Browsing by Author "Sandul, Mariia"
Now showing 1 - 16 of 16
Results Per Page
Sort Options
Item Marketing Strategy of an International Company (Case of Hotel Chain «Premier»)(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-15) Vintsyk, Liubov; Вінцик, Любов Євгенівна; Sandul, Mariia; Сандул, Марія СтаніславівнаMarketing activity involves conducting comprehensive marketing research and, on their basis, creating a strategy and program of measures used to ensure the economic efficiency of the hotel business and increase the degree of satisfaction of the consumer's needs. The relevance of the work is due, first of all, to the importance of forming a marketing strategy, the application of which contributes to the effective functioning of the enterprise. Secondly, the development of market relations in Ukraine, the growing role of the consumer in the formation of demand for certain goods and services, the wide inclusion of Ukrainian enterprises in the international division of labor put forward new requirements for the enterprise management system. Маркетингова діяльність передбачає проведення комплексних маркетингових досліджень і на їх основі створення стратегії та програми заходів, що використовуються для забезпечення економічної ефективності готельного підприємства та підвищення ступеня задоволення потреб споживача. Актуальність роботи зумовлена, перш за все, важливістю формування маркетингової стратегії, застосування якої сприяє ефективному функціонуванню підприємства. По-друге, розвиток ринкових відносин в Україні, зростання ролі споживача у формуванні попиту на окремі товари та послуги, широке включення українських підприємств у міжнародний поділ праці висувають нові вимоги до системи управління підприємством.Item Rankings in the higher education competitiveness management system(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2019-12) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Tsyrkun, Olena; Циркун, Олена Ігорівна; Sandul, Mariia; Сандул, Марія СтаніславівнаThe modern approaches towards higher education systems management often tend to focus on separate universities’ performance, lacking the systemic view of the overall higher education systems’ competitiveness. Thus, the policymakers often fail in tailoring the higher education strategies to the mission of higher education in contemporary society. The article focuses on providing a systemic insight into the global competitive positioning of the national higher education systems. Based on the suggested ranking methodology, the authors perform the evaluation and ranking of 94 higher education systems, highlighting the limitations of this method, and the cluster analysis, identifying 3 types of their competitive positioning: leaders, followers, and underperformers. Based on Pearson coefficients of skewness and kurtosis calculation, the article shows that globally the inequalities in terms of higher education enrolment rate are decreasing, while those of R&D institutions quality and university-industry collaboration in research remain unchanged. Therefore, upgrading higher education quality assurance systems becomes the main strategic priority for the developing countries in terms of ensuring their higher education systems’ competitiveness. Given the levelling of higher education attainment and its quality worldwide, the authors anticipate further specialization of the universities and broadening of their role within the national innovation system. The article shows that the more comprehensive the approach for evaluating the higher education systems performance – the better the policymakers may benefit in terms of higher education strategic management.Item State Support of Higher Education for Global Leadership in the 21st Century(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Vasilkova, Natalia; Василькова, Наталія Володимирівна; Василькова, Наталия Владимировна; Sandul, Mariia; Сандул, Марія Станіславівна; Сандул, Мария СтаниславовнаIn today`s world, innovation is not only a powerful driver of economic growth, but also an important prerequisite for competitiveness of enterprises and countries. And while in the traditional economic model they were more seen as independent forces, the role of state policy is aimed at encouraging innovation and supporting the generation of new knowledge, human capital development. Technology and entrepreneurship became more significant in the knowledge economy, innovation and global information networks. In addition to the formation of a favourable business climate, important structural measures for the country’s, it’s separate regions’ and industries’ innovative development include increasing measures for the country’s innovation development, its separate regions and industries are increasing public expenditures for research and development, as well as investments in education. Therefore, the purpose of this study is to summarize the international experience of state support to the field of higher education, as well as to identify the preconditions and prospects for the formation and implementation of state policy in the field of higher education focused on the technological and socioeconomic development of Ukraine. The article analyses the