Browsing by Author "Stepura, Maryna"
Now showing 1 - 20 of 35
Results Per Page
Sort Options
Item Debt Relief, Grants, and Loans: Which Financing Structures Best Support Post-War Recovery?(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-15) Shestakova, O.; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайлівнаItem Digital payment platforms and fintech innovation as catalysts for Ukraine's economic recovery(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-05-28) Syvohryvova, V.; Stadniuk, S.; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайлівнаItem Digital transformation of customs logistics in Ukraine: tools, architecture, and strategic directions for EU integration(Мукачівський державний університет, 2026) Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайлівнаThis article systematizes modern digital tools and technologies applied in customs logistics - including electronic declaration, automated risk management systems, the single window platform, blockchain, and artificial intelligence—and evaluates their impact on the efficiency of foreign economic activity. A comprehensive conceptual architecture of digitalized customs logistics is proposed, integrating three functional levels: technological tools, risk management systems, and strategic transformation priorities. The study examines the implementation of the Multi-Annual Strategic Plan for Electronic Customs (MASP-C) in 2024-2025. Five strategic directions for digital transformation are substantiated in the context of EU integration. The findings confirm that digitalization is a necessary but not sufficient condition for improving customs efficiency. Стаття присвячена комплексному дослідженню цифрової трансформації митної логістики України в умовах євроінтеграції та сучасних викликів, зокрема воєнного стану. У роботі систематизовано ключові цифрові інструменти та технології, що застосовуються у митній сфері, серед яких електронне декларування, автоматизовані системи управління ризиками, система «єдиного вікна», блокчейн, штучний інтелект та інші інноваційні рішення. Обґрунтовано їхній вплив на підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств через скорочення часу митного оформлення, зниження транзакційних витрат, підвищення прозорості процедур і зміцнення стійкості ланцюгів постачання. Особливу увагу приділено аналізу практичних результатів впровадження цифрових рішень у 2024–2025 роках у межах реалізації Багаторічного стратегічного плану електронної митниці. Висвітлено розвиток ключових інформаційних систем, зокрема запуск нових фаз транзитної системи, розширення функціоналу «єдиного вікна» та впровадження централізованих рішень у митному оформленні. На основі узагальнення теоретичних і прикладних аспектів розроблено концептуальну архітектуру цифровізованої митної логістики, що включає три взаємопов’язані рівні: технологічний, рівень управління ризиками та стратегічний. Такий підхід дозволяє розглядати цифрову трансформацію як цілісну систему, де ефективність досягається завдяки синергії технологій, управлінських рішень і стратегічних орієнтирів. Обґрунтовано п’ять пріоритетних напрямів подальшої цифрової трансформації митної логістики: інтеграція до митного простору ЄС, повна цифровізація митних формальностей, розвиток інтелектуальних систем управління ризиками, гармонізація тарифного та правового регулювання, а також розвиток людського капіталу. Доведено, що, попри значний прогрес у цифровізації, її ефективність залежить від глибини інституційних реформ, рівня координації між органами влади та відповідності європейським стандартам. Таким чином, цифровізація розглядається як необхідна, але недостатня умова підвищення ефективності митної системи України.Item Fiscal solvency and fiscal limitations under economic crisis and recovery: an empirical approach of Ukraine(LLC «Consulting Publishing Company «Business Perspectives», 2023) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Котина, Анна Михайловна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Степура, Марина Михайловна; Kornieva, Anastasiia; Slavkova, Alla; Славкова, Алла Аркадіївна; Славкова, Алла АркадьевнаThe challenges of crisis phenomena can lead to a radical transformation in the stance of public finance and affect the opportunities for economic development. Since the instruments of fiscal adjustment directly determine the solvency and stability of public finances, in these conditions they require special attention. The purpose of the paper is to investigate and assess the correspondence between fiscal solvency, fiscal limitations, and socioeconomic development of Ukraine in a crisis and recovery policy based on compliance with fiscal rules. Empirical studies have not revealed a strong direct