Browsing by Author "Kosytska, Viktoriia"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управління та підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Бараник, Зоя Павлівна; Baranyk, Zoia; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Ткаченко, Яніна Станіславівна; Tkachenko, Yanina; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, ViktoriiaУ статті визначено вплив форм ТКС на соціально-економічний розвиток польсько-українського транскордонного регіону, розглянуто втілені українською стороною за фінансового сприяння ЄС проекти ТКС зі створення прикордонної інфраструктури, вирішення окремих соціальних та екологічних проблем. З’ясовано відсутність формування та реалізації ефективно діючих моделей ТКС України, котрі могли б сприяти ефективному соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів. Зазначено, що ТКС часто здійснюється без належної підтримки системи державного адміністрування та реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, а механізм фінансування ТКС за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів практично не функціонує. Для проведення порівняльного дослідження соціально-економічного розвитку та ефективності ТКС в межах ЄС було вивчено співпрацю Любуського воєводства (Польща) та регіону Бранденбург (Німеччина). Визначено Польсько-німецький транскордонний регіон у європейській та вітчизняній регіоналістиціодним із найуспішніших прикладів регіональної політики та транскордонних відносин, і має одні з найдавніших традицій в інституалізації ТКС, які сягають 50-их років ХХ ст. Його територія характеризується відносно нижчим рівнем розвитку транскордонної інфраструктури порівняно з рівнем обох держав та відмінностями у доходах на душу населення між сусідніми регіонами, але у той же час у ньому наявне спільне просторове планування і програмування співпраці. Незважаючи на відносно нижчий рівень соціально-економічного розвитку східнонімецьких федеральних земель в національному порівнянні, їх економічний потенціал потужніший, ніж у західних воєводствах Польщі. Для порівняльного аналізу систем соціально-економічних взаємозв’язків в межах Львівсько-Підкарпатського та Любусько-Бранденбурзького ТКС було здійснено регресійне дослідження на основі базових показників регіонів за 2013-2022 роки. У моделі було розраховано зв'язок показників транскордонної конвергенції (регресії між значеннями ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати межуючих регіонів) та ефективність використання ресурсів ТКС (регресії впливу залучених регіоном грантових коштів для розвитку ТКС на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною і ПІІ із сусідньої країни), а також розраховано інтегральний коефіцієнт (загальне усереднене значення показників R2)соціально-економічного розвитку ТКС досліджуваних регіонів. За даними проведеного економетричного аналізу, інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Львівсько-Підкарпатського транскордонного регіону за показниками десятирічного періоду 2013-2022 років виявився низьким і склав 0,18 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції становить 0,12, середнє значення R2показників впливу грантів 0,27). У той же час, аналогічний інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Любусько-Бранденбурзького транскордонного регіону склав 0,57 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції 0,64, середнє значення R2показників вплив угрантів 0,47). Дослідження доводить, що умовах ЄС може відбуватися ефективна транскордонна конвергенція показників соціально-економічного розвитку, і що втілення транскордонних проектів може мати позитивний ефект на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною, у той час як в умовах ТКС України такого зв’язку не спостерігається. The article defines the impact of forms of TCS on the socio-economic development of the Polish-Ukrainian cross-border region, considers the TCS projects implemented by the Ukrainian side with the financial assistance of the EU to create border infrastructure and solve individual social and environmental problems. The lack of formation and implementation of effectively operating models of the TCS of Ukraine, which could contribute to the effective socio-economic development of the border regions, was clarified. It is noted that TCS is often carried out without proper support of the state administration system and implementation of the principles of subsidiarity and decentralization, and the TCS financing mechanism at the expense of the State Budget of Ukraine and local budgets practically does not function. To conduct a comparative study of the socio-economic development and efficiency of TCS within the EU, the cooperation between the Lubusz Voivodeship (Poland) and the Brandenburg region (Germany) was studied.The Polish-German cross-border