Browsing by Author "Uninets, Iryna"
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Глобальні імперативи розвитку смартекономіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna; Орєхова, Тетяна ВікторівнаУ дисертаційній роботі обґрунтовано новий науковий напрям – концепцію розвитку смартекономіки, її сутності, імперативів та форм прояву у глобальному середовищі, а також визначено ключові напрями відновлення економіки України на засадах смартекономіки. Визначено, що трансформація економічного базису сучасного суспільства супроводжується зростанням уваги до проблем розвитку особистості, навколишнього середовища, збереження довкілля та, водночас, появою нових інститутів управління. Здійснено міжкраїнову компаративну оцінку розвитку смарт міст в різних регіонах світу. Виявлено та окреслено найбільш впливові фактори успішності розвитку смарт міст. Розроблено і апробовано факторну модель оцінки розвитку смартекономіки на країновомурівні. Оцінено сучасну практику розвитку смарт міст в Україні. Сформульовано стратегічні пріоритети та механізми реалізації концепції смартекономіки в умовах післявоєнного відновлення України. The dissertation substantiates a new scientific direction - the concept of the development of smart economy, its essence, imperatives and forms of manifestation in the global environment, and also defines the key directions of the recovery of the economy of Ukraine on the basis of smart economy. It was determined that the transformation of the economic basis of modern society is accompanied by an increase in attention to the problems of personality development, the environment, environmental preservation and, at the same time, the emergence of new management institutions. An international comparative assessment of the development of smart cities in different regions of the world was carried out. The most influential factors of the success of the development of smart cities are identified and outlined. A factor model for assessing the development of the smart economy at the national level has been developed and tested. The modern practice of developing smart cities in Ukraine was assessed. The strategic priorities and mechanisms for implementing the concept of smart economy in the conditions of Ukraine's post-war recovery are formulated.Item Глобальні імперативи розвитку смартекономіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06) Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna; Орєхова, Тетяна ВікторівнаУ дисертаційній роботі обґрунтовано новий науковий напрям – концепцію розвитку смартекономіки, її сутності, імперативів та форм прояву у глобальному середовищі, а також визначено ключові напрями відновлення економіки України на засадах смартекономіки. Визначено, що трансформація економічного базису сучасного суспільства супроводжується зростанням уваги до проблем розвитку особистості, навколишнього середовища, збереження довкілля та, водночас, появою нових інститутів управління. Здійснено міжкраїнову компаративну оцінку розвитку смарт міст в різних регіонах світу. Виявлено та окреслено найбільш впливові фактори успішності розвитку смарт міст. Розроблено і апробовано факторну модель оцінки розвитку смартекономіки на країновомурівні. Оцінено сучасну практику розвитку смарт міст в Україні. Сформульовано стратегічні пріоритети та механізми реалізації концепції смартекономіки в умовах післявоєнного відновлення України. The dissertation substantiates a new scientific direction - the concept of the development of smart economy, its essence, imperatives and forms of manifestation in the global environment, and also defines the key directions of the recovery of the economy of Ukraine on the basis of smart economy. It was determined that the transformation of the economic basis of modern society is accompanied by an increase in attention to the problems of personality development, the environment, environmental preservation and, at the same time, the emergence of new management institutions. An international comparative assessment of the development of smart cities in different regions of the world was carried out. The most influential factors of the success of the development of smart cities are identified and outlined. A factor model for assessing the development of the smart economy at the national level has been developed and tested. The modern practice of developing smart cities in Ukraine was assessed. The strategic priorities and mechanisms for implementing the concept of smart economy in the conditions of Ukraine's post-war recovery are formulated.Item Диджіталізація як основа розвитку smart-економіки в глобальному просторі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, IrynaБезпрецедентне поширення інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) виступає визначальним процесом становлення Smart-економіки, корінним чином змінює технологічний базис і всю систему економічних відносин у суспільстві. Колосальне прискорення всіх трансакцій трансформує всі взаємодії, механізми та інструменти реалізації економічної