correspondence between fiscal solvency, debt security, and socioeconomic development. But at the same time, the implementation or approaching the implementation of fiscal rules has a positive effect on the level of socio-economic development only in conditions of macroeconomic stability, therefore, in a crisis, it is very important not to tighten fiscal rules too early. However, data from the post-crisis policy of Ukraine (2011, 2015, 2021) indicate that incentive measures were prematurely curtailed.Item Fiscal stimuli to improve energy efficiency under the economic recovery policy: an empirical approach of Ukraine(Mineral and Energy Economy Research Institute of the Polish Academy of Science, 2023) Hryhorenko, Anastasiia; Григоренко, Анастасія Ігорівна; Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Котина, Анна Михайловна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Степура, Марина Михайловна; Zavystovska, Hanna; Завистовська, Ганна Іполитівна; Завистовская, Анна ИпполитовнаThe world economy is constantly faced with crises that cause a significant negative impact. Each crisis poses new challenges to the economy and, on the one hand, inhibits economic growth, and on the other hand, can become a powerful stimulus for the development and rethinking of fundamental approaches to its construction. Conducting an analysis and establishing relationships between the economic situation and the state of the energy sector make it possible not only to predict the future but also to develop specific steps to prevent crises or reduce their negative impact. At the same time, establishing and evaluating the relationship between key economic and energy indicators, the main one of which is definitely the energy intensity of GDP, will provide an opportunity to understand how improving energy security will affect the economic situation in the country. The generalization of Ukraine’s experience in rebuilding and recovering the economy after the biggest crisis creates a basis for further research in the field of energy management, crisis management, economics, and the construction of investment policy. The reconstruction of Ukraine after the war has the potential to become the most significant stimulus for development and economic growth. During the crisis, it is very important to pay attention to the country’s energy security. In particular, it is necessary to ensure the diversification of energy resources, taking into account their rising cost. Energy markets are currently experiencing extreme volatility caused by geopolitical tensions, which requires additional attention in the development and implementation of strategic guidelines for sustainable economic recovery in Ukraine. Gospodarka światowa nieustannie boryka się z kryzysami, które negatywnie na nią wpływają. Każdy kryzys stawia przed nią nowe wyzwania i z jednej strony hamuje jej wzrost, z drugiej może stać się potężnym bodźcem do rozwoju i przemyślenia fundamentalnych podejść do jej budowy. Przeprowadzenie analizy i ustalenie zależności między sytuacją gospodarczą a stanem sektora energetycznego pozwala nie tylko przewidywać przyszłość, ale także opracować konkretne działania zapobiegające kryzysom lub zmniejszające ich negatywne skutki. Jednocześnie ustalenie i ocena relacji między kluczowymi wskaźnikami ekonomicznymi i energetycznymi, z których głównym jest zdecydowanie energochłonność PKB, pomoże zrozumieć, w jaki sposób poprawa bezpieczeństwa energetycznego wpłynie na sytuację gospodarczą kraju. Uogólnienie doświadczeń Ukrainy w odbudowie gospodarki po największym kryzysie stwarza podstawę do dalszych badań w zakresie zarządzania energią, zarządzania kryzysowego, ekonomii oraz budowy polityki inwestycyjnej. Odbudowa Ukrainy po wojnie ma potencjał, by stać się najważniejszym bodźcem rozwoju i wzrostu gospodarczego tego kraju. W czasie kryzysu bardzo ważne jest zwrócenie uwagi na bezpieczeństwo energetyczne. W szczególności konieczne jest zapewnienie dywersyfikacji źródeł energii przy uwzględnieniu ich rosnących kosztów. Rynki energii doświadczają obecnie skrajnej niestabilności spowodowanej napięciami geopolitycznymi, co wymaga dodatkowej uwagi przy opracowywaniu i wdrażaniu strategicznych wytycznych dla trwałego ożywienia gospodarczego na Ukrainie.Item How does active digital transformation affect the efficiency of governance and the sustainability of public finance? The Ukrainian case(Izdevnieciba «Baltija Punlishing», 2022) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Котина, Анна Михайловна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Степура, Марина Михайловна; Kondro, Pavlo; Кондро, Павло Володимирович; Кондро, Павел ВладимировичThe challenges of the digital economy are leading to radical