Browsing by Author "Oriekhova, Tetiana"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз впливу іноземних інвестицій у розвиток підприємств АПК(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Орєхова, Тетяна В.; Oriekhova, Tetiana; Свіргун, Артем Р.; Svirhun, ArtemІнвестування є потужною рушійною силою, що здійснює безпосередній вплив на забезпечення макроекономічної рівноваги та поступового соціально-економічного розвитку країни. Від дієвості та результативності процесу інвестування залежить стан та перспективи подальшого інноваційного розвитку. Агропромисловий комплекс України є невід’ємним та одним із найважливіших секторів економіки. Дієвість та ефективність функціонування АПК здійснює безпосередній вплив на економічний розвиток та макроекономічну стабільність країни. Відповідно, ефективна інвестиційна політика в аграрному секторі дасть змогу забезпечити вихід українського АПК із фінансової, матеріальної та технологічної кризи. Актуальність дослідження полягає у тому, що у працях вітчизняних науковців основна увага акцентована в більшій мірі на необхідності залучення іноземних інвестицій. При цьому недостатньо висвітлено питання впливу іноземних інвестицій на розвиток агропромислового комплексу, зокрема, та національної економіки загалом, що ще більше актуалізується в умовах воєнного стану. Саме тому виникає потреба у поглибленому дослідження тенденцій впливу іноземних інвестицій на агропромислову сферу України. В статті проаналізовано рівень впливу іноземних інвестицій на розвиток агропромислового комплексу України. Метою статті є визначення впливу іноземних інвестицій на розвиток АПК України, а також розробка науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності залучення іноземних інвестицій у розвиток агропромислового комплексу України в сучасних умовах господарювання. Задля досягнення поставленої мети здійснено аналіз сучасного стану динаміки та структури процесу інвестування в АПК України. На основі чого проведено кореляційно-регресійний аналіз задля визначення інвестиційної привабливості агропромислової сфери. Загалом, було розраховано взаємодію 7 наведених показників. Як результат здійснено прогнозування обсягу експорту АПК за 2022–2026 рр. На основі проведеного дослідження обґрунтовано та систематизовано пріоритетні напрями удосконалення механізму залучення іноземних інвестицій. Investment is a powerful driving force that has a direct impact on ensuring macroeconomic balance and the gradual socio-economic development of the country. The state and prospects of further innovative development depend on the efficiency and effectiveness of the investment process. The agro-industrial complex of Ukraine is integral and one of the most important sectors of the economy. The effectiveness and efficiency of the agricultural sector’s functioning directly impact the country’s economic development and macroeconomic stability. Accordingly, an effective investment policy in the agricultural sector will make it possible to ensure the exit of the Ukrainian agricultural sector from the financial, material, and technological crisis. The relevance of the research lies in the fact that in the works of domestic scientists, the main attention is focused to a greater extent on the need to attract foreign investments. At the same time, the influence of foreign investments on the development of the agro-industrial complex, in particular, and the national economy in general, which is even more actualized in martial law conditions, is not sufficiently covered. That is why there is a need for an in-depth study of trends in the influence of foreign investments on the agro-industrial sphere of Ukraine. The article analyzes the level of influence of foreign investments on the development of the agro-industrial complex of Ukraine. The purpose of the article is to determine the influence of foreign investments on the development of the agricultural industry of Ukraine, as well as the development of scientific and practical recommendations for increasing the effectiveness of attracting foreign investments in the development of the agro-industrial complex of Ukraine in modern economic conditions. To achieve the set goal, an analysis of the current state of the dynamics and structure of the investment process in the agricultural sector of Ukraine was carried out. Based on this, a correlation regression analysis was conducted to determine the investment attractiveness of the agro-industrial sector. In general, the interaction of 7 of these indicators was calculated. As a result, the forecasting of the volume of agricultural exports for 2022–2026 was carried out. Based on the conducted research, the priority directions for improving the mechanism of attracting foreign investments were substantiated and systematized.Item Вплив країн БРІКС на глобальну економіку: ретроспективний аналіз та перспективи експансії(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Фурман, Тарас Юрійович; Furman, TarasУ статті проаналізовано етапи становлення блоку БРІКС. Визначено зміну абсолютної та відносної економічної ваги економік БРІКС за останнє десятиліття