Browsing by Author "Reznikova, Nataliia"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Fiscal instruments of regulatory competition in the face of challenges to macroeconomic stability during a pandemic COVID-19(Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2022) Reznikova, Nataliia; Резнікова, Наталія Володимирівна; Bulatova, Olena; Булатова, Олена Валеріївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Ivashchenko, Oksana; Іващенко, Оксана АндріївнаThe article’s relevance lies in need for empirical testing of theoretical concepts in the new economic conditions caused by the corona crisis. The purpose of the paper is to identify the manifestations of macroeconomic instability in the period before and after the pandemic and to demonstrate the effectiveness of the use of fiscal instruments of regulatory competition to achieve the goals of the stabilization policy of the governments of countries with developed economies. The research is based on the categories of theoretical and empirical levels of knowledge. The use of the method of analysis, abstraction and synthesis, induction and deduction, as well as the system-structural method, the method of idealization, made it possible to identify new forms of manifestation of the phenomenon of fiscal regulatory competition and establish its place in the implementation of the stabilization and incentive programs of the government. It was found that the stimulation of economic activity and the increase in net exports using the instruments of fiscal neo-protectionism occurs due to a simultaneous increase in employment and a decrease in the cost of domestically produced goods, accompanied by the rise in relative consumer prices for imported goods. Using economic analysis and mathematical modelling methods confirmed the hypothesis about the stimulating effect of fiscal policy. Based on the regression analysis of the mechanism of the fiscal channel of the stabilization policy of developed countries, which influenced the dynamics of the conjuncture in the period from 2018 to 2022, a conclusion was drawn regarding the strength of its impulse. It has been found that the fiscal channel less clearly transmits the impulse from the growth of expenditures (financed by loans) to the real sector. It is assumed that in the process of signal transmission, it scatters. It has been established that in the short term, in a recession, the fiscal impulse also does not cause a jump in inflation. In the context of inflationary growth in the United States, Japan, and Germany, there is a turn towards tightening monetary policy, which limits the use of financial instruments to counter the recession and therefore increases the demand for the benefit of fiscal tools to counter the recession. Актуальність статті полягає у необхідності емпіричної перевірки теоретичних концепцій у нових економічних умовах, спричинених коронакризою. Метою статті є виявлення проявів макроекономічної нестабільності в період до та після пандемії та перевірка ефективності використання фіскальних інструментів регуляторної конкуренції у досягненні цілей стабілізаційної політики урядів країн із розвиненою економікою. В основу дослідження покладено категорії теоретичного та емпіричного рівнів пізнання. Використання методу аналізу, абстрагування та синтезу, індукції та дедукції, а також системно-структурного методу, методу ідеалізації дозволило виявити нові форми прояву феномена фіскальної регулятивної конкуренції та встановити її місце у реалізації урядових стабілізаційних та стимулюючих програм. Виявлено, що стимулювання економічної активності та збільшення чистого експорту за допомогою інструментів фіскального неопротекціонізму відбувається за рахунок одночасного збільшення зайнятості та зниження вартості товарів вітчизняного виробництва, що супроводжується зростанням відносних споживчих цін на імпортні товари. Використання методів економічного аналізу та математичного моделювання підтвердило гіпотезу про стимулюючий ефект фіскальної політики. На основі проведеного регресійного аналізу дії механізму фіскального каналу стабілізаційної політики розвинених країн, яким реалізовувався вплив на динаміку кон’юнктури в часовому періоді з 2018 по 2022 рік, було зроблено висновок щодо сили його імпульсу. Встановлено, що фіскальний канал менш чітко передає імпульс від зростання витрат (що фінансуються за рахунок кредитів) реальному сектору. Зроблено припущення, що у передачі сигналу він розсіюється. Встановлено, що у короткостроковій перспективі, за умов рецесії, фіскальний імпульс також викликає стрибка інфляції. За умов інфляційного тиску в США, Японії та Німеччині відбувається розворот до проведення більш жорсткої монетарної політики, що обмежує використання монетарних інструментів протидії рецесії і підвищує попит на використання фіскальних інструментів протидії рецесії.Item International integration processes influence on welfare