changes in public governance, creating conditions for convenient and prompt access to public services and public information. Moreover, the pandemic has caused drastic changes in the use of digital public service – it has become a necessity. Ukraine has significant prerequisites for the development and effective transformation of public administration to a higher technological level. Furthermore, during the time of crisis (2013–2014, 2020–2021), the government priorities were shifted to support digital transformations to improve the effectiveness of public administration and ensure the sustainability of public finance. The purpose of the paper is to investigate and assess a correspondence between efficiency of governance and sustainability of public finance based on digital transformations under the Ukrainian approach. The main scientific question was: How does the active digital transformation in public governance affect the sustainability of public finance in Ukraine? Methodology. Seeking the solution, own methodological developments were used; correlation analysis of main indicators of government effectiveness and sustainability of public finance was estimated. To assess the impact of digitalization on public governance efficiency, Ukrainian governance practices over the past 13 years were analyzed, expressed by indicators of governance effectiveness, through the introduction of digital technologies. Results. Based on empirical research, it has been found that due to several limitations, a strong direct relationship between active digital transformation and the sustainability of public finances (debt security) has not been identified. But at the same time, significant progress has been made in efficiency of public governance through the implementation of costly but effective digital change. This correspondence is especially noticeable during the crisis caused by the pandemic (2020–2021). Practical implications and value/originality. The convergence of synergies between key aspects – public governance, digitalization, finance, and security – has great potential for relevant solutions that provide a broader view of sustainable development issues. It can be noted that this issue is extremely relevant for further research in the field of public administration and finance in the context of sustainable development of the digital economy.Item Innovative education opportunities for students under the pressure of global challenges(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-10-27) Bublyk, A.; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Степура, Марина МихайловнаItem Macroeconomic and financial dimensions of Ukraine’s digital services trade: taxonomy, institutions, and global integration(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Osadchuk, Valeriia; Осадчук, Валерія Євгеніївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина МихайлівнаThe article provides a comprehensive analysis of the structural, dynamic, and institutional characteristics of Ukraine’s digital services trade within the context of global digital transformation and evolving international financial markets. Given the increasing role of intangible assets, digitally deliverable services, and financial technologies in global economic relations, the study aims to assess the export potential of Ukraine’s digital services sector and to identify key macrofinancial, regulatory, and institutional determinants shaping its development. The methodological framework integrates internationally recognized statistical classifications (EBOPS, CPC, ISIC) with descriptive and comparative analysis, time-series evaluation, and PEST analysis, ensuring analytical consistency, cross-country comparability, and relevance for macroeconomic and financial policy assessment. The empirical analysis is based on UNCTADstat data for the period 2011–2023 and focuses on digitally delivered services as the most measurable component of digital trade. The results reveal a more than 100-fold increase in Ukraine’s digital trade surplus over the study period, accompanied by a significant structural reconfiguration of the national export portfolio. By 2023, digitally delivered services accounted for approximately 60% of total service exports, reflecting the dominance of telecommunications, information technology, and professional consulting services. These trends indicate a deepening integration of Ukraine into global digital value chains and highlight the growing role of digital and financial infrastructure in supporting export resilience. Despite persistent geopolitical shocks, macroeconomic volatility, and financial constraints caused by the ongoing war, Ukraine demonstrates a high level of digital and