Browsing by Author "Prymostka, Olena"
Now showing 1 - 20 of 28
Results Per Page
Sort Options
Item Central Bank digital currencies(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-12) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена Александровна; Prymostka, Аndrii; Примостка, Андрій Олександрович; Примостка, Андрей АлександровичItem Central Bank Digital Currencies: concept, implications, and policy considerations(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-25) Prymostka, Olena; Примостка, Олена ОлександрівнаItem Financial inclusion in Ukraine: determinants and evaluation(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Prymostka, Lyudmila Oleksandrivna; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина ГеннадіївнаThe low level of coverage of the population by banking services is one of the relevant problem for the Ukrainian banking system and for the economy as a whole. The economic growth, the well-being of the population and the social climate in society depend from the ability of the population to the use of basic financial services. In the article the definition of financial inclusion of the population is considered and formed. The determinants of supply and demand, which are complemented by the determinants of social responsibility, are studied. This approach, together with the needs and accessibility of basic financial services, combines the protection of consumer rights, the development of proportional surveillance, the promotion of digital technology and the creation of financial literacy programs, taking into account national and sociological characteristics. The author’s proposed vision of the components of financial inclusion is related to well-being, awareness, accessibility, involvement and use. Their economic content, logical consistency and interconnectedness are disclosed. A set of analytical indicators has been formed, quantitatively characterizing them and integrated indexes have been constructed. On the basis of a composite consideration of all indices, a map of financial inclusion was constructed, which clearly shows that the population in Ukraine is not sufficiently oriented in the economy and financial sphere. The reasons for the low interest of the population in the use of banking services, among which the dominant ones are recognized: lack of funds, distrust of banking institutions, unacceptable pricing policy of banks. According to the statistics of the World Bank and the NBU, the coverage of the population of Ukraine with basic financial services is analyzed in comparison with other countries. It is determined that in order to increase the level of financial inclusion, it is necessary to ensure that the basic financial services of those part of the population of the country who do not have access to them are covered. Низький рівень охопленості населення банківськими послугами є однією з актуальних проблем української банківської системи та економіки в цілому. Саме від доступності та включеності населення до користування базовими фінансовими послугами залежать темпи зростання економіки, добробут населення i соціальний клімат у суспільстві. Розглянуто і сформовано визначення фінансової інклюзивності населення. Виокремлено детермінанти попиту і пропозиції, які доповнено детермінантами соціальної відповідальності. Такий підхід, поряд із потребами і доступністю базових фінансових послуг, поєднує захист прав споживачів, розвиток пропорційного нагляду, сприяння розвиткові цифрових технологій і створення програм фінансової грамотності з урахуванням національних і соціологічних особливостей. Запропоноване авторське бачення складових фінансової інклюзії, до яких віднесено: добробут, обізнаність, доступність, залученість і використання. Розкрито їхній економічний зміст, логічну послідовність і взаємопов’язаність. Сформовано набір аналітичних показників, що кількісно їх характеризують, і побудовано інтегровані індекси. На основі композитивного розгляду всіх індексів побудовано карту фінансової інклюзивності, яка наочно демонструє, що в Україні населення недостатньо орієнтується в економіці та фінансовій сфері. Виокремлено причини низької зацікавленості населення у користуванні банківськими послугами, серед яких домінантними визнано: брак коштів, н едовіра д о б анківських установ, неприйнятна цінова політика банків. За статистичними даними Світового банку і Національного банку України, проаналізовано рівень охоплення населення України базовими фінансовими послугами порівняно з іншими країнами. Визначено, що для підвищення рівня фінансової інклюзії потрібно забезпечити охопленість базовими фінансовими послугами тих верст населення країни, які не мають доступу до них узагалі. Рассмотрено и сформулировано экономическое понимание сущности финансовой инклюзивности. Предложено авторское видение элементов финансовой инклюзии, их логическая последовательность и взаимосвязь. Предложен набор аналитических показателей, характеризующих каждый элемент, и на их основе построеныиндивидуальные интегрированные индексы. По совокупности всех индексов построена карта финансовой инклюзивности, которая демонстрирует, что в Украине население недостаточно ориентируется в экономике и финансовой сфере. Выделены причины такой низкой заинтересованности. На основе статистических данных МБ и НБУ, проанализирован уровень охвата населения Украины базовыми