of country(Vilnius Gediminas Technical University, 2022) Bazaluk, Oleh; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Reznikova, Nataliia; Bibla, Ivanna; Karasova, Nataliia; Nitsenko, Vitalii; Ніценко, Віталій С.The primary objective of the research is to investigate the influence of international integration processes on national welfare. Peculiarities of trade and economic liberalization of trade through mechanism of regional trade agreements (RTA) forming have been scrutinized. Integration, which develops due to RTAs, is the most important mechanism of the international cooperation in the field of economic policy. This integration is a coordination and protection mechanism, which functions in a broad spectrum of policies. An exceptional role of RTAs in reaching country economic security has been estimated. RTAs being a result of a compromise reached by protectionism and anti-protectionism forces have been grounded. Using tools of the multiple regression model, the influence of integration processes, in which Ukraine and China participate, on national economic growth rates and on GDP per capita (as major parameters reflecting national welfare level) was simulated. This allowed detecting of the positive direct dependence between the trade liberalization and economic growth rates, as well as the inverse dependence between the trade liberalization and GDP per capita, for both countries. Based on these regression models, economic growth rates and GDP per capita were predicted for next years; according to this prediction, graduate increasing of national welfare shall occur in Ukraine and China.Item Modernization of the Format of Ukraine’s Trade Integration With the EU in the Conditions of Implementation of the DCFTA(University of Warsaw, 2020) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Reznikova, Nataliia; Karasova; Musiiets, Tetiana; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Мусиец, Татьяна Викторовна; Lavrinenko, Olena; Лавріненко, Олена Валеріївна; Лавриненко, Елена Валерьевна; Nitsenko, Vitalii; Ніценко, Віталій С.Purpose: The purpose is to define the efficiency and priorities of modernization of Ukraine’s trade integration with the EU countries in the implementation of DCFTA and to attempt to assess the indirect effects of the free trade agreement between countries. Design/methodology/approach: To this end, a comparative analysis was carried out to assess the effectiveness of the Association Agreement and to identify the asymmetry of trade and economic integration between Ukraine and the EU. The correlation regression method was used to determine the dependence of Ukraine’s exports to the EU countries on GDP changes and to identify the integration impacts on economic growth. In turn, the extrapolation method was employed to calculate forecasts for the economic growth rate and GDP per capita. Findings: Determining the effectiveness and priorities of modernization of the trade integration format of Ukraine-EU in the implementation of the DCFTA, as well as evaluation of the intermediate results of the FTA between the countries. At present, it is necessary to modernize the format of Ukraine’s trade integration with the EU in the context of the implementation of the DCFTA. Three main vectors for updating the Agreement have been identified as priorities: deepening sectoral integration; increasing duty-free export to the EU market; eliminating non-tariff measures restricting trade with the EU along with signing a number of agreements for the above-mentioned purpose. Research limitations/implications: The results of the study will be useful to researchers of relevant issues, students, graduate students, doctoral students and teachers specializing in international relations and other academic disciplines, and the developed initiatives can be used by the government to form a new negotiating position on the Association Agreement between Ukraine and the EU. Originality/value: Forecasting and modeling the Ukraine-EU foreign trade turnover based on the use of the gravity model and correlation-regression analysis confirms that the introduction of the DCFTA in 2016–2017 allowed Ukraine to increase exports to the EU and modernization of the trade part of the agreement will positively affect the economic and social development of Ukraine. In this context, it is necessary to take into account the national interests and trade partners, in particular the possibility of Ukraine’s support for the EU initiative “European Green Deal” on the path to the formation of Europe as a carbon-neutral continent. Cel: celem jest określenie efektywności i priorytetów modernizacji integracji handlowej Ukrainy z państwami UE przy wdrażaniu pogłębionej i kompleksowej umowy o wolnym handlu (DCFTA) oraz próba oceny pośrednich skutków umowy o wolnym handlu między krajami. Metodologia: w tym celu przeprowadzono analizę porównawczą, aby ocenić skuteczność układu o stowarzyszeniu oraz określić asymetrię handlu i integrację gospodarczą między Ukrainą a UE. Do określenia zależności eksportu Ukrainy do krajów UE od zmian PKB, a także wpływu integracji na wzrost gospodarczy wykorzystano metodę regresji korelacji. Z kolei metoda ekstrapolacji została zastosowana do wyliczenia prognoz tempa wzrostu gospodarczego i PKB na mieszkańca. Wyniki: określenie skuteczności i priorytetów modernizacji formatu integracji handlowej Ukrainy z UE we wdrażaniu DCFTA oraz ocena pośrednich skutków umowy między krajami. Obecnie konieczne jest unowocześnienie formatu integracji handlowej Ukrainy z UE w kontekście realizacji DCFTA. Za priorytetowe uznano trzy główne kierunki aktualizacji umowy: pogłębienie integracji sektorowej; zwiększenie bezcłowego eksportu na rynek UE; zniesienie pozataryfowych środków ograniczających handel z UE wraz z podpisaniem w tym celu szeregu porozumień. Ograniczenia/implikacje badawcze: wyniki badań będą przydatne dla badaczy tej tematyki, studentów, doktorantów i wykładowców specjalizujących się w stosunkach międzynarodowych i innych dyscyplinach naukowych, a wypracowane inicjatywy mogą posłużyć rządowi do sformułowania nowego stanowiska negocjacyjnego w sprawie układu o stowarzyszeniu między Ukrainą a UE. Oryginalność/wartość: prognozowanie i modelowanie obrotów handlu zagranicznego między Ukrainą a UE w oparciu o model grawitacyjny i analizę regresji korelacji potwierdza, że wprowadzenie DCFTA w latach 2016–2017 pozwoliło Ukrainie na zwiększenie eksportu do UE, a unowocześnienie handlowej części porozumienia pozytywnie wpłynie na rozwój gospodarczy i społeczny. W tym kontekście konieczne jest uwzględnienie interesów narodowych i partnerów handlowych, zwłaszcza możliwości wsparcia przez Ukrainę unijnej inicjatywy „Europejski Zielony Ład” na drodze do kształtowania się Europy jako kontynentu neutralnego pod względem emisji dwutlenku węgla.Item Protectionism sources of trade disputes within international economic relations(Vytautas Magnus University Agriculture Academy, 2020) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Stašys, Rimantas; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Reznikova, Nataliia; Uskova, DomenikaPeculiarities of modern intercountry trade disputes and their subject-object characteristics, protectionist methods due to the COVID-19 pandemic have been studied in the article. The purpose of the article is to study the features and tools for the implementation of modern interstate trade disputes in the context of strengthening protectionist policies and the spread of the COVID-19 crisis. The research methodology is presented by historical and logical method, statistics and graphic methods, comparative method, correlation regression method, forecasting method, method of theoretical generalization have been used in the article. Dominance and detecting protectionism policy within the process of protecting national markets of goods from international competition have been highlighted and manifestation form of protectionism actions has been defined. Quantitative and qualitative assessment of trade disputes of countries within WTO has been carried out; their subject-object characteristics have been defined; major tools of the most active member countries being a complainant or a respondent have been analyzed. It has been discovered that the largest number of disputes have taken place between the USA and the EU, the USA and China, and China and the EU; methods and tools for trade disputing between the above mentioned countries were identified.Item The productive capacity of countries through the prism of sustainable development goals: challenges to international economic security and to competitiveness(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Osaulenko, O.; Осауленко, О. Г.; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Reznikova, Nataliia; Резнікова, Н. В.; Rusak, D.; Русак, Д. М.; Nitsenko, Vitalii; Ніценко, В. С.It is established that the competitiveness that is conditional on sets of institutions, policies and factors determining the country’s productivity transforms under the influence of challenges of sustainable development, which is reflected in international economic security strategies. The article’s objective is to investigate the compliance of the ideological foundations of the Sustained Development Goals with the assignment of productivity growth in countries. The research problem is to substantiate a stable causality between the Sustainable Development Goals and the economic security of countries and firms in the process of gaining new comparative advantages. The following research methods were used to achieve the objective and solve the problem covers a set of specific methods of empirical research, analysis and synthesis, abstraction, idealization, generalization and induction. The scientific novelty of the results is that the transformation potential of the sustainable development ideology and the resulting Sustainable Development Goals were investigated in the productivity context at macrolevel (country level) and mesolevel (firm level), which enabled: to establish the non-static nature of a comparative advantage under the influence of dialectic opposition of growth-based and development-based concepts in the economic security strategies of countries; to identify the increasing productive capacity as the fundamental interest of a country, going beyond the purely economic boundaries and overlapping with social, environmental and resource endowment dimensions; to classify the comprehensive development of a human, development of education and science, development of advanced machinery and technologies, science and technology progress, organizational and managerial improvements in the production as factors for development of productive forces. Визначено, що конкурентоспроможність, яка визначається набором інституцій, політик і факторів, що визначають рівень продуктивності країни, трансформується під впливом викликів сталого розвитку, які легітимізують упровадження ефективних та інноваційних рішень в управлінські процеси як на рівні державного управління, так і в бізнес-середовищі, що повністю відповідає запитам міжнародної економічної безпеки. Метою роботи є дослідження відповідності ідейних засад Цілей сталого розвитку завданням підвищення продуктивності країн в умовах трансформації сутнісних ознак конкурентоспроможності та модифікації імперативів міжнародної економічної безпеки. Завданням наукового дослідження є обґрунтування стійких причинно-наслідкових зав’язків між Цілями сталого розвитку, продукованих на мегарівні міжнародної економічної політики, економічною безпекою країн і фірм у процесі набуття ними нових порівняльних переваг на основі використання потенціалу їхньої продуктивної здатності. Для досягнення мети і вирішення завдань статті було використано такі методи загальної логіки та методи дослідження, як: аналіз і синтез, абстракція, ідеалізація, узагальнення та індукція. Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні трансформаційного потенціалу ідеології сталого розвитку та похідних від неї Цілей сталого розвитку в контексті питання продуктивності як на макрорівні (рівні країн), так і мезорівні (рівні фірм), що дозволило: виявити нестатичний характер порівняльної переваги під впливом діалектичного протистояння концепцій росту і розвитку в стратегіях економічної безпеки країн; ідентифікувати підвищення продуктивної спроможності як системоформувальний інтерес країни, який виходить за межі суто економіки, перетинаючись із соціальним, екологічним, ресурсозабезпечувальним вимірами; зарахувати до факторів розвитку продуктивних сил такі, як: усебічний розвиток людини, розвиток освіти і науки, розроблення нової техніки і технології та науково-технічний прогрес, удосконалення організації й управління виробництвом. Целью работы является исследование соответствия идейных основ Целей устойчивого развития задаче повышения производительности стран в условиях трансформации сущностных признаков конкурентоспособности и модификации императивов международной экономической безопасности. Научная новизна исследования заключается в исследовании трансформационного потенциала идеологии устойчивого развития и производных от нее Целей устойчивого развития в контексте вопроса производительности как на макроуровне (уровне стран), так и мезоуровне (уровне фирм), что позволило: выявить динамический характер сравнительного преимущества под воздействием диалектического противостояния концепций роста и развития в стратегиях экономической безопасности стран; идентифицировать повышение производительной способности как системообразующий интерес страны, выходящий за рамки экономики и затрагивающий социальные, экологические, ресурсообеспечивающие аспекты; причислить к факторам развития производительных сил такие, как: всестороннее развитие человека; развитие образования, науки, разработку новой техники, технологии, научно-технический прогресс; совершенствование организации и управления производством.Item The role of innovation clusters in building up investment and innovation strategies in the crossborder cooperation context(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2020) Reznikova, Nataliia; Резнікова, Наталія В.; Rubtsova, Maryna; Рубцова, Марина Ю.; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга НиколаевнаInnovation clusters are analyzed in the article from the perspective of cross-border cooperation of regions. Types of clusters are highlighted, capable of adapting to cross -border cooperation, which enables to identify and outline the instruments of economic policy, capable to stimulate deepening of innovation processes in cross -border regions. Specialization and specifics of gaining competitiveness through promoting new comparative advantages are defined as the determining criteria for distinguishing the notions of “cross-border cluster in the conditions of cross -border cooperation” and “cross-border innovative cluster”. The innovative cluster’s role is analyzed in terms of its being a promoter of creating the innovation ecosystem as a highly coordinated system of dynamics interlinks between economic agents and institutes, resulting in the innovation activity, commercial success of projects and technological modernization of the structure of national economies, which effectiveness is conditional on the conformity of the institutional environment with the needs of R&D, education and business, and with the latter’s capability to build the closed loop innovation cycle. The determinants of gravity of regional entities, the dominant principles of cross -border cooperation, the determinants of effectiveness and ineffectiveness of cross-border cooperation of border regions are defined; the multi-category approach to assessment of the cross -border potential is given. The potential of customs tariff and fiscal regulation in stimulating the innovation activity in the conditions of cross-border cooperation is highlighted. The controversial character of “border” is identified from the perspective of opportunities and threats for innovation activities, generated by it. Cross-border cooperation is identified as a trigger for implementation of technological projects and innovation-driven productions. В статті розглянуто інноваційні кластери з позиції транскордонного співробітництва регіонів. Виокремлено типи кластерних утворень, що можуть бути адаптивні при здійсненні транскордонного співробітництва, що дозволило ідентифікувати та виокремити інструменти економічної політики, здатні стимулювати поглиблення інтеграційних процесів в прикордонних регіонах. Спеціалізація та особливості досягнення конкурентоспроможності за рахунок просування нових порівняльних переваг визначено як детермінуючі критерії розмежування понять «інноваційний кластер в умовах транскордонного співробітництва» та «транскордонний інноваційний кластер». Розглянуто роль інноваційних кластерів у сприянні створенню інноваційної екосистеми як високо координованої системи динамічних взаємозв’язків, що виникають між економічними агентами й інститутами, результуючись в інноваційній активності, комерційній успішності проектів й технологічній модернізації економічної структури держави, ефективність якої залежить від ступеня відповідності інституційного середовища потребам науки, освіти й бізнесу і здатності останнього забезпечувати замкнутість інноваційного циклу. Визначено детермінанти тяжіння регіональних суб’єктів, домінантні принципи транскордонної діяльності, детермінанти ефективності та неефективності транскордонного співробітництва прикордонних регіонів, а також наведено багатокатегоріальний підхід до оцінки потенціалу транскордонного регіону. Виокремлено потенціал митно-тарифного та бюджетно-податкового регулювання в стимулюванні інноваційної активності в умовах транскордонного співробітництва. Ідентифіковано контроверсійний характер «кордону» з позицій продукованих ним як можливостей, так і загроз для інноваційної діяльності. Транскордонне співробітництво ідентифіковано як тригер реалізації технологічних проектів та інноваційного виробництва. В статье рассмотрены инновационные кластеры с позиции трансграничного сотрудничества регионов. Выделены типы кластерных образований, которые могут быть адаптивными при осуществлении трансграничного сотрудничества, что позволило идентифицировать и определить инструменты экономической политики, способные стимулировать углубление интеграционных процессов в приграничных регионах. Специализация и особенности достижения конкурентоспособности за счет продвижения новых сравнительных преимуществ определены как детерминирующие критерии разграничения понятий «инновационный кластер в условиях трансграничного сотрудничества» и «трансграничный инновационный кластер». Рассмотрена роль инновационных кластеров в содействии созданию инновационной экосистемы как высоко координированной системы динамических взаимосвязей, возникающих между экономическими агентами и институтами, и имеющими своим свледствием повышение инновационной активности, коммерческой успешности проектов и технологической модернизации экономической структуры государства, эффективность которой зависит от степени соответствия институциональной среды потребностям науки, образования и бизнеса и способности последнего обеспечивать замкнутость инновационного цикла. Определены детерминанты притяжения региональных субъектов, доминантные принципы трансграничной деятельности, детерминанты эффективности и неэффективности трансграничного сотрудничества приграничных регионов, а также приведен мультикатегориальний подход к оценке потенциала трансграничного региона. Проанализирован потенциал таможенно-тарифного и бюджетно-налогового регулирования в стимулировании инновационной активности в условиях трансграничного сотрудничества. Идентифицирован противоречивый характер «границ» с позиций как открываемых ими возможностей, так и угроз для инновационной деятельности. Трансграничное сотрудничество идентифицировано как триггер реализации технологических проектов и инновационного производства.Item Регуляторна конкуренція в цифровій економіці: нові форми протекціонізму(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Панченко, Володимир Григорович; Panchenko, Volodymyr; Резнікова, Наталія Володимирівна; Reznikova, Nataliia; Булатова, Олена Валеріївна; Bulatova, OlenaУ статті досліджено регуляторну конкуренцію в постіндустріальній цифровій економіці. Встановлено, що регуляторна конкуренція реалізується засобами неопротекціонізму, імперативом реалізації якого є стимулювання соціально-економічного розвитку та економічного зростання країни шляхом створення нових порівняльних переваг у постіндустріальній цифровій економіці. До форм прояву регуляторної конкуренції в постіндустріальній економіці віднесено: політику заохочення та сприяння розвитку технологій у сфері штучного інтелекту (інноваційний неопротекціонізм); дискримінаційну політику, що обмежує інформаційно-комунікаційні технології та цифрову торгівлю (цифровий неопротекціонізм); політику стримування та обмежування потоків даних (інформаційний неопротекціонізм). Розкрито феномен інноваційного, цифрового й інформаційного неопротекціонізму як складової міжнародної економічної політики країн-лідерів їхнього застосування. Інноваційний неопротекціонізм ідентифіковано як новий тип протекціонізму, який спрямований на підвищення національного інноваційного потенціалу і збільшення експорту передових галузей шляхом маніпулювання глобальною системою торгівлі. Встановлено, шо цифровий неопротекціонізм є інструментом державного втручання, який спрямований на підвищення продуктивної спроможності країни шляхом розвитку нових порівняльних переваг в умовах становлення цифрової економіки, що реалізується через комплекс стимулюючих (заохочення становлення і розвитку нових секторів, що створюватимуть нові засоби виробництва, де вироблятимуться нові товари, надаватимуться нові послуги, а також просуватимуться нові бізнес-моделі) та дискримінаційних (впровадження бар’єрів для цифрової торгівлі, включаючи цензуру, фільтрацію, локалізаційні заходи та регулювання з метою захисту приватності) заходів. Інформаційний неопротекціонізм запропоновано інтерпретувати як політику обмеження інформаційних потоків, що мають комерційну природу, на користь вітчизняних компаній, який зменшує здатність покупців і продавців вступати у взаємодію, а компанії — здійснювати міжнародні торгівельні і фінансові операції. The article examines regulatory competition in the post-industrial digital economy. It has been established that regulatory competition is realized by means of the new forms of protectionism, the neo-protectionism, the imperative of which is to stimulate social and economic development and economic growth of the country by creation of new comparative advantages in the post-industrial digital economy. The forms of manifestation of regulatory competition in the post-industrial economy include: policy to encourage and promote the development of technologies in the field of artificial intelligence (innovative neoprotectionism); discriminatory policies that restrict information and communication technologies and digital commerce (digital neo-protectionism); policy of restraint and restriction of data flows (information neo-protectionism). The phenomenon of innovative, digital and information neo-protectionism as a component of the international economic policy of the countries-leaders of their application has been revealed. Innovative neo-protectionism has been identified as a new type of protectionism that aims to increase national innovation capacity and increase exports of advanced industries by manipulating the global trade system. It has been established that digital neo-protectionism is an instrument of state intervention aimed at increase of a country's productive capacity by development of a new comparative advantages in the digital economy, which is realized through a set of stimulating (encouraging the formation and development of new sectors that will create new means of production, where new products will be produced, new services will be provided, and new business models will be promoted) and discriminatory (implementation of barriers to digital commerce, including censorship, filtering, localization and privacy regulations) measures. Information neo-protectionism has been proposed to be interpreted as a policy of restricting information flows of a commercial nature in favor of domestic companies, which reduces the ability of buyers and sellers to interact, and companies – to carry out international trade and financial transactions.