Browsing by Author "Horobets, N."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Обов’язковість застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Горобець, Н. С.; Horobets, N.; Лелека, С. С.; Leleka, S.Стаття присвячена з’ясуванню дискусійних аспектів обов’язковості застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права. Окрему увагу приділено законодавчому змісту понять «практика Європейського суду з прав людини», «рішення Європейського суду з права людини». З’ясовано, що з моменту ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод остання є частиною національного законодавства, водночас правовою основою для застосування при розгляді справ судами України практики, в тому числі рішень, Європейського суду з прав людини є положення Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Визначено, що серед аргументів в підтримку обов’язковості практики, зокрема рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в правовій системі України є порівняння значення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини із Конституцією України та рішеннями Конституційного суду України. Водночас наголошено, що законодавчі положення прямо не вказують на обов’язок національних судів при розгляді справ застосовувати практику Європейського суду з прав людини. Серед індикаторів проблеми застосування судами України практики Європейського суду з прав людини особливу увагу приділено помилкам, які допускають судді при посиланні на норми Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, що є підставою для зміни та скасування рішення після його перегляду судом вищої інстанції. З’ясовано, що серед науковців відсутня однозначна відповідь щодо обов’язковості практики Європейського суду з прав людини для національних судів. Зроблено висновок, що застосування судами України практики Європейського суду з прав людини на сьогодні має бути рекомендацією, а не приписом, зважаючи на норми законодавства, положення наукової доктрини та проблеми пов’язані із правильним її застосуванням. The article is devoted to clarifying the debatable aspects of the mandatory application by the courts of Ukraine of the practice of the European Court of Human Rights as a source of law. Particular attention is paid to the legislative content of the concepts “practice of the European Court of Human Rights”, “decision of the European Court of Human Rights”. It was found that since the ratification by Ukraine of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the latter is part of the national legislation, at the same time, the legal basis for the application of practice, including decisions, of the European Court of Human Rights when considering cases by the courts of Ukraine is the provisions of the Law of Ukraine “On execution of decisions and application of the practice of the European Court of Human Rights”. It was determined that among the arguments in support of mandatory practice, in particular the decisions of the European Court of Human Rights as a source of law in the legal system of Ukraine, there is a comparison of the meaning of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the decisions of the European Court of Human Rights with the Constitution of Ukraine and the decisions of the Constitutional court of Ukraine. At the same time, it was emphasized that the legislative provisions do not directly indicate the obligation of national courts to apply the practice of the European Court of Human Rights when considering cases. Among the indicators of the problem of the application of the practice of the European Court of Human Rights by the courts of Ukraine, special attention is paid to mistakes made by judges when referring to the norms of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and decisions of the European Court of Human Rights, which is the basis for changing and canceling the decision after its review by superior court. It was found that there is no unequivocal answer among scientists regarding the binding practice of the European Court of Human Rights for national courts. It was concluded that the application of the practice of the European Court of Human Rights by the courts of Ukraine today should be a recommendation, not a prescription, taking into account the norms of the law, the provisions of the scientific doctrine and the problems associated with its correct application.Item Особливості застосування штрафних санкцій у господарсько-договірних відносинах(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Руденко, Л. Д.; Rudenko, L.; Горобець, Н. С.; Horobets, N.; Корощенко, К. Р.; Koroshchenko, K.Стаття присвячена з’ясуванню особливостей застосування штрафних санкцій у господарсько-договірних відносинах. Зважаючи на те, що положення про відповідальність сторін у разі неналежного виконання чи невиконання господарського зобов’язання, обов’язкові для господарського договору, окрему увагу приділено поняттю «господарсько-правова відповідальність». З’ясовано, що зміст останнього розкривається через поняття «господарські санкції», яким охоплюється відшкодування збитків, штрафні, адміністративно-господарські та оперативно-господарські санкції. Розкрито відмінності штрафних санкцій від адміністративно-господарських та оперативно-господарських санкцій, однією з яких їх є мета, яка спрямована на компенсацію майнових втрат, яких зазнала одна сторона договору в результаті неналежного виконання чи невиконання господарського зобов’язання іншою стороною. Особливу увагу приділено різним підходам у цивільному та господарському законодавстві до розумін-ня штрафу, пені та неустойки. Встановлено, що за ЦК України штраф та пеня є видами неустойки, а ГК України виділяє штраф, пеню та неустойку як види штрафних санкцій. Акцентовано увагу, що за одне порушення господарського зобов’язання може бути застосовано декілька видів штрафних санкцій, що не суперечить положенням статті 61 Конституції України. Визначено, що ЦК України, на відміну від ГК України, не обмежує предмет неустойки лише грошовими коштами, а включає також рухоме та нерухоме майно. З’ясовано, що вид та розмір штрафних санкцій самостійно визначається сторонами при укладенні договору, що іноді обумовлює надмірно великі суми компенсацій порівняно із завданими збитками. Водночас для дотримання балансу інтересів боржника і кредитора закон надав господарському суду право зменшувати розмір штрафних санкцій з урахуванням низки обставин. Аналіз окремих судових рішень дозволив зробити висновок про різний обсяг зменшення судами штрафних санкцій, що в деяких випадках нівелює значення штрафних санкцій в господарсько-договірних відносинах та свідчить про необхідність визначення на законодавчому рівні меж зменшення розміру таких санкцій. The article is devoted to clarifying the peculiarities of the application of fines in commercial and contractual relations. Taking into account the fact that provisions on the responsibility of the parties in case of improper performance or non-performance of an commercial obligation are mandatory for the commercial contract, special attention is paid to the concept of "commercial and legal responsibility". It was found that the content of the latter is revealed through the concept of "commercial sanctions", which includes compensation for damages, fine sanctions, administrative-commercial and operational-commercial sanctions. The differences between fine sanctions and administrative-commercial and operational-commercial sanctions are revealed, one of which is the goal of compensating property losses suffered by one party to the contract as a result of improper performance or non-performance of commercial obligation by the other party. Special attention is paid to different approaches in civil and commercial legislation to the understanding of liquidated damages, fine and penalty. It was established that according to the Civil Code of Ukraine fine and penalty are types of liquidated damages, while the Commercial Code of Ukraine singles out fine, penalty and liquidated damages as types of fine sanctions. Attention was drawn to the fact that several types of fine sanctions can be applied for one violation of commercial obligation, which does not contradict the provisions of Article 61 of the Constitution of Ukraine. It was determined that the Civil Code of Ukraine, unlike the Commercial Code of Ukraine, does not limit the subject of liquidated damages only to monetary a sum of money, but also includes movable and immovable property. It was found that the type and amount of fine sanctions are independently determined by the parties when concluding the contract, which sometimes leads to excessively large amounts of compensation compared to the losses incurred. At the same time, in order to maintain the balance of the interests of the debtor and the creditor, the law gave the commercial court the right to reduce the amount of fine sanctions, taking into account a number of circumstances. The analysis of some court decisions made it possible to draw a conclusion about the different amount of reduction of fine sanctions imposed by the courts, which in some cases reduces their value in commercial and contractual relations and indicates the need to determine at the legislative level the limits of reducing the size of such sanctions.