Browsing by Author "Voroniatnikov, Oleksandr"
Now showing 1 - 10 of 10
Results Per Page
Sort Options
Item Modern Features Of The Legal Regulation Of Labor Rights In Ukraine(Vytautas Magnus University, 2023) Voroniatnikov, Oleksandr; Воронятніков, Олександр Олександрович; Leschukh, Danylo; Sloma, Valentyna; Myronenko, Valentyna; Trufanova, YuliiaThe relevance of the article lies in the fact that in it the authors considered the problems of regulatory regulation of labor rights under martial law in Ukraine. This research goal was achieved with the help of general scientific and special methods of scientific knowledge, by referring to the regulatory regulation of issues relating to the functioning of the employment sphere, the settlement of some of its non-standard forms, the interests of employees, etc. It was concluded that under martial law, the legislative approach to the adoption of new laws, amendments and additions to existing acts should take place in compliance with international legal standards to ensure appropriate guarantees to persons exercising the right to work, and to enable trade unions to fully perform representative functions. The analysis of the content of normative legal acts adopted under martial law made it possible to single out the key trends in the development of modern labor law in a special period: strengthening the protection of labor rights of workers and guarantees of their implementation; expansion of contractual principles for the regulation of labor relations; introduction of certain restrictions in labor relations with observance of minimum labor guarantees; strengthening the flexibility of legal regulation of labor relations and employee mobility in the exercise of the right to work. Emphasis is placed on the fact that the theoretical developments and conceptual provisions of legal science for the realization of the right to work, developed by the world community and detailed in the requirements of national labor legislation, require a new vision in terms of compliance with the criteria of necessity, reasonableness, expediency and taking into account national peculiarities. At the same time, when adopting new laws, amending existing regulations under martial law, the legislative approach to the regulation of individual and collective labor relations should remain unchanged and aimed at preserving labor law as a separate branch of law with its independent sectoral subject, method, principles of legal regulation, sources and functions. La relevancia del artículo radica en el hecho de que en él los autores consideraron los problemas de regulación regulatoria de los derechos laborales bajo la ley marcial en Ucrania. Este objetivo de investigación se logró con la ayuda de métodos científicos generales y especiales de conocimiento científico, haciendo referencia a la regulación regulatoria de cuestiones relacionadas con el funcionamiento de la esfera laboral, la liquidación de algunas de sus formas atípicas, los intereses de los empleados, etc. Se llegó a la conclusión de que, con arreglo a la ley marcial, el enfoque legislativo para la adopción de nuevas leyes, enmiendas y adiciones a las leyes existentes debería llevarse a cabo de conformidad con las normas jurídicas internacionales para garantizar garantías adecuadas a las personas que ejercen el derecho al trabajo y permitir que los sindicatos desempeñen plenamente funciones representativas. El análisis del contenido de los actos jurídicos normativos adoptados en virtud de la ley marcial permitió destacar las tendencias clave en el desarrollo del derecho laboral moderno en un período especial: fortalecimiento de la protección de los derechos laborales de los trabajadores y garantías de su aplicación; ampliación de los principios contractuales para la regulación de las relaciones laborales; introducción de ciertas restricciones en las relaciones laborales con observancia de garantías laborales mínimas; Fortalecer la flexibilidad de la regulación legal de las relaciones laborales y la movilidad de los empleados en el ejercicio del derecho al trabajo. Se hace hincapié en el hecho de que los desarrollos teóricos y las disposiciones conceptuales de la ciencia jurídica para la realización del derecho al trabajo, desarrollados por la comunidad mundial y detallados en los requisitos de la legislación laboral nacional, requieren una nueva visión en términos de cumplimiento de los criterios de necesidad, razonabilidad, conveniencia y teniendo en cuenta las peculiaridades nacionales. Al mismo tiempo, al adoptar nuevas leyes, modificar los reglamentos existentes en virtud de la ley marcial, el enfoque legislativo de la regulación de las relaciones laborales individuales y colectivas debe permanecer sin cambios y dirigido a preservar el derecho laboral como una rama separada del derecho con su tema sectorial independiente, método, principios de regulación legal, fuentes y funciones.Item Методологія публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ статті досліджено методологію публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення. Розкрито загальні та спеціальні методи. Методологія є способом досягнення науково-дослідницької мети шляхом використання наукових знань та різнобічної інформації, уточнення, збагачення, систематизації термінів і понять, а також завдяки внесенню наукових здобутків у фонд теорії певної науки. Встановлено, що методологія публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення – це система методів і форм, принципів, засобів проведення наукового пізнання сфери санітарного та епідемічного благополуччя населення з метою забезпечення якісного стану здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини. Вона є системною, оскільки дає можливість спеціального наукового пізнання та соціальної практики з метою дослідження певних об’єктів як складних систем. Аргументовано, що методологічні основи публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення складаються із системи різних методів вивчення загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування явищ і процесів. Описано систему наявних наукових методів, визначено, які з них і з якою метою використано автором для дослідження публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення; завдяки спостереженню з’ясовано особливості світових пандемій та специфіку протидії їм; експеримент використано при час дослідження боротьби з поширенням коронавірусу SARS-CoV-2 та проявами пандемії COVID-19 в Україні; порівняння широко використовувалося для дослідження міжнародного досвіду публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення тощо. Доведено, що для повного та всебічного дослідження публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення необхідне застосування як методів вичленовування і дослідження емпіричного об’єкта, так і методів обробки і систематизації отриманого знання. In this scientific article the methodology of public administration in the field of sanitary and epidemic welfare of the population is investigated. General and special methods are revealed.Methodology is a way to achieve a research goal through the use of scientific knowledge and diverse information, clarification, enrichment, systematization of terms and concepts, as well as through the introduction of scientific achievements in the fund of the theory of a particular science. It is established that the methodology of public administration in the field of sanitary and epidemiological well-being is a system of methods and forms, principles, means of scientific knowledge in the field of sanitary and epidemiological well-being to ensure quality health and human environment. It is systemic because it allows for special scientific knowledge and social practice to study certain objects as complex systems.It is argued that the methodological foundations of public administration in the field of sanitary and epidemiological well-being of the population consist of a system of different methods of studying the general and specific patterns of origin, development and functioning of phenomena and processes. The system of available scientific methods is described, it is determined which of them and for what purpose the author used to study public administration in the field of sanitary and epidemiological well-being of the population: synthesis; The observation revealed the peculiarities of world pandemics and the specifics of counteracting them; the experiment was used in a study to combat the spread of coronavirus SARS-CoV-2 and the manifestations of the COVID-19 pandemic in Ukraine; the comparison was widely used to study the international experience of public administration in the field of sanitary and epidemiological well-being of the population, etc.It is proved that for a complete and comprehensive study of public administration in the field of sanitary and epidemiological well-being of the population requires the use of methods of isolation and study of the empirical object, and methods of processing and systematization of knowledge.Item Особливості правового стутусу переміщених осіб в особливий період(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ статті проаналізовано особливості правового статусу переміщених осіб в особливий період. Досліджено поняття особливого періоду в різних нормативно-правових актах. Встановлено, що особливий період в Україні діє з березня 2014 року. Перші біженці та переміщені особи з’явились у зв’язку з початком тимчасової окупації росією окремих територій України (об’єктів нафтогазовидобування, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, окремих районів Донецької та Луганської областей), в той же час почало розвиватися національне нормативно-правове регулювання дотримання прав, свобод і законних інтересів цих категорій осіб. З’ясовано, що правовий статус переміщених осіб має багатогранний характер, оскільки охоплює такі категорії суб’єктів як громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні. Визначено, що особливостями правового статусу переміщених осіб є те, що він виникає в особливий період, коли суб’єкти суспільних відносин змушені залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Проаналізовано складові елементи правового статусу переміщених осіб. Права, обов’язки та відповідальність переміщених осіб можна поділити на загальні (які притаманні всім визначеним суб’єктам правовідносин) і спеціальні (які виникають у зв’язку з набуттям ними статусу переміщених осіб). Крім забезпечення гарантії дотримання прав, свобод, надання соціальної підтримки, комунальних та адміністративних послуг, захисту тощо, державою накладаються також певні спеціальні обмеження, які діють на переміщених осіб. The article analyzes the peculiarities of the legal status of displaced persons in a special period.The concept of a special period in various regulatory and legal