financial adaptability, supported by targeted government policies, regulatory reforms, the development of e-governance and FinTech ecosystems, and institutional convergence with the European Union. The study confirms that digital services have become a structural driver of export growth, balance-of-payments sustainability, and innovation-based competitiveness. The scientific contribution lies in refining the classification and macrofinancial interpretation of digitally delivered services, while the practical implications relate to strengthening financial institutions, improving regulatory coherence, expanding access to finance, and enhancing Ukraine’s participation in global digital and financial markets. У статті здійснено комплексний аналіз структурних, динамічних та інституційних характеристик торгівлі цифровими послугами України в контексті глобальної цифрової трансформації й еволюції міжнародних фінансових ринків. З огляду на зростання ролі нематеріальних активів, цифрово наданих послуг і фінансових технологій у глобальних економічних відносинах, метою дослідження є оцінка експортного потенціалу сектора цифрових послуг України та ідентифікація ключових макрофінансових, регуляторних і інституційних детермінант його розвитку. Методологічна основа дослідження поєднує загальновизнані міжнародні статистичні класифікації (EBOPS, CPC, ISIC) з описовим і порівняльним аналізом, аналізом динамічних рядів і PEST-аналізом, що забезпечує аналітичну узгодженість, міжкраїнну порівнюваність і релевантність для макроекономічної та фінансової політики. Емпіричний аналіз базується на даних UNCTADstat за період 2011–2023 рр. і зосереджується на цифрово наданих послугах як найбільш вимірюваному компоненті цифрової торгівлі. Отримані результати засвідчують більш ніж стократне зростання позитивного сальдо цифрової торгівлі України протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося суттєвою структурною перебудовою національного експортного портфеля. Станом на 2023 рік цифрово надані послуги становили близько 60% загального експорту послуг, що відображає домінування телекомунікаційних, інформаційно-технологічних і професійно-консультаційних послуг. Зазначені тенденції свідчать про поглиблення інтеграції України в глобальні цифрові ланцюги створення вартості й зростання ролі цифрової й фінансової інфраструктури в забезпеченні експортної стійкості. Незважаючи на тривалі геополітичні шоки, макроекономічну волатильність і фінансові обмеження, зумовлені війною, Україна демонструє високий рівень цифрової та фінансової адаптивності, що підтримується цілеспрямованою державною політикою, регуляторними реформами, розвитком екосистем електронного врядування та фінансових технологій, а також інституційною конвергенцією з Європейським Союзом. Дослідження підтверджує, що цифрові послуги перетворилися на структурний драйвер зростання експорту, стійкості платіжного балансу та інноваційно орієнтованої конкурентоспроможності. Науковий внесок полягає в уточненні класифікаційних і макрофінансових підходів до інтерпретації цифрово наданих послуг, а практичне значення пов’язане зі зміцненням фінансових інституцій, підвищенням регуляторної узгодженості, розширенням доступу до фінансування та поглибленням участі України в глобальних цифрових і фінансових ринках.Item Political and economic cycles and fiscal forecasts in the multilevel system: the case of Ukraine(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2017-09) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Котина, Анна Михайловна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Степура, Марина МихайловнаThis paper deals with the conditions and institutional framework for the accuracy of fiscal forecasts on the basis of studying the relationship between political conditions, the economic cycle and the existing reality. An interdisciplinary view is needed to achieve fiscal goals, effective public management and implementation of high-quality fiscal policy. В даному документі розглядаються умови та інституціональні рамки для точності фіскальних припущень на основі вивчення взаємозв'язків між політичними умовами, економічним циклом та існуючою реальністю. Міждисциплінарна точка зору необхідна для досягнення фіскальних цілей, ефективного державного менеджменту та реалізації якісної фіскальної політики.Item Sustainability of local public finance and regional development: challenges and opportunities in times of crisis in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Matviichuk, Diana; Матвійчук, Діани Юріївни; Maister, Anna; Майстер, Анна ВолодимирівнаThe socio-economic crisis in Ukraine, which has worsened over the past decade, has had a profound impact on all local communities. Local governments implementing de-centralised