region is identified in European and domestic regional studies as one of the most successful examples of regional policy and cross-border relations, and has one of the oldest traditions in the institutionalization of the TCS, which date back to the 1950s. Its territory is characterized by a relatively lower level of cross-border infrastructure development compared to the level of both states and differences in per capita income between neighboring regions, but at the same time it has joint spatial planning and cooperation programming. Despite the relatively lower level of socio-economic development of the East German federal states in national comparison, their economic potential is stronger than in the western provinces of Poland. For a comparative analysis of the systems of socio-economic interrelationships within the Lviv-Pidkarpattia and Lubusk-Brandenburg TKS, a regression study was carried out based on the basic indicators of the regions for 2013–2022. The model calculated the relationship between indicators of cross-border convergence (regressions between the values of GRP, unemployment levels and wages of bordering regions) and the efficiency of the use of TCS resources (regressions of the impact of grant funds attracted by the region for the development of TCS on foreign trade turnover with a neighboring country and FDI from a neighboring country ), and also calculated the integral coefficient (the overall average value of the R2 indicators) of the socio-economic development of the TCS of the studied regions. According to the conducted econometric analysis, the integral coefficient of socio-economic development of the TCS of the Lviv-Pidkarpattia cross-border region according to the indicators of the ten-year period 2013-2022 turned out to be low and amounted to 0.18 (the average value of R2 of indicators of cross-border convergence is 0.12, the average value of R2 of indicators of influence grants 0.27). At the same time, the similar integral coefficient of socio-economic development of TCS of Lubusko-Brandenburg cross-border region was 0.57 (average R2 value of cross-border convergence indicators 0.64, average R2 value of grant impact indicators 0.47). The study proves that effective cross-border convergence of socio-economic development indicators can occur under the conditions of the EU, and that the implementation of cross-border projects can have a positive effect on foreign trade turnover with a neighboring country, while such a connection is not observed under the conditions of the TCS of Ukraine.Item Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управліннята підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Бараник, Зоя Павлівна; Baranyk, Zoia; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Ткаченко, Яніна Станіславівна; Tkachenko, Yanina; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, ViktoriiaУ статті визначено вплив форм ТКС на соціально-економічний розвиток польсько-українського транскордонного регіону, розглянуто втілені українською стороною за фінансового сприяння ЄС проекти ТКС зі створення прикордонної інфраструктури, вирішення окремих соціальних та екологічних проблем. З’ясовано відсутність формування та реалізації ефективно діючих моделей ТКС України, котрі могли б сприяти ефективному соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів. Зазначено, що ТКС часто здійснюється без належної підтримки системи державного адміністрування та реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, а механізм фінансування ТКС за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів практично не функціонує. Для проведення порівняльного дослідження соціально-економічного розвитку та ефективності ТКС в межах ЄС було вивчено співпрацю Любуського воєводства (Польща) та регіону Бранденбург (Німеччина). Визначено Польсько-німецький транскордонний регіон у європейській та вітчизняній регіоналістиціодним із найуспішніших прикладів регіональної політики та транскордонних відносин, і має одні з найдавніших традицій в інституалізації ТКС, які сягають 50-их років ХХ ст. Його територія характеризується відносно нижчим рівнем розвитку транскордонної інфраструктури порівняно з рівнем обох держав та відмінностями у доходах на душу населення між сусідніми регіонами, але у той же час у ньому наявне спільне просторове планування і програмування співпраці. Незважаючи на відносно нижчий рівень соціально-економічного розвитку східнонімецьких федеральних земель в національному порівнянні, їх економічний потенціал потужніший, ніж у західних воєводствах Польщі. Для порівняльного аналізу систем соціально-економічних взаємозв’язків в межах Львівсько-Підкарпатського та Любусько-Бранденбурзького ТКС було здійснено регресійне дослідження на основі базових показників регіонів за 2013–2022 