діяльності. Під впливом активізації уваги до екологічних і соціальних проблем від нових технологій уже вимагається розумне керування всіма пов’язаними з ними процесами. Залежність соціально-економічного розвитку країн не стільки від ресурсних, скільки від технологічних, інноваційних чинників зумовлює особливу актуальність процесів диджіталізації для кожної країни. Міжнародними організаціями велика увага приділяється аналізу поширення процесів диджіталізації на рівні окремих країн, регіонів, глобальному рівні. Проведений аналіз дозволив виявити наступні тенденції: у країнах світу скорочується споживання фіксованими телефонами, стрімко зростає кількість користувачів мобільного зв’язку та Інтернету, кількість домогосподарств з комп’ютерами та домашнім доступом до Інтернету. Разом з тим, у світі залишаються великі диспропорції щодо доступу до сучасних ІКТ. Україна займає середні позиції серед країн світу щодо охоплення населення Інтернетом і мобільним зв’язком, але відстає за показниками більш високоякісних послуг. Поширення ІКТ у глобальних торгових потоках наочно спостерігається в структурі виробництва, структурі світової торгівлі, зростанні частки знаннємісткої продукції. Частка знаннємісткої та технологічно насиченої продукції є найвагомішою у торгівлі товарами і становить майже третину світового ВВП. Найвищу частку (15 % ВВП) мають комерційні наукоємні послуги — бізнес, фінансові та інформаційні. Такі наукомісткі сектори, як освіта та охорона здоров’я займають друге місце (9 % ВВП). До інтелектуальноємних секторів економіки з 2018 року відносять також і виробничі галузі середнього та високотехнологічного виробництва (автотранспорт, електричні машини та обладнання, хімічні речовини, за винятком фармацевтичних препаратів, залізничного та іншого транспортного обладнання), на які припадає частка в 4 % ВВП. Високотехнологічні виробничі галузі — літаки та космічні апарати; комунікації; комп’ютери; фармацевтичні препарати; напівпровідники; інструменти для випробувань, вимірювань та контролю — мають частку 2 %. На глобальному рівні ставиться питання про необхідність прискорення цифрових інноваційних екосистем з метою забезпечення цифрової трансформації. Дослідження МСЕ показали, що в основі інноваційного розриву між країнами лежить цифровий розрив. Саме тому основними цілями визначено посилення можливостей країн щодо інтеграції інновацій в галузі ІКТ у свої національні програми розвитку та сприяння культурі інновацій. The unprecedented spread of information and communication technologies (ICT) is a defining process in the formation of the Smart-economy, radically changing the technological basis and the entire system of economic relations in society. The colossal acceleration of all transactions transforms all interactions, mechanisms and tools for the implementation of economic activity. Under the influence of increasing attention to environmental and social issues, new technologies are already required to intelligently manage all related processes. The dependence of socio-economic development of countries not so much on resources as on technological, innovative factors determines the special relevance of digitalization processes for each country. International organizations pay great attention to the analysis of the spread of digitalization processes at the level of individual countries, regions, and the global level. The analysis revealed the following trends: the consumption of fixed telephones is declining in the countries of the world, the number of mobile and Internet users is growing rapidly, the number of households with computers and home access to the Internet is growing. At the same time, there are still large disparities in the world regarding access to modern ICT. Ukraine ranks middle among the world’s countries in terms of Internet and mobile coverage, but lags behind in terms of higher quality services. The spread of ICT in global trade flows is clearly observed in the structure of production, the structure of world trade, the growing share of knowledge-intensive products. The share of knowledge-intensive and high-technological products is the most important in trade in goods and accounts for almost a third of world GDP. The highest share (15 % of GDP) has commercial science-intensive services — business, financial and information. Science-intensive sectors such as education and health care rank second (9 % of GDP). The intellectually intensive sectors of the economy from 2018 also include medium and high-tech industries (vehicles, electrical machinery and equipment, chemicals, excluding pharmaceuticals, railway and other transport equipment), which account for 4 % of GDP. High-tech industries — aircraft and spacecraft; communications; computers; pharmaceuticals; semiconductors; instruments for testing, measurement and control — have a share of 2 %. At the global level, there is a question of the need to accelerate digital innovation ecosystems in order to ensure digital transformation. ITU research has shown that the innovation gap between countries