Browsing by Author "Pavlovskyi, Dmytro"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Феномен штучного інтелекту в глобальній економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бурмака, Микола Олексійович; Burmaka, Mykola; Павловський, Дмитро; Pavlovskyi, DmytroФеноменальні можливості штучного інтелекту в глобальній перспективі та динамічне інтегрування його у широкий спектр видів сучасної життєдіяльності людини зумовлюють підвищену увагу дослідників різних галузей науки до цього явища. Оскільки штучний інтелект значною мірою починає використовуватись у бізнес-діяльності, суттєво підвищуючи її продуктивність та ефективність, перед науковцями-економістами постає завдання ідентифікувати методологічні підходи до вивчення економіки штучного інтелекту як складника глобальної економіки. Штучний інтелект виступає як провідний технологічний тренд цифрових трансформацій, який значно випереджає за динамікою розвитку, залученням інвестицій і поширенням в соціумі інші прояви інформаційно-цифрової ери. Істотний прогрес у створенні нових моделей, систем і технологій штучного інтелекту кардинально змінює способи взаємодії людини з пристроями і навколишнім середовищем. Застосування штучного інтелекту для автоматизації бізнес-процесів в компаніях призводить до значних конкурентних переваг в глобальному турбулентному бізнесі. Водночас штучний інтелект породжує низку нових викликів, пов՚язаних з кіберзагрозами, шахрайством і хакерством, які долаються знову ж таки за допомогою технологій штучного інтелекту. На фоні зростаючого попиту на системи штучного інтелекту в економіці, фінансах, менеджменті, бізнесі, науці і освіті на сьогодні сформувався окремий специфічний високотехнологічний сегмент глобального ринку, товарна і сервісна номенклатура якого забезпечується індустрією штучного інтелекту. У статті викладено методологічний підхід до ідентифікації економіки штучного інтелекту, яка складається з ряду взаємопов՚язаних компонент, та запропонована емпірична формула економіки штучного інтелекту. На основі узагальнення науково-технологічних дискусій щодо штучного інтелекту системно викладено перспективи його розвитку у найближчі роки із зазначенням широкого переліку галузей і сфер застосування. У статті акцентується увага на посиленні глобальної конкуренції між ключовими представниками індустрії штучного інтелекту ‒ розвиненими країнами і високотехнологічними корпораціями. Зазначається, що феномен штучного інтелекту може стати важливим фактором глобальної конкурентоспроможності в економічній, технологічній і військовій сферах. Окреслено технологічні горизонти розвитку штучного інтелекту з огляду на можливі обмеження у виробництві чіпів та необхідність пошуку нових проривних технологій у майбутньому. The phenomenal capabiliti its dynamic integration into a wide range of modern human activities have attracted increased attention from researchers in various fields of science. As artificial intelligence is increasingly being used in business activities, significantly increasing their productivity and efficiency, economists are faced with the task of identifying methodological approaches to studying the economics of artificial intelligence as a component of the global economy intelligence is the leading technological trend in digital transformation, significantly ahead of other manifestations of the information and digital era in terms of development dynamics, investment attraction and dissemination in society. Sig models, systems, and technologies of artif which humans interact with devices and the environment. The use of artificial intelligence to automate business processe global turbulent business. At the same time, artificial intelligence poses a number of new challenges related to cyber threats, fraud and hacking, which are again being overcome with the help of artificial intelligence technologies. Against the backdrop of growing demand for artificial intelligence systems in the economy, finance, management, business, science and education, a separate specific high product and service range are provided by the artificial intelligence industry. The article presents a methodological approach to identifying the artificial intelligence economy, which consists of a number of interrelated components, and propo artificial intelligence economy. Based on a summary of scientific and technological discussions on artificial intelligence, the article syste in the coming years, indicati focuses on the intensification of global competition between key representatives of the artificial intelligence industry — developed countries and high-tech corporations. It is noted that the phenomenon of artificial intelligence can become an important factor in global competitiveness in the economic, technological and military spheres. The technological horizons for the development of artificial intelligence are outlined, taking into account possible limitations in chip production and the need to search for new breakthrough technologies in the future.Item Цифровий імператив розвитку глобальної економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Павловський, Дмитро; Pavlovskyi, Dmytro; Сидоренко, Олександр; Sydorenko, OleksandrУ статті обґрунтовується гіпотеза щодо безальтернативності цифрової трансформації бізнесу, державного управління, суспільства у цілому у сучасній композиції науково-технологічних трендів глобального розвитку. Системно ідентифіковано цифрові технології, що базуються на великих даних, грід обчисленнях, блокчейні і реально впроваджуються у глобальному бізнесі як промисловий інтернет, робототехніка, цифровий маркетинг, фінтех, говтех, Е-медицина і освіта тощо. Акцентовано, що саме вони є ключовими драйверами цифрової економіки як новітнього феномену і нової реальності. Узагальнено понятійно-категоріальний апарат і показано архетипи цифрової економіки. Проілюстровано її стан у форматі показників впливових глобальних індексів. Констатовано очевидні позитиви цифровізації економіки — доступність, прозорість і ефективність використання ресурсів, висока продуктивність і здешевлення сервісів, швидкісний доступ до ринків, мобільність комунікації, енергоефективність і екологічність і показано її можливі негативи, внаслідок кіберзлочинності, електроенергетичних шоків, безробіття, незахищеності особистої інформації, дискредитації традиційних культурних і поведінкових цінностей. Проведено СВОТ-аналіз цифровізації української економіки за індексами Глобальної цифрової конкурентоспроможності і мережевої готовності і окреслено шляхи і пріоритетні завдання її інтенсифікації у євроінтеграційному напрямі розвитку — покриття мобільним зв’язком 4G, доступність чистої енергії, нейтралізація високих інвестиційних ризиків, належне правове регулювання інтелектуальної власності та ІКТ-діяльності. Обґрунтовано ключову роль стратегій і практик Е-врядування у процесі цифрової трансформації національних економік на основі порівняльного міжкраїнового аналізу. Представлену авторську логіку трансформації цифрової економіки, виходячи із перспективних науково-технологічних трендів, генерованих нано-, біо-, нейро-, кванто- технологіями та штучним інтелектом. Обґрунтовано об’єктивну зумовленість становлення розумної економіки насамперед у форматі розумних підприємств, міст і спільнот. The article substantiates the hypothesis that there is no alternative to digital transformation of business, public administration, and society as a whole in the current composition of scientific and technological trends in global development. The article systematically identifies digital technologies based on big data, grid computing, blockchain and actually implemented in global business, such as the industrial Internet, robotics, digital marketing, fintech, govtech, e-medicine and education, etc. It is emphasised that they are the key drivers of the digital economy as a new phenomenon and a new reality. The author summarises the conceptual and categorical apparatus and shows the archetypes of the digital economy. Its status is illustrated in the format of indicators of influential global indices. The article states the obvious positive aspects of digitalisation of the economy – accessibility, transparency and efficiency of resource use, high productivity and cheaper services, fast access to markets, communication mobility, energy efficiency and environmental friendliness – and shows its possible negative aspects, such as cybercrime, electricity shocks, unemployment, insecurity of personal information, discrediting traditional cultural and behavioural values. A SWOT analysis of the digitalisation of the Ukrainian economy according to the Global Digital Competitiveness and Network Readiness indices is carried out and the ways and priority tasks of its intensification in the European integration direction of development are outlined – 4G mobile coverage, availability of clean energy, neutralisation of high investment risks, proper legal regulation of intellectual property and ICT activities. The key role of e-governance strategies and practices in the process of digital transformation of national economies is substantiated on the basis of a comparative cross-country analysis. The authorʼs own logic of digital economy transformation is presented, based on promising scientific and technological trends generated by nano-, bio-, neuro-, quantum- and artificial intelligence. The author substantiates the objective conditionality of the formation of a smart economy, primarily in the format of smart enterprises, cities and communities.