Browsing by Author "Olshevska, Iryna"
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив фактору часу в освіті на ВВП країн: дослідження міжнародних пропорцій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаУ роботі аналізується взаємозв’язок між показниками, що характеризують тривалість освіти, як такими, що характеризують вхідні витрати факторів виробництва, та ВВП на душу населення як результуючим показником результатів отриманої освіти та ефективності функціонування національного інтелектуального капіталу. Інерційність та тривалість реформ в освітніх системах в умовах їх глобальної конвергенції обумовлюють актуальність питань статті. Виявлено, що найбільший вплив на ВВП на душу населення має не окремий час, що витрачається для отримання освіти на певних рівнях, але його сукупна тривалість.Item Гендерна асиметрічність в освіті та можливі шляхи її подолання(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-14) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Міграційний ресурс глобального підприємництва(2019-05-17) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Міграційні процеси сучасності і українська міграційна криза: до проблеми спільного та специфічного(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина Петровна; Лихолет, Сергій Ілліч; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергей ИльичУ статті розглядається широке коло питань, пов’язаних з міграційними процесами та їх сучасними тенденціями. Зокрема, зауважується на природі цього феномену, який може мати різні форми і масштаби свого прояву, правових механізмах його регулювання (легальна/нелегальна міграція), причинах та мотивах виникнення (економічні/позаекономічні фактори), контекстовій специфіці, темпоральній характеристиці та цільових орієнтирах. Значна увага зосереджена на розкритті причин української міграційної кризи, що викликана широкомасштабною агресією рф проти України і в результаті якої вітчизняні терени залишило близько 7-8-ми млн. громадян України. При цьому зазначається, що йдеться не тільки про найбільшу міграційну хвилю після Другої світової війни, в результаті якої 4-5 млн. осіб опинилися в країнах західної демократії, а й про те, що ця величезна кількість людей отримала всебічну підтримку, допомогу та сприяння з боку урядів та громадськості усіх країн, де тимчасово розселилися українці як втікачі від війни. Безпрецедентність цього шанобливого ставлення до вимушених переселенців з України на цивілізованому Заході пояснюється, насамперед, мотивами російської агресії, один з яких зводиться до настійливого бажання рф будь-що не допустити Україну до реалізації нею євроінтеграційних прагнень українського народу та унеможливити вступ України до НАТО. Наголошується, що російсько-українська війна не тільки спричинила міграційну кризу в Україні, зокрема, втрату державою величезного трудового та інтелектуального ресурсу як однієї із запорук її успішного розвитку, але і може стати своєрідним маркером адаптації українських громадян до європейських вимірів буття. Підсумовується, що з урахуванням всього комплексу допомоги (військової, фінансово-економічної, технічної, правової, гуманітарної тощо), що її отримує Україна в своїй боротьбі за свободу та незалежність, мова наразі може йти про ту українську міграційну потугу, яка з поверненням на рідні терени неабияк сприятиме подальшому цивілізаційному поступу української держави як у середньостроковій, так і далекостроковій перспективах. The article deals with a wide range of issues related to migration processes and its current trends. In particular, the author emphasizes the nature of this phenomenon, which may have different forms and scales of its manifestation, legal regulation (legal/illegal), causes and motives (economic/non-economic): natural disasters, military disasters, crises, diversity of contextual content, etc.; by temporal characteristics (three stages of adaptation), and parameters of countries' success (on the example of the USA, Great Britain and others). Special attention is paid to the target directions of migration flows that coincide/disincide with the interests of the host country, which may be objectively interested in using the resource potential of migrants as professionally competent or highly qualified specialists in various sectors of the national economy. The author focuses on the causes of the Ukrainian migration crisis caused by Russia's large-scale aggression against Ukraine, which led to the departure of 8 million people from Ukraine, of whom, according to various estimates, 4-5 million are currently residing in Western democracies. It is noted that this is not only the largest migration wave since the Second World War, but also that this huge number of people who were forced to leave their homes for various reasons received shelter, as well as comprehensive support, assistance and cooperation from the governments and publics of all countries where Ukrainians temporarily settled. An important aspect of this situation lies in the fact that the disaster of the Russian-Ukrainian war coincided with the European integration strategy of Ukraine's civilizational progress and is connected with Ukraine's constitutionally declared desire to become a NATO member. It is emphasized that the migration crisis in Ukraine has caused not only the loss of a huge labor resource by the State as one of the keys to Ukraine's successful development, but at the same time, it can become a kind of marker of adaptation of Ukrainian citizens related to the European integration choice. Taken together and taking into account the entire range of assistance (military, technical, legal, humanitarian, etc.) that Ukraine receives in its struggle for independence, we can now speak of the Ukrainian power that will greatly contribute to the civilizational progress of the Ukrainian state both now and in the future.Item Національна єдність і економічні виклики війни(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина Петровна; Лихолет, Сергій Ілліч; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергей ИльичУ статті наголошується на винятковому значенні єдності як базової цінності в житті людства, а також вказується на цілу низку історичних подій та явищ вітчизняної