в структурі світової економіки. Проведений аналіз динаміки макроекономічних показників країн БРІКС дозволив зробити висновок про нерівномірність економічного зростання в країнах БРІКС. Динаміка макроекономічних показників країн блоку демонструє високу частоту флуктуацій, що є характерним для нестабільного економічного середовища, зокрема найбільша амплітуда коливань показника темпу інфляції серед країн БРІКС у РФ підтверджує тезу про вразливість цієї економіки до внутрішніх і зовнішніх ризиків. Війна в Україні має руйнівний вплив на товарні ринки в короткостроковій і потенційно довгостроковій перспективі; більш жорсткі фінансові умови можуть спричинити боргові труднощі у деяких членів групи. В роботі розглянуто хронологію розширення співпраці в рамках блоку БРІКС у термінах результатів самітів і зустрічей міністрів торгівлі країн БРІКС. Визначено тренди формування зовнішнього політичного середовища щодо оцінки впливу країн БРІКС на глобальну економіку. З метою визначення інтегральної оцінки рівня конвергенції країн БРІКС у діючому складі та співставлення макроекономічних показників країн БРІКС з показниками країн, які можуть бути потенційними кандидатами на включення до БРІКС (Аргентина, Єгипет, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Ефіопія, Саудівська Аравія) було обрано такі індикатори, як: коефіцієнт зростання ВВП; дефлятор ВВП; ВВП на душу населення (реальний); додана вартість виробництва у відсотках до ВВП. Обрані індикатори були усереднені за період 2017‒2022 рр. З метою зіставлення обраних країн було використано метод таксономії, який являє собою угрупування, систематизацію та класифікацію одиниць. Проведений аналіз дозволив отримати висновки про відсутність досягнення конвергенції, як між країнами, що входять до блоку БРІКС вже майже 17 років, так і між країнами БРІКС і країнами, що є кандидатами на приєднання до блоку, тобто про відсутність економічного підґрунтя для подальшого розвитку багатосторонніх інтеграційних процесів між цими країнами, що доводить суто політичний характер даної ініціативи. The article analyzes the stages of formation of the BRICS bloc. The change in the absolute and relative economic weight of the BRICS economies over the past decade in the structure of the world economy is determined. The analysis of the dynamics of macroeconomic indicators of the BRICS countries allowed to conclude that economic growth in the BRICS countries is uneven. The dynamics of the macroeconomic indicators of the BRICS countries demonstrates a high frequency of fluctuations, which is typical for an unstable economic environment, in particular, the largest amplitude of fluctuations in the inflation rate among the BRICS countries in the Russian Federation confirms the thesis that this economy is vulnerable to internal and external risks. The war in Ukraine is having a disruptive effect on commodity markets in the short and potentially long term; tighter financial conditions may cause debt difficulties for some members of the group. The article examines the chronology of the expansion of cooperation within the BRICS bloc in terms of the results of summits and meetings of the BRICS trade ministers. Trends in the formation of the external political environment for assessing the impact of the BRICS countries on the global economy are identified. In order to determine the integral assessment of the level of convergence of the BRICS countries in the current composition and to compare the macroeconomic indicators of the BRICS countries with the indicators of countries that may be potential candidates for inclusion in the BRICS (Argentina, Egypt, Iran, Ethiopia, Saudi Arabia, United Arab Emirates, Saudi Arabia), the following indicators were selected: GDP growth rate; GDP deflator; GDP per capita (real); value added as a percentage of GDP. The selected indicators were averaged over the period 2017–2022. In order to compare the selected countries, the taxonomy method was used, which is a grouping, systematization and classification of units. The analysis has led to the conclusion that convergence has not been achieved both between the countries that have been members of the BRICS bloc for almost 17 years and between the BRICS countries and the countries that are candidates for joining the bloc, i.e., there is no economic basis for further development of multilateral integration processes between these countries, which proves the purely political nature of this initiative.Item Розвиток смарт-економіки: міжнародна оцінка та перспективи реалізації в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna; Даценко, Наталія Володимирівна; Datsenko, Nataliia; Даценко, Наталия ВладимировнаУ статті обґрунтовано необхідність дослідження смарт-економіки (розумної економіки) не тільки на рівні міст (локалітетів), а й на рівні національної економіки. Запропоновано методичний підхід до оцінки розвитку смарт-економіки на рівні країни. На основі систематизації існуючих оцінок розвитку смарт-економіки на рівні міст та узагальнення найбільш комплексних підходів до оцінки прогресу країн визначено послідовні кроки зі здійснення оцінки