роки. У моделі було розраховано зв'язок показників транскордонної конвергенції (регресії між значеннями ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати межуючих регіонів) та ефективність використання ресурсів ТКС (регресії впливу залучених регіоном грантових коштів для розвитку ТКС на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною і ПІІ із сусідньої країни), а також розраховано інтегральний коефіцієнт (загальне усереднене значення показників R2)соціально-економічного розвитку ТКС досліджуваних регіонів. За даними проведеного економетричного аналізу, інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Львівсько-Підкарпатського транскордонного регіону за показниками десятирічного періоду 2013–2022 років виявився низьким і склав 0,18 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції становить 0,12, середнє значення R2показників впливу грантів 0,27). У той же час, аналогічний інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Любусько-Бранденбурзького транскордонного регіону склав 0,57 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції 0,64, середнє значення R2показників впливу грантів 0,47). Дослідження доводить, що умовах ЄС може відбуватися ефективна транскордонна конвергенція показників соціально-економічного розвитку, і що втілення транскордонних проектів може мати позитивний ефект на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною, у той час як в умовах ТКС України такого зв’язку не спостерігається. The article defines the impact of forms of TCS on the socio-economic development of the Polish-Ukrainian cross-border region, considers the TCS projects implemented by the Ukrainian side with the financial assistance of the EU to create border infrastructure and solve individual social and environmental problems. The lack of formation and implementation of effectively operating models of the TCS of Ukraine, which could contribute to the effective socio-economic development of the border regions, was clarified. It is noted that TCS is often carried out without proper support of the state administration system and implementation of principles of subsidiarity and decentralization, and the TCS financing mechanism at the expense of the State Budget of Ukraine and local budgets practically does not function. To conduct a comparative study of the socio-economic development and efficiency of TCS within the EU, the cooperation between the Lubusz Voivodeship (Poland) and the Brandenburg region (Germany) was studied.The Polish-German cross-border region is identified in European and domestic regional studies as one of the most successful examples of regional policy and cross-border relations, and has one of the oldest traditions in the institutionalization of the TCS, which date back to the 1950s. Its territory is characterized by a relatively lower level of cross-border infrastructure development compared to the level of both states and differences in per capita income between neighboring regions, but at the same time it has joint spatial planning and cooperation programming. Despite the relatively lower level of socio-economic development of the East German federal states in national comparison, their economic potential is stronger than in the western provinces of Poland. For a comparative analysis of the systems of socio-economic interrelationships within the Lviv-Pidkarpattia and Lubusk-Brandenburg TKS, a regression study was carried out based on the basic indicators of the regions for 2013–2022. The model calculated the relationship between indicators of cross-border convergence (regressions between the values of GRP, unemployment levels and wages of bordering regions) and the efficiency of the use of TCS resources (regressions of the impact of grant funds attracted by the region for the development of TCS on foreign trade turnover with a neighboring country and FDI from a neighboring country ), and also calculated the integral coefficient (the overall average value of the R2 indicators) of the socio-economic development of the TCS of the studied regions. According to the conducted econometric analysis, the integral coefficient of socio-economic development of the TCS of the Lviv-Pidkarpattia cross-border region according to the indicators of the ten-year period 2013–2022 turned out to be low and amounted to 0.18 (the average value of R2 of indicators of cross-border convergence is 0.12, the average value of R2 of indicators of influence grants 0.27). At the same time, the similar integral coefficient of socio-economic development of TCS of Lubusko-Brandenburg cross-border region was 0.57 (average R2 value of cross-border convergence indicators 0.64, average R2 value of grant impact indicators 0.47). The study proves that effective cross-border convergence of socio-economic