історії, в розрізі якої непорозуміння між суспільними стратами українського народу нерідко спричинювали фатальні поразки з їх далекосяжними наслідками. Підкреслюється, що роль національної єдності суспільства та його згуртованості довкола спільної мети надзвичайно зростає в часи воєнного лихоліття. Зазначається, що російсько-українська війна не тільки згуртувала український народ, але й надзвичайно згубно позначилася на економічному становищі українців, чимало з яких залишилися без даху над головою та без засобів до існування. Розкрито різні аспекти безпрецедентної економічної допомоги Україні переважною більшістю країн світу як того фактора, що неабияк сприяє стабілізації економічного становища і воднораз не уявляється можливим без максимального залучення усіх наявних внутрішніх ресурсів та ефективного використання тих переваг, які відкриваються перед Україною на шляху її євроінтеграції. Висловлюється впевненість, що, попри труднощі та випробування війною, а також завдяки всебічній фінансово-економічній, військово-технічній, правовій, гуманітарної та іншим формам допомоги країн цивілізованого світу, вільнолюбивій Україні вдасться витримати не тільки горе й лиха війни разом з її тотальними руйнівними наслідками, а й здобути перемогу над силами неоімперського мороку і в у стані політичної стабільності та національної консолідованості піти второваною дорогою демократії до вершин добробуту і процвітання. The article emphasizes the exceptional importance of unity as a basic value in the life of humanity, and also points to a whole series of historical events and phenomena from the history of Ukraine, in terms of which misunderstandings between social strata of the Ukrainian people often caused fatal defeats with far-reaching consequences. It is emphasized that the role of the national unity of the society and its cohesion around a common goal grows extremely in times of war. At the background of the catastrophic consequences of the Russian-Ukrainian war, the beginning of which falls in 2014, and its large-scale manifestation - in February 2022, it is shown that the military aggression of the Russian Federation against Ukraine is a subject of reflection at the highest representative forums of the world (UN, PACE, EU, OSCE ...), and also causes deep reflection and a sense of solidarity at all its possible social segments. It is indicated that as a fact, the war affected, first of all, the fate of millions of Ukrainian citizens, more than 4 million of whom became refugees, and almost seven million internally displaced persons were forced to leave their homes. As for the rest of our compatriots, who either found themselves under occupation or remained in their places of permanent residence, they bore almost the greatest burdens of the war. Nevertheless, it was they who showed admirable courage and resilience, as well as unanimity in opposing a much stronger enemy. It is noted that the war not only united the Ukrainian people, but also had an extremely detrimental effect on the economic situation of Ukrainians, many of whom were left homeless and without means of livelihood. Various aspects of the unprecedented economic aid to Ukraine by the vast majority of the world's countries as a factor designed to prevent the strengthening of disintegration processes in this vitally important sphere of our state's life have been revealed. It is pointed out the need to take preventive measures that would contribute to the stabilization of the economic situation and which cannot be imagined without the maximum involvement of all available internal resources and the effective use of those advantages that are open to Ukraine on the way to its European integration. They mean, first of all, the efforts of parliamentarians to bring Ukrainian legislation into line with EU legal norms and to reform the judicial system, as well as to overcome corruption, adhering to the principles of goodness, justice and truth.Item Особливості сучасних трансміграційних процесів: світовий та український аспекти(ФОП Маслаков, 2019-12-18) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Очікувані кредитні збитки у міжнародному банківському бізнесі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Мусієць, Тетяна Вікторівна; Musiiets, Tetiana; Мусиец, Татьяна Викторовна; Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина Петровна; Можна, Валерія О.; Mozhna, ValeriiaЗапізніле та недостатнє формування резервів під кредитні збитки стали однією з причин світової фінансової кризи 2008–2009 рр. У відповідь на виклики, які поставила перед міжнародною спільнотою ця криза, Базельський комітет з питань банківського нагляду розробив вимоги до фінансових установ Базель ІІІ, що охоп-люють у тому числі питання оцінки кредитного ризику. Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності повністю переглянула своє бачення підходів до оцінки кредитного ризику та випустила новий стандарт МСФЗ 9 »Фінансові інструменти». Проте Базель ІІІ та МСФЗ 9 формують лише загальну рамку оцінки очікуваних кредитних збитків, залишаючи широке поле для застосування професійного судження до оцінки очікуваних кредитних збитків в умовах фінансової нестабільності. Це породжує ризик маніпулювання фінансовими показниками банків. Метою роботи є проведення дослідження підходів Базель ІІІ та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» до оцінки очікуваних кредитних збитків та їх застосування під час фінансової нестабільності, викликаної різними причинами. Кредитні збитки — це різниця між усіма контрактними грошовими надходженнями, що суб’єкту господарювання належить отримати за укладеним договором, та усіма грошовими надходженнями, що суб’єкт господарювання очікує отримати, дисконтованими під первісну ефективну ставку за інструментом (або ефективну ставку, скориговану на кредитний ризик, для інструментів, що перебувають у дефолті). У статті досліджено стратегії управління кредитним ризиком та мінімізації кредитних збитків, серед яких особливе місце посідає формування резерву під очікувані кредитні збитки, що має безпосередній вплив на фінансовий результат банку і за своєю природою є визнанням потенційних майбутніх збитків у поточному періоду, що виникли на основі минулої або поточної