mechanisms and anti-crisis financial measures are currently facing numerous theoretical and procedural constraints, which, although not homogeneous, have a cu-mulative effect. In the context of low economic potential and existing legislative con-straints, local governments cannot actively manipulate consistent sources of local budget revenues (taxes) to support sustainable regional development, and therefore a coherent policy of credit and fiscal equalisation is an important aspect of ensuring the sustainability of local public finances. The purpose of the paper is to assess the corre-spondence between the fiscal sustainability of local budgets (with a focus on the bor-rowing component) and the economic sustainability of regions. Empirical studies of Ukraine's experience based on regression modelling have not found a clear direct link between the drivers of fiscal sustainability of local budgets (solvency, dependence on intergovernmental grants, stability of tax revenues) and the sustainability of socio-eco-nomic development of Ukrainian regions. In addition, in the context of the crisis and external shocks, strict adherence to the criteria of fiscal balance of local budgets under-mines the ability to ensure a sustainable recovery of the regional economy, so it is important not to limit the fiscal capacity of communities by attracting local borrowings and intergovernmental grant during the crisis. Соціально-економічна криза в Україні, яка поглиблюється протягом останнього десятиліття, має глибокий вплив на всі місцеві громади. Органи місцевого самоврядування, які впроваджують децентралізовані механізми та антикризові фінансові заходи, наразі стикаються з численними теоретичними й процедурними обмеженнями, які, хоч і не є однорідними, але мають кумулятивний ефект. В умовах низького економічного потенціалу та існуючих законодавчих рамок органи місцевого самоврядування не можуть активно маніпулювати стабільними джерелами надходжень до місцевих бюджетів (податками) для підтримки сталого регіонального розвитку, а тому послідовна політика кредитного й фіскального вирівнювання є важливим аспектом забезпечення стійкості місцевих публічних фінансів. Метою роботи є оцінка відповідності між фіскальною стійкістю місцевих бюджетів (з акцентом на запозиченнях) та економічною стійкістю регіонів. Результати емпіричного дослідження досвіду України на основі використання методів регресійного моделювання не виявили чіткого прямого зв'язку між рушійними силами фіскальної стійкості місцевих бюджетів (фіскальна платоспроможність, трансфертна незалежність, стабільність податкових надходжень) і сталістю соціально-економічного розвитку регіонів України.Item Tax competition and tax havens: current empirical evidence(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11-09) Stateshna, O.; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайлівнаItem Taxation Of Digital Services As An Alternative Fiscal Tool In The Context Of Global Trends(ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів», 2020) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Котина, Анна Михайловна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Степура, Марина Михайловна; Polyvana, Yulia; Поливана, Юлія М.The article deals with the global practice of introducing taxes on digital services and the possibility of implementa-tion the equalization taxes in Ukraine. The purpose of creating innovations in tax system is the efficiency of revenue collection. The absence of the primary relationship between the competitiveness of the tax system and the introduction of alternative taxes – taxation of digital economy – is defined. Despite the existence of potential shortcomings, includ-ing their negative impact on growth and productivity, non-neutrality, possibilities of double taxation, and problems in compliance and administration, it is a challenge of today, a new niche in expanding the tax base, counteracting the ero-sion of existing tax bases in order to avoid taxation and an alternative source of budget revenue for different countries. В статті досліджено світову практику впровадження податків на електронні послуги та можливості впровадження балануючих податків в Україні. Метою створення інновацій у податковій сфері є ефективність у мобілізації доходів бюджету, а саме збирати максимальну суму податкових надходжень з мінімальними втратами для держави. Зважаючи на мобільність традиційної податкової бази, глобалізацію економічного простору, активний розвиток інформаційних продуктів і послуг, високу вартість цифрових корпорацій на фінансовому ринку, уряди різних країн вдаються до пошуку ефективних фіскальних інструментів для забез-печення конкурентоспроможності податкових систем. В статті встановлено відсутність первинної залеж-ності між конкурентоспроможністю податкової системи та впровадженням альтернативних податків – оподаткуванням цифрової економіки. Незважаючи на існування потенційних недоліків, включаючи їх нега-тивний вплив на ріст, інновації та продуктивність праці, нейтралітет, можливості подвійного оподатку-вання та проблеми у дотриманні та адмініструванні, це виклик сьогодення, нова ніша в розширенні податкової бази, протидія розмиванню існуючих податкових баз з метою уникнення від оподаткування та альтернативне джерело поповнення доходів бюджетів різних країн. А отже, це є переконливим аргументом на рахунок мож-ливості імплементації та адаптації світових податкових трендів у вітчизняну податкову політику. Зокрема, створення податкового режиму, який би був справедливий в оподаткуванні доходів цифрових корпорацій та сприятливо впливав на зростання активності підприємницької діяльності в цілому. Статтю підготовлено за результатами аналітичного дослідження Поливаної Ю., Матвійчук Д., Загорійчук Т. «Оподаткування циф-рових послуг як альтернативний інструмент в реалізації бюджетно-податкової політики в контексті гло-бальних трендів», виконаного в рамках спільного проекту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сіль-ського господарства України та вищих навчальніх закладів України «Синергія знань, досвіду та креативності заради майбутнього» (квітень 2020).Item The role of fintech in improving financial inclusion in the European Union(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-13) Liashko, H.; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайлівнаItem Аналіз ринку обігу ОВДП і основних проблем його розвитку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-03-25) Гоголєва, К. С.; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайловнаItem Базисна складова бюджетного потенціалу столичного міста(Харківський національний економічний університет, 2014) Волковський, Євген Ігорович; Volkovskyi, Yevgen; Волковский, Евгений Игоревич; Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Котина, Анна Михайловна; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайловнаМетою статті є визначення базисної складової та фіскальних протиріч формування бюджетного потенціалу столичного міста. У статті проаналізовано основні складові формування доходної частини бюджету міста Києва, встановлено відсоток доходів, що залишаються в розпорядженні місцевих органів влади із суми згенерованих бюджетних доходів міста Києва. Оцінено бюджетну спроможність міста Києва, окремо досліджено вплив фіскальних інструментів на формування різних видів доходів міського бюджету. На основі економіко-статистичного аналізу основних показників бюджетного потенціалу території виявлено недоліки та фіскальні протиріччя існуючої системи бюджетного регулювання. У процесі дослідження обґрунтована необхідність перегляду параметрів перерозподілу бюджетоформуючих податків між різними рівнями бюджетів з урахуванням останніх змін податкового законодавства та позитивного досвіду європейських країн, що є основною зміцнення бюджетної спроможності міста Києва. The article is aimed to define the basic component and fiscal contradictions of budget potential of a capital city. In the article, the basic components of formation a profitable part of budget of the city of Kiev are analyzed, percentage of revenues remaining at the disposal of the local authorities from the amount of the budget generating revenues of the city of Kiev is determined. The capacity of budget of the city of Kyiv has been estimated, and separately influence of fiscal instruments on formation of different types of income to the city budget has been explored. On the basis of economic and statistical analysis of the main indicators of the budget potential of the territory, the deficiencies and fiscal contradictions in the existing system of budget management have been disclosed. During the research, necessity of reviewing the parameters of redistribution of the budget generating taxes between different levels of budgets was substantiated, taking into account the latest changes in the tax legislation and the positive experience of European countries as a basis for strengthening the budget capacity of the city of Kiev. Целью статьи является определение базовой составляющей и фискальных противоречий формирования бюджетного потенциала столичного города. В статье проанализированы основные составляющие формирования доходной части бюджета города Киева, установлен процент доходов, остающихся в распоряжении местных органов власти из суммы сгенерированных бюджетных доходов города Киева. Оценена бюджетная способность Киева, отдельно исследовано влияние фискальных инструментов на формирование различных видов доходов городского бюджета. На основе экономико-статистического анализа основных показателей бюджетного потенциала территории обнаружены недостатки и фискальные противоречия существующей системы бюджетного регулирования. В процессе исследования обоснована необходимость пересмотра параметров перераспределения бюджетообразующих налогов между различными уровнями бюджетов с учетом последних изменений налогового законодательства и положительного опыта европейских стран как основы укрепления бюджетной способности города Киева.Item Боргова стійкість України в умовах глобальних загроз(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11-09) Томашкевич, О.; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, MarynaItem Бюджетний потенціал та потенціал бюджету території: методичні аспекти(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2014) Волковський, Євген Ігорович; Volkovskyi, Yevgen; Волковский, Евгений Игоревич; Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Котина, Анна Михайловна; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина МихайловнаМета статті полягає у виявленні структурних взаємозв’язків між поняттями «бюджетний потенціал території» та «потенціал бюджету території» на основі аналізу та дослідження фінансового потенціалу, фіскального простору та бюджетного потенціалу. На основі аналізу, систематизації й узагальнення наукових праць багатьох учених було розглянуто погляди щодо трактування дефініцій «фінансовий потенціал», «фіскальний простір» і «бюджетний потенціал» та встановлено взаємозв’язки між ними. У результаті дослідження було виділено три вихідні позиції, які варто враховувати під час визначення потенціалу бюджету території: наявні фіскальні можливості, модель фіскального федералізму та ефективна діяльність урядових структур. Перша та друга позиції описуються бюджетними ресурсами, які умовно можливо акумулювати для виконання повноважень територіальних органів управління. Третя ж характеризує наявність додаткових джерел для фінансування місцевих владних ініціатив. Визначено, що тлумачення бюджетного потенціалу відрізняється від потенціалу бюджету території. Останній являє собою частину бюджетного потенціалу території та її фіскального простору. Ієрархія та взаємозв’язок даних понять надали можливість побудувати графічно залежність між цими дефініціями, ввести математичний апарат їх взаємовідносин та здійснювати подальший аналіз можливостей акумулювання фінансових ресурсів території в місцевому бюджеті. The objective of the article consists in identifying the structural interconnections between the notions of «the budgetary capacity of the area» and «the capacity of the budget of the area» on the basis of analysis and study of the financial capacity, fiscal space, and the budgetary capacity. The article uses analysis, systematization, and generalization of research findings of numerous scientists for discussion of the perspectives on the interpretation of the definitions of «financial capacity», «fiscal space», and «budgetary capacity » and establishment of the interconnections among them. The study allowed singling out three points of reference which should be taken into account while assessing the capacity of the budget of the area: the available fiscal possibilities, the fiscal federalism model, and effective operations of the governmental bodies. The first two points are described by the budgetary resources which can presumably be accumulated in order to exercise the authority of local governing bodies. The third point characterizes the availability of additional sources for funding of local government initiatives. The interpretation of the budgetary capacity was found to be different from that of the capacity of the budget of the area. The latter is essentially a part of the budgetary capacity of the area and its fiscal space. The hierarchy and interconnection between these notions allowed graphical construction of the dependence between the definitions, introduction of mathematical tools for their interrelations and further analysis of the possibilities for accumulation of financial resources of the area in the local budget. Цель статьи заключается в выявлении структурных взаимосвязей между понятиями «бюджетный потенциал территории» и «потенциал бюджета территории» на основе анализа и исследования финансового потенциала, фискального пространства и бюджетного потенциала. На основе анализа, систематизации и обобщения научных трудов многих ученых были рассмотрены взгляды относительно трактовки дефиниций «финансовый потенциал», «фискальное пространство» и «бюджет потенциал» и установлены взаимосвязи между ними. В результате исследования были выделены три исходные позиции, которые следует учитывать при определении потенциала бюджета