development indicators can occur under the conditions of the EU, and that the implementation of cross-border projects can have a positive effect on foreign trade turnover with a neighboring country, while such a connection is not observed under the conditions of the TCS of Ukraine.Item Реінжиніринг бізнес-процесів на засадах регіонального маркетингу як інструмент транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Тищенко, Олександр Петрович; Tyshchenko, Oleksandr; Гуляєва, Людмила Петрівна; Huliaieva, Liudmyla; Шолудченко, Сергій Васильович; Sholudchenko, Serhii; Дербеньова, Яна Валеріївна; Derbenova, Yana; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, Viktoriia; Тітов, Владислав Вадимович; Titov, VladyslavВ роботі розглянуто питання реінжинірингу бізнес-процесів на засадах регіонального маркетингу, як однієї з найактуальніших та найбільш дієвих концепцій транскордонного співробітництва. Досліджено етимологію дефініції «реінжиніринг», деталізовано сутність та роль реінжинірингу в сучасному бізнес середовищі. Визначено ключові особливості, характеристики, передумови виникнення та використання реінжинірингу у бізнес-процесах. Наведено конститутивні типи бізнес-процесів, залежно від їх фінансового стану і поточних характеристик та деталізовано їх цілі використання реінжинірингу в своїй діяльності. Запропоновано авторське визначення реінжинірингу. Деталізовано принципи реінжинірингу та доведено неможливість їх реалізації без використання сучасних інформаційних технологій. Наведено порівняльну характеристику основних відмінностей поступової оптимізації бізнес-процесів та реінжинірингу. Окреслено переваги, недоліки та перспективи застосування реінжинірингу бізнес-процесів для сучасних суб’єктів господарювання. Деталізовано типові проблеми, помилки та труднощі, які виникають при впровадженні реінжинірингу бізнес-процесів транскордонного співробітництва та запропоновано напрями їх вирішення. Доведено необхідність та актуальність застосування реінжинірингу бізнес-процесів як одного з ефективних інструментів антикризового управління і стратегічного напряму виходу із кризового стану транскордонного співробітництва. Визначено сутність та складові транскордонного співробітництва у системі територіального маркетингу. Обґрунтовано необхідність використання інструментів регіонального маркетингу з метою підвищення конкурентоспроможності транскордонних територій. Ідентифіковано чинники транскордонного співробітництва та наголошено на використанні зарубіжного досвіду під час реалізації маркетингових стратегій розвитку транскордонних проектів за участю України. Встановлено, що для реалізації бізнес-процесів транскордонного співробітництва можуть використовуватись як нові маркетингові інструменти, так і ті, що успішно зарекомендували себе в інших транскордонних регіонах. Кожен транскордонний регіон має свої яскраві та успішні приклади реалізації спільних маркетингових стратегій бізнес-процесів, досвід яких можна ефективно використати для транскордонних проектів за участю України. Це дозволить впроваджувати більш ефективні управлінські підходи, реінжиніринг бізнес процесів, використовувати позитивний досвід країн-сусідів, підвищувати конкурентоспроможність території, рівень її економічного розвитку, покращувати імідж, вирішувати спільні проблеми. The paper examines the issue of reengineering business processes on the basis of regional marketing, as one of the most relevant and effective concepts of cross-border cooperation. The etymology of the definition "reengineering" is studied, the essence and role of reengineering in the modern business environment is detailed. The key features, characteristics, prerequisites for the emergence and use of reengineering in business processes are determined. Constitutive types of business processes are given, depending on their financial status and current characteristics, and their purposes for using reengineering in their activities are detailed. The author's definition of reengineering is proposed. The principles of reengineering are detailed and the impossibility of their implementation without the use of modern information technologies is proved. A comparative description of the main differences between gradual optimization of business processes and reengineering is provided. The advantages, disadvantages and prospects of applying business process reengineering for modern business entities are outlined. Typical problems, errors and difficulties that arise during the implementation of reengineering business processes of cross-border cooperation are detailed and directions for their solution are proposed. The necessity and relevance of the application of business process reengineering as one of the effective tools of anti-crisis management and the strategic direction of exit from