Browsing by Author "Kulida, Viktoriia"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Побудова моделі прийняття рішень на валютному ринку(Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, 2017-05) Безкоровайний, Віталій Сергійович; Bezkorovainyi, Vitaly; Безкоровайный, Виталий Сергеевич; Дербенцев, Василь Джоржови; Derbentsev, Vasily; Дербенцев, Василий Джорджевич; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаItem Проблеми формуванні професійних компетенцій випускників економічних спеціальностей ВНЗ в умовах становлення інформаційного суспільства(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2023) Дербенцев, Василь Джоржович; Derbentsev, Vasyl; Дербенцев, Василий Джорджевич; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко, Наталья Робертовна; Грабарєв, Андрій Володимирович; Hrabariev, Andrii; Грабарев, Андрей Владимирович; Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Македон, Геннадий Петрович; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаРоботу присвячено аналізу недоліків і проблем при підготовці майбутніх економістів у вищій школі у світлі новітніх ризиків і загроз сучасного етапу розвитку інформаційного суспільства. Визначено основні питання системи вищої економічної освіти, зокрема, зростання її фрагментарності; відсутністю під час формування загальноосвітніх і професійних компетенцій комплексного, системного підходу; наявністю слабкої інформатичної культури та недостатністю практичних ІТ навичок не лише у здобувачів, а й у викладачів; наростання розриву між освітою, культурою та наукою, з одного боку, та реаліями і потребами сучасного глобалізованого світу та інформаційного суспільства – з другого. Обґрунтовано необхідність застосування принципів інтеграції знань та інформатизації освітнього процесупід час формування навчальних планів ВНЗ економічного профілю. Сьогодні треба ставити питання про зміну цілей освіти, її принципово нової орієнтації на проблеми інформаційного суспільства. У ХХI ст. ми повинні чітко усвідомлювати, що людство вступило в но ву еру – еру інформації. Щодо набуття практичних навичок у галузі обробки інформації та використання сучасних прикладних інформаційних технологій для майбутніх економістів, на наш погляд, буде вкрай важливим опанування такими дисциплінами, як “Інформатика та основи програмування”, “Прикладна інформатика”, “Бізнес-інформатика”, “Аналіз біг дата та візуалізація даних”, “Електронна комерція”, “Інформаційна безпека”, “Прикладне машинне навчання”, “Глибоке навчання та основи штучного інтелекту” тощо. Визначено роль дисциплін циклу комп’ютерної підготовки і міждисциплінарних дисциплін для здобувачів економічних спеціальностей. Запропоновано напрями подолання проблем вищої економічної освіти, що ґрунтуються на системній науковій парадигмі, інформатизації та інтеграції. This paper is devoted to the analysis of shortcomings and problems in the preparation of future economists in higher education in the light of the latest risks and threats of the current stage of information society development. The main problems of the system of higher economic education are identified, in particular, the growth of its fragmentation; the absence of a comprehensive, systematic approach to the formation of general educational and professional competencies; the presence of a weak IT culture and a lack of practical IT skills not only among applicants, but also among teachers; growing gap between education, culture and science, on the one hand, and the realities and needs of the modern globalized world and information society, on the other. The need to apply the principles of knowledge integration and informatization of the educational process in the formation of educational plans of higher education institutions of economic profile is substantiated. The role of the disciplines of the cycle of computer training and interdisciplinary disciplines for students of economic specialties is determined. Today, it is necessary to ask questions about changing the goals of education, its fundamentally new orientation to the problems of the information society. In the 21st century, we must clearly realize that humanity has entered a new era – the era of information. Regarding the acquisition of practical skills in the field of information processing and the use of modern applied information technologies for future economists, in our opinion, it will be extremely important to master such disciplines as "Informatics and basics of programming", "Applied informatics", "Business informatics", "Analysis big data and data visualization", "Electronic commerce", "Information security", "Applied machine learning", "Deep learning and the basics of artificial intelligence", etc.Directions for overcoming the problems of higher economic education based on the systemic scientific paradigm, informatization and integration are proposed.Item Проєктування програмного продукту на зразок Telegram-бота для застосування у навчальному процесі інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2023) Грабарєв, Андрій Володимирович; Hrabariev, Andrii; Грабарев, Андрей Владимирович; Мозгаллі, Ольга Петрівна; Mozghalli, Olha; Мозгалли, Ольга Петровна; Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Македон, Геннадий Петрович; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко Наталья Робертовна; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаУ статті досліджено специфікацію проєктування програмного продукту Telegram-бота для студентів Інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ. Після проведення аналізу предметної області проєкту й аналогів чат-бота на платформі Telegram було сформовано такі основні вимоги до чат-бота: функціональні, нефункціональні і бізнес-вимоги. У процесі розробки Telegram-бота було обрано архітектурні рішення, а саме – монолітну архітектуру. Доведено, що Telegram-бот на основі монолітної архітектури – найбільш зручний у користуванні для усіх учасників навчального процесу, тому що увесь функціонал бота реалізується в одному монолітному додатку. Показано, що монолітна архітектура є простим та зручним підходом до розробки Telegram-бота для всіх учасників навчального процесу, проте може бути й обмеженою в масштабуванні та гнучкості. Під час використання цієї архітектури важливо враховувати потреби проєкту й обмеження, щоб забезпечити ефективну та надійну роботу Telegram-бот. Архітектуру програмного продукту та взаємодію модулів подано на UML-діаграмі компонентів. Показано створення програмного продукту Telegram-бота для студентів Інституту інформаційних технологій в економіці. Проаналізовано створення автоматизованогопомічника – чат-бота, який може надати всім учасникам навчального процесу різноманітні корисні функції та послуги, використовуючи платформу Telegram. Результатом проєкту став розроблений навчальний чат-бот на платформі Telegram для студентів Інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ. Доведено, що студент може зручно перейти до електронного журналу, натиснувши на кнопку посилання і потрапивши до місця підтвердження логіну та паролю. Студент може знайти необхідний для нього розклади на всі дні тижня, подивитись список викладачів і контактну інформацію та ін. The article examines the design specification of the Telegram-bot software product for students of the Institute of Information Technologies in Economics of National Economic University. After conducting an analysis of the subject area of the project and analogues of the chatbot on the Telegram platform, the following basic requirements for the chatbot were formed: functional, non-functional and business requirements. In the process of developing the Telegram bot, architectural solutions were chosen, namely, monolithic architecture. It has been proven that the Telegram bot based on monolithic architecture is the most convenient to use for all participants of the educational process, because all the functionality of the bot is implemented in one monolithic application. It is shown that the monolithic architecture is a simple and convenient approach to developing a Telegram bot for all participants of the educational process, but it can be limited in scalability and flexibility. The process of creating a Telegram-bot software product for students of the Institute of Information Technologies in Economics. The process of creating an automated assistant a chatbot, which can provide all participants of the educational process with various useful functions and services using the Telegram-platform, has been analyzed. The result of the project was the development of an educational chatbot on the Telegram platform for students of the Institute of Information Technologies in the Economy of KNEU, which will help with obtaining all the necessary information through a convenient system of moving buttons. It has been proven that a student can conveniently go to the electronic magazine by clicking on the link button and getting to the place where the login and password are confirmed.Item Системний аналіз стану та динаміки Світ-системи(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Шарапов, Олександр Дмитрович; Sharapov, Oleksandr; Шарапов, Александр Дмитриевич; Дербенцев, Василь Джоржович; Derbentsev, Vasil; Дербенцев, Василий Джорджевич; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаItem Інформаційно-освітні технології як сукупність інформаційно-комп’ютерних засобів і підходів: теоретико-методологічне підґрунтя(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Дербенцев, Василь Джоржович; Derbentsev, Vasyl; Дербенцев, Василий Джорджевич; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, Nataliia; Головко, Наталия Робертовна; Грабарєв, Андрій Володимирович; Hrabariev, Andrii; Грабарев, Андрей Владимирович; Македон, Геннадій Петрович; Makedon, Hennadii; Македон, Геннадий Петрович; Куліда, Вікторія Іванівна; Kulida, Viktoriia; Кулида, Виктория ИвановнаУ статтідосліджено теоретико-методологічне підґрунтя інформаційно-освітніх технологій як сукупність інформаційно-комп’ютерних засобів та підходів. Показано, що вирішення проблематики теоретико-методологічного підґрунтя інформаційно-комп’ютерних засобів пов’язано з модернізацією і цифровізацією змісту вищої освіти економічного спрямування, оптимізацією механізмів організації освітнього процесу. Обґрунтовано, що дистанційна система як форма існування е-навчання може бути реалізована на її всіх рівнях. Доведено, що розвиток дистанційного навчання сприяє появі інноваційних методологічних принципів: доцільності застосування новітніх інформаційних технології в організації дистанційного навчання; викладацької доцільності організації дистанційного навчання; інновації, тобто раціонального введення в освітній процес інноваційних засобів комунікації; інформаційної безпеки, яка використовується у навчальному процесі, що особливо актуально під час дії воєнного стану в Україні. Обґрунтовано, що сучасні операційні принципи дистанційного навчання можна вважати адаптаційними механізмами і розглядати як реакцію на змінюваність зовнішнього середовища. Аргументовано, що найбільш ефективними різновидами дистанційного навчання вважаються інтерактивні дидактичні системи. Проаналізовано в контексті вивчення теоретико-методологічного базису інформаційно-освітніх технологій як сукупності інформаційно-комп’ютерних засобів і підходів практичне застосування змішаної системи дистанційного навчання на основі системи Moodle в Інституті інформаційних технологій в економіці КНЕУ. The article examines the theoretical and methodological basis of information and educational technologies as a set of information and computer tools and approaches. It is shown that solving the problems of the theoretical and methodological basis of information and computer tools is connected with the modernization and digitalization of the content of higher education of the economic direction, optimization of the mechanisms of the organization of the educational process. It is substantiated that the distance system as a form of existence of e-learning can be implemented at all its levels. It has been proven that the development of distance learning contributes to the emergence of innovative methodological principles: the expediency of using the latest information technology in the organization of distance learning; teaching expediency of distance learning organization; innovation, rational introduction of innovative means of communication into the educational process; information security, which is used in the educational process, which is especially relevant during the martial law in Ukraine. It is substantiated that the modern operational principles of distance learning can be considered adaptation mechanisms and considered as a reaction to the changeability of the external environment. It is argued that the most effective types of distance learning are interactive didactic systems. The practical application of a mixed distance learning system based on the Moodle system at the Institute of Information Technologies in Economics of KNEU was analyzed in the context of studying the theoretical and methodological basis of information and educational technologies as a set of information and computer tools and approaches.