is based on the digital divide. That is why the main goals are to strengthen the capacity of countries to integrate ICT innovation into their national development programs and promote a culture of innovation.Item Екосистема смарт-економіки в глобальному середовищі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna; Унинец, Ирина МихайловнаУ статті обґрунтовано необхідність розуміння економіки в якості екосистеми, в якій врівноважені процеси економічного, соціального, екологічного, політичного розвитку. Проаналізовано еволюцію понять «екосистема», «підприємницька екосистема», «цифрова екосистема», «цифрова підприємницька екосистема» та ін. Доведено, що поняття «смартекономіка» є результатом послідовного втілення екосистемного підходу до розуміння економічних явищ і процесів. Смарт-економіка може розумітися у широкому та вузькому змісті. Смарт-економіка розвивається на основі широкомасштабного проникнення новітніх технологій, поширення нових принципів економічної діяльності та життя людей, збільшення уваги до соціальних проблем населення та питань охорони навколишнього середовища. The article substantiates the need to understand the economy as an ecosystem in which the processes of economic, social, ecological, political development are balanced. The aim of the article is to identify the features of understanding the smart economy as an ecosystem of the global economy. To achieve this goal, the article analyzes the evolution of views on the understanding of the concept of “ecosystem”, which allowed using the method of system-structural analysis to determine the essence and components of this concept. The evolution of the concepts “ecosystem”, “business ecosystem”, “digital ecosystem”, “digital business ecosystem”, etc. is analyzed. The necessity of understanding smart economics in a broad and narrow sense is proved. Smart economy in a broad sense is a system of economic relations based on the use of the latest smart technologies, the introduction of the principles of sustainability and social responsibility and subordinated to the goals of creating comfortable and safe living conditions for citizens. In the narrow sense — a system of economic relations and relationships within a certain locality, which is provided by the latest technologies based on the principles of sustainability and social responsibility and serves the purpose of creating comfortable and safe living conditions for citizens. Conceptualization of the global economy as an ecosystem involves understanding the unity of the processes of development of animate and inanimate nature, the interconnectedness of economic, environmental, social, technological development. Smart economy is an ecosystem in which all components are balanced (economic, environmental, social, institutional, informational, etc.), and development management is provided on the basis of the latest smart technologies and the balance of key processes (political, economic, financial and social). Smart economy is based on large-scale digitalization, and the emergence of new technologies, products, services increasingly means the spread of completely new principles of economic activity and human life. All this is also accompanied by increasing attention to social problems and environmental issues. В статье обоснована необходимость понимания экономики как экосистемы, в которой уравновешены процессы экономического, социального, экологического, политического развития. Проанализирована эволюция понятий «экосистема», «предпринимательская экосистема», «цифровая экосистема», «цифровая предпринимательская экосистема» и другие. Доказано, что понятие «смарт-экономика» является результатом последовательного воплощения экосистемного подхода к пониманию экономических явлений и процессов. Смарт-экономика может пониматься в широком и узком смысле. Смарт-экономика развивается на основе широкомасштабного проникновения новейших технологий, распространения новых принципов экономической деятельности и жизни людей, увеличения внимания к социальным проблемам населения и вопросам охраны окружающей среды.Item Зелена економіка в глобальній екосистемі(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, IrynaУ статті обґрунтовано необхідність розуміння сутності зеленої економіки в якості екосистеми, в якій врівноважені процеси економічного, соціального, екологічного, політичного розвитку. Зростання уваги до проблем збереження довкілля для прийдешніх поколінь спостерігається з кінця минулого століття. Це знаходить прояв у проведені важливих глобальних заходів, політичних рішеннях різних рівнів, посиленні аналітичної діяльності. Поширення концепції зеленої економіки передбачає поліпшення добробуту людей і соціальної справедливості, при одночасному зменшенніі екологічних ризиків та екологічних негараздів. Зелена економіка включає в себе три основні поняття: низьковуглецевий, ресурсозаощаджуючий і соціально-інклюзивний розвиток. В умовах зеленої економіки зростання зайнятості та доходів забезпечується державними та приватними інвестиціями в інфраструктуру