территории: имеющиеся фискальные возможности, модель фискального федерализма и эффективная деятельность правительственных структур. Первая и вторая позиции описываются бюджетными ресурсами, которые условно можно аккумулировать для выполнения полномочий территориальных органов управления. Третья же характеризует наличие дополнительных источников для финансирования местных властных инициатив. Определено, что толкование бюджетного потенциала отличается от потенциала бюджета территории. Последний представляет собой часть бюджетного потенциала территории и ее фискального пространства. Иерархия и взаимосвязь данных понятий предоставила возможность построить графически зависимость между этими дефинициями, ввести математический аппарат их взаимоотношений и осуществлять дальнейший анализ возможностей аккумулирования финансовых ресурсов территории в местном бюджете.Item Глобальна кооперація в умовах конфліктів: емпіричне дослідження волатильності зовнішньої торгівлі в Україні та світі(Чернігівський національний технологічний університет, 2024) Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Котін, Ілля Петрович; Kotin, IlliaУ статті розкрито проблематику глобальної кооперації в умовах конфліктів, надано тлумаченням міжнародної кооперації в сучасному світі та її архітектури, досліджено, як Україна долучена до неї з акцентом на торгівлю і капітал. Зазначено, що оскільки глобальна кооперація стосуються міжнародної політики та управління, постають виклики глобальних колективних дій. Підкреслено, що є велика диспропорція в глобальній співпраці, і наголошено, що скорочення розриву між більш і менш інтегрованими країнами може призвести до значних економічних вигід, але така реконфігурація тягне за собою додаткові компроміси. Зауважено, що сьогоднішній світ глибоко взаємопов'язаний. Відзначено, якщо бар'єри для торгівлі продовжуватимуть зростати, деякі країни можуть постраждати від уповільнення економічного зростання та зниження дифузії продуктивності та інновацій. Проаналізовано перенаправлення торговельних потоків у результаті російського вторгнення в Україну та його вплив на можливості розширення зовнішньоекономічної кооперації України. The global shocks of recent years have upended the current world order, and international economic systems have been plunged into deep uncertainty. The current global context is worrying, with increased competition and conflict replacing cooperation. Therefore, the issue of transforming global cooperation is extremely relevant. Estimating the approaches of domestic and world scientists, the paper provides an interpretation of international (global) cooperation in the modern world and its architecture, explores how Ukraine is involved in it with an emphasis on trade and capital. It is noted that international cooperation is not always a good thing, but since it concerns policies that go beyond the national economy and are used as part of global governance, challenges arise in view of expanding the scope of international cooperation and global collective action to achieve the goals of sustainable economic development in a changing world. Summarizing global trends, the paper notes that if barriers to trade continue to grow under the influence of global threats and the effects of the war in Ukraine, some countries may suffer from a slowdown in economic growth and a decrease in the diffusion of productivity and innovation. It is determined that there is a large disproportion in global cooperation, therefore, the issue of global fragmentation and diversification is emphasized, and it is emphasized that reducing the gap between more and less integrated countries can lead to significant economic benefits, but any type of reconfiguration entails additional trade-offs. Studying the empirical data, it is noted that today's world is deeply interconnected, although the trends of recent years are marked by a downward trend, including a noticeable drop in foreign trade in Ukraine, indicators of trade concentration remain low, foreign direct investment has an unstable trend. The redirection of trade flows as a result of the Russian invasion of the Ukraine and its impact on the possibilities of expanding Ukraine's foreign economic cooperation are noted and analysed.Item Децентралізація в Україні: фіскальна спроможність та управління конфліктами в часи війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-18) Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, MarynaItem Допомагати – це просто(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Паєнтко, Тетяна Василівна; Paientko, Tetiana; Паентко, Татьяна Васильевна; Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Котина, Анна Михайловна; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайловна