Browsing by Author "Holovko, Nataliia"
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Digitalization вищих закладів освіти економічного спрямування: теоретичні аспекти(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2026) Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Ляпіна, Ірина Юріївна; Liapina, IrynaУ статті показано, як цифровізація покращує здобуття знань і навичок усіх учасників освітнього процесу, необхідних для їхнього майбутнього життя і роботи у високотехнологічному розвиненому суспільстві. Подано визначення поняття «цифровізацію освіти» як використання комп’ютерних послуг, медіа, інформатизації та комунікаційних технологій у процесах, пов’язаних з освітнім процесом. Висвітлено переваги використання освітніми закладами різних цифрових інструментів, таких як кіберфізичні системи, хмарні обчислення, когнітивні обчислення та штучний інтелект, що дозволяє освітнім організаціям підвищити гнучкість і швидкість у наданні знань і краще задовольняти потреби та запити учасників / користувачів освітнього процесу. Доведено, що найновіші досягнення в технологіях забезпечують налаштування, доступні платформи для створення та поширення мультимедійної освіти, які визначено як цифрову освіту. Простежено появу концепції електронного навчання, що обґрунтовано як результат технологічного розвитку рішень для підтримки онлайн-освіти, навчання й обміну знаннями через інтернет-ресурси. Аргументовано мету цифровізації освіти як розробку і використання інноваційних освітніх технологій та їхніх цифрових рішень для зниження рівня когнітивного та внутрішнього навантаження усіх учасників освітнього процесу. Досліджено відмінності у застосуванні інноваційних інформаційних технологій та їхніх цифрових рішень серед здобувачів вищих навчальних закладів економічного спрямування. Проаналізовано різні цифрові методи навчання, що застосовуються у вишах економічного спрямування для різних учасників освітнього процесу. The article shows how digitization improves the acquisition of knowledge and skills by all participants in the educational process, which are necessary for their future life and work in a high-tech developed society. The concept of «digitization of education» is defined as the use of computer services, media, informatization, and communication technologies in processes related to the educational process. It highlights the advantages of educational institutions using various digital tools, such as cyber-physical systems, cloud computing, cognitive computing, and artificial intelligence, which allow educational organizations to increase flexibility and speed in providing knowledge and better meet the needs and demands of participants/users in the educational process. It has been proven that the latest technological advances provide customizable, accessible platforms for creating and disseminating multimedia education, which is defined as digital education. The emergence of the concept of e-learning has been traced, which is justified as a result of technological developments in solutions to support online education, training, and knowledge sharing through Internet resources. The goal of digitizing education is justified as the development and use of innovative educational technologies and their digital solutions to reduce the cognitive and internal load of all participants in the educational process. The differences in the application of innovative information technologies and their digital solutions among applicants to higher education institutions of economic orientation were studied. Various digital teaching methods used in higher education institutions of economic orientation for different participants in the educational process were analyzed.Item Використання генеративного штучного інтелекту у середовищі Microsoft Excel(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06) Головко, Наталія Робертівна; Holovko, NataliiaItem Внутрішній моніторинг якості освітньої діяльності на рівні кафедри: досвід реалізації з урахуванням кризових умов(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-26) Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Красюк, Юлия Николаевна; Сільченко, Марина Валеріївна; Silchenko, Maryna; Сильченко, Марина Валерьевна; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко, Наталия РобертовнаItem Впровадження блокчейн технологій на українських підприємствах: перспективи і виклики(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Петренко, Людмила Анатоліївна; Petrenko, Liudmyla; Петренко, Людмила Анатольевна; Головко, Наталія; Holovko, NataliiaДана робота спрямована на дослідження сутності такого інноваційного рішення, як блокчейн і основних переваг його впровадження на підприємствах. Об’єкт дослідження: процеси впровадження блокчейна на підприємствах. Предмет дослідження: комплекс теоретичних і практичних знань про сутність і процеси впровадження блокчейну. Мета: оцінити ефективність і основні бар’єри впровадження блокчейна на підприємствах на основі проведених досліджень. В результаті: досліджено сутність технології блокчейн; визначено основні її переваги та уразливі місця; систематизовано напрямки використання локчейну на підприємстві; сформулювано основні проблеми впровадження даної технології у практику діяльності вітчизняного бізнесу.Item Кінець епохи репродуктивних тестів: необхідність методологічної трансформації тестового контролю(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, 2026-03) Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, NataliiaItem Організація самостійної роботи студентів з використанням навчаючих систем та систем контролю рівня знань(Національна металургійна академія України, 2008) Клименко, Ольга Федорівна; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко, Наталия РобертовнаItem Проблеми формуванні професійних компетенцій випускників економічних спеціальностей ВНЗ в умовах становлення інформаційного суспільства(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2023) Дербенцев, Василь Джоржович; Derbentsev, Vasyl; Дербенцев, Василий Джорджевич; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко, Наталья Робертовна; Грабарєв, Андрій Володимирович; Hrabariev, Andrii; Грабарев, Андрей Владимирович; Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Македон, Геннадий Петрович; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаРоботу присвячено аналізу недоліків і проблем при підготовці майбутніх економістів у вищій школі у світлі новітніх ризиків і загроз сучасного етапу розвитку інформаційного суспільства. Визначено основні питання системи вищої економічної освіти, зокрема, зростання її фрагментарності; відсутністю під час формування загальноосвітніх і професійних компетенцій комплексного, системного підходу; наявністю слабкої інформатичної культури та недостатністю практичних ІТ навичок не лише у здобувачів, а й у викладачів; наростання розриву між освітою, культурою та наукою, з одного боку, та реаліями і потребами сучасного глобалізованого світу та інформаційного суспільства – з другого. Обґрунтовано необхідність застосування принципів інтеграції знань та інформатизації освітнього процесупід час формування навчальних планів ВНЗ економічного профілю. Сьогодні треба ставити питання про зміну цілей освіти, її принципово нової орієнтації на проблеми інформаційного суспільства. У ХХI ст. ми повинні чітко усвідомлювати, що людство вступило в но ву еру – еру інформації. Щодо набуття практичних навичок у галузі обробки інформації та використання сучасних прикладних інформаційних технологій для майбутніх економістів, на наш погляд, буде вкрай важливим опанування такими дисциплінами, як “Інформатика та основи програмування”, “Прикладна інформатика”, “Бізнес-інформатика”, “Аналіз біг дата та візуалізація даних”, “Електронна комерція”, “Інформаційна безпека”, “Прикладне машинне навчання”, “Глибоке навчання та основи штучного інтелекту” тощо. Визначено роль дисциплін циклу комп’ютерної підготовки і міждисциплінарних дисциплін для здобувачів економічних спеціальностей. Запропоновано напрями подолання проблем вищої економічної освіти, що ґрунтуються на системній науковій парадигмі, інформатизації та інтеграції. This paper is devoted to the analysis of shortcomings and problems in the preparation of future economists in higher education in the light of the latest risks and threats of the current stage of information society development. The main problems of the system of higher economic education are identified, in particular, the growth of its fragmentation; the absence of a comprehensive, systematic approach to the formation of general educational and professional competencies; the presence of a weak IT culture and a lack of practical IT skills not only among applicants, but also among teachers; growing gap between education, culture and science, on the one hand, and the realities and needs of the modern globalized world and information society, on the other. The need to apply the principles of knowledge integration and informatization of the educational process in the formation of educational plans of higher education institutions of economic profile is substantiated. The role of the disciplines of the cycle of computer training and interdisciplinary disciplines for students of economic specialties is determined. Today, it is necessary to ask questions about changing the goals of education, its fundamentally new orientation to the problems of the information society. In the 21st century, we must clearly realize that humanity has entered a new era – the era of information. Regarding the acquisition of practical skills in the field of information processing and the use of modern applied information technologies for future economists, in our opinion, it will be extremely important to master such disciplines as "Informatics and basics of programming", "Applied informatics", "Business informatics", "Analysis big data and data visualization", "Electronic commerce", "Information security", "Applied machine learning", "Deep learning and the basics of artificial intelligence", etc.Directions for overcoming the problems of higher economic education based on the systemic scientific paradigm, informatization and integration are proposed.Item Проєктування програмного продукту на зразок Telegram-бота для застосування у навчальному процесі інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2023) Грабарєв, Андрій Володимирович; Hrabariev, Andrii; Грабарев, Андрей Владимирович; Мозгаллі, Ольга Петрівна; Mozghalli, Olha; Мозгалли, Ольга Петровна; Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Македон, Геннадий Петрович; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко Наталья Робертовна; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаУ статті досліджено специфікацію проєктування програмного продукту Telegram-бота для студентів Інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ. Після проведення аналізу предметної області проєкту й аналогів чат-бота на платформі Telegram було сформовано такі основні вимоги до чат-бота: функціональні, нефункціональні і бізнес-вимоги. У процесі розробки Telegram-бота було обрано архітектурні рішення, а саме – монолітну архітектуру. Доведено, що Telegram-бот на основі монолітної архітектури – найбільш зручний у користуванні для усіх учасників навчального процесу, тому що увесь функціонал бота реалізується в одному монолітному додатку. Показано, що монолітна архітектура є простим та зручним підходом до розробки Telegram-бота для всіх учасників навчального процесу, проте може бути й обмеженою в масштабуванні та гнучкості. Під час використання цієї архітектури важливо враховувати потреби проєкту й обмеження, щоб забезпечити ефективну та надійну роботу Telegram-бот. Архітектуру програмного продукту та взаємодію модулів подано на UML-діаграмі компонентів. Показано створення програмного продукту Telegram-бота для студентів Інституту інформаційних технологій в економіці. Проаналізовано створення автоматизованогопомічника – чат-бота, який може надати всім учасникам навчального процесу різноманітні корисні функції та послуги, використовуючи платформу Telegram. Результатом проєкту став розроблений навчальний чат-бот на платформі Telegram для студентів Інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ. Доведено, що студент може зручно перейти до електронного журналу, натиснувши на кнопку посилання і потрапивши до місця підтвердження логіну та паролю. Студент може знайти необхідний для нього розклади на всі дні тижня, подивитись список викладачів і контактну інформацію та ін. The article examines the design specification of the Telegram-bot software product for students of the Institute of Information Technologies in Economics of National Economic University. After conducting an analysis of the subject area of the project and analogues of the chatbot on the Telegram platform, the following basic requirements for the chatbot were formed: functional, non-functional and business requirements. In the process of developing the Telegram bot, architectural solutions were chosen, namely, monolithic architecture. It has been proven that the Telegram bot based on monolithic architecture is the most convenient to use for all participants of the educational process, because all the functionality of the bot is implemented in one monolithic application. It is shown that the monolithic architecture is a simple and convenient approach to developing a Telegram bot for all participants of the educational process, but it can be limited in scalability and flexibility. The process of creating a Telegram-bot software product for students of the Institute of Information Technologies in Economics. The process of creating an automated assistant a chatbot, which can provide all participants of the educational process with various useful functions and services using the Telegram-platform, has been analyzed. The result of the project was the development of an educational chatbot on the Telegram platform for students of the Institute of Information Technologies in the Economy of KNEU, which will help with obtaining all the necessary information through a convenient system of moving buttons. It has been proven that a student can conveniently go to the electronic magazine by clicking on the link button and getting to the place where the login and password are confirmed.Item Ставлення студентів економічних спеціальностей до використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі: результати моніторингового дослідження(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Сільченко, Марина Валеріївна; Silchenko, Maryna; Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, NataliiaПитання використання генеративного штучного інтелекту у вищій освіті наразі є вкрай актуальними, про що свідчить значна кількість проведених наукових досліджень і опитувань, присвячених інструментам генеративного штучного інтелекту, можливостям та ризикам їх застосування в освітньому процесі та адміністративній діяльності закладів вищої освіти. Авторів зацікавило ставлення самих студентів до використання в навчанні штучного інтелекту, технічних та етичних наслідків цього, затребуваності відповідних цифрових навичок на ринку праці. У статті представлено результати моніторингового дослідження студентів економічних спеціальностей Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана щодо використання інструментів генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі. Як свідчать результати досліджень в різних іноземних та українських університетах та зазначеного опитування, рівень інтеграції генеративного штучного інтелекту у повсякденну навчальну діяльність студентів є надзвичайно високим. З одного боку, студенти ставляться до нього як до інструменту підвищення продуктивності, з іншого — розуміють етичні наслідки, наприклад, його прихованого використання під час виконання завдань з контролю знань чи написання творчих робіт та ризики деградації власних інтелектуальних навичок. Важливим елементом опитування стали відповіді на відкрите питання, в межах якого студенти мали можливість розгорнуто висловити думки на зазначену тематику. На підставі аналізу результатів опитування авторами сформульовані напрями подальших досліджень, зокрема щодо проведення аналогічного дослідження серед викладачів університету, та надані практичні рекомендації щодо політик використання інструментів штучного інтелекту в університеті. The issue of using generative artificial intelligence in higher education is currently highly relevant, as evidenced by numerous scientific studies and surveys on the tools, their opportunities, and risks of application in the educational process, and the administrative activities of higher education institutions. The authors were interested in students’ attitudes toward the use of artificial intelligence in learning, the technical and ethical implications of this, and the demand for relevant digital skills in the labor market. This article presents the results of a survey of economics students at Vadym Hetman Kyiv National Economic University regarding the use of generative artificial intelligence in the educational process. As evidenced by research findings from various foreign