розвитку смарт-економіки на національному рівні. Узагальнено результати рейтингування міст за різними індексами протягом 2018–2020 рр. Отримані результати скориговано з урахуванням чисельності населення, що проживає в «розумних містах» відносно всього населення країни. Результати проведеного аналізу візуалізовано та визначено країни, які мають найбільший прогрес у просуванні на шляху смарт-економіки. Сформульовано пропозиції з перспективного розвитку смарт-економіки та «розумних міст» у контексті сучасних викликів. The article substantiates the need for smart economy research not only at the level of cities (localities), but also at the level of the national economy. A methodical approach to assessing the development of the smart economy at the country level is proposed. On the basis of the systematization of the existing assessments of the development of the smart economy at the city level and the generalization of the most comprehensive approaches to the assessment of the progress of countries, successive steps for the assessment of the development of the smart economy at the national level have been determined. The ranking of countries according to the main aspects of smart economy was determined by summarizing the existing approaches for assessing the progress of countries (the most well-known complex and specialized indices). The results of the ranking of cities according to various indices during 2018-2020 are summarized. The obtained results are adjusted taking into account the number of the population living in smart cities relative to the entire population of the country. The results of the analysis were visualized and the countries with the greatest progress in the advancement of the smart economy were identified. Proposals regarding the prospective development of the smart economy and smart cities in the context of modern challenges: the pandemic and the post-war recovery of the Ukrainian economy have been formulated.Item Сучасні міжнародні практики багаторівневої реалізації екосистемного підходу у державному управлінні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, IrynaВ статті проаналізовано ключові заходи державної політики щодо становлення екологічної свідомості та підтримки екостандартів в господарській діяльності на різних рівнях управління. Визначено основні інструменти та ключові політичні заходи екологізації економічної діяльності. Проаналізовано ключові практики, які реалізують розвинені країни світу, задля формування екологічної свідомості, формування свідомого громадянського суспільства, кожен з учасників якого зацікавлений у дотриманні екологічних стандартів, керується принципами екологічності та визначає ключові умови власного життя з точки зору екологізації. Визначено основні практики Австрії та Данії щодо формування екосвідомого суспільства на різних його рівнях: національному, рівні локалітетів та корпоративному. Так, охарактеризовано особливості державного управління Австрії для формування екосвідомого підходу у населення. Реалізація стратегії розвитку екологічної політики Австрії відбувається на рівні Міністерств, Департаментів та муніципалітетів, функціонує Конференція регіональних міністрів з питань навколишнього середовища, Комітет зі сталого розвитку Австрії та Національний комітет зі змін клімату. В Австрії політика сталого розвитку реалізується в рамках двох ключових стратегій, що спрямовані на інтеграцію політики екологічної ощадливості та сталої політики економічного розвитку. Серед цих ключових стратегій Національна стратегія сталого розвитку та Австрійська стратегія сталого розвитку. Перша з цих стратегій орієнтується на вплетення принципів сталого розвитку у загальнонаціональну політику, ключовими визначено 20 цілей, що охоплюють різні аспекти якості життя, формування конкурентоспроможності, збереження довкілля, відповідальності у міжнародній площині. Австрійська стратегія сталого розвитку спрямована на формування загального підґрунтя для формування політик на різних рівнях урядування та господарської діяльності (як на національному так і на субнаціональному рівнях — від федерального уряду, громад, регіонів до муніципалітетів чи провінцій). Близька за ключовою концепцією розвитку до Австрії і Данія, яка загалом може претендувати на глобальне лідерство в процесі трансформації та екологізації економіки. Загалом на рівні державного управління Данія долучається до глобальних тенденцій переходу на екологічне опалення, формування екологічних енергетичних хабів, які орієнтовані на використання альтернативних джерел енергії, зростання інвестицій в зелені технології та ін. Ключовими угодами в цьому аспекті стають Енергетична угода, Закон про клімат Данії, Датська кліматична угода для енергетики і промисловості. Ключові характеристики державної політики Данії визначаються в Енергетичній угоді. Визначено, що розвинені країни світу формують цілеспрямовану політику сталого розвитку, яка орієнтована на синергетичну участь всіх суб’єктів економічної діяльності та їх активну співпрацю, яка загалом дала б можливість дотриматися ключових принципів екологізації та соціалізації на різних рівнях управління.