Browsing by Author "Koval, A."

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Врахування негативних наслідків вирощування соняшнику при оцінюванні його ефективності
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Старіков, Олександр Юрійович; Starikov, O. Yu.; Стариков, Александр Юрьевич; Коваль, Анастасія Юріївна; Koval, A.; Коваль, Анастасия Юрьевна
    У роботі представлено обґрунтування методики та результати оцінки негативних наслідків вирощування соняшнику для наступних культур у сівозміні. Здійснено розрахунок даного зовнішнього сукупного ефекту у вигляді додаткових витрат і втрат для першої наступної культури у сівозміні для досліджуваного аграрного підприємства. Також визначено вплив розрахованих приведених сукупних витрат на результати оцінки економічної ефективності виробництва соняшнику в аграрному підприємстві, як альтернативних витрат його виробництва. Sunflower production is growing rapidly in Ukraine, which has a direct impact on the efficiency of the entire crop sector and agribusiness in general. Such trends are caused by the high profitability of its cultivation. In 2020, its level of profitability reached 39.4 %, which is twice as high as the profitability of cereals and legumes. For the period 2012–2020, this figure did not fall below 23.5 %. It is known that sunflower has a negative effect on other crops as a precursor in crop rotation, on the one hand reducing plant access to essential minerals and moisture, and on the other — increasing the cost of crop care. Sunflower creates a negative external effect, which is expressed in losses and additional costs and is manifested in the future, so it is transferred to other crops, reducing the efficiency of their cultivation and increasing the efficiency of sunflower. Thus, the larger the share of sunflower in crop rotation, the more efficient it will be compared to other crops. The paper presents the substantiation of the methodology and the results of the assessment of the negative consequences of sunflower cultivation for subsequent crops in crop rotation. The calculation of this external cumulative effect in the form of additional costs and losses for the first subsequent crop rotation for the studied agricultural enterprise. The influence of the calculated reduced total costs on the results of the assessment of the economic efficiency of sunflower production in an agricultural enterprise as an alternative cost of its production is also determined. If we take into account the external effect of growing sunflower on the next crop in crop rotation, the indicators of profit, profit per 1 ha and profitability are significantly reduced.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зміни до Кримінального кодексу в умовах воєнного стану: дискусійні питання
    (Видавничий дім «Гельветика», 2022) Коваль, А. А.; Koval, A.; Самойленко, М. С.; Samoilenko, M.
    Статтю присвячено аналізу змін до Кримінального кодексу України (далі – КК), внесених під час воєнного стану. Акцентовано увагу на важливості впровадження в державі кримінально-правової політики, спрямованої на протидію злочинним проявам у суспільстві в умовах воєнного стану. Аргументовано неефективність деяких положень КК в сучасних умовах. Обґрунтовано потребу і причини змін до кримінального законодавства, які передбачають жорсткіші покарання порівняно з мирним часом. Доведена їх надзвичайна актуальність, дієвість та значимість в умовах воєнного стану. У статті звертається увага на такий недолік кримінально-правової політики як неврахування вчинення шахрайства в умовах воєнного або надзвичайного стану. Наводяться достатні підстави вважати, що в таких умовах значно підвищується ризик вчинення цього кримінального правопорушення. Тому висловлюється думка стосовно доцільності включення до переліку діянь, відповідальність за які має посилюватися у разі їхнього вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану, посягань, передбачених статтею 190 КК. Розглянуто дискусійне питання щодо ідентичності формулювань «використання умов воєнного або надзвичайного стану» як обтяжуючої обставини та вчинення відповідних діянь «в умовах воєнного стану» та зроблено спробу розмежувати ці два поняття. Роз’яснено, що зміни щодо відсутності кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону, фактично уточнюють окремі положення розділу VIII ККУ «Обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння». Наголошено на необхідності уточнення змісту статей 435-1 («Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю») та 436-2 («Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників») КК через обмежене їх застосування у випадку втягування до воєнних дій на боці РФ і інших країн, і при цьому військовослужбовець України здійснюватиме заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії інших держав. Пропонується застосувати більш узагальнююче поняття «держава-агресор». The article is devoted to the analysis of changes to the Criminal Code of Ukraine (hereinafter referred to as the Criminal Code) introduced during martial law. Attention is focused on the importance of implementing a criminal law policy in the state aimed at countering criminal manifestations in society under martial law. The ineffectiveness of some provisions of the Code of Criminal Procedure in modern conditions is argued. The need and reasons for changes to the criminal legislation, which provide for harsher punishments compared to peacetime, are substantiated. Their extreme relevance, effectiveness and significance in the conditions of martial law have been proven. The article draws attention to such a shortcoming of the criminal law policy as the failure to take into account the commission of fraud in the conditions of war or state of emergency. Sufficient reasons are given to believe that in such conditions the risk of committing this criminal offense increases significantly. Therefore, an opinion is expressed regarding the expediency of including in the list of acts, the responsibility for which should be increased in case of their commission in the conditions of war or state of emergency, encroachments provided for in Article 190 of the Criminal Code. The debatable question regarding the identity of the wording “using the conditions of martial law or state of emergency” as an aggravating circumstance and committing the corresponding acts “under the conditions of martial law” was considered and an attempt was made to distinguish between these two concepts. It is clarified that the changes regarding the absence of criminal liability for the use of firearms against persons who commit armed aggression against Ukraine, if such weapons are used in accordance with the requirements of the Law, actually clarify certain provisions of Chapter VIII of the Criminal Code “Circumstances Excluding the Criminal Illegality of the Act”. The need to clarify the content of articles 435-1 (“Insulting the honor and dignity of a serviceman, threatening a serviceman”) and 436-2 (“Justification, recognition as legitimate, denial of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, glorification of its participants”) of the CC due to their limited application is emphasized in the case of involvement in hostilities on the side of the Russian Federation and other countries, and at the same time, the serviceman of Ukraine will carry out measures to ensure national security and defense, repulse and deter armed aggression of other states. It is proposed to apply the more general term “aggressor state”.