финансовыми услугами по сравнению с другими странами.Item Integrated evaluation of financial inclusion in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Biloshapka, Viktoriia; Білошапка, Вікторія Степанівна; Lavreniuk, A.; Лавренюк, А. В.Low level of financial literacy and coverage of the population with banking services is one of the urgent problems of Ukrainian society. Methodical approaches to a comprehensive integrated assessment of the level of financial inclusion are proposed. The key components of financial inclusion (FI) have been identified, which include: welfare, awareness, accessibility, involvement and usage. Their economic meaning, logical sequence and interconnectedness are revealed. An algorithm for evaluation is proposed, which includes successive stages: substantiation of FI components; selection of analytical indicators for each component; calculation of sub-indexes of components and their normalization; weighing subindexes based on professional judgments; calculation of the resulting indicator — the integrated index of financial inclusion (IFI). For each component of financial inclusion, a primary set of analytical indicators-indicators is formed, which are divided into stimulators and disincentives. For all components, their standardized value and significance factor are calculated. A «thermal» mapping of the dynamics of sub-indexes by components for 2000—2019 was carried out. It was found that the intensification of the development of non-cash payments and digital banking services contributed to the growth of the component of usage, and the reduction in the number of banking institutions led to a decrease in the level of availability of banking services. A comprehensive economic and statistical assessment of the level of financial inclusion in Ukraine has been carried out. Integral IFI is calculated as the geometric mean of individual sub-indexes. A composite map of financial inclusion of the population of Ukraine is constructed. The map clearly shows the low indicators of the basic components of financial inclusion — well-being and awareness. The directions of improvement of the methodology by expanding the list of analytical indicators are substantiated. The main problems and destructive factors that reduce the level of financial inclusion in the country are highlighted. It is substantiated that the method of assessing the level of financial inclusion is necessary for monitoring and preventive identification of possible problems. Низький рівень фінансової грамотності та охопленості населення банківськими послугами є однією з актуальних проблем українського суспільства. Запропоновано методичні підходи до комплексної інтегральної оцінки рівня фінансової інклюзивності. Виявлено ключові складові фінансової інклюзивності (ФІ), до яких віднесено: добробут, обізнаність, доступність, залученість i використання. Розкрито їхній економічний зміст, логічну послідовність і взаємопов’язаність. Для оцінювання запропоновано алгоритм, який включає послідовні етапи: обґрунтування складових ФІ; вибір аналітичних індикаторів-показників за кожною складовою; розрахунок субіндексів складових та їхня нормалізація; зважування субіндексів на основі професійних суджень; обчислення результуючого показника — інтегрального індекса фінансової інклюзії (ІФІ). Для кожної складової фінансової інклюзивності сформовано первинну сукупність аналітичних індикаторів-показників, які поділено на стимулятори і дестимулятори. Для всіх складових розраховано їх стандартизоване значення і коефіцієнт значущості. Проведено «тепловий» мепінг динаміки субіндексів за складовими за 2000—2019 рр. Виявлено, що активізація розвитку безготівкових розрахунків і цифрових банківських послуг сприяла зростанню складової використання, а скорочення кількості банківських установ зумовило зниження рівня доступності банківських послуг. Здійснено комплексну економіко-статистичну оцінку рівня фінансової інклюзивності в Україні. Інтегральний ІФІ розраховано як середнє геометричне значення індивідуальних субіндексів. Побудовано композитну карту фінансової інклюзії населення України. Карта наочно демонструє низькі показники базових складових фінансової інклюзії — добробуту та обізнаності. Обґрунтовано напрями вдосконалення методики за рахунок розширення переліку аналітичних індикаторів-показників. Виокремлено основні проблеми й деструктивні чинники, які знижують рівень фінансової інклюзивності у країні. Обґрунтовано, що методика оцінювання рівня фінансової інклюзії необхідна для моніторингу та превентивної ідентифікації можливих проблем.Item Intellectual property as a tool to stimulate investment - consulting aspect(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-15) Prymostka, Olena; Примостка, Олена ОлександрівнаItem Macroeconomic factors influencing on the reorganization of banks in the conditions of economic imbalances(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Іryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Chepizhko, Oksana; Чепіжко, ОксанаІn the context of increasing economic imbalances, the goals of bank reorganization are being transformed and are acquiring new content, which increases the relevance of macroeconomic factors. The article is aimed at identifying the impact of macroeconomic factors on the choice of reorganization method by building a neural network like the Kohonen map. A