acts was studied. It was established that the special period in Ukraine has been in effect since March 2014. The first refugees and displaced persons appeared in connection with the beginning of russia's temporary occupation of certain territories of Ukraine (oil and gas production facilities, the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, certain areas of Donetsk and Luhansk regions), at the same time the national normative legal regulation of observance of the rights, freedoms and legitimate interests of these categories of persons began to develop. It was found that the legal status of displaced persons has a multifaceted nature, as it covers such categories of subjects as citizens of Ukraine, foreigners and stateless persons who are in the territory of Ukraine on legal grounds and have the right to permanent residence in Ukraine. It was determined that the peculiarities of the legal status of displaced persons are that it arises in a special period when the subjects of social relations are forced to leave or leave their place of residence as a result of or in order to avoid the negative consequences of an armed conflict, temporary occupation, widespread manifestations of violence, violations human rights and emergency situations of a natural or man-made nature. The constituent elements of the legal status of displaced persons are analyzed. The rights, duties and responsibilities of displaced persons can be divided into general (which are inherent to all defined subjects of legal relations) and special (which arise in connection with their acquisition of the status of displaced persons). In addition to guaranteeing the observance of rights, freedoms, provision of social support, communal and administrative services, protection, etc., the state also imposes certain special restrictions that apply to displaced persons.Item Поняття механізму публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrВ даній науковій статті автором розкрито поняття механізму публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення. Відзначено, що базовим елементом механізму публічного адміністрування є поняття механізму, яке є ключовим у різних наукових сферах. Термін механізм використовується в багатьох науках, тому можна назвати його загальнонауковим. Він має різне наповнення відповідно до специфіки певної науки. З точки зору технічних наук, механізми бувають різні за конструкцією і призначенням, вони є основою більшості машин, приладів та пристроїв. В юридичних науках поняття механізм вживається у переносному значенні й означає внутрішню будову, систему будь-чого. Узагальнюючи теоретичні погляди науковців щодо змісту поняття механізму, автором визначено, що механізм – це система різнорідних елементів з різним функціональним призначенням, що в сукупності набувають взаємозалежного та взаємообумовлюючого характеру задля реалізації поставленої мети. Запропоновано під механізмом публічного адміністрування вважати систему взаємодіючих елементів, що діє в публічній сфері, спрямована на реалізацію державно-управлінських функцій щодо задоволення публічного інтересу та реалізації публічних зобов’язань. Доведено, що механізм публічного адміністрування сферою санітарного та епідеміологічного благополуччя населення є підвидом загальної конструкції механізму публічного адміністрування. Цей механізм має складну будову та цільове призначення. У результаті дослідження наведено визначення поняття механізму публічного адміністрування сферою санітарного та епідемічного благополуччя населення – це системне утворення взаємозалежних і взаємообумовлених елементів, спрямованих на реалізацію публічних зобов’язань щодо покращення стану здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини. Елементами даного механізму є: система правових актів, що включають ратифіковані Україною міжнародні акти та правові акти України; публічна адміністрація, наділена владними повноваженнями у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; системи засобів, націлені на реалізацію основної мети – покращення стану здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини. In this scientific article the author reveals the concept of the mechanism of public administration in the field of the sanitary and epidemiological well-being of the population. It is noted that the basic element of the mechanism of public administration is the concept of the mechanism, which is key in various scientific fields. The term mechanism is used in many sciences, so we can rightly call it general science. It has a different content according to the specifics of a particular science. In terms of technical sciences, the mechanisms are different in design and purpose, they are the basis for most machines, instruments and devices. In the legal sciences, the term mechanism is used figuratively and means internal structure, system of anything. Summarizing the theoretical views of the scientists on the content of the concept of mechanism, the author determined that the mechanism is a system of the heterogeneous elements with different functional purpose, which together acquire an interdependent and mutually conditioned nature to achieve this goal. It is proposed to consider the system of the interacting elements operating in the public sphere as the mechanism of public administration, aimed at the implementation of public administration functions to meet the public interest and the implementation of