Browsing by Author "Tkach, A."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Основні критерії підвищення ефективності органів прокуратури під час дії правового воєнного стану
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Ткач, А. В.; Tkach, A.
    У запропонованій статті внесено деякі актуальні пропозиції щодо удосконалення роботи органів прокуратури, враховуючи значний практичний досвід автора щодо виконання повноважень прокурора окружного рівня під час дії правового режиму воєнного стану. Зроблено особливий акцент на необхідності імплементації окремих вимог Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки, затвердженого Указом Президента України № 273/2023 від 11 травня 2023 року. Автором запропоновано конкретні практичні кроки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування органів прокуратури шляхом концентрації зусиль на розвитку і дотриманні таких основних критерієв, як: безпека, незалежність, професійність, відкритість, доброчесність, людиноцентричність та ефективність. Також у статті приділено увагу необхідності законодавчих змін та запровадженню перспективних розробок, які мають сприяти збільшенню продуктивності в діяльності прокуратури в цілому та окружної прокуратури зокрема, проте повноцінне функціонування яких потребує нормативного підґрунтя. Насамперед це автоматизований розподіл кримінальних проваджень у прокуратурі по аналогії із авторозподілом справ, який функціонує в судах, унормовує процесуальне навантаження, унеможливлює втручання людського фактора в розподіл провадження на конкретного прокурора та усуває корупціогенні ризики. Переведення паперових кримінальних проваджень в електронну форму шляхом запровадження так званого – eCase Management System, що сприятиме підвищенню якості процесуальних документів, оптимізує час на взаємодію із судом та стороною захисту, унеможливлюватиме зловживання. Крім того у статті зроблено наголос на необхідності чіткого законодавчого розмежування функцій прокуратури та ключових понять кримінального процесуального законодавства, які потребують уточнення, посилення ролі органів прокурорського самоврядування тощо. The article makes some topical proposals for improving the work of the prosecution authorities, given the author’s considerable practical experience of exercising the powers of a district level prosecutor during the martial law regime. Particular emphasis is placed on the need to implement certain requirements of the Comprehensive Strategic Plan for Reforming Law Enforcement Agencies as Part of the Security and Defence Sector of Ukraine for 2023-2027, approved by the Decree of the President of Ukraine No. 273/2023 of 11 May2023. The author proposes specific practical steps aimed at improving the efficiency of the prosecution authorities by focusing on the development and observance of such basic criteria as security, independence, professionalism, openness, integrity, human centredness and efficiency.The article also focuses on the need for legislative changes and the introduction of promising developments which should contribute to increasing the productivity of the prosecution in general and the district prosecution in particular, but the full functioning of the prosecution authorities.First of all, it is an automated distribution of criminal proceedings in the prosecutor’s office similar to the automatic distribution of cases in courts, which regulates the procedural burden, prevents human interference in the distribution of proceedings to a particular prosecutor and eliminates corruption risks. Converting paper criminal proceedings into electronic form by introducing the so-called eCase Management System, which will improve the quality of procedural documents, optimise the time for interaction with the court and the defence, and prevent abuse. In addition, the article emphasises the need for a clear legislative delineation of the functions of the prosecutor’s office and key concepts of criminal procedure legislation which need to be clarified, and the role of prosecutorial self-government bodies should be strengthened, etc.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості використання учасниками кримінального судочинства власних технічних засобів для забезпечення участі в судовому розгляді
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ткач, А. В.; Tkach, A.
    Актуальність статті полягає в тому, що з урахуванням реалій широкомасштабного вторгнення рф, нанесення ракетних ударів майже по всій території нашої держави та залучення значної частини громадян до відсічі збройній агресії в лавах ЗСУ, надзвичайно гостро постала проблематика забезпечення особистої участі у судових засідання учасників кримінальних проваджень, в першу чергу свідків і потерпілих. З перших днів великої війни Верховний Суд намагався надати рекомендації, яким чином діяти судам в таких надскладних умовах. Метою статті є окреслити шляхи вирішення проблематики дистанційної участі в судовому процесі учасників, які з поважних причин не можуть особисто прибути до приміщення суду під час дії правового режиму воєнного стану, дослідження актуальної судової практики на зазначену тематику та висловлення пропозицій щодо вирішення проблемних питань, які виникають під час правозастосовної практики. У запропонованій статті висвітлено окремі аспекти використання учасниками кримінального судочинства власних технічних засобів під час дистанційної участі в судовому розгляді в умовах дії правового режиму воєнного стану. Проаналізовано актуальну судову практику, досліджено правові висновки Верховного Суду, новели законодавства з обраної тематики. Зокрема описано нещодавно прийнятий Верховною Радою України законопроєкт № 8219, який вирішує низку проблем із дистанційною участю в судовому провадженні. Спираючись на досліджену судову практику, зроблено висновки, що при належній організації судового процесу, дистанційна участь сторони кримінального провадження сприяє дотриманню розумності строків розгляду кримінального провадження, вирішує проблему затягування судового розгляду у зв’язку із неприбуттям сторін безпосередньо в судове засідання, покликана зменшити відсоток нерозглянутих судами кримінальних проваджень. Також у статті приділено увагу змінам в кримінальне процесуальне законодавство, які врегульовують дистанційну участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, тобто коли особа, яка бажає взяти участь в судовому засіданні знаходиться поза межами суду. Наведено правовий порядок, запропонований законодавцями щодо подання клопотання стороною провадження про дистанційну участь та описано порядок дій суду в разі надходження такого клопотання. The relevance of the article lies in the fact that, taking into account the realities of the large-scale invasion of the Russian Federation, the launch of missile strikes on almost the entire territory of our country and the involvement of a large part of citizens in repelling armed aggression in the ranks of the Armed Forces, the issue of ensuring the personal participation in court sessions of participants in criminal proceedings has become extremely acute. primarily witnesses and victims. From the first days of the great war, the Supreme Court tried to provide recommendations on how the courts should act in such extremely difficult conditions. The purpose of the article is to outline the ways to solve the problem of remote participation in the court process of participants who, for good reasons, cannot personally come to the court premises during the legal regime of martial law, to study the current judicial practice on the specified topic and to express proposals for solving the problematic issues that arise during law enforcement practice. The proposed article highlights certain aspects of the use of own technical means by participants to criminal proceedings during remote participation in court proceedings under the martial law regime. The author analyses the current case law, examines the legal opinions of the Supreme Court, and legislative innovations on the selected topic. In particular, the author describes the Draft Law No. 8219 recently adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine, which solves a number of problems with remote participation in court proceedings. Based on the studied case law, the author concludes that, if the trial is properly organised, remote participation of a party to criminal proceedings contributes to the observance of the reasonableness of the time limits for consideration of criminal proceedings, solves the problem of delay in court proceedings due to the parties’ failure to appear in court, and is intended to reduce the percentage of criminal proceedings not considered by the courts. The article also focuses on the amendments to the criminal procedure legislation which regulate remote participation in court proceedings via videoconference using own technical means, i.e. when a person wishing to participate in a court hearing is outside the court. The author provides the legal procedure proposed by legislators for filing a motion by a party to the proceedings for remote participation and describes the procedure for court action upon receipt of such a motion.