cluster analysis method has been applied to build a neural network of the type of self-organization maps of Kohonen. As a result, has allowed four clusters. The first cluster includes developing countries. The most common methods are M&A agreements and buyback operations. Among the priority factors of influence are a high level of GDP per capita, a growing share of the urban population, and significant tax revenues. The second cluster includes developing countries, for which consolidation methods such as partial absorption, and acquisition of fixed assets are a priority. Among the main factors influencing, it is worth highlighting commodity trade, inflation, and the GDP deflator. The third cluster includes highly developed, developing countries, for which the dominance of share buyback agreements, which is primarily related to the share of foreign direct investments, the volume of GDP and the volume of tax revenues. The fourth cluster includes mainly developed countries, that are not included in the third cluster. Due to the determining influence of significant volumes of domestic crediting, foreign direct investments, GDP and a significant share of gross accumulation, practically all methods of reorganization are common in these countries (M&A, buybacks can be singled out among the most common transactions). В умовах посилення економічних дисбалансів цілі реорганізації банків трансформуються та набувають нового наповнення, що посилює актуальність впливу саме макроекономічних факторів. Метою дослідження є виявлення впливу макроекономічних факторів на вибір методу реорганізації шляхом побудови нейронної мережі на зразок карти Кохонена. Застосовано кластерний підхід для побудови нейронної мережі типу самоорганізаційних карт Кохонена. У результаті було виділено чотири кластери. До першого кластера ввійшли країни, що розвиваються. Найпоширенішими методами є угоди M&A та операції зворотного викупу. Серед пріоритетних макроекономічних факторів впливу – високий рівень ВВП на душу населення, зростаюча частка міського населення, значні податкові надходження. До другого кластера ввійшли нові індустріальні країни, для яких пріоритетними є такі методи консолідації, як часткове поглинання, придбання основних засобів. Серед основних макроекономічних факторів впливу варто виділити товарну торгівлю, інфляцію та дефлятор ВВП. Третій кластер включає високорозвинені країни та країни, що розвиваються, для яких характерне домінування угод зворотного викупу акцій, що пов'язано насамперед із часткою прямих іноземних інвестицій, обсягом ВВП та обсягом податкових надходжень. До четвертого кластера ввійшли переважно розвинуті країни, які не ввійшли до третього кластера. Визначальний вплив чинять обсяги внутрішнього кредитування, прямі іноземні інвестиції, ВВП та валові нагромадження, що сприяє розвиткові майже всіх способів реорганізації (серед найпоширеніших угод можна виокремити M&A та зворотний викуп).Item State-owned banks in the global financial system(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2026) Prymostka, Lyudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена ОлександрівнаThis article examines the characteristics of various models of public sector banking that have emerged in countries and regions around the world. Public sector banks remain a vital component of the global financial system, owing to their unique role in the economy as an instrument for advancing public interests. The following features are examined: the German model as a classic example of successful state banking with a focus on regional development; the Chinese model as an example of a large-scale state banking sector aimed at supporting rapid economic growth; and the Indian model, where banks successfully demonstrate a steady trend towards reducing non-performing loans (NPLs). A comparison of key financial indicators of state-owned and private banks reveals the advantages and limitations of the state banking sector under different economic conditions. It has been established that the state’s share varies significantly across different regions of the world, ranging from 15–24% in developing countries to over 50% in China and India. Over the past decades, the share of state-owned banks worldwide has been gradually decreasing. In Ukraine, state-owned banks account for over half of the banking sector’s assets as of early 2026, which is an unusually high figure for a market economy. The key financial indicators of Ukraine’s state-owned banks have been analysed. It is concluded that, during a period of martial law, a high level of state participation ensures stability during macroeconomic instability, enables the financing of the defence-industrial complex, facilitates the implementation of business support programmes, and builds financial capacity for the country’s post-war reconstruction. The strategic direction for the further reform of the domestic banking sector is the gradual reduction of state presence through privatisation, which is in line with Ukraine’s commitments to the IMF under the ‘ ’ programme and the recommendations of the EBRD, whilst the key areas of reform should be improving the efficiency, transparency and accountability of the banking system. Досліджено особливості різних моделей функціонування банків державного сектору, які сформувалися в країнах та регіонах світу. Державні банки залишаються важливою складовою глобальної фінансової системи, що зумовлено їх унікальною роллю в економіці як інструменту реалізації державних інтересів. Розглянуто особливості: німецької моделі як класичного прикладу успішного державного банківництва з фокусом на регіональний розвиток; китайської моделі як прикладу масштабного банківського державного сектору, спрямованого на підтримку швидкого економічного зростання; індійської моделі, де банки успішно демонструють стійку тенденцію до зниження непрацюючих кредитів (NPL). За результатами порівняння ключових фінансових показників державних і приватних банків виявлено переваги та обмеження банківського державного сектору в різних економічних умовах. Встановлено, що частка держави суттєво відрізняється в різних регіонах світу, коливаючись від 15–24% у країнах, що розвиваються, до понад 50% в Китаї та Індії. За останні десятиріччя частка державних банків у світі поступово зменшується. В Україні державні банки концентрують понад половину активів банківського сектору на початок 2026 року, що є нетипово високим показником для ринкової економіки. Проаналізовано ключові фінансові показники державних банків України. Зроблено висновок, що у період військового стану високий рівень державної участі забезпечує стійкість у період макроекономічної нестабільності, дозволяє фінансувати оборонно-промисловий комплекс, реалізувати програми підтримки бізнесу та нарощувати фінансовий потенціал для повоєнної відбудови країни. Стратегічним вектором подальшого реформування вітчизняного банківського сектору є поступове зменшення державної присутності через приватизацію, що відповідає зобов’язанням перед МВФ та рекомендаціям ЄБРР, а ключовими напрямами реформи має бути підвищення ефективності, прозорості та підзвітності банківської системи.Item Transformation of The Consulting Services Market in Ukraine Under The Influence of Military Conflic(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2025) Prymostka, Olena; Примостка, Олена ОлександрівнаThe study examines the transformation of Ukraine’s consulting services market under the infl uence of military confl ict. It analyzes external and internal factors affecting the market’s development during wartime and presents key statistical indicators of the consulting sector. The full-scale war has caused a sharp contraction in demand for consulting services in traditional segments as business activity was disrupted, while simultaneously stimulating new demand for crisis management, digital transformation, and risk management advisory. We assess the business environment’s response to instability: companies have been leveraging fi nancial reserves, cutting costs, and revising management strategies to survive. Special attention is given to changes in the demand and supply for consulting services amid the confl ict: the study identifi es which market segments suffered the most and how client needs have shifted, with new requirements emerging due to elevated wartime risks. Our analysis fi nds that the war has heightened the need for consulting support in areas such as business relocation, supply chain reconfi guration, cybersecurity, and post-war recovery planning. The size and structure of the consulting market are examined based on statistical data and industry reports, revealing that the Ukrainian consulting industry, which was historically underdeveloped, faced severe setbacks but also accelerated changes. We identify current development trends and key factors affecting market performance during the war. Based on the fi ndings, we propose strategic recommendations for strengthening the consulting sector and provide a forecast for its post-war development. The conclusions offer valuable insights for consulting professionals, business leaders, and government agencies involved in regulating or supporting the consulting services industry in Ukraine. У статті досліджено трансформацію ринку консалтингових послуг в Україні в умовах повномасштабного воєнного конфлікту. Розкрито актуальність проблеми: розрив традиційних економічних зв’язків і руйнування бізнес-процесів під час війни змусили переглянути роль і очікування від консалтингу. Метою роботи є комплексний аналіз впливу війни на попит і пропозицію консалтингових послуг, а також формулювання стратегічних рекомендацій для розвитку галузі під час та після війни. Для цього використано змішаний метод дослідження: аналіз статистичних даних Державної служби статистики України та міжнародних організацій, контент-аналіз аналітичних звітів і публікацій, кейс-стаді діяльності консалтингових компаній і опитування підприємств. У результатах встановлено, що повномасштабна війна спричинила різке скорочення попиту у традиційних сегментах – стратегічному і маркетинговому консалтингу – водночас посиливши потребу в консультаціях із кризового управління, управління ризиками, цифрової трансформації та підтримки гуманітарних проектів. Показано, що бізнес адаптувався шляхом оптимізації витрат, переведення операцій в режим «відбудови» і застосування IT-рішень. Висвітлено нові нішеві напрями: безпековий консалтинг, кібербезпека, реліокація виробництв і логістичні консультації. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні механізмів адаптації консалтингу в умовах війни та обґрунтуванні рекомендацій для підвищення стійкості галузі. Отримані результати узгоджуються з дослідженням інших науковців, що підтвердило зростання попиту на кризові та відбудовні послуги. Зроблено висновки про те, що нинішня ситуація може зумовити зростання концентрації ринку і підвищення професіоналізму учасників. Практична цінність роботи: висновки і рекомендації можуть бути корисними консультантам, бізнес-керівникам і державним органам для стратегічного планування підтримки галузі та відбудови економіки.Item Банки державного сектору: фінансовий потенціал у повоєнній відбудові економіки(Наукова установа «Науково-дослідний Центр Сталого Розвитку», 2026) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Закревська, Марія Олександрівна; Zakrevska, MariiaВступ. Банки державного сектору в умовах воєнного стану відіграють стратегічну роль в економіці країни, забезпечуючи фінансову стабільність та підтримку реального сектору. Домінування державного сектору в банківській системі породжує ризики зростання монополізації ринку, тому виникає проблема обґрунтування шляхів реформування державного банківського сектору та адаптації до європейських стандартів в умовах повоєнного відновлення економіки. Мета. Метою дослідження є оцінювання фінансового потенціалу банків державного сектору на основі аналітичного дослідження основних фінансових показників, ринкових індикаторів та потенційних ризиків, а також обґрунтування висновків щодо подальшого реформування банківського сектору. Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, теорії фінансів та концепції розвитку банківського бізнесу. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу, систематизації та групування, індукції та дедукції; методи порівняння. Результати. Проаналізовано динаміку фінансових показників діяльності банків державного сектору України у 2022–2025 рр. Виявлено якісне зміцнення позицій державних банків як стабілізатора фінансової системи, які демонструють високу стійкість до воєнних шоків. Суттєве зростання депозитної бази, нарощування капіталу, розширення кредитування реального сектору, зниження рівня непрацюючих кредитів та висока прибутковість підтверджують ефективність діяльності державних банків та регуляторних заходів НБУ. Обґрунтовано, що державні банки є стратегічно важливою складовою фінансової системи країни, поєднують комерційні засади діяльності з реалізацією державної економічної політики, нарощуючи фінансовий потенціал для повоєнної відбудови економіки. Перспективи. Напрямами подальших досліджень є визначення стратегічних перспектив для приватизації державних банків, які хоч й залишаються ключовим інструментом повоєнної відбудови економіки, однак вимагають подальшого вдосконалення та поступового зменшення частки держави відповідно до стратегії реформування банківського сектору України. Introduction. In a state of war, public sector banks play a strategic role in the country's economy, ensuring financial stability and supporting the real sector. The dominance of the public sector in the banking system creates risks of market monopolisation, which raises the issue of justifying ways to reform the public banking sector and adapt it to European standards in the context of post-war economic recovery. Purpose. The aim of the study is to assess the financial potential of public sector banks based on an analytical study of key financial indicators, market indicators and potential risks, as well as to justify conclusions regarding further reform of the banking sector. Materials and methods. The methodological basis of the study is the fundamental principles of economic theory, financial theory and the concept of banking business development. The study uses methods of analysis and synthesis, systematisation and grouping, induction and deduction, and comparison. Results. The dynamics of financial indicators of the activities of state-owned banks in Ukraine in 2022–2025 were analysed. A qualitative strengthening of the positions of state-owned banks as stabilisers of the financial system, demonstrating high resistance to military shocks, was revealed. Significant growth in the deposit base, capital accumulation, expansion of lending to the real sector, reduction in non-performing loans and high profitability confirm the effectiveness of state banks and the regulatory measures of the NBU. It has been substantiated that state-owned banks are a strategically important component of the country's financial system, combining commercial principles with the implementation of state economic policy, thereby increasing the financial potential for post-war economic reconstruction. Discussion. Further research should focus on determining the strategic prospects for the privatisation of state-owned banks, which, although they remain a key instrument of post-war economic reconstruction, require further improvement and a gradual reduction in the state's share in line with the strategy for reforming Ukraine's banking sector.Item Банківський нагляд на основі агентно-орієнтованого моделювання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена Александровна; Примостка, Андрій Олександрович; Prymostka, Аndrii; Примостка, Андрей АлександровичPossibility of the use of agent-based modelling as a method of banking supervision is investigated. Studied the possibilities of adapting by supervisory authorities their strategy to improve the effectiveness of banking supervision, which is more effective in achieving the objectives of