події. У статі представлена формула розрахунку очікуваних кредитних збитків, яка дозволяє банку оцінювати кредитний ризик не лише за балансовою, а й за позабалансовою частиною договірних відносин. Розглянуто методи, що використовують для оцінки імовірності дефолту контрагента. З повномасштабним вторгненням росії в Україну у 2022 р., ризик настання дефолту економічних суб’єктів, що ведуть діяльність на те-риторії України, суттєво зріс. Відповідно, збільшилися витрати на формування резервів під очікувані кредитні збитки. Стабільність фінансового сектору є одним з ключових питань економіки в час війни. Тому у статті досліджено підходи таких банків України як АТ КБ «Приватбанк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», АТ «Райффайзен Банк» до оцінки очікуваних кредитних збитків в період високого ступеня невизначеності та розробка стратегій управління наявним кредитним ризиком, що є стратегічно важливими для України. Проведений аналіз подолання українськими банками впливу фінансової нестабільності, спричиненої повномасштабною війною росії проти України, через застосування професійного судження до оцінки очікува-них кредитних збитків у 2022 році. The late and insufficient formation of provisions for credit losses became one of the causes of the global financial crisis of 2008–2009. In response to the challenges posed to the international community by this crisis, the Basel Committee on Banking Supervision developed Basel III requirements for financial institutions, which include including issues of credit risk assessment. The International Financial Reporting Standards Board has completely revised its vision of credit risk assessment approaches and issued a new standard, IFRS 9 Financial Instruments. However, Basel III and IFRS 9 form only a general framework for the estimation of expected credit losses, leaving a wide field for the application of professional judgment to the estimation of expected credit losses in conditions of financial instability. This creates the risk of manipulation of banks’ financial indicators. The purpose of the work is to conduct a study of Basel III and IFRS 9 «Financial Instruments» approaches to estimating expected credit losses and their application during financial instability caused by various causes. Credit losses are the difference between all the contractual cash flows that the entity is due to receive under the contract and all the cash flows that the entity expects to receive, discounted at the original effective rate of the instrument (or the effective rate adjusted for the credit risk, for instruments in default). The article examines strategies for credit risk management and credit loss minimization, among which the formation of a reserve for expected credit losses has a special place, which has a direct impact on the bank’s financial result and by its nature is the recognition of potential future losses in the current period, which arose on the basis of the past or current event. The article presents a formula for calculating expected credit losses, which allows the bank to assess credit risk not only on the balance sheet, but also on the off-balance sheet part of contractual relations. The methods used to estimate the probability of a counterparty’s default are considered. With the full-scale invasion of russia into Ukraine in 2022, the risk of default of economic entities operating on the territory of Ukraine has increased significantly. Accordingly, expenses for the formation of reserves for expected credit losses increased. The stability of the financial sector is one of the key issues of the wartime economy. Therefore, the article examines the approaches of such banks of Ukraine as JSC CB PrivatBank, JSC State Export-Import Bank of Ukraine, JSC Raiffeisen Bank to the assessment of expected credit losses in a period of high uncertainty and the development of strategies for managing the existing credit risk, which is strategically important for Ukraine. Analysis of Ukrainian banks’ ability to overcome the impact of financial instability caused by russia’s full-scale war against Ukraine through the application of professional judgment to estimate expected credit losses in 2022.Item Проблема єдності українського суспільства і сучасна екзистенційна криза(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-30) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Регіональний вимір формування трудового потенціалу України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2009-10-23) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, IrynaСтаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів впливу внутрішніх міграційних процесів на економічний розвиток країн та ринок праці зокрема.Item Чинники трансміграційних процесів в глобальному середовищі(Український інститут розвитку фондового ринку, 2014) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаThis article is devoted to the research of transmigration processes in the conditions of globalization. It is justified, that trends of current stage of migration processes’ development are the following: demographical; economic inequality of development between developed countries and developing countries; liberalization of international trade, which requires increased mobility of labor; further improvement of the international system of communication; transnational migration. It is shown that every state has to implement policy for promoting of earnings from migration capital to realize their potential. Current objectives in the field of international migration is to protect the rights of migrants, reducing the costs connected with migration, termination of human trafficking, helping migrants caught in a critical situation, and so on.Item Інституційні регулятори зовнішньої української міграції(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2006-01-04) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаВ статті розглянуті деякі аспекти з інституційного регулювання зовнішньої української міграції, роль міграційних процесів в сучасному глобалізованому суспільстві, проблеми регулювання трудових міграційних процесів, визначено систему першочергових заходів для покращення ефективності управління трудовими міграціями.