the crisis state of cross-border cooperation has been proven. The essence and components of cross-border cooperation in the system of territorial marketing are determined. The necessity of using regional marketing tools in order to increase the competitiveness of cross-border territories is substantiated.The factors of cross-border cooperation were identified and the use of foreign experience during the implementation of marketing strategies for the development of cross-border projects with the participation of Ukraine was emphasized. It has been established that both new marketing tools and those that have successfully proven themselves in other cross-border regions can be used to implement cross-border cooperation business processes. Each cross-border region has its own bright and successful examples of the implementation of joint marketing strategies of business processes, the experience of which can be effectively used for cross-border projects with the participation of Ukraine. This will make it possible to implement more effective management approaches, reengineering business processes, use the positive experience of neighboring countries, increase the competitiveness of the territory, the level of its economic development, improve the image, and solve common problems. Summing up, we can conclude that the quintessence of reengineering is its construction on a system of thorough and radical transformations of business processes of cross-border cooperation. The defined approach providesan opportunity for a radical recovery of the result at the expense of the creation of the latest technologies of business processes with the involvement of marketing strategies and the creation of regional brands to strengthen cross-border cooperation.Item Розвиток публічно-приватного партнерства при формуванні стратегій місцевого розвитку в умовах повоєнної відбудови(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, Oleksii; Оболенский, Алексей Юрьевич; Косицька, Вікторія; Kosytska, Viktoriia; Огородник, Віра Володимирівна; Ohorodnyk, Vira; Огородник, Вера ВладимировнаСьогоднішні реалії економічного розвитку України підвищують роль публічно-приватного партнерства через взаємодію різних стейкхолдерів при стратегічному плануванні місцевого розвитку. Повоєнне відновлення є багатогранним процесом. Стаття досліджує публічно-приватне партнерство при формування стратегій місцевого розвитку, які засновані на ефективності прийняття рішень, значущості соціально-економічних заходів в повоєнній відбудові, і багато в чому залежать від взаємодії органів публічної влади та приватного сектору. Аналізуючи роль взаємовідносин публічної влади і приватного сектору при плануванні та впровадженні стратегій місцевого розвитку були виявлені основні фактори, які визначають ефективність їх взаємодії. Результати дослідження підкреслюють необхідність врахування потреб усіх суб’єктів публічно-приватного партнерства, включаючи врахування потреб територіальної громади у процесі формування стратегії місцевого розвитку. Приділяється увага взаємодії з міжнародними партнерами, що може забезпечити додаткові ресурси та підтримку у повоєнному відновленні України. Запропоновано заходи, які сприятимуть підвищенню ефективності взаємодії стейкхолдерів та забезпечуватимуть більш узгоджене та результативне планування та реалізацію стратегій місцевого розвитку повоєнної відбудови в Україні. До таких заходів відносяться — створення платформи для регуляр-ного діалогу між стейкхолдерами, застосування сучасних, інноваційних технологій, розробка спільних індикаторів ефективності для оцінки впливу стратегій та спільного визначення критеріїв успіху, моніторинг, доступ до інформації. Today’s realities of the economic development of Ukraine increase the role of public-private partnership through the interaction of different stakeholders in the strategic planning of local development. Post-war reconstruction is a multifaceted process. The article examines the public-private partnership in the formation of local development strategies, which are based on the effectiveness of decision-making, and the importance of socio-economic measures in post-war reconstruction, and largely depend on the interaction of public authorities and the private sector. Analyzing the role of the relationship between public authorities and the private sector in the planning and implementation of local development strategies, the main factors that determine the effectiveness of their interaction were identified. The results of the study emphasize the need to take into account the needs of all subjects of public-private partnership, including taking into account the needs of the territorial community in the process of forming a local development strategy. Attention is paid to interaction with