та активи, які дозволяють зменшити викиди та забруднення вуглецем, підвищити енергетичну та ресурсну ефективність та запобігти втраті біорізноманіття. Внаслідок наполегливої роботи по реалізації зеленої економіки виникла концепція інклюзивної зеленої економіки. Інклюзивна зелена економіка — це економіка, яка покращує добробут людей і створює соціальну справедливість, одночасно знижує екологічні ризики і дефіцит ресурсів. Інклюзивна зелена економіка є альтернативою домінуючої сьогодні економічної моделі, яка посилює нерівність, сприяє марнотратству, викликає дефіцит ресурсів і створює широко поширені загрози для навколишнього середовища і здоров’я людини. Це шлях до досягнення Порядку денного для сталого розвитку до 2030 року, викорінення бідності при збереженні екологічних порогових значень, які лежать в основі здоров’я, добробуту та розвитку людини. У міжнародній аналітиці поширюються різноманітні індекси та показники для виміру розвитку зеленої економіки. Основні індекси виміру екологізації економіки включають в себе соціальні параметри, соціальну інклюзивність та екологізацію. В рамках Індексу зеленого зростання вимірюються результати діяльності урядів країн у досягненні цілей сталого розвитку (ефективне використання ресурсів, захист природних ресурсів, можливості для впровадження екологічних ініціатив та соціальна інтеграція). Індекс прогресу зеленої економіки ЮНЕП (GEP) не залишається незмінним і постійно удосконалюється і наповнюється новим змістом для виміру прогресу в досягненні інклюзивної зеленої економіки. Індекс прогресу зеленої економіки є ключовим інструментом для політиків, аналітиків та інших зацікавлених сторін в розумінні прогресу зеленої економіки. The necessity of understanding the essence of green economy as an «ecosystem in which processes of economic, social, environmental and political development are balanced» is grounded in this article. The growing attention to the problems of environmental protection for future generations has been observed since the end of the last century. This is reflected in the implementation of important global events, policy decisions at various levels and strengthening of analytical activities. Dissemination of the green economy concept involves improving human well-being and social justice, while reducing environmental risks and environmental injuries. The green economy includes three main concepts: low-carbon, resource-saving and socially inclusive development. In a green economy, employment and income growths are driven by public and private investment in infrastructure and assets that reduce carbon emissions and pollution, increase energy and resource efficiency, and prevent biodiversity loss. As a result of persistent work on the implementation of the green economy, the concept of an inclusive green economy emerged. An inclusive green economy is an alternative to today's dominant economic model, which exacerbates inequality, promotes waste, causes resource shortages and poses widespread threats to the environment and human health. This is the way to achieve the 2030 Agenda for Sustainable Development, the eradication of poverty while maintaining the environmental thresholds that underpin human health, well-being and development. In international analytics practice a variety of indices and indicators for measuring the development of green economy are applied. Major indexes measure the greening of the economy include social parameters, Social Inclusion and environmentalizing. The Green Growth Index measures the performance of governments in achieving sustainable development goals (efficient use of resources, protection of natural resources, opportunities for environmental initiatives and social integration). Index of Green Economy Progress (GEP) doesn’t remain unchanged and is constantly being improved and filled with new content for measuring progress towards an inclusive green economy. Index of green economy progress is a key tool for policymakers, analysts and other interested parties in understanding the progress of green economy.Item Макроекономічна аналітика в умовах глобальних викликів: адаптація інструментарію та прогностичні стратегії стабільного розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-25) Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, IrynaItem Розвиток смарт-економіки: міжнародна оцінка та перспективи реалізації в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna; Даценко, Наталія Володимирівна; Datsenko, Nataliia; Даценко, Наталия ВладимировнаУ статті обґрунтовано необхідність дослідження смарт-економіки (розумної економіки) не тільки на рівні міст (локалітетів), а й на рівні національної економіки. Запропоновано методичний підхід до оцінки розвитку смарт-економіки на рівні країни. На основі систематизації існуючих оцінок розвитку смарт-економіки на рівні міст та узагальнення найбільш комплексних підходів до оцінки прогресу країн визначено послідовні кроки зі здійснення оцінки розвитку смарт-економіки на національному рівні. Узагальнено результати рейтингування