Browsing by Author "Halperina, Liubov"
Now showing 1 - 19 of 19
Results Per Page
Sort Options
Item Main Challenges of Agriculture of Ukraine in Globalization(ООО Научный издательский дом «Исследователь» – Academic Publishing House Researcher, 2014) Halperina, Liubov; Гальперіна, Любов Павлівна; Гальперина, Любовь ПавловнаBased on the analysis of the problems of agriculture of Ukraine the author highlighted categories of problems of agriculture in Ukraine and with the help of the Thomas L. Saaty analytic hierarchy process and identified their rating. The next stage of the rating definitions and problems is the pairwise comparisons of each problem category. The first place in the category value is “economic”, the second –“infrastructure”, the third –“social”, and the fourth –“production”, in the last fifth place –“environmental” problems. According to the analysis in each category is provided a list of the main problems of agriculture in Ukraine: small-scale production, insufficient condition of fruit and vegetable warehouses, weakness of non-productive cooperatives, rising unemployment, opacity of land relations, inconsistency with international standards of quality and safety, low investment adaptation of Ukrainian legal acts to EU requirements, unsatisfactory condition of engineering and transport infrastructure of rural settlements, lack of technical support for producers of agricultural machinery and low-sales service, non-compliance with agricultural storage technologies, running state of social infrastructure and other.Item Pricing in the market of fuel agri-pellet in the system of the sustainable development(ООО Научный издательский дом «Исследователь» – Academic Publishing House Researcher, 2015) Halperina, Liubov; Гальперіна, Любов Павлівна; Гальперина, Любовь Павловна; Lukianenko, Liubov; Лук’яненко, Любов Іванівна; Лукьяненко, Любовь ИвановнаThe article analyzes the pricing conditions in the domestic and export market of agri-pellet taking into account qualitative characteristics of the fuel market, farm, natural, and institutional and regulatory factors. The comparative characteristic of agri-pellet prices with the prices of other fuels in the context of sustainable development (environmental, sustainability, calorific value, accessibility for the population, as well as energy security). The work deals with the analysis of the complexity of the formation and development of the internal market demand of fuel agri-pellets. The publication highlights the importance of state support for domestic consumption and agropellet determining price targets using the "green" tariff. Priority actions should include: the improvement of the mechanism of the use of "green" tariff for bioenergy, conversion of the CHP in order to use fuel pellets, pellet boilers to provide the municipal sector, stimulating credit policy for establishing pellet boilers in the private sector, tariff policy, explanatory work among the population.Item The Concept of Smart Economy as the Basis for Sustainable Development of Ukraine(Econjournals, 2016) Halperina, Liubov; Гальперіна, Любов Павлівна; Гальперина, Любовь Павловна; Hirenko, Anna; Mazurenko, ValentynaThe relevance of the research is closely connected with the need to develop effective instruments for sustainable development of Ukraine. The purpose of the article is to generalize theoretical foundations of analysis of the concept of reasonable economy to determine strategic measures aimed at maintaining sustainable development of Ukraine and its empirical verification. The leading method of the research is the usage of the Pressure-State-Response (PSR) model for analysis of interaction of indicators common in characterization of smart economy and sustainable development. The indicators were selected taking into account the specific character of modern economic development of Ukraine. This approach is based on the concept of sustainable development considered in the context of smart economy. Using multiple regression analysis the impact of smart economy’s factors is evaluated, sorted according to the PSR model, on the total greenhouse gas emissions (dependent variable) in Ukraine. The results of the model evaluation allowed to identify two factors that have the greatest impact on the total greenhouse gas emissions in Ukraine: Gross domestic product per employed person and the level of energy intensity of primary energy. It allowed to justify the priority of such strategic means as the stimulation of innovations, the smart economy and the promotion of green economy. They are the general indicators of the smart economy and affect the sustainable economic development of Ukraine nowadays. The research findings have the practical value for those who determine policies aimed at resolving problems of sustainable development at the appropriate level.Item Адаптаційний потенціал соціально-економічного розвитку країни до світогосподарських ризиків(Інститут міжнародних відносин, 2016) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаРозглянуто адаптаційний потенціал соціально-економічного розвитку країни до світогосподарських ризиків в глобальному конкурентному середовищі. Запропоновано застосовувати для характеристики адаптаційного потенціалу країни індекс економічної потужності, який дозволяє відобразити одночасно рівень добробуту населення країни, що у загальному випадку визначається нормалізованим значенням ВВП на душу населення за парітетом купівельної спроможності (ПКС), та економічний вплив на світові економічні процеси країни залежно від рівня ВВП від світового ВВП.Item Влияние глобальной нестабильности на развитие социального капитала столицы(Международное научное объединение экономистов «Консилиум», 2013-09-20) Гальперина, Любовь Павловна; Halperina, Liubov; Гальперіна, Любов ПавлівнаItem Концептуальні засади глобальної координації стратегій економічного розвитку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Киян, Єгор Михайлович; Kyian, Yehor; Киян, Егор МихайловичСтаттю присвячено комплексному дослідженню сутності глобальної координації стратегій економічного розвитку, оцінці новітніх тенденцій координації та можливих сценаріїв. У статті систематизовано понятійний апарат, сформульовано авторське трактування змісту глобальної координації стратегій економічного розвитку. Визначено принципи побудови системи координації. Запропоновано типологію глобальної координації стратегій економічного розвитку, що враховує її рівні, напрями, характер, термін, форму і спеціалізацію. Здійснено періодизацію розвитку теорії координації. Досліджено еволюцію сутності глобальної координації економічних відносин. Визначено детермінанти координації стратегій економічного розвитку. На основі кількісної оцінки впливу офіційної допомоги з метою розвитку на світові показники економічного зростання, бідності та емісії вуглецю за період 1998–2019 рр. показано, що застосування допомоги розвитку потребує вдосконалення для підвищення її впливу на показники економічного зростання, зниження бідності та зменшення негативного впливу на довкілля. Продемонстровано, що офіційна допомога розвитку не корелює (коефіцієнти статистично не значимі) з показником ВВП на душу населення, часткою найбіднішого населення, емісії вуглецю на світовому рівні. Координаційні механізми та інструменти, які спрямовані на зміну структури економіки в бік посилення третинної сфери, економічних можливостей зростання державних витрат і підвищення продуктивності праці, відіграють важливу роль на світовому рівні у вирішення екологічних і соціальних проблем у загальній стратегії сталого розвитку. У роботі показано глобальні координовані зусилля щодо скорочення розриву між країнами-лідерами й аутсайдерами економічного розвитку. Зазначено, що ефективність глобальної координації стратегій характеризується нерівномірністю у країнах із різним рівнем розвитку. Розвинені країни активно використовували можливості міжнародної координації для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, залучали всі доступні можливості з метою підвищення технологічного рівня своєї економіки, зокрема як офіційну допомогу розвитку, так й інші різноманітні канали пільгового фінансування. Наголошується, що у країн з низьким рівнем доходів залишається ризик відставання від розвинених країн, зважаючи на розрив в освоєнні технологічних інновацій. Виявлено й узагальнено геополітичні, організаційноекономічні і процедурно-технологічні проблеми дієвого функціонування традиційних інститутів глобальної координаційно-регулятивної архітектури. Обґрунтовано сценарії розвитку глобальної координації та перспективи координації стратегій економічного розвитку у форматі глобального управління. Запропоновано заходи з підвищення дієвості застосування координаційних інструментів і прийняття обґрунтованих рішень у новітній багатофакторній парадигмі глобального управління. The article is dedicated to a comprehensive study of the essence of global coordination of economic development strategies, estimation of the latest coordination trends and possible scenarios. The article classifies the conceptual apparatus, represents the author's interpretation of the content of global coordination of economic development strategies. The article fixes the principles of developing a coordination system, offers a typology of global coordination of economic development strategies, which considers its levels, directions, nature, term, form and profile. The authors made a periodization of the development of the theory of coordination, studied the evolution of the essence of global coordination of economic relations, fixed the determinants of coordination of economic development strategies. Based on the quantification of the impact of official development assistance on global economic growth, poverty and carbon emissions for the period 1998-2019, the article states that the use of development assistance needs to be improved to increase its impact on economic growth, reduce poverty and the negative impact on environment. The authors demonstrated that official development assistance does not correlate (statistically insignificant coefficients) with GDP per capita, the share of the poorest population, and global carbon emissions. Coordination instruments and tools aimed at changing the structure of the economy towards strengthening the tertiary field, economic options for rising public spending and increasing labor efficiency, play a significant role at the global level to resolve environmental and social issues in the overall strategy of sustainable development. The paper concerns a coordinated global effort to close the gap between leading countries and outsiders in economic development. The authors noted the non-balanced effectiveness of global coordination of strategies in countries with different levels of development. Developed countries have strongly used the opportunities of international coordination to ensure sustainable social and economic development, attracted all available options to improve the technological level of their economy, including both official development assistance and various other channels of preferential financing. It is noted that low-income countries remain at risk of lagging behind developed countries, given the gap in the development of technological innovations. The article fixed and summarized the geopolitical, organizational and economic, procedural and technological problems of effective functioning of traditional institutes of global coordination and regulatory architecture. The paper substantiated scenarios for the development of global coordination and prospects for the coordination of economic growth strategies in the format of global governance, as well as proposed the measures to increase the effectiveness of coordination tools and informed decisions in the latest multifactorial paradigm of global governance.Item Модернізація правил та механізмів міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією у контексті проблеми продовольчої безпеки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Obolenska, Tetiana; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаПитання взаємозв’язку торгівлі та продовольчої безпеки не втрачає своєї актуальності протягом не одного десятиріччя, а ситуація в світі, спричинена поширенням пандемії COVID-19, додатково нагадала про прогалини в нормативному врегулюванні цього питання на багатосторонньому рівні, зокрема, з урахуванням цілі сталого розвитку № 2 щодо усунення голоду. Метою статті є детальна характеристика й аналіз багатосторонніх правил у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією на відповідність вимогам сьогодення щодо реагування на проблему продовольчої безпеки, а також розробка рекомендації стосовно модернізації правил торгівлі зазначеними товарами. У статті проаналізовано ступінь захищеності населення різних регіонів світу з точки зору продовольчої безпеки, а також розраховано сальдо торгівлі основними продуктами харчування для цих регіонів. Крім того, дослідження містить детальну характеристику Угоди Світової організації торгівлі (СОТ) про сільське господарство, включаючи три її основні напрями регулювання: доступ до ринку сільськогосподарських товарів (торговельні обмеження імпорту: тарифи та нетарифні бар’єри), внутрішня підтримка вітчизняного виробника (субсидії та інші програми, зокрема ті, що підвищують або гарантують рівень цін на фермах і доходи фермерів) та експортна конкуренція (включає експортні субсидії та інші методи, що використовуються для штучного підвищення рівня конкурентоспроможності експорту). Ключовою ідеєю статті є те, що саме відсутність імплементації Угоди СОТ про сільське господарство, а не її зміст, є проблемою у контексті вирішення питання продовольчої безпеки. У рамках дослідження розроблено рекомендації стосовно оновлення курсу торговельної політики з напряму продовольчої безпеки. При чому автори звертають увагу, що врегулювання цього питання на багатосторонньому рівні залежатиме від скоординованих дій як профільних, так і дотичних міжнародних організацій, тому варто використовувати всі світові майданчики, на яких заплановано в найближчий час зустрічі представників країн та окремих митних організацій на найвищому політичному рівні. The issue of the relationship between trade and food security has not lost its relevance for decades, and the situation in the world caused by the spread of the COVID-19 pandemic had further highlighted the gaps in regulatory regime at the multilateral level, including the sustainable development goal (SDG) № 2 on the elimination of hunger. The purpose of the article is a detailed description and analysis of multilateral rules in the field of trade in agricultural products to meet current requirements for responding to food security, as well as the development of recommendations for modernization of trade rules for these goods. The article analyzes the degree of protection of the population of different regions of the world in terms of food security, as well as calculates the balance of trade in basic foodstuffs for these regions. In addition, the study provides a detailed description of the World Trade Organization (WTO) Agreement on Agriculture, including its three main areas of regulation: market access for agricultural goods (trade restrictions on imports: tariffs and non-tariff barriers), domestic support for national producers (subsidies and other programs, including those that increase or guarantee farm prices and farmers’ incomes) and export competition (including export subsidies and other methods used to artificially increase the competitiveness of exports). The key idea of the article is that the lack of implementation of the WTO Agreement on Agriculture, but not its content, is a problem in the context of addressing food security. The study developes recommendations for updating the course of trade policy in the field of food security. The authors note that the settlement of this issue at the multilateral level will depend on the coordinated actions of both responsible and relevant international organizations, so it is worth using all the world platforms where meetings of representatives of the countries and separate customs territories at the highest political level are planned in the nearest future.Item Міжнародна координація стратегій інтеграції В’єтнаму до світового енергетичного ринку згідно з вимогами сталого розвитку(Мукачівський державний університет, 2020) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Панченко, Євген Григорович; Panchenko, Yevhen; Панченко, Евгений Григорьевич; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга НиколаевнаСтаття присвячена впливу міжнародної координації стратегій інтеграції енергетичної системи В’єтнаму до світового енергетичного ринку згідно вимог сталого розвитку. Визначено, що енергетика В’єтнаму прискореними темпами інтегрується у світовий енергетичний ринок. Участь у міжнародній координації щодо імплементації вимог сталого розвитку спричинила коригування енергетичних стратегій В’єтнаму в бік зміни структури первинного енергоспоживання. На стратегії інтеграції В’єтнаму до світового енергетичного ринку вплинула участь у міжнародній координації з приводу сталого розвитку енергетики на всіх рівнях: на першому – при обміні інформацією щодо вимог та заходів сталого розвитку на глобальному, регіональному та національному та локальному рівнях; на другому – бере до уваги плани щодо сталого розвитку енергетики інших країн в національні енергетичні плани та стратегії; на третьому – здійснює спільні дії за для досягнення цілей сталого розвитку в рамках АСЕАН. The article focuses on the impact of international coordination of strategies for the integration of Vietnam's energy system into the global energy market, taking into account the requirements of sustainable development. It is determined that the energy sector of Vietnam is rapidly integrating into the world energy market, which is manifested in increased foreign trade in fuel and energy resources, attracting foreign investors in large-scale energy projects, increasing the presence of national TNCs in the national market. Vietnam is expanding the geographical structure of energy partnerships in the region and beyond Southeast Asia, strengthening regional energy cooperation within ASEAN. The role of international coordination in the implementation of sustainable development requirements in the process of integration of Vietnamese energy into the world energy market has been identified. The implementation of sustainable development requirements into national energy policy and participation in international coordination to combat climate change has led to an adjustment of Vietnam's energy strategies to change the structure of primary energy consumption by reducing the share of coal and oil in electricity generation in favor of natural gas and renewable energy sources. government strategies of new increased key indicators for increasing the share of renewable energy sources. Vietnam's government strategies set new high key indicators for increasing the share of renewable energy. Vietnam participates in international coordination on sustainable energy development at all levels: at the first - in the exchange of information on requirements and measures for sustainable development at the global, regional and national, and local levels; on the second, it takes into account plans for sustainable energy development of other countries into national energy plans and strategies ASEAN Plan of Action for Energy Cooperation (APAEC). This plan contributes to the direction of energy strategies of all member countries to improve energy security, the sustainable future energy landscape of ASEAN, and the integration of the group into the global energy market. Vietnam’s energy integration strategies are coordinated with ASEAN’s sustainable energy development strategies for the modernization of electricity networks and the functioning of the regional electricity market; on joint development of ASEAN gas market infrastructure; on the implementation of "clean coal" technology; on the implementation of measures and standards of energy efficiency and energy saving; to increase the share of renewable energy; on compliance of regional energy policy and planning with global trends; on cooperation with international organizations and the best operators in the use of nuclear energy for peaceful purposes); on the third - carries out joint actions to achieve the goals of sustainable development (ASEAN Petroleum Security Agreement APSA), participation in the development of a common infrastructure of the regional gas and electricity market).Item Міжнародний досвід розвитку соціального капіталу в умовах адаптації країни до глобальної нестабільності(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2012-09-30) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаУ статті розглянуто міжнародний досвід формування і розвитку соціального капіталу у контексті адаптивності країни до умов глобальної нестабільності. Серед таких адаптаційних механізмів визначено роль соціального капіталу, значення соціальної відповідальності бізнесу, тіснішої взаємодії між бізнесом та державою. Виявлено тенденцію уніфікації соціальних стандартів в умовах глобальної нестабільності.Item Міжуніверситетський бізнес-турнір на основі комп’ютерної симуляції як навчальна технологія(Інститут вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Лозовик, Юрій Миколайович; Lozovik, Yurij; Лозовик, Юрий НиколаевичItem Нові перспективи співробітництва КНЕУ з китайськими науково-освітніми установами(Інститут вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Гуторова, Л. Н.Item Нові сенси розвитку національних економік у постіндустріальну епоху(інститут міжнародних відносин, 2014) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаРозвиток національних економік обумовлений багатьма внутрішніми та зовнішніми чинниками серед яких, у спрощенному виразі, ресурсні (природні, трудові, в т.ч інтелектуальні, інвестиційні ресурси), виробничі (технологічний рівень, виробничі потужності, структурна диверсифікація виробництва), інституціональні (інклюзивні, екстрактивні) тощо. Однак значення дії кожного з цих агрегованих чиників та їх взаємодії змінюється у загальноцивілізаційному поступі, відповідно, змінюється вектор розвитку національних економік. Разом з тим, відмітимо, що формулювання національних інтересів, мети, пріоритетних завдань розвитку економічних систем визначається об’єктивністью оцінок вихідних параметрів, власних перспектив і тенденцій зовнішнього середовища, що потребує адекватності економічної політики вимогам часу. Методологічними засадами аналізу розвитку національних економік в постіндустріальну епоху були неінституціоналізм, а також авторська інтерпретація теорії складних систем. В умовах глобалізації зростання взаємозалежності та вразливості до зовнішніх впливів національних економік одночасно із загостренням глобальної конкуренції та появою системи глобального стратегічного менеджменту призводить до переоцінки національних економічних інтересів, втілення яких залежить від ефективності державного управління, зрілості громадянського суспільства, функціонування багатьох інституцій. У постіндустріальну епоху однією з характерних рис глобалізації є формування уніфікованої або взаємопов’язаної системи соціально-економічних цінностей, яка має прояв у формуванні нових сенсів розвитку національних економік. Важливим сенсом розвитку національних економік є формування механізмів системної адаптації для вирішення завдань пристосовування до змін зовнішнього середовища у довготривалому періоді, та одночасно вплив на зміну зовнішнього середовища в напрямку, що відповідає параметрам цілей власного розвитку. Процес адаптації передбачає можливості своєчасно застосувати регулятивні заходи, пов’язані з реагуванням уряду на зовнішньоекономічні обставини або внутрішньоекономічну ситуацію, що відрізняється від попередніх соціально-економічних умов.Item Оцінка перспектив регіональної конвергенції ЄС як аспект управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств(Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2016-04-28) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаItem Стратегічні напрями торговельно-економічних відносин України з Китаєм(Національний авіаційний університет, 2013) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Шаповал, А. В.; Shapoval, A. V.В статті розглянуто розвиток та сучасне двостороннє торговельно-економічне співробітництво між Україною та Китаєм. Виявлено національні інтереси країн України та Китаю у двосторонньому торговельно-економічному співробітництві. Визначено перспективи, які пов’язані зі збільшенням обсягів взаємної торгівлі та диверсифікації напрямків співробітництва у товарному секторі та сфері послуг, та розробка на цій основі стратегічних напрямів реалізації двосторонніх зв’язків.Item Торговельні аспекти продовольчої безпеки у багатосторонній торговельній системі(Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва, 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Тананайко, Тетяна С.; Tananaiko, Tetiana; Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Гончаренко, Н. І.; Хорошун, О.У статті охарактеризовані ключові тенденції міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами протягом двох останніх десятиліть, систематизовані та проаналізовані дані стосовно рівнів митних тарифних ставок, розподілу тарифних квот та ситуації з субсидуванням національних товаровиробників аграрної продукції. Окрему увагу приділено перебігу багатосторонніх переговорів з питань торгівлі товарами сільського господарства: визначено ключові напрями таких переговорів у рамках Світової організації торгівлі (СОТ), основні неформальні угруповання, зокрема, Кернська група, що лобіюють ці питання на багатосторонніх майданчиках, таких як СОТ, ФАО, Всесвітній саміт з питань продовольчої безпеки, Саміт Групи двадцяти (G20). У роботі виокремлено ініціативи та програмні документи з питань забезпечення продовольчої безпеки, у тому числі з огляду на ситуацію, що склалася в світі у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19. Метою роботи є детальна характеристика кількісних, тарифних та нетарифних аспектів міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами, аналіз перебігу та поточних ускладнень багатосторонніх торговельних переговорів з цього питання, зокрема, з огляду на необхідність вирішення проблеми продовольчої безпеки, а також розробка рекомендації стосовно підвищення результативності переговорного процесу. Результатом дослідження стало визначення проблемних аспектів ходу багатосторонніх переговорів з питань торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема зважаючи на вітальну необхідність забезпечення продовольчої безпеки, особливо країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн, та рекомендацій щодо підвищення результативності переговорного процесу й вдосконалення чинних норм регулювання сільськогосподарської торгівлі. The article describes the key trends in international trade in agricultural goods over the past two decades, systematizes and analyzes data on the level of customs tariff rates, the distribution of tariff rate quotas and the situation with providing subsidies to national producers of agricultural products. Particular attention is paid to the multilateral negotiations on trade in agricultural goods: the key areas of such negotiations within the World Trade Organization (WTO), the main informal groups, in particular, the Cairns Group, lobbying on these issues in multilateral platforms such as WTO, FAO, World Summit on Food Security, G20 Summit. The paper highlights initiatives and policy documents on food security, including the current situation in the world in connection with the COVID-19 pandemic. The aim of the work is a detailed description of quantitative, tariff and non-tariff aspects of international trade in agricultural goods, analysis of the current state and challenges of multilateral trade negotiations on this issue, in particular, taking into account the need to address food security, and develop recommendations for improving the negotiation process. The study identifies problematic aspects of the multilateral negotiations on trade in agricultural products, in particular with a view to the vital need to ensure food security, especially in developing and least developed countries, and recommendations for improving the negotiation process as well as existing agricultural trade rules and regulations. В статье охарактеризованы ключевые тенденции международной торговли сельскохозяйственными товарами в течение двух последних десятилетий, систематизированы и проанализированы данные об уровнях таможенных тарифных ставок, распределении тарифных квот и ситуации с субсидированием национальных товаропроизводителей аграрной продукции. Особое внимание уделено ходу многосторонних переговоров по вопросу торговли товарами сельского хозяйства: определены ключевые направления таких переговоров в рамках Всемирной торговой организации (ВТО), основные неформальные формирования, в частности, Кернская группа, которые лоббируют эти вопросы на многосторонних площадках, таких как ВТО, ФАО, Всемирный саммит по вопросам продовольственной безопасности, саммит стран Большой двадцатки (G20). В работе приведены примеры инициатив и программных документов по вопросам обеспечения продовольственной безопасности, в том числе с учетом сложившейся ситуации в мире в связи с распространением пандемии COVID-19. Целью работы является детальная характеристика количественных, тарифных и нетарифных аспектов международной торговли сельскохозяйственными товарами, анализ хода и текущих сложностей многосторонних торговых переговоров по этому вопросу, в частности, с учетом необходимости решения проблемы продовольственной безопасности, а также разработка рекомендации по повышению результативности переговорного процесса. Результатом исследования стало определение проблемных аспектов хода многосторонних переговоров по вопросам торговли сельскохозяйственной продукцией, в особенности учитывая витальную необходимость обеспечения продовольственной безопасности, особенно развивающихся стран и наименее развитых стран, и рекомендаций по повышению результативности переговорного процесса и совершенствования действующих норм регулирования сельскохозяйственной торговли.Item Фактори розвитку соціально-трудового потенціалу у контексті забезпечення інноваційності, гуманізації та соціалізації нових ринкових економік(Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2011) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаДосліджено вплив факторів на розвиток cоціально-трудового потенціалу в умовах інноваційного розвитку, гуманізації та соціалізації нових ринкових економік. На основі SWOT-аналізу виявлено домінуючі фактори, серед яких нестабільність політичної влади, високий рівень корупції та втрата часу у впровадженні стратегії інноваційного розвитку.Item Фактори розвитку українсько-китайського інвестиційного співробітництва(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016-09-22) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаМетою статті є дослідження перспектив інвестиційного співробітництва України з Китаєм.Item Фінансові чинники стратегій ТНК на глобальному ІТ-ринку(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, ТОВ "ДКС Центр", 2015) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Лук’яненко, Любов Іванівна; Lukianenko, Liubov; Лукьяненко, Любовь Ивановна; Яценко, А. Ю.; Yatsenko, A.В статті проаналізовано основні фінансові показники компаній Apple Inc, International Business Machines, Lenovo Group Limited, Hewlett-Packard Company, Google, Intel Corporation, Microsoft Corporation за період 2009−2014 рр. З метою виявлення впливу факторів на величину чистого прибутку (збитку) здійснено кореляційний аналіз окремих фінансових показників діяльності цих компаній. Результати кореляційного аналізу дали змогу виокремити певні тенденції діяльності цих ТНК на глобальному ІТ-ринку. Таким чином, в умовах поширення на глобальному ринку, так званої, «третьої платформи» розвитку ІТ знижується значення собівартості реалізованої продукції та ліквідності, що впливає на стратегії ТНК на глобальному IT-ринку. В якості пріоритетів виступає інноваційній розвиток, фінансування наукових лабораторій, натомість такий чинник зниження собівартості продукції як використання дешевої робочої сили втрачає своє значення.Item Інноваційні засоби формування професійних компетенцій студентів(ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», 2015) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна