Browsing by Author "Liubich, Oleksandr"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item The official foreign exchange reserves of central banks: adequacy and accumulation criteria(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорович; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Liubich, Oleksandr; Любіч, Олександр; Bortnikov, Hennadii; Бортніков, Геннадій; Klymenko, Kateryna; Клименко, Катерина; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Кульбачный, Сергей ВладимировичThe study deals with determining the structure of international currency reserves of central banks in terms of adequacy and accumulation criteria. The authors argue that the exchange rate regime is not neutral to political regimes. Autocracies gravitate more toward fixed exchange rate regimes, while democracies, on the contrary, toward floating exchange rates. This is also related to the issue of central bank independence. The authors conducted a study of the evolution of metrics used to assess the adequacy of currency reserves. The features of indicators for assessing foreign exchange reserves (Reddy, Guidotti-Greenspan, ARA criteria) are determined, which focus on the issue of taking into account capital flows in determining the adequacy of reserves and their hypertrophy. The advantages of the ARA criterion are given, which are manifested in the desire of countries to accumulate foreign exchange reserves with a prudent purpose. Disagreements in the assessment of the volume and structure of foreign exchange reserves lie in the high volatility of global capital flows, which gives rise to the phenomenon of "excessive capital flows". Particular attention is paid to the problem of the theoretical approaches explaining the process of accumulation of currency reserves. In particular, evasion of structural reforms, "new" or monetary mercantilism, financial mercantilism, prudential and competitive accumulation. In Ukraine, for example, there is a demand for structural reforms, but the political time horizon limit is often an obstacle to their effective implementation. Attention is focused on the issue of independence of central banks in terms of political regimes, which is manifested in the peculiarities of the structure and accumulation of currency reserves. The originality of the article is due to the need to define new theoretical approaches to assess the adequacy of currency reserves in view of the political system that determines the regime of exchange rates and the design of institutions of macro-financial stability. Дослідження присвячене визначенню структури міжнародних валютних резервів центральних банків із погляду критеріїв адекватності та нагромадження. Автори доводять, що режим обмінних курсів не є нейтральним до політичних режимів. Автократії більше тяжіють до фіксованоорієнтованих режимів обмінних курсів, а демократії навпаки – до плаваючих валютних курсів. Із цим також пов’язана проблема незалежності центральних банків. Авторами проведене дослідження еволюції метрик, за допомогою яких оцінювали адекватність валютних резервів. Визначено особливості показників оцінки валютних резервів (критерії Редді, Гвідотті-Грінспена, ARA), які акцентують увагу на питанні врахування потоків капіталу у визначенні адекватності резервів та їх гіпертрофії. Наведено переваги критерію ARA, що проявляються в прагненні країн нагромаджувати валютні резерви із завбачливою метою. Розбіжності в оцінці обсягу та структури валютних резервів полягають у високій волатильності глобальних потоків капіталу, що породжує феномен «завеликих переливів капіталу». Проаналізовано теоретичні підходи, що пояснюють процес нагромадження валютних резервів. Зокрема, ухиляння від структурних реформ, «новий» або монетарний меркантилізм, фінансовий меркантилізм, завбачливе та конкурентне нагромадження. В Україні, наприклад, існує попит на структурні реформи, але політичний ліміт часового горизонту часто є перешкодою на шляху їх ефективного впровадження. Акцентовано увагу на питанні незалежності центральних банків у розрізі політичних режимів, що проявляється в особливостях структури та нагромадження валютних резервів. Оригінальність статті обумовлена необхідністю визначення нових теоретичних підходів щодо оцінки адекватності валютних резервів з огляду на політичний устрій, що визначає режим обмінних курсів та дизайн інститутів макрофінансової стабільності.Item Вплив внутрішніх боргових запозичень на стан грошово-кредитної сфери(Західноукраїнський національний університет, 2024) Любіч, Олександр; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroItem Вплив волатильності обмінного курсу на досягнення інфляційного таргету(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroВступ. З переходом до нового етапу розвитку світової економіки період низької інфляції завершився. З’являється нова глобальна перспектива, зумовлена переосмисленням занепокоєнь монетарної влади щодо макроекономічних і фінансових цілей. Як наслідок, нові макроекономічні рамки підкреслюють, з одного боку, важливість чіткого й належного регулювання у боротьбі з глобальними загрозами, а з другого – тісний зв’язок між монетарною та фінансовою стабільністю. Тому необхідно переглянути роль центрального банку (далі – ЦБ) з огляду на його першочергову мету – забезпечення цінової стабільності у поєднанні з досягненням цілі фінансової стабільності. Проблематика. Використання чистого та гібридного режимів інфляційного таргетування (далі – ІТ) монетарної політики породжує наукові дискусії щодо доцільності включення обмінного курсу до цільової функції інфляції для згладжування курсової волатильності з метою забезпечення цінової стабільності й економічного зростання в розвинутих країнах і країнах з ринками, що формуються. Мета – оцінка волатильності обмінного курсу та його впливу на досягнення інфляційної цілі за різних режимів ІТ. Методи. Використано метод регресійного аналізу для виявлення та кількісної оцінки зв’язку між волатильністю обмінного курсу і ефектом його подальшого переносу на інфляцію. За допомогою кластерного аналізу проведено класифікацію країн – таргетерів інфляції за застосовуваним режимом валютного курсу, що включає аналіз двох змінних: волатильність курсу національної валюти та волатильність інтервенцій ЦБ на валютному ринку. Результати. Дослідження волатильності обмінного курсу в рамках стохастичних моделей монетарної політики знаходить теоретичне підтвердження ефективності управління валютним курсом для країн – таргетерів інфляції. Вільне плавання валютного курсу характеризується незначними інтервенціями на валютному ринку у поєднанні з необмеженими коливаннями курсу. Контрольованим режимом курсу валюти називається випадок, коли він залишається стабільним, а інтервенції є волатильними. На практиці контроль валютного курсу є виправданим, особливо для країн з ринками, що розвиваються, оскільки їхні економіки зазвичай характеризуються менш розвинутими фінансовими ринками, що ускладнює хеджування валютних ризиків в умовах вільного плавання валютного курсу та створює загрозу фінансовій стабільності. Висока інфляція у попередні періоди в таких країнах ускладнює забезпечення цінової стабільності. Ширина коридора дає змогу врахувати те, що, задаючи істотний інтервал для цільового орієнтира, ЦБ полегшує собі завдання формального досягнення цілі. Суттєві коливання валютного курсу можуть призводити до коливань загального рівня цін унаслідок ефекту переносу, тим самим ускладнюючи виконання цілі за інфляцією. За результатами аналізу коефіцієнт за змінної ІТ статистично значущо відрізняється від нуля та є додатним. Можна припустити, що використання гібридного режиму ІТ монетарної політики асоціюється з вищою ймовірністю досягнення інфляційної цілі, навіть якщо контролювати інші чинники. Граничний ефект переходу до гібридного ІТ становить приблизно 0,27. Висновки. Досягнення інфляційної цілі за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності для країн – таргетерів інфляції. За вільного плавання валютного курсу невеликі імпульси інфляції можуть переростати в її перманентне зростання. Спостерігається зниження ефекту переносу валютного курсу на ціни в країнах, що перейшли до гібридного ІТ. Оскільки ефект такого переносу в країнах, що розвиваються, як правило, вищий, ніж у розвинутих країнах, саме для цих економік вигоди від управління валютним курсом при ІТ повинні бути значнішими. До повномасштабної війни НБУ використовував валютні інтервенції як допоміжний інструмент ІТ для згладжування волатильності обмінного курсу. За воєнного стану існують певні закономірності проведення монетарної політики. Під час першого воєнного шоку від’ємне сальдо валютних інтервенцій почало різко зростати, тому НБУ був вимушений відмовитися від ІТ з плаваючим курсом та перейти до фіксації обмінного курсу. Запровадження фіксованого обмінного курсу в таких умовах є номінальним якорем для очікувань та антиінфляційним інструментом. Основною операцією НБУ виступають валютні інтервенції для забезпечення незмінності обмінного курсу. Поступове пом’якшення валютних обмежень та перехід до більшої гнучкості обмінного курсу створює передумови до поступового повернення до ІТ. Introduction. With the transition to a new stage of global economic development, the period of low inflation is over. A new global perspective is emerging that aims to rethink the concerns of monetary authorities regarding macroeconomic and financial objectives. As a result, the new macroeconomic framework emphasizes, on the one hand, the importance of clear and appropriate regulation in combating global threats, and, on the other hand, the close link between monetary and financial stability. In this regard, the role of the central bank needs to be reconsidered in the light of its primary objective of ensuring price stability in conjunction with the goal of financial stability. Problem Statement. The use of pure and hybrid inflation targeting (hereinafter - IT) of monetary policy regimes generates academic discussions about the feasibility of including the exchange rate in the inflation target function to smooth exchange rate volatility in order to ensure price stability and economic growth in developed and emerging markets. The purpose is to examine the exchange rate volatility and its impact on achieving the inflation target under different IT regimes. Methods. The method of regression analysis to identify and quantify the relationship between exchange rate volatility and the effect of its subsequent transmission to inflation was used. Applying cluster analysis, a classification of inflation- targeting countries was carried out according to the applied exchange rate regime, which includes the analysis of two variables: the volatility of the national currency rate and the volatility of Central Bank interventions in the foreign exchange market. Results. The study of exchange rate volatility within the framework of stochastic monetary policy models finds theoretical evidence of the effectiveness of exchange rate management for inflation-targeting countries. Free floating of the exchange rate is characterized by minor interventions on the foreign exchange market combined with unlimited exchange rate fluctuations. A controlled exchange rate regime is the case when the exchange rate remains stable and interventions are volatile. In practice, exchange rate control is justified especially for emerging market countries, as their economies are usually characterized by less developed financial markets, which makes it difficult to hedge currency risks in a free-floating exchange rate environment and poses a threat to financial stability. High inflation in previous periods in emerging market economies complicates the task of achieving price stability. The width of the band takes into account the fact that by setting a wide interval for the target, the central bank makes it easier for itself to formally achieve the target. Significant fluctuations in the exchange rate can lead to fluctuations in the general price level due to the pass-through effect, making it more difficult to achieve the inflation target. According to the analysis, the coefficient on the IT variable is statistically significantly different from zero and positive. Thus, it can be assumed that the use of a hybrid IT monetary policy regime is associated with a higher probability of achieving the inflation target, even when controlling other factors. The marginal effect of switching to hybrid IT is approximately 0.27. Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for macroeconomic stability for the inflation-targeting countries. Small impulses of inflation can turn into a significant permanent growth of inflation when the exchange rate is free to float. The effect of the exchange rate pass-through to prices has been reduced in countries that have switched to the hybrid IT. Since the effect of exchange rate pass-through in emerging markets is generally higher than in developed countries, the benefits of IT-based exchange rate management should be more significant for these economies. Prior to the full-scale war, the NBU used foreign exchange interventions as an auxiliary IT tool to smooth out exchange rate volatility. In times of war, there are certain regularities in the conduct of monetary policy. According to statistics, during the first military shock, the negative balance of foreign exchange interventions began to grow sharply. Given this course of events, the NBU was forced to abandon floating exchange rate IT and move to fixing the exchange rate. The introduction of a fixed exchange rate in such circumstances is a nominal anchor for expectations and an anti-inflationary tool. In such circumstances, the NBU's main operation is foreign exchange interventions to ensure the exchange rate stability. The gradual easing of currency restrictions and the transition to greater exchange rate flexibility preconditions for a gradual return to IT.Item Комітети монетарної політики в умовах спалаху пандемії коронавірусу(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, Hennadii; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Драчко-Єрмоленко, Євген Володимирович; Drachko-Yermolenko, YevhenВступ. В умовах системних шоків, таких як пандемія коронавірусу, прийняття рішень з монетарної політики потребує колегіальності. Комітети з монетарної політики (КМП) є вдалим інституційним підходом в умовах асиметрії інформації та наявних альтернатив реагування монетарними заходами на динамічні зміни в економіці й шоки. Проблематика. В Україні на рівні центрального банку та в науковій думці недооцінюються роль та статус КМП у забезпеченні фінансової стабільності, котрий більше сприймається як робочий орган Правління. Національного банку України (НБУ). Формування його складу лише з вищих керівників НБУ не гарантує від прийняття упереджених або недалекоглядних рішень, що може призводити до негативних наслідків для економічного зростання. Існує необхідність у приведенні засад роботи цього колегіального органу у відповідність з найкращою практикою центральних банків. Мета – узагальнення міжнародного досвіду в інституційному розвитку національних центральних банків у напрямі корпоративного устрою комітету з монетарної політики для забезпечення більшої ефективності його роботи та застосування найкращої практики в Україні. Методи. Використано контент-аналіз, методи наукової абстракції, порівняльного аналізу статистичної інформації, оприлюдненої центральними банками країн, що не входять до системи Європейського центрального банку. Результати. Пандемія коронавірусу не викликала суттєвих змін в організації діяльності комітетів, але підвищила важливість залучення сторонніх експертів для оцінювання та прогнозу ситуації. Аналіз біографічних даних таких осіб показав, що це фахівці високої кваліфікації, визнані в країні та міжнародною спільнотою. У рішеннях окремих органів політики на особливу увагу заслуговує посилання на очікування учасників ринку (наприклад, передбачення рішення щодо збереження, підвищення або зниження облікової ставки), а також вимога від членів органу дотримуватись періоду “мовчання” принаймні один тиждень, що означає утримання від коментарів з висловлюванням позиції до проведення засідання. Безумовно, становить інтерес практика участі в засіданнях комітету представників Міністерства фінансів без права голосу. Висновки. Комітети з монетарної політики працюють насамперед заради забезпечення цінової стабільності, але з перспективою для економічного розвитку. Основні функції КМП у більшості європейських країн не обмежені встановленням облікової ставки, а охоплюють вимоги до резервування, затвердження програм підтримки ліквідності й рефінансування банків, операції центрального банку на валютному ринку та з цінними паперами. Для України оптимальним вбачається сформувати КМП не при Правлінні, а при самому Національному банку для підвищення його статусу до рівня органу прийняття рішень. Для цього слід внести зміни у Закон “Про Національний банк України” та розробити регламент або положення про КМП. Участь зовнішніх експертів у складі комітету потрібна для ухвалення зважених рішень. Їхній рівень кваліфікації має бути підтвердженим науковим ступенем доктора з економіки або фінансів і статусом професора, солідним переліком наукових публікацій та досвідом участі в міжнародних дослідженнях. Бажаним є досвід керівної роботи в державних фінансових корпораціях, центральному банку та відомствах або великих фінансових установах. Участь політиків у складі комітету, на наш погляд, є недоцільною, оскільки в сучасних умовах це лише підриватиме незалежність центробанку. Introduction. In conditions of systemic shocks, such as the coronavirus pandemic, monetary policy decision-making requires collegiality. Monetary policy committees (MPCs) are a successful institutional solution in the conditions of information asymmetry and available alternatives for responding with monetary measures to dynamic changes in the economy and shocks. Problem Statement. In Ukraine, at the level of the central bank and in the scientific opinion, the role and status of the MPCs in ensuring financial stability is underestimated, which is perceived more as a working body of the Board of the National Bank of Ukraine (NBU). The formation of its composition which includes only top managers of the NBU does not guarantee against the adoption of biased or short-sighted decisions, which can lead to negative consequences for economic growth. There is a need to bring the principles of this collegial body into line with the best practices of central banks. Purpose.To generalize international experience in the institutional development of national central banks in the direction of the corporate structure of the monetary policy committee to ensure greater efficiency of its work and the application of best practices in Ukraine. Methods. Content analysis, methods of scientific abstraction, comparative analysis of statistical information published by central banks of countries that are not part of the European Central Bank system were used. Results. The coronavirus pandemic did not cause significant changes in the organization of committee activities, but it increased the importance of involving external experts to assess and forecast the situation. The analysis of the biographical data of such persons showed that they are highly qualified specialists, recognized in the country and by the international community. In the decisions of individual political bodies the reference to the expectations of the market participants (for example, the prediction of the decision related to maintainance , increase or decrease of the discount rate) deserves special attention as well as the requirement for the members of the body to observe a period of “silence” for at least one week, which means refraining from comments on the statement of position before the meeting. Of course, the practice of involvement the representatives of the Ministry of Finance in meetings of the committee without voting rights is of interest. Conclusions. Monetary policy committees work primarily to ensure price stability, but with a perspective for economic development. The main functions of MPCs in most European countries are not limited to setting the discount rate, but cover reserve requirements, approval of liquidity support programs and refinancing of banks, operations of the central bank in the foreign exchange market and with securities. For Ukraine, it is considered optimal to form MPCs not under the Board, but under the National Bank itself in order to raise its status to the level of a decision-making body. For this amendments should be made to the Law “On the National Bank of Ukraine” and regulations or provisions on the MPCs should be developed. The participation of external experts in the committee is necessary for making informed decisions. Their level of qualification should be confirmed by a doctorate in economics or finance and the status of professor, a solid list of scientific publications and experience of participation in international research. Management experience in public financial corporations, central banks and departments or large financial institutions is desirable. In our opinion, the participation of politicians in the committee is inappropriate, because in the current conditions it will only undermine the independence of the central bank.Item Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті забезпечення макроекономічної стабільності(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, HennadiiВступ. У 2020 р. пандемія COVID-19 швидко охопила практично всі країни, викликала спад в економіці й погіршила монетарну стабільність. За масштабами наслідків цей стрес перевищив наслідки глобальної фінансової кризи. Цілком логічним був перегляд параметрів монетарної політики, включно зі зниженням (або збереженням низьких) облікових ставок, прийняттям операцій довгострокового рефінансування, зменшенням норми обов’язкових резервів. Всі ці заходи мали стимулювати економіку, і потрібно дослідити, наскільки ефективною була трансмісія монетарної політики. Проблематика. Реалізація монетарної політики в умовах пандемії породжує нові наукові дискусії щодо каналів передачі, а також поєднання загального й особливого в розрізі країн. Мета – науково-практична оцінка механізму монетарної трансмісії для досягнення інфляційної цілі та забезпечення сталого економічного зростання національної економіки. Методи. Використано системний аналіз для опису моделей трансмісійного механізму монетарної політики; абстрактно-логічний – для узагальнення та побудови логічних зв’язків між окремими ланками трансмісійного механізму монетарної політики; статистико-економічний – для аналізу впливу монетарної трансмісії на інфляцію в рамках режиму інфляційного таргетування (ІТ). Результати. Під каналами передачі (трансмісії) розуміється ланцюг передачі впливу від ключової (облікової) ставки до наступної ланки монетарної трансмісії. Через свої властивості (системність, узгодженість, мікрообґрунтованість) неокейнсіанська логіка добре узгоджується з основними макроекономічними моделями, що належать до класу структурних (у т. ч. як класичні DSGE, так і напівструктурні моделі). Модель, використовувана Національним банком України (НБУ) для опису трансмісії і побудови середньострокового прогнозу розвитку вітчизняної економіки, також належить до структурних. У неокейнсіанській логіці структурна модель поєднує три найпотужніших канали трансмісії – процентний, валютний і канал очікувань. Імпульс ключової ставки миттєво позначається на ставці 10-денних міжбанківських кредитів, і тому вона є операційною ціллю монетарної політики НБУ. Від ставки міжбанківських кредитів вплив монетарної політики транслюється далі – на ставки на інших сегментах грошового ринку. Зміна процентних ставок діє на прийняття суб’єктами економіки рішень про споживання та інвестиції. Від ринкових процентних ставок і дохідності фінансових активів імпульс монетарної політики поширюється на показники кредитної активності, а також балансові показники компаній та банків. Зміна ключової ставки позначається на цінах та вартості активів на балансах компаній. Від кредитної сфери імпульс плавно переходить до економічної активності та інфляції. Сукупний попит, очікування, валютний курс, витрати виробників реагують на монетарну політику. Остання впливає на очікування і, відповідно, на інфляцію – за рахунок формування “якоря” для її сподіваного рівня в середньостроковому періоді. Висновки. Досягнення цілі за інфляцією за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності. Перехід НБУ до ІТ був виправданим, що підтверджується перевіреною гіпотезою різкого зниження рівня інфляції та волатильності цін у середньостроковій перспективі. Стабілізація цін відбувалася через канал очікувань. Вчасне реагування на виклики пандемії мало супроводжуватися пом’якшенням монетарної політики в напрямі здешевлення вартості фінансових ресурсів та відновлення довгострокового кредитування економіки. Набутий досвід дав змогу банківській системі вистояти в умовах наступного шоку – повномасштабної російської агресії проти України, використовуючи відпрацьовані підходи. Як показали дослідження, інфляційна ціль 5% ± 1 в. п., що є оптимальною з точки зору НБУ, не впливає на економічне зростання. Застосування інструменту ключової ставки демонструє запізнілу реакцію ринкових суб’єктів з лагом 9–18 місяців. Основна увага регулятора зосереджується навколо інфляційної цілі, а після її досягнення – на заходах із утримання інфляції в межах запланованого таргету. Розв’язання дилеми між запланованим показником інфляції та підтримкою економічного зростання потребує внесення нормативних змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність центрального банку. Introduction. In 2020, the COVID-19 pandemic quickly spread to almost all countries, causing a downturn in the economy and worsening monetary stability. In terms of the scale of its effects, this stress even exceeded the impact of the global financial crisis. It was quite logical to revise the parameters of monetary policy, including lowering (or keeping low) key policy rates, accepting long-term refinancing operations, and reducing the required reserve ratio. All of these measures were intended to stimulate the economy, and the recent practice deserves an examination of how effective the transmission of monetary policy has been. Problem Statement. The implementation of monetary policy in the context of the pandemic is giving rise to new academic discussions about transmission channels, as well as the combination of the general and the particular in the context of countries. The purpose is to examine the transmission mechanism of monetary transmission to achieve the inflation target and ensure sustainable economic growth of the national economy. Methods. General scientific and specific methods of scientific cognition were used. In particular, the study used system analysis to describe models of the monetary policy transmission mechanism; abstract and logical analysis to summarize and build logical links between individual links in the monetary policy transmission mechanism; and statistical and economic analysis to analyze the impact of monetary transmission on inflation under the inflation targeting regime. Methods. System analysis was used to describe models of the transmission mechanism of monetary policy; abstract-logical – for summarizing and building logical connections between separate links of the transmission mechanism of monetary policy; statistical and economic - to analyze the impact of monetary transmission on inflation within the framework of the inflation targeting (IT) regime. Results. Transmission channels are defined as the chain of transmission of the impact from the key policy rate (discount rate) to the next link in the monetary transmission chain. Because of its properties (systematicity, consistency, and microfoundedness), neo-Keynesian logic is well suited to the main macroeconomic models that belong to the class of structural models (including both classical DSGE and semi-structural models). The model used by the National Bank of Ukraine to describe the transmission and build a medium-term forecast of the domestic economy also belongs to the class of structural models. A structural model in the neo-Keynesian logic combines the three most powerful transmission channels - interest rate, exchange rate, and expectations channels. An impulse in the key policy rate is instantly reflected in the 10-day interbank lending rate, and this rate is therefore the NBU's operational target for monetary policy. From the interbank lending rate, the impact of monetary policy is transmitted further to rates in other segments of the money market. Changes in interest rates affect the consumption and investment decisions of economic agents. From market interest rates and financial asset yields, the monetary policy impulse spreads further to lending activity and balance sheet indicators of companies and banks. Changes in the key policy rate affect prices and the value of assets on companies' balance sheets. From the credit sector, the impulse is smoothly transferred to economic activity and inflation. Aggregate demand, expectations, the exchange rate, and producer costs respond to monetary policy. Monetary policy affects expectations and, consequently, inflation by creating an “anchor” for its expected level in the medium term. Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for achieving macroeconomic stability. The NBU's transition to IT was justified, as evidenced by the proven hypothesis of a sharp decline in inflation and price volatility in the medium term. Prices stabilized through the expectations channel. A timely response to the challenges of the pandemic should be accompanied by an easing of monetary policy aimed at reducing the cost of financial resources and restoring long-term lending to the economy. The experience gained enabled the banking system to withstand the next shock - a full-scale Russian aggression against Ukraine, using proven approaches. Studies have shown that the inflation target of 5% ± 1 p.p., which is optimal from the NBU's point of view, does not affect economic growth. The use of the key policy rate instrument demonstrates a delayed reaction of market participants with a lag of 9-18 months. The regulator focuses on the inflation target and, once it is achieved, on measures to support inflation within the planned target. Resolving the dilemma between the planned inflation rates and maintaining economic growth requires regulatory changes to the laws governing the central bank.Item Шляхи залучення фінансових ресурсів державними банками для відбудови економіки України(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroВступ. Аналіз доступності і якості фінансових ресурсів передбачає визначення джерел фінансування, усталених практик роботи державних банків, міжнародних програм і фондів, критеріїв забезпечення якості й сталості реконструкції, нагальних потреб у фінансуванні та його наявності, участі економічних суб’єктів у процесах планування та моніторингу виконання програм відбудови, механізмів підзвітності й гарантування економічної, соціальної та екологічної стійкості. Проблематика. Потреба в розширенні джерел залучення строкових ресурсів на місцевому та міжнародних ринках, їх розподіл через систему фінансового партнерства між державними банками та уповноваженими фінансовими організаціями на підтримку малого та середнього бізнесу вимагають скоординованих і злагоджених дій між усіма учасниками процесу. Довгострокові кошти домогосподарств хоча і мають невелику частку в загальній структурі фінансування, у контексті глобалізації набувають дедалі більшого значення, особливо з урахуванням економічного відновлення та політичної стабільності. Мета – науково-практична оцінка обсягів, динаміки та структури джерел залучення коштів державними банками на місцевому ринку для відбудови економіки України. Методи. Використано системний підхід, принципи систематизації статистичних та аналітичних даних, графічного аналізу, наукового синтезу, індукції та дедукції. Результати. Проаналізовано обсяги, динаміку та структуру залучення кредитних ресурсів держбанками в партнерстві з уповноваженими фінансовими організаціями, зокрема через кредитні програми Фонду розвитку підприємництва (ФРП) та програми рефінансування комерційних банків Національного банку України (НБУ). Виявлено, що обсяги залучених ресурсів у ФРП та рефінансування є незначними порівняно з кредитними портфелями державних банків. Для отримання доступу до кредитів ФРП держбанки вкладають кошти в інструменти державного боргу (ОВДП), що є неефективним з точки зору підтримки економічного відновлення, оскільки через високі процентні ставки за ними відбувається переливання ліквідності в державні боргові зобов’язання, що створює тиск на держбюджет і додаткові ризики дефолту для емітентів таких цінних паперів. Особливу увагу приділено аналізу динаміки строкових коштів клієнтів у розрізі банківських груп, зокрема державних та приватних банків, а також банків з іноземних капіталом. Наведено динаміку залучення коштів фізичних та юридичних осіб державними банками порівняно з великими приватними банками та банками з іноземним капіталом. Це дало змогу оцінити, наскільки успішно банки підтримують ліквідність і зберігають довіру клієнтів. Висновки. Державні банки в умовах війни відіграють ключову роль у стабілізації фінансової системи. Програми підтримки бізнесу, соціальні виплати й державні гарантії зробили ці банки важливими для клієнтів, що пояснює значні прирости депозитних портфелів у 2023–2024 рр. Обсяги рефінансування банків (застава, строки, мета) вказують на зміну стратегії НБУ, спрямовану на зменшення залежності банків від центробанку та перехід до більш ринкових механізмів забезпечення ліквідності. Поступова інтеграція України до ЄС відкриває для держбанків перспективи доступу до масштабного і дешевого фінансування за цільовими програмами, тому доцільно вже тепер орієнтувати ресурсну політику банків на відповідні механізми. В умовах війни і глобальної невизначеності важливим інструментом залучення додаткового фінансового ресурсу виступають державні й міжнародні гарантії. Водночас цей інструмент застосовується доволі обмежено. Серед державних банків лише Укрексімбанк отримав прямі гарантії від Уряду України в забезпечення вимог кредиторів. Потрібно розглянути можливості залучення гарантій від міжнародних організацій як менш обтяжливого й більш ефективного інструменту розширення і здешевлення фондування. Introduction. The analysis of the availability and quality of financial resources involves identifying sources of funding, established practices of state-owned banks, international programs and funds, criteria for ensuring the quality and sustainability of reconstruction, urgent needs for funding and its availability, ensuring the participation of economic actors in the planning and monitoring of reconstruction programs, accountability mechanisms and ensuring economic, social and environmental sustainability. Problem Statement. The need to expand the sources of term resources on local and international markets, and to distribute them through a system of financial partnerships between state-owned banks and authorized financial organizations to support small and medium-sized businesses, requires coordinated actions among all stakeholders. Although households' long-term funds account for only a small share of the overall financing structure, they are becoming increasingly important in the context of globalization, especially in view of economic recovery and political stability. The purpose is to examine the volume, dynamics and structure of sources of funds raised by state-owned banks in the local market for the purpose of rebuilding Ukraine's economy. Methods. The study used a systematic approach, the principles of systematization of statistical and analytical data, graphical analysis, scientific synthesis, induction and deduction. Results. The article analyzes the volumes, dynamics and structure of attracting credit resources by state-owned banks in partnership with authorized financial organizations, in particular through the loan programs of the Entrepreneurship Development Fund (EDF) and the NBU's refinancing programs for commercial banks. It was found that the amount of resources attracted from the EDF is insignificant compared to the loan portfolios of state-owned banks. To access the EDF loans, state-owned banks invest in government debt instruments (government bonds), which is inefficient in terms of supporting economic recovery, as high interest rates on such instruments cause liquidity to flow into government debt obligations, which puts pressure on the state budget and additional default risks for issuers of such securities. Special attention in the study is paid to the analysis of the dynamics of customers' term deposits by banking groups, including state-owned and private banks, as well as banks with foreign capital. The dynamics of attracting funds from individuals and legal entities of state-owned banks in comparison with large private banks and banks with foreign capital is presented. This made it possible to assess how successfully banks maintain their liquidity and retain customer confidence. Conclusions. In times of war, state-owned banks play a key role in stabilizing the financial system. Business support programs, social payments, and government guarantees have made these banks important to customers, which explains the significant growth in deposit portfolios in 2023–2024. The volume of bank refinancing (collateral, terms, purpose) indicates a change in the NBU's strategy aimed at reducing banks' dependence on the central bank and moving to more market-based liquidity mechanisms. The gradual integration of Ukraine into the EU opens up prospects for state-owned banks to access large-scale and cheap financing under targeted programs, so it is advisable to orient the banks' resource policy towards the relevant mechanisms. In times of war and global uncertainty, state and international guarantees are an important tool for attracting additional financial resources. At the same time, this tool is used to a limited extent. Among the state-owned banks, only Ukreximbank has received direct guarantees from the Ukrainian government to secure creditors' claims. It is necessary to consider the possibility of attracting guarantees from international organizations as a less burdensome and more effective tool for expanding and reducing the cost of funding.