міст за різними індексами протягом 2018–2020 рр. Отримані результати скориговано з урахуванням чисельності населення, що проживає в «розумних містах» відносно всього населення країни. Результати проведеного аналізу візуалізовано та визначено країни, які мають найбільший прогрес у просуванні на шляху смарт-економіки. Сформульовано пропозиції з перспективного розвитку смарт-економіки та «розумних міст» у контексті сучасних викликів. The article substantiates the need for smart economy research not only at the level of cities (localities), but also at the level of the national economy. A methodical approach to assessing the development of the smart economy at the country level is proposed. On the basis of the systematization of the existing assessments of the development of the smart economy at the city level and the generalization of the most comprehensive approaches to the assessment of the progress of countries, successive steps for the assessment of the development of the smart economy at the national level have been determined. The ranking of countries according to the main aspects of smart economy was determined by summarizing the existing approaches for assessing the progress of countries (the most well-known complex and specialized indices). The results of the ranking of cities according to various indices during 2018-2020 are summarized. The obtained results are adjusted taking into account the number of the population living in smart cities relative to the entire population of the country. The results of the analysis were visualized and the countries with the greatest progress in the advancement of the smart economy were identified. Proposals regarding the prospective development of the smart economy and smart cities in the context of modern challenges: the pandemic and the post-war recovery of the Ukrainian economy have been formulated.Item Сучасні міжнародні практики багаторівневої реалізації екосистемного підходу у державному управлінні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, IrynaВ статті проаналізовано ключові заходи державної політики щодо становлення екологічної свідомості та підтримки екостандартів в господарській діяльності на різних рівнях управління. Визначено основні інструменти та ключові політичні заходи екологізації економічної діяльності. Проаналізовано ключові практики, які реалізують розвинені країни світу, задля формування екологічної свідомості, формування свідомого громадянського суспільства, кожен з учасників якого зацікавлений у дотриманні екологічних стандартів, керується принципами екологічності та визначає ключові умови власного життя з точки зору екологізації. Визначено основні практики Австрії та Данії щодо формування екосвідомого суспільства на різних його рівнях: національному, рівні локалітетів та корпоративному. Так, охарактеризовано особливості державного управління Австрії для формування екосвідомого підходу у населення. Реалізація стратегії розвитку екологічної політики Австрії відбувається на рівні Міністерств, Департаментів та муніципалітетів, функціонує Конференція егіональних міністрів з питань навколишнього середовища, Комітет зі сталого розвитку Австрії та Національний комітет зі змін клімату. В Австрії політика сталого розвитку реалізується в рамках двох ключових стратегій, що спрямовані на інтеграцію політики екологічної ощадливості та сталої політики економічного розвитку. Серед цих ключових стратегій Національна стратегія сталого розвитку та Австрійська стратегія сталого розвитку. Перша з цих стратегій орієнтується на вплетення принципів сталого розвитку у загальнонаціональну політику, ключовими визначено 20 цілей, що охоплюють різні аспекти якості життя, формування конкурентоспроможності, збереження довкілля, відповідальності у міжнародній площині. Австрійська стратегія сталого розвитку спрямована на формування загального підґрунтя для формування політик на різних рівнях урядування та господарської діяльності (як на національному так і на субнаціональному рівнях — від федерального уряду, громад, регіонів до муніципалітетів чи провінцій). Близька за ключовою концепцією розвитку до Австрії і Данія, яка загалом може претендувати на глобальне лідерство в процесі трансформації та екологізації економіки. Загалом на рівні державного управління Данія долучається до глобальних тенденцій переходу на екологічне опалення, формування екологічних енергетичних хабів, які орієнтовані на використання альтернативних джерел енергії, зростання інвестицій в зелені технології та ін. Ключовими угодами в цьому аспекті стають Енергетична угода, Закон про клімат Данії, Датська кліматична угода для енергетики і промисловості. Ключові характеристики державної політики Данії визначаються в Енергетичній угоді. Визначено, що розвинені країни світу формують цілеспрямовану політику сталого розвитку, яка орієнтована на синергетичну участь всіх суб’єктів економічної діяльності та їх активну співпрацю, яка загалом дала б можливість дотриматися ключових принципів екологізації та соціалізації на різних рівнях управління.