international partners, which can provide additional resources and support. Measures are proposed that will contribute to increasing the effectiveness of stakeholder interaction, despite the possibility of conflict situations and misunderstandings, while ensuring more coordinated and effective planning and implementation of local development strategies for post-war reconstruction in Ukraine, which include — the creation of a platform for regular dialogue between stakeholders, application modern, innovative technologies, development of joint performance indicators for assessing the impact of strategies and joint definition of success criteria, monitoring, access to informationItem Штучний інтелект у публічному управлінні: вимоги, проблеми та риз(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, Oleksii; Оболенский, Алексей Юрьевич; Косицька, Вікторія; Kosytska, Viktoriia; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, AndriiШтучний інтелект (ШІ) відіграє все важливішу роль у вдосконаленні процесів прийняття рішень, оптимізації ресурсів і забезпеченні ефективного публічного управління. Стаття досліджує перспективи використання ШІ в публічному управлінні та розглядає етичні аспекти цього застосування. Результати дослідження підкреслюють використання ШІ для покращення ефективності, прозорості та інноваційності в системі публічного управління. Ця тема є водночас дуже актуальною та майже нерозкритою в Україні. Вже є перші наукові праці з актуальних проблем публічного управління у сфері реалізації інноваційного соціально-економічного розвитку України О. Карпенка, Л. Арсеновича, В. Гавриляка, С. Квітки, І. Малого, А. Осьмака, Н. Савченко, О. Скибуна, С. Шайхета та П. Шпиги. Дослідженням проблематики використання штучного інтелекту в різних сферах життєдіяльності суспільства займались чимало зарубіжних науковців таких як А. Агравала, Н. Бострома, Е. Венса, Т. Мітчела, Л. Перрі, К. Пола, Х. Прайса, С. Рассела, М. Тегмарка, Т. Філера та П. Хайхема. Проте, невирішеною частиною загальної проблеми залишається наукове обґрунтування ролі та значення штучного інтелекту в публічному управлінні. Метою статті є дослідження та аналіз застосування штучного інтелекту в системі публічного управління. Стаття має на меті виявити потенціал і можливості, які надає ШІ для покращення ефективності та якості процесів у публічному управлінні. Вона спрямована на визначення ключових сфер застосування ШІ, виявлення викликів та розгляд можливостей використання ШІ для забезпечення ефективнішого публічного управління. Узагальнення досвіду впровадження ШІ як інноваційної технології публічного управління на теренах України, існуючих і передбачуваних ризиків застосування ШІ в системі публічного управління є актуальною науковою і практичною проблемою для військового розвитку України. Artificial intelligence (AI) plays an increasingly important role in improving decision -making processes, optimizing resources and ensuring effective public administration.The article examines the challenges and prospects of using AI in public administration and considers the ethical aspects of this application. The results of the research highlight the potential of AI to improve efficiency, transparency, and innovation in the public administration system. This topic is both very relevant and almost unexplored in Ukraine. There are scientific works on the current problems of public administration in the sphere of implementation of innovative socio-economic development in Ukraine, by authors of O. Karpenko, L. Arsenovych, V. Havrylak, S. Kvitka, I. Maluy, A. Osmak, N. Savchenko, O. Skibun, S. Shaikhet, and P. Shpyga. Many foreign scientists were engaged in the research of the problems of the use of artificial intelligence in various spheres of society, such as A. Agrawala, N. Bostroma, E. Venca, T. Mitchell, L. Perry, K. Pola, H. Praice, S. Rassell, M. Tegmark, T. Filer, and P. Highchem. However, the scientific substantiation of the role and significance of AI in the public administration system remains an unresolved part of the general problem. The purpose of the article is research and analysis of the use of AI in the public administration system. The article aims to reveal the potential and opportunities provided by AI to improve the efficiency and quality of public administration processes. It is aimed at identifying the key areas of application of AI, identifying challenges, and considering the possibilities of using AI to ensure more effective public administration. Summarizing the experience of implementing AI as an innovative technology of public administration on the territory of Ukraine, the existing and foreseeable risks of using AI in the system of public administration is an urgent scientific and practical problem for the military development of Ukraine.