supervision. Autonomous agents are investigated and classified by purpose and characteristics. The model of banking supervision is conducted based on agent-based modelling and simulation and statistical calculations.Item Банківський нагляд на основі теорії ігор(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена АлександровнаБанки відіграють надзвичайно важливу роль в економіці і тому їх діяльність ретельно регулюється і контролюється. У даній статті розглянуто відносини між банками і органами банківського нагляду і досліджено, як наглядові органи можуть адаптувати свою стратегію і бути ефективнішими у досягненні цілей нагляду. З метою побудови матриці переваг і візуалізації карти альтернатив, банківський нагляд розглянуто як пряму взаємодію банку і наглядових органів і заключається у перевірці відповідності щодо дотримання певного набору заздалегідь визначених правил. Знання наглядових органів про банки, які схильніші до порушень правил можуть допомогти адаптувати стратегію нагляду і знизити загальний рівень порушень у системі. Теорія ігор являє собою відправну точку для дослідження взаємодії і прийняття стратегічних рішень, контрольні ігри є особливим видом некооперативної гри (в теоретико-ігровому сенсі), в якій одна сторона (наглядовий орган, НБУ) перевіряє, чи є інша сторона (банк) дотримується певних правил. НБУ прагне стримувати небажані або неправомірні дії банку шляхом стимулювання "правильної" поведінку, і / або, найчастіше, караючи "неправильну" поведінку. Банк хоче реалізовувати "неправильну" поведінку, якщо він може залишитися непоміченим чиновником, у разі виявлення, банк прагне дотримуватися правил. Відносини оцінюється із використанням методології теорії ігор, моделюється поведінка, стратегії та взаємодія банків та органів нагляду.Item Виявлення та ідентифікація банківських ризиків(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена АлександровнаItem Диспропорційність економічного розвитку у глобальній економіці(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-10-30) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена АлександровнаItem Зміна парадигми регулювання фінансового ринку(Харківський національний економічний університет, 2022) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, ValentynaСучасний фінансовий ринок – це складний і динамічний механізм, який швидко диджиталізується, з’являються нові інноваційні технології, що змінюють характер фінансового бізнесу та відносини між учасниками. Всі ці явища розширюють спектр викликів і ризиків, а загроза їх реалізації обумовлює необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку. Огляд експертних досліджень і висновків показав, що традиційні механізми пруденційного регулювання не здатні врахувати сучасні зміни та виклики. Метою статті є формування цілісного уявлення про детермінанти та виклики, що обумовлюють необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку, а також обґрунтування складових нової моделі консолідованого регулювання та нагляду. Обґрунтовано необхідність формування ризик-орієнтованої моделі пропорційного регулювання, орієнтованої на попередження зростаючих загроз і викликів диджиталізованого фінансового ринку та його стабілізацію. Відмічається, що еволюція підходів до регулювання відбувалася з різною динамікою – від простої до синергетичної, від адаптивної до біфуркаційної, від обмеженої до інклюзивної. Основними детермінантами змін визнано: фінансову та цифрову глобалізацію, дерегулювання, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інновацій, диджиталізацію ринку, волатильність ринкових параметрів, системні ризики. Обґрунтовано, що зміна парадигми має відбуватися за принципом комплементарності традиційної монетарної політики, пруденційного та макропруденційного регулювання на засадах консолідованого нагляду та суптеху (англ. – Supervisory Technologies). Основою нової консолідованої моделі регулювання має стати ризик-орієнтований пропорційний підхід, який концентрує увагу на обсягах і рівнях ризиків, що приймаються різними фінансовими установами. При цьому очікується, що пропорційність регуляторних вимог залежно від видів інструментів, операцій і рівня прийнятого ризику сприятиме забезпеченню стабільності ринку, захисту споживачів фінансових послуг і стимулюватиме розвиток фінансового бізнесу. Перспектива подальших досліджень полягає в обґрунтуванні методів та інструментарію пропорційного ризик-орієнтованого регулювання. The modern financial market is a complex and dynamic mechanism that is being rapidly digitalized, new innovative technologies are emerging that change the nature of financial business and the relations between participants. All these phenomena expand the range of challenges and risks, and the threat of their implementation causes the need to change the paradigm of regulation of the financial market. A review of expert studies and conclusions showed that traditional prudential regulation mechanisms are not able to take into account the currrent changes and challenges. The article is aimed at forming a holistic view of determinants and challenges that lead to the need to change the paradigm of financial market regulation, as well as substantiation of the components of the new model of consolidated regulation and supervision. The necessity of forming a risk-oriented model of proportional regulation, focused on preventing growing threats and challenges of the digitalized financial market and its stabilization, is substantiated. It is specified that the evolution of approaches to regulation took place with different dynamics – from simple to synergistic, from adaptive to bifurcation-based, from limited to inclusive. The main determinants of the changes are asserted the following: financial and digital globalization, deregulation, development of information-communication technologies and innovations, digitalization of the market, volatility of market parameters, system risks. It is substantiated that the paradigm shift should take place on the principle of complementarity of traditional monetary policy, prudential and macroprudential regulation on the basis of consolidated supervision and the suptech (Supervisory Technologies). The basis of the new consolidated regulatory model should be a risk-oriented proportional approach that focuses on the volumes and levels of risks taken by different financial institutions. At that, it is expected that the proportionality of regulatory requirements depending on the types of instruments, operations and the level of risk taken will contribute to ensuring market stability, protecting consumers of financial services and stimulating the development of financial business. Prospect for further research is to substantiate the methods and instruments of a proportional risk-oriented regulation.Item Концептуальні засади державної політики на ринку праці в умовах підвищених ризиків(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, OlenaДосліджено національний ринок праці та визначено, що він перебуває у кризовому становищі, оскільки все більше зростає кількість безробітних, особливо серед вразливих верств населення. Частка населення, яка перебуває за межею бідності, оскільки втратила робочі місця, постійно збільшується, що посилює і так рецесивний стан економіки та навантаження на державний бюджет. Також відбувається погіршення якості кадрового потенціалу, що пов’язано із еміграційними процесами, оскільки значну частину емігрантів становить кадровий резерв середнього та вищого рівня. Розглянуто ринок праці в Україні в умовах військового стану, проаналізовано тенденції зміни державної політики у сфері регулювання ринку праці. Стратегічною ціллю державної реформи є створення ефективного механізму прискореного працевлаштування безробітних з числа вразливих категорій. Досліджено якісний склад працездатного населення, та зроблено висновки про його погіршення, зокрема за рахунок відтоку значної кількості висококваліфікованих спеціалістів, які перебувають у вимушеній еміграції. The national labor market has been studied and determined to be in a state of crisis, as the number of unemployed is increasing, especially among the vulnerable population. The share of the population that is below the poverty line because they have lost jobs is constantly increasing, which increases the already recessionary state of the economy and the burden on the state budget. The dynamics of the population and the number of registered unemployed in Ukraine were analyzed. There is also a deterioration in the quality of personnel potential, which is associated with emigration processes, since a significant part of emigrants is the personnel reserve of the middle and higher levels. The labor market in Ukraine in the conditions of martial law was considered, the trends of state policy changes in the sphere of labor market regulation were analyzed. The consequences of military operations on the change in the structure of the labor market are analyzed, and the problems of the disproportion between demand and supply of labor at this stage of the development of the national economic system are outlined. It has been identified that there is a shortage of highly qualified personnel, and this gap will be difficult to fill, as most do not plan to return or are still hesitant to make a decision. It is noted that the policy on the labor market, its goals, tasks and implementation mechanisms should be aimed at regulating those processes on the labor market that are directly related to the movement of labor. The strategic goal of the state reform is to create an effective mechanism for accelerated employment of the unemployed from among vulnerable categories. A special part of the labor market is internally displaced persons, single mothers, persons with special needs are the most vulnerable sections of the population on the labor market. Therefore, the state, first of all, needs to pay attention to vulnerable sections of the population, stimulating the creation of additional opportunities for starting a business and creating new jobs. The qualitative composition of the working population was studied, and conclusions were drawn about its deterioration, in particular due to the outflow of a significant number of highly qualified specialists who are in forced emigration.Item Корпоративна соціальна відповідальність банків(Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, 2016) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена Александровна; Захарчук, А. О.; Zaharchuk, A. О.Досліджено три моделі корпоративного управління: американську, європейську і азіатську, проаналізовано їх особливості, переваги та недоліки. Визначено поняття корпоративної соціальної відповідальності взагалі та для банків зокрема. Структуровано ефекти впровадження та реалізації корпоративної соціальної відповідальності банків. Процес управління корпоративними соціальними програмами розділено на п'ять етапів. Структуровано міжнародний досвід корпоративної соціальної відповідальності банків. Проаналізовано напрями корпоративної соціальної відповідальності у банках України, можна зазаначити, що рівень її розвитку та практичного використання банками є на досить низькому рівні. Візуалізовано спрямованість та рентабельність різних заходів соціально відповідлного бізнесу. У першу чергу це пов'язано із недосформованість національної банківської системи в силу відносно короткої історії її розвитку. Окреслено напрями реалізації політики корпоративної соціальної відповідальності вітчизняними банками.Item Кредитні бюро та їх розвиток в Україні(Херсон : Гельветика, 2015-10) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена АлександровнаItem Кількісні показники оцінювання банківських ризиків(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена АлександровнаItem Методи нематеріальної мотивації персоналу у глобальному світі(Буковинський центр економічної освіти та бізнесу, 2018-04-10) Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена АлександровнаItem Перспективи інтеграції ринку криптовалют в банківську систему: консалтинговий аспект(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Чуб, Павло Михайлович; Chub, Pavlo; Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Пащенко, Антон Валерійович; Pashchenko, AntonМетою статті є аналіз правових аспектів регулювання криптовалют в провідних країнах світу (США та ЄС), дослідження можливостей і переваг інтеграції криптовалюти та блокчейну в банківську систему, а також виявлення потенційних ризиків та викликів, пов'язаних з цим процесом. Розглянуто технічні та правові аспекти (на прикладі США та ЄС) інтеграції криптовалют та блокчейну в банківську систему. Особливу увагу приділено Bitcoin (BTC) та Ethereum (ETH) як найпоширенішим криптовалютам. Аналіз технічних аспектів показав, що ці криптовалюти функціонують на базі децентралізованої технології блокчейну, яка забезпечує безпеку, прозорість та незмінність транзакцій. Проаналізуємо регулювання ринку криптовалют в ЄС. Проаналізовано потенційні ризики та виклики, пов'язані з інтеграцією цифрових активів, такі як висока волатильність криптовалют, проблеми з легалізацією та регулюванням цифрових активів та ключові напрями консалтингу. Серед проблем регулювання криптовалют слід виділити насамперед відсутність правил для спотових ринків та ризики регуляторного арбітражу. Доведено, що інтеграція криптовалюти та блокчейну в банківську систему може бути вигідною для банків та їх клієнтів, проте все ще потребує ретельного вивчення технологічних та правових аспектів задля запобігання насамперед можливим зловживанням та кримінальній діяльності. Проаналізовано ризики, пов'язані з інтеграцією криптовалют та блокчейну в банківську систему. The purpose of the article is to analyze the legal aspects of the regulation of cryptocurrencies in the leading countries of the world (the USA and the EU), to study the possibilities and advantages of integrating cryptocurrencies and blockchain into the banking system, as well as to identify potential risks and challenges associated with this process. The technical and legal aspects (on the example of the USA and the EU) of the integration of cryptocurrencies and blockchain into the banking system are considered. Particular attention is paid to Bitcoin (BTC) and Ethereum (ETH) as the most common cryptocurrencies. Analysis of technical aspects showed that these cryptocurrencies operate on the basis of decentralized blockchain technology, which ensures security, transparency and immutability of transactions. We will analyze the regulation of the cryptocurrency market in the EU. We will conduct market capitalization research of the world's most important/powerful cryptocurrencies. The advantages of using digital assets in banking operations are highlighted, such as the speed and efficiency of transactions, reduced transaction costs and increased protection against fraud. The potential risks and challenges associated with the integration of digital assets are analyzed, such as the high volatility of cryptocurrencies, problems with the legalization and regulation of digital assets. Among the problems of cryptocurrency regulation, the lack of rules for spot markets and the risks of regulatory arbitrage should be highlighted. It has been proven that the integration of cryptocurrency and blockchain into the banking system can be beneficial for banks and their customers, but it still requires careful study of technological and legal aspects to prevent potential abuse and criminal activity in the first place and consultancy service for this issue is actual noedays. Analysis of the experience of countries that have successfully implemented cryptocurrency operations in the banking system demonstrates the potential of integrating digital assets into the financial sector. The risks associated with the integration of cryptocurrencies and blockchain into the banking system have been analyzed. Cyber attacks, criminal activity and insufficient regulatory framework are considered potential threats. However, there are ways to reduce these risks, such as strengthening controls and enforcing AML standards.