розвитку суміжних секторів і перенесення результатів творчості в інші галузі. Галузі культури мають стати базовим компонентом у формуванні економічної політики та довгострокової стратегії розвитку, а це у свою чергу, передбачає внесення культурних показників до вимірювання показників національного розвитку. Завданнями державної культурної політики мають бути підтримка творчих проєктів, які націлені на опанування населенням культурних благ, розвиток культурного потенціалу, збереження національних традицій, можливості до впровадження інновацій у соціокультурній сфері. Необхідним є достатнє фінансування (не за залишковим принципом), ліквідація адміністративних бар’єрів, інвестування та сприяння розвитку культурної сфери. Додатково потрібна підтримка розвитку громадських інститутів у сфері культурної діяльності. Стратегія державної культурної політики має бути спрямована но формування економічної привабливості та прибутковості культури на центральному та місцевому рівнях через формування соціально-активного культурного простору з інтеграцію інших секторів економіки. Стратегія розвитку культури має передбачати культурне різноманіття, забезпечення доступу до культури для всіх мешканців, залучення культури в інші сфери розвитку (політика, економіка тощо), культурну освіту, розвиток цифрової культури, дотримання прав інтелектуальної власності. The article presents a generalized approach to estimating the gross value added of a cultural and creative product. The state policy directions in the field of culture, the powers divided between the central and local levels are considered. The main problems of cultural enterprises, for example, finance are determined. And the possibility of additional financing sources attracting is considered. There is a direct and indirect impact of culture on the economy. The cultural and creative industries in the early 2000s, demonstrated direct impact — high growth rates, flourishing employment, and gross value added (GVA). We evaluate an indirect impact as including the transfer of creative results to other sectors. Cultural development indicators should consider as the components in the economic policy in long-term planning strategy. The core tasks of the state cultural policy are wider consumption of cultural goods, development of industries potential, preservation of national traditions, opportunities for innovation in the socio-cultural sphere. Sufficient funding (not on a residual basis), elimination of administrative barriers, investment, promotion, and the development of public institutions in the field of cultural activities are needed. The economic attractiveness and profitability of culture at the central and local levels should be aimed at the strategy of the state cultural policy. The supplementary goals are to create a sociably active cultural space and the integration of other sectors of the economy. The culture development strategy should include cultural diversity, ensuring access to culture for all residents, involving culture in other areas of development (politics, economics), cultural education, development of digital culture, and respect for intellectual property rights.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Управління проєктами під час невизначеності: роль аналітики у виявленні та мінімізації помилок
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana; Федоренко, Р. М
  • No Thumbnail Available
    Item
    Індустрія мовних послуг: економічний профіль локалізації ІТ-продуктів
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Федоренко, Руслан Миколайович; Fedorenko, Ruslan; Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana
    У статті досліджено явище локалізації як класичний складник сучасної індустрії мовних послуг. Економічними агентами цього сегмента суспільної діяльності є компанії, що надають лінгвальні послуги, та їх покупці, фахівці-перекладачі, організації зі стандартизації, постачальники технологій та ін. Спостережено, що сьогодні ця індустрія швидко адаптується до глобальних трендів цифрової епохи, де особливо начасними є взаємообернені тренди — кроскультурна комунікація та збереження націєідентичності. Визначено, що локалізація є актуальним інструментом бізнес-стратегії підприємства, оскільки забезпечує відповідність пропонованої комерційної інформації національним і культурним особливостям авдиторії. Запропоновано огляд основних етапів створення українськомовного контенту програмної продукції. Акцентовано, що українська мова має достатні внутрішньолінгвальні ресурси для збільшуваних запитів наукової номінації в досліджуваній сфері. Проаналізоване чинне в Україні інституційне середовище, зокрема щодо українськомовної локалізації, та зауважено, що наявні в ньому прогалини спричиняють нехтування великими компаніями адаптації власного продукту до культурних вимог місцевого ринку. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються споживачі неякісного продукту локалізації: можливе ігнорування мовних звичок і культурних уподобань споживчої аудиторії, небажання фінансувати додаткові витрати щодо найму кваліфікованих перекладачів, необхідність локалізувати позатекстові елементи програмного продукту тощо. Оцінено важелі економічного впливу локалізації на структуру витрат окремого підприємства і ринку в цілому. Спрогнозовано збільшуваний попит на засоби локалізації як мовно-економічного інструменту бізнес-стратегії підприємства. Поглиблений аналіз співвідношення можливостей штучного інтелекту та традиційного людського ресурсу розкриє перспективи вдосконалення цього процесу та підвищення довіри споживачів до конкретного продукту чи послуги. The article examines the phenomenon of localization as a classic component of the modern language services industry. The economic agents involved in this segment of social activity are companies providing language services and their customers, translation specialists, standardization organizations, and technology providers. Today, this industry is rapidly adapting to the global trends of the digital era, where the reciprocal trends of cross-cultural communication and preservation of national identity are especially timely. The article determines that localization is a relevant tool for an enterprise's business strategy, as it ensures that the proposed commercial information corresponds to the national cultural characteristics of the audience. A summary of the main steps concerned with creating content in Ukrainian for software products is presented. It is emphasized that the Ukrainian language possesses adequate intralinguistic resources to meet the growing demands of scientific terminology in the relevant field. The authors thoroughly analyze the current institutional environment in Ukraine, particularly regarding Ukrainian-language localization, and note that the gaps in it cause large companies to to neglect to adapt their products to the cultural requirements of the local market. The main problems consumers face with a low-quality localization product are identified: possible disregard for the consumer audience's language habits and cultural preferences, unwillingness to finance additional costs of hiring qualified translators, and the need to localize non-textual elements of a software product. The effects of localization on a company's cost structure and the overall market are analyzed. Additionally, there is a forecast for the increasing demand for localization tools, which serve as both a linguistic and economic component of a business's strategy. An in-depth analysis of the correlation between the capabilities of artificial intelligence and traditional human resources will reveal the prospects for improving this process and increasing consumer confidence in a particular product or service.