public obligations. It is proved that the mechanism of public administration in the field of the sanitary and epidemiological well-being of the population is a subspecies of the general design of the mechanism of public administration. This mechanism has a complex structure and purpose. As a result of the research the definition of the concept of the mechanism of public administration in the field of sanitary and epidemic well-being of the population is given - it is the systematic formation of interdependent and interdependent elements aimed at the implementation of public commitments to improve the health of the population and the living environment. The elements of this mechanism are: the system of legal acts, including international acts ratified by Ukraine and legal acts of Ukraine; public administration, endowed with power in the field of sanitary and epidemiological well-being of the population; systems of means aimed at achieving the main goal - to improve the health of the population and the living environment.Item Попередження проявів мобінгу в національній поліції України(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ даній статті досліджуються питання проявів мобінгу в Національній поліції України та заходи щодо його попередження. Зазначено, що Національна поліція України має складну та розгалужену внутрішню структуру, у тому числі це стосується і різноманіття персоналу, до якого відносяться поліцейські, державні службовці та цивільні особи. Враховуючи значну кількість працівників Національної поліції, різницю у віці, рівні підготовки, статусі та категорії персоналу, невиключені і можливі появи конфліктних ситуацій в колективі, які при детальному аналізі можуть набувати ознак мобінгу (цькування). Загалом виділяють два види мобінгу – горизонтальний та вертикальний. Горизонтальний мобінг виникає між колегами по роботі. Це може проявлятися у вигляді образливих слів, непристойних жартів та коментарів, небажання ділитися інформацією, висміюванням перед усім колективом, доносами, плітками тощо. Крім вербального цькування також можуть бути випадки свідомого пошкодження особистих речей, псування службових документів чи техніки, та/або кібермобінг. Жертвою мобінгу може стати будь-яка людина, як молоді фахівці (щойно прийняті на службу/роботу особи, випускники закладів освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських), так і працівники передпенсійного/пенсійного віку. У випадку, коли ініціатором мобінгу є керівник – цей вид цькування є вертикальним, та інколи називається босінг. Окреслено основні чинники босінгу в поліції: специфічні умови проходження служби/роботи; можливість авторитарного застосування керівником засобів адміністративно-дисциплінарного впливу; чітко вибудована ієрархія підпорядкування та прийняття управлінських рішень; правова вразливість підлеглих; відсутність реальних механізмів захисту їх прав, що робить можливим психологічний тиск на працівників та примушення виконувати робочі обов’язки понаднормово. Доведено, що в Національній поліції України значну увагу приділяють протидії недопущенню проявам мобінгу. З метою підтримки та оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах психологами проводяться періодичні психологічні опитування, тести та протимобінгові заняття з командно-керівним та особовим складом органів і підрозділів поліції на всіх рівнях. This article examines the issue of mobbing in the National Police of Ukraine and measures to prevent it. It is noted that the National Police of Ukraine has a complex and extensive internal structure, including the diversity of personnel, which includes police officers, civil servants and civilians. Taking into account the significant number of National Police employees, the difference in age, level of training, status and category of personnel, conflict situations in the team are not excluded, which, upon detailed analysis, may acquire signs of mobbing (harassment). In general, there are two types of mobbing - horizontal and vertical. Horizontal mobbing occurs between work colleagues. This can manifest itself in the form of offensive words, obscene jokes and comments, reluctance to share information, ridicule in front of the entire team, denunciations, gossip, etc. In addition to verbal harassment, there may also be cases of deliberate damage to personal belongings, damage to official documents or equipment, and/or cyber mobbing. Any person can become a victim of mobbing, both young professionals (newly hired persons, graduates of educational institutions with specific training conditions that train police officers), and employees of pre-retirement/retirement age. In the case when mobbing is initiated by a manager, this type of bullying is vertical, and is sometimes called bossing. The main factors of bossing in the police are outlined: specific conditions of service/work; the possibility of authoritarian use by the manager of means of administrative and disciplinary influence; a clearly structured hierarchy of subordination and management decision-making; legal vulnerability of subordinates; lack of real mechanisms to protect their rights, which makes it possible to put psychological pressure on employees and force them to perform work duties overtime. It has been proven that the National Police of Ukraine pay considerable attention to countermeasures to prevent mobbing. In order to maintain and optimize the socio-psychological climate in collectives, psychologists conduct periodic psychological surveys, tests and anti-mobbing classes with the command and control and personnel of police bodies and units at all levels.Item Правовий статус та соціальна підтримка переміщених осіб з України в країнах Європейського Союзу(ПВНЗ «Університет сучасних знань», 2024) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ дослідженні проаналізовано особливості правового статусу переміщених осіб з України, соціальне забезпечення та соціальна підтримка, що надається їм країнами Європейського Союзу після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації у лютому 2022 року. Дані були зібрані з відкритих джерел, офіційних джерел Європейського Союзу, урядових порталів та доповідей міжнародних організацій. В статті розглянуто зміни у рівні соціальної підтримки, виплатах та правовому статусі переміщених осіб за останні два роки. Досліджено в яких країнах Європи найбільше перебувають переміщені особи з України (лідерами є Федеративна Республіка Німеччина та Республіка Польща). З’ясовано, що більшість європейських країн надають соціальну підтримку переміщеним особам у вигляді фінансової допомоги, житла, медичних послуг, освіти та інших соціальних послуг. З часом рівень соціальної підтримки для переміщених осіб змінюється через політичні, економічні та соціальні фактори. Деякі країни збільшують або зменшують виплати та послуги для переміщених осіб з України відповідно до своїх законодавчих норм та ресурсів. Попри невизначеність ситуації, багато країн Європейського Союзу виражають намір продовжувати підтримку українських громадян, які мігрували через бойові дії. Однак можуть існувати ризики зменшення або скасування підтримки внаслідок політичних змін або обмежень бюджетних ресурсів. Висновки надають огляд сучасної ситуації щодо правового статусу переміщених осіб з України, використання тимчасово захисту відповідно до законодавства ЄС, перспективи подальшої соціальної підтримки у країнах Європи: інтеграцію в місцеве суспільство, забезпечення можливості для вивчення мови, допомога у працевлаштуванні тощо. The scientific article analyzes the peculiarities of the legal status of displaced persons from Ukraine, social welfare and social support provided to them by the countries of the European Union after the beginning of the full-scale armed aggression of the russian federation in February 2022. The data was collected from open sources, official sources of the European Union, government portals and reports of international organizations. The scientific article examines the peculiarities of the legal statuses “temporary protection” and “refugee”, their normative regulation, conditions of granting, advantages, limitations and grounds for cancellation. Changes in the level of social support, payments and legal status of displaced persons over the past two years have been analyzed. It was studied which European countries have the largest number of displaced persons from Ukraine (the leaders are the Federal Republic of Germany and the Republic of Poland). Most European countries provide social support to displaced persons in the form of financial assistance, housing, medical services, education and other social services. Over time, the level of social support for displaced persons changes due to political, economic and social factors. Some countries increase or decrease payments and services for displaced persons from Ukraine according to their legal norms and resources. Despite the uncertainty of the situation, many countries of the European Union express their intention to continue supporting Ukrainian citizens who have migrated due to hostilities. However, there may be risks that support may be reduced or withdrawn due to political changes or budget constraints. The conclusions provide an overview of the current situation regarding the legal status of displaced persons from Ukraine, the use of temporary protection in accordance with EU legislation, examples of which legal status is better in a specific situation are presented. Prospects for further social support in European countries were also analyzed: integration into local society, provision of opportunities for language learning, assistance in employment.Item Принципи субсидиарності та дискреційних повноважень в діяльності публічної адміністрації(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, Viktoriia; Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ сучасному світі концепція публічної адміністрації відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного та справедливого управління суспільними справами. Ця концепція включає в себе низку понять та принципів, які спрямовані на досягнення оптимального співвідношення між централізацією та децентралізацією влади в державі. Однією з цих важливих концепцій є принцип субсидіарності. Субсидіарність визначає спосіб організації та функціонування держави, де рішення та відповідальність передаються на більш низький рівень управління, тобто до місцевих органів влади та громад. Цей принцип впроваджується у законодавстві багатьох країн, включаючи Україну, з метою надання громадянам більшого впливу на прийняття рішень, що стосуються їхнього життя та спільної діяльності. Субс идіарність має важливий вплив на функціонування системи публічної адміністрації. Вона передбачає, що завдання та повноваження місцевих органів влади визначаються на рівні, який є найближчим до громадян. Це робить актуальними питання дискреційних повноважень у публічній адміністрації. Дискреційні повноваження передбачають вільну владу та відповідальність у прийнятті рішень, які не мають жорстких чітко визначених рамок в законодавстві. Ці повноваження надають публічним службовцям можливість приймати обґрунтовані рішення, враховуючи конкретні обставини та потреби громадян. Однак важливо зауважити, що субсидіарність та дискреційні повноваження не існують вакуумі. Вони взаємодоповнюють одне одного і мають значний вплив на роботу публічних службовців та прийняття стратегічних рішень в сфері публічної адміністрації. В межах цієї статті ми розглянемо поняття субсидіарності та дискреційних повноважень, а також їхнє співвідношення та вплив на сучасну публічну адміністрацію в Україні. Ми дослідимо їх правове закріплення, роль у формуванні та реалізації публічної політики, а також практичні аспекти їх застосування в управлінні суспільними справами, розглядаючи їх взаємозв'язок та вплив на процеси прийняття та реалізації рішень в публічній сфері. In the modern world, the concept of public administration plays a key role in ensuring effective and fair governance of public affairs. This concept includes a range of principles and ideas aimed at achieving the optimal balance between centralization and decentralization of power within the state. One of these important concepts is the principle of subsidiarity. Subsidiarity defines the way a state is organized and operates, where decisions and responsibilities are delegated to lower levels of governance, such as local authorities and communities. This principle is enshrined in the legislation of many countries, including Ukraine, with the aim of giving citizens more influence over decisions affecting their lives and collective activities. Subsidiarity has a significant impact on the functioning of the public administration system. It entails that the tasks and powers of local authorities are determined at the level closest to the citizens. This makes the issue of discretionary powers in public administration relevant. Discretionary powers entail the freedom and responsibility to make decisions that do not have rigidly defined boundaries in legislation. These powers provide public servants with the opportunity to make informed decisions, taking into account specific circumstances and the needs of citizens. However, it is important to note that subsidiarity and discretionary powers do not exist in isolation. They complement each other and have a significant impact on the work of public servants and the decision-making processes in public administration. Within the scope of this article, we will explore the concepts of subsidiarity and discretionary powers, their interrelation, and their influence on contemporary public administration in Ukraine. We will examine their legal framework, role in shaping and implementing public policies, and practical aspects of their application in the management of public affairs, considering their interplay and impact on decision-making processes in the public sphere.Item Протидія булінгу та мобінгу в особливий період(ПВНЗ «Університет сучасних знань», 2024) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ статті досліджуються особливості протидії булінгу та мобінгу в особливий період. Повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, наявність економічних та соціальних проблем в країні, підвищення рівня стресу та емоційної нестабільності, невизначеність – все це підсилює причини виникнення конфліктних ситуацій серед неповнолітніх та дорослого населення. Досліджено історію становлення та розвитку понять булінгу і мобінгу та закріплення їх на законодавчому рівні в Україні. Проведено огляд загальнотеоретичної складової цих явищ та можливі заходи протидії зазначеним видам цькування, аналіз нормативно-правових актів у сфері протидії проявам насильства в сфері освіти та в трудових колективах. З’ясовано ознаки, види та причини виникнення булінгу. Традиційно видами булінгу є психологічний, матеріальний, фізичний та важливо виокремити сучасний вид – кібербулінг. До причин можна умовно віднести особистісні, соціальні, сімейні причини та вплив зовнішнього середовища. З метою протидії булінгу власники та керівники закладів освіти зобов’язані забезпечувати створення безпечного освітнього середовища, здійснювати аналіз соціально-психологічного клімату в закладах освіти загалом і в окремих навчальних групах зокрема, за допомогою науково-педагогічних працівників та психологів. Важливою є комунікація із здобувачами освіти на засадах партнерства та довіри. Крім того проаналізовано складові елементи та види мобінгу. Визначено причини виникнення мобінгу, серед яких можна назвати зовнішні, на рівні соціуму та внутрішні, особистісні. Розглянуто відмінність між мобінгом та кібермобінгом. З метою попередження мобінгу запропоновано керівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, приділяти увагу адаптації нових співробітників, створити процедуру входження в посаду та знайомства з колегами, а також не забувати приділяти час уже сформованому колективу. Створювати приємну доброзичливу атмосферу, за якої всі працівники будуть відчувати свою значимість та усвідомлювати, що їх потреби чують та за можливості враховують. The article examines the specifics of countering bullying and mobbing in a special period. The full-scale armed aggression of the russian federation against Ukraine, the presence of economic and social problems in the country, an increase in the level of stress and emotional instability, uncertainty - all this strengthens the causes of conflict situations among minors and adults. The history of the formation and development of the concepts of bullying and mobbing and their consolidation at the legislative level in Ukraine has been studied. An overview of the general theoretical component of these phenomena and possible countermeasures against the specified types of bullying, an analysis of legal acts in the field of combating manifestations of violence in the field of education and in labor groups was conducted. The signs, types and causes of bullying have been clarified. Traditionally, the types of bullying are psychological, material, physical, and it is important to distinguish the modern type - cyberbullying. Reasons can tentatively include personal, social, family reasons and the influence of the external environment. In order to combat bullying, the owners and managers of educational institutions are obliged to ensure the creation of a safe educational environment, to analyze the social and psychological climate in the educational institutions in general and in individual educational groups, with the help of scientific and pedagogical workers and psychologists. Communication with students based on partnership and trust is important. In addition, the constituent elements and types of mobbing were analyzed. The causes of mobbing have been determined, among which external, at the level of society, and internal, personal reasons can be named. The difference between mobbing and cyber mobbing is considered. In order to prevent mobbing, managers of enterprises, institutions and organizations, regardless of ownership, are suggested to pay attention to the adaptation of new employees, to create a procedure for entering the position and getting to know colleagues, and not to forget to devote time to the already formed team. To create a pleasant and friendly atmosphere in which all employees will feel their importance and realize that their needs are heard and, if possible, taken into account.Item Суб’єкти адміністративно-правового забезпечення використання засобів індивідуального бронезахисту(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ даній статті досліджується поняття суб’єктів адміністративно-правового забезпечення використання засобів індивідуального бронезахисту. Аналізуючи сучасні збройні конфлікти, особливо ті, які відбуваються на території нашої держави останні десять років можна зробити висновок, що більшість летальних випадків відбуваються саме через уламкові ураження. З початку проведення антитерористичної операції і до сьогодні Збройні Сили України, добровольчі формування, сили територіальної оборони та інші підрозділи часто відчувають дефіцит якісних сучасних засобів індивідуального бронезахисту. Відповідно до діючих нормативно-правових актів усіх військових, зокрема мобілізованих, держава зобов’язана забезпечувати формою, взуттям, спорядженням та іншими засобами речового та продовольчого забезпечення, згідно із встановленими нормами. Але деякі предмети спорядження/військової амуніції, у тому числі засоби індивідуального бронезахисту, мобілізовані та штатні представники сил безпеки та оборони купують самостійно (або отримують у вигляді благодійної допомоги) на заміну виданим. З’ясовано, що суб’єкт адміністративного права являє собою загальну категорію, яка характеризує органи, що відповідають вимогам норми адміністративного права, тоді як суб’єкт адміністративно-правових відносин завжди конкретно визначений, він уже фактично вступив у певні адміністративно-правові відносини. Адміністративно-правове забезпечення можна охарактеризувати як вплив суб’єктів державно-владних повноважень на суспільні відносини у сфері публічного управління за допомогою засобів адміністративного права. Cуб’єкт адміністративно-правового забезпечення – це орган, який має певні права та обов’язки, сформульовані в нормах адміністративного права, і може вступати в адміністративно-правові відносини. Суб’єктами адміністративно-правового забезпечення використання засобів індивідуального бронезахисту можуть бути ті органи, які наділені відповідними повноваженнями та входять до складу сектору безпеки і оборони України. Особливістю діяльності цих органів у досліджуваній сфері є те, що порядок, підстави, способи забезпечення використання засобів індивідуального бронезахисту чітко регламентується правовими нормами, передусім адміністративного права. This article examines the concept of subjects of administrativelegal support for the use of individual protective equipment. Analyzing modern armed conflicts, particularly those occurring in our country over the last ten years, one can conclude that most fatalities occur due to fragmentary injuries. Since the beginning of the anti-terrorist operation and up to the present, the Armed Forces of Ukraine, volunteer formations, territorial defense forces, and other units often experience a shortage of high-quality modern individual protective equipment. According to current regulatory legal acts, the state is obliged to provide military personnel, including those mobilized, with uniforms, footwear, equipment, and other material and food supplies in accordance with established standards. However, some items of gear/military equipment, including individual protective equipment, are purchased