Browsing by Author "Khodakevych, Serhii"
Now showing 1 - 20 of 22
Results Per Page
Sort Options
Item CBDC: переваги та ризики впровадження(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-12) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Демидов, Г. М.; Пятаков, М. Ю.Item Monetary anti-crisis measures in the conditions of martial law in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Hromnytska, Iryna; Громницька, Ірина Юріївна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Никитин, Андрей Валерьевич; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Ходакевич, Сергей Иванович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Шевалдина, Валентина ГеннадиевнаWith the invasion of russian troops on the territory of Ukraine, the NBU faced the task of preventing the depreciation of the national currency, avoiding panic, and ensuring the stability of the banking system. This was achieved, in particular, due to anti-crisis monetary measures. The regulator was promptly making the necessary decisions, the review of which and the assessment of their effectiveness in the paradigm of the economy of war this study is devoted to. The set of tools of anti-crisis monetary management, prerequisites, factors and features of their application in the conditions of a full-scale military invasion are reviewed. A comparative-dynamic analysis of the main monetary indicators was conducted, which showed their manageability and relative stability. It’s proved that the main inflationary trend in Ukraine is characterized by uncertainty, formed under the influence of non-monetary factors of a subjective nature, which are outside the influence of monetary policy. These and other non-market factors provoked a reduction in international reserves and instability in the foreign exchange market. NBU reacted by introducing pre-emptive currency restrictions. It was determined that in order to avoid panic in the foreign exchange market, the NBU made such important and prompt decisions as fixing the exchange rate, introducing the necessary restrictions on the purchase of foreign currency and cross-border currency transactions, restricting withdrawal of funds from foreign currency accounts, providing the possibility of exchanging cash hryvnias abroad. To avoid uncontrolled devaluation and capital outflow, the NBU supported the foreign exchange market with interventions. Anti-crisis measures aimed at maintaining the liquidity of the banking system were analysed, including operations with certificates of deposit and government bonds, which in the conditions of martial law don't always achieve the goals of ensuring financial stability. These and other measures helped the regulator maintain the banking system's overall stability and uninterrupted operation. З уторгненням російських військ на територію України перед НБУ постали завдання не допустити знецінення національної валюти, уникнути паніки, забезпечити стабільність банківської системи. Цього вдалося досягти зокрема й завдяки монетарним антикризовим заходам. Регулятор оперативно ухвалював необхідні рішення, огляду яких та оцінці їхньої дієвості присвячене це дослідження в парадигмі економіки війни. Розглянуто сукупність інструментів антикризового монетарного управління, передумови, чинники й особливості їх застосування в умовах повномасштабного воєнного вторгнення. Проведено компаративно-динамічний аналіз основних монетарних індикаторів, який показав їхню керованість та відносну стабільність. Доведено, що основний інфляційний тренд в Україні характеризується невизначеністю, формується під впливом немонетарних чинників суб’єктивного характеру, що перебувають поза межами впливу монетарної політики. Ці та інші неринкові чинники спровокували скорочення міжнародних резервів та нестабільність на валютному ринку, на що НБУ відреагував уведенням упереджувальних валютних обмежень. Визначено, що для уникнення паніки на валютному ринку вкрай важливими й оперативними виявилися (валютні обмеження запроваджені НБУ) рішення НБУ щодо фіксації валютного курсу, запровадження необхідних обмежень на купівлю валюти та транскордонні валютні операції, обмеження на зняття коштів з валютних рахунків, надання можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Із метою уникнення неконтрольованої девальвації та відпливу капіталів, НБУ підтримував валютний ринок інтервенціями. Проаналізовано антикризові заходи, спрямовані на підтримку ліквідності банківської системи України, у тому числі щодо операцій із депозитними сертифікатами та державними облігаціями, які в умовах воєнного стану не завжди досягають цілей забезпечення фінансової стабільності. Ці та інші заходи допомогли регуляторові утримувати в цілому стабільність та безперебійність роботи банківської системи.Item Sustainable development determinants in the context of digital transformation(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Metsher, Yevhen; Мецгер, Євген Володимирович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур Петрович; Dubas, Andrii; Дубас, Андрій БогдановичProgress towards sustainable development is the priority for countries all over the globe. Understanding the essence of sustainable development is a basis for conducting research and practical actions. The aim of the article is to find out the global determinants of sustainable development in the context of digital transformation. The era of digital technologies creates new approaches to solving available issues and challenges. New normality requires defining global determinants of sustainable development and creating new tools for achieving its goals. The study has provided empirical evidence and proved that ICT is one of the important drivers of sustainable development. The conducted analysis shows that there is a direct impact of ICT development and digitisation on achieving SDG 9 "Industry, Innovations and Infrastructure”. The indirect impact of digitalisation on the SDGs is analysed. It is proved that the implementation of digital technologies in business processes and digitalisation of non-IT sectors of the economy will contribute to the comprehensive implementation of a number of SDGs, such as SDGs 3, 4, 8, 9, 11, 12, and will give impetus to the achievement of other goals, which will generally have a synergistic effect. Benchmarking of practices used by well-developed countries enabled the identification of a number of priority areas related to the digitisation of the economy, namely, the development of digital skills among the population for entrepreneurial activities, state support for the digitalisation of business, especially SMEs, promotion of e-commerce, electronic payments. This study makes multiple contributions namely to academic debate on the influence of digitisation on sustainable development, demonstrates the interrelations between SDGs and highlights evidence on the global determinants of sustainable development. Conducted research outlines 4 groups of factors to enhance achieving SDGs in terms of digital transformation: 1) network coverage; 2) the number of Internet users; 3) affordability of access to the Internet; 4) digital literacy. Сьогодні просування до сталого розвитку є пріоритетом для країн по всьому світу. Розуміння сутності сталого розвитку є основою для проведення необхідних досліджень і практичних дій. Метою дослідження є виявлення глобальних детермінант сталого розвитку в контексті цифрової трансформації. Ера цифрових технологій створює нові підходи до розв’язання наявних проблем і викликів. Тому життя в новій нормальності вимагає визначення глобальних детермінант сталого розвитку й створення нових інструментів для досягнення його цілей. Дослідження надало емпіричні докази та довело, що інформаційно-комунікаційні технології є одним із важливих драйверів сталого розвитку. Проведений аналіз показав, що існує прямий вплив розвитку ІКТ й цифровізації на швидкість досягнення ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура». У дослідженні проведено аналіз опосередкованого впливу диджиталізації на цілі сталого розвитку. Доведено, що впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси компаній і цифровізація секторів економіки, не пов'язаних з ІТ, сприятимуть комплексній реалізації низки цілей сталого розвитку, таких як ЦСР 3 «Гарне здоров’я та благополуччя», ЦСР 4 «Якісна освіта», 8 «Гідна праця та економічне зростання», 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура», 11 «Сталі міста», 12 «Відповідальне споживання та виробництво», а також дасть поштовх для досягнення інших цілей, що загалом матиме синергетичний ефект. Бенчмаркінг практик розвинутих країн дозволив визначити низку пріоритетних напрямів, пов’язаних із цифровізацією економіки, а саме: розвиток цифрових навичок населення для підприємницької діяльності; державна підтримка цифровізації бізнесу, особливо МСБ; просування електронної комерції, електронних платежів. Дослідження робить внесок у наукову дискусію щодо впливу цифровізації на сталий розвиток, демонструє взаємозв’язок між Цілями сталого розвитку та висвітлює отримані результати щодо глобальних детермінант сталого розвитку. Проведене дослідження окреслює 4 групи факторів для посилення досягнення ЦСР в умовах цифрової трансформації: 1) покриття мережі; 2) кількість користувачів інтернету; 3) доступність інтернету; 4) цифрова грамотність.Item Взаємодія фінтех-компаній і традиційних банків: тенденції, моделі та стратегічні виклики(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-15) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Єсаулова, Д. Ю.Item Вплив криптовалют на діяльність банківського бізнесу(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Пономаренко, К. О.; Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичItem Державна кредитна підтримка МСБ в Україні: від пільгової моделі до цифрової екосистеми(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2026) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Медко, Михайло Богданович; Medko, MykhailoУ статті обґрунтовано необхідність трансформації державних кредитних програм підтримки малого і середнього бізнесу в Україні від моделі пільгового кредитування до цифрової кредитної екосистеми. Визначено, що компенсація процентної ставки залишається важливим антикризовим інструментом, однак не усуває кредитний ризик банків, інформаційну асиметрію, проблему недостатнього забезпечення та обмеження моніторингу результатів. Розкрито роль портфельних гарантій як проміжної ланки між здешевленням кредиту та ризик-орієнтованою підтримкою. Запропоновано структуру цифрової кредитної екосистеми, що поєднує цифровий профіль позичальника, кредитний скоринг, інтеграцію даних, дашборди моніторингу, KPI та оцінювання фінансової додатковості. Обґрунтовано практичні напрями її впровадження в Україні. The article substantiates the need to transform state credit programs supporting small and medium-sized enterprises in Ukraine from a preferential lending model into a digital credit ecosystem. The relevance of the study is determined by the growing role of SMEs in maintaining economic activity, employment and regional resilience under wartime conditions, as well as by the limitations of bank lending caused by high uncertainty, collateral shortages, uneven regional risks and information asymmetry. It is argued that interest rate compensation remains an important anti-crisis instrument, but it does not fully solve the problem of bank credit risk, weak targeting of support, insufficient monitoring and limited assessment of economic effects. The article shows that portfolio guarantees should be considered an intermediate mechanism between subsidized lending and a risk-oriented model of state support, because they partially redistribute credit risk between the state and banks while preserving the responsibility of financial intermediaries for the quality of credit decisions. The study proposes an author’s interpretation of a digital credit ecosystem for SME support as an integrated system of interaction between the state, banks, the National Development Institution, digital platforms, public registers and business entities. Such an ecosystem should combine a digital borrower profile, credit scoring, data integration, portfolio guarantees, monitoring dashboards, KPI and assessment of financial additionality. Particular attention is paid to the Ukrainian context, where the large scale of the “Affordable Loans 5–7–9%” program and the expansion of portfolio guarantees create a need for more accurate risk assessment, data exchange and evidence-based evaluation of program results. The practical value of the proposed approach lies in shifting the focus from the number and amount of issued loans to the quality of the credit portfolio, targeting of support, risk management, transparency of budget expenditures and measurable contribution of state credit programs to Ukraine’s economic recovery.Item Е-гривня як інструмент стимулювання інноваційного розвитку України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Руденко, А. О.; Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичItem Зміна парадигми банківської діяльності під впливом цифрових валют центральних банків(«ФОП Середняк Т. К.», 2024-04-16) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичItem Кадрове забезпечення банківської системи(ДВНЗ «Університет банківської справи», 2015-11) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичItem Моніторинг та контроль рівня кредитного ризику як складова частина процесу ризик-менеджменту банку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Свириденко, Анна Юріївна; Svyrydenko, Anna; Свириденко, Анна ЮрьевнаУ статті розглянуто сутність поняття «моніторинг» та організацію кредитного моніторингу в банку. Проаналізовано важливість моніторингу як елементу ризик-менеджменту. Детально розкрито основні напрями процесу кредитного моніторингу та їх особливості. The essence of monitoring and credit monitoring process organization in a bank is under consideration. The importance of monitoring as a part of risk management process is analyzed. The main areas of the credit monitoring process and their features are detailed. В статье рассмотрены сущность понятия «мониторинг» и организация кредитного мониторинга в банке. Проанализирована важность мониторинга как элемента риск-менеджмента. Детально раскрыты основные направления процесса кредитного мониторинга и их особенности.Item Ознаки визнання проблемного та неплатоспроможного банку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Озадовський, Олексій М.; Ozadovskyi, Oleksii; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур ПетровичОдним із найважливіших завдань банку є забезпечення життєдіяльності. Проте не всі банки за умови соціально-економічної невизначеності, наприклад, пандемії covid, російсько-української війни, виявляють здатність до стабільного функціонування. Як наслідок, банки опиняються в кризовій ситуації та/або банкрутують. В економічній літературі давно точиться дискусія про тотожність понять «проблемний банк», «неплатоспроможний банк», «банкрутство». Проте багато питань і наразі залишаються спірними. Стаття спрямована на висвітлення цих проблемних аспектів та пошук шляхів їх розв’язання з урахуванням світового досвіду. На відміну від іншої господарської діяльності, банківська діяльність має свою специфіку пов’язану з ризиками, що безпосередньо впливає на платоспроможність банків, та значно ускладнює формалізацію проблемності, неплатоспроможності та банкрутства. Звертає на себе увагу відсутність у законодавчо-нормативних актах чіткого трактування зазначених понять. Наявні тільки критерії віднесення банку до тієї чи тієї категорії, які в дослідженні згруповані за певними критеріями. Однак спірним лишається питання наявності у НБУ розширених повноважень щодо визнання проблемності банківської установи з інших причин. Визнання банку проблемним є банківською таємницею, на відміну від неплатоспроможності банку. У питаннях визнання банку проблемним і врегулювання неплатоспроможності адміністративні повноваження розподілено між НБУ та ФГВФО. У дослідженні представлено алгоритм дій ФГВФО при отриманні рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних. Причиною настання неплатоспроможності банків визнано наявність фінансової асиметрії, і отже, неплатоспроможність трактується як нездатність заплатити свої борги. Проте зазначено, що важливішим слід вважати порушення життєдіяльності банку, або погіршення фінансового стану банківської установи що унеможливлює діяльність банку як фінансового посередника. Така ситуація вже несе відповідну суспільну загрозу. Процедурі визнання неплатоспроможності притаманний певний суб’єктивізм. У разі неможливості врегулювання неплатоспроможності ФГВФО перебирає повноваження щодо виведення банку з ринку. Акцентовано увагу на дуалізмі визнання банку неплатоспроможним: як заходу впливу та фактично визнання ситуації банкрутства банку, із застосуванням процедури ліквідації. Розглянуто світовий досвід вирішення цих питань. One of the most critical tasks of a bank is to ensure its viability. However, not all banks demonstrate the ability to function stably under conditions of socio-economic uncertainty, such as the Covid pandemic or wars. Consequently, banks find themselves in crisis situations and/or go bankrupt. In economic literature, there has long been a debate about the identity of the concepts of a «problem bank,» «insolvent bank,» and «bankruptcy». However, many issues remain contentious to this day. This article aims to shed light on these problematic aspects and explore solutions considering global experience. Unlike other economic activities, banking has its own specificity linked to risks that directly affect the solvency of banks and significantly complicate the formalization of problems, insolvency, and bankruptcy. Attention is drawn to the absence of clear definitions of these concepts in legislative acts. There are only criteria for categorizing a bank into one category or another, which are grouped in the study according to certain criteria. However, the question of the National Bank of Ukraine (NBU) having extended powers regarding the recognition of a bank’s problematic status for other reasons is disputed. The recognition of a bank as problematic is a banking secret, unlike insolvency. In matters of recognizing a bank as problematic and regulating insolvency, administrative powers are divided between the NBU and the Deposit Guarantee Fund (FGVFO). The study presents the algorithm of actions of FGVFO when receiving a decision from the NBU to classify a bank as problematic. The presence of financial asymmetry is identified as a cause of insolvency, where insolvency is interpreted as the inability to pay debts. However, it is noted that a more critical issue should be the disruption of the bank’s operations or a deterioration in the financial condition of the banking institution, which prevents the bank from functioning as a financial intermediary. Such a situation already poses a corresponding societal threat. The procedure for recognizing insolvency is subject to certain subjectivity. In case insolvency cannot be resolved, FGVFO takes the authority to withdraw the bank from the market. Emphasis is placed on the duality of recognizing a bank as insolvent: as a measure of influence and the actual recognition of the bank’s bankruptcy situation, with the application of liquidation procedures. World experience in addressing these issues is also discussed.Item Особливості оцінки кредитного ризику при інвестиційному кредитуванні(Мукачівський державний університет, 2016) Свириденко, Анна Юріївна; Svyrydenko, Anna; Свириденко, Анна Юрьевна; Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичУ статті розглянуто особливості здійснення оцінки рівня кредитного ризику при кредитуванні банком інвестиційних проектів. Визначено основні фактори, що впливають на рівень кредитного ризику інвестиційного кредиту. Розглянуто підхід до оцінки кредитного ризику при інвестиційному кредитуванні. The features of credit risk assessment in investment projects lending process of a bank are under consideration. The main factors that affect the level of credit risk of an investment credit are determined. The approach for credit risk assessment in investment lending is described. В статье рассмотрены особенности проведения оценки уровня кредитного риска при кредитовании банком инвестиционных проектов. Определены основные факторы, которые влияют на уровень кредитного риска инвестиционного кредита. Рассмотрен подход для оценки кредитного риска при инвестиционном кредитовании.Item Пропорційність регулювання ринку криптоактивів: комплаєнс-витрати та бар’єри входу для МСП в умовах імплементації MiCA(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Литвиненко, Олексій Костянтинович; Lytvynenko, Oleksii; Литвиненко, Ілля Андрійович; Lytvynenko, Illia; Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, SerhiiСтаття досліджує пропорційність регулювання ринку криптоактивів під час імплементації Регламенту ЄС 2023/1114 (MiCA) крізь призму комплаєнс-витрат і бар'єрів входу для малих та середніх підприємств (МСП). На відміну від макроекономічних чи правових студій, фокус на мікроекономіці, а саме структура, масштаби та наслідки витрат постачальників послуг криптоактивами (CASP) на ліцензування й операції. На основі звітів KPMG, ESMA, EBA та регуляторів ЄС (Литва, Польща) надано кількісну оцінку одноразових (Whitepaper; капітал) та рекурентних витрат (DORA; штат). Встановлено непропорційний тиск на МСП, зростання бар'єрів, витіснення малих гравців та концентрацію ринку. Аналіз арбітражу в перехідний період показує ризики дисбалансів. Запропоновано пропорційність: пісочниці, диференційований капітал, RegTech з NLP для AML/KYC. Для України — гармонізація з MiCA. The article examines the proportionality of crypto-asset market regulation under the implementation of the European MiCA Regulation (EU 2023/1114) through the prism of compliance costs and entry barriers for small and medium-sized enterprises. Unlike most studies that focus mainly on the macroeconomic or legal effects of MiCA, this paper concentrates on the micro level, namely the structure, scale, and consequences of the costs borne by Crypto-Asset Service Providers in order to obtain a license and maintain operations under the new regulatory requirements. Based on analytical reports by KPMG, ESMA, ЕВА and national regulators of EU countries, the study provides a quantitative assessment of one-time and recurring compliance costs. It demonstrates that the most burdensome components include minimum capital requirements, implementation of DORA-compliant cybersecurity systems, whitepaper preparation, and the obligation to ensure local operational presence in the licensing jurisdiction. The findings show that such regulatory pressure has a disproportionate impact on SMEs, increases entry barriers, pushes smaller market participants out of the market, and contributes to market concentration in favor of large traditional financial institutions. Using the example of regulatory arbitrage during the MiCA transitional period, particularly the "grandfathering clause" in Lithuania and Poland, the article shows that both excessively rigid and overly delayed adaptation may deepen structural imbalances. Such pressures can trigger a "de-shadowing paradox," inadvertently pushing innovators toward unregulated decentralized platforms. The study substantiates that reducing entry barriers without undermining financial security requires the practical application of the principle of regulatory proportionality, in particular through regulatory sandboxes, differentiated capital requirements depending on the scale of activity, and the implementation of RegTech solutions using NLP algorithms for automating AML/KYC procedures. For Ukraine, adaptation via MiCA harmonization is proposed.Item Ризики використання штучного інтелекту (ШІ) в банківському бізнесі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-17) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Волинець, О. В.; Гладишенко, М. О.Item Розвиток необанків в Україні та світі(Хмельницький національний університет, 2023) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Пономаренко, Катерина; Ponomarenko, Kateryna; Журавльов, Олег; Zhuravlov, OlehВ статті досліджуються тенденції та перспективи розвитку необанківського сектору в Україні та світі. Висвітлється зростання популярності необанківських послуг, таких як цифрові платформи, мобільні додатки та їхній вплив на традиційний банківський сектор. Стаття аналізує ключові фактори успіху необанківських установ, зокрема швидкість, зручність та доступність послуг для клієнтів. Автор розглядає світові тренди в цьому секторі, включаючи зростання фінтех-стартапів, співпрацю з традиційними банками та використання інноваційних технологій. Аналізуються також виклики та ризики, пов'язані з розвитком необанківського сектору, включаючи безпеку даних та регуляторні аспекти. The coronavirus pandemic forced humanity to change its views on world trends. Innovative technologies permeate all spheres of our lives without exception, and primarily the financial sector. Every day, they conquer new markets of traditional services faster and faster, change them, make them more convenient, fast and profitable. Neobank is modernized and constantly updated banking with developed modern functionality, forms of communication and data transmission, including such basic elements as the Internet (websites, offices) and mobile banking (programs, messages). Neobanks are the most important stage in the evolution of financial technologies. One of the most pressing questions today is the question of the development trends of neobanks in Ukraine and the world. The article examines trends and prospects for the development of the neo-banking sector in Ukraine and the world. It highlights the growing popularity of neo-banking services, such as digital platforms and mobile applications, and their impact on the traditional banking sector. The article analyzes key success factors for neo-banking institutions, including speed, convenience, and accessibility of services for customers. The author explores global trends in this sector, including the rise of fintech startups, collaboration with traditional banks, and the use of innovative technologies. The challenges and risks associated with the development of the neo-banking sector are also discussed, including data security and regulatory aspects.Item Розвиток необанків в Україні та світі(Хмельницький національний університет, 2023) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Пономаренко, Катерина; Ponomarenko, Kateryna; Журавльов, Олег; Zhuravlov, OlehВ статті досліджуються тенденції та перспективи розвитку необанківського сектору в Україні та світі. Висвітлється зростання популярності необанківських послуг, таких як цифрові платформи, мобільні додатки та їхній вплив на традиційний банківський сектор. Стаття аналізує ключові фактори успіху необанківських установ, зокрема швидкість, зручність та доступність послуг для клієнтів. Автор розглядає світові тренди в цьому секторі, включаючи зростання фінтех-стартапів, співпрацю з традиційними банками та використання інноваційних технологій. Аналізуються також виклики та ризики, пов'язані з розвитком необанківського сектору, включаючи безпеку даних та регуляторні аспекти. The coronavirus pandemic forced humanity to change its views on world trends. Innovative technologies permeate all spheres of our lives without exception, and primarily the financial sector. Every day, they conquer new markets of traditional services faster and faster, change them, make them more convenient, fast and profitable. Neobank is modernized and constantly updated banking with developed modern functionality, forms of communication and data transmission, including such basic elements as the Internet (websites, offices) and mobile banking (programs, messages). Neobanks are the most important stage in the evolution of financial technologies. One of the most pressing questions today is the question of the development trends of neobanks in Ukraine and the world. The article examines trends and prospects for the development of the neo-banking sector in Ukraine and the world. It highlights the growing popularity of neo-banking services, such as digital platforms and mobile applications, and their impact on the traditional banking sector. The article analyzes key success factors for neo-banking institutions, including speed, convenience, and accessibility of services for customers. The author explores global trends in this sector, including the rise of fintech startups, collaboration with traditional banks, and the use of innovative technologies. The challenges and risks associated with the development of the neo-banking sector are also discussed, including data security and regulatory aspects.Item Токенізація реальних активів (RWA) як інструмент трансформації фінансових ринків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-15) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Порох, І. О.Item Цифрова трансформація страхової галузі через InsurTech-рішення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-25) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Єсаулова, Д. Ю.Item Цифрова ідентифікація як інструмент підвищення ефективності управління соціально-економічними об’єктами у фінансовій сфері(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-28) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Апостол, Андрій; Apostol, AndriiФінансовий сектор є одним із ключових драйверів і бенефіціарів цифрової трансформації, де цифрова ідентифікація відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки, прозорості та ефективності обслуговування клієнтів. Сучасні банківські та фінтех-сервіси все більше орієнтуються на віддалену верифікацію, eKYC (electronic Know Your Customer), швидку реєстрацію, управління ризиками, автоматизацію клієнтських процесів, протидії фінансовим злочинам та розширення доступу до фінансових послуг. The financial sector is one of the key drivers and beneficiaries of digital transformation, where digital identification plays a crucial role in ensuring security, transparency, and efficiency in customer service. Modern banking and fintech services are increasingly focused on remote verification, eKYC (electronic Know Your Customer), fast onboarding, risk management, automation of customer processes, combating financial crimes, and expanding access to financial services.Item Цифрові валюти центральних банків: практичні аспекти впровадження та регулювання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Пономаренко, Катерина О.; Ponomarenko, Kateryna; Мецгер, Євген В.; Metsher, Yevhen; Медко, Михайло Б.; Medko, MykhailoНаведена стаття — це спроба оцінити потенціал та проаналізувати світовий досвід регулювання цифрових валют центральних банків (ЦВЦБ). В результаті дослідження проаналізовано наслідки впровадження ЦВЦБ в країнах світу (Багамські острови, Канада, Китай, Еквадор, Норвегія, Сенегал, Швеція, Швеція, Туніс, Уругвай), розглянуто можливі варіанти моделей ЦВЦБ, ступінь реалізації ЦВЦБ в різних сценаріях її впровадження, ступінь впливу ЦВЦБ на банківські та небанківські фінансові інститути. Варто сказати, що проекти Народного банку Китаю, Центрального банку Уругваю, Центрального банку Багамських островів та Центрально-го банку Східно-Карибського басейну продемонстрував інтерес країн, що розвиваються, до запуску власних ЦВЦБ. В той же час з’ясовано, що більшість монетарних органів розвинених країн ((Банк Японії, Банк Канади, Дойче Банк, Федеральна резервна система США (ФРС)) лише планують або починають експерименти з випуску ЦВЦБ , що свідчить про визнання ступеня загроз при перебудові банківської системи та зміни ролі глобальних традиційних валют. Від впровадження ЦВЦБ в Україні відзначено появу альтернативного платіжного інструменту, реалізацію ефективної грошово-кредитної та бюджетної політики шляхом посилення впливу на процентні ставки, посилення фінансової дисципліни, врегулювання правового режиму. В той же час впровадження ЦВЦБ може принести і ризики для банківської системи: заміщення ЦВЦБ депозитів комерційних банків, виконання центральним банком функцій, притаманних комерційним банка, збільшення кіберризиків. Результати дослідження свідчать про необхідність виваженого підходу до впровадження ЦВЦП Національним банком України. Впроваджувати ЦВЦБ можна лише після повної оцінки НБУ впливу моделей запуску ЦВЦБ на забезпечення цінової та фінансової стабільності, вивчення та оцінки попиту населення на нові форми грошей. This article is an attempt to assess the potential and analyze the global experience of central bank digital currency regulation. As a result of the research, the consequences of the implementation of the Central Bank in the countries of the world (Bahamas, Canada, China, Ecuador, Norway, Senegal, Sweden, Sweden, Tunisia, Uruguay) were analyzed, the possible variants of the Central Bank models, the degree of implementation of the Central Bank in various scenarios of its implementation, the degree of influence were considered Central Bank for banking and non-banking financial institutions. It is worth saying that the projects of the People’s Bank of China, the Central Bank of Uruguay, the Central Bank of the Bahamas and the Central Bank of the Eastern Caribbean Basin demonstrated the interest of developing countries in launching their own Central Banks. At the same time, it was found that most of the monetary authorities of developed countries ((Bank of Japan, Bank of Canada, Deutsche Bank, Federal Reserve System of the United States (Fed)) are only planning or starting experiments with the issuance of Central Banks, which indicates the recognition of the degree of threats during restructuring banking system and changes in the role of global traditional currencies. The introduction of the Central Central Bank in Ukraine marked the emergence of an alternative payment instrument, the implementation of an effective monetary and budgetary policy by strengthening the influence on interest rates, strengthening financial discipline, and regulating the legal regime. At the same time, the implementation of the Central Central Bank can also bring risks for the banking system: replacement of commercial bank deposits by the Central Bank, performance by the central bank of the functions inherent in a commercial bank, increase in cyber risks. The results of the study indicate the need for a balanced approach to the implementation of the Central Bank of Ukraine. The National Bank of Ukraine can implement the Central Bank only after a full assessment of the impact of the NBU launch models in the Central Central Bank for ensuring price and financial stability, studying and evaluating the population’s demand for new forms of money.