Browsing by Author "Lavrukhin, Vladyslav"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз впливу пандемії COVID-19 на фінансову ефективність публічних акціонерних компаній
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврухін, Владислав В’ячеславович; Lavrukhin, Vladyslav; Сенькін, Олег С.; Senkin, Oleh
    У зв’язку з безпрецедентною економічною кризою, спричиненою пандемією COVID-19, постала нагальна потреба у глибокому аналізі чинників, які впливають на фінансову ефективність бізнесу. Незважаючи на значну кількість наукових праць, більшість з них зосереджуються на окремих секторах, залишаючи без належної уваги комплексне кількісне порівняння фінансових результатів публічних компаній до та під час пандемії. Дане дослідження є критично важливим для підвищення адаптивності підприємств у періоди нестабільності. Метою даного дослідження є кількісне оцінювання змін у ключових фінансових показниках компаній у період до (2019 р.) та під час піку пандемії (2020 р.). У межах аналізу було розглянуто показники рентабельності активів (ROA), рентабельності власного капіталу (ROE), платоспроможності, операційної маржі (EBITDA margin) та інвестицій в інновації (витрати на R&D відносно операційного доходу). Методологічно дослідження спирається на використання кореляційного та регресійного аналізу даних 121 компанії за 2019 рік та 135 компаній за 2020 рік. Статистична перевірка результатів базується на t-критеріях, p-значеннях та ANOVA. Результати свідчать про те, що маржа EBITDA залишалася найбільш стабільним та вагомим чинником, що позитивно впливав на ROA і ROE в обох роках. Коефіцієнт платоспроможності та леверидж мали слабкий або незначний зв’язок з прибутковістю, що свідчить про зменшення ролі структури капіталу в умовах кризового періоду. Інноваційні витрати продемонстрували помірну позитивну кореляцію з прибутковістю, підтверджуючи їх стратегічну важливість у довгостроковому аспекті. Наукова новизна полягає у застосуванні кількісного порівняльного підходу до широкої вибірки компаній для виявлення рушіїв фінансової стійкості. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для керівників та інвесторів з підвищення антикризової готовності компаній через фокус на ефективність операцій та інноваційний розвиток. In light of the unprecedented economic crisis caused by the COVID-19 pandemic, there has emerged an urgent need for in-depth analysis of the factors influencing corporate financial performance. Despite a substantial body of academic literature, most existing studies focus on individual sectors, leaving comprehensive quantitative comparisons of public companies’ financial outcomes before and during the pandemic largely unexplored. This study is critically important for enhancing corporate adaptability in times of economic instability. The objective of this research is to quantitatively assess the changes in key financial indicators of companies during the precrisis year (2019) and the peak of the pandemic (2020). The analysis includes return on assets (ROA), return on equity (ROE), solvency, operating margin (EBITDA margin), and innovation investment measured as R&D expenditures relative to operating income. Methodologically, the study relies on correlation and regression analysis, based on data from 121 companies in 2019 and 135 companies in 2020. Statistical validation of the results was conducted using multiple correlation and regression analysis. The findings indicate that EBITDA margin remained the most stable and statistically significant factor positively affecting ROA and ROE in both years. In contrast, solvency and leverage ratios showed weak or insignificant associations with profitability, suggesting that capital structure played a diminished role during the crisis period. R&D expenditures demonstrated a moderate positive correlation with profitability, confirming their strategic relevance from a long-term perspective. The scientific novelty of the study lies in its use of a quantitative comparative approach across a broad sample of public companies to identify the key drivers of financial resilience. The practical significance is reflected in its actionable recommendations for corporate managers and investors seeking to enhance crisis preparedness by emphasising operational efficiency and innovation-led growth.
  • No Thumbnail Available
    Item
    До питання розвитку кредитних спілок в Україні
    (Класичний приватний університет, 2024) Вовк, Євгеній О.; Vovk, Yevhenii; Лаврухін, Владислав Володимирович; Lavrukhin, Vladyslav; Прісняк, Сергій Олександрович; Prisniak, Serhii
    В статті розглядаються актуальні питання розвитку кредитних спілок на фінансовому ринку України. Визначено, що після швидкого розвитку на початку ХХІ ст. кредитні спілки починаючи з 2008 року перебувають у фазі стагнації, що негативно відображається на кількісних показниках розвитку цього сегменту. Зазначається, що на функціонування кредитних спілок в Україні деструктивно впливає цілий ряд чинників. По-перше, державі так і не вдалося створити інституційного середовища, сприятливого для кредитних спілок, значні деформації зберігаються і на рівні регулювання їх діяльності. А ефект від законодавчих змін 2023 року буде помітним лише з певним часовим лагом. По-друге, стратегії діяльності вітчизняних кредитних спілок багато в чому не відповідали світовим стандартам та принципам. По-третє, фінансова грамотність та фінансова культура населення в Україні також не сприяли популяризації послуг кредитних спілок. В статті обґрунтовано заходи, які дадуть можливість сформувати «драйвери» зростання для кредитних спілок в нашій державі. The article deals with the current issues in the development of credit unions in Ukraine’s financial market. It is noted that after rapid growth in the early 21st century, these financial institutions have stagnated since 2008, which negatively affects the quantitative indicators of this sector’s development. The economic crisis of 2008–2009 led to the closure of many credit unions in Ukraine and destroyed trust in these financial institutions for many years. However, in terms of promoting financial inclusion, credit unions hold a special place in the modern financial market, and their potential for development in Ukraine should not be ignored. Credit unions could fill those segments of the credit market that, for various reasons, are not of interest to other financial institutions. It is noted that several factors negatively impact the functioning of credit unions in Ukraine. First, the state has failed to create an institutional environment conducive to credit unions, and significant distortions remain in the regulation of their activities. For decades, there have been discussions about establishing a deposit guarantee fund for credit union members, but this issue has yet to be resolved. Second, the strategies of domestic credit unions often do not align with global standards and principles (especially in terms of credit costs). Intense competition with banks in the deposit market has forced credit unions to unjustifiably raise interest rates on deposits, which has negatively impacted loan costs. Third, the financial literacy and culture of the population in Ukraine have also hindered the popularization of credit union services. The article justifies measures that could create “growth drivers” for credit unions in Ukraine. These measures should primarily focus on changing regulatory approaches by the state; creating an institutional environment that prevents opportunistic strategies by credit unions; and improving the population’s financial literacy, particularly in their interactions with credit institutions.