independently by mobilized and regular members of security and defense forces (or received as charitable assistance) to replace what has been issued. It has been clarified that a subject of administrative law represents a general category that characterizes the bodies that meet the requirements of administrative law norms, while a subject of administrative-legal relations is always specifically defined, having already entered into certain administrative-legal relations. Administrative-legal support can be characterized as the influence of subjects with state-authority powers on social relations in the field of public administration through the means of administrative law. The subject of administrative-legal support is an organization that has certain rights and obligations outlined in the norms of administrative law and can enter into administrative-legal relations. Subjects of administrative-legal support for the use of individual protective equipment may include those bodies endowed with appropriate powers and belonging to the security and defense sector of Ukraine. A notable feature of the activities of these bodies in the studied area is that the procedures, grounds, and methods for ensuring the use of individual protective equipment are clearly regulated by legal norms, primarily those of administrative law.Item «Юридична відповідальність за вчинення мобінгу в Україні»(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Воронятніков, Олександр Олександрович; Voroniatnikov, OleksandrУ даній статті досліджені питання юридичної відповідальності за вчинення мобінгу (цькування) в Україні. Проаналізовано нормативно-правові акти, які регламентують дане питання, поняття мобінгу, форми психологічного та економічного тиску, які категорії осіб найчастіше стають жертвами цькування. З’ясовано, що за мобінг працівників передбачена адміністративна та дисциплінарна відповідальність. Адміністративна відповідальність (штраф) передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, яка може бути застосована до громадян, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та до посадових осіб. Дисциплінарна відповідальність передбачена Кодексом законів про працю України, відповідно до якої вчинення працівником мобінгу є підставою для його звільнення з ініціативи роботодавця, у випадку встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили. З метою захисту своїх прав особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу можуть звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; з позовною заявою до суду щодо визнання фактів мобінгу та їх усунення; розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, чинить мобінг стосовно працівника, або не вживає заходів щодо його припинення, а також отримати відшкодування шкоди. До скарги/заяви обов’язково потрібно долучити відповідні докази у вигляді актів організаційно-розпорядчого характеру, письмових свідчень, відео/аудіо фіксації можливого цькування та інші додаткові відомості чи матеріали. На підставі аналізу судової практики зроблено загальні висновки, що основною проблемою невизнання в судовому порядку факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності є, з однієї сторони, неналежний збір доказової бази, а з іншої сторони, працівники часто не розуміють, що вимоги роботодавця щодо належного виконання ними трудових обов’язків не вважаються мобінгом (цькуванням). This article examines the issues of legal responsibility for committing mobbing (harassment) in Ukraine. The legal acts that regulate this issue, the concept of mobbing, forms of psychological and economic pressure, which categories of people most often become victims of bullying have been analyzed. It was found that mobbing of employees is subject to administrative and disciplinary liability. Administrative liability (fine) is stipulated by the Code of Ukraine on Administrative Offenses, which can be applied to citizens, individual entrepreneur who use hired labor, and to officials. Disciplinary liability is stipulated by the Labor Code of Ukraine, according to which mobbing by an employee is grounds for his dismissal at the initiative of the employer, in the case established by a court decision that has entered into force. In order to protect their rights, persons who believe that they have experienced mobbing can file a complaint with the central executive body that implements state policy in the field of supervision and control of compliance with labor legislation; with a statement of claim to the court regarding recognition of mobbing facts and their elimination; to terminate the employment contract at one's own will, if the employer does not comply with the labor legislation, mobs the employee, or does not take measures to terminate it, as well as receive compensation for damages. Appropriate evidence in the form of organizational and administrative acts, written testimonies, video/audio recordings of possible harassment and other additional information or materials must be attached to the complaint/application. On the basis of the analysis of judicial practice, general conclusions were drawn that the main problem of non-recognition in court of the fact of mobbing during employment is, on the one hand, improper collection of the evidence base, and on the other hand, employees often do not understand that the employer's requirements for proper performance they do not consider work duties mobbing (harassment).