and Ukrainian universities and the aforementioned survey, the level of integration of generative artificial intelligence into students’ daily academic activities is extremely high. On the one hand, students view it as a tool for increasing productivity; on the other hand, they understand the ethical implications—such as its covert use during exams or when writing creative papers—and the risks of their own intellectual skills deteriorating. An important element of the survey was the responses to an open-ended question, in which students had the opportunity to express their thoughts on the topic in detail As evidenced by research conducted at various foreign and Ukrainian universities and the aforementioned survey, the level of integration of generative artificial intelligence into students’ everyday educational activities is extremely high. On the one hand, students treat it as a tool for increasing productivity; on the other hand, they understand the ethical consequences, for example, its hidden use when performing tasks to control knowledge or writing creative works, and the risks of degrading their own intellectual skills. An important element of the survey was the open question, which allowed students to express their opinions on the specified topic in detail. Based on the analysis of the survey results, the authors formulated directions for further research, in particular, regarding conducting a similar study among university teachers, and provided practical recommendations regarding policies for using artificial intelligence tools at the university.Item Штучний інтелект в освіті(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Ляпіна, Ірина Юріївна; Liapina, IrynaItem Штучний інтелект у людиноцентричній архітектоніці Освіта 5.0: математичне моделювання та гібридна оптимізація персоналізованих траєкторій навчання у підготовці фахівців з комп’ютерних наук(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Гладченко, Оксана Вікторівна; Hladchenko, Oksana ; Ратушняк, Т. В.; Ratushniak, T.; Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, NataliiaСтаття присвячена комплексному дослідженню трансформації архітектоніки освітнього процесу в умовах переходу від технологічно-орієнтованої парадигми «Освіта 4.0» до людиноцентричної концепції «Освіта 5.0». У роботі обґрунтовано, що сучасний етап розвитку вищої освіти, зокрема за спеціальністю F3 «Комп’ютерні науки», потребує перегляду ролі штучного інтелекту (ШІ) – від інструменту автоматизації рутинних завдань до повноцінного ко-креатора індивідуалізованого навчального середовища. Проведено ґрунтовний порівняльний аналіз концепцій «Освіта 4.0» та «Освіта 5.0», що дозволило виявити ключовий зміст трансформації: перехід від фокуса на інтелектуальному коефіцієнті (IQ) та цифровій ефективності до розвитку емоційного інтелекту (EQ), критичного мислення та етичної відповідальності в умовах сталого розвитку. Наукова новизна дослідження полягає у формалізації архітектоніки навчання відповідно до концепції «Освіта 5.0» як багаторівневої системи, де технічна компонента інтегрується з гуманістичними цілями. Запропоновано та детально описано математичну модель планування персоналізованої траєкторії навчання (Personalized Learning Path Planning, PLPP), яка базується на апараті марковських процесів прийняття рішень (MDP). Модель враховує не лише когнітивні досягнення здобувача, а і його динамічний психоемоційний стан та рівень залученості, що дозволяє мінімізувати когнітивне перевантаження та запобігати академічному вигоранню. Технічну реалізацію моделі забезпечено розробленим гібридним алгоритмом адаптивної оптимізації (ALPOA), що поєднує механізми генетичних алгоритмів для глобального пошуку оптимальних послідовностей контенту та метод ройового інтелекту для тонкого налаштування параметрів взаємодії в реальному часі. У статті подано мультиагентну архітектуру інтелектуальної освітньої системи, яка включає спеціалізовані класи агентів: педагогічного, моделювання користувача, контент-менеджменту та етичного контролю. Особливу увагу приділено впровадженню технологій пояснюваного штучного інтелекту (XAI), що забезпечує прозорість алгоритмічних рекомендацій та підвищує рівень довіри між студентом, викладачем та інтелектуальною системою. Практична значущість роботи підтверджується розробкою рекомендацій щодо модернізації навчальних планів закладів вищої освіти (ЗВО) України в контексті вимог «Індустрії 5.0», що передбачає впровадження імерсивних технологій та предиктивної аналітики для підвищення якості підготовки фахівців. Обсяг анотації відповідає вимогам щодо глибини розкриття мети, методів та результатів дослідження, забезпечуючи цілісне уявлення про запропоновані наукові та технічні рішення. The article is devoted to a comprehensive study of the transformation of the architectonics of the educational process in the context of the transition from the technology-oriented paradigm “Education 4.0” to the human-centric concept “Education 5.0”. It substantiates that the current stage of higher education development, particularly within the specialty F3 “Computer Science”, requires a reconsideration of the role of artificial intelligence (AI) – from a tool for automating routine tasks to a full-fledged co-creator of an individualized learning environment. A thorough comparative analysis of the concepts of “Education 4.0” and “Education 5.0” is conducted, which makes it possible to identify the core essence of the transformation: a shift from a focus on intelligence quotient (IQ) and digital efficiency toward the development of emotional intelligence (EQ), critical thinking, and ethical responsibility under conditions of sustainable development. The scientific novelty of the study lies in the formalization of the architectonics of Education 5.0 as a multilevel system in which the technical component is integrated with humanistic goals. The authors propose and describe in detail a mathematical model for Personalized Learning Path Planning (PLPP), based on the framework of Markov Decision Processes (MDP). The model accounts not only for the learner’s cognitive achievements but also for their dynamic psycho-emotional state and level of engagement, enabling the minimization of cognitive overload and the prevention of academic burnout. The technical implementation of the model is ensured by a developed hybrid adaptive optimization algorithm (ALPOA), which combines genetic algorithm mechanisms for global search of optimal content sequences with swarm intelligence methods for fine-tuning interaction parameters in real time. The article presents a multi-agent architecture of an intelligent educational system that includes specialized classes of agents: pedagogical, user modeling, content management, and ethical control. Particular attention is paid to the implementation of explainable artificial intelligence (XAI) technologies, which ensure transparency of algorithmic recommendations and increase the level of trust among students, instructors, and the intelligent system. The practical significance of the work is confirmed by the development of recommendations for modernizing the curricula of higher education institutions in Ukraine in the context of “Industry 5.0” requirements, which involve the introduction of immersive technologies and predictive analytics to improve the quality of specialist training. The scope of the abstract meets the requirements for the depth of disclosure of the research objectives, methods, and results, providing a holistic view of the proposed scientific and technical solutions.Item Інформаційно-освітні технології як сукупність інформаційно-комп’ютерних засобів і підходів: теоретико-методологічне підґрунтя(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Дербенцев, Василь Джоржович; Derbentsev, Vasyl; Дербенцев, Василий Джорджевич; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко, Наталия Робертовна; Грабарєв, Андрій Володимирович; Hrabariev, Andrii; Грабарев, Андрей Владимирович; Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Македон, Геннадий Петрович; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаУ статтідосліджено теоретико-методологічне підґрунтя інформаційно-освітніх технологій як сукупність інформаційно-комп’ютерних засобів та підходів. Показано, що вирішення проблематики теоретико-методологічного підґрунтя інформаційно-комп’ютерних засобів пов’язано з модернізацією і цифровізацією змісту вищої освіти економічного спрямування, оптимізацією механізмів організації освітнього процесу. Обґрунтовано, що дистанційна система як форма існування е-навчання може бути реалізована на її всіх рівнях. Доведено, що розвиток дистанційного навчання сприяє появі інноваційних методологічних принципів: доцільності застосування новітніх інформаційних технології в організації дистанційного навчання; викладацької доцільності організації дистанційного навчання; інновації, тобто раціонального введення в освітній процес інноваційних засобів комунікації; інформаційної безпеки, яка використовується у навчальному процесі, що особливо актуально під час дії воєнного стану в Україні. Обґрунтовано, що сучасні операційні принципи дистанційного навчання можна вважати адаптаційними механізмами і розглядати як реакцію на змінюваність зовнішнього середовища. Аргументовано, що найбільш ефективними різновидами дистанційного навчання вважаються інтерактивні дидактичні системи. Проаналізовано в контексті вивчення теоретико-методологічного базису інформаційно-освітніх технологій як сукупності інформаційно-комп’ютерних засобів і підходів практичне застосування змішаної системи дистанційного навчання на основі системи Moodle в Інституті інформаційних технологій в економіці КНЕУ. The article examines the theoretical and methodological basis of information and educational technologies as a set of information and computer tools and approaches. It is shown that solving the problems of the theoretical and methodological basis of information and computer tools is connected with the modernization and digitalization of the content of higher education of the economic direction, optimization of the mechanisms of the organization of the educational process. It is substantiated that the distance system as a form of existence of e-learning can be implemented at all its levels. It has been proven that the development of distance learning contributes to the emergence of innovative methodological principles: the expediency of using the latest information technology in the organization of distance learning; teaching expediency of distance learning organization; innovation, rational introduction of innovative means of communication into the educational process; information security, which is used in the educational process, which is especially relevant during the martial law in Ukraine. It is substantiated that the modern operational principles of distance learning can be considered adaptation mechanisms and considered as a reaction to the changeability of the external environment. It is argued that the most effective types of distance learning are interactive didactic systems. The practical application of a mixed distance learning system based on the Moodle system at the Institute of Information Technologies in Economics of KNEU was analyzed in the context of studying the theoretical and methodological basis of information and educational technologies as a set of information and computer tools and approaches.