experience of the leading countries in relation to the state policy of promoting the competitive development of the higher education system. On the basis of the analysis of domestic and foreign publications, statistical data, analytical materials, international policy documents and systematic approach, the main directions which deserve attention when improving the state policy in the sphere of higher education in Ukraine are determined. The expediency and necessity of elaboration of a complex of incentive measures by the state to increase the international competitiveness of the higher education system of Ukraine, its greater integration into the European Higher Education Area and the European Research Area, strengthening of the innovative component of the domestic economy are substantiated.Item Sustainable Development and Universities: Theory and Practice(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Sandul, MariiaThis article is dedicated to the analysis of the interconnection between higher education and sustainable development. Key roles performed by higher education institutions regarding sustainability issues are highlighted. Modern trends in education for sustainable development are singled out, and key features of different countries’ approaches to the issue (and Ukraine in particular) are studied. New types of learning which emerge within education for sustainable development, together with key elements of sustainability competence, are outlined. Essential university functions and capabilities for inoculation and adoption of the principles of sustainable development in wider society are summed up.Item Вплив фінансових механізмів сталого розвитку на еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Прімєрова, Олена Костянтинівна; Primierova, OlenaУ статті досліджено розвиток міжнародної кліматичної політики та роль Конференції Сторін (COP) у формуванні сучасної архітектури сталого фінансування та зеленої трансформації глобальних ланцюгів постачання. Висвітлено ключові рішення COP21–COP30, що визначили параметри глобальних зобов՚язань щодо пом՚якшення наслідків зміни клімату, мобілізації фінансування для країн, що розвиваються, та впровадження механізмів низьковуглецевого розвитку. Окреслено основні фінансові інструменти сучасної системи сталого розвитку (так, як зелені облігації, облігації, пов՚язані зі сталістю/ екологічною стійкістю, ESG-інвестування, кліматичні фонди та програми міжнародних фінансових організацій), проаналізовано їхній зв՚язок із досягненням Цілей сталого розвитку. Значну увагу приділено трансформації стратегій банків та інституційних інвесторів, які, інтегруючи екологічні критерії у процеси оцінки ризиків і прийняття рішень, стають ключовими каталізаторами переходу до більш стійких моделей виробництва та логістики. У роботі здійснено аналіз динаміки глобальних викидів парникових газів у розрізі регіонів і груп країн за рівнем доходів, що дозволило ідентифікувати нерівномірність кліматичного прогресу та відмінності у впливі регуляторних стимулів на траєкторії розвитку. Показано, що трансформація глобальних ланцюгів доданої вартості після COP21 визначається поєднанням регуляторних, ринкових та технологічних чинників: посиленням екологічних вимог (зокрема CBAM, вимог щодо звітності про викиди парникових газів (Обсяги 1–3) та про результати екологічного, соціального й корпоративного управління), зростанням очікувань споживачів, акціонерів і ширшого кола стейкголдерів щодо сталості, появою нових конкурентних моделей (recycle, upcycle), а також необхідністю підвищення енерго- та ресурсоефективності і модернізації виробництва й логістики в умовах обмеженості природного капіталу, конкуренцією за доступ до фінансових ресурсів за зниженими ставками. Окрему увагу приділено аналізу сучасного стану розвитку інструментів сталого фінансування в Україні. Наведено приклади успішних кейсів інтеграції зелених інструментів у корпоративний та банківський сектори, підкреслено роль міжнародної технічної допомоги, а також окреслено ключові бар՚єри: недостатню стандартизацію, обмежений доступ до капіталу та високі транзакційні витрати. Зроблено висновок, що успішність екологічної трансформації глобальних ланцюгів доданої вартості визначається синергією між державами, міжнародними організаціями, фінансовими установами та приватним сектором. Водночас у нинішніх умовах геополітичної та макрофінансової нестабільності ринкові стимули, як-от потреба підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності, стають домінуючими чинниками інтеграції практик сталого розвитку у ланцюги постачання.Item Глобальна конкурентоспроможність національних систем вищої освіти(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-05-19) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария Станиславовна; Антонюк, Лариса ЛеонтіївнаДисертація присвячена дослідженню умов, чинників та механізмів нарощення глобальної конкурентоспроможності національних систем вищої освіти. У дисертації досліджено концепції національних систем вищої освіти, їх конкурентоспроможності, запропоновано трактування сутності глобальної конкурентоспроможності національних систем вищої освіти. Проведено аналіз сучасних методик міжнародних порівняльних досліджень національних систем вищої освіти. Виявлено ключові детермінанти високого конкурентного статусу національних систем вищої освіти США, країн Європейського Союзу, нових індустріальних країн в умовах економіки знань. Досліджено міжнародну конкурентну диспозицію національних систем вищої освіти. Узагальнено механізми формування і нарощення конкурентних переваг національних систем вищої освіти країн-ключових інноваторів та особливості їхнього розвитку. Обґрунтовано пріоритетні напрями нарощення конкурентоспроможності національної системи вищої освіти України. The thesis is dedicated to a comprehensive study of enhancers, conditions, mechanisms, regularities of the national higher education systems’ global competitiveness. The essence of the concept “global competitiveness of the national higher education systems” is explained as the ability of its entities to provide top quality higher education services and ensure that the university graduates master global competencies, due to universities’ leadership in innovation, entrepreneurship and creative society development as well as their leading role in increasing the intellectual capital and achieving sustainability. Indicators to characterize the global competitiveness of the national higher education systems as based on the suggested definition are substantiated. Ranking of 100 national higher education systems is presented together with a cluster analysis which allowed identifying 3 types of their competitive differentiation: leaders, followers, underperformers. The author highlights leading positions of the USA and the United Kingdom in terms of their higher education systems’ global competitiveness. Higher education development disproportions are studied; it is proven that the asymmetries of higher education attainment levels across countries are decreasing, while those of R&D institutions quality and university-industry collaboration in research remain. The author investigates contemporary higher education strategies’ key priorities of the top innovator countries and summarizes their main target directions, which include: increasing the academic mobility, development of effective instruments for sharing best practices; creating attractive environment for international students; adding value for the economy through strengthening cooperation within national innovation systems in R&D, foresight of future demands, joint innovation; enhancing the quality management systems and development of innovative educational methods and technologies through taking advantage of student-centered approach, dual learning, online learning, project-based learning, gamification, digitalization etc. aiming at development of global competencies of the future, and making qualitative higher education available to wider society in order to bridge the skill gaps; diversification of funding sources; optimization of universities’ management and organizational structures in order to enhance efficiency. Models of world-class universities development are studied and their key features are summarized: universal (increased financing, diversification of the income sources, high concentration of talent, effective university management) and specific: of the American model (autonomy, professional management, internationalization), European (mobility, networking, system-level regulation, higher education quality systems’ unification), Japanese (focusing research and teaching on the national economy needs, comparatively low level of internationalization) and Chinese model (governmental support, centralization, hierarchy, directive management, academic mobility). The author suggests definition of world-class universities as global centers of intellectual leadership, innovation activity and entrepreneurship which concentrate academic and student talent and are deeply integrated into global research networks, generate knowledge, and conduct relevant research. Evolution of the European higher education area is studied; the author summarizes three stages of its development based on criteria of higher education quality assurance systems’ harmonization, institutional convergence and level of regulatory environment diversification. Based on the fundamental concepts of the European Foundation for the Quality Management excellence model the author suggests main strategic directions for enhancing the competitiveness of the national higher education system of Ukraine. These priorities include establishing a comprehensive strategic approach to the development of the national higher education strategy, re-orientation on an investment higher education model, development of an effective higher education quality management system, which requires both profound changes of the higher education institutions organizational culture and enforcement of the independent quality assessment agencies. These actions should be followed by a systemic improvement of the funding schemes, encouraging higher education institutions to network within national innovation system and become a generator of innovations; re-orientation on effective learning techniques and methodologies with regard to project-based learning, student-centered approach and global competencies should be implemented. Диссертация посвящена исследованию условий, факторов и механизмов наращивания глобальной конкурентоспособности национальных систем высшего образования. В диссертации проведено исследование концепций национальных систем высшего образования, их конкурентоспособности, предложено определение сущности глобальной конкурентоспособности национальных систем высшего образования. Проанализированы современные методики международных сравнительных исследований национальных систем высшего образования. Выявлены ключевые детерминанты высокого конкурентного статуса национальных систем высшего образования США, стран Европейского Союза, новых индустриальных стран в условиях экономики знаний. Проведен анализ международной конкурентной диспозиции национальных систем высшего образования. Проведен обзор механизмов формирования и наращивания конкурентных преимуществ национальных систем высшего образования стран-ключевых инноваторов и особенностей их развития. Обоснованы приоритетные направления наращивания конкурентоспособности национальной системы высшего образования Украины.Item Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти у XXI столітті(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Вавак, Тадеуш; Банщиков, Петро Гаврилович; Banshchykov, Petro; Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, Dmytro; Беліцький, Максим; Василькова, Наталія Володимирівна; Vasylkova, Nataliia; Верденхофа, Ольга Романівна; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olha; Калита, Петро Якович; Калита, Тарас Петрович; Гаращук, Олена Василівна; Куценко, Віра Іванівна; Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Черкас, Наталія Ігорівна; Cherkas, Nataliia; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Паздрій, Віталій Ярославович; Pazdrii, Vitalii; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрельник, Світлана Олександрівна; Strelnyk, Svitlana; фон Розен, Вікторія Миколаївна; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Циркун, Олена Ігорівна; Tsyrkun, Olena; Хлистова, Олена СергіївнаУ колективній монографії вчених ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Вищої школи менеджменту інформаційних систем (ISMA, Латвія) та представників Української асоціації досконалості та якості за результатами фундаментального дослідження «Глобальні імперативи конкурентоспроможності національних систем вищої освіти» систематизовано методологічні засади американської, європейської та японської моделей управління якістю вищої освіти. Узагальнено кращий світовий досвід функціонування національних систем вищої освіти, їх інструментарій та механізми управління. Досліджено закономірності та особливості маркетингового, акредитаційного та профорієнтаційного компонентів формування якості у вищій освіті. На основі моделі досконалості Європейського фонду управління якістю обґрунтовано комплексні пропозиції щодо стратегічних напрямів розвитку системи управління якістю вищої освіти в Україні. Призначена для керівників закладів вищої освіти та органів державного управління, дослідників, викладачів, стpудентів та широкого загалу читачів, які цікавляться питаннями конкурентоспроможності національних систем вищої освіти та її розвитком в Україні.Item Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти у XXI столітті(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, D.; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Банщиков, Петро Гаврилович; Banshchykov, Рetro; Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, Dmytro; Василькова, Наталія Володимирівна; Vasilkova, Natalia; Верденхофа, Ольга Романівна; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Калита, Петро Якович; Калита, Тарас Петрович; Паздрій, Віталій Ярославович; Pazdrii, Vitalii; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрельник, Світлана Олександрівна; Strelnyk, Svitlana; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Victoria; Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Циркун, Олена Ігорівна; Tsyrkun, OlenaУ колективній монографії вчених ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Вищої школи менеджменту інформаційних систем(ISMA,Латвія) та представників Української асоціації досконалості та якості за результатам фундаментального дослідження «Глобальні імперативи конкурентоспроможності національних систем вищої освіти» систематизовано методологічні засади американської, європейської та японської моделей управління якістю вищої освіти. Узагальнено кращий світовий досвід функціонування національних систем вищої освіти, їх інструментарій та механізми управління. Досліджено закономірності та особливості маркетингового, акредитаційного та профорієнтаційного компонентів формування якості у вищій освіті. На основі моделі досконалості Європейського фонду управління якістю обґрунтовано комплексні пропозиції щодо стратегічних напрямів розвитку системи управління якістю вищої освіти в Україні. Призначена для керівників закладів вищої освіти та органів державного управління, дослідників, викладачів, студентів та широкого загалу читачів, які цікавляться питаннями конкурентоспроможності національних систем вищої освіти та її розвитком в Україні.Item Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти у XXI столітті(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Вавак, Тадеуш; Банщиков, Петро Гаврилович; Banshchykov, Petro; Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, Dmytro; Беліцький, Максим; Василькова, Наталія Володимирівна; Vasylkova, Nataliia; Верденхофа, Ольга Романівна; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olha; Калита, Петро Якович; Калита, Тарас Петрович; Гаращук, Олена Василівна; Куценко, Віра Іванівна; Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Черкас, Наталія Ігорівна; Cherkas, Nataliia; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Паздрій, Віталій Ярославович; Pazdrii, Vitalii; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрельник, Світлана Олександрівна; Strelnyk, Svitlana; фон Розен, Вікторія Миколаївна; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Циркун, Олена Ігорівна; Tsyrkun, Olena; Хлистова, Олена СергіївнаУ колективній монографії вчених ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Вищої школи менеджменту інформаційних систем (ISMA, Латвія) та представників Української асоціації досконалості та якості за результатами фундаментального дослідження «Глобальні імперативи конкурентоспроможності національних систем вищої освіти» систематизовано методологічні засади американської, європейської та японської моделей управління якістю вищої освіти. Узагальнено кращий світовий досвід функціонування національних систем вищої освіти, їх інструментарій та механізми управління. Досліджено закономірності та особливості маркетингового, акредитаційного та профорієнтаційного компонентів формування якості у вищій освіті. На основі моделі досконалості Європейського фонду управління якістю обґрунтовано комплексні пропозиції щодо стратегічних напрямів розвитку системи управління якістю вищої освіти в Україні. Призначена для керівників закладів вищої освіти та органів державного управління, дослідників, викладачів, стpудентів та широкого загалу читачів, які цікавляться питаннями конкурентоспроможності національних систем вищої освіти та її розвитком в Україні.Item Новітні цифрові рішення в управлінні глобальними ланцюгами постачання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-31) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаДосліджено ключові новітні цифрові технології та рішення, що є актуальними для нарощення ефективності операційного та стратегічного управління глобальними ланцюгами постачання в умовах сучасних викликів, і зокрема — переходу до вуглецево нейтральної економіки й досягнення цілей сталого розвитку. Key latest digital technologies and solutions that have the best potential for increasing the efficiency of operational and strategic management of global supply chains in the face of modern challenges, and in particular, the transition to a carbon-neutral economy and the achievement of sustainable development goals, have been studied.Item Особливості функціонування міжнародних маркетплейсів в умовах цифрової трансформації глобальної торгівлі(Видавничий дім «Інтернаука», 2024) Солодковська, Ганна Володимирівна; Solodkovska, Hanna; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, ViktoriiaВступ. У статті розглядаються особливості функціонування маркетплейсів як сучасних платформ для електронної комерції. Дослідження маркетплейсів є надзвичайно актуальним у контексті цифрової трансформації глобальної економіки, оскільки вони відіграють ключову роль у розвитку електронної комерції, забезпечуючи зручність транзакцій для бізнесу і споживачів. Вивчення структурних характеристик, принципів організації та впливу маркетплейсів на міжнародну торгівлю сприяє оптимізації бізнес-процесів і підвищенню конкурентоспроможності компаній у цифрову епоху. Мета. Метою дослідження є систематизація особливостей функціонування міжнародних онлайн-маркетплейсів та ідентифікація їхніх структурних характеристик, принципів організації та ролі у процесах цифрової трансформації глобальної економіки. Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження було використано системний підхід до аналізу функціонування онлайн-маркетплейсів у контексті їхнього впливу на міжнародну торгівлю. Інформаційною базою дослідження слугували відкриті джерела статистичних даних, звіти міжнародних організацій, аналітичні огляди та наукові публікації. Зокрема, дані з платформ Statista, Besedo та інших спеціалізованих ресурсів були використані для ідентифікації ключових тенденцій у сфері електронної комерції. Методологічний інструментарій включав: метод порівняльного аналізу, що дозволив оцінити відмінності у структурі та масштабах діяльності провідних маркетплейсів у різних регіонах світу, контент-аналіз, який використовувався для аналізу бізнес-моделей окремих маркетплейсів, таких як Amazon, Alibaba, eBay, Etsy та інших. Результати. У ході дослідження систематизовано особливості функціонування міжнародних онлайн-маркетплейсів та ідентифіковано їхні структурні характеристики. Проведено аналіз регіональних особливостей, що вказує на домінування маркетплейсів у Північній Америці, Європі та Східній Азії, а також зростаючу роль Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Виокремлено виклики, з якими стикаються компанії на маркетплейсах, та розроблено рекомендації для їх ефективної адаптації до умов глобального ринку. Результати роботи можуть бути корисними як для підприємств, що лише починають використовувати маркетплейси, так і для тих, хто прагне оптимізувати свою присутність на цих платформах. Перспективи. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на поглиблений аналіз адаптації бізнес-моделей до специфіки функціонування різних типів маркетплейсів у глобальному та регіональному контекстах. Перспективними є дослідження впливу локальних регуляторних вимог та соціально-культурних чинників на інтеграцію компаній у міжнародні платформи. Introduction. The article examines the peculiarities of marketplaces as modern e-commerce platforms. The study of marketplaces is extremely relevant in the context of the digital transformation of the global economy, as they play a key role in the development of e-commerce, providing convenience of transactions for businesses and consumers. Studying the structural characteristics, principles of organisation and impact of marketplaces on international trade helps to optimise business processes and increase the competitiveness of companies in the digital era. Purpose. The aim of the study is to systematise the peculiarities of functioning of international online marketplaces and identify their structural characteristics, organisational principles and role in the processes of digital transformation of the global economy. Materials and Methods. To achieve the research objective, a systematic approach was used to analyse the functioning of online marketplaces in the context of their impact on international trade. The information base of the study was based on open sources of statistical data, reports of international organisations, analytical reviews and scientific publications. In particular, data from Statista, Besedo and other specialised resources were used to identify key trends in e-commerce. Methodological tools included: a comparative analysis method that allowed us to assess the differences in the structure and scale of the leading marketplaces in different regions of the world, content analysis, which was used to analyse the business models of individual marketplaces, such as Amazon, Alibaba, eBay, Etsy and others. Results. The study systemises the peculiarities of functioning of international online marketplaces and identifies their structural characteristics. An analysis of regional peculiarities is carried out, which indicates the dominance of marketplaces in North America, Europe and East Asia, as well as the growing role of Southeast Asia and Latin America. The challenges faced by marketplace companies are highlighted and recommendations for their effective adaptation to the global marketplace are developed. The results of the study may be useful both for companies that are just starting to use marketplaces and for those seeking to optimise their presence on these platforms. Discussion. Further research could be aimed at an in-depth analysis of the adaptation of business models to the specifics of the functioning of different types of marketplaces in global and regional contexts. Studies of the impact of local regulatory requirements and socio-cultural factors on the integration of companies into international platforms are promising.Item Перспективи формування інтегрованого концептуального підходу до фінансового управління у глобальних ланцюгах постачання(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаItem Перспективи інтеграції в міжнародні ланцюги постачання в контексті нарощення економічної безпеки регіонів України(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-03) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаУзагальнено ключові глобальні виклики, з якими стикається сучасний світ, та окреслено потенційний вплив цих тенденцій на перспективи розвитку та економічну безпеку українського бізнесу в найближчому майбутньому. Визначено основні пріоритети інноваційного розвитку для підтримання та посилення інтеграції України в глобальні ланцюги постачання. Окреслено ключові напрями державного та місцевого управління, а також партнерства бізнесу та університетів у досягненні цілей розвитку та безпеки нації. The paper focuses on the key global challenges that the world is facing nowadays, explaining how these challenges may impact the development prospects and economic security of Ukrainian businesses in the nearest future. Innovative development priorities are also outlined as key to protect and boost Ukraine’s integration into global supply chains. Some focus areas of state and local management, as well as business and universities’ partnerships in achieving the development and security goals of the nation are outlined.Item Стратегічні напрями забезпечення стабільності фінансової екосистеми України(Хмельницький національний університет, 2025) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Литвиненко, Олексій Костянтинович; Lytvynenko, OleksiiУ статті досліджено трансформацію фінансової екосистеми України в сучасних умовах та систематизовано ключові чинники її стійкості. Показано, що поєднання монетарних і регуляторних заходів, стійкості банківського сектору, розвитку фінансових технологій, безперервності платіжної інфраструктури та масштабної міжнародної фінансової підтримки забезпечило збереження функціональності фінансової системи в умовах екстремальних шоків. Особливу увагу приділено ролі цифровізації, фінтех-рішень та євроінтеграційних процесів у підтриманні довіри та доступу до фінансових послуг. Узагальнено стратегічні напрями зміцнення стійкості фінансової екосистеми та обґрунтовано доцільність формування інтегрального індексу її стійкості як напряму подальших досліджень. The article examines the transformation of Ukraine’s financial ecosystem under the conditions of a full-scale war and identifies the key drivers of its resilience. The study argues that, despite severe economic shocks, infrastructure destruction, and heightened uncertainty, Ukraine’s financial system has demonstrated a remarkable capacity to maintain core functions. This resilience has been ensured through a combination of unconventional monetary and regulatory measures implemented by the National Bank of Ukraine, institutional strength of the banking sector, rapid digitalization of financial services, operational continuity of payment infrastructure, and unprecedented international financial assistance. The paper emphasizes that digital finance and FinTech solutions have played a critical role in preserving access to financial services for households and businesses amid population displacement, power outages, and security risks. The widespread adoption of cashless payments, mobile banking, digital government platforms, and emergency initiatives such as «Power Banking» significantly enhanced the adaptive capacity of the financial ecosystem. At the same time, the study highlights the trade-offs between macrofinancial stabilization and long-term credit expansion, underlining the constraints imposed on investment and reconstruction financing. Special attention is given to Ukraine’s ongoing regulatory convergence with the European Union, including the harmonization of payment systems, financial monitoring standards, and sustainable finance regulations. The integration of ESG principles and the expansion of green and social finance instruments are considered essential components of post-war recovery and long-term competitiveness. Based on the synthesis of empirical evidence and policy analysis, the article systematizes strategic directions for strengthening financial ecosystem resilience in conflict-affected economies. Furthermore, it introduces a conceptual framework for a Financial Ecosystem Resilience Index (FERI), which aggregates macrofinancial, institutional, digital, and behavioral dimensions of resilience. Although the index is not empirically estimated in this study, its formalization and quantitative application are proposed as promising avenues for future research. The Ukrainian case provides valuable insights for policymakers and researchers seeking to design resilient financial systems under conditions of prolonged crisis and uncertainty.Item Тенденції та перспективи імплементації концепції сталого розвитку в міжнародній логістиці(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаУ статті досліджено проблематику впливу глобального мегатренду екологізації на міжнародну логістичну діяльність. Визначено, що впровадження екологічно сприятливих рішень у діяльності міжнародних логістичних компаній перетворюється на елемент формування іміджу соціально відповідальної компанії. З урахуванням викликів глобалізації та інтенсифікації конкуренції проблема вивчення тенденцій і перспектив імплементації концепції зеленої логістики в міжнародній транспортно-логістичній діяльності постає актуальною. Метою статті є висвітлення основних тенденцій впровадження екологічних заходів і рішень у міжнародній транспортно-логістичній діяльності. Досліджуються загальні тенденції витрат на захист навколишнього середовища, а також інвестиційної активності, спрямованої в даний сектор, за останні десять років у країнах Європейського Союзу. У статті узагальнено прямий і непрямий вплив логістичної діяльності на навколишнє середовище. Вивчено вплив на транспортно-логістичну діяльність основних міжнародних договорів у сфері сталого розвитку і зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище. Наведено приклади міжнародних компаній, які адаптують власну бізнес-діяльність у відповідності до глобальної тенденції екологізації. Проаналізовано деякі можливі рішення впровадження екологічно сприятливих процесів у сфері автомобільних і морських контейнерних перевезень, розбудови і удосконалення логістичної інфраструктури. У статті підкреслюється необхідність подальших досліджень досвіду впровадження рішень у сфері сталого розвитку у діяльності транснаціональних корпорацій, особливо в умовах глобальних зусиль стосовно зупинення глобального потепління та підписання на наднаціональному рівні договорів щодо зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище як розвиненими країнами, так і тими, що розвиваються. Визначається, що в сучасних умовах вивчення передумов, особливостей і наслідків впровадження таких екологічно сприятливих рішень в міжнародній бізнес-діяльності є актуальним у контексті розробки стратегій сталого розвитку українських компаній і нарощення їхньої конкурентоспроможності на глобальному ринку. The main focus of the article is the investigation of the global ecologization megatrend’s impact on international transportation and logistics activity. It is determined that the implementation of environmentally friendly solutions in the activities of international logistics companies becomes an image-creating element of a socially responsible company. Considering the challenges of globalization and intensification of competition, the problem of studying the tendencies and perspectives of implementation of the green logistics concept in international freight and logistics activities becomes relevant. The purpose of the article is to highlight the main trends in terms of implementation of environmentally friendly measures and decisions in international freight transportation and logistics activities. The general trends in environmental protection spending and investment activity in the sector over the last ten years in the European Union are examined. The article summarizes the direct and indirect impacts of logistic activity on the environment. The impacts on the freight transportation and logistics activities of the main international treaties in the field of sustainable development and the reduction of harmful effects on the environment are studied. Examples of international companies adapting their business activities in line with the global ecologization trend are given. Some possible solutions for implementation of environmentally friendly processes in the field of road, and marine container transportation, development and improvement of logistic infrastructure are analysed. The paper emphasizes the need for further research into the experience of implementing sustainable development decisions in transnational corporations, especially in the context of global efforts to halt global warming and to sign agreements at the supranational level to reduce harmful emissions into the environment, both by developed countries and developing countries. It is determined that, in the current context, studying the prerequisites, features and consequences of implementing such environmentally friendly solutions in international business activity is relevant in the context of developing strategies for the sustainable development of Ukrainian companies and increasing their competitiveness in the global market.Item Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаСтаттю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку. The article is devoted to the study of the relationship between the goals and plans of sustainable development, the problems of regulating the global economy, the trends of de-globalisation, the spread of protectionist policies and geopolitical conflicts, which contribute to the paradigm shift of global supply chains. The article provides a comprehensive overview of their evolution from traditional linear models to interconnected and flexible networks enabled by technological progress and deepening globalisation. The author outlines the current challenges and opportunities that are emerging in response to the changing dynamics of global trade caused by waves of de-globalisation, inflationary pressures and the resurgence of protectionist trade policies, in particular during the Covid-19 pandemic. The article shows how these challenges have necessitated a revision of traditional supply chain strategies and prompted the search for innovative risk management practices in a more uncertain economic environment, which is also characterised by trends in friend-shoring and the gradual completion of the stage of diversification of trading partners in supply chains in response to the growing disruption of global supply chains due to the pandemic. The aggravation of geopolitical conflict and the imperatives of sustainable development are identified as the main drivers of modern transformations of global supply chains. The article examines the issues of sustainable development and related legislative initiatives that necessitate the initiation and establishment of processes for responsible sourcing, minimisation of negative environmental impact and ensuring ethical labour practices throughout the supply chain. The author emphasises that in the practice of international business it is quite difficult to balance the desire for cost-effective supply chains with the need to meet increasingly stringent standards of sustainable development, which calls into question the possibility of achieving both goals simultaneously. At the same time, digital solutions are proving to be a promising way to overcome the problems caused by these challenges. The article explores the potential of technologies such as blockchain, artificial intelligence and data analytics to ensure transparency, traceability and risk mitigation in supply chains. The transformational role of digitalisation in increasing the resilience and responsiveness of supply chains is emphasised. The author describes the disproportionality of threats faced by developing countries in the global economic space. The author emphasises the critical importance of recalibrating strategies and promoting wider stakeholder engagement to overcome the challenges and specific vulnerabilities faced by less developed economies and to develop solutions that will contribute to economic stability and growth in countries with different levels of development.