Browsing by Author "Hamkrelidze, Kostiantyn"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Hybrid intelligence as a tool for digital development of civic engagement in public administration(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Karpenko, Oleksandr; Карпенко, Олександр Валентинович; Herman, Denys; Герман, Денис Вадимович; Hamkrelidze, Kostiantyn; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Shulha, Larysa; Шульга, Лариса Петрівна; Burtova, Olena; Буртова, Олена ЄвгенівнаThe article substantiates the peculiarities of civil society’s digital development in implementing hybrid intelligence in public administration. The relevance of the topic is driven by the rapid growth of digital technologies that affect the decision-making process in the public sector, transforming classical forms of civic engagement and creating the need for new theoretical and methodological approaches to studying the interaction between an individual, the state, and algorithmic systems. The article aims to identify the potential and risks of hybrid intelligence for civil society and explore ways to preserve human agency and democratic oversight in the digital era. The key theoretical approaches to the concept of hybrid intelligence are systematized. The phenomenon of algorithmic governance is analyzed as a form of delegating managerial functions to artificial intelligence systems, which define the main digital challenges for civic participation. The methodological foundation of the study is based on general scientific methods of analysis, synthesis, comparison, generalization, and forecasting. These methods help identify the distinctive features of hybrid governance and its influence on digital participation, as well as analyze digital initiatives that either strengthen or weaken the agency of civil society. Special attention is given to the risks of algorithmic opacity, digital inequality, the delegation of responsibility, and the space restriction for public oversight. The article also emphasizes the importance of the ethical dimension of digital governance. The development of digital literacy among the population, the implementation of open-source code, and mechanisms for explainable AI. In this context, successful international practices, including the vTaiwan project, are examined to demonstrate the potential of inclusive digital participation through crowdsourcing tools. The conclusions substantiate that civil society should not only adapt to new conditions of hybrid governance but also actively shape regulatory, institutional, and technological frameworks for the functioning of the digital state. The concept of «hybrid intelligence democracy» is proposed, which envisions active participation of citizens in the creation, oversight, and ethical regulation of public administration algorithms. У статті обґрунтовано особливості цифрового розвитку громадянського суспільства в умовах впровадження гібридного інтелекту в практику публічного управління. Актуальність теми зумовлено стрімким розвитком цифрових технологій, які впливають на процеси прийняття державно-управлінських рішень у державному секторі, трансформуючи класичні форми громадської участі та викликаючи потребу в нових теоретико-методологічних підходах до дослідження взаємодії людини, держави та алгоритмічних систем. Метою статті є виявлення потенціалу і ризиків гібридного інтелекту для громадянського суспільства, а також пошук шляхів збереження людської суб’єктності та демократичного контролю в цифрову епоху. Систематизовано ключові теоретичні підходи до поняття гібридного інтелекту. Проаналізовано феномен алгоритмічного врядування як форми делегування управлінських функцій системам штучного інтелекту, що визначають основні виклики цифровізації для громадянської участі. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та прогнозування. За їх допомогою виявлено характерні риси гібридного управління, його вплив на цифрову партисипацію, а також здійснено аналіз цифрових ініціатив, які або посилюють та послаблюють суб’єктність громадянського суспільства. Особливу увагу приділено ризикам алгоритмічної непрозорості, цифрової нерівності, делегування відповідальності та звуження простору громадського контролю. Стаття також наголошує на важливості етичного виміру цифрового врядування, розвитку цифрової грамотності населення, впровадження відкритого коду та механізмів explainable AI. У цьому контексті розглянуто успішні міжнародні практики, зокрема проєкт vTaiwan, який демонструє можливості інклюзивної цифрової участі через використання краудсорсингових інструментів. У висновках обґрунтовано, що громадянське суспільство повинне не лише адаптуватися до нових умов гібридного управління, а й активно формувати нормативно-правові, інституційні та технологічні рамки функціонування цифрової держави. Пропонується концепція «демократії гібридного інтелекту», яка передбачає активну участь громадян у створенні, контролі та етичному регулюванні алгоритмів публічного управління.Item Безпековий аспект державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля: забезпечення інформаційної безпеки ГІС та мобільних застосунків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Воробйов, Сергій Валерійович; Vorobiov, Serhii; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynОб’єктом дослідження є безпековий аспект державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Предметом дослідження визначено формування переліку необхідних заходів для забезпечення інформаційної безпеки геоінформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних за стосунків, у контексті забезпечення практичної реалізації безпекового аспекту державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Метою дослідження є комплексний аналіз викликів воєнного часу та пов’язаної з цим необхідності удосконалення алгоритмів геоінформаційних, інформаційно-комунікативних цифрових інструментів у сфері охорони навколишнього природного середовища, створених на засадах державно-приватного партнерства (G2C, C2G, B2G), а також, в обґрунтуванні рекомендацій щодо створення та імплементації запобіжних механізмів витоку інформації з обмеженим доступом, яка може оброблятись або оброблялась у довоєнний період та зберігається згаданими системами. Для досягнення мети та виконання завдань дослідження застосовано комплекс методів, що забезпечили всебічне та системне дослідження процесів забезпечення інформаційної безпеки у наявних цифрових інструментах з охорони довкілля, а саме, емпіричний метод (застосовано для оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки ГІС, а також для визначення рівня готовності алгоритмів існуючих систем до імплементації оновлених алгоритмів); логічний метод (забезпечив формування науково обґрунтованих рекомендацій щодо необхідності оновлення алгоритмів існуючого програмного забезпечення у сфері охорони довкілля, а також визначення послідовності та взаємозв’язку імплементації запропонованих рішень); експертний метод та метод узагальнення (використано для обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня інформаційної безпеки згаданих цифрових інструментів); системно-структурний метод (дав змогу дослідити правові аспекти забезпечення інформаційної безпеки державних та приватних інформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних застосунків); метод опису та узагальнення (застосовано для розробки пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства в умовах воєнного стану в контексті предметних меж обраної теми). Ключовими результатами дослідження є систематизація масштабів безпекових викликів цифрових механізмів у сфері охорони довкілля в умовах воєнного стану, аналіз сучасного стану безпечності згаданих механізмів, обґрунтування необхідності модернізації існуючих алгоритмів відповідного програмного забезпечення та виробленні пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства у предметних меж обраної теми. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні механізмів координації державних та приватних (громадських) партнерів з метою забезпечення належного рівня інформаційної безпеки у геоінформаційних, комунікаційних веб-системах та мобільних застосунках у сфері охорони довкілля. Практичне значення визначається можливістю використання розроблених рекомендацій у результаті даного дослідження для підвищення рівня інформаційної безпеки цифрових механізмів у сфері охорони навколишнього природного середовища. The object of this research is the security aspect of public-private partnerships (PPPs) in the field of environmental protection. The study specifically focuses on identifying a set of measures to ensure the information security of geoinformation systems (GIS), communication web platforms, and mobile applications, within the context of the practical implementation of the security dimension of PPPs in environmental governance. The primary aim of the research is to conduct a comprehensive analysis of the challenges posed by wartime conditions and to substantiate the necessity of enhancing the algorithms and operational mechanisms of GIS and digital communication tools developed under public-private partnership frameworks, including G2C, C2G, and B2G models. Additionally, the study aims to formulate recommendations for preventing unauthorized access or leakage of sensitive information that was processed or stored before the conflict. To achieve these objectives, a combination of research methods was employed to ensure a holistic and systematic examination of information security processes in existing digital environmental tools. The empirical method was used to assess the current level of GIS information security and evaluate the readiness of system algorithms for integrating updated security protocols. The logical method facilitated the development of scientifically grounded recommendations for algorithm updates and clarified the sequence and interrelation of their implementation. The expert method and method of generalization provided a basis for defining a set of measures aimed at strengthening the security of these digital tools. The system-structural method enabled the analysis of the legal frameworks governing information security in both public and private web systems and mobile applications. Finally, the descriptive and generalization method supported the formulation of proposals for enhancing the security aspect of PPPs under wartime conditions. The key outcomes of this research include the systematization of security challenges faced by digital mechanisms in environmental protection, evaluation of their current security status, substantiation of the need for software algorithm modernization, and the formulation of practical recommendations to enhance the security dimension of PPPs. The scientific novelty lies in a comprehensive examination of coordination mechanisms between state and private partners to ensure an adequate level of information security in GIS, web platforms, and mobile applications in environmental protection. The practical significance is reflected in the applicability of the proposed recommendations for improving the security of digital environmental tools under challenging conditions.Item Економічні санкції як інструмент протидії міжнаціональним конфліктам на прикладі російсько-української війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynПротидія міжнаціональним конфліктам є одним із ключових викликів для світової спільноти, оскільки вони спричиняють загострення ризиків безпеки як для держав, так і для глобального середовища. Збройна агресія РФ проти України стала одним з найбільш резонансних міжнаціональних конфліктів ХХІ ст., що переросла в повномасштабну російсько-українська війну. Її негативні наслідки відчуває як Україна, так більшість розвинених країн світу, оскільки вона має не лише воєнний прояв, а й інформаційний, економічний та енергетичний та спричинила глобальні зміни світової економіки. Одним з ключових інструментів міжнародної підтримки України стали економічні санкції, які застосовуються проти РФ починаючи з 2014 р. та на сьогодні набули небачених раніше масштабів. Метою дослідження є наукове обґрунтування змісту та ролі економічних санкцій як інструменту протидії міжнаціональним конфліктам та їх оцінка на прикладі російсько-української війни. Дослідження показало, що економічні санкції є потужним інструментом впливу на державу-агресора, який дозволяє міжнародним партнерам підтримати постраждалу сторону конфлікту без особи-стого збройного втручання. Їх дія вражає фінансово-економічну спроможність агресора, послаблюючи його воєнний потенціал та можливості продовження конфлікту. Крім того, санкційні заходи є інформаційним сигналом для всього суспільства, який демонструє міжнародну позицію щодо перспектив вирішення конфлікту. Починаючи з 2014 року вплив економічних санкцій міжнародної спільноти на РФ спостерігався через скорочення її ВВП та девальвацію валютного курсу, втім затяжний період війни зменшує їх дієвість через можливість адаптації державної політики та економічних суб’єктів. Повна оцінка наслідків санкцій наразі є навряд чи можливою через складність елімінування впливу інших факторів, втім вона є ключовою для підвищення ефективності протидії міжнаціональним конфліктам. International conflicts counteracting is one of the key challenges for the world community, as they cause aggravation of security risks both for the separate nations and for the global environment. The armed aggression of the Russian Federation against Ukraine became one of the most resonant international conflicts of the 21st century, which has turned into a full-scale Russian-Ukrainian war. Its negative consequences are felt by Ukraine as well as by the most of the developed countries of the world, since it has not only a military manifestation, but also the informational, economic and energy ones, and has caused global changes in the world economy. Economic sanctions have become one of the key instruments of international support for Ukraine, which have been applied against the Russian Federation since 2014 and now have acquired unprecedented proportions. The purpose of the study is the scientific substantiation of the content and role of economic sanctions as a tool for counteracting the international conflicts and their evaluation on the example of the Russian-Ukrainian war. The research methodology is based on a content analysis of the substance and types of economic sanctions, and a qualitative assessment of their impact. The author’s approach consists in the summarizing of mechanisms and consequences of the application of economic sanctions against the Russian Federation during the period of the Russian-Ukrainian war. The study showed that economic sanctions were powerful tools of influence on the aggressor-state, which allowed international partners to support the affected party of the conflict without their direct armed involvement. Their action affects the financial and economic capacity of the aggressor-state by weakening its military potential and the capacity to sustain the conflict. In addition, sanctions serve as the informational signals for the entire society, which demonstrates the international position regarding the prospects for resolving the conflict. Since 2014, the impact of the international community’s economic sanctions on the Russian Federation has been observed due to the reduction of its national GDP and the devaluation of the exchange rate, however, the protracted period of the war reduces their effectiveness due to the possibility of adaptation to the restrictions by the aggressor-state’s policies and economic entities. A full assessment of the consequences of sanctions is currently hardly possible due to the difficulty of eliminating the impact of other factors, however, it is key element for improving of the countermeasures against international conflicts.Item Механізми реалізації державної політики протидії міжнаціональним конфліктам(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-08-29) Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, Kostiantyn; Федірко, Наталія ВікторівнаУ дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування механізмів реалізації державної політики протидії міжнаціональним конфліктам та розроблення практичних рекомендацій щодо їх застосування в умовах збройної агресії проти України. In the dissertation the theoretical substantiation of the mechanisms of implementation of the public policy of countering the international conflicts, as well as development of practical recommendations for their application in conditions of military aggression against Ukraine has been carried out.Item Фінансово-економічний механізм урегулювання російсько-українського конфлікту(Харківський національний економічний університет, 2023) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynМетою статті є наукове обґрунтування змісту та структури фінансово-економічного механізму врегулювання міжкраїнового конфлікту та особливостей його застосування в умовах російсько-української війни. Методика дослідження ґрунтується на кількісному та якісному аналізі фінансових та економічних інструментів, що використовуються в Україні у виробленні державної політики щодо врегулювання російсько-українського конфлікту, та їх науковому узагальненні для обґрунтування складових фінансово-економічного механізму її реалізації. Авторами досліджено фінансово-економічні ресурси України у сфері оборони та здійснено їх порівняння з можливостями РФ, проаналізовано механізми розподілу видатків Державного бюджету України на національну оборону та громадський порядок, роль бюджетних програм у фінансуванні заходів безпеки. Окрім того, здійснено аналіз інструментів економічного впливу, що використовує Україна з метою обмеження можливостей РФ, зокрема економічних санкцій. Охарактеризовано важелі економічної підтримки України, що застосовує міжнародна спільнота. Обґрунтовано структуру фінансово-економічного механізму врегулювання міжкраїнового конфлікту, яка включає визначені напрями, цілі, суб’єкти, об’єкти, інструменти та форми впливу держави. Показано, що економічні стимули та обмеження мають водночас прямий та опосередкований вплив як на можливості воєнних дій РФ, так і на можливості воєнної протидії України. Блокування економічної діяльності РФ спричиняє мультиплікативний рестриктивний ефект для її економіки та федерального бюджету. Така економічна рестрикція знижує можливості фінансового забезпечення воєнних дій і позначається на зниженні рівня життя росіян. Натомість економічна допомога Україні стимулює її економіку та підтримує її фінансові ресурси як безпосередньо, так і опосередковано через ринковий механізм. The purpose of the article is the scientific substantiation of the content and structure of the financial-economic mechanism of resolving the intercountry conflict and the peculiarities of its application in the conditions of the Russian-Ukrainian war. The research methodology is based on the quantitative and qualitative analysis of financial and economic instruments used in Ukraine in the development of the State policy to resolve the Russian-Ukrainian conflict, and their scientific generalization to substantiate the components of the financial and economic mechanism for its implementation. The authors have examined the financial and economic resources of Ukraine in the field of defense and compared them with the capabilities of the Russian Federation, the mechanisms of distribution of expenditures of the State Budget of Ukraine on national defense and public order, the role of budget programs in financing security measures are analyzed. In addition, an analysis of the instruments of economic influence used by Ukraine to limit the capabilities of the Russian Federation, in particular economic sanctions, was carried out. The levers of economic support for Ukraine used by the international community are characterized. The structure of the financial-economic mechanism of resolving the intercountry conflict, which includes certain directions, goals, subjects, objects, instruments and forms of the State influence, is substantiated. It is shown that economic incentives and restrictions have both a direct and indirect impact both on the possibilities of Russia’s military actions and on the possibilities of military counteraction on the part of Ukraine. Blocking the economic activity of the Russian Federation entails a multiplicative restrictive effect for its economy and the federal budget. Such economic restraint reduces the possibility of financial support for hostilities and affects the decline in the standard of living of Russians. Instead, economic assistance to Ukraine stimulates